www.wikidata.uk-ua.nina.az

Склепіння Склепі ння 1 також звід 2 створ 3 перекриття криволінійних обрисів у перерізі перекривають переважно круглі ба

Склепіння

Склепі́ння, також звід, створ — перекриття криволінійних обрисів у перерізі. Склепіння перекривають переважно круглі, багатокутні, еліптичні в плані приміщення, і дозволяють перекривати значні простори без додаткових проміжних опор. Твірними формами служать різні криві, випуклі вверх. Від вертикального навантаження в купольних конструкціях виникають зусилля стиску, а також горизонтальний розпір на опорах.

Склепіння
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Склепіння (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Звід.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Створ (значення).

Історія

Найпростіше з видів склепіння, циліндричне, відоме з давніх часів і вже вживалося вавилонянами, що підтверджується археологічними знахідками залишків палаців, каналів, мостів та ін. Римляни довели цю конструкцію до досконалості і перекривали за допомогою склепінь величезні простори (Cloaca Maxima). Церковне зодчество Середньовіччя випрацювало найбільш різноманітні форми склепінь, причому була усунута найголовніша незручність циліндричного склепіння — значний підйом. Разом з економією в матеріалі добивалися краси і різноманітності форм, що виразилися в характерних відмінностях візантійського, романського і готичного стилів.

Влаштування склепіння

Будова півциркульного склепіння (з Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона): A — п'ятові камені, B — замковий камінь, H — клинчастий камінь, M — вісь склепіння, S — щокова стіна, W — опори, ABA — щока, b — вершина склепіння, abc — твірна дуга (внутрішня поверхня), ac — проліт склепіння, ad — початок склепіння, ma, cn — п'яти склепіння, Mb — висота склепіння, mBn — зовнішня поверхня

Склепіння має такі елементи:

  • Опори (пілони, устої, опорні стінки)
  • Щока — бокова частина склепіння, що має форму арки, при наявності щокових стін щоки є закритими.
  • Щокові стіни — стіни, що обмежують склепіння збоку (зі щік) і не зазнають тиску від нього
  • Внутрішня поверхня
  • Зовнішня поверхня
  • Пазуха — простір між склепіннями (чи між склепінням і перекриттям), присутнє у випадку, якщо влаштовується кілька прилеглих одне до одного суміжних склепінь або поверх склепіння встановлюється перекриття.
  • П'ята — верхня поверхня опори.

Найближчі до п'ят камені склепіння називають п'ятовими, найвище розташовані в склепінні камені — замковими, решту каменів — клинчастими. Площини, якими камені прилягають один до одного, називають швами.

Склепіння визначається такими лінійними характеристиками:

  • Твірна дуга (крива напрямна) — крива лінія, рухом якої може бути утворена внутрішня поверхня склепіння
  • Початкові точки — кінці твірної дуги
  • Проліт (отвір) — відстань між початковими точками
  • Вісь склепіння — горизонтальна лінія, що проходить через середину прольоту
  • Вершина склепіння — найвища точка твірної дуги
  • Висота (стріла підйому) — відстань між віссю і вершиною
  • Початок склепіння, початкова лінія — пряма, що йде вздовж п'яти
  • Початкова площина — площина початкових ліній
  • Шелига — лінія внутрішньої поверхні, що з'єднує вершини (замкові камені)

Товщина склепіння в ключі (найвищому місці) визначається висотою замкового каменя, інших частинах товщина його визначається довжиною сполучної лінії — відстанню між внутрішньою і зовнішньою поверхнями, лічачи по нормалі до внутрішньої поверхні. Площини, що проходять через сполучні лінії і розділяють склепіння на шари, більш-менш похилі до горизонту, називають сполучними площинами. Частина склепіння, взята між двома сполучними площинами, може бути розділена послідовними перетинами на окремі елементи, що утворюють ряди клинчастих каменів.

