www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філіп III Побожний У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Філіп III Філі п III ісп Felipe III 14 квітня 15

Філіп III Побожний

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Філіп III.

Філі́п III (ісп. Felipe III; 14 квітня 1578 — 31 березня 1621) — король Іспанії та Португалії (1598—1621). Представник династії Габсбургів. Син іспанського короля Філіпа II. Прізвисько — Побо́жний (ісп. el Piadoso). Також — Фелі́пе III (на іспанський лад), Філі́пе II (порт. Filipe II, як португальський король).

Філіп III
ісп. Felipe III
Філіп III
Попередник: Філіп II
Наступник: Філіпп IV Великий
 
Народження: 14 квітня 1578
Мадрид, Іспанія
Смерть: 31 березня 1621(1621-03-31)[…] (42 роки)
Мадрид, Іспанія
Поховання:
Ескоріал, Іспанія : 

Країна: Іспанія і Королівство Португалія
Релігія: католицька церква
Рід: Габсбурги
Батько: Філіп II
Мати: Анна Австрійська
Шлюб: Маргарита Австрійська
Діти: Анна, Філіп, Марія-Анна, Карл, Фердинанд
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Перші кроки Редагувати

Основними напрямками короля Філіпа III на початку його правління були: боротьба з Англією, підкорення північноафриканського узбережжя, відновлення іспанської влади на півночі Нідерландів. Але на всіх напрямках Іспанію чекали невдачі. Експедиція в Ірландію нової Армади 1601 року зазнала поразки. Спроба у 1603 році захопити Алжир теж виявилася невдалою. 1604 року Амброзіо Спінола розбив війська повстанців у Нідерландах та захопив Остенде. Але з 1606 року військова удача відвернулася від іспанців й тут.

Внутрішня політика Редагувати

Статуя Філіпа III в Мадриді (1616).

На відміну від свого батька Філіпа II та діда Карла V, які постійно пересувалися по своїх землях, для періоду Філіпа III характерне практично постійне перебування у Мадриді. Тільки раз — у 1599 — він відвідав Каталонію та Валенсію. Стільки ж був у Португалії. Він приїздив в цю підвладну йому країну у 1619 році тільки за тим, щоб прийняти присягу кортесів. Практично увесь час правління Філіпа III королівство Іспанія перебувала у складній фінансовій ситуації, скарбниця була порожня.

На відміну від попередників Філіп III покладався на єдиного радника, який як канцлер або перший міністр брав на себе різноманітні службові обов'язки. При цьому королі посаду такої довіреної особи (valido, privado) займав Франсіско Гомес де Сандоваль-і-Рохас, п'ятий маркіз Денья, герцог Лерма.

Зі вступом Філіпа III на трон Лерма практично відразу перебрав на себе найзначніші владні важелі. Здихався своїх ворогів та супротивників при королівському дворі.

Висування Лерми низка вчених розглядає як перший крок у напрямку створення посади голови уряду, метою якого було керувати бюрократичним механізмом держави, який забирав багато часу у короля. Це дозволяло королю сконцентруватися на основних, пріоритетних завданнях.

Головною метою політики Лерми було збереження ресурсів Кастилії в умовах кризи, що сунула на Іспанію. Провісниками загальної кризи були:

  • загибель у 1596-1602 роках 500 тисяч людей (більш за все у Кастилії) або 8 відсотків населення від епідемії чуми;
  • збільшення населення міст, зокрема населення Мадриду тільки протягом 1606 року збільшилося з 50 до 100 тисяч осіб;
  • зниження виробництва зернових;
  • зниження ваги старокастильських міст у загальній економіці країни (Бургос, Медина-де Ріосеко, Медина-дель-Кампо), які були центрами текстильної промисловості;
  • виникли перші проблеми у заморській торгівлі — жителі американських колоній дедалі частіше обходилися товарами власного виробництва (вино, олія, текстиль).

Перша суттєва фінансова криза трапилася 1602 року. Заповнити бюджет вдалось за рахунок збільшення податків. Почався у великих обсягах випуск мідних монет — веллонів (vellones). Веллони дедалі більше виштовхували срібні монети з обігу. У 1607 році Філіп III оголосив себе банкрутом.

