www.wikidata.uk-ua.nina.az

День Перемоги День Перемо ги рос День Победы державне свято СРСР а пізніше деяких країн що були республіками СРСР У СРСР

День Перемоги

День Перемо́ги (рос. День Победы) — державне свято СРСР, а пізніше деяких країн, що були республіками СРСР. У СРСР святкувалося щорічно 9 травня з формулюванням: на згадку про переможне завершення «Великої вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників». Встановлене указом президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року (ще до підписання) як день «всенародного свята».

День Перемоги
Репортаж на першій шпальті видання New York Journal-American під заголовком «День перемоги! Нацисти оголосили про повну капітуляцію», 7 травня 1945
Офіційна назва рос. Праздник Победы (8 травня 1945)
рос. Праздник победы над Германией (23 грудня 1947)
рос. Праздник победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. (26 квітня 1965)
рос. День Победы (9 грудня 1971)
Тип військове
Початок 8 травня
Святкування парад, панахида, покладання вінків
Пов'язаний з Другою світовою війною, Німецько-радянською війною
 День Перемоги у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: День перемоги.
Не плутати з Днем пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років — державним святом України, яке відзначається 8 травня разом з Днем Перемоги в Європі.

Дата пов'язана з прийняттям капітуляції Німеччини у війні в радянській зоні окупації в передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом.

1948 року, враховуючи наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято було скасоване. Відновлене 1965 року зі статусом державного свята й неробочого дня. Від того часу супроводжувалося урочистостями: військовими парадами Радянської армії та демонстрацією на Красній площі в Москві. Також святкувалося у деяких країнах Варшавського договору.

Від 1991 року, після розвалу СРСР, святкується на державному рівні в низці пострадянських країн — Російській Федерації, Білорусі, Казахстані тощо.

День Перемоги в Україні офіційно не святкується з 2016 року. Замість нього був запроваджений День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який був державним святом до 2023 року. З 2024 року Україна відзначає 9 травня — День Європи, а 8 травня — День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. Дата 9 травня як День Перемоги також не святкується в балтійських країнах — Естонії, Латвії та Литві.

Історія Редагувати

Останні дні війни Редагувати

У квітні 1945 радянські війська впритул підійшли до меж Берліна. Німецькі війська займали оборону уздовж західних берегів рік Одер й Нейсе. На підступах до Берліна й у самому місті було зосереджене угруповання військ, що мало у своєму складі 62 дивізії (у тому числі 48 піхотних, 4 і й 10 моторизованих), 37 окремих піхотних полків і близько 100 окремих піхотних батальйонів, а також значну кількість артилерійських частин і підрозділів. Це угруповання нараховувало біля мільйона чоловік, 1500 танків, 10400 артилерійських систем і мінометів, 3300 бойових літаків.

Сам Берлін також був перетворений у найсильніший укріплений район і підготовлений до ведення вуличних боїв. Навколо Берліна було створено три оборонних кільця, усередині міста споруджено більше 400 залізобетонних довгострокових вогневих точок з гарнізонами до тисячі чоловік. Сам берлінський гарнізон нараховував у своєму складі близько 200 тисяч чоловік.

Радянські війська до початку операції нараховували 149 стрілецьких й 12 кавалерійських дивізій, 13 танкових й 7 механізованих корпусів, 15 окремих танкових і самохідних бригад, загальною чисельністю більше 1 900 000 чоловік. В операції брали участь 1-ша й 2-га армії війська Польського, що нараховували 10 піхотних й 1 танкову дивізію, а також 1 окрему кавалерійську бригаду, загальною чисельністю 155 900 чоловік.

Взяття Рейхстагу Редагувати

29 квітня почалися бої за Рейхстаг, який обороняли близько тисячі вояків. Після декількох атак підрозділам 171-ї й 150-ї стрілецьких дивізій вдалося зайняти будинок уже вночі. 30 квітня о 14-й годині 25 хвилин лейтенант О. Берест та сержанти М. Єгоров і М. Кантарія підняли над Рейхстагом Прапор Перемоги. Проте в офіційній радянській історіографії Прапор Перемоги вважався встановленим лише М. Єгоровим і М. Кантарією, а прізвище О. Береста несправедливо замовчувалось.

Підписання капітуляції Редагувати

Повідомлення радянського радіо про капітуляцію Німеччини.
Текст читає Ю. Левітан
При проблемах гляньте в довідку.

1 травня о 3-й годині 50 хвилин на командний пункт 8-й гвардійської армії був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил (Вермахту) генерал піхоти Кребс, що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак Й. Сталін розпорядився не вести переговорів, крім як про беззастережну капітуляцію. Німецькому командуванню був поставлений ультиматум: якщо до 10-ї години не буде дана згода на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не одержавши відповіді, радянські війська о 10:40 відкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центрі Берліна. До 18-ї години стало відомо, що вимоги про капітуляцію були відхилені. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де перебувала Рейхсканцелярія. Всю ніч з 1 на 2 травня тривали бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами.

Вільгельм Кейтель підписує Акт беззастережної капітуляції Німеччини

Уночі 2 травня о 1-й годині 50 хвилин по радіо було прийнято таке повідомлення: «Висилаємо своїх парламентерів на міст Бісмарк-штрассе. Припиняємо воєнні дії». Пізніше заступник міністра пропаганди доктор Ганс Фріче звернувся до радянського командування із проханням про дозвіл виступити по радіо зі зверненням до німецьких військ берлінського гарнізону про припинення опору. До 15-ї години залишки берлінського гарнізону (більше 134 тисяч осіб) здалися в полон.

7 травня о 2:41 ночі в Реймсі, був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені союзників акт про капітуляцію підписали генерал Вальтер Беделл Сміт, генерал І. Суслопаров (як свідок від СРСР) і генерал Франсуа Севез (від Франції). Від Німеччини його підписали адмірал Ганс-Георг фон Фрідебург і генерал Йодль.

8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (9 травня о 0:43 за московським часом) генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, а також представники німецьких ВМС, що мали відповідні повноваження від Деніца, на вимогу Сталіна повторно підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини, що ознаменувало закінчення Німецько-радянської війни.

За узгодженням між урядами СРСР, США й Великої Британії була досягнута домовленість уважати процедуру в Реймсі попередньою[джерело?]. Проте, у західній історіографії підписання капітуляції німецьких збройних сил, як правило, пов'язується із процедурою в Реймсі, а підписання акту про капітуляцію в Берліні вважається його ратифікацією.

Прийнявши капітуляцію, Радянський Союз не підписав мир з Німеччиною, тобто залишився з Німеччиною в стані війни. Війна з Німеччиною була закінчена 21 січня 1955 року прийняттям Президією Верховної Ради СРСР відповідного рішення. Проте, під власне Великою Вітчизняною війною розуміють лише частину війни з Німеччиною до 8 травня 1945 року включно.