Вертикальна площина, проведена через шелигу, ділить склепіння на дві половини. Циркульне склепіння, що утворює половину прямого циліндра з гориризонтальною віссю, називається півциркульним. Якщо крива напрямна являє собою дугу, меншу половини кола, причому відношення стріли до отвору (підйом склепіння) знаходиться в межах від ½ до ¼, склепіння називають стисненим; при підйомі менше ¼ — плоским. Склепіння, складене з двох половин, що утворюють в шелизі кут, називають стрілчастим, або готичним (є характерним для готичної архітектури). Крім дуги кола, крива напрямна може бути еліптичною, коробовою з 3 і більше центрами (звичайно не більше 11) тощо. Вісь склепіння може бути і не перпендикулярна до площини щік (напр., в косих кам'яних мостах). Вісь і шелига склепіння можуть бути розташовані по похилій або навіть по кривій лінії, і таким чином виходять форми так зв. повзучих арок, спіральних і конічних склепінь, тощо. З частин циліндричних склепінь, що сполучаються різним чином, складаються зімкнуті і хрестові склепіння, єзуїтські (зімкнуте склепіння з врізаними в нього розпалубками) і вітрильні.

Перед муруванням склепіння спочатку споруджують кружало — тимчасову дерев'яну або металеву конструкцію відповідної майбутньому склепінню форми і розміру, встановлену на п'яти опор. Камені (цеглини) встановлюються на потрібних місцях і скріпляються розчином, а після завершення кладки і затужавіння розчину кружало розбирають.

Види

Існують різні типи і види склепінь, серед яких найпоширеніші:

