www.wikidata.uk-ua.nina.az

Спліт іноді Сплит 2 хорв Split італ Spalato грец Ασπάλαθος Aspálathos лат Spalatum місто в Хорватії з багатою більш ніж

Спліт

Спліт (іноді Сплит; хорв. Split, італ. Spalato, грец. Ασπάλαθος, Aspálathos; лат. Spalatum) — місто в Хорватії з багатою більш ніж 1700-річною історією. Найбільше місто Далмації і друге за величиною місто країни після столиці — Загреба. Центр відомого курортного регіону, знаходиться в центральній частині узбережжя Адріатики між містами Задар і Дубровник. Населення 178 102 осіб (2011).

Спліт
—  місто  —
Місто Спліт
хорв. Grad Split

Прапор
Герб
Прізвисько: Velo misto
Координати: 43°30′00″ пн. ш. 16°26′00″ сх. д. / 43.50000° пн. ш. 16.43333° сх. д. / 43.50000; 16.43333
Країна  Хорватія
Регіон Сплітсько-Далматинська жупанія
Уряд
 - Мер Іво Балдасар
Площа
 - громада 63 км²
Населення (2011) 
 - громада 178 102
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 21000
Телефонний код(и) 21
Вебсайт: www.split.hr
Спліт
Розташування міста на мапі Хорватії
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спліт (значення).

Місто розташоване на півострові Мар'ян між затокою Каштела і Сплітським каналом біля підніжжя Мосорських гір (найвища вершина — Мосор, 1330 метрів). Сучасний Спліт — місто, що динамічно розвивається. Населення зайняте в туристичному сервісі, торгівлі, харчовій промисловості, рибальстві та рибопереробці, виноробстві, виробництві добрив, суднобудуванні, видобутку та обробці вапняку. Значне число містян працює в портах, пасажирському і вантажному транспорті.

Великий внесок у розвиток міста зробила нова сучасна автомобільна траса (А1), що пов'язала Спліт зі столицею та європейськими країнами.

Основна пам'ятка міста — Палац Діоклетіана (305). У 1979 центральна історична частина м. Спліт внесена до реєстру світової спадщини ЮНЕСКО.

Транспорт Редагувати

Спліт зв'язаний регулярним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, містами Боснії та Герцеговини й деякими європейськими столицями. Автобан А1 дозволяє легко доїхати до міста з континентальної частини країни на автомобілі. Національними морськими поромними лініями Спліт пов'язаний із містами Рієка і Дубровник, з островами Брач, Хвар, Шолта, Віс, Корчула і Ластово, а міжнародними поромами — з італійськими містами Анкона, Венеція і Пескара. За 20  км від міста по дорозі на Трогір розташований міжнародний аеропорт, який у туристичний сезон працює в дуже напруженому режимі (935 000 пасажирів у 2005 році). Спліт — найпівденніша точка національної хорватської залізниці, але лінія на Спліт не електрифікована і використовують її вельми слабо.

Історія Редагувати

До 1799 року Редагувати

Римська колонія Салона, залишки руїн якої досі можна бачити в північно-східному передмісті Спліта, була столицею і економічним центром провінції Далмація. За переказами в III столітті тут народився майбутній римський імператор Діоклетіан, який правив Римом з 284 по 305 р. і увійшов в історію, як реформатор державного устрою Римської імперії та організатор одного з найжорстокіших переслідувань християн. Після зречення від влади в 305 р. він повернувся в Спліт, де вже йшло будівництво палацу для нього. Похований Діоклетіан в мавзолеї, пізніше переробленому в християнський собор.

У 639 р. Спліт зруйнували внаслідок набігу аварів, все населення міста сховалося за стінами палацу Діоклетіана. До кінця VII століття вся берегова лінія району і саме місто були заселені слов'янами. У XII столітті Спліт формально визнав над собою владу угорсько-хорватської корони, але зберігав фактичну незалежність аж до 1420 р, коли він разом з більшістю прибережних і острівних міст Далмації увійшов до складу Венеційської республіки. Втім і у складі Венеції Спліт користувався автономією. Околиці Спліту, особливо береги затоки Каштела, стали улюбленим місцем відпочинку заможних венеційців. Багато вілл і палаци, побудованих ними, збереглися до наших днів.

У Середньовіччя Спліт став одним з головних хорватських центрів торгівлі, економіки і культури. Уродженцем Спліту був Марко Маруліч, гуманіст і письменник, що вважається творцем хорватської національної літератури.