Берлінська операція Редагувати

Графіті солдатів СРСР на стінах Рейхстагу

Загалом у Берлінській операції, що тривала з 16 квітня до 8 травня, були задіяні понад 2,5 мільйона солдатів і офіцерів, 6250 танків і самохідних установок, 7500 літаків.

Утрати виявилися величезними: за добу Червона Армія втратила, за офіційним даними, понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Усього радянські війська в Берлінській операції втратили 352 тисяч осіб, у тому числі 78 тисяч осіб загиблими.

У ході операції широко використалися танки в місті. У подібних умовах вони не могли виконувати широкий маневр і ставали зручною мішенню для протитанкових засобів німців. Це також привело до великих втрат: за два тижні боїв Червона Армія втратила третину танків, що брали участь у Берлінській операції, і САУ, що склало 1997 одиниць. Також було втрачено 2108 артилерійських систем і мінометів, 917 бойових літаків.

У результаті радянські війська повністю розгромили 70 піхотних, 12 танкових й 11 моторизованих дивізій противника, взяли в полон близько 480 тисяч осіб.

Парад Перемоги на Красній площі Редагувати

Звернення Й. Сталіна до народу. 10 травня 1945 року, «Правда»

9 травня на Центральний аеродром імені Фрунзе приземлився літак «ІЛ-2» з екіпажем А. І. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляцію Німеччини.

24 червня на Красній площі відбувся Парад Перемоги. Командував парадом Рокоссовський, приймав парад Жуков.

На параді урочистим маршем пройшли зведені полки фронтів у такому порядку: Карельського, Ленінградського, 1-го Прибалтійського, 3-го, 2-го і 1-го Білоруських, 1-го, 4-го, 2-го і 3-го Українських, зведений полк Військово-морського Флоту. У складі полку 1-го Білоруського фронту особливою колоною пройшли представники Війська Польського. Попереду зведених полків фронтів йшли командувачі фронтами й арміями, Герої Радянського Союзу несли прапори частин і з'єднань.

Парад завершився маршем 200 прапороносців, що кидала прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею.

Установлення свята Редагувати

Пізно увечері 8 травня 1945 року у передмісті Берліна Акт про повну і беззастережну капітуляцію Німеччини підписав генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, пізніше повішений за вироком міжнародного трибуналу. На той момент Гітлер уже покінчив життя самогубством, деякі нацистські ватажки, зокрема, Гіммлер, тікали на захід, щоб здатися в полон англо-американським військам. З боку Червоної Армії документ про капітуляцію Німеччини був підписаний без згоди ставки Сталіна. Тому Сталін започаткував святкування Дня Перемоги в СРСР на 9-те травня, на день пізніше ніж святкування Дня Перемоги у решти країн антигітлерівської коаліції. 8 травня 1945 року, до підписання Акту про капітуляцію, М. Калініним був підписаний Указ Президії Верховної ради СРСР, що оголошував 9 травня «Святом Перемоги» (рос. Праздником Победы) та неробочим днем. Відповідні декрети видали також уряди інших комуністичних країн Східної Європи.

Наприкінці 1947 року Сталін скасував святкування цього дня. З огляду на перемогу у війні весь народ, особливо фронтовики, очікували на пом'якшення сталінського режиму, чого Сталін робити не збирався. На думку одного з істориків Другої світової війни Віктора Суворова, Сталін перемогу у цій війні і за перемогу не вважав, а навіть навпаки — підсумки війни оцінював як поразку, оскільки свого часу розраховував і готувався захопити не лише Східну, а й всю Європу. Відновили ж його святкування лише після того, коли за часи хрущовської відлиги народ дихнув трохи вільніше і зажив заможніше, вже в часи раннього Брежнєва.

2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня Днями пам'яті та примирення.

Відзначення Редагувати

В Україні Редагувати

Див. також: День пам'яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
Танк Т-34 на Хрещатику, 9 травня, 2010
Донецьк, 2013
Хода ветеранів на Хрещатику, 2011
Символ пам'яті полеглих в Україні, використовується з 2014 року

Суспільна думка Редагувати

За результатами соціологічного опитування проведеного 2007 року Центром Разумкова, найбільшим святом цей день був для людей старших за 60 років (82 %), у віковій групі 18—29 років справді великим святом його вважали 59,2 % опитаних. Опитування показало, що серед регіонів України виділявся Західний регіон, де День Перемоги великим святом вважали 43,3 % опитаних, а майже кожний п'ятий (19,3 %) не вважали цей день святом.

За результатами соціологічного опитування Центром Разумкова, у 2011 році 70 % громадян України вважали День Перемоги великим святом, ще 23,6 % опитаних вважали цей день звичайним святом. Не вважали День Перемоги святом 4,7 % респондентів і 1,7 % опитаних не змогли відповісти на питання. Відповідно до цього опитування, станом на 2011 рік Німецько-радянську війну українці переважно називали Великою Вітчизняною (до такої назви схилялися 66,2 % опитаних, 28,6 % назвали цю війну Другою світовою, інші відповіді дали 2,4 % респондентів, решта — вагалися з відповіддю).

Серед тих, хто є противником святкування Дня Перемоги 9 травня, популярною є думка про необхідність перенесення святкування на 8 травня, як у більшості країнах Європи. Так у 2012 році 8 травня молоді активісти провели панахиду за загиблими у Другій світовій війні у Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпрі. У Львові на Янівському цвинтарі відбувся спільний молебень. Організатори заходів виступають за святкування перемоги 8 травня.

Історія вшанування Редагувати

У Радянському Союзі (і, відповідно, на теренах Української РСР) День Перемоги був оголошений неробочим днем Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1965 року як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

У 1991 році до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР були внесені зміни і в переліку святкових днів 9 травня було зазначено як «День Перемоги».

В Україні на День Перемоги традиційно організовуються паради, в яких беруть участь військові та ветерани. До параду може залучатися військова техніка, але частіше вони проходять без неї. Так, в Києві за роки незалежності військова техніка вперше була представлена на параді тільки в 2010 році. Крім парадів у цей день вшановують пам'ять загиблих. До військових меморіалів покладають квіти. У церквах служать панахиди.

Багато людей святкують цей день без участі у масових акціях. Так, за соцопитуванням 2013 року 75 відсотків українців заявили про те, що планують відзначати День Перемоги. Проте, за оцінками МВС 2012 року очікувалось, що в масових святкових заходах візьмуть участь 2 мільйони людей.