До всього знизилося постачання срібла з Америки. Якщо при Філіпі II американське срібло покривало 25 відсотків державних доходів, то при його наступникові суттєво зменшилася й ця частка. Все більше срібла залишалося у колоніях.

За ініціативи Філіпа III кортеси Кастилії двічі — у 1601 та 1621 — підіймали податки. В підсумку вони стали дорівнювати половині усіх королівських доходів. В цих умовах відроджується значення кортесів. В середньому вони стали засідати по 8 місяців на рік. Без їхньої згоди неможливо було підняти податки. навзаєм міста вимагали поступки: звільнення від податків. інші привілеї міським комунам.

Під час правління Філіпа III не було великих повстань, навіть регіонального сепаратизму. У той же час значно зросла злочинність, в Кастилії, Валенсії та Каталонії буденним став бандитизм.

Незважаючи на продовження культурного розвитку Іспанії (Лопе де Вега, Кеведо) у духовному житті, а також у науці почалася значна криза. Це було наслідком діяльності інквізиції. Університетська наука поступово вироджувалася у рутинну схоластику.

Стосунки з нехристиянським населенням Редагувати

У 1609 вигнано з Іспанії арабське населення (морисків), яке залишилося після завершення Реконкісти. Приводом для таких дій було їх уявні зв'язки з Османською імперією та думка, що морискі підтримують північноафриканських піратів. Внаслідок дій іспанської влади, країни покинуло 270 тисяч осіб (в основному кваліфікованих селян та ремісників), або 2 відсотка всього населення, що суттєво погіршало економічне становище Іспанії.

Восени 1618 року герцог Лерма усунувся від влади, став кардиналом, переїхав до Вальядоліду. Його місце біля короля заступив син Лерми, герцог Уседа. Але вже 15 листопада 1618 року Філіп III фактично позбавив того всіх повноважень.

Зовнішня політика Редагувати

Філіп III робив все для продовження гегемонії Габсбургів в Європі. У 1599 році він одружився зі своєю австрійською родичкою — Маргаритою.

Нездатність повноцінно боротися з Англією призвела до думки про укладання з нею миру. Після смерті королеви Англії Єлизавети I (1603) та вступу на престол Якова I (1604) це завдання було розв'язано.

Іншою проблемою були повсталі Нідерланди. Почалось протистояння не тільки на суші, а й на морі. Голландці захоплювали території в Америці, Азії, Африці (які до того часу належали Іспанії) Все це, а також важкий економічний та фінансовий стан країни обумовив згоду Іспанії на 12-річне перемир'я зі Сполученими Провінціями (1609 рік). За його підсумками Іспанія визнала незалежність Нідерландів.

Завдяки цьому Іспанія змогла зміцнити свої позиції в Магрибі та Леванті. Укладено угоду з володарем Марракеша Мулі ель-шейхом проти піратів у північній Африці. Вже 1610 року захоплено порт Лараче (Марокко) та завдано серйозних збитків цитаделі піратів — фортеці Ла-Мамора.

Ще однією проблемою Іспанії було збереження за собою північної Італії. У 1613 році Карл Емануіл, герцог Савойський почав тут військові дії. Але вже 1615 року він вимушений був укласти австрійський договір. Після цього проти Іспанії виступила Венеція, уклавши військову угоду з Савойським герцогом та королем Франції.

У Німеччині Іспанія протистояла Франції та Бранденбургу. Особливо ситуація загострилася, коли почалася суперечка з приводу наслідування герцогств Клеве, Берг, Юліх. А. Спінола зайняв ці землі у 1610 році.

Але головною метою Філіпа III було збереження гарних відносин з Австрією. У 1617 році укладено угоду (так званий договір Он'яте — по імені іспанського посла у Відні графа Он'яте) за яким успадкування імператорської корони надавалося австрійській гілці Габсбургів, у той же час нащадки Філіпа III отримували права на Богемію та Угорщину.

З початком Тридцятилітньої війни Філіп III надав допомогу Фердинанду II — 40 тисяч солдатів та 3,4 млн гульденів. Також іспанські війська окупували територію ворога Австрії — Пфальцу (на Рейні).