У 1797 році Спліт, як і вся Далмація, був приєднаний до Австрії. Після нетривалого французького правління в 1813 р. він знову перейшов під владу австрійської корони.

ХІХ-XXI століття Редагувати

Під час Першої світової війни Спліт був окупований Італією, а після війни став частиною королівства Сербів, Хорватів і Словенців (пізніше королівство Югославія).

У 1941 р. Спліт був знов окупований італійцями. У 1943 році він був звільнений партизанами-антифашистами, проте незабаром був узятий під контроль вже німецькою армією. 26 жовтня 1944 року Спліт був остаточно звільнений партизанами від загарбників. Після війни Спліт у складі Хорватії став частиною СФРЮ.

У 1991 р., після проголошення незалежності Хорватії, в Спліті було декілька збройних інцидентів між хорватами і розквартированими в місті частинами Югославської Народної Армії (ЮНА), найпримітнішим став епізод бомбардування міста югославським військовим кораблем «Спліт».

Це був єдиний випадок в історії, коли місто було атаковане кораблем, що носить його ім'я. Втім, бомбардування не завдало місту істотних пошкоджень, а вже в січні 1992 р. частини ЮНА остаточно покинули місто. Подальші битви югославських воєн обійшли Спліт стороною.

Населення Редагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 178102 осіб, 13 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 167 121 особу.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення міста:

Населені пункти Редагувати

Крім міста Спліт, до громади також входять:

Клімат Редагувати

Середня річна температура становить 16,30 °C, середня максимальна — 28,69 °C, а середня мінімальна — 4,01 °C. Середня річна кількість опадів — 777 мм.

Клімат міста
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд.
Середній максимум, °C 12,09 12,66 15,03 17,97 23,06 27,01 28,69 28,60 24,47 20,15 15,22 12,03
Середня температура, °C 8,05 8,63 11,01 13,94 19,00 22,99 25,82 25,73 21,61 17,27 12,36 9,17
Середній мінімум, °C 4,01 4,60 6,97 9,91 14,97 18,96 22,95 22,85 18,73 14,41 9,50 6,29
Норма опадів, мм 71 59 66 64 55 47 31 46 68 83 100 87
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.20 3.41 3.51 3.23 2.86 2.60 2.70 2.50 2.80 2.91 3.59 3.51
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5538 8260 11953 16630 20588 23257 24877 21912 16215 10490 5957 4639
Джерело:

Пам'ятки Редагувати

Спліт
Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана
Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian 
Світова спадщина
Спліт
43°30′36″ пн. ш. 16°26′24″ сх. д. / 43.51000000002777313° пн. ш. 16.44000000002777995° сх. д. / 43.51000000002777313; 16.44000000002777995
Країна  Хорватія
Тип Культурний
Критерії ii, iii, iv
Об'єкт № 97
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1979 (3 сесія)
 Спліт у Вікісховищі
  • Палац Діоклетіана — чотирикутне внутрішнє містечко, відокремлене від зовнішнього міста високими мурами. Південний мур палацу виходить на набережну, північний — до парку Штроссмайера, східний до міського ринку, а західний до Народної площі і старого міста довкола неї. Усередині палацу знаходяться:
    • Собор св. Дує (Домнія) — восьмикутний собор з високою дзвіницею, побудований у ранньому середньовіччі на місці мавзолею Діоклетіана. Святий Дує (Домній) був єпископом, закатованим у Спліті під час гонінь на християн при Діоклетіані. Вважається заступником Спліту. У соборі — вівтар з рельєфними зображеннями авторства знаменитого Юрая Далматинаца. З дзвіниці відкривається чудовий краєвид Спліту та міської гавані.
    • Перистиль — одна з небагатьох внутрішніх палацових споруд, що збереглися з римських часів. Чотирикутний зал просто неба, оточений мармуровими колонами. Римлянами він використовувався для урочистих церемоній, а в наші дні його уподобали для виступів вуличні музиканти та аматорські хори.
    • Вестибюль — круглий зал, увінчаний куполом. Вів в особисті спокої імператора, що не збереглися.
    • Храм Юпітера — римський храм, що прекрасно зберігся, перероблений у ранньому середньовіччі на християнський.
    • Фортеця Гріпе
  • Ратуша — старовинна ратуша XV століття знаходиться на Народній площі. Зараз у ній розміщений Етнографічний музей.
  • Пам'ятник Гргуру Нінському — знаходиться біля Північного входу до Діоклетіанівого палацу. Автор Іван Мештрович (1927 р.). Єпископ Гргур Нінський, що жив в X столітті, прославився боротьбою за збереження хорватської мови та культури.
  • Руїни римської Салони — знаходяться у передмісті Спліта. Збереглися великий амфітеатр, руїни храмів, палаців, вілл.