Менш підтримки свято має на заході країни, переважно в трьох галицьких областях. Так, у Львові перший парад за часи незалежності провели у 2010 році, а раніше він не проводився. Неподалік пройшов альтернативний мітинг, учасники якого наполягали на тому, що цього дня необхідно поминати і молитися за померлих у Другій світовій війні, а не святкувати. Сталося декілька сутичок між учасниками обох заходів. Також тут популярною є думка про те, що святкування на честь перемоги повинно відбуватися 8 травня.

Багато суперечок отримала спроба зобов'язати на державному рівні використовувати як символ свята червоний прапор. У 2011 році був прийнятий Законопроєкт № 8157, який зобов'язував всі державні органи та органи місцевого самоврядування здійснювати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України». Законопроєкт був визнаний неконституційним та не вступив у дію, проте в 2011 його прихильники розпочали акцію по поширенню використання червоного прапора. Це покликало суперечки в суспільстві. Особливо погано до використання червоного стягу ставилися на заході. Це не завадило створити там провокацію 9 травня 2011 року. До Львова приїхали представники проросійських українофобських організацій, що розгорнули прапор на Марсовому полі. Такі дії викликали найгострішу реакцію у Львові та Івано-Франківську, де відзначення Дня перемоги супроводжувалися зіткненнями між прихильниками використання червоного прапора в Україні як символіки свята Перемоги з одного боку та представниками ВО «Свобода» й місцевих жителів з іншого.

До 2014 року серед символів Дня Перемоги використовувалася також георгіївська стрічка. Однак в 2014 році вона стала символом російської агресії щодо України, тому її було вирішено змінити на червоний мак. Дизайн символу розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін.

2014 року 9 травня припав на третій місяць російської окупації Криму та перший місяць тривання Антитерористичної операції на Сході України, що спонукало місцеві влади більшості міст відмовитись від урочистих заходів через ймовірність провокацій. Зокрема святкові паради були скасовані у Києві, Харкові та Одесі, молебні замість парадів відбулися у Луцьку та Рівному, тоді як у Львові усі офіційні заходи відбулися 8 травня. Натомість урочистий парад мав місце в окупованому росіянами Севастополі за особистої участі президента Росії В. Путіна.

Починаючи з 2015 року, 8 травня в Україні щорічно відзначається День пам'яті та примирення. З 2016 року замість «Дня Перемоги» 9 травня відзначатиметься «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». 9 квітня 2015 року депутати також проголосували за законопроєкти, якими зокрема прибрали термін «Велика вітчизняна війна» з українського законодавства і заборонили пропаганду комунізму та нацизму.

У світі Редагувати

Парад Перемоги у Москві (2000)

День Перемоги відзначають 9 травня також у багатьох посткомуністичних країнах (Естонія, Латвія, Литва, Україна не відзначають), зокрема:

Аналогії Редагувати

Більшість західноєвропейських країн відзначають День Перемоги в Європі — переважно 8 травня, а країни Британської Співдружності — 7 травня. Переважно 9 травня відзначають:

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 5 травня 2012. 
  2. ↑ (рос.)Друга світова війна: викладання, дослідження, маніпулювання [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.], Шаповал Юрій Іванович, Дзеркало тижня. Україна № 16, 26 квітня 2013
  3. 09.05.1965 — вперше День Перемоги в СРСР став державним святом і вихідним днем [ 26 липня 2013 у Wayback Machine.] Територія Терору
  4. Ганюкова, Ольга (8 травня 2023). Ми повертаємо нашій державі чесну історію: Зеленський звернувся до українців у День пам'яті та примирення. Відео. OBOZREVATEL NEWS (укр.). Процитовано 8 травня 2023. 
  5. День пам'яті та перемоги над нацизмом зробили офіційним вихідним. espreso.tv (укр.). Процитовано 29 травня 2023. 
  6. У Латвії заборонили відзначати 9 травня День перемоги. // Остап Крамар. 20.04.2023, 18:06
  7. Берлинская операция 1945[недоступне посилання з липня 2019](рос.) — стаття з БСЭ на сайті Яндекс. Словари [ 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
  8. . Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2007. 
  9. . Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 10 травня 2007. 
  10. . Архів оригіналу за 4 червня 2009. Процитовано 10 травня 2007. 
  11. Див. напр. в БСЭ,
  12. Детальніше див. в статті Берест Олексій Прокопович
  13. Документальний фільм «Парад Перемоги», 1945 на YouTube
  14. . Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 10 січня 2012. 
  15. Dekret z dnia 8 maja 1945 r. o ustanowieniu Narodowego Święta Zwycięstwa i Wolności [ 30 серпня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
  16. Про переможців і переможених [ 10 травня 2011 у Wayback Machine.]
  17. . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 10 травня 2007. 
  18. . Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 6 травня 2012. 
  19. . Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. 
  20. . Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 9 травня 2012. 
  21. Акція Пам᾽яті жертв Другої світової війни — [Львів, 8.05]
  22. ↑ . Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 травня 2012. 
  23. Від 18 червня 1991 року № 1205-XII
  24. Киев отметит День Победы Первой минутой мира. «Корреспондент». 5 травня 2014. оригіналу за 30 березня 2017. Процитовано 31 травня 2021. 
  25. Святкувати День Перемоги 9 травня будуть дві третини українців – опитування. ТСН. 7 травня 2013. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 травня 2021. 
  26. . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015. 
  27. . Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 5 травня 2012. 
  28. . Архів оригіналу за 19 червня 2011. Процитовано 8 січня 2012. 
  29. 9 мая во Львове: технология классической провокации
  30. . Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 5 травня 2012. 
  31. . Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 5 травня 2012. 
  32. ЛЬВОВСКИЙ СПЕКТАКЛЬ[недоступне посилання з липня 2019]
  33. . Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 5 травня 2012. 
  34. . Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 5 травня 2012. 
  35. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015. 
  36. Сум і тривога: як у Луцьку відзначили День Перемоги[недоступне посилання з липня 2019]
  37. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015. 
  38. . Архів оригіналу за 30 серпня 2014. Процитовано 17 лютого 2015. 
  39. Путін дивився у Севастополі парад
  40. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 17 лютого 2015. 
  41. . Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
  42. . Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
  43. Рада замінила «Велику вітчизняну війну» Другою світовою. 8 травня — День пам'яті [ 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Українська правда. 09.04.2015
  44. Пропаганду комунізму та нацизму в Україні офіційно заборонили [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Телеканал «24». 09.04.2015
  45. President of the Republic of Belarus: National holidays celebrated in the Republic of Belarus [ 23 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  46. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ до відзначення Дня пам'яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015 р.) [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.]. Український інститут національної пам'яті
  47. День Перемоги і Миру
  48. Ст. 8 Закону «Про свята і пам'ятні дні Республіки Вірменія» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (вірм.)
  49. Ст. 3 Закону 2015 жылы Қазақстан Республикасындағы мереке және демалыс күндер [ 22 травня 2015 у Wayback Machine.] (казах.)
  50. Ст. 113 Трудовий кодекс Киргизької Республіки [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  51. «Календарь праздников» Праздники России [ 17 травня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  52. День Перемоги у Великій Вітчизняній війні
  53. Ст. 2 Закону РТ «Про святкові дні» [ 24 липня 2014 у Wayback Machine.]
  54. П. 6 ст. 66 Кодексу законів про працю Туркменістану
  55. Državni i verski praznici Republike Srbije [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.](серб.)
  56. сербське автономне утворення в складі Боснії і Герцеговині
  57. Project Gutenberg: Public Holidays in Bosnia and Herzegovina [ 21 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  58. . Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 8 травня 2012. 
  59. П з) ст. 20 Трудового кодексу Грузії [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
  60. Ст. 131 Трудового Кодексу РУз [1] [ 13 жовтня 2013 у Wayback Machine.][2] [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
  61. П. g) ст. 111 Трудового кодексу Республіки Молдова [ 4 серпня 2013 у Wayback Machine.]

