www.wikidata.uk-ua.nina.az

Епідемія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Епіде мія від грец επί серед і грец δεμος народ з

Епідемія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Епідемія (значення).

Епіде́мія (від грец. επί — «серед» і грец. δεμος — народ; застаріле — по́шесть, мор, моровиця, діалектичне пові́тра) — тип хвороби, яка є новою для даної популяції впродовж періоду збереження імунної «пам'яті» та поширюється зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, ґрунтуючись на попередньому досвіді (тобто, числі нових випадків за одиницю часу). Українське законодавство визначає: «епідемія — масове поширення інфекційного захворювання серед населення відповідної території за короткий проміжок часу»., що не відповідає світовому визначенню, яке поширює поняття епідемії на усі випадки масового ураження, в тому числі й отруєння.

Епідемія
Класифікація та зовнішні ресурси
MeSH D058872
 Epidemics у Вікісховищі

Звичайну захворюваність для даної місцевості, кліматичного сезону та в певних історичних умовах називають спорадичною. Це, найчастіше, окремі поодинокі випадки захворювань, що не мають зв'язку між собою. У тих випадках, коли інфекційну захворюваність на певній території реєструють стало, постійно, протягом багатьох років, використовують термін «ендемія» або «ендемічне захворювання». Підвищення рівня захворюваності через сезонні коливання не є епідемією. Хвороба, що поширюється впродовж епідемії, може бути як інфекційною, так і неінфекційною.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Епідемія сміху в Танганьїці.

Термін «епідемія» використовують, коли захворювання охоплює значні регіони. У разі надзвичайно широкого поширення епідемії (кілька країн, чи навіть на кількох континентах) часто вживають термін пандемія. У країнах розвиненої медицини в спеціальній літературі не вживають цей термін, а використовують поняття «спалах» (англ. Outbreak). У вітчизняній літературі ще використовують і поняття «епідемічний спалах» — розуміють при цьому підвищення захворюваності, що обмежується невеликою територією (один населений пункт, частина міста /селища, гуртожиток, казарма, будинок для життя одиноких пенсіонерів тощо) і яке перебігає короткий час.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Спалах інфекційної хвороби.

Епідемія тісно належить до поняття «епідемічний процес» — безперервність передачі інфекції від хворих людей або хворих тварин (джерела інфекції) здоровим людям. У природних умовах цей процес іде більш-менш збалансовано, але якщо змінюються певні чинники, то спотворення перебігу епідемічного процесу спричинює високу інтенсивність передачі інфекції і це призводить до розвитку епідемії.

Для тварин замість терміну «епідемія» використовують термін епізоотія. для рослинного світу — епіфітотія.

Передумови виникнення епідемії Редагувати

Для виникнення епідемії необхідним є цілий ряд передумов:

  • наявність активних джерел інфекції;
  • відсутність активного спротиву реалізації механізмів і шляхів передачі;
  • наявність переносників;
  • наявність сприйнятливого населення,
  • порушення санітарних правил,
  • недостатня профілактична робота органів охорони здоров'я тощо.

При інтенсивній дії цих передумов і відбувається старт епідемії.

Чинники, що впливають на розвиток епідемії Редагувати

Фактори, що уповільнюють передачу інфекції, зменшують розвиток епідемії:

  • мала заселеність місцевості;
  • відсутність природних вогнищ інфекцій, які передають комахи;
  • стабільність місцевого населення, невисокий рівень міграції;
  • високий рівень комунального благоустрою населених місць;
  • сприятливі житлові умови з відсутністю скупчення і вільне розміщення в оселях;
  • досить задовільні санітарні умови на виробництві;
  • високий рівень санітарної культури населення, у тому числі, працівників дитячих установ, підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі продовольчими товарами;
  • можливість проведення якісної планової масової специфічної профілактики інфекційних хвороб;
  • високий рівень клінічного та лабораторного обслуговування населення;
  • добре організована і проведена гігієнічна, протиепідемічна робота серед населення (контроль санітарного стану, умов праці та побуту населення, комунальних, дитячих установ, громадського харчування, продажу харчових продуктів);
  • високий рівень обстеження та роботи в епідемічних осередках, ефективне виявлення та ізоляція носіїв інфекції, заходи проти занесення інфекцій з-за кордону тощо.

