www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ґрати Ґра ти 1 від пол kraty 2 або реші тка 3 перехресно розташовані металеві або дерев яні прути планки штаби Зазвичай

Ґрати

Ґра́ти (від пол. kraty), або реші́тка — перехресно розташовані металеві або дерев'яні прути, планки, штаби. Зазвичай їх використовують як перешкода потраплянню кудись та звідкись людей, звірів або для захисту від сторонніх предметів чи тіл. Окремі види ґрат можуть виконувати деякі інші функції, а також уживатися як прикраса.

Дерев'яні ґрати
Запит «Решітка» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Різновидами ґрат є трельяжі (дерев'яні або металеві ґратчасті стінки для рослин), штахети (вид дерев'яної загорожі), грильяж (декоративні дерев'яні ґрати), ажурні ширми, грохоти й колосники (колосникова решітка).

Походження слова Редагувати

Слово ґрати походить, ймовірно, від пол. kraty (множина від krata). До польської мови, у свою чергу, слово запозичене із староіталійської, де воно писалось як crata. Староіталійське слово походить від лат. cratis («плетінка»).

Решітка є похідним від «решето» (прасл. *rešeto), відомого всім слов'янським мовам. Етимологія слова «решето» остаточно не з'ясована, можливе, походить від прасл. *rěcha («дірка, проріха») — слова з того ж кореня, що й «рідкий» (*rědъkъ). Рішення (з лат. відрізувати, decidere, де de - від, caedere - різати, від латинського кореня запозичення цідити). Споріднені слова решітка і решта.

Також припускають походження від дієслова рішити (яке колись значило «в'язати»), тобто «зв'язане, сплетене». У цьому разі воно споріднене з латис. rekšis («плетінка, решето») і лит. règzti («зв'язувати, плести»).

Історія Редагувати

Як свідчить етимологія слів «ґрати» і «решітка», перші решітки (ґрати) були дерев'яними й являли собою плетений пліт із пруття, який використовувався для побудови примітивних осель. Пізніше їх стали виробляти зі заліза та інших металів. Уживати металеві ґрати в архітектурі почали, певно тоді, як з'явилося кам'яне будівництво. Важко уявити собі середньовічні замки без герс на воротах. У теперішній час ґрати широко застосовуються — для безпеки майна (решітки на вікнах та перед дверима в квартирах, приватних будинках, установах), для перешкоджання втечі злочинців (решітки на вікнах та двері-ґрати у поліцейських дільницях, місцях позбавлення волі), а також для багатьох інших цілей, у тому числі для декоративного оздоблення будов та споруд.

Види Редагувати

Символізм Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2018)

Загальна символіка Редагувати

З давніх часів ґрати були найбільш яскравим символом неволі, тюремного ув'язення.

У писанкарстві Редагувати

На писанках символи «решето», за давніми повір'ями, мають силу оберега від злих духів, відокремлюють добро від зла. Сіткою дуже часто заповнені окремі елементи на писанках — кола, квадрати, трикутники.

У християнстві Редагувати

Решітка представлена також у християнській символіці. Гридирон (ґрати для тортур вогнем) — атрибут Св. Лаврентія, рідше Св. Вікентія Сарагоського. Опускна решітка (герса) — символ надійності та безпеки. У моральному смислі може означати доброчесну та спрямовану на добре діло рішучість, якою слід обзавестися доброму християнинові, щоб запобігти проникненню найпідступнішого та найнебеспечнішого неприятеля.

У геральдиці Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2019)

Сітка (решітка) — тонкі лінії відмінного від тла кольору у вигляді діагональної сітки. Може бути як прямою, так і косою, часто зображується плетеною, коли показується переплетіння окремих ниток.

У хіромантії Редагувати

У хіромантії решітка на буграх відзначає ті перешкоди, які виникають через якості самої людини. На бугрі Юпітера це зарозумілисть та гордість, на бугрі Сатурна — меланхолія та хворобливість, на бугрі Сонця — марнославство, вередливість, прагнення відомості, на бугрі Меркурія — нестабільність та безпринципність, на бугрі Венери — непостійність у коханні.

