www.wikidata.uk-ua.nina.az

Парк фр parc від лат parricus обгорожене місце 1 спеціальна обмежена природна або штучна територія виділена переважно з

Парк

Парк (фр. parc від лат. parricus − «обгорожене місце») — спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.

Паркові меблі і лавки на початку 21 ст. Площа Міцкевича, Івано-Франківськ. Фото 2016 р.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Парк (значення).

В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «садово-паркове мистецтво». Проте сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її.

Етимологія

Слово парк є запозиченням із західноєвропейських мов; німецьке Park, французьке parc, англійське park походять від старолатинського parricus («обгороджене місце, парк»), яке зводиться до іберійського *parra («ґрати, решітка, шпалерник для квітів, підпірки для фруктових дерев)».

Див. також спільні за походженням слова

Історія парків

Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Китаї.

Одні з найперших парків були створені за наказом перських царів, які відводили великі території під мисливські угіддя, де прокладалися верхові стежки і будувалися притулки для мисливців, пізніше декоративні елементи стали невід'ємною частиною цих парків.

Сади як явище прийшли в Європу з Близького Сходу і Азії. Саме там батьківщина абрикос, винограду, аличі, шовковиці, хурми. В Стародавній Греції плодові сади поступово витісняли святі гаї, але з'явилися парки біля значущих для суспільства місцях (сади Академії, де збирались філософи). Греки поширювали у своїх садах скульптури та малі архітектурні об'єкти — колонади, вівтарі для релігійних церемоній. Практика ставити скульптури в садах і парках була підхоплена в Європі в добу Відродження і перейшла далі в сади бароко і класицизму.

Перші відомі плани садів з пальмами та платанами біля басейну походять із Стародавнього Єгипту (збереглися на рельєфах).

Можливо, перші спроби регулярного планування садів теж походять звідти. І через арабів дійшли до арабської Іспанії, де виникла своя культура садівництва (сади Хенераліфе, сади Альгамбри). Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.

Своє поширення мали сади в католицьких монастирях, а потім при замках феодалів.

У другій половині XVI століття засновано найстаріший парк в Україні — Єзуїтський (тепер парк імені Івана Франка).

Сади Середньовіччя

Вілла і сади в Поджо-а-Каяно біля Прато.

Перші парки в Європі з'явилися в добу Середньовіччя. Вони створювалися багатими феодалами для того, щоб виділити певну територію для полювання і залишити її недоторканою для інших феодалів чи простолюду.

Сади доби бароко

Садово-паркове мистецтво бароко наслідувало багатий досвід майстрів італійського Відродження. Але ця спадковість була творчою, досвід зберігали та розвивали далі. Садівництво Італії приваблювало майстрів з різних країн, а творчий доробок поширився у Франції, Голландії, Англії. Італійські архітектори часто втручалися в планування садів і парків при садибах, а їх твори ставали взірцями стилю (сад у Фраскаті з каскадом вілли Альдобрандіні, арх. Джакомо делла Порта). З'явилися й фахівці, спеціалізовані лише на садово-парковому мистецтві (Андре Ленотр, Олександр Леблон тощо). В різних країнах Європи створюють видатні зразки садів бароко (Во ле Віконт у Франції, Хет Лоо в Голландії, Шенбрунн у Відні тощо).

Парки Києва

Загальна площа Києва становить 83,4 тис. га, площа зеленої зони — 16,2 тис. га, що становить 19,3% території міста. Крім зелених зон, значну площу столиці займають лісництва і непристосовані для відпочинку місця. Найзеленішим районом Києва є Голосіївський з показником 47,6%, за ним слідують Оболонський (37,76%) і Дніпровський (31,02%) райони. Найнижчий показник у Святошинському районі - тут тільки 11,65% зелених зон.

