www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філіпп IV Великий У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Філіп Філіп IV ісп Felipe IV 8 квітня 1605 160504

Філіпп IV Великий

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Філіп.

Філіп IV (ісп. Felipe IV; 8 квітня 1605(16050408) — 17 вересня 1665) — король Іспанії (1621—1665) та Португалії (1621—1640). Представник династії Габсбургів. Син Філіпа III. Прізвисько — Вели́кий (ісп. el Grande). Також — Феліпе IV (на іспанський лад), Філі́пе III (порт. Filipe III; як португальський король).

Філіп IV Великий
Філіп IV Великий
Попередник: Філіп III Благочестивий
Наступник: Карл II Зачарований
 
Народження: 8 квітня 1605(1605-04-08)[…]
Valladolid Royal Palaced, Вальядолід
Смерть: 17 вересня 1665(1665-09-17)[…] (60 років)
Cuarto bajo del Reyd, Мадрид
Поховання:
Ескоріал, Іспанія : 

Країна: Іспанія
Релігія: католицька церква
Рід: Габсбурги
Батько: Філіп III Благочестивий
Мати: Маргарита Австрійська
Шлюб: Ізабелла
Діти: Балтазар Карлос, Марія Терезія, Маргарита Тереза, Карл, Феліпе Просперо
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Син Філіпа III Благочестивого та Маргарити Габсбург. У 1608 отримав титул принца Астурійського. Після смерті у 1621 свого батька стає королем. При сходжені на трон визначив головні завдання: активна зовнішня політика, боротьба з корупцією. Відразу були відсторонені від посад родичі та посіпаки герцогів Лерми, Осуни, Уседи.

На початку його правління (з 1622) провідну роль у політичному житті (до 1643) відігравав valido (фаворит) Гаспар де Гусман, граф-герцог Оліварес, що отримав посаду державного радника та першого міністра. При підтримці короля він у 1624 розпочав політику ліквідації особливих прав й привілеїв окремих областей королівства.

Король та Оліварес намагалися поліпшити якість адміністративного апарату, реформувавши різні державні органи. Було утворено Верховну та Виконавчу ради замість 13 Державних рад.

Водночас король намагався досягти зовнішніх успіхів. У 1621 перервав перемир'я з Республікою Об'єднаних Провінцій. Було розпочато економічну блокаду Голландії. Суходолом спрямовано війська на чолі зі Спінолою та фон Феріа. У 1622 у порівнянні з 1621 роком державний бюджет збільшено удвічі — до 8 млн дукатів. У середині 1620-х років податки зросли у 2 рази, а кредитна заборгованість уп'ятеро. Відбувалося зростання грошової маси шляхом карбування не забезпечених сріблом валлонів (мідних монет).

До 1627 іспанські війська зуміли досягти низки успіхів. Втім у війні за Мантуанську спадщину іспанці зазнали поразки. Послаблені фінанси змусили короля у 1631 укласти Нераскський мир з Францією (інфляція збільшилася, у 1627 оголошено про банкрутство, у 1628 валлони девальвувалися на 50 %). Короля спіткали невдачі також у війні з Голландією — було втрачені землі у Бразилії. З 1630 податки на свої посади стали сплачувати державні службовці. У 1630—1631 роках пройшли голодні бунти з центром у Країні Басків, причиною яких було впровадження податку на сіль.

Неаполь та Сицилія з 1630 до 1650 щорічно надавали короні 4 млн дукатів. До 1632 валлони девальвувалися на 300 %, що негативно вплинуло на торгівлю. Проте у 1634 активні дії Філіпа сприяли підготовці нової іспанської армії, яка в союзі з імперською армією завдала поразки шведам у битві при Нердлінгені (на той час тривала Тридцятилітня війна). Втім за ці успіхи довелося заплатити погіршенням фінансового стану. У 1635 король вимушений був продати усю особисту власність на Сицилії. Новий етап успіхів тривав до 1637. Тоді ж розпочалася війна з Францією — було втрачено Фуентаррабію, фортецю у Піренеях. Але вже у 1638 іспанці повернули її.