Фактори, що сприяють розвитку епідемії:

  • велика щільність населення на даній території;
  • наявність природних вогнищ інфекцій, які передають комахи;
  • рухливість місцевого населення (постійне чи періодичне поповнення населення за рахунок мігрантів з інших місць країни чи з-за кордону);
  • недостатність комунального благоустрою і скупченість в оселях;
  • порушення санітарного режиму праці на виробництві;
  • недостатній рівень санітарної культури населення;
  • погана організація вакцинації або неможливість здійснення масової специфічної профілактики (відсутність науково доказаних ефективних засобів специфічної профілактики при ряді інфекційних хвороб, відсутність або недолік препаратів для масової імунізації тощо);
  • незадовільна організація клінічної, лабораторної та санітарно-протиепідемічної допомоги населенню.

Катастрофи — війни, голод, стихійні лиха, які призводять до погіршення санітарних та економічних умов праці та життя населення, збільшують міграцію населення. В цих умовах інфекційні хвороби можуть поширитися на великі території і з'явитися там, де до того вони були нечисленними або їх не спостерігали взагалі.

Місцеві епідемії Редагувати

Окрім значних за рівнем поширення епідемій можуть відбуватися і місцеві, пов'язані зазвичай з надзвичайними причинами (аварії каналізаційної та водопровідної мережі, забруднення фекальними стоками відкритих водоймищ, які є джерелами питного водопостачання, спуск в громадські водойми не знезаражених стічних вод, занесення грізних інфекційних хвороб з-за меж району тощо). Місцеві епідемії за відповідних умов здатні поширитися далеко за межі території початкової появи.

Сезонні епідемії Редагувати

Сезонні епідемії характеризуються щорічним зростанням у певні місяці року рівня захворювань до максимуму з подальшим більш або менш повільним їх зниженням до рівня, що спостерігають у міжсезонний період. Яскравим прикладом цього є щорічні зимово-весняні епідемії ГРВІ та грипу. Періодичність сезонних епідемій пов'язана з біологічними, кліматичними і соціальними причинами, активізацію факторів передачі інфекції, можливо, з підвищенням сприйнятливості до хвороби як населення в цілому, так і його окремих вікових груп, виникненням умов для більш частого порушення гігієнічних вимог та санітарного режиму, особливо при незадовільній санітарної культури значної частини населення.

Перша достовірна історично відома епідемія Редагувати

Знахідка останків Міртіди дозволила науковцям з певним ступенем імовірності встановити, що першу в історії людства епідемію, чий факт був науково доведений і яка спалахнула 430 до н. е. в Стародавніх Афінах, можливо спричинив черевний тиф. Ця епідемія впродовж 4 років знищила близько третини населення міста і стала однією з причин поразки держави у Пелопоннеській війні. Однак через багато суперечливих факторів є багато заперечень цій теорії походження Афінської епідемії V ст. до н. е.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Черевний тиф.

Розвиток деяких епідемій в Україні Редагувати

У 1970 році відбулась епідемія холери в деяких південних регіонах України, вона повторилась у 1994-95 рр. На сучасному етапі Україна віднесена до групи країн з епідемією туберкульозу. Щороку в Україні виявляють понад 37 тисяч хворих на туберкульоз, понад 10 тисяч осіб помирають від цієї хвороби, стільки ж стає інвалідами.

Водночас епідемія ВІЛ-інфекції/СНІД в Україні досягла масштабів, найнебезпечніших у Європі. Рівень захворюваності на ВІЛ-інфекцію серед населення становить 1,3 %, постійно зростає кількість нових інфікувань на ВІЛ і рівень смертності від ВІЛ/СНІДу. ВІЛ інфікує щодня в Україні 87 осіб та близько 50 помирає від захворювань, які зумовив СНІД. Порівнюючи перші шість місяців 2010 року та відповідний період 2009 року, кількість зареєстрованих нових випадків інфікування ВІЛ зросла на 6 %, а кількість смертей зросла на 30 %.

Моделювання епідемій Редагувати

Розвиток і наслідки епідемій можна передбачити виходячи з математичних моделей, які враховують характеристики популяцій та імовірність передачі хвороби.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Останні два використовували для означення епідемій з високою летальністю.
  2. . Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021. 
  3. . Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017. 
  4. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2010. Процитовано 5 жовтня 2010. 
  5. Проект myrtis.gr[недоступне посилання з травня 2019]
  6. . Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 7 жовтня 2010. 
  7. Німецька хвиля: Епідемія ВІЛ/СНІД: за 50 років України може не бути [ 27 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
  8. СНІД та цілі розвитку тисячоліття: аналіз стану виконання поставлених завдань[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела Редагувати

