www.wikidata.uk-ua.nina.az

Алупка Алу пка крим Alupka місто в Україні у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим Герб Алупки Прапо

Алупка

Алу́пка (крим. Alupka) — місто в Україні, у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим.

Алупка
Воронцовський палац
Основні дані
Країна  Україна
Область Автономна Республіка Крим
(окупована й анексована Росією)
Район Ялтинська міська рада, після повернення території Криму під загальну юрисдикцію України — Ялтинський район
Код КОАТУУ: 0111970200
Засноване Х ст.
Статус міста з 1938 року
Населення ▲8528 (на 2014 рік)
Площа 4 км²
Густота населення 2132 осіб/км²
Поштові індекси 98676—98677
Телефонний код +380-654
Координати 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. / 44.42167° пн. ш. 34.04722° сх. д. / 44.42167; 34.04722Координати: 44°25′18″ пн. ш. 34°02′50″ сх. д. / 44.42167° пн. ш. 34.04722° сх. д. / 44.42167; 34.04722
Висота над рівнем моря 90 м
Водойма Чорне море
Назва мешканців алупча́нин
алупча́нка
алупча́ни
Відстань
Найближча залізнична станція Сімферополь
До станції 70 км
До обл./респ. центру
 - фізична 61 км
 - автошляхами 100 км
До Києва
 - фізична 719 км
 - автошляхами 912 км
Міська влада
Рада Алупкинська міська рада
Адреса 98676, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, м. Алупка, вул. Червоноармійська, 32
Вебсторінка Алупкинська міська рада
Міський голова Карнаух Дмитро Сергійович

Алупка у Вікісховищі

Карта
Алупка
Алупка

Розташоване на Південному березі Криму (протяжність 4,5 км), за 17 км від Ялти, з якою має автобусне і морське сполучення.

З центром Криму та іншими населеними пунктами Алупка з'єднується автотрасами Севастополь—Ялта—Сімферополь—Феодосія; міський транспорт — один кільцевий маршрут автобуса. Відстань до Сімферополя становить 100 км і проходить автошляхом E105, із яким збігається М18.

Алупка — приморський кліматичний курорт Південного берега Криму, розташований на південному схилі Кримських гір, біля підніжжя гори Ай-Петрі. Тимчасово окуповане російськими військами (з 2014 р.).

Походження назви Редагувати

Назва міста походить від грецького слова алепу, що в перекладі означає лисиця.

Клімат Редагувати

Клімат субтропічний середземноморський. Середня температура січня-лютого +3 °C ..+4°С, серпня +24,6° С. Опадів 400 мм в рік, кількість сонячних годин — 2 150 в рік, відносна вологість повітря 69 %. Купальний сезон триває з березня по жовтень (середня температура води влітку +22 .. +28° З).

Історія Редагувати

Якнайдавніше поселення на місці сучасної Алупки датується 8 тис. до н. е. Вперше згадується в письмових джерелах про Алупку відноситься до Х ст. Поселення фігурує в ньому під назвою «Алубіка».

У XIV—XV ст. тут знаходився генуезький опорний пункт на чорноморському узбережжі Лупіка.

Після опанування Криму Російською імперією (1783 р.), належала князю Григорію Потьомкіну, з 1823 р.- перейшла у володіння графу Михайлу Воронцову, для якого тут був споруджений палац.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 955 осіб (572 чоловічої статі та 383 — жіночої), з яких 223 — православної віри, 716 — магометанської.

На початку ХХ ст. Алупка стає популярним курортом, на території якого виникло близько 200 приватних курортних об'єктів. У різні роки тут лікувалися і відпочивали Федір Шаляпін, Максим Горький, Валерій Брюсов, Іван Бунін, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Олександр Кониський, Володимир Антонович, Тадей Рильський, Олександр Кошиць, Сергій Рахманінов та інші.

У 1902 засноване «Товариство санаторію для дітей в Алупці» — перший в Європі дитячий санаторій, нині Дитячий санаторій імені Олександра Боброва.

Після громадянської війни в Алупці було організовано 22 здравниці. У 20-30-х рр. XX ст. планомірно створювалася інфраструктура населеного пункту, будувалися курортні установи.

