Шенбрунн (нім. Schloß Schönbrunn «Палац Шенбрунн») — палацовий комплекс у столиці Австрії місті Відні, одна з найвизначніших архітектурних споруд австрійського бароко (архітектор — Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах).
| Палаци і сади Шенбрунна | |
|---|---|
| Palace and Gardens of Schönbrunn | |
| Світова спадщина | |
| | |
| 48°11′04″ пн. ш. 16°18′43″ сх. д. / 48.18444° пн. ш. 16.31194° сх. д. | |
| Країна | Австрія |
| Тип | Культурний |
| Критерії | i, iv |
| Об'єкт № | 786 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1996 (20 сесія) |
| | |
| | |
| Шенбрунн у Вікісховищі |
Шенбрунн, здебільшого, був літньою резиденцією імператорської родини Габсбургів, в 1830 році тут народився майбутній імператор Франц Йосиф I, від проголошення Австрійської республіки (1918), як одна з найвизначніших пам'яток Відня та Австрії, відкритий для відвідання загалом.
Опис Редагувати
Подібно до решти заміських резиденцій інших правителів (Версаль, Петергоф) Шенбрунн — це ансамбль, що об'єднує архітектуру та природу, де парк стає продовженням палацових споруд.
Гідний уваги інтер'єр — 1441 апартамент, частково доступний для огляду.
В одному з найпишніших приміщень палацу — Дзеркальній залі — шестирічний Моцарт грав для Йосифа II та його двору.
Так звана «мільйонна вітальня» є перлиною рококо — її прикрашають панно з китайського рожевого дерева з дорогоцінними перськими й індійськими мініатюрами, обрамленими позолоченими рамами. У Великій галереї, де сьогодні проходять особливо урочисті прийоми, танцював колись Віденський конгрес.
Крім власне палацу, до комплексу входить французький парк з підстриженими деревами, прикрашений численними скульптурами міфологічних персонажів і увінчаний біля підніжжя горба фонтаном Нептуна.
У парку працює палацовий літній театр, де проходять музичні спектаклі і концерти. На території парку також розмістились нині декілька музеїв, зокрема, Будинок пальм — скло-металева конструкція, створена у 1883 році, та Зоопарк — наступник імперського звіринцю, що вважається найдавнішим зоопарком не лише в країні, а й у Європі та світі.
На пагорбі біля палацу підноситься тріумфальна арка Ґлорієтт (або Ґлорієтта).
У Шенбрунні знаходилась відома скульптурна майстерня, твори якої розходилися імперією. Так, скульптури левів, що прикрасили вхід Порохової вежі у місті Львів (будинок архітекторів нині), походять з цієї майстерні. Їх первісне розташування — мавзолей родини Міллер в селі Зимна Вода, що на околиці сучасного Львова.
З історії палацу Редагувати
Історія палацу Шенбрунн почалася в 1559 році, коли Максиміліан II придбав ділянку землі, на якій містився млин Каттенбург. За наказом правителя, споруду переобладнали на мисливський будиночок «Шенбрунн» (досл.: «прекрасне джерело»), названий так кайзером Маттіасом. Останнього коронували в 1612 році, і, за повідомленнями з хронік, у перші ж дні свого правління, начебто, він пішов полювати і відкрив джерело з чистою водою, відтак місцину, де це відбувалось, було названо Шенбрунн.
Мисливський будиночок був зруйнований під час турецької облоги Відня 1683 року. А 1692 року кайзер Леопольд I вирішив побудувати для свого сина Йосифа літню резиденцію і доручив виконання цього завдання своєму улюбленому архітекторові Бернхарду Фішеру фон Ерлаху, відомому будівничому доби бароко, котрий, зокрема, зробив вагомий внесок у формування архітектурного обличчя Відня.
Фішер фон Ерлах розробив грандіозний проєкт, що мав на меті перевершити Версаль — він хотів побудувати палац на пагорбі, підкресливши тим самим виняткове становище монарха, а від палацу мали спускатися сходи з пандусами. Однак, через фінансову скруту такий проєкт не вдалося реалізувати. Замість того, заклали парк, завершенням якого став палац, а на пагорбі спорудили Ґлорієтт — тріумфальну арку на честь перемоги над прусським королем Фрідріхом II (битва 1757 року при Коліні). Будівництво власне палацу було розпочато 1696 року, а завершено — в 1713 році.
Під час правління Марії Терезії, яка дуже любила Шенбрунн і жила в ньому з чоловіком імператором та 16 дітьми, будівля була перебудована архітектором Ніколаусом Пакассі. Коли війська Наполеона окупували Відень, в Шенбрунні знаходився штаб імператора.
У 2-й половині ХХ століття в Шенбрунні було відкрито виставку екіпажів, де експонуються карети, сани, паланкіни, портшези. В центрі колекції — позолочена, пишно оздоблена імперська карета завважки 4 тонни, яку в дні коронацій запрягали вісьмома кіньми.
У грудні 1996 року на 20-й сесії Комітету Світової спадщини Шенбрунн було включено у Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО — як сам палац, так і парк з його численними фонтанами і статуями, Ґлорієттою та Римськими руїнами, пальмовою оранжереєю, а також найстарішим у світі Шенбруннським зоопарком.
Див. також Редагувати
Джерела і посилання Редагувати
- Офіційна вебсторінка Палацу Шенбрунн [ 4 травня 2007 у Wayback Machine.] (нім.) (англ.) (фр.) (італ.)
- Шенбрунн на tur.lviv.ua[недоступне посилання з серпня 2019]
- Шенбрунн на www.algol.com.ua [ 5 червня 2015 у Wayback Machine.]