Алупкинський історико-архітектурний заповідник — палацово-парковий ансамбль у м. Алупка, побудований на замовлення М. Воронцова за проектами архітекторів Е. Блера, В. Гунта, Ф. Ельсона протягом 1829–1848 рр.
рос. Государственное бюджетное учреждение Республики Крым «Алупкинский дворцово-парковый музей-заповедник» англ. State Institution of the Republic of Crimea the "Alupka Palace-Park Complex" крим. Къырым Джумхуриент Девлет Тешкиляты «Алупка сарай-парк ве музей-къорумасы» | |
|---|---|
| план-схема | |
| 44°25′10″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.41972222002777215° пн. ш. 34.05500000002777483° сх. д.Координати: 44°25′10″ пн. ш. 34°03′18″ сх. д. / 44.41972222002777215° пн. ш. 34.05500000002777483° сх. д. | |
| Країна | Україна і Росія |
| Розташування | АР Крим, Україна |
| Найближче місто | Алупка |
| Площа | 40 га |
| Засновано | 8 вересня 1990 |
| Оператор | Міністерство культури АР Крим |
| Посилання | |
| Вебсторінка | worontsovpalace.org |
| Алупкинський історико-архітектурний заповідник (Автономна Республіка Крим) | |
Алупкинський історико-архітектурний заповідник у Вікісховищі |
Палац зведений у стилі пізньої англійської готики в поєднанні з мавританськими мотивами. Складається з головного, так званого Шуваловського, і бібліотечного корпусів; господарського корпусу з внутрішнім двором і парадного двору, до якого ведуть підходи у формі середньовічної архітектури фортець.
Велику цінність мають інтер'єри споруд головного та бібліотечного корпусів із дубовими різьбленими панелями, ліпними стелями, фонтанами і камінами. Їх доповнюють художні меблі, вироби з порцеляни, бронзи, творів живопису та скульптури.
Чайний будиночок у стилі класицизму є найбільшою парковою спорудою і розташований на нижній терасі парку, який амфітеатром спускається до моря. Парк запроектовано в пейзажному стилі, три його тераси, що повторюють абриси палацу, впорядковані малими формами, скульптурними композиціями, фонтанами.
Разом із палацом парк займає 40 га, шосейною дорогою поділений на нижній і верхній.
1921 р. у палаці відкрито історико-побутовий музей, 1956 р. його реорганізовано в Державний музей образотворчих мистецтв, а від 1958 — архітектурно-художній музей. Із 1965 має назву — Алупкинський палац-музей.
Статус заповідника палацово-парковому ансамблю надано рішенням Кримської обласної ради народних депутатів від 8 вересня 1990 р. Підпорядкований Міністерству культури АР Крим.
Див. також ред.
Література ред.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т. 2. — К., 1985 (рос.)
Джерела ред.
- Бондаренко Р. І. Алупкинський історико-архітектурний заповідник [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 688. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Посилання ред.
- Алупкинський палацово-парковий музей-заповідник [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
| Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |