Леопо́льд I Га́бсбург (нім. Leopold I; 9 червня 1640 — 5 травня 1705) — імператор Священної Римської імперії з 18 липня 1658 року, король Угорщини з 27 червня 1655 року (коронований того ж дня), король Богемії з 14 вересня 1656 року (коронований того ж дня), титулярний король Галичини та Володимирії, другий син імператора Фердинанда III й Марії Анни Іспанської.
Леопольд I нім. Leopold I | |
1 серпня 1658 — 5 травня 1705 | |
---|---|
Коронація: | 1 серпня 1658 |
Попередник: | Фердинанд III |
Наступник: | Йосиф I |
1655 — 5 травня 1705 | |
Попередник: | Фердинанд IV |
Наступник: | Йосиф I |
Народження: | 9 червня 1640[…] Відень, Габсбурзька монархія |
Смерть: | 5 травня 1705[…] (64 роки) Відень, Габсбурзька монархія |
Поховання: | Імператорський склеп |
Країна: | Німеччина і Священна Римська імперія |
Релігія: | католицька церква |
Рід: | Габсбурги |
Батько: | Фердинанд III Габсбург |
Мати: | Марія Анна Іспанська |
Шлюб: | Клавдія Феліцітас Австрійська, Елеонора Магдалина з Нойбурга і Маргарита Тереза Іспанська |
Діти: | Марія Антонія Австрійська, Йосип I Габсбург, Archduchess Maria Elisabeth of Austriad, Archduke Leopold Joseph of Austriad, Марія Анна Австрійська (1683–1754), Archduchess Maria Theresa of Austriad, Карл VI Габсбург, Archduchess Maria Magdalena of Austriad, Ferdinand Wenzel von Habsburgd, Johann Leopold von Habsburgd, Maria Anna von Habsburgd, Anna Marie von Habsburgd, Maria Josefa von Habsburgd, Christine von Habsburgd, Archduchess Maria Josepha of Austriad і Marie Margarete von Habsburgd |
Автограф: | |
Нагороди: | |
Медіафайли у Вікісховищі |
За його правління османи безуспішно тримали в облозі Відень. Царювання Леопольда I відзначилось гострим протистоянням з Людовиком XIV за гегемонію в європейській політичній ситуації.
Родовід
Карл II | ||||||||||||||||
Фердинанд II, Римський Імператор, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
Марія Анна Баварська | ||||||||||||||||
Фердинанд III, Римський Імператор, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
Вільгельм V | ||||||||||||||||
Марія Анна Баварська | ||||||||||||||||
Рената Лотаринґзька | ||||||||||||||||
Леопольд I, Римський Імператор, Король Галичини і Волині | ||||||||||||||||
Філіп II | ||||||||||||||||
Філіп III Побожний | ||||||||||||||||
Анна Австрійська | ||||||||||||||||
Марія Анна Іспанська | ||||||||||||||||
Карл II | ||||||||||||||||
Маргарита Австрійська | ||||||||||||||||
Марія Анна Баварська | ||||||||||||||||
Біографія
Народився 9 червня 1640 року, виховувався спочатку у єзуїтів для прийняття духовного сану, але після смерті старшого брата, Фердинанда (1654), став спадкоємцем австрійських земель і був проголошений королем угорським та чеським. Після смерті батька (1657) Леопольд I, незважаючи на всі інтриги Людовика XIV, що прагнув домогтись імператорської корони, був обраний німецьким імператором й коронований 18 липня 1658 року завдяки особливому сприянню курфюрста Бранденбурзького Фрідріха-Вільгельма I.
Любив та заохочував заняття історією та природничими науками, надавав покровительство музикантам, заснував університети в Інсбруку, Ольмюці й Бреслау; Леопольдівське товариство природознавців зберігає його ім'я. Після смерті ерцгерцога Франца-Сигізмунда Тірольського (1665) Леопольд I надбав графство Тіроль й викупив у Польщі князівства Оппельн та Ратибор, закладені їй Фердинандом III.
Участь у війнах
Безпристрасний і кволий Леопольд I був відвертим прихильником миру, але обставини втягнули його до багаторічних війн. Разом з польським королем Яном ІІ Казимиром і курфюрстом бранденбурзьким він брав участь у війні з Карлом Х Густавом — королем Швеції та його союзником, Юрієм II Ракоці Семиградським.