  • Склепіння балхі — над прямокутними приміщеними, починається від кутів арками під кутом 45° «у ялинку».
  • Склепіння бочарне — утворюється рухом плоскої кривої, формуючи перекриття двоякої кривини. Влаштовується над прямокутною ділянкою, маючи в поздовжньому і поперечному перетинах одноцентрові або коробові дуги.
  • Склепіння висхідне — коробове або циліндричне півциркульне з нахиленими паралельними п'ятами.
  • Склепіння віяльне — з нервюрами, які розходяться віялом з одного місця; спирається на кутові підпори, від яких віялом розходяться зігнуті лопаті.
  • Склепіння восьмилоткове — над октогоном, підіймається до вершини вісьмома сегментами.
  • Склепіння вспарушене — хрестове, у якого центральна частина помітно піднята у порівняні з боковими.
  • Склепіння гвинтово-кільцеве — має дугоподібний перетин, підтримуючи сходові марші із закругленим поворотом або гвинтові сходи.
  • Склепіння двоопукле — влаштовується над чотирикутним в плані приміщенням. Отримує дугоподібні перетини різної кривини у поздовжньому і поперечному напрямках.
  • Склепіння дзеркальне — зімкнуте із зрізаною верхньою площиною значних розмірів.
  • Склепіння зімкнуте еліптичне — утворюється продовженням стін по еліптичній кривій.
  • Склепіння зімкнуте лучкове — утворюється продовженням стін по кривій з невеликою стрілою підйому.
  • Склепіння зімкнуте параболічне — утворюється продовженням стін по параболічній кривій.
  • Склепіння зімкнуте півциркульне — утворюється продовженням стін по напівциркульній кривій.
  • Склепіння зімкнуте плоске — див. склепіння зімкнуте лучкове.
  • Склепіння зірчасте — нервюрне, збагачене тьєрсеронами. Складається з низки (понад чотирьох) запалубок, що вгорі сходяться своїми гострими вершинами. Може мати різне накреслення.
  • Склепіння з розпалубками — існують різні види і варіанти з'єднання склепінь з розпалубками.
  • Склепіння клинчасте — викладене з каменів клинчастої форми.
  • Склепіння клостер-ґевельбе (нім. Klostergewölbe — «монастирське склепіння») — те саме, що і Склепіння зімкнуте.
  • Склепіння коритне — подібне до зімкнутого, але у вершині має широку плоску ділянку.
  • Склепіння коробове — утворюється трицентровою кривою у поперечному перетині.
  • Склепіння купольне — докладніше див. купол.
  • Склепіння лоткове — утворюється системою півциркульних арок, між якими розміщені циліндричні.
  • Склепіння монастирське — зімкнуте з розпалубками.
  • Склепіння мульден-ґевельбе (нім. Muldengewölbe — «жолобчасте склепіння») — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у прямокутну горизонталь.
  • Склепіння напівлоткове — коробове або півциркульне з торцевим лотком.
  • Склепіння нервюрне — переважно хрестове, на каркасі з нервюр.
  • Склепіння-оболонка — існує різних геометричних форм, в основному виконується із залізобетону.
  • Склепіння пазушне — півциркульне з розпалубками.
  • Склепіння парусно-зімкнене — різновид зімкнутих, де площини утворюють склепіння спарушеної форми.
  • Склепіння пелюсткове — різновид сітчастих, утворювалось шляхом ускладненого перетину нервюр. Виникло у готичну епоху в Чехії, Словаччині та інших країнах.
  • Склепіння повзуче — різновид циліндричних, з п'ятами на різних рівнях.
  • Склепіння подвійне — виконане з двох криволінійних оболонок, розміщених одна над одною і розділених вузьким простором.
  • Склепіння подвійноопукле — те саме, що і Склепіння двоопукле.
  • Склепіння плоске — стріла підйому не перевищує 3-ї частини прольоту.
  • Склепіння сітчасте — подібне до зірчастого, однак замість тьєрсеронів вживаються чотири сферичних паруси.
  • Склепіння стільникове, мукарна — із складним рисунком ребер (без нервюр) і пірамідальними заглибленнями.
  • Склепіння стрілчасте — утворюється напрямними з великою стрілою підйому.
  • Склепіння ступінчасто-хрещате — хрещате із ступінчастою поверхнею розпалубок.
  • Склепіння східчасте — утворюється системою поперечних і поздовжніх арок, розташованих на різних рівнях.
  • Склепіння удаване (фальшиве) — конструктивно утворюється поступовим напуском горизонтальних рядів мурування.
  • Склепіння у спіраль — викладене по однаково спрямованим рівним дугам, що розходяться від центра.
  • Склепіння хрестове еліптичне — різновид хрестових, де площини між ребрами еліптичної форми.
  • Склепіння хрестове лучкове — різновид хрестових, де площини між ребрами пологої (лучкової) форми.
  • Склепіння хрестове параболічне — різновид хрестових, де площини між ребрами параболічної форми.
  • Склепіння хрестове спарушене — різновид хрестових, де площини між ребрами спарушеної (сферичної) форми.
  • Склепіння хрещате — зімкнене склепіння, перерізане двома коробовими чи циліндричними із світловим барабаном.
  • Склепіння циліндричне еліптичне — утворюється еліптичною кривою у поперечному розрізі.
  • Склепіння циліндричне лучкове — утворюється кривою, що у поперечному розрізі менше півкола.
  • Склепіння циліндричне параболічне — утворюється параболічною кривою у поперечному розрізі.
  • Склепіння циліндричне півциркульне — утворюється сферичною кривою у півкола.
  • Склепіння циліндричне плоске — те саме, що циліндричне лучкове.
  • Склепіння чарункове — те саме, що і стільникове.
  • Склепіння четвертне — у перетині складає чверть кола.
  • Склепіння шпігель-ґевельбе (нім. Spiegelgewölbe — «дзеркальне склепіння») — зімкнуте, криволінійні поверхні якого переходять у круглу шелигу (порівн. клостер-гевельбе, мульден-гевельбе).

Поряд з виконаними з каменя або цегли має місце

  • Склепіння глечикове — криволінійне перекриття з пустотілих керамічних трубок, які нагадують глечики, клиноподібних цеглин, порожнистих конусів тощо. Різновидом є склепіння з голосниками.