Типологія парків

Парк у Версалі, типовий регулярний парк

також:

Відомі парки та сади

Україна

За кордоном

Див. також

Примітки

  1. ↑ Парк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3. — С. 295)
  3. . Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 17 жовтня 2010. 
  4. Дослідження. Чи достатньо в Києві парків. nv.ua. Процитовано 18 листопада 2019. 

Джерела

  • Hans Sarkowicz Die Geschichte der Gärten und Parks. Insel Verlag, Frankfurt, 2001.
  • Kerstin Walter Geschichte der Gartenkunst. Von der Renaissance bis zum Landschaftsgarten. Verlag DuMont, 2006.
  • Albert Jost Gartenlust — Lustgarten. Verlag Schnell & Steiner, 2003.
  • Ehrenfried Kluckert (Hrsg.) Gartenkunst in Europa. Könemann Verlag, 2005.
  • Erik Orsenna Portrait eines glücklichen Menschen. Der Gärtner von Versailles. DTV, 2004.
  • Всеобщая история архитектуры, т 2,М, 1963 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 3,4, М, «Искусство», 1962 (рос)
  • Горохов В. П. Лунц Л. Б. «Парки мира», М, Стройиздат, 1985 (рос)
  • Вергунов А. П., Горохов В. А. «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988 (рос)
  • Брунов Н. «Рим. Архитектура эпохи бароко», М, 1937 (рос)
  • Афмидентова В. В. «История садово-парковых стилей», М, «Архитектура», 2003 (рос)
  • Каптерева Т.,Быков erm/14 Світлини парків Львова
  • Park // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)