Родина Редагувати

Дружина — Маргарита Габсбург (1584—1611), донька Карла II, герцога Штірійського та Каринтійського

Діти:

Примітки Редагувати

  1. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Philipp III. // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 7. — S. 120.
    d:Track:Q88724376d:Track:Q88722861d:Track:Q665807
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #118593846 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  6. LIBRIS — 2013.
    d:Track:Q1798125

Джерела Редагувати

  • Ciriaco Pérez Bustamente. La España de Felipe III. Madrid. 1979. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Filip III Fili p III isp Felipe III 14 kvitnya 1578 31 bereznya 1621 korol Ispaniyi ta Portugaliyi 1598 1621 Predstavnik dinastiyi Gabsburgiv Sin ispanskogo korolya Filipa II Prizvisko Pobo zhnij isp el Piadoso Takozh Feli pe III na ispanskij lad Fili pe II port Filipe II yak portugalskij korol Filip III isp Felipe IIIFilip IIIKorol IspaniyiPoperednik Filip IINastupnik Filipp IV Velikij Narodzhennya 14 kvitnya 1578 1 2 3 Madrid Ispaniya 2 Smert 31 bereznya 1621 1621 03 31 1 2 42 roki Madrid Ispaniya 5 Pohovannya Eskorial Ispaniya Krayina Ispaniya 6 i Korolivstvo PortugaliyaReligiya katolicka cerkvaRid GabsburgiBatko Filip IIMati Anna AvstrijskaShlyub Margarita AvstrijskaDiti Anna Filip Mariya Anna Karl FerdinandNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Pershi kroki 2 Vnutrishnya politika 3 Stosunki z nehristiyanskim naselennyam 4 Zovnishnya politika 5 Rodina 6 Primitki 7 DzherelaPershi kroki RedaguvatiOsnovnimi napryamkami korolya Filipa III na pochatku jogo pravlinnya buli borotba z Angliyeyu pidkorennya pivnichnoafrikanskogo uzberezhzhya vidnovlennya ispanskoyi vladi na pivnochi Niderlandiv Ale na vsih napryamkah Ispaniyu chekali nevdachi Ekspediciya v Irlandiyu novoyi Armadi 1601 roku zaznala porazki Sproba u 1603 roci zahopiti Alzhir tezh viyavilasya nevdaloyu 1604 roku Ambrozio Spinola rozbiv vijska povstanciv u Niderlandah ta zahopiv Ostende Ale z 1606 roku vijskova udacha vidvernulasya vid ispanciv j tut Vnutrishnya politika Redaguvati nbsp Statuya Filipa III v Madridi 1616 Na vidminu vid svogo batka Filipa II ta dida Karla V yaki postijno peresuvalisya po svoyih zemlyah dlya periodu Filipa III harakterne praktichno postijne perebuvannya u Madridi Tilki raz u 1599 vin vidvidav Kataloniyu ta Valensiyu Stilki zh buv u Portugaliyi Vin priyizdiv v cyu pidvladnu jomu krayinu u 1619 roci tilki za tim shob prijnyati prisyagu kortesiv Praktichno uves chas pravlinnya Filipa III korolivstvo Ispaniya perebuvala u skladnij finansovij situaciyi skarbnicya bula porozhnya Na vidminu vid poperednikiv Filip III pokladavsya na yedinogo radnika yakij yak kancler abo pershij ministr brav na sebe riznomanitni sluzhbovi obov yazki Pri comu koroli posadu takoyi dovirenoyi osobi valido privado zajmav Fransisko Gomes de Sandoval i Rohas p yatij markiz Denya gercog Lerma Zi vstupom Filipa III na tron Lerma praktichno vidrazu perebrav na sebe najznachnishi vladni vazheli Zdihavsya svoyih vorogiv ta suprotivnikiv pri korolivskomu dvori Visuvannya Lermi nizka vchenih rozglyadaye yak pershij krok u napryamku stvorennya posadi golovi uryadu metoyu yakogo bulo keruvati