Культура, наука Редагувати

Спорт Редагувати

Клуби Редагувати

  • ХФК Хайдук, футбольний клуб
  • Спліт (Югопластика), баскетбольний клуб

Відомі особистості Редагувати

Галерея Редагувати

Міста-побратими Редагувати

Цікавинки Редагувати

  • Мер хорватського міста Спліт Желько Керум заборгував у міську казну майже один мільйон кун (133 тисячі євро) за оренду і комунальне обслуговування.
  • Компанія Керума Kerum також винна приблизно 20 тис. кун (2,6 тис. євро) за оренду офісів і використання іншої площі, що знаходиться у власності міста.
  • Інша компанія-боржник, що належить главі Спліта, Koteks, уклала договір про виплату боргу в 10 етапів
  • 12512 Спліт — астероїд, названий на честь міста.

Примітки Редагувати

  1. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 06 червня 2018. 
  2. Сплит // УРЕ. — Т. 12. — С. 464.
  3. . Архів оригіналу за 21 вересня 2020. 
  4. (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 06 червня 2018. 
  5. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 06 червня 2018. 
  6. ↑ Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022. 
  7. ↑ значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
  8. * Назва в офіційному англомовному списку
  9. Дем'янова І. Васірук Михайло Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 91. — ISBN 978-966-528-318-8.
  10. http://korrespondent.net/business/economics/1276137-mer-horvatskogo-goroda-zadolzhal-kazne-133-tysyachi-evro [ 27 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Мэр хорватского города задолжал казне 133 тысячи евро
  11. База даних малих космічних тіл JPL: Спліт (англ.). 