Інше Редагувати

  • Зображення решітки із шістьох брусів було у 1927—1941 роках емблемою румунської Залізної гвардії.
  • Китайський ієрогліф, який нагадує решітку з чотирьох ліній, значить «джерело», «криниця», «шахта», «колодязь».

Мовні звороти Редагувати

  • Садити за ґрати — садити у в'язницю, ув'язнювати.
  • Сидіти за ґратами (бути за ґратами) — сидіти у в'язниці.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґрати

Примітки Редагувати

  1. Ґрати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Решітка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  5. ↑ Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2016. 
  6. . Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016. 
  7. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2014. 
  8. www.heraldicum.ru [ 2016-11-03 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Символы и знаки http://allsymbols.ru [ 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gra ti 1 vid pol kraty 2 abo reshi tka 3 perehresno roztashovani metalevi abo derev yani pruti planki shtabi Zazvichaj yih vikoristovuyut yak pereshkoda potraplyannyu kudis ta zvidkis lyudej zviriv abo dlya zahistu vid storonnih predmetiv chi til Okremi vidi grat mozhut vikonuvati deyaki inshi funkciyi a takozh uzhivatisya yak prikrasa Derev yani gratiZapit Reshitka perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Riznovidami grat ye trelyazhi derev yani abo metalevi gratchasti stinki dlya roslin shtaheti vid derev yanoyi zagorozhi grilyazh dekorativni derev yani grati azhurni shirmi grohoti j kolosniki kolosnikova reshitka Zmist 1 Pohodzhennya slova 2 Istoriya 3 Vidi 4 Simvolizm 4 1 Zagalna simvolika 4 2 U pisankarstvi 4 3 U hristiyanstvi 4 4 U geraldici 4 5 U hiromantiyi 4 6 Inshe 5 Movni zvoroti 6 Galereya 7 Div takozh 8 PrimitkiPohodzhennya slova RedaguvatiSlovo grati pohodit jmovirno vid pol kraty mnozhina vid krata Do polskoyi movi u svoyu chergu slovo zapozichene iz staroitalijskoyi de vono pisalos yak crata Staroitalijske slovo pohodit vid lat cratis pletinka 2 Reshitka ye pohidnim vid resheto prasl reseto vidomogo vsim slov yanskim movam Etimologiya slova resheto ostatochno ne z yasovana mozhlive pohodit vid prasl recha dirka proriha slova z togo zh korenya sho j ridkij redk 4 5 Rishennya z lat vidrizuvati decidere de de vid caedere rizati vid latinskogo korenya zapozichennya ciditi Sporidneni slova reshitka i reshta Takozh pripuskayut pohodzhennya vid diyeslova rishiti yake kolis znachilo v yazati tobto zv yazane spletene U comu razi vono sporidnene z latis reksis pletinka resheto i lit regzti zv yazuvati plesti 4 6 5 Istoriya RedaguvatiYak svidchit etimologiya sliv grati i reshitka pershi reshitki grati buli derev yanimi j yavlyali soboyu pletenij plit iz pruttya yakij vikoristovuvavsya dlya pobudovi primitivnih osel Piznishe yih stali viroblyati zi zaliza ta inshih metaliv Uzhivati metalevi grati v arhitekturi pochali pevno todi yak z yavilosya kam yane budivnictvo Vazhko uyaviti sobi serednovichni zamki bez gers na vorotah U teperishnij chas grati shiroko zastosovuyutsya dlya bezpeki majna reshitki na viknah ta pered dverima v kvartirah privatnih budinkah ustanovah dlya pereshkodzhannya vtechi zlochinciv reshitki na viknah ta dveri grati u policejskih dilnicyah miscyah pozbavlennya voli a takozh dlya bagatoh inshih cilej u tomu chisli dlya dekorativnogo ozdoblennya budov ta sporud Vidi RedaguvatiAntenna gratka Vibracijna reshitka Gazonna reshitka Gersa opuskna reshitka na vorotah serednovichnih zamkiv Gril