byurokratichnim mehanizmom derzhavi yakij zabirav bagato chasu u korolya Ce dozvolyalo korolyu skoncentruvatisya na osnovnih prioritetnih zavdannyah Golovnoyu metoyu politiki Lermi bulo zberezhennya resursiv Kastiliyi v umovah krizi sho sunula na Ispaniyu Provisnikami zagalnoyi krizi buli zagibel u 1596 1602 rokah 500 tisyach lyudej bilsh za vse u Kastiliyi abo 8 vidsotkiv naselennya vid epidemiyi chumi zbilshennya naselennya mist zokrema naselennya Madridu tilki protyagom 1606 roku zbilshilosya z 50 do 100 tisyach osib znizhennya virobnictva zernovih znizhennya vagi starokastilskih mist u zagalnij ekonomici krayini Burgos Medina de Rioseko Medina del Kampo yaki buli centrami tekstilnoyi promislovosti vinikli pershi problemi u zamorskij torgivli zhiteli amerikanskih kolonij dedali chastishe obhodilisya tovarami vlasnogo virobnictva vino oliya tekstil Persha suttyeva finansova kriza trapilasya 1602 roku Zapovniti byudzhet vdalos za rahunok zbilshennya podatkiv Pochavsya u velikih obsyagah vipusk midnih monet velloniv vellones Velloni dedali bilshe vishtovhuvali sribni moneti z obigu U 1607 roci Filip III ogolosiv sebe bankrutom Do vsogo znizilosya postachannya sribla z Ameriki Yaksho pri Filipi II amerikanske sriblo pokrivalo 25 vidsotkiv derzhavnih dohodiv to pri jogo nastupnikovi suttyevo zmenshilasya j cya chastka Vse bilshe sribla zalishalosya u koloniyah Za iniciativi Filipa III kortesi Kastiliyi dvichi u 1601 ta 1621 pidijmali podatki V pidsumku voni stali dorivnyuvati polovini usih korolivskih dohodiv V cih umovah vidrodzhuyetsya znachennya kortesiv V serednomu voni stali zasidati po 8 misyaciv na rik Bez yihnoyi zgodi nemozhlivo bulo pidnyati podatki navzayem mista vimagali postupki zvilnennya vid podatkiv inshi privileyi miskim komunam Pid chas pravlinnya Filipa III ne bulo velikih povstan navit regionalnogo separatizmu U toj zhe chas znachno zrosla zlochinnist v Kastiliyi Valensiyi ta Kataloniyi budennim stav banditizm Nezvazhayuchi na prodovzhennya kulturnogo rozvitku Ispaniyi Lope de Vega Kevedo u duhovnomu zhitti a takozh u nauci pochalasya znachna kriza Ce bulo naslidkom diyalnosti inkviziciyi Universitetska nauka postupovo virodzhuvalasya u rutinnu sholastiku Stosunki z nehristiyanskim naselennyam RedaguvatiU 1609 vignano z Ispaniyi arabske naselennya moriskiv yake zalishilosya pislya zavershennya Rekonkisti Privodom dlya takih dij bulo yih uyavni zv yazki z Osmanskoyu imperiyeyu ta dumka sho moriski pidtrimuyut pivnichnoafrikanskih pirativ Vnaslidok dij ispanskoyi vladi krayini pokinulo 270 tisyach osib v osnovnomu kvalifikovanih selyan ta remisnikiv abo 2 vidsotka vsogo naselennya sho suttyevo pogirshalo ekonomichne stanovishe Ispaniyi Voseni 1618 roku gercog Lerma usunuvsya vid vladi stav kardinalom pereyihav do Valyadolidu Jogo misce bilya korolya zastupiv sin Lermi gercog Useda Ale vzhe 15 listopada 1618 roku Filip III faktichno pozbaviv togo vsih povnovazhen Zovnishnya politika RedaguvatiFilip III robiv vse dlya prodovzhennya gegemoniyi Gabsburgiv v Yevropi U 1599 roci vin odruzhivsya zi svoyeyu avstrijskoyu rodichkoyu Margaritoyu Nezdatnist povnocinno borotisya z Angliyeyu prizvela do dumki pro ukladannya z neyu miru Pislya smerti korolevi Angliyi Yelizaveti I 1603 ta