Алупкинський парк (також відомий як Воронцовський парк) — парк на території Алупки (Велика Ялта). Пам'ятка садово-паркового мистецтва, заснований у першій половині XIX століття під керівництвом німецького садівника Карла Кебаха. Складає єдиний ансамбль із Воронцовським палацом.
| Алупкинський парк | |
|---|---|
| | |
| 44°42′00″ пн. ш. 34°05′00″ сх. д. / 44.70000° пн. ш. 34.08333° сх. д.Координати: 44°42′00″ пн. ш. 34°05′00″ сх. д. / 44.70000° пн. ш. 34.08333° сх. д. | |
| Тип | пейзажний парк |
| Відкрито | 1923 рік |
| Площа | понад 40 га |
| Країна | Україна |
| Розташування | місто Алупка |
| Алупкинський парк Алупкинський парк (Україна) | |
| Алупкинський парк у Вікісховищі |
Площа парку близько 40 гектар. На його території налічується близько 200 видів, різновидів і садових форм екзотичних дерев і чагарників. Акліматизовані безліч рослин країн Середземномор'я, Північної та Південної Америки, Східної Азії. У парку ростуть магнолія крупноквіткова, платан східний, дуб корковий, сосна італійська, суничник дрібноплідний, суничник великоплідний, араукарія чилійська, калина вічнозелена, пальми, лаври, кипариси, маслини.
Парк розбито у пейзажному (ландшафтному стилі), який не спотворює, а доповнює природу, за принципом амфітеатру (в основі якого лежить «Чайний будиночок» на березі моря). Прибережні шосе, що з'єднує Ялту з Сімеїзом, парк поділяється на Верхній і Нижній.
Визначні пам'ятки Верхнього парку:
- Місячний камінь;
- Малий і Великий Хаос;
- Форелеве, Дзеркальне і Лебедине озера;
- Платанова, Сонячна, Контрастна і Каштанова поляни;
- Фонтан «Трільбі» — побудований у 1829 році, походження назви достовірно не відомо; згідно з однією версією названо в пам'ять улюбленого собаки графа Воронцова, згідно з іншою — на честь доброго домашнього духу з оповідання Шарля Нодьє;
Визначні пам'ятки Нижнього парку:
- «Фонтан сліз» — варіант Бахчисарайського фонтану;
- Фонтан «Мушля»
- Джерела «Котяче око» і «Чайний будиночок»
- Скеля І. Айвазовського
- Левова тераса — тераса, що примикає до південної стороні Воронцовського палацу, на якій розташовані три пари левів: сплячі, пробуджуються і безсонні. Скульптури виконані з білого каррарського мармуру в майстерні В. Боннані.
Посилання Редагувати
- Арбатська Ю. Я., Віхляєв К. А. Рими і метафори Алупкинського парку [ 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Галиченко А. А. Руїни в садово-парковому мистецтві Криму [ 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Література Редагувати
- Єна В. Г., Твердохлєбов І. Т., Шантирь С. П. Південний берег Криму: Путівник. — Сімферополь: Бізнес-Інформ, 1996. — 303 с — ISBN 5-7707-6225-X.
- Фотоальбом " Алупкинський палац-музей ", Київ, «Мистецтво», 1972
- Вергунов А. П. Горохов В. А. «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.