Деякі криволінійні перекриття отримали умовні назви, залежно від часу або місцевості, де вживались; наприклад:

  • Склепіння анжуйське (склепіння Плантагенетів) — купольне перекриття стрілчастого абрису у сполученні з нервюрами.
  • Склепіння єзуїтське — різновид зімкнутого; влаштовувалося над квадратним у плані приміщенням із спиранням чотирьох ребер на стики восьми розпалубок, що знаходилися на кутах.
  • Склепіння норманське — те саме, що і склепіння віяльне.
  • Склепіння прусське — низка однакових бочарних склепінь, розділених пониженими арками.
  • Склепіння пястівське — тридільне. Отримало поширення в готичних будівлях Польщі.
  • Склепіння саксонське — те саме, що і склепіння бочарне.

Див. також

Примітки

  1. Склепіння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Звід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Створ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Свод // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sklepi nnya 1 takozh zvid 2 stvor 3 perekrittya krivolinijnih obrisiv u pererizi Sklepinnya perekrivayut perevazhno krugli bagatokutni eliptichni v plani primishennya i dozvolyayut perekrivati znachni prostori bez dodatkovih promizhnih opor Tvirnimi formami sluzhat rizni krivi vipukli vverh Vid vertikalnogo navantazhennya v kupolnih konstrukciyah vinikayut zusillya stisku a takozh gorizontalnij rozpir na oporah SklepinnyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sklepinnya znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zvid U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stvor znachennya Zmist 1 Istoriya 2 Vlashtuvannya sklepinnya 3 Vidi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNajprostishe z vidiv sklepinnya cilindrichne vidome z davnih chasiv i vzhe vzhivalosya vavilonyanami sho pidtverdzhuyetsya arheologichnimi znahidkami zalishkiv palaciv kanaliv mostiv ta in Rimlyani doveli cyu konstrukciyu do doskonalosti i perekrivali za dopomogoyu sklepin velichezni prostori Cloaca Maxima Cerkovne zodchestvo Serednovichchya vipracyuvalo najbilsh riznomanitni formi sklepin prichomu bula usunuta najgolovnisha nezruchnist cilindrichnogo sklepinnya znachnij pidjom Razom z ekonomiyeyu v materiali dobivalisya krasi i riznomanitnosti form sho virazilisya v harakternih vidminnostyah vizantijskogo romanskogo i gotichnogo stiliv 4 Vlashtuvannya sklepinnya Redaguvati Budova pivcirkulnogo sklepinnya z Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Yefrona A p yatovi kameni B zamkovij kamin H klinchastij kamin M vis sklepinnya S shokova stina W opori ABA shoka b vershina sklepinnya abc tvirna duga vnutrishnya poverhnya ac prolit sklepinnya ad pochatok sklepinnya ma cn p yati sklepinnya Mb visota sklepinnya mBn zovnishnya poverhnyaSklepinnya maye taki elementi 4 Opori piloni ustoyi oporni stinki Shoka bokova chastina sklepinnya sho maye formu arki pri nayavnosti shokovih stin shoki ye zakritimi Shokovi stini stini sho obmezhuyut sklepinnya zboku zi shik i ne zaznayut tisku vid nogo Vnutrishnya poverhnya Zovnishnya poverhnya Pazuha prostir mizh sklepinnyami chi mizh sklepinnyam i perekrittyam prisutnye u vipadku yaksho vlashtovuyetsya kilka prileglih odne do odnogo sumizhnih sklepin abo poverh sklepinnya vstanovlyuyetsya perekrittya P yata verhnya poverhnya opori Najblizhchi do p yat kameni sklepinnya nazivayut p yatovimi