  • WHO. Health topics. Disease outbreaks [1] [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.]
  • Андрейчин М. А., Копча В. С. Епідеміологія. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 382 с.
  • Виноград Н. О., Василішин З. П., Козак Л. П., Романенко Т. А. Загальна епідеміологія (навч. посібник) — К: ВСВ «Медицина», 2010—176 с.
  • Б. М. Дикий, Т. О. Нікіфорова Епідеміологія (навчальний посібник для підготовки до практичних занять). — Івано-Франківськ: Видавництво Івано-Франківського державного медичного університету, 2006. — 196 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Epidemiya znachennya Epide miya vid grec epi sered i grec demos narod zastarile po shest mor morovicya 1 dialektichne povi tra 2 tip hvorobi yaka ye novoyu dlya danoyi populyaciyi vprodovzh periodu zberezhennya imunnoyi pam yati ta poshiryuyetsya zi shvidkistyu sho znachno perevishuye ochikuvanu gruntuyuchis na poperednomu dosvidi tobto chisli novih vipadkiv za odinicyu chasu Ukrayinske zakonodavstvo viznachaye epidemiya masove poshirennya infekcijnogo zahvoryuvannya sered naselennya vidpovidnoyi teritoriyi za korotkij promizhok chasu 3 sho ne vidpovidaye svitovomu viznachennyu yake poshiryuye ponyattya epidemiyi na usi vipadki masovogo urazhennya v tomu chisli j otruyennya EpidemiyaKlasifikaciya ta zovnishni resursiMeSH D058872 Epidemics u VikishovishiZvichajnu zahvoryuvanist dlya danoyi miscevosti klimatichnogo sezonu ta v pevnih istorichnih umovah nazivayut sporadichnoyu Ce najchastishe okremi poodinoki vipadki zahvoryuvan sho ne mayut zv yazku mizh soboyu U tih vipadkah koli infekcijnu zahvoryuvanist na pevnij teritoriyi reyestruyut stalo postijno protyagom bagatoh rokiv vikoristovuyut termin endemiya abo endemichne zahvoryuvannya Pidvishennya rivnya zahvoryuvanosti cherez sezonni kolivannya ne ye epidemiyeyu Hvoroba sho poshiryuyetsya vprodovzh epidemiyi mozhe buti yak infekcijnoyu tak i neinfekcijnoyu Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Epidemiya smihu v Tanganyici Termin epidemiya vikoristovuyut koli zahvoryuvannya ohoplyuye znachni regioni U razi nadzvichajno shirokogo poshirennya epidemiyi kilka krayin chi navit na kilkoh kontinentah chasto vzhivayut termin pandemiya U krayinah rozvinenoyi medicini v specialnij literaturi ne vzhivayut cej termin a vikoristovuyut ponyattya spalah angl Outbreak U vitchiznyanij literaturi she vikoristovuyut i ponyattya epidemichnij spalah rozumiyut pri comu pidvishennya zahvoryuvanosti sho obmezhuyetsya nevelikoyu teritoriyeyu odin naselenij punkt chastina mista selisha gurtozhitok kazarma budinok dlya zhittya odinokih pensioneriv tosho i yake perebigaye korotkij chas Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Spalah infekcijnoyi hvorobi Epidemiya tisno nalezhit do ponyattya epidemichnij proces bezperervnist peredachi infekciyi vid hvorih lyudej abo hvorih tvarin dzherela infekciyi zdorovim lyudyam U prirodnih umovah cej proces ide bilsh mensh zbalansovano ale yaksho zminyuyutsya pevni chinniki to spotvorennya perebigu epidemichnogo procesu sprichinyuye visoku intensivnist peredachi infekciyi i ce prizvodit do rozvitku epidemiyi Dlya tvarin zamist terminu epidemiya vikoristovuyut termin epizootiya dlya roslinnogo svitu epifitotiya Zmist 1 Peredumovi viniknennya epidemiyi 2 Chinniki sho vplivayut na rozvitok epidemiyi 3 Miscevi epidemiyi 4 Sezonni epidemiyi 5 Persha dostovirna istorichno vidoma epidemiya 6 Rozvitok deyakih epidemij v Ukrayini 7 Modelyuvannya epidemij 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaPeredumovi viniknennya epidemiyi RedaguvatiDlya viniknennya epidemiyi neobhidnim ye cilij ryad peredumov nayavnist aktivnih dzherel infekciyi vidsutnist aktivnogo sprotivu realizaciyi mehanizmiv i shlyahiv peredachi nayavnist perenosnikiv nayavnist sprijnyatlivogo