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Victory days
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Den Peremo gi ros Den Pobedy derzhavne svyato SRSR a piznishe deyakih krayin sho buli respublikami SRSR U SRSR svyatkuvalosya shorichno 9 travnya z formulyuvannyam na zgadku pro peremozhne zavershennya Velikoyi vitchiznyanoyi vijni radyanskogo narodu proti nimecko fashistskih zagarbnikiv 1 Vstanovlene ukazom prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1945 roku she do pidpisannya yak den vsenarodnogo svyata 1 Den PeremogiReportazh na pershij shpalti vidannya New York Journal American pid zagolovkom Den peremogi Nacisti ogolosili pro povnu kapitulyaciyu 7 travnya 1945Oficijna nazva ros Prazdnik Pobedy 8 travnya 1945 ros Prazdnik pobedy nad Germaniej 23 grudnya 1947 ros Prazdnik pobedy sovetskogo naroda v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg 26 kvitnya 1965 ros Den Pobedy 9 grudnya 1971 Tip vijskovePochatok 8 travnyaSvyatkuvannya parad panahida pokladannya vinkivPov yazanij z Drugoyu svitovoyu vijnoyu Nimecko radyanskoyu vijnoyu Den Peremogi u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Den peremogi Ne plutati z Dnem pam yati ta peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 1939 1945 rokiv derzhavnim svyatom Ukrayini yake vidznachayetsya 8 travnya razom z Dnem Peremogi v Yevropi Data pov yazana z prijnyattyam kapitulyaciyi Nimechchini u vijni v radyanskij zoni okupaciyi v peredmisti Berlina Karlshorsti za moskovskim chasom 1948 roku vrahovuyuchi naslidki vijni zokrema nayavnist na toj moment velicheznoyi kilkosti invalidiv svyato bulo skasovane 2 Vidnovlene 1965 roku zi statusom derzhavnogo svyata j nerobochogo dnya 3 Vid togo chasu suprovodzhuvalosya urochistostyami vijskovimi paradami Radyanskoyi armiyi ta demonstraciyeyu na Krasnij ploshi v Moskvi Takozh svyatkuvalosya u deyakih krayinah Varshavskogo dogovoru Vid 1991 roku pislya rozvalu SRSR svyatkuyetsya na derzhavnomu rivni v nizci postradyanskih krayin Rosijskij Federaciyi Bilorusi Kazahstani tosho Den Peremogi v Ukrayini oficijno ne svyatkuyetsya z 2016 roku Zamist nogo buv zaprovadzhenij Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni yakij buv derzhavnim svyatom do 2023 roku Z 2024 roku Ukrayina vidznachaye 9 travnya Den Yevropi a 8 travnya Den pamʼyati ta peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 1939 1945 rokiv 4 5 Data 9 travnya yak Den Peremogi takozh ne svyatkuyetsya v baltijskih krayinah Estoniyi Latviyi 6 ta Litvi Zmist 1 Istoriya 1 1 Ostanni dni vijni 1 2 Vzyattya Rejhstagu 1 3 Pidpisannya kapitulyaciyi 1 4 Berlinska operaciya 1 5 Parad Peremogi na Krasnij ploshi 1 6 Ustanovlennya svyata 2 Vidznachennya 2 1 V Ukrayini 2 1 1 Suspilna dumka 2 1 2 Istoriya vshanuvannya 2 2 U sviti 3 Analogiyi 4 Primitki 5 Div takozh 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiOstanni dni vijni Redaguvati U kvitni 1945 radyanski vijska vpritul pidijshli do mezh Berlina Nimecki vijska zajmali oboronu uzdovzh zahidnih beregiv rik Oder j Nejse Na pidstupah do Berlina j u samomu misti bulo zoseredzhene ugrupovannya vijsk sho malo u svoyemu skladi 62 diviziyi u tomu chisli 48 pihotnih 4 i j 10 motorizovanih 37 okremih pihotnih polkiv i blizko 100 okremih pihotnih bataljoniv a takozh znachnu kilkist artilerijskih chastin i pidrozdiliv Ce ugrupovannya narahovuvalo bilya miljona cholovik 1500 tankiv 10400 artilerijskih sistem i minometiv 3300 bojovih litakiv 7 Sam Berlin takozh buv peretvorenij u najsilnishij ukriplenij rajon i pidgotovlenij do vedennya vulichnih boyiv Navkolo Berlina bulo stvoreno tri oboronnih kilcya useredini mista sporudzheno bilshe 400 zalizobetonnih dovgostrokovih vognevih tochok z garnizonami do tisyachi cholovik Sam berlinskij garnizon narahovuvav u svoyemu skladi blizko 200 tisyach cholovik Radyanski vijska do pochatku operaciyi narahovuvali 149 strileckih j 12 kavalerijskih divizij 13 tankovih j 7 mehanizovanih korpusiv 15 okremih tankovih i samohidnih brigad zagalnoyu chiselnistyu bilshe 1 900 000 cholovik V operaciyi brali uchast 1 sha j 2 ga armiyi vijska Polskogo sho narahovuvali 10 pihotnih j 1 tankovu diviziyu a takozh 1 okremu kavalerijsku brigadu zagalnoyu chiselnistyu 155 900 cholovik Vzyattya Rejhstagu Redaguvati 29 kvitnya pochalisya boyi za Rejhstag yakij oboronyali blizko tisyachi voyakiv Pislya dekilkoh atak pidrozdilam 171 yi j 150 yi strileckih divizij vdalosya zajnyati budinok uzhe vnochi 30 kvitnya o 14 j godini 25 hvilin lejtenant O Berest 8 ta serzhanti M Yegorov i M Kantariya pidnyali nad Rejhstagom Prapor Peremogi 9 10 Prote v oficijnij radyanskij istoriografiyi 11 Prapor Peremogi vvazhavsya vstanovlenim lishe M Yegorovim i M Kantariyeyu a prizvishe O Beresta nespravedlivo zamovchuvalos 12 Pidpisannya kapitulyaciyi Redaguvati nbsp Povidomlennya radyanskogo radio pro kapitulyaciyu Nimechchini source source track track Tekst chitaye Yu Levitan Pri problemah glyante v dovidku 1 travnya o 3 j godini 50 hvilin na komandnij punkt 8 j gvardijskoyi armiyi buv dostavlenij nachalnik generalnogo shtabu suhoputnih sil Vermahtu general pihoti Krebs sho zayaviv sho vin upovnovazhenij vesti peregovori pro peremir ya Odnak J Stalin rozporyadivsya ne vesti peregovoriv krim yak pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimeckomu komanduvannyu buv postavlenij ultimatum yaksho do 10 yi godini ne bude dana zgoda na bezzasterezhnu kapitulyaciyu radyanskimi vijskami bude nanesenij nishivnij udar Ne oderzhavshi vidpovidi radyanski vijska o 10 40 vidkrili uragannij vogon po zalishkah oboroni v centri Berlina Do 18 yi godini stalo vidomo sho vimogi pro kapitulyaciyu buli vidhileni Pislya cogo pochavsya ostannij shturm centralnoyi chastini mista de perebuvala Rejhskancelyariya Vsyu nich z 1 na 2 travnya trivali boyi za kancelyariyu Do ranku vsi primishennya buli zajnyati radyanskimi soldatami nbsp Vilgelm Kejtel pidpisuye Akt bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi NimechchiniUnochi 2 travnya o 1 j godini 50 hvilin po radio bulo prijnyato take povidomlennya Visilayemo svoyih parlamenteriv na mist Bismark shtrasse Pripinyayemo voyenni diyi Piznishe zastupnik ministra propagandi doktor Gans Friche zvernuvsya do radyanskogo komanduvannya iz prohannyam pro dozvil vistupiti po radio zi zvernennyam do nimeckih vijsk berlinskogo garnizonu pro pripinennya oporu Do 15 yi godini zalishki berlinskogo garnizonu bilshe 134 tisyach osib zdalisya v polon 7 travnya o 2 41 nochi v Rejmsi buv pidpisanij akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini Vid imeni soyuznikiv akt pro kapitulyaciyu pidpisali general Valter Bedell Smit general I Susloparov yak svidok vid SRSR i general Fransua Sevez vid Franciyi Vid Nimechchini jogo pidpisali admiral Gans Georg fon Frideburg i general Jodl 8 travnya o 22 43 za centralnoyevropejskim chasom 9 travnya o 0 43 za moskovskim chasom general feldmarshal Vilgelm Kejtel a takozh predstavniki nimeckih VMS sho mali vidpovidni povnovazhennya vid Denica na vimogu Stalina povtorno 2 pidpisali Akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini sho oznamenuvalo zakinchennya Nimecko radyanskoyi vijni Za uzgodzhennyam mizh uryadami SRSR SShA j Velikoyi Britaniyi bula dosyagnuta domovlenist uvazhati proceduru v Rejmsi poperednoyu dzherelo Prote u zahidnij istoriografiyi pidpisannya kapitulyaciyi nimeckih zbrojnih sil yak pravilo pov yazuyetsya iz proceduroyu v Rejmsi a pidpisannya aktu pro kapitulyaciyu v Berlini vvazhayetsya jogo ratifikaciyeyu Prijnyavshi kapitulyaciyu Radyanskij Soyuz ne pidpisav mir z Nimechchinoyu tobto zalishivsya z Nimechchinoyu v stani vijni Vijna z Nimechchinoyu bula zakinchena 21 sichnya 1955 roku prijnyattyam Prezidiyeyu Verhovnoyi Radi SRSR vidpovidnogo rishennya Prote pid vlasne Velikoyu Vitchiznyanoyu vijnoyu rozumiyut lishe chastinu vijni z Nimechchinoyu do 8 travnya 1945 roku vklyuchno Berlinska operaciya Redaguvati nbsp Grafiti soldativ SRSR na stinah RejhstaguZagalom u Berlinskij operaciyi sho trivala z 16 kvitnya do 8 travnya buli zadiyani ponad 2 5 miljona soldativ i oficeriv 6250 tankiv i samohidnih ustanovok 7500 litakiv Utrati viyavilisya velicheznimi za dobu Chervona Armiya vtratila za oficijnim danimi ponad 15 tisyach soldativ i oficeriv Usogo radyanski vijska v Berlinskij operaciyi vtratili 352 tisyach osib u tomu chisli 78 tisyach osib zagiblimi U hodi operaciyi shiroko vikoristalisya tanki v misti U podibnih umovah voni ne mogli vikonuvati shirokij manevr i stavali zruchnoyu mishennyu dlya protitankovih zasobiv nimciv Ce takozh privelo do velikih vtrat za dva tizhni boyiv Chervona Armiya vtratila tretinu tankiv sho brali uchast u Berlinskij operaciyi i SAU sho sklalo 1997 odinic Takozh bulo vtracheno 2108 artilerijskih sistem i minometiv 917 bojovih litakiv U rezultati radyanski vijska povnistyu rozgromili 70 pihotnih 12 tankovih j 11 motorizovanih divizij protivnika vzyali v polon blizko 480 tisyach osib Parad Peremogi na Krasnij ploshi Redaguvati nbsp Zvernennya J Stalina do narodu 10 travnya 1945 roku Pravda 9 travnya na Centralnij aerodrom imeni Frunze prizemlivsya litak IL 2 z ekipazhem A I Semenkova sho dostaviv u Moskvu akt pro kapitulyaciyu Nimechchini 24 chervnya na Krasnij ploshi vidbuvsya Parad Peremogi Komanduvav paradom Rokossovskij prijmav parad Zhukov 13 Na paradi urochistim marshem projshli zvedeni polki frontiv u takomu poryadku Karelskogo Leningradskogo 1 go Pribaltijskogo 3 go 2 go i 1 go Biloruskih 1 go 4 go 2 go i 3 go Ukrayinskih zvedenij polk Vijskovo morskogo Flotu U skladi polku 1 go Biloruskogo frontu osoblivoyu kolonoyu projshli predstavniki Vijska Polskogo Poperedu zvedenih polkiv frontiv jshli komanduvachi frontami j armiyami Geroyi Radyanskogo Soyuzu nesli prapori chastin i z yednan Parad zavershivsya marshem 200 praporonosciv sho kidala prapori peremozhenih nimeckih vijsk na pomist bilya pidnizhzhya Mavzoleyu Ustanovlennya svyata Redaguvati Pizno uvecheri 8 travnya 1945 roku u peredmisti Berlina Akt pro povnu i bezzasterezhnu kapitulyaciyu Nimechchini pidpisav general feldmarshal Vilgelm Kejtel piznishe povishenij za virokom mizhnarodnogo tribunalu Na toj moment Gitler uzhe pokinchiv zhittya samogubstvom deyaki nacistski vatazhki zokrema Gimmler tikali na zahid shob zdatisya v polon anglo amerikanskim vijskam Z boku Chervonoyi Armiyi dokument pro kapitulyaciyu Nimechchini buv pidpisanij bez zgodi stavki Stalina Tomu Stalin zapochatkuvav svyatkuvannya Dnya Peremogi v SRSR na 9 te travnya na den piznishe nizh svyatkuvannya Dnya Peremogi u reshti