Література

  • Визначні сади і парки України та їх охорона / Липа О. Л. – К. : Вид-во Київського університету, 1960. – 175 с.
  • Заповідне паркознавство: Навчальний посібник / С.Ю. Попович, О.М. Корінько, Ю.О. Клименко. – Тернопіль: Богдан, 2011. – 320 с. – ISBN 978-966-10-1402-1
  • М. О. Медведєва. Парки міжнародні // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 2 — 812 с. - ISBN 966-316-045-4
  • Паркознавство: навч. посіб. / С.І. Кузнецов, О.М. Багацька; Каб. Мін. України, НУБІП – К.: ЦП „Компринт”, 2011. – 156 с. – ISBN 978-966-306-160-2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Park fr parc vid lat parricus obgorozhene misce 1 specialna obmezhena prirodna abo shtuchna teritoriya vidilena perevazhno z metoyu rekreaciyi vidpochinku 1 Sofiyivskij park v Umani Ukrayina Parkovi mebli i lavki na pochatku 21 st Plosha Mickevicha Ivano Frankivsk Foto 2016 r U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Park znachennya V pobuti slova park ta sad daleko ne rozijshlisya Tomu shiroko vikoristovuyetsya slovospoluchennya sadovo parkove mistectvo Prote sad isnuye dlya postachannya fruktiv todi yak park mozhe mati sadovu dilyanku a mozhe ne mati yiyi Zmist 1 Etimologiya 1 1 Div takozh spilni za pohodzhennyam slova 2 2 Istoriya parkiv 2 1 Sadi Serednovichchya 2 2 Sadi dobi baroko 3 Tipologiya parkiv 4 Vidomi parki ta sadi 4 1 Ukrayina 4 2 Za kordonom 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 LiteraturaEtimologiya RedaguvatiSlovo park ye zapozichennyam iz zahidnoyevropejskih mov nimecke Park francuzke parc anglijske park pohodyat vid starolatinskogo parricus obgorodzhene misce park yake zvoditsya do iberijskogo parra grati reshitka shpalernik dlya kvitiv pidpirki dlya fruktovih derev 2 Div takozh spilni za pohodzhennyam slova 2 Redaguvati Parkan ParketIstoriya parkiv RedaguvatiPershi parki u sviti isnuvali she v Starodavni chasi Znameniti Visyachi Sadi Semiramidi mozhna vvazhati odnim iz pershih parkiv Krim togo dostatno v rannyu epohu narodilosya parkove mistectvo v Kitayi Odni z najpershih parkiv buli stvoreni za nakazom perskih cariv yaki vidvodili veliki teritoriyi pid mislivski ugiddya de prokladalisya verhovi stezhki i buduvalisya pritulki dlya mislivciv piznishe dekorativni elementi stali nevid yemnoyu chastinoyu cih parkiv Sadi yak yavishe prijshli v Yevropu z Blizkogo Shodu i Aziyi Same tam batkivshina abrikos vinogradu alichi shovkovici hurmi V Starodavnij Greciyi plodovi sadi postupovo vitisnyali svyati gayi ale z yavilisya parki bilya znachushih dlya suspilstva miscyah sadi Akademiyi de zbiralis filosofi Greki poshiryuvali u svoyih sadah skulpturi ta mali arhitekturni ob yekti kolonadi vivtari dlya religijnih ceremonij Praktika staviti skulpturi v sadah i parkah bula pidhoplena v Yevropi v dobu Vidrodzhennya i perejshla dali v sadi baroko i klasicizmu Pershi vidomi plani sadiv z palmami ta platanami bilya basejnu pohodyat iz Starodavnogo Yegiptu zbereglisya na relyefah Mozhlivo pershi sprobi regulyarnogo planuvannya sadiv tezh pohodyat zvidti I cherez arabiv dijshli do arabskoyi Ispaniyi de vinikla svoya kultura sadivnictva sadi Heneralife sadi Algambri Pislya vidvoyuvannya zemel arabskoyi Ispaniyi cej tip sadiv poshirivsya katolickoyu Ispaniyeyu i pishov u serednovichnu Yevropu Svoye poshirennya mali sadi v katolickih monastiryah a potim pri zamkah feodaliv U drugij polovini XVI stolittya zasnovano najstarishij park v Ukrayini Yezuyitskij teper park imeni Ivana Franka 3 Sadi Serednovichchya Redaguvati Villa i sadi v Podzho a Kayano bilya Prato Pershi parki v Yevropi z yavilisya v dobu Serednovichchya Voni stvoryuvalisya bagatimi feodalami dlya togo shob vidiliti pevnu teritoriyu dlya polyuvannya i zalishiti yiyi nedotorkanoyu dlya inshih feodaliv chi prostolyudu Sadi dobi baroko Redaguvati Dokladnishe Sad barokoSadovo parkove mistectvo baroko nasliduvalo bagatij dosvid majstriv italijskogo Vidrodzhennya Ale cya spadkovist bula tvorchoyu dosvid zberigali ta rozvivali dali