Стари́й парк — найстаріший з парків Тернополя, засаджений наприкінці XIX століття, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.
Головна площа парку | |
49°33′16″ пн. ш. 25°36′27″ сх. д. / 49.55452900002777739° пн. ш. 25.60750950002777770° сх. д.Координати: 49°33′16″ пн. ш. 25°36′27″ сх. д. / 49.55452900002777739° пн. ш. 25.60750950002777770° сх. д. | |
Країна | Україна Австро-Угорщина |
---|---|
Розташування | Україна, Тернопіль |
Найближче місто | Тернопіль |
Площа | 5.4 га |
Засновано | 1895 |
Оператор | Тернопільська міська рада |
Старий парк (Україна) | |
Старий парк у Вікісховищі |
У 1970—1991 роках називався «Парк Слави».
Розташований у Тернополі в межах вулиць Генерала Шухевича, Євгена Петрушевича, Клінічної, біля центрального міського стадіону.
Входить до складу природно-заповідного фонду України, оголошений рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 19 березня 1977 року № 131, зі змінами, затвердженими рішенням Тернопільської обласної ради від 27 квітня 2001 № 238 та рішенням Тернопільської обласної ради від 23 грудня 2005 № 518.
Історія ред.
У 1861 році парк закладено стараннями тодішнього бургомістра Володимира Мандля. Керував розбивкою парку відомий ботанічний садівник зі Львова — К. Бауер. Хоча цей парк був невеликий за розміром (близько 7 га), проте гарно впорядкований. Тут росли в діжках різноманітні тропічні рослини: банани, агави, пальми, кипариси, які на зиму заносили в оранжерею.
У парку часто проводилися українські фестини, зльоти, лотереї, свята, співалися пісні. В липні 1887 р. тут відбулася друга крайова етнографічна виставка, на якій був присутній спадкоємець австрійського престолу ерц-герцог Рудольф.
29 вересня 1896 р. на честь 300-ліття Брестської Унії в парку насипано Холм Унії.
У 1897 р. в парку встановили погруддя доброчинця міста — бургомістра Мандля, який виконав львівський скульптор Дикле.
У 1901 році стараннями Товариства приятелів музики тут організовано літній театр, де відбувалися вистави.
Під час Другої світової війни старий парк зруйновано. З квітня 1944 р. Старий парк став місцем поховання воїнів, полеглих у боях з німецько-нацистськими загарбниками. У 1970 році на місці Холма Унії радянська влада насипала Курган Слави і спорудила меморіальний комплекс.
З початком відбудови Тернополя його наново засаджено. 9 травня 1970 року, в день святкування 25 річчя Перемоги його названо на честь воїнів німецько-радянської війни Парком Слави. Тоді ж відкрито меморіальний комплекс і насипано «Курган Слави». При реконструкції парку знесені старі будівлі, викорчувана частина дерев і кущів.
Дизайн ред.
Рослинність ред.
Нині в Старому парку нараховується близько 40 видів дерев та кущів. Основу дерев становлять старожили парку — тополя біла, бук лісовий, клен ясенолистий, а також інші листяні (дуб, ясен, бук, граб, липа, каштан) та хвойні — (модрина, ялина, ялиця, ялівець звичайний, ялівець козацький, ялина канадська) дерева і кущі.
Вічний вогонь ред.
Композиція із шести бетонних пілонів, що символізують переможний салют, розташована на пагорбі висотою 6,5 м і діаметром в основі 35 м.
У центрі розташований «вічний вогонь» та подвійний пілон з орденом Вітчизняної війни (карбування на міді). Нижня частина пілонів скріплена бетонним поясом у формі обруча. З двох боків сходи ведуть на гранітну трибуну. Перед монументом — надгробна плита на могилі Невідомого солдата. На плиті викарбувано напис: «ім'я твоє невідоме, подвиг твій безсмертний». Весь скульптурно-меморіальний комплекс реконструйований у 1984 р. до 40-річчя визволення Тернополя.
Скульптурна композиція «Материнський поклик» ред.
Зліва біля центрального входу в парк встановлена карбована з міді 10-ти метрова скульптура «Материнський поклик» (скульптори Василь Садовник, Казимир Сікорський, 1985 р.)
Військова техніка ред.
У південно-східній частині парку є кілька одиниць військової техніки: танк, гармата, бронемашина. На гранітній горизонтальній стелі — перелік з'єднань і частин, що відзначились при визволенні Тернополя від німецьких загарбників й отримали почесні найменування. Наприкінці серпня 2016 року за рішенням Тернопільської міської ради БТР як муляж для випробувань передали тернопільському НТП «Промінь».
Військове кладовище ред.
Біля алеї Героїв розміщене військове кладовище, відкрите в 1944 р. Має форму прямокутника (12х28 м) з напівкруглим виступом, радіус якого 8 метрів. Тут поховані 4 Герої Радянського Союзу — Олександр Максименко, Микола Карпенко, Анатолій Живов, Григорій Танцоров та ще 226 воїнів. Усього 27 горизонтальних плит із темно-сірого граніту в три ряди, на яких викарбувані імена загиблих.
На кладовищі 19 могил воїнів, що загинули в 1944 р.:
- братських — 6,
- індивідуальних — 13;
з них могил, де поховано Героїв Радянського Союзу:
- братських — 1 (поховано два Герої Радянського Союзу),
- індивідуальних — 1.
Алея Слави ред.
Від центрального входу до парку і скульптурної групи «Мати» веде алея до «вічного вогню». З лівого боку алеї на гранітних постаментах встановлено погруддя: А. П. Живова, М. Г. Пігорєва, В. А. Чалдаєва, Г. В. Танцорова, М. Г. Карпенка, О. П. Максименка.
Скульптори постаментів: Т. І. Невесела, М. В. Невеселий, І. В. Козлик, В. Г. Садовник, В. М. Мельник.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алея Слави |
Храми ред.
У Старому Парку є дві культові споруди:
- Дім молитви ХВЄ.
- дерев'яна Церква Зарваницької Божої Матері УГКЦ, споруджена у 2008.
Публічні заходи ред.
У часи Радянського союзу та на початках Незалежності України до 2014 року 9 травня тут відбуваються заходи присвячені Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Від 2014 року вшанування пам'яті загиблих відбуваються 8 травня в День пам'яті та примирення.
Світлини ред.
Примітки ред.
- Або велика сільськогосподарська виставка.
- Зі Старого парку забрали БТР на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 31 серпня.
Джерела ред.
- Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль : Підручники і посібники, 1998.
- Бурма В. О. Парк Слави у Тернополі: фотонарис. — Львів : Каменяр, 1986. — 76 с.
- П'ятківський І. Старий парк (Парк слави) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 333. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання ред.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
У Старому парку розпочнуть монтувати великий дитячий майданчик із штучним покриттям та гойдалками на YouTube // TV-4. — 2017. — 1 серпня. |
- Реєстр природно-заповідного фонду Тернопільської міської ради[недоступне посилання з травня 2019] // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.