Difrakcijna gratka Zhalyuzi Kolosnikova reshitka detal topki u promislovih pechah ta opalyuvalnih priladah Kolosnikova reshitka grohota reshitka yaku vikoristovuyut dlya vidsiyuvannya riznokalibernih materialiv Mashrabiya Reshitka betonnogo zholoba drenazhnoyi sistemi Reshitkovij nastil Trelyazh ShtahetiSimvolizm RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya zhovten 2018 Zagalna simvolika Redaguvati Z davnih chasiv grati buli najbilsh yaskravim simvolom nevoli tyuremnogo uv yazennya U pisankarstvi Redaguvati Na pisankah simvoli resheto za davnimi povir yami mayut silu oberega vid zlih duhiv vidokremlyuyut dobro vid zla Sitkoyu duzhe chasto zapovneni okremi elementi na pisankah kola kvadrati trikutniki 7 U hristiyanstvi Redaguvati Reshitka predstavlena takozh u hristiyanskij simvolici Gridiron grati dlya tortur vognem atribut Sv Lavrentiya ridshe Sv Vikentiya Saragoskogo Opuskna reshitka gersa simvol nadijnosti ta bezpeki U moralnomu smisli mozhe oznachati dobrochesnu ta spryamovanu na dobre dilo rishuchist yakoyu slid obzavestisya dobromu hristiyaninovi shob zapobigti proniknennyu najpidstupnishogo ta najnebespechnishogo nepriyatelya U geraldici Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2019 Sitka reshitka tonki liniyi vidminnogo vid tla koloru u viglyadi diagonalnoyi sitki Mozhe buti yak pryamoyu tak i kosoyu chasto zobrazhuyetsya pletenoyu koli pokazuyetsya perepletinnya okremih nitok 8 U hiromantiyi Redaguvati U hiromantiyi reshitka na bugrah vidznachaye ti pereshkodi yaki vinikayut cherez yakosti samoyi lyudini Na bugri Yupitera ce zarozumilist ta gordist na bugri Saturna melanholiya ta hvoroblivist na bugri Soncya marnoslavstvo veredlivist pragnennya vidomosti na bugri Merkuriya nestabilnist ta bezprincipnist na bugri Veneri nepostijnist u kohanni 9 Inshe Redaguvati Zobrazhennya reshitki iz shistoh brusiv bulo u 1927 1941 rokah emblemoyu rumunskoyi Zaliznoyi gvardiyi Kitajskij iyeroglif yakij nagaduye reshitku z chotiroh linij znachit dzherelo krinicya shahta kolodyaz Movni zvoroti RedaguvatiSaditi za grati saditi u v yaznicyu uv yaznyuvati Siditi za gratami buti za gratami siditi u v yaznici Galereya RedaguvatiRiznomayittya grat nbsp Zagratovane vikno bara nbsp Vikno u zamku Messak departament Kantal Franciya nbsp Vikno u San Marino nbsp Vikno Vidminoyi bashti u zamku Burggauzen Nimechchina nbsp Hudozhni grati u Tbilisi Gruziya nbsp Gersa Vodnoyi brami u Bistshici Klodzkij Chehiya nbsp Shirma Mashrabiya Britanskij muzej nbsp Kvitkovij trelyazh nbsp Trelyazh u Versalskomu parku nbsp Kolosnikova reshitka z palivom sho gorit nbsp Stichna reshitka nbsp Grati iz alyuminiyevih trub na hmarochosi Czin MaoDiv takozh RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GratiKristalichna gratka Reshka SitkaPrimitki Redaguvati Grati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Reshitka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X a b Shkolnyj etimologicheskij slovar russkogo yazyka Proishozhdenie slov M Drofa N M Shanskij T A Bobrova 2004 Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 Procitovano 7 chervnya 2016 Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Arhiv originalu za 25 chervnya 2016 Procitovano 7 chervnya 2016 www mamynesonechko in ua Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2014 Procitovano 23 zhovtnya 2014 www heraldicum ru Arhivovano 2016 11 03 u Wayback Machine ros Simvoly i znaki http allsymbols ru Arhivovano 23 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grati amp oldid 40508179