Втручання Османської імперії до заколотів Седмигороддя (див. Апафі) втягнуло віденський двір у війну з Портою. У 1663 році турки увірвались до Угорщини, але були розбиті генералом Раймундом Монтекукколі у битві під Сентготтхардом (1664). Не скориставшись цією перемогою, імператор Вашварським перемир'ям закріпив за Портою Гроссвардейн і Нейгейзель. Війна невдовзі відновилась; протестантська національна партія підбурила заколот (1678-1682), й закликані нею на допомогу османи у 1683 році дійшли до Відня, який тримали в облозі з 14 липня по 12 вересня. Від розгрому Австрію врятувала лише перемога під Каленбергом поблизу Відня (12 вересня 1683 року). Леопольд I перейшов до наступальних дій, що завершились Карловицьким миром. Ще раніше, на прессбурзькому сеймі, йому вдалось закріпити за собою Угорщину.
З його війн з Людовиком XIV перша (1672-1679) й друга (1688-1697) були невдалими для Австрії. Вдалішою для неї була третя війна — війна за іспанську спадщину, в якій битва під Гохштедтом була останнім тріумфом Леопольда I, вимушеного у той самий час боротись із новим повстанням угорців (див. Ференц II Ракоці). Крайня нетерпимість Леопольда I позначилась особливо у жорсткому переслідуванні угорських кальвіністів.
Думка дослідників
"За Леопольда… Німеччина пережила відродження імперії, тієї самої імперії, яка після Вестфальського миру, на думку багатьох спостерігачів, <…> стояла на грані розвалу. Багато в чому завдяки Леопольду імперії написано було ще ціле століття значної, а часом й блискучої історії.
Родина
У 1666 році Леопольд I одружився з іспанською інфантою Маргаритою Терезою (1651-1673), дочкою короля Філіпа IV. З шести дітей вижила тільки одна дочка:
- Фердинанд Венцель (1667-1668)
- Марія Антонія (1669-1692), ерцгерцогиня Австрійська, дружина курфюрста Максиміліана II Емануеля
- Іоганн Леопольд (1670)
- Марія Анна (1672)
У 1673 році Леопольд одружився з Клавдією Феліцітатою — ерцгерцогинею Австрійською (1653-1676). У них народились дві дочки, що померли немовлятами:
У 1676 році він одружився втретє з Елеонорою Нойбурзькою (1655-1720), дочкою Філіппа Вільгельма Нойбурзького, з якою мав десять дітей, з яких вижили семеро:
- Йосиф (1678-1711) — майбутній імператор Йосип I
- Марія Єлизавета (1680-1741) — штатгальтер Австрійських Нідерландів
- Марія Анна (1683-1754) — королева Португалії, дружина короля Портуґалії Жуана V
- Марія Тереза (1684-1696)
- Карл (1685-1740) — майбутній імператор Карл VI
- Марія Йозефа (1687-1703)
- Марія Маґдалена (1689-1743).
Див. також
Примітки
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118571869 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- LIBRIS — 2012.
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2014.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Шиндлинг А., Циглер В. Кайзеры: Священная Римская империя, Австрия, Германия. Ростов-на-Дону: «Феникс», 1997. С. 206. (рос.)
Література
- Листування Леопольда з патером Марко д'Авіано (Грац, 1878) (італ.)
- Baumstark. «Kaiser Leopold I» (Фрейберг, 1873) (нім.)
- Scheichl. «L. I und die oesterreichische Politik 1667-68» (Лейпциг, 1888) (нім.)
- Erdmansdörffer. «Deutsche Geschichte 1648—1740» (Берлін, 1892-94) (нім.)
- Коваленко С. Іван Богун — український Дон Кіхот. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Попередник Фердинанд III Габсбург | Імператор Священної Римської імперії 1658-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Богемії 1656-1705 до 1657 разом з батьком | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Угорщини 1655-1705 до 1657 разом з батьком | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Хорватії 1655-1705 до 1657 разом з батьком | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Король Німеччини 1658-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург |
Попередник Фердинанд III Габсбург оскаржувалося іншими претендентами | Король Галичини та Володимирії титулярний 1655-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург оскаржувалося іншими претендентами |
Попередник Фердинанд III Габсбург | Ерцгерцог Австрії 1657-1705 | Наступник Йосиф I Габсбург |