З 1938 р. Алупка — місто. До 1941 р. в місті функціонували 24 здравниці різного профілю, 3 різномовні школи, лікарня тощо. У 70-90-х рр. XX ст. на сході Алупки побудований пансіонат «Воронцов», а на заході — «Південнобережний».

Населення Редагувати

Національний склад Алупки за Всеукраїнським переписом населення 2001 р., у %:

Національність Кількість осіб %
Росіяни 5 666 64,79 %
Українці 2 378 27,19 %
Білоруси 159 1,82 %
Кримські татари 144 1,65 %
Вірмени 46 0,53 %
Інші національності 352 4,02 %
Разом 8 745 100,00 %

Економіка Редагувати

Зараз у місті 13 укрупнених здравниць, серед них одна з найбільших дитячих — санаторій, який носить ім'я свого засновника — професора О. Боброва (лікують кістково-суглобовий і урологічний туберкульоз).

В Алупці — відділення винрадгоспу «Лівадія», виробничо-демонстраційний комплекс ВО «Масандра» (цехи витримки міцних вин типу «Мадера», «Портвейн червоний» і виробничо-дегустаційний), лісництво.

Освіта і культура Редагувати

Діють 2 загальноосвітні і дитяча музична школи, республіканська санаторна школа-інтернат (лікування органів дихання), міський центр культури і дозвілля, база виробничо-художньої практики студентів Санкт-Петербурзької Академії мистецтв та 2 бібліотеки.

Республіканський навчальний заклад «Алупкинська загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим» або Алупкинська санаторна школа-інтернат має 258 учнів та 127 навчального персоналу. Мова викладання — російська.

Охорона здоров'я Редагувати

Діють лікарня та поліклініка.

Туристична інфраструктура Редагувати

Діють 2 готелі, відділення двох банків.

Релігія Редагувати

Є три релігійні общини (мусульманська, православна та євангельських християн-баптистів).

Пам'ятки Редагувати

У місті — Алупкінський державний палацово-парковий музей-заповідник; Алупкинський парк; музей заслуженого художника України Я. Басова; музей і бюст уродженця міста, двічі Героя Радянського Союзу льотчика Амет-Хан Султана; пам'ятник професору О. Боброву.

Ім'ям «Алупка» названа мала планета № 2508.

Уродженці Алупки Редагувати

  • Асан Сабрі́ Айва́зов (1878—1938) — кримськотатарський письменник, педагог, громадський діяч.
  • Амет-Хан Султа́н (1920—1971) — радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу. Національний герой кримськотатарського народу.
  • Тохтар Афузов (1901—1942) — кримськотатарський художник, один з перших професіоналів у кримськотатарському образотворчому мистецтві.
  • Князь Ігор Володимирович (род. 1955) — віце-адмірал у запасі, командувач ВМС України (червень 2003 — березень 2006).
  • Олександр Андрійович Макаренко (1920–2007) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин України XX століття, міжнародного робітничого руху, доктор історичних наук (з 1965 року).

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  2. М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 14
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)
  4. Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.
  5. Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 22 травня 2022. 
  7. . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 8 лютого 2014. 
  8. http://alypka.info/. . alypka.info. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 5 лютого 2016. 

Література Редагувати

Алупка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Крим»
Алупка у Вікімандрах?
Проєкт «Населені пункти України»
Алупка у Вікісховищі?

