Павільйо́н (від фр. pavillion) — невеличке і зазвичай ізольоване паркове приміщення, призначене для відпочинку чи окраси парку. Невеликі розміри павільйону наближають його до паркової альтанки. Але павільйон в історичних парках зазвичай більший за альтанку, але менший за флігель, службове приміщення, тісно пов'язане з палацом чи господарською оселею.
Різновиди павільйонів Редагувати
- Постійні павільйони. Немобільні, постійні споруди в історичних і сучасних парках, відбудовані з цегли, каменю, дерева. Мають різне призначення (місце усамітнення — Ермітаж, для колекції рослин — Оранжерея, Вольєр — для утримання птахів чи невеликих тварин, для невеличкої колекції витворів мистецтва — павільйон Грот чи Голанський будиночок в садибі Кусково, для чаювання в парку — Чайний будиночок в парку Воронцовського палацу, Алупка, Крим тощо).
- Мобільні павільйони. Сучасні павільйони з текстилю на каркасній металевій основі, що дає змогу відновлювати тимчасове приміщення в потрібному місті.
- Павільйон як частина палацової будівлі — як правило бічна частина палацу, більша за галерею по висоті і краще за неї оздоблена. Це пішло з Франції, де павільйонами називали крила палацу Тюїльрі чи частини палацу Лувр. Подібне використання назви павільйон мало в добу бароко, класицизму (Павільйони палацу Меншикова, Оранієнбаум, павільйони Італійського палацу в Петербурзі, зруйновано.)
- Павільйон — будівлі у різних виставкових комплексах.
Архітектурні стилі Редагувати
Велике поширення мало будівництво паркових павільйонів в добу бароко. Це тісно пов'язане з поширенням моди на парки, з розповсюдженням дозвілля в садах і парках при палацах і замках. Тому павільйони швидко отримали ознаки архітектурного стилю доби — бароко, рококо, класицизму, в історичних стилях XIX століття. Невелика кількість павільйонів вибудована і в стилі модерн (павільйон в садку особняка Кшесінської в Петербурзі, павільйони парка Гуель, арх. Антоніо Гауді, Барселона). І навпаки, в XX столітті велика кількість павільйонів вибудована в стилі функціоналізму.
Особливе місце займають павільйони в стилістиці шинуазрі, тобто «китайщина». Відсутність власної фантазії деякі архітектори компенсували будівництвом павільйонів в екзотичних стилях східних і мусульманських країн — Китаю, Японії, Туреччини, Індії тощо.
Павільйони в стилі шинуазрі Редагувати
Галерея Редагувати
Джерела Редагувати
- А. Раскин, «Город Ломоносов», Л.: «Искусство», 1981 (рос.)
- В. Марков, А.Петров, «Гатчина», Л.: 1974 (рос.)
- Ротенберг Е. И « Искусство Италии 16 века», М.: «Искусство», 1967 (рос.)
- Булавина Л. «Архангельское», краткий путеводитель по усадьбе, М.: «Московский рабочий», 1974 (рос.)
- Глумов А. И. «Архитектор Николай Львов», М.: «Искусство», 1980 (рос.)
- журнал «Декоративное искусство СССР», № 2, 1986 (статья Н. Вулих «Античный сад») (рос.)
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Павільйон // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 143. — ISBN 978-966-7407-83-4.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Павільйон |