najvishe roztashovani v sklepinni kameni zamkovimi reshtu kameniv klinchastimi Ploshini yakimi kameni prilyagayut odin do odnogo nazivayut shvami 4 Sklepinnya viznachayetsya takimi linijnimi harakteristikami 4 Tvirna duga kriva napryamna kriva liniya ruhom yakoyi mozhe buti utvorena vnutrishnya poverhnya sklepinnya Pochatkovi tochki kinci tvirnoyi dugi Prolit otvir vidstan mizh pochatkovimi tochkami Vis sklepinnya gorizontalna liniya sho prohodit cherez seredinu prolotu Vershina sklepinnya najvisha tochka tvirnoyi dugi Visota strila pidjomu vidstan mizh vissyu i vershinoyu Pochatok sklepinnya pochatkova liniya pryama sho jde vzdovzh p yati Pochatkova ploshina ploshina pochatkovih linij Sheliga liniya vnutrishnoyi poverhni sho z yednuye vershini zamkovi kameni Tovshina sklepinnya v klyuchi najvishomu misci viznachayetsya visotoyu zamkovogo kamenya inshih chastinah tovshina jogo viznachayetsya dovzhinoyu spoluchnoyi liniyi vidstannyu mizh vnutrishnoyu i zovnishnoyu poverhnyami lichachi po normali do vnutrishnoyi poverhni Ploshini sho prohodyat cherez spoluchni liniyi i rozdilyayut sklepinnya na shari bilsh mensh pohili do gorizontu nazivayut spoluchnimi ploshinami Chastina sklepinnya vzyata mizh dvoma spoluchnimi ploshinami mozhe buti rozdilena poslidovnimi peretinami na okremi elementi sho utvoryuyut ryadi klinchastih kameniv 4 Vertikalna ploshina provedena cherez sheligu dilit sklepinnya na dvi polovini Cirkulne sklepinnya sho utvoryuye polovinu pryamogo cilindra z goririzontalnoyu vissyu nazivayetsya pivcirkulnim Yaksho kriva napryamna yavlyaye soboyu dugu menshu polovini kola prichomu vidnoshennya strili do otvoru pidjom sklepinnya znahoditsya v mezhah vid do sklepinnya nazivayut stisnenim pri pidjomi menshe ploskim Sklepinnya skladene z dvoh polovin sho utvoryuyut v shelizi kut nazivayut strilchastim abo gotichnim ye harakternim dlya gotichnoyi arhitekturi Krim dugi kola kriva napryamna mozhe buti eliptichnoyu korobovoyu z 3 i bilshe centrami zvichajno ne bilshe 11 tosho Vis sklepinnya mozhe buti i ne perpendikulyarna do ploshini shik napr v kosih kam yanih mostah Vis i sheliga sklepinnya mozhut buti roztashovani po pohilij abo navit po krivij liniyi i takim chinom vihodyat formi tak zv povzuchih arok spiralnih i konichnih sklepin tosho Z chastin cilindrichnih sklepin sho spoluchayutsya riznim chinom skladayutsya zimknuti i hrestovi sklepinnya yezuyitski zimknute sklepinnya z vrizanimi v nogo rozpalubkami i vitrilni 4 Pered muruvannyam sklepinnya spochatku sporudzhuyut kruzhalo timchasovu derev yanu abo metalevu konstrukciyu vidpovidnoyi majbutnomu sklepinnyu formi i rozmiru vstanovlenu na p yati opor Kameni ceglini vstanovlyuyutsya na potribnih miscyah i skriplyayutsya rozchinom a pislya zavershennya kladki i zatuzhavinnya rozchinu kruzhalo rozbirayut Vidi RedaguvatiIsnuyut rizni tipi i vidi sklepin sered yakih najposhirenishi Sklepinnya balhi nad pryamokutnimi primishenimi pochinayetsya vid kutiv arkami pid kutom 45 u yalinku Sklepinnya bocharne utvoryuyetsya ruhom ploskoyi krivoyi formuyuchi perekrittya dvoyakoyi krivini Vlashtovuyetsya nad pryamokutnoyu dilyankoyu mayuchi v pozdovzhnomu i poperechnomu peretinah odnocentrovi abo korobovi dugi Sklepinnya vishidne korobove abo cilindrichne pivcirkulne z nahilenimi paralelnimi p yatami Sklepinnya viyalne z nervyurami yaki rozhodyatsya