Література Редагувати

  • Комелова Г., Уханова И. Сплит. Дубровник. — М., 1976. 208 с. 50.000 экз.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Split inodi Split 2 horv Split ital Spalato grec Aspala8os Aspalathos lat Spalatum misto v Horvatiyi z bagatoyu bilsh nizh 1700 richnoyu istoriyeyu Najbilshe misto Dalmaciyi i druge za velichinoyu misto krayini pislya stolici Zagreba Centr vidomogo kurortnogo regionu znahoditsya v centralnij chastini uzberezhzhya Adriatiki mizh mistami Zadar i Dubrovnik Naselennya 178 102 osib 2011 3 Split misto Misto Splithorv Grad SplitPrapor GerbPrizvisko Velo mistoKoordinati 43 30 00 pn sh 16 26 00 sh d 43 50000 pn sh 16 43333 sh d 43 50000 16 43333Krayina HorvatiyaRegionSplitsko Dalmatinska zhupaniyaUryad MerIvo BaldasarPlosha gromada 63 km Naselennya 2011 1 gromada 178 102Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 21000Telefonnij kod i 21Vebsajt www split hrSplitRoztashuvannya mista na mapi HorvatiyiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Split znachennya Misto roztashovane na pivostrovi Mar yan mizh zatokoyu Kashtela i Splitskim kanalom bilya pidnizhzhya Mosorskih gir najvisha vershina Mosor 1330 metriv Suchasnij Split misto sho dinamichno rozvivayetsya Naselennya zajnyate v turistichnomu servisi torgivli harchovij promislovosti ribalstvi ta ribopererobci vinorobstvi virobnictvi dobriv sudnobuduvanni vidobutku ta obrobci vapnyaku Znachne chislo mistyan pracyuye v portah pasazhirskomu i vantazhnomu transporti Velikij vnesok u rozvitok mista zrobila nova suchasna avtomobilna trasa A1 sho pov yazala Split zi stoliceyu ta yevropejskimi krayinami Osnovna pam yatka mista Palac Diokletiana 305 U 1979 centralna istorichna chastina m Split vnesena do reyestru svitovoyi spadshini YuNESKO Zmist 1 Transport 2 Istoriya 2 1 Do 1799 roku 2 2 HIH XXI stolittya 3 Naselennya 4 Naseleni punkti 5 Klimat 6 Pam yatki 7 Kultura nauka 8 Sport 8 1 Klubi 9 Vidomi osobistosti 10 Galereya 11 Mista pobratimi 12 Cikavinki 13 Primitki 14 Literatura 15 PosilannyaTransport RedaguvatiSplit zv yazanij regulyarnim avtobusnim spoluchennyam z usima najbilshimi mistami Horvatiyi mistami Bosniyi ta Gercegovini j deyakimi yevropejskimi stolicyami Avtoban A1 dozvolyaye legko doyihati do mista z kontinentalnoyi chastini krayini na avtomobili Nacionalnimi morskimi poromnimi liniyami Split pov yazanij iz mistami Riyeka i Dubrovnik z ostrovami Brach Hvar Sholta Vis Korchula i Lastovo a mizhnarodnimi poromami z italijskimi mistami Ankona Veneciya i Peskara Za 20 km vid mista po dorozi na Trogir roztashovanij mizhnarodnij aeroport yakij u turistichnij sezon pracyuye v duzhe napruzhenomu rezhimi 935 000 pasazhiriv u 2005 roci Split najpivdennisha tochka nacionalnoyi horvatskoyi zaliznici ale liniya na Split ne elektrifikovana i vikoristovuyut yiyi velmi slabo Istoriya RedaguvatiDo 1799 roku Redaguvati Rimska koloniya Salona zalishki ruyin yakoyi dosi mozhna bachiti v pivnichno shidnomu peredmisti Splita bula stoliceyu i ekonomichnim centrom provinciyi Dalmaciya Za perekazami v III stolitti tut narodivsya majbutnij rimskij imperator Diokletian yakij praviv Rimom z 284 po 305 r i uvijshov v istoriyu yak reformator derzhavnogo ustroyu Rimskoyi imperiyi ta organizator odnogo z najzhorstokishih peresliduvan hristiyan Pislya zrechennya vid vladi v 305 r vin povernuvsya v Split de vzhe jshlo budivnictvo palacu dlya nogo Pohovanij Diokletian v mavzoleyi piznishe pereroblenomu v hristiyanskij sobor U 639 r Split zrujnuvali vnaslidok nabigu avariv vse naselennya mista shovalosya za stinami palacu Diokletiana Do kincya VII stolittya vsya beregova liniya rajonu i same misto buli zaseleni slov yanami U XII stolitti Split formalno viznav nad soboyu vladu ugorsko horvatskoyi koroni ale zberigav faktichnu nezalezhnist azh do 1420 r koli vin razom z bilshistyu priberezhnih i ostrivnih mist Dalmaciyi uvijshov do skladu Venecijskoyi respubliki Vtim i u skladi Veneciyi Split koristuvavsya avtonomiyeyu Okolici Splitu osoblivo beregi zatoki Kashtela stali ulyublenim miscem vidpochinku zamozhnih venecijciv Bagato vill i palaci pobudovanih nimi zbereglisya do nashih dniv U Serednovichchya Split stav odnim z golovnih horvatskih centriv