У 1640 розпочалося повстання в Каталонії. Того ж року повстала Португалія. Це було викликано політикою центрального уряду з обмеження старовинних привілеїв областей (провінцій) королівства. У 1642 на допомогу каталонцям рушили французька армія, яка завдала поразки іспанцям при Леріді. У 1643 король відправив у відставку герцога Олівареса після поразки при Рокруа в Нідерландах. Новим першим міністром став Луїс де Аро, який відновив Державні ради.

У 1644 відвойовано Леріду. У 1647 оголошено друге банкрутство. З 1647 до 1652 вирували численні бунти. У 1647 у Неаполі відбулося повстання на чолі із Мазаньєло. У 1648 відбулося повстання в Андалузії, у 1649 — у Гранаді, у 1652 — у Кордові та Севільї. У 1647—1648 Філіп намагався перехопити військову ініціативу, проте не досяг певного успіху. У 1647—1649 роках лютували епідемії чуми у Валенсії, Андалузії, Каталонії, Севільї, Неаполі. Зрештою за Вестфальським миром (1648 рік) Філіп IV остаточно визнав незалежність Північних Нідерландів.

Король продовжував війну з Францією. У 1652 зумів відвоювати Каталонію та Дюнкерк, а у 1654 — Рокруа. У 1655 досягнуто перемоги у Моденській війні, а згодом завдано поразки французам при Валансьєні. У 1656 у Мадриді розпочалися перемовини про укладання миру з Францією. Проте внаслідок незгоди Філіпа IV видати свою доньку за Людовика XIV, а також вимоги іспанців відновити статус принца Конде, перемовини перервалися. Того ж року розпочалася війна з Англією (нею керував Олівер Кромвель). Було втрачено острів Ямайку. У 1656 за наказом короля розпочався наступ на Португалію. У 1658 Франція захопила Дюнкерк. У 1659 укладено Піренейський мир. Згідно з ним до Франції відходив Руссільон, Артуа.

У 1663 та 1665 король організував два походи на підкорення Португалії, але марно. Результатом численних війн стало значне зменшення населення. Лише Кастилія втратила 4 % (200 тисяч людей), сільське господарство, торгівля та ремесла перебували у занепаді.

Родина Редагувати

1. Дружина — Ізабелла (1602—1644) — донька короля Франції Генріха IV.

Діти:

  1. Марія Маргарита (1621)
  2. Маргарита Марія Катерина (1623)
  3. Марія Євгенія (1625—1627)
  4. Дочка (1626)
  5. Ізабелла Марія Терезія (1627)
  6. Бальтазар Карл (1629—1646)
  7. Франциск Фердинанд (1634)
  8. Марія Анна Антонія (1636)
  9. Марія Терезія Іспанська (1638—1683) — дружина Людовика XIV Короля-Сонце
  10. Дочка (1640)
  11. Син (1644)

2. Дружина — Маріанна Габсбург (1635—1696), донька Фердинанда III, імператора Священної Римської імперії.

Діти:

  1. Маргарита Терезія (1651—1673), дружина Леопольда I, імператора Священної Римської імперії.
  2. Марія Амброзія (1655)
  3. Феліпе Просперо (1657—1661)
  4. Фердинанд Томас Карл (1658—1659)
  5. Карл (1661—1700)
  6. Дочка (1662)

Від коханки Марії Кальдерон:

  1. Хуан Хосе Австрійський (1629—1679)