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Alu pka krim Alupka misto v Ukrayini u skladi Yaltinskoyi miskoyi radi Avtonomnoyi Respubliki Krim AlupkaGerb Alupki Prapor AlupkiVoroncovskij palacOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Avtonomna Respublika Krim okupovana j aneksovana Rosiyeyu Rajon Yaltinska miska rada pislya povernennya teritoriyi Krimu pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini Yaltinskij rajonKod KOATUU 0111970200Zasnovane H st Status mista z 1938 rokuNaselennya 8528 na 2014 rik 1 Plosha 4 km Gustota naselennya 2132 osib km Poshtovi indeksi 98676 98677Telefonnij kod 380 654Koordinati 44 25 18 pn sh 34 02 50 sh d 44 42167 pn sh 34 04722 sh d 44 42167 34 04722 Koordinati 44 25 18 pn sh 34 02 50 sh d 44 42167 pn sh 34 04722 sh d 44 42167 34 04722Visota nad rivnem morya 90 mVodojma Chorne moreNazva meshkanciv alupcha ninalupcha nkaalupcha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya SimferopolDo stanciyi 70 kmDo obl resp centru fizichna 61 km avtoshlyahami 100 kmDo Kiyeva fizichna 719 km avtoshlyahami 912 kmMiska vladaRada Alupkinska miska radaAdresa 98676 Avtonomna Respublika Krim Yaltinska miskrada m Alupka vul Chervonoarmijska 32Vebstorinka Alupkinska miska radaMiskij golova Karnauh Dmitro SergijovichAlupka u Vikishovishi KartaAlupkaAlupkaRoztashovane na Pivdennomu berezi Krimu protyazhnist 4 5 km za 17 km vid Yalti z yakoyu maye avtobusne i morske spoluchennya Z centrom Krimu ta inshimi naselenimi punktami Alupka z yednuyetsya avtotrasami Sevastopol Yalta Simferopol Feodosiya miskij transport odin kilcevij marshrut avtobusa Vidstan do Simferopolya stanovit 100 km i prohodit avtoshlyahom E105 iz yakim zbigayetsya M18 Alupka primorskij klimatichnij kurort Pivdennogo berega Krimu roztashovanij na pivdennomu shili Krimskih gir bilya pidnizhzhya gori Aj Petri Timchasovo okupovane rosijskimi vijskami z 2014 r Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Klimat 3 Istoriya 4 Naselennya 5 Ekonomika 6 Osvita i kultura 7 Ohorona zdorov ya 8 Turistichna infrastruktura 9 Religiya 10 Pam yatki 11 Urodzhenci Alupki 12 Galereya 13 Primitki 14 Literatura 15 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiNazva mista pohodit vid greckogo slova alepu sho v perekladi oznachaye lisicya 2 Klimat RedaguvatiKlimat subtropichnij seredzemnomorskij Serednya temperatura sichnya lyutogo 3 C 4 S serpnya 24 6 S Opadiv 400 mm v rik kilkist sonyachnih godin 2 150 v rik vidnosna vologist povitrya 69 Kupalnij sezon trivaye z bereznya po zhovten serednya temperatura vodi vlitku 22 28 Z Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya AlupkiYaknajdavnishe poselennya na misci suchasnoyi Alupki datuyetsya 8 tis do n e Vpershe zgaduyetsya v pismovih dzherelah pro Alupku vidnositsya do H st Poselennya figuruye v nomu pid nazvoyu Alubika U XIV XV st tut znahodivsya genuezkij opornij punkt na chornomorskomu uzberezhzhi Lupika Pislya opanuvannya Krimu Rosijskoyu imperiyeyu 1783 r nalezhala knyazyu Grigoriyu Potomkinu z 1823 r perejshla u volodinnya grafu Mihajlu Voroncovu dlya yakogo tut buv sporudzhenij palac Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 955 osib 572 cholovichoyi stati ta 383 zhinochoyi z yakih 223 pravoslavnoyi viri 716 magometanskoyi 3 Na pochatku HH st Alupka staye populyarnim kurortom na teritoriyi yakogo viniklo blizko 200 privatnih kurortnih ob yektiv U rizni roki tut likuvalisya i vidpochivali Fedir Shalyapin Maksim Gorkij Valerij Bryusov Ivan Bunin Mihajlo Kocyubinskij Lesya Ukrayinka 4 5 Oleksandr Koniskij Volodimir Antonovich Tadej Rilskij Oleksandr Koshic Sergij Rahmaninov ta inshi U 1902 zasnovane Tovaristvo sanatoriyu dlya ditej v Alupci pershij v Yevropi dityachij sanatorij nini Dityachij sanatorij imeni Oleksandra Bobrova Pislya gromadyanskoyi vijni v Alupci bulo organizovano 22 zdravnici U 20 30 h rr XX st planomirno stvoryuvalasya infrastruktura naselenogo punktu buduvalisya kurortni ustanovi Z 1938 r Alupka misto Do 1941 r v misti funkcionuvali 24 zdravnici riznogo profilyu 3 riznomovni shkoli likarnya tosho U 70 90 h rr XX st na