viyalom z odnogo miscya spirayetsya na kutovi pidpori vid yakih viyalom rozhodyatsya zignuti lopati Sklepinnya vosmilotkove nad oktogonom pidijmayetsya do vershini vismoma segmentami Sklepinnya vsparushene hrestove u yakogo centralna chastina pomitno pidnyata u porivnyani z bokovimi Sklepinnya gvintovo kilceve maye dugopodibnij peretin pidtrimuyuchi shodovi marshi iz zakruglenim povorotom abo gvintovi shodi Sklepinnya dvoopukle vlashtovuyetsya nad chotirikutnim v plani primishennyam Otrimuye dugopodibni peretini riznoyi krivini u pozdovzhnomu i poperechnomu napryamkah Sklepinnya dzerkalne zimknute iz zrizanoyu verhnoyu ploshinoyu znachnih rozmiriv Sklepinnya zimknute eliptichne utvoryuyetsya prodovzhennyam stin po eliptichnij krivij Sklepinnya zimknute luchkove utvoryuyetsya prodovzhennyam stin po krivij z nevelikoyu striloyu pidjomu Sklepinnya zimknute parabolichne utvoryuyetsya prodovzhennyam stin po parabolichnij krivij Sklepinnya zimknute pivcirkulne utvoryuyetsya prodovzhennyam stin po napivcirkulnij krivij Sklepinnya zimknute ploske div sklepinnya zimknute luchkove Sklepinnya zirchaste nervyurne zbagachene tyerseronami Skladayetsya z nizki ponad chotiroh zapalubok sho vgori shodyatsya svoyimi gostrimi vershinami Mozhe mati rizne nakreslennya Sklepinnya z rozpalubkami isnuyut rizni vidi i varianti z yednannya sklepin z rozpalubkami Sklepinnya klinchaste vikladene z kameniv klinchastoyi formi Sklepinnya kloster gevelbe nim Klostergewolbe monastirske sklepinnya te same sho i Sklepinnya zimknute Sklepinnya koritne podibne do zimknutogo ale u vershini maye shiroku plosku dilyanku Sklepinnya korobove utvoryuyetsya tricentrovoyu krivoyu u poperechnomu peretini Sklepinnya kupolne dokladnishe div kupol Sklepinnya lotkove utvoryuyetsya sistemoyu pivcirkulnih arok mizh yakimi rozmisheni cilindrichni Sklepinnya monastirske zimknute z rozpalubkami Sklepinnya mulden gevelbe nim Muldengewolbe zholobchaste sklepinnya zimknute krivolinijni poverhni yakogo perehodyat u pryamokutnu gorizontal Sklepinnya napivlotkove korobove abo pivcirkulne z torcevim lotkom Sklepinnya nervyurne perevazhno hrestove na karkasi z nervyur Sklepinnya obolonka isnuye riznih geometrichnih form v osnovnomu vikonuyetsya iz zalizobetonu Sklepinnya pazushne pivcirkulne z rozpalubkami Sklepinnya parusno zimknene riznovid zimknutih de ploshini utvoryuyut sklepinnya sparushenoyi formi Sklepinnya pelyustkove riznovid sitchastih utvoryuvalos shlyahom uskladnenogo peretinu nervyur Viniklo u gotichnu epohu v Chehiyi Slovachchini ta inshih krayinah Sklepinnya povzuche riznovid cilindrichnih z p yatami na riznih rivnyah Sklepinnya podvijne vikonane z dvoh krivolinijnih obolonok rozmishenih odna nad odnoyu i rozdilenih vuzkim prostorom Sklepinnya podvijnoopukle te same sho i Sklepinnya dvoopukle Sklepinnya ploske strila pidjomu ne perevishuye 3 yi chastini prolotu Sklepinnya sitchaste podibne do zirchastogo odnak zamist tyerseroniv vzhivayutsya chotiri sferichnih parusi Sklepinnya stilnikove mukarna iz skladnim risunkom reber bez nervyur i piramidalnimi zagliblennyami Sklepinnya strilchaste utvoryuyetsya napryamnimi z velikoyu striloyu pidjomu Sklepinnya stupinchasto hreshate hreshate iz stupinchastoyu poverhneyu rozpalubok Sklepinnya shidchaste utvoryuyetsya sistemoyu poperechnih i pozdovzhnih arok roztashovanih na riznih rivnyah Sklepinnya