Sadivnictvo Italiyi privablyuvalo majstriv z riznih krayin a tvorchij dorobok poshirivsya u Franciyi Gollandiyi Angliyi Italijski arhitektori chasto vtruchalisya v planuvannya sadiv i parkiv pri sadibah a yih tvori stavali vzircyami stilyu sad u Fraskati z kaskadom villi Aldobrandini arh Dzhakomo della Porta Z yavilisya j fahivci specializovani lishe na sadovo parkovomu mistectvi Andre Lenotr Oleksandr Leblon tosho V riznih krayinah Yevropi stvoryuyut vidatni zrazki sadiv baroko Vo le Vikont u Franciyi Het Loo v Gollandiyi Shenbrunn u Vidni tosho Zamok i park Suasson en misce narodzhennya Yevgena Savojskogo Graver Izrael Silvestr Israel Silvestre pribl 1650 r Park zamku Vo le Vikont Franciya 17 st Park i palac v misti Trir Nimechchina Tipovij landshaft dlya Dunajskogo parku zapovidnikaParki KiyevaZagalna plosha Kiyeva stanovit 83 4 tis ga plosha zelenoyi zoni 16 2 tis ga sho stanovit 19 3 teritoriyi mista Krim zelenih zon znachnu ploshu stolici zajmayut lisnictva i nepristosovani dlya vidpochinku miscya Najzelenishim rajonom Kiyeva ye Golosiyivskij z pokaznikom 47 6 za nim sliduyut Obolonskij 37 76 i Dniprovskij 31 02 rajoni Najnizhchij pokaznik u Svyatoshinskomu rajoni tut tilki 11 65 zelenih zon 4 Tipologiya parkiv Redaguvati Anglijskij sad u Myunheni tipovij pejzazhnij park Park u Versali tipovij regulyarnij park Pejzazhnij park anglijskij park Regulyarnij park francuzkij park sad baroko takozh Gromadski parki Lisoparki Botanichni sadi i parki Dendroparki Nacionalni parki Parki rozvag Parki skulpturVidomi parki ta sadi RedaguvatiUkrayina Redaguvati Italijskij park Pidgirci Zamkovij sad Zhovkva Sad monastirya kapuciniv Radiviliv Alupkinskij park Svyatoyurskij park Sad soboru svyatogo Yura Lviv Sad baroko Vishniveckogo zamku v mezhah bastioniv forteci vidomij za planami 18 st pereplanovanij na pejzazhnij park Za kordonom Redaguvati Centralnij park Nyu Jork Korolivskij park kvitiv Kekenhof Lisse Niderlandi Versal Franciya Centralnij park Nyu Jork Gajd park London Sadi Butchartiv Britanska Kolumbiya Anglijskij sad Myunhen Belveder Viden Sansusi Potsdam Korolivskij park kvitiv Kekenhof Lisse Niderlandi Tyuyilri Parizh Park Guel Barselona Tropichnij palmovij park FloridaDiv takozh Redaguvati Portal Sadi i parki Bajk park Pam yatki sadovo parkovogo mistectva Sad baroko Pejzazhnij park Avtomobilnij parkPrimitki Redaguvati a b Park Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 S 295 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 bereznya 2010 Procitovano 17 zhovtnya 2010 Doslidzhennya Chi dostatno v Kiyevi parkiv nv ua Procitovano 18 listopada 2019 Dzherela RedaguvatiHans Sarkowicz Die Geschichte der Garten und Parks Insel Verlag Frankfurt 2001 Kerstin Walter Geschichte der Gartenkunst Von der Renaissance bis zum Landschaftsgarten Verlag DuMont 2006 Albert Jost Gartenlust Lustgarten Verlag Schnell amp Steiner 2003 Ehrenfried Kluckert Hrsg Gartenkunst in Europa Konemann Verlag 2005 Erik Orsenna Portrait eines glucklichen Menschen Der Gartner von Versailles DTV 2004 Vseobshaya istoriya arhitektury t 2 M 1963 ros Vseobshaya istoriya iskusstv t 3 4 M Iskusstvo 1962 ros Gorohov V P Lunc L B Parki mira M Strojizdat 1985 ros Vergunov A P Gorohov V A Russkie sady i parki M Nauka 1988 ros Brunov N Rim Arhitektura epohi baroko M 1937 ros Afmidentova V V Istoriya sadovo parkovyh stilej M Arhitektura 2003 ros Kaptereva T Bykov erm 14 Svitlini parkiv Lvova Park Encyclopaedia Britannica angl Literatura RedaguvatiViznachni sadi i parki Ukrayini ta yih ohorona Lipa O L K Vid vo Kiyivskogo universitetu 1960 175 s Zapovidne parkoznavstvo Navchalnij posibnik S Yu Popovich O M Korinko Yu O Klimenko Ternopil Bogdan 2011 320 s ISBN 978 966 10 1402 1 M O Medvedyeva Parki mizhnarodni Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4 Parkoznavstvo navch posib S I Kuznecov O M Bagacka Kab Min Ukrayini NUBIP K CP Komprint 2011 156 s ISBN 978 966 306 160 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Park amp oldid 34449451