shodi Alupki pobudovanij pansionat Voroncov a na zahodi Pivdennoberezhnij Naselennya RedaguvatiNacionalnij sklad Alupki za Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 r 6 u Nacionalnist Kilkist osib Rosiyani 5 666 64 79 Ukrayinci 2 378 27 19 Bilorusi 159 1 82 Krimski tatari 144 1 65 Virmeni 46 0 53 Inshi nacionalnosti 352 4 02 Razom 8 745 100 00 Ekonomika RedaguvatiZaraz u misti 13 ukrupnenih zdravnic sered nih odna z najbilshih dityachih sanatorij yakij nosit im ya svogo zasnovnika profesora O Bobrova likuyut kistkovo suglobovij i urologichnij tuberkuloz V Alupci viddilennya vinradgospu Livadiya virobnicho demonstracijnij kompleks VO Masandra cehi vitrimki micnih vin tipu Madera Portvejn chervonij i virobnicho degustacijnij lisnictvo Osvita i kultura RedaguvatiDiyut 2 zagalnoosvitni i dityacha muzichna shkoli respublikanska sanatorna shkola internat likuvannya organiv dihannya miskij centr kulturi i dozvillya baza virobnicho hudozhnoyi praktiki studentiv Sankt Peterburzkoyi Akademiyi mistectv ta 2 biblioteki Respublikanskij navchalnij zaklad Alupkinska zagalnoosvitnya sanatorna shkola internat I III stupeniv Ministerstva osviti i nauki molodi ta sportu Avtonomnoyi Respubliki Krim abo Alupkinska sanatorna shkola internat maye 258 uchniv ta 127 navchalnogo personalu Mova vikladannya rosijska 7 Ohorona zdorov ya RedaguvatiDiyut likarnya ta poliklinika Turistichna infrastruktura RedaguvatiDiyut 2 goteli viddilennya dvoh bankiv Religiya RedaguvatiYe tri religijni obshini musulmanska pravoslavna ta yevangelskih hristiyan baptistiv Pam yatki RedaguvatiU misti Alupkinskij derzhavnij palacovo parkovij muzej zapovidnik Alupkinskij park muzej zasluzhenogo hudozhnika Ukrayini Ya Basova muzej i byust 8 urodzhencya mista dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu lotchika Amet Han Sultana pam yatnik profesoru O Bobrovu Im yam Alupka nazvana mala planeta 2508 Urodzhenci Alupki RedaguvatiAsan Sabri Ajva zov 1878 1938 krimskotatarskij pismennik pedagog gromadskij diyach Amet Han Sulta n 1920 1971 radyanskij lotchik as uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Nacionalnij geroj krimskotatarskogo narodu Tohtar Afuzov 1901 1942 krimskotatarskij hudozhnik odin z pershih profesionaliv u krimskotatarskomu obrazotvorchomu mistectvi Knyaz Igor Volodimirovich rod 1955 vice admiral u zapasi komanduvach VMS Ukrayini cherven 2003 berezen 2006 Oleksandr Andrijovich Makarenko 1920 2007 ukrayinskij istorik doslidnik istoriyi mizhnarodnih vidnosin Ukrayini XX stolittya mizhnarodnogo robitnichogo ruhu doktor istorichnih nauk z 1965 roku Galereya Redaguvati nbsp Alupkinskij park nbsp Voroncovskij palac nbsp Pam yatnik Amet Hanu SultanuPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS M T Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik ukrayinskoyi RSR K Radyanska shkola 1973 stor 14 ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 216 List Lesi Ukrayinki do O P Kosach sestri vid 19 bereznya 1907 p List Lesi Ukrayinki do rodini Kosachiv vid 15 bereznya 1907 p Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Avtonomna Respublika Krim Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 22 travnya 2022 Alupkinska sanatorna shkola internat AR Krim ISUO Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 8 lyutogo 2014 http alypka info Pam yatnik Amet hanu Sultanu Alupka alypka info Arhiv originalu za 7 sichnya 2016 Procitovano 5 lyutogo 2016 Literatura RedaguvatiGornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s Vermenich Ya V Alupka Arhivovano 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 68 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Alupkau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Krim nbsp Alupka u Vikimandrah nbsp Proyekt Naseleni punkti Ukrayini nbsp Alupka u Vikishovishi Posilannya Redaguvatialupka com ua Oficijnij sajt mista Fotopolyuvannya Alupka Arhivovano 26 chervnya 2012 u Wayback Machine stattya Alupka Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR Arhivovano 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Alupka amp oldid 39934885