krayin antigitlerivskoyi koaliciyi 8 travnya 1945 roku do pidpisannya Aktu pro kapitulyaciyu M Kalininim buv pidpisanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR sho ogoloshuvav 9 travnya Svyatom Peremogi ros Prazdnikom Pobedy ta nerobochim dnem 14 Vidpovidni dekreti vidali takozh uryadi inshih komunistichnih krayin Shidnoyi Yevropi 15 Naprikinci 1947 roku Stalin skasuvav svyatkuvannya cogo dnya Z oglyadu na peremogu u vijni ves narod osoblivo frontoviki ochikuvali na pom yakshennya stalinskogo rezhimu chogo Stalin robiti ne zbiravsya Na dumku odnogo z istorikiv Drugoyi svitovoyi vijni Viktora Suvorova Stalin peremogu u cij vijni i za peremogu ne vvazhav a navit navpaki pidsumki vijni ocinyuvav yak porazku oskilki svogo chasu rozrahovuvav i gotuvavsya zahopiti ne lishe Shidnu a j vsyu Yevropu 16 Vidnovili zh jogo svyatkuvannya lishe pislya togo koli za chasi hrushovskoyi vidligi narod dihnuv trohi vilnishe i zazhiv zamozhnishe vzhe v chasi rannogo Brezhnyeva 2004 roku Generalna Asambleya OON progolosila 8 ta 9 travnya Dnyami pam yati ta primirennya Vidznachennya RedaguvatiV Ukrayini Redaguvati Div takozh Den pam yati ta primirennya ta Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni nbsp Tank T 34 na Hreshatiku 9 travnya 2010 nbsp Doneck 2013 nbsp Hoda veteraniv na Hreshatiku 2011 nbsp Simvol pam yati poleglih v Ukrayini vikoristovuyetsya z 2014 rokuSuspilna dumka Redaguvati Za rezultatami sociologichnogo opituvannya provedenogo 2007 roku Centrom Razumkova 17 najbilshim svyatom cej den buv dlya lyudej starshih za 60 rokiv 82 u vikovij grupi 18 29 rokiv spravdi velikim svyatom jogo vvazhali 59 2 opitanih Opituvannya pokazalo sho sered regioniv Ukrayini vidilyavsya Zahidnij region de Den Peremogi velikim svyatom vvazhali 43 3 opitanih a majzhe kozhnij p yatij 19 3 ne vvazhali cej den svyatom Za rezultatami sociologichnogo opituvannya Centrom Razumkova 18 u 2011 roci 70 gromadyan Ukrayini vvazhali Den Peremogi velikim svyatom she 23 6 opitanih vvazhali cej den zvichajnim svyatom Ne vvazhali Den Peremogi svyatom 4 7 respondentiv i 1 7 opitanih ne zmogli vidpovisti na pitannya Vidpovidno do cogo opituvannya stanom na 2011 rik Nimecko radyansku vijnu ukrayinci perevazhno nazivali Velikoyu Vitchiznyanoyu do takoyi nazvi shilyalisya 66 2 opitanih 28 6 nazvali cyu vijnu Drugoyu svitovoyu inshi vidpovidi dali 2 4 respondentiv reshta vagalisya z vidpoviddyu Sered tih hto ye protivnikom svyatkuvannya Dnya Peremogi 9 travnya populyarnoyu ye dumka pro neobhidnist perenesennya svyatkuvannya na 8 travnya yak u bilshosti krayinah Yevropi Tak u 2012 roci 8 travnya molodi aktivisti proveli panahidu za zagiblimi u Drugij svitovij vijni u Kiyevi Lvovi Zaporizhzhi ta Dnipri 19 20 U Lvovi na Yanivskomu cvintari vidbuvsya spilnij moleben 21 Organizatori zahodiv vistupayut za svyatkuvannya peremogi 8 travnya 22 Istoriya vshanuvannya Redaguvati U Radyanskomu Soyuzi i vidpovidno na terenah Ukrayinskoyi RSR Den Peremogi buv ogoloshenij nerobochim dnem Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 26 kvitnya 1965 roku yak Svyato Peremogi radyanskogo narodu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr U 1991 roci do statti 73 Kodeksu zakoniv pro pracyu Ukrayinskoyi RSR buli vneseni zmini i v pereliku svyatkovih dniv 9 travnya bulo zaznacheno yak Den Peremogi 23 V Ukrayini na Den Peremogi tradicijno organizovuyutsya paradi v yakih berut uchast vijskovi ta veterani Do paradu mozhe zaluchatisya vijskova tehnika ale chastishe voni prohodyat bez neyi Tak v Kiyevi za roki nezalezhnosti vijskova tehnika vpershe bula predstavlena na paradi tilki v 2010 roci Krim paradiv u cej den vshanovuyut pam yat zagiblih Do vijskovih memorialiv pokladayut kviti U cerkvah sluzhat panahidi 24 Bagato lyudej svyatkuyut cej den bez uchasti u masovih akciyah Tak za socopituvannyam 2013 roku 75 vidsotkiv ukrayinciv zayavili pro te sho planuyut vidznachati Den Peremogi 25 Prote za ocinkami MVS 2012 roku ochikuvalos sho v masovih svyatkovih zahodah vizmut uchast 2 miljoni lyudej 26 Mensh pidtrimki svyato maye na zahodi krayini perevazhno v troh galickih oblastyah Tak u Lvovi pershij parad za chasi nezalezhnosti proveli u 2010 roci a ranishe vin ne provodivsya Nepodalik projshov alternativnij miting uchasniki yakogo napolyagali na tomu sho cogo dnya neobhidno pominati i molitisya za pomerlih u Drugij svitovij vijni a ne svyatkuvati Stalosya dekilka sutichok mizh uchasnikami oboh zahodiv 27 Takozh tut populyarnoyu ye dumka pro te sho svyatkuvannya na chest peremogi povinno vidbuvatisya 8 travnya 22 Bagato superechok otrimala sproba zobov yazati na derzhavnomu rivni vikoristovuvati yak simvol svyata chervonij prapor U 2011 roci buv prijnyatij Zakonoproyekt 8157 yakij zobov yazuvav vsi derzhavni organi ta organi miscevogo samovryaduvannya zdijsnyuvati oficijnij pidjom u Den Peremogi kopij Prapora Peremogi na budinkah shoglah flagshtokah poryad z Derzhavnim praporom Ukrayini Zakonoproyekt buv viznanij nekonstitucijnim 28 ta ne vstupiv u diyu prote v 2011 jogo prihilniki rozpochali akciyu po poshirennyu vikoristannya chervonogo prapora Ce poklikalo superechki v suspilstvi Osoblivo pogano do vikoristannya chervonogo styagu stavilisya na zahodi Ce ne zavadilo stvoriti tam provokaciyu 9 travnya 2011 