Мессінський пік солоності — геологічна подія в історії Середземного моря, в ході якого відбулося кілька (за сучасними уявленнями, вісім) циклів його часткового або практично повного висихання в кінці міоцену, 5,96-5,33 млн років тому (Мессінський ярус). Висихання відбувалося за час порядку тисячоліття, а наповнення — за місяці; в деяких місцях розрахункова швидкість наростання рівня води повинна була складати близько 10 м / добу.
Клімат Редагувати
Клімат на оголеному дні моря невідомий, на Землі немає порівнянних місць. Немає навіть згоди в тому, чи висихало море повністю; найбільш імовірно, що як мінімум 3-4 сильносолоних озера залишалися на його дні.
Розрахунки показують, що на рівні землі в 4 км нижче рівня океану температура повинна бути на 40 ° C вище, тобто до +80 ° C, а тиск повітря має бути від 1,45 до 1,71 атм (1102–1300 мм ртутного стовпа). Вологість повітря оцінити важко, але неглибокі райони швидше за все були дуже сухими.
Глобальні ефекти Редагувати
Вода Середземного моря перерозподілялася у Світовому океані, що мало привести до підвищення його рівня на величину до 10 метрів.. Також відкладення солей під рівнем висохлого моря повинно було помітно понизити солоність океану.
Джерела Редагувати
https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:Messinian_salinity_crisis
- Arizona University: Geology 212, Lecture 17: «». (Accessed 7/16/06)
- by Ian West (Internet Archive copy)
- A brief history of the Messinian on Sicily by Rob Butler. Archived
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2011. Процитовано 15 листопада 2015.