udavane falshive konstruktivno utvoryuyetsya postupovim napuskom gorizontalnih ryadiv muruvannya Sklepinnya u spiral vikladene po odnakovo spryamovanim rivnim dugam sho rozhodyatsya vid centra Sklepinnya hrestove eliptichne riznovid hrestovih de ploshini mizh rebrami eliptichnoyi formi Sklepinnya hrestove luchkove riznovid hrestovih de ploshini mizh rebrami pologoyi luchkovoyi formi Sklepinnya hrestove parabolichne riznovid hrestovih de ploshini mizh rebrami parabolichnoyi formi Sklepinnya hrestove sparushene riznovid hrestovih de ploshini mizh rebrami sparushenoyi sferichnoyi formi Sklepinnya hreshate zimknene sklepinnya pererizane dvoma korobovimi chi cilindrichnimi iz svitlovim barabanom Sklepinnya cilindrichne eliptichne utvoryuyetsya eliptichnoyu krivoyu u poperechnomu rozrizi Sklepinnya cilindrichne luchkove utvoryuyetsya krivoyu sho u poperechnomu rozrizi menshe pivkola Sklepinnya cilindrichne parabolichne utvoryuyetsya parabolichnoyu krivoyu u poperechnomu rozrizi Sklepinnya cilindrichne pivcirkulne utvoryuyetsya sferichnoyu krivoyu u pivkola Sklepinnya cilindrichne ploske te same sho cilindrichne luchkove Sklepinnya charunkove te same sho i stilnikove Sklepinnya chetvertne u peretini skladaye chvert kola Sklepinnya shpigel gevelbe nim Spiegelgewolbe dzerkalne sklepinnya zimknute krivolinijni poverhni yakogo perehodyat u kruglu sheligu porivn kloster gevelbe mulden gevelbe Poryad z vikonanimi z kamenya abo cegli maye misce Sklepinnya glechikove krivolinijne perekrittya z pustotilih keramichnih trubok yaki nagaduyut glechiki klinopodibnih ceglin porozhnistih konusiv tosho Riznovidom ye sklepinnya z golosnikami Deyaki krivolinijni perekrittya otrimali umovni nazvi zalezhno vid chasu abo miscevosti de vzhivalis napriklad Sklepinnya anzhujske sklepinnya Plantagenetiv kupolne perekrittya strilchastogo abrisu u spoluchenni z nervyurami Sklepinnya yezuyitske riznovid zimknutogo vlashtovuvalosya nad kvadratnim u plani primishennyam iz spirannyam chotiroh reber na stiki vosmi rozpalubok sho znahodilisya na kutah Sklepinnya normanske te same sho i sklepinnya viyalne Sklepinnya prusske nizka odnakovih bocharnih sklepin rozdilenih ponizhenimi arkami Sklepinnya pyastivske tridilne Otrimalo poshirennya v gotichnih budivlyah Polshi Sklepinnya saksonske te same sho i sklepinnya bocharne Div takozh RedaguvatiKarkasna sistema gotichnoyi arhitekturi Perekrittya TraveyaPrimitki Redaguvati Sklepinnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zvid Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stvor Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b v g d e Svod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Literatura RedaguvatiTimofiyenko V I Arhitektura i monumentalne mistectvo Termini ta ponyattya Akademiya mistectv Ukrayini Institut problem suchasnogo mistectva K Vidavnictvo Institutu problem suchasnogo mistectva 2002 472 s ISBN 966 96284 0 7 Svod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya RedaguvatiSklepinnya Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 178 ISBN 978 966 7407 83 4 Sklepinnya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sklepinnya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1757 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sklepinnya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sklepinnya amp oldid 37849856