torgivli ekonomiki i kulturi Urodzhencem Splitu buv Marko Marulich gumanist i pismennik sho vvazhayetsya tvorcem horvatskoyi nacionalnoyi literaturi U 1797 roci Split yak i vsya Dalmaciya buv priyednanij do Avstriyi Pislya netrivalogo francuzkogo pravlinnya v 1813 r vin znovu perejshov pid vladu avstrijskoyi koroni HIH XXI stolittya Redaguvati Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Split buv okupovanij Italiyeyu a pislya vijni stav chastinoyu korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv piznishe korolivstvo Yugoslaviya U 1941 r Split buv znov okupovanij italijcyami U 1943 roci vin buv zvilnenij partizanami antifashistami prote nezabarom buv uzyatij pid kontrol vzhe nimeckoyu armiyeyu 26 zhovtnya 1944 roku Split buv ostatochno zvilnenij partizanami vid zagarbnikiv Pislya vijni Split u skladi Horvatiyi stav chastinoyu SFRYu U 1991 r pislya progoloshennya nezalezhnosti Horvatiyi v Spliti bulo dekilka zbrojnih incidentiv mizh horvatami i rozkvartirovanimi v misti chastinami Yugoslavskoyi Narodnoyi Armiyi YuNA najprimitnishim stav epizod bombarduvannya mista yugoslavskim vijskovim korablem Split Ce buv yedinij vipadok v istoriyi koli misto bulo atakovane korablem sho nosit jogo im ya Vtim bombarduvannya ne zavdalo mistu istotnih poshkodzhen a vzhe v sichni 1992 r chastini YuNA ostatochno pokinuli misto Podalshi bitvi yugoslavskih voyen obijshli Split storonoyu Naselennya RedaguvatiNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 178102 osib 1 13 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu 4 Naselennya samogo mista stanovilo 167 121 osobu 1 Dinamika chiselnosti naselennya gromadi 5 Dinamika chiselnosti naselennya mista 5 Naseleni punkti RedaguvatiKrim mista Split do gromadi takozh vhodyat Donye Sitno Gornye Sitno Kamen Slatine Strinine Stobrech ZhrnovnicyaKlimat RedaguvatiSerednya richna temperatura stanovit 16 30 C serednya maksimalna 28 69 C a serednya minimalna 4 01 C Serednya richna kilkist opadiv 777 mm 6 7 Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 12 09 12 66 15 03 17 97 23 06 27 01 28 69 28 60 24 47 20 15 15 22 12 03Serednya temperatura C 8 05 8 63 11 01 13 94 19 00 22 99 25 82 25 73 21 61 17 27 12 36 9 17Serednij minimum C 4 01 4 60 6 97 9 91 14 97 18 96 22 95 22 85 18 73 14 41 9 50 6 29Norma opadiv mm 71 59 66 64 55 47 31 46 68 83 100 87Serednomisyachna shvidkist vitru m s 3 20 3 41 3 51 3 23 2 86 2 60 2 70 2 50 2 80 2 91 3 59 3 51Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 5538 8260 11953 16630 20588 23257 24877 21912 16215 10490 5957 4639Dzherelo 6 7 Pam yatki RedaguvatiSplitIstorichnij centr mista Split i palac DiokletianaHistorical Complex of Split with the Palace of Diocletian 8 Svitova spadshina nbsp Split43 30 36 pn sh 16 26 24 sh d 43 51000000002777313 pn sh 16 44000000002777995 sh d 43 51000000002777313 16 44000000002777995Krayina nbsp HorvatiyaTip KulturnijKriteriyi ii iii ivOb yekt 97Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1979 3 sesiya nbsp nbsp Split u VikishovishiPalac Diokletiana chotirikutne vnutrishnye mistechko vidokremlene vid zovnishnogo mista visokimi murami Pivdennij mur palacu vihodit na naberezhnu pivnichnij do parku Shtrossmajera shidnij do miskogo rinku a zahidnij do Narodnoyi ploshi i starogo mista dovkola neyi Useredini palacu znahodyatsya Sobor sv Duye Domniya vosmikutnij sobor z visokoyu dzviniceyu pobudovanij u rannomu serednovichchi na misci mavzoleyu Diokletiana Svyatij Duye Domnij buv yepiskopom zakatovanim u Spliti pid chas gonin na hristiyan pri Diokletiani Vvazhayetsya zastupnikom Splitu U sobori vivtar z relyefnimi zobrazhennyami avtorstva znamenitogo Yuraya Dalmatinaca Z dzvinici vidkrivayetsya chudovij krayevid Splitu ta miskoyi gavani Peristil odna z nebagatoh vnutrishnih palacovih sporud sho zbereglisya z rimskih chasiv Chotirikutnij zal prosto neba otochenij marmurovimi kolonami Rimlyanami vin vikoristovuvavsya dlya urochistih ceremonij a v nashi dni jogo upodobali dlya vistupiv vulichni muzikanti ta amatorski hori Vestibyul kruglij zal uvinchanij kupolom Viv v osobisti spokoyi imperatora sho ne zbereglisya Hram Yupitera rimskij hram sho prekrasno zberigsya pereroblenij u rannomu serednovichchi na hristiyanskij