naselennya porushennya sanitarnih pravil nedostatnya profilaktichna robota organiv ohoroni zdorov ya tosho Pri intensivnij diyi cih peredumov i vidbuvayetsya start epidemiyi Chinniki sho vplivayut na rozvitok epidemiyi RedaguvatiFaktori sho upovilnyuyut peredachu infekciyi zmenshuyut rozvitok epidemiyi mala zaselenist miscevosti vidsutnist prirodnih vognish infekcij yaki peredayut komahi stabilnist miscevogo naselennya nevisokij riven migraciyi visokij riven komunalnogo blagoustroyu naselenih misc spriyatlivi zhitlovi umovi z vidsutnistyu skupchennya i vilne rozmishennya v oselyah dosit zadovilni sanitarni umovi na virobnictvi visokij riven sanitarnoyi kulturi naselennya u tomu chisli pracivnikiv dityachih ustanov pidpriyemstv harchovoyi promislovosti gromadskogo harchuvannya i torgivli prodovolchimi tovarami mozhlivist provedennya yakisnoyi planovoyi masovoyi specifichnoyi profilaktiki infekcijnih hvorob visokij riven klinichnogo ta laboratornogo obslugovuvannya naselennya dobre organizovana i provedena gigiyenichna protiepidemichna robota sered naselennya kontrol sanitarnogo stanu umov praci ta pobutu naselennya komunalnih dityachih ustanov gromadskogo harchuvannya prodazhu harchovih produktiv visokij riven obstezhennya ta roboti v epidemichnih oseredkah efektivne viyavlennya ta izolyaciya nosiyiv infekciyi zahodi proti zanesennya infekcij z za kordonu tosho Faktori sho spriyayut rozvitku epidemiyi velika shilnist naselennya na danij teritoriyi nayavnist prirodnih vognish infekcij yaki peredayut komahi ruhlivist miscevogo naselennya postijne chi periodichne popovnennya naselennya za rahunok migrantiv z inshih misc krayini chi z za kordonu nedostatnist komunalnogo blagoustroyu i skupchenist v oselyah porushennya sanitarnogo rezhimu praci na virobnictvi nedostatnij riven sanitarnoyi kulturi naselennya pogana organizaciya vakcinaciyi abo nemozhlivist zdijsnennya masovoyi specifichnoyi profilaktiki vidsutnist naukovo dokazanih efektivnih zasobiv specifichnoyi profilaktiki pri ryadi infekcijnih hvorob vidsutnist abo nedolik preparativ dlya masovoyi imunizaciyi tosho nezadovilna organizaciya klinichnoyi laboratornoyi ta sanitarno protiepidemichnoyi dopomogi naselennyu Katastrofi vijni golod stihijni liha yaki prizvodyat do pogirshennya sanitarnih ta ekonomichnih umov praci ta zhittya naselennya zbilshuyut migraciyu naselennya V cih umovah infekcijni hvorobi mozhut poshiritisya na veliki teritoriyi i z yavitisya tam de do togo voni buli nechislennimi abo yih ne sposterigali vzagali Miscevi epidemiyi RedaguvatiOkrim znachnih za rivnem poshirennya epidemij mozhut vidbuvatisya i miscevi pov yazani zazvichaj z nadzvichajnimi prichinami avariyi kanalizacijnoyi ta vodoprovidnoyi merezhi zabrudnennya fekalnimi stokami vidkritih vodojmish yaki ye dzherelami pitnogo vodopostachannya spusk v gromadski vodojmi ne znezarazhenih stichnih vod zanesennya griznih infekcijnih hvorob z za mezh rajonu tosho Miscevi epidemiyi za vidpovidnih umov zdatni poshiritisya daleko za mezhi teritoriyi pochatkovoyi poyavi Sezonni epidemiyi RedaguvatiSezonni epidemiyi harakterizuyutsya shorichnim zrostannyam u pevni misyaci roku rivnya zahvoryuvan do maksimumu z podalshim bilsh abo mensh povilnim yih znizhennyam do rivnya sho sposterigayut u mizhsezonnij period Yaskravim prikladom cogo ye shorichni zimovo vesnyani epidemiyi GRVI ta gripu Periodichnist sezonnih epidemij pov yazana z biologichnimi klimatichnimi i socialnimi prichinami aktivizaciyu faktoriv peredachi infekciyi mozhlivo z pidvishennyam sprijnyatlivosti do hvorobi yak naselennya v cilomu tak i jogo okremih vikovih grup viniknennyam umov dlya bilsh chastogo porushennya gigiyenichnih vimog ta sanitarnogo rezhimu osoblivo pri nezadovilnij sanitarnoyi kulturi znachnoyi chastini naselennya Persha dostovirna