vstupu na prestol Yakova I 1604 ce zavdannya bulo rozv yazano Inshoyu problemoyu buli povstali Niderlandi Pochalos protistoyannya ne tilki na sushi a j na mori Gollandci zahoplyuvali teritoriyi v Americi Aziyi Africi yaki do togo chasu nalezhali Ispaniyi Vse ce a takozh vazhkij ekonomichnij ta finansovij stan krayini obumoviv zgodu Ispaniyi na 12 richne peremir ya zi Spoluchenimi Provinciyami 1609 rik Za jogo pidsumkami Ispaniya viznala nezalezhnist Niderlandiv Zavdyaki comu Ispaniya zmogla zmicniti svoyi poziciyi v Magribi ta Levanti Ukladeno ugodu z volodarem Marrakesha Muli el shejhom proti pirativ u pivnichnij Africi Vzhe 1610 roku zahopleno port Larache Marokko ta zavdano serjoznih zbitkiv citadeli pirativ forteci La Mamora She odniyeyu problemoyu Ispaniyi bulo zberezhennya za soboyu pivnichnoyi Italiyi U 1613 roci Karl Emanuil gercog Savojskij pochav tut vijskovi diyi Ale vzhe 1615 roku vin vimushenij buv uklasti avstrijskij dogovir Pislya cogo proti Ispaniyi vistupila Veneciya uklavshi vijskovu ugodu z Savojskim gercogom ta korolem Franciyi U Nimechchini Ispaniya protistoyala Franciyi ta Brandenburgu Osoblivo situaciya zagostrilasya koli pochalasya superechka z privodu nasliduvannya gercogstv Kleve Berg Yulih A Spinola zajnyav ci zemli u 1610 roci Ale golovnoyu metoyu Filipa III bulo zberezhennya garnih vidnosin z Avstriyeyu U 1617 roci ukladeno ugodu tak zvanij dogovir On yate po imeni ispanskogo posla u Vidni grafa On yate za yakim uspadkuvannya imperatorskoyi koroni nadavalosya avstrijskij gilci Gabsburgiv u toj zhe chas nashadki Filipa III otrimuvali prava na Bogemiyu ta Ugorshinu Z pochatkom Tridcyatilitnoyi vijni Filip III nadav dopomogu Ferdinandu II 40 tisyach soldativ ta 3 4 mln guldeniv Takozh ispanski vijska okupuvali teritoriyu voroga Avstriyi Pfalcu na Rejni Rodina RedaguvatiDruzhina Margarita Gabsburg 1584 1611 donka Karla II gercoga Shtirijskogo ta KarintijskogoDiti Anna Maurisiya 1601 1666 druzhina Lyudovika XIII Spravedlivogo korolya Franciyi Filipp IV Velikij 1605 1665 Mariya Anna 1606 1646 druzhina Ferdinanda III imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karlos 1607 1632 Fernando 1609 1641 kardinal arhiyepiskop ToledoPrimitki Redaguvati a b RKDartists d Track Q17299517 a b v Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Dr Constant v Wurzbach Habsburg Philipp III Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 7 S 120 d Track Q88724376d Track Q88722861d Track Q665807 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 118593846 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LIBRIS 2013 d Track Q1798125Dzherela RedaguvatiCiriaco Perez Bustamente La Espana de Felipe III Madrid 1979 isp PoperednikFilip II Rozsudlivij nbsp Korol Ispaniyi1598 1621 nbsp NastupnikFilipp IV VelikijPoperednikFilip I Rozsudlivij nbsp Korol Portugaliyi1598 1621 nbsp NastupnikFilip III VelikijPoperednikFilip I Rozsudlivij nbsp Korol Siciliyi1598 1621 nbsp NastupnikFilip III VelikijPoperednikFilip I Rozsudlivij nbsp Korol Neapolya1598 1621 nbsp NastupnikFilip III VelikijPoperednikFilip I Rozsudlivij nbsp Korol Yerusalimu1598 1621titulyarnij nbsp NastupnikFilip III Velikij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Filip III Pobozhnij amp oldid 40001265