roku 29 30 31 32 Do Lvova priyihali predstavniki prorosijskih ukrayinofobskih 33 organizacij sho rozgornuli prapor na Marsovomu poli Taki diyi viklikali najgostrishu reakciyu u Lvovi 34 ta Ivano Frankivsku de vidznachennya Dnya peremogi suprovodzhuvalisya zitknennyami mizh prihilnikami vikoristannya chervonogo prapora v Ukrayini yak simvoliki svyata Peremogi z odnogo boku ta predstavnikami VO Svoboda j miscevih zhiteliv z inshogo Do 2014 roku sered simvoliv Dnya Peremogi vikoristovuvalasya takozh georgiyivska strichka Odnak v 2014 roci vona stala simvolom rosijskoyi agresiyi shodo Ukrayini tomu yiyi bulo virisheno zminiti na chervonij mak Dizajn simvolu rozrobiv harkivskij dizajner Sergij Mishakin 2014 roku 9 travnya pripav na tretij misyac rosijskoyi okupaciyi Krimu ta pershij misyac trivannya Antiteroristichnoyi operaciyi na Shodi Ukrayini sho sponukalo miscevi vladi bilshosti mist vidmovitis vid urochistih zahodiv cherez jmovirnist provokacij Zokrema svyatkovi paradi buli skasovani u Kiyevi Harkovi ta Odesi 35 molebni zamist paradiv vidbulisya u Lucku 36 ta Rivnomu 37 todi yak u Lvovi usi oficijni zahodi vidbulisya 8 travnya 38 Natomist urochistij parad mav misce v okupovanomu rosiyanami Sevastopoli za osobistoyi uchasti prezidenta Rosiyi V Putina 39 40 Pochinayuchi z 2015 roku 8 travnya v Ukrayini shorichno vidznachayetsya Den pam yati ta primirennya 41 42 Z 2016 roku zamist Dnya Peremogi 9 travnya vidznachatimetsya Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 9 kvitnya 2015 roku deputati takozh progolosuvali za zakonoproyekti yakimi zokrema pribrali termin Velika vitchiznyana vijna z ukrayinskogo zakonodavstva 43 i zaboronili propagandu komunizmu ta nacizmu 44 U sviti Redaguvati nbsp Parad Peremogi u Moskvi 2000 Den Peremogi vidznachayut 9 travnya takozh u bagatoh postkomunistichnih krayinah Estoniya Latviya Litva Ukrayina ne vidznachayut zokrema Bilorusi bil Dzen Peramogi 45 Virmeniyi Den Miru 46 virm Հաղթանակի եւ Խաղաղության տոն 47 48 Kazahstani kaz Zhenis Kүni 49 Kirgizstani kirg Zhenish majramy 50 Rosiyi ros Den Pobedy 51 Tadzhikistani tadzh Rӯzi Ғalabai halkҳo dar Ҷangi Buzurgi Vatanӣ 1941 1945 52 53 Turkmenistani Den Peremogi u Velikij vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv 54 Serbiyi serb Dan pobede 55 Bosniyi ta Gercegovini region Respublika Serbska 56 serb Dan pobjede na fasizmom 57 Analogiyi RedaguvatiBilshist zahidnoyevropejskih krayin vidznachayut Den Peremogi v Yevropi perevazhno 8 travnya a krayini Britanskoyi Spivdruzhnosti 7 travnya Perevazhno 9 travnya vidznachayut Azerbajdzhan Den peremogi nad fashizmom 58 Gruziya Den peremogi nad fashizmom 59 Uzbekistan Den Pam yati ta Pochestej nazva z 1999 roku 60 Moldova Den Peremogi ta pam yati geroyiv sho polyagli za nezalezhnist Batkivshini 61 Ukrayina oficijno z 2016 roku Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijniPrimitki Redaguvati a b Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 8 maya 1945 g Ob obyavlenii 9 maya Prazdnikom Pobedy Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 5 travnya 2012 a b ros Druga svitova vijna vikladannya doslidzhennya manipulyuvannya Arhivovano 25 travnya 2015 u Wayback Machine Shapoval Yurij Ivanovich Dzerkalo tizhnya Ukrayina 16 26 kvitnya 2013 09 05 1965 vpershe Den Peremogi v SRSR stav derzhavnim svyatom i vihidnim dnem Arhivovano 26 lipnya 2013 u Wayback Machine Teritoriya Teroru Ganyukova Olga 8 travnya 2023 Mi povertayemo nashij derzhavi chesnu istoriyu Zelenskij zvernuvsya do ukrayinciv u Den pam yati ta primirennya Video OBOZREVATEL NEWS ukr Procitovano 8 travnya 2023 Den pam yati ta peremogi nad nacizmom zrobili oficijnim vihidnim espreso tv ukr Procitovano 29 travnya 2023 U Latviyi zaboronili vidznachati 9 travnya Den peremogi Ostap Kramar 20 04 2023 18 06 Berlinskaya operaciya 1945 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros stattya z BSE na sajti Yandeks Slovari Arhivovano 20 serpnya 2013 u Wayback Machine Uryadovij portal Centralnij muzej ZS Ukrayini vidav chergovu storinku Istorichnogo kalendarya prisvyachenu Geroyu Ukrayini Oleksij Berestu Arhiv originalu za 16 grudnya 2017 Procitovano 10 travnya 2007 Povernennya iz zabuttya Arhiv originalu za 22 chervnya 2008 Procitovano 10 travnya 2007 Dzerkalo tizhnya Yaksho shos trapitsya z Yegorovim i Kantariyeyu Berest dijde obov yazkovo Arhiv originalu za 4 chervnya 2009 Procitovano 10 travnya 2007 Div napr stattyu v BSE Detalnishe div v statti Berest Oleksij Prokopovich Dokumentalnij film Parad Peremogi 1945 na YouTube Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 10 sichnya 2012 Dekret z dnia 8 maja 1945 r o ustanowieniu Narodowego Swieta Zwyciestwa i Wolnosci Arhivovano 30 serpnya 2011 u Wayback Machine pol Pro peremozhciv i peremozhenih Arhivovano 10 travnya 2011 u Wayback Machine Bilshist ukrayinciv vvazhaye Den Peremogi velikim svyatom Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 10 travnya 2007 Opituvannya ukrayinci vvazhayut Den Peremogi dijsno velikim svyatom Arhiv originalu za 5 listopada 2014 Procitovano 6 travnya 2012 Regionalni akciyi vshanuvannya pam yati zhertv Drugoyi svitovoyi vijni Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 6 travnya 2012 Den pam yati ta yednannya vidznachili v Kiyevi Lvovi Zaporizhzhi ta