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
  3. ↑ Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118593870 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. LIBRIS — 2013.
    d:Track:Q1798125
  6. . Архів оригіналу за 20 травня 2012. Процитовано 6 вересня 2016. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Filip Filip IV isp Felipe IV 8 kvitnya 1605 16050408 17 veresnya 1665 korol Ispaniyi 1621 1665 ta Portugaliyi 1621 1640 Predstavnik dinastiyi Gabsburgiv Sin Filipa III Prizvisko Veli kij isp el Grande Takozh Felipe IV na ispanskij lad Fili pe III port Filipe III yak portugalskij korol Filip IV VelikijFilip IV VelikijKorol IspaniyiPoperednik Filip III BlagochestivijNastupnik Karl II Zacharovanij Narodzhennya 8 kvitnya 1605 1605 04 08 1 2 Valladolid Royal Palaced Valyadolid 2 Smert 17 veresnya 1665 1665 09 17 1 2 60 rokiv Cuarto bajo del Reyd Madrid 4 2 Pohovannya Eskorial Ispaniya Krayina Ispaniya 5 Religiya katolicka cerkvaRid GabsburgiBatko Filip III BlagochestivijMati Margarita AvstrijskaShlyub IzabellaDiti Baltazar Karlos Mariya Tereziya Margarita Tereza Karl Felipe ProsperoAvtograf Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Div takozh 4 PrimitkiBiografiya RedaguvatiSin Filipa III Blagochestivogo ta Margariti Gabsburg U 1608 otrimav titul princa Asturijskogo Pislya smerti u 1621 svogo batka staye korolem Pri shodzheni na tron viznachiv golovni zavdannya aktivna zovnishnya politika borotba z korupciyeyu Vidrazu buli vidstoroneni vid posad rodichi ta posipaki gercogiv Lermi Osuni Usedi Na pochatku jogo pravlinnya z 1622 providnu rol u politichnomu zhitti do 1643 vidigravav valido favorit Gaspar de Gusman graf gercog Olivares sho otrimav posadu derzhavnogo radnika ta pershogo ministra Pri pidtrimci korolya vin u 1624 rozpochav politiku likvidaciyi osoblivih prav j privileyiv okremih oblastej korolivstva Korol ta Olivares namagalisya polipshiti yakist administrativnogo aparatu reformuvavshi rizni derzhavni organi Bulo utvoreno Verhovnu ta Vikonavchu radi zamist 13 Derzhavnih rad Vodnochas korol namagavsya dosyagti zovnishnih uspihiv U 1621 perervav peremir ya z Respublikoyu Ob yednanih Provincij Bulo rozpochato ekonomichnu blokadu Gollandiyi Suhodolom spryamovano vijska na choli zi Spinoloyu ta fon Feria U 1622 u porivnyanni z 1621 rokom derzhavnij byudzhet zbilsheno udvichi do 8 mln dukativ U seredini 1620 h rokiv podatki zrosli u 2 razi a kreditna zaborgovanist up yatero Vidbuvalosya zrostannya groshovoyi masi shlyahom karbuvannya ne zabezpechenih sriblom valloniv midnih monet Do 1627 ispanski vijska zumili dosyagti nizki uspihiv Vtim u vijni za Mantuansku spadshinu ispanci zaznali porazki Poslableni finansi zmusili korolya u 1631 uklasti Neraskskij mir z Franciyeyu inflyaciya zbilshilasya u 1627 ogolosheno pro bankrutstvo u 1628 valloni devalvuvalisya na 50 Korolya spitkali nevdachi takozh u vijni z Gollandiyeyu bulo vtracheni zemli u Braziliyi Z 1630 podatki na svoyi posadi stali splachuvati derzhavni sluzhbovci U 1630 1631 rokah projshli golodni bunti z centrom u Krayini Baskiv prichinoyu yakih bulo vprovadzhennya podatku na sil Neapol ta Siciliya z 1630 do 1650 shorichno nadavali koroni 4 mln dukativ Do 1632 valloni devalvuvalisya na 300 sho negativno vplinulo na torgivlyu Prote u 1634 aktivni diyi Filipa spriyali pidgotovci novoyi ispanskoyi armiyi yaka v soyuzi z imperskoyu armiyeyu zavdala porazki shvedam u bitvi pri Nerdlingeni na toj chas trivala Tridcyatilitnya vijna Vtim za ci uspihi dovelosya zaplatiti pogirshennyam finansovogo stanu U 1635 korol vimushenij buv prodati usyu osobistu vlasnist na Siciliyi Novij etap uspihiv trivav do 1637 Todi zh rozpochalasya vijna z Franciyeyu bulo vtracheno Fuentarrabiyu fortecyu u Pireneyah Ale vzhe