istorichno vidoma epidemiya RedaguvatiZnahidka ostankiv Mirtidi dozvolila naukovcyam z pevnim stupenem imovirnosti vstanoviti sho pershu v istoriyi lyudstva epidemiyu chij fakt buv naukovo dovedenij i yaka spalahnula 430 do n e v Starodavnih Afinah mozhlivo sprichiniv cherevnij tif Cya epidemiya vprodovzh 4 rokiv znishila blizko tretini naselennya mista i stala odniyeyu z prichin porazki derzhavi u Peloponneskij vijni 4 5 Odnak cherez bagato superechlivih faktoriv ye bagato zaperechen cij teoriyi pohodzhennya Afinskoyi epidemiyi V st do n e Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Cherevnij tif Rozvitok deyakih epidemij v Ukrayini RedaguvatiU 1970 roci vidbulas epidemiya holeri v deyakih pivdennih regionah Ukrayini vona povtorilas u 1994 95 rr Na suchasnomu etapi Ukrayina vidnesena do grupi krayin z epidemiyeyu tuberkulozu Shoroku v Ukrayini viyavlyayut ponad 37 tisyach hvorih na tuberkuloz ponad 10 tisyach osib pomirayut vid ciyeyi hvorobi stilki zh staye invalidami 6 Vodnochas epidemiya VIL infekciyi SNID v Ukrayini dosyagla masshtabiv najnebezpechnishih u Yevropi 7 Riven zahvoryuvanosti na VIL infekciyu sered naselennya stanovit 1 3 postijno zrostaye kilkist novih infikuvan na VIL i riven smertnosti vid VIL SNIDu VIL infikuye shodnya v Ukrayini 87 osib ta blizko 50 pomiraye vid zahvoryuvan yaki zumoviv SNID Porivnyuyuchi pershi shist misyaciv 2010 roku ta vidpovidnij period 2009 roku kilkist zareyestrovanih novih vipadkiv infikuvannya VIL zrosla na 6 a kilkist smertej zrosla na 30 8 Modelyuvannya epidemij RedaguvatiDokladnishe Matematichne modelyuvannya infekcijnih zahvoryuvanRozvitok i naslidki epidemij mozhna peredbachiti vihodyachi z matematichnih modelej yaki vrahovuyut harakteristiki populyacij ta imovirnist peredachi hvorobi Div takozh RedaguvatiSpalah infekcijnoyi hvorobi Epizootiya strimke poshirennya zahvoryuvannya sered tvarin Epifitotiya znachne poshirenni gribkovih virusnih chi bakteriologichnih zahvoryuvan silskogospodarskih roslinnih kultur lisovih nasadzhen Primitki Redaguvati Ostanni dva vikoristovuvali dlya oznachennya epidemij z visokoyu letalnistyu Ukrayinskij tlumachnij slovnik povitra Arhiv originalu za 20 serpnya 2021 Procitovano 20 serpnya 2021 Kodeks civilnogo zahistu Ukrayini vid 02 10 2012 5403 VI Redakciya vid 12 05 2017 Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 27 veresnya 2017 V Afinah mozhno zaglyanut proshlomu v lico Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2010 Procitovano 5 zhovtnya 2010 Proekt myrtis gr nedostupne posilannya z travnya 2019 R G Procyuk Suchasni problemi epidemiyi tuberkulozu v Ukrayini prichini ta shlyahi yiyi podolannya Arhiv originalu za 25 listopada 2010 Procitovano 7 zhovtnya 2010 Nimecka hvilya Epidemiya VIL SNID za 50 rokiv Ukrayini mozhe ne buti Arhivovano 27 zhovtnya 2010 u Wayback Machine SNID ta cili rozvitku tisyacholittya analiz stanu vikonannya postavlenih zavdan nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela RedaguvatiWHO Health topics Disease outbreaks 1 Arhivovano 28 sichnya 2016 u Wayback Machine Andrejchin M A Kopcha V S Epidemiologiya Ternopil Ukrmedkniga 2000 382 s Vinograd N O Vasilishin Z P Kozak L P Romanenko T A Zagalna epidemiologiya navch posibnik K VSV Medicina 2010 176 s B M Dikij T O Nikiforova Epidemiologiya navchalnij posibnik dlya pidgotovki do praktichnih zanyat Ivano Frankivsk Vidavnictvo Ivano Frankivskogo derzhavnogo medichnogo universitetu 2006 196 s Posilannya RedaguvatiMedichna enciklopediya Epidemiya Arhivovano 30 sichnya 2016 u Wayback Machine Epidemiya Slovnik dovidnik z ekologiyi navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 84 EPIDEMIYa Arhivovano 11 bereznya 2016 u Wayback Machine EPIDEMIYa Arhivovano 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Epidemiya amp oldid 35135815