Fortecya Gripe Ratusha starovinna ratusha XV stolittya znahoditsya na Narodnij ploshi Zaraz u nij rozmishenij Etnografichnij muzej Pam yatnik Grguru Ninskomu znahoditsya bilya Pivnichnogo vhodu do Diokletianivogo palacu Avtor Ivan Meshtrovich 1927 r Yepiskop Grgur Ninskij sho zhiv v X stolitti proslavivsya borotboyu za zberezhennya horvatskoyi movi ta kulturi Ruyini rimskoyi Saloni znahodyatsya u peredmisti Splita Zbereglisya velikij amfiteatr ruyini hramiv palaciv vill Kultura nauka RedaguvatiSplitskij universitet Horvatskij nacionalnij teatr Muzej horvatskih arheologichnih pam yatok Arheologichnij muzejSport RedaguvatiKlubi Redaguvati HFK Hajduk futbolnij klub Split Yugoplastika basketbolnij klubVidomi osobistosti RedaguvatiMihajlo Vasiruk ukrayinskij trener z legkoyi atletiki pedagog Zasluzhenij trener Ukrayini trenuvav Blanku Vlashich tut stvoriv dityachu sportivnu shkolu 9 Blanka Vlashich horvatska stribunka u visotu chempionka svitu 2007 ta 2009 rokiv sribna prizerka Olimpijskih igor u Pekini 2008 Goran Ivanishevich horvatskij tenisist peremozhec ta trirazovij finalist Vimbldonu Zhan Tabak horvatskij basketbolist Ivana Roskich 1979 horvatska aktorka Zlatan Stipishich 1968 horvatskij muzikant Dragan Stojkich 1975 bosnijskij i horvatskij futbolist ta trener Gastone Medin 1905 1973 italijskij hudozhnik kino Djecaci populyarnij horvatskij hip hop gurt zasnovanij u 1999 roci Galereya Redaguvati nbsp Naberezhna Splita nbsp Krayevid gavani Splita z morya nbsp Dzvinicya Splitskogo soboru nbsp Nichna naberezhna nbsp Narodna plosha centralna plosha Splita nbsp Mur Palacu Diokletiana z boku naberezhnoyi nbsp Mur Palacu Diokletiana centr mista nbsp Miska gavan Splita Gradska luka ta naberezhna nbsp Krayevid miskoyi gavani Gradska luka nbsp Naberezhna Splita nbsp Dzvinicya Splitskogo soboru simvol mista nbsp Plyazh Bachvice Bacvice nepodalik centralnoyi chastini Splita Mista pobratimi Redaguvati nbsp Italiya Ankona nbsp Chili Antofagasta nbsp Izrayil Bejt Shemesh nbsp Avstraliya Kokburn nbsp Velika Britaniya Duvr nbsp Daniya Gladsakse Kopengagen nbsp SShA Los Andzheles nbsp Bosniya i Gercegovina Mostar nbsp Ukrayina Odesa nbsp Chehiya Ostrava nbsp Italiya Peskara nbsp Pivnichna Makedoniya Shtip nbsp Norvegiya Trongejm nbsp Sloveniya Valenye nbsp Nimechchina Sharlottenburg Vilmersdorf BerlinCikavinki RedaguvatiMer horvatskogo mista Split Zhelko Kerum zaborguvav u misku kaznu majzhe odin miljon kun 133 tisyachi yevro za orendu i komunalne obslugovuvannya Kompaniya Keruma Kerum takozh vinna priblizno 20 tis kun 2 6 tis yevro za orendu ofisiv i vikoristannya inshoyi ploshi sho znahoditsya u vlasnosti mista Insha kompaniya borzhnik sho nalezhit glavi Splita Koteks uklala dogovir pro viplatu borgu v 10 etapiv 10 12512 Split asteroyid nazvanij na chest mista 11 Primitki Redaguvati nbsp Portal Horvatiya a b v Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Procitovano 06 chervnya 2018 Split URE T 12 S 464 Split osoblivosti vidpochinku v Horvatiyi Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Perepis naselennya 2011 roku Kilkist meshkanciv za ridnoyu movoyu horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 06 chervnya 2018 a b Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 06 chervnya 2018 a b Fick S E R J Hijmans 2017 Worldclim 2 New 1 km spatial resolution climate surfaces for global land areas International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 a b znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Dem yanova I Vasiruk Mihajlo Stepanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 91 ISBN 978 966 528 318 8 http korrespondent net business economics 1276137 mer horvatskogo goroda zadolzhal kazne 133 tysyachi evro Arhivovano 27 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Mer horvatskogo goroda zadolzhal kazne 133 tysyachi evro Baza danih malih kosmichnih til JPL Split angl Literatura RedaguvatiKomelova G Uhanova I Split Dubrovnik M 1976 208 s 50 000 ekz Posilannya RedaguvatiMiskij sajt horv angl Arhivovano 21 lyutogo 2009 u Wayback Machine Miskij sajt horv angl Palac Diokletiana angl Arhivovano 3 veresnya 2006 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Split amp oldid 40571147