u 1638 ispanci povernuli yiyi U 1640 rozpochalosya povstannya v Kataloniyi Togo zh roku povstala Portugaliya Ce bulo viklikano politikoyu centralnogo uryadu z obmezhennya starovinnih privileyiv oblastej provincij korolivstva U 1642 na dopomogu kataloncyam rushili francuzka armiya yaka zavdala porazki ispancyam pri Leridi U 1643 korol vidpraviv u vidstavku gercoga Olivaresa pislya porazki pri Rokrua v Niderlandah Novim pershim ministrom stav Luyis de Aro yakij vidnoviv Derzhavni radi U 1644 vidvojovano Leridu U 1647 ogolosheno druge bankrutstvo Z 1647 do 1652 viruvali chislenni bunti U 1647 u Neapoli vidbulosya povstannya na choli iz Mazanyelo U 1648 vidbulosya povstannya v Andaluziyi u 1649 u Granadi u 1652 u Kordovi ta Sevilyi U 1647 1648 Filip namagavsya perehopiti vijskovu iniciativu prote ne dosyag pevnogo uspihu U 1647 1649 rokah lyutuvali epidemiyi chumi u Valensiyi Andaluziyi Kataloniyi Sevilyi Neapoli Zreshtoyu za Vestfalskim mirom 1648 rik Filip IV ostatochno viznav nezalezhnist Pivnichnih Niderlandiv Korol prodovzhuvav vijnu z Franciyeyu U 1652 zumiv vidvoyuvati Kataloniyu ta Dyunkerk a u 1654 Rokrua U 1655 dosyagnuto peremogi u Modenskij vijni a zgodom zavdano porazki francuzam pri Valansyeni U 1656 u Madridi rozpochalisya peremovini pro ukladannya miru z Franciyeyu Prote vnaslidok nezgodi Filipa IV vidati svoyu donku za Lyudovika XIV a takozh vimogi ispanciv vidnoviti status princa Konde peremovini perervalisya Togo zh roku rozpochalasya vijna z Angliyeyu neyu keruvav Oliver Kromvel Bulo vtracheno ostriv Yamajku U 1656 za nakazom korolya rozpochavsya nastup na Portugaliyu U 1658 Franciya zahopila Dyunkerk U 1659 ukladeno Pirenejskij mir Zgidno z nim do Franciyi vidhodiv Russilon Artua U 1663 ta 1665 korol organizuvav dva pohodi na pidkorennya Portugaliyi ale marno Rezultatom chislennih vijn stalo znachne zmenshennya naselennya Lishe Kastiliya vtratila 4 200 tisyach lyudej silske gospodarstvo torgivlya ta remesla perebuvali u zanepadi Rodina Redaguvati1 Druzhina Izabella 1602 1644 donka korolya Franciyi Genriha IV Diti Mariya Margarita 1621 Margarita Mariya Katerina 1623 Mariya Yevgeniya 1625 1627 Dochka 1626 Izabella Mariya Tereziya 1627 Baltazar Karl 1629 1646 Francisk Ferdinand 1634 Mariya Anna Antoniya 1636 Mariya Tereziya Ispanska 1638 1683 druzhina Lyudovika XIV Korolya Sonce Dochka 1640 Sin 1644 2 Druzhina Marianna Gabsburg 1635 1696 donka Ferdinanda III imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Diti Margarita Tereziya 1651 1673 druzhina Leopolda I imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Mariya Ambroziya 1655 Felipe Prospero 1657 1661 Ferdinand Tomas Karl 1658 1659 Karl 1661 1700 Dochka 6 1662 Vid kohanki Mariyi Kalderon Huan Hose Avstrijskij 1629 1679 Div takozh RedaguvatiFilip IV verhiPrimitki Redaguvati a b RKDartists d Track Q17299517 a b v g Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 a b Find a Grave 1996 d Track Q63056 Deutsche Nationalbibliothek Record 118593870 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 LIBRIS 2013 d Track Q1798125 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 travnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2016 PoperednikFilip III Blagochestivij nbsp Korol Ispaniyi1621 1665 nbsp NastupnikKarl II ZacharovanijPoperednikFilip II Blagochestivij nbsp Korol Portugaliyi1621 1640 nbsp NastupnikZhuan IVPoperednikFilip II Blagochestivij nbsp Korol Siciliyi1621 1665 nbsp NastupnikKarl III ZacharovanijPoperednikFilip II Blagochestivij nbsp Korol Neapolya1621 1665 nbsp NastupnikKarl V ZacharovanijPoperednikFilip II Blagochestivij nbsp Korol Yerusalimu1621 1665titulyarnij nbsp NastupnikKarl V Zacharovanij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Filipp IV Velikij amp oldid 40013088