Dnipropetrovsku foto Arhiv originalu za 18 travnya 2012 Procitovano 9 travnya 2012 Akciya Pam yati zhertv Drugoyi svitovoyi vijni Lviv 8 05 a b Nasha poziciya stosovno svyatkuvannya Dnya Peremogi Arhiv originalu za 22 lipnya 2013 Procitovano 6 travnya 2012 Vid 18 chervnya 1991 roku 1205 XII Kiev otmetit Den Pobedy Pervoj minutoj mira Korrespondent 5 travnya 2014 Arhiv originalu za 30 bereznya 2017 Procitovano 31 travnya 2021 Svyatkuvati Den Peremogi 9 travnya budut dvi tretini ukrayinciv opituvannya TSN 7 travnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 travnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 19 lyutogo 2015 Den peremogi u Lvovi BTR bijka prapor Rosiyi ta moleben Foto Arhiv originalu za 12 travnya 2014 Procitovano 5 travnya 2012 KSU viznav chervonij prapor nekonstitucijnim Arhiv originalu za 19 chervnya 2011 Procitovano 8 sichnya 2012 9 maya vo Lvove tehnologiya klassicheskoj provokacii Diaspora Yanukovich vede Ukrayinu v imperske yarmo russkogo mira Arhiv originalu za 14 bereznya 2012 Procitovano 5 travnya 2012 Zvernennya Gromadyanskogo ruhu Vidsich do mozhnovladciv Koli vi nareshti pripinite brehati lyudyam Arhiv originalu za 14 veresnya 2011 Procitovano 5 travnya 2012 LVOVSKIJ SPEKTAKL nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lvovskaya provokaciya glazami ochevidca Arhiv originalu za 12 listopada 2011 Procitovano 5 travnya 2012 Lvovskij shabash Kollekciya VIDEO Arhiv originalu za 7 grudnya 2012 Procitovano 5 travnya 2012 Masovi zahodi na 9 travnya skorotili u Kiyevi Lvovi Harkovi ta Odesi Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 17 lyutogo 2015 Sum i trivoga yak u Lucku vidznachili Den Peremogi nedostupne posilannya z lipnya 2019 9 travnya u Rivnomu vidznachili spilnim molebnem pid ukrayinskimi styagami ta z posilenoyu ohoronoyu miliciyi Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 17 lyutogo 2015 9 travnya u Lvovi najspokijnishe za vsyu istoriyu Arhiv originalu za 30 serpnya 2014 Procitovano 17 lyutogo 2015 Putin divivsya u Sevastopoli parad Na parad Peremogi u Sevastopol pribuv Putin Nimechchina zasudila provedennya urochistostej u cej den v Krimu Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 17 lyutogo 2015 UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 169 2015 Pro zahodi z vidznachennya u 2015 roci 70 yi richnici Peremogi nad nacizmom u Yevropi ta 70 yi richnici zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni Arhiv originalu za 10 travnya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Vlada ne zbirayetsya skasovuvati svyatkuvannya 9 travnya Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 24 bereznya 2015 Rada zaminila Veliku vitchiznyanu vijnu Drugoyu svitovoyu 8 travnya Den pam yati Arhivovano 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 09 04 2015 Propagandu komunizmu ta nacizmu v Ukrayini oficijno zaboronili Arhivovano 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Telekanal 24 09 04 2015 President of the Republic of Belarus National holidays celebrated in the Republic of Belarus Arhivovano 23 travnya 2015 u Wayback Machine angl METODIChNI MATERIALI do vidznachennya Dnya pam yati ta primirennya ta 70 yi richnici Dnya peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 8 9 travnya 2015 r Arhivovano 8 travnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Den Peremogi i Miru St 8 Zakonu Pro svyata i pam yatni dni Respubliki Virmeniya Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine virm St 3 Zakonu 2015 zhyly Қazakstan Respublikasyndagy mereke zhәne demalys kүnder Arhivovano 22 travnya 2015 u Wayback Machine kazah St 113 Trudovij kodeks Kirgizkoyi Respubliki Arhivovano 20 travnya 2015 u Wayback Machine ros Kalendar prazdnikov Prazdniki Rossii Arhivovano 17 travnya 2007 u Wayback Machine ros Den Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni St 2 Zakonu RT Pro svyatkovi dni Arhivovano 24 lipnya 2014 u Wayback Machine P 6 st 66 Kodeksu zakoniv pro pracyu Turkmenistanu Drzavni i verski praznici Republike Srbije Arhivovano 21 travnya 2015 u Wayback Machine serb serbske avtonomne utvorennya v skladi Bosniyi i Gercegovini Project Gutenberg Public Holidays in Bosnia and Herzegovina Arhivovano 21 travnya 2015 u Wayback Machine angl Sajt posolstva Azerbajdzhanu v Ukrayini Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 8 travnya 2012 P z st 20 Trudovogo kodeksu Gruziyi Arhivovano 5 listopada 2014 u Wayback Machine St 131 Trudovogo Kodeksu RUz 1 Arhivovano 13 zhovtnya 2013 u Wayback Machine 2 Arhivovano 7 travnya 2012 u Wayback Machine P g st 111 Trudovogo kodeksu Respubliki Moldova Arhivovano 4 serpnya 2013 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiDen vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv Vstanovlennya Prapora Peremogi nad Rejhstagom Pobyedobyesiye Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Victory daysZakon Ukrayini Pro uvichnennya Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rokiv 20 04 2000 N 1684 III Arhivovano 26 veresnya 2021 u Wayback Machine Velika nichiya Ukrayinska pravda 20 10 2009 StattyaVolodimira V yatrovicha Dmitro Zaborin Velikaya nichya Versiyi 13 11 2009 nedostupne posilannya z travnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Den Peremogi amp oldid 40428874