www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рейхсканцелярія Рейхсканцеля рія нім Reichskanzlei традиційна назва відомства рейхсканцлера у Німеччині з 1871 до 1945 р

Рейхсканцелярія

Рейхсканцеля́рія (нім. Reichskanzlei) — традиційна назва відомства рейхсканцлера у Німеччині з 1871 до 1945. Рейхсканцелярія розташовувалася у Берліні, столиці Німеччини. Будівля була розміщена на вулиці Вільгельмштрассе[de], 77 у колишньому палаці князя Антона Радзивілла (1775—1833). Вона була вибрана імперською канцелярією у 1871 за наполяганням канцлера Отто фон Бісмарка. Рейхсканцелярія відповідала за зв'язок рейхсканцлера із імперією та державним апаратом.

Рейхсканцелярія

52°30′42″ пн. ш. 13°22′55″ сх. д. / 52.5116666666947722° пн. ш. 13.38194444447177744° сх. д. / 52.5116666666947722; 13.38194444447177744Координати: 52°30′42″ пн. ш. 13°22′55″ сх. д. / 52.5116666666947722° пн. ш. 13.38194444447177744° сх. д. / 52.5116666666947722; 13.38194444447177744
Країна  Німецька імперія
Розташування Берлін
Тип орган державної влади
Дата заснування 1878
Рейхсканцелярія
Рейхсканцелярія (Берлін)
 Медіафайли у Вікісховищі

У 1928-1930 споруджена прибудова до будинку (спроєктована двома архітекторами — Едуардом Зідлером і Робертом Кішем)

У 1932-1933 палац Рейхсканцелярії певний час виконував роль тимчасової службової квартири президента Німеччини Пауля фон Гінденбурга у зв'язку з ремонтом квартири Гінденбурга в палаці президента Німеччини.

У 1934-1935 в будівлі проведено реконструкцію, добудовані нові житлові та службові приміщення для нового канцлера Адольфа Гітлера.

Нова рейхсканцелярія Редагувати

У 1938 Адольф Гітлер доручив своєму особистому архітектору Альберту Шпеєру створити проєкт будівлі нової рейхсканцелярії. Будівництво нової споруди пройшло дуже швидко; нова рейхсканцелярія була готова всього за 9 місяців завдяки організаційному таланту та необмеженим можливостям Шпеєра. Згідно з задумом фюрера, будівля повинна була відображати міць та привілейованість націонал-соціалізму, а також вражати своїми розмірами. Вхід обрамляли колони та дві статуї, а над самим входом завис кам'яний орел, що тримав у кігтях свастику. Внутрішні приміщення за розкішшю і витонченістю імітували зали Версалю. Найпишніше оздобили кабінет фюрера — двері з червоного дерева, величезна стеля (розміром 27x15x10 м), та стіни із червоного мармуру. Також по всій рейхсканцелярії була розміщена почесна варта із спеціально відібраних за фізичними і розумовими даними солдатів СС.

У 1943 під рейхсканцелярією споруджений фюрербункер — підземний бункер, у якому і провів останні дні свого життя Гітлер.

Під час Другої світової війни приміщення рейхсканцелярії використовувалося як штаб-квартира вищого керівництва Третього Рейху. Тут проводилися засідання та оперативні наради. Також у цій будівлі розміщувалися особисті апартаменти Адольфа Гітлера площею понад 400 м². За першочерговим призначенням нова споруда рейхсканцелярії уже не використовувалася.

У квітні-травня 1945, під час битви за Берлін, будівля була сильно пошкоджена від нальотів авіації. По закінченню війни радянське командування наказало повністю знищити всі руїни рейхсканцелярії. Деякі будівельні матеріали, зокрема частина мармурових стін, були використані при будівництві меморіалу у Трептов-парку, для ремонту пошкодженої від бойових дій станції берлінського метро «Моренштрассе», а також на станціях Московського метрополітену

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Цитадель; 3. Рейхсканцелярия[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Довжина нової рейхсканцелярії становила 441 метр.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rejhskancelya riya nim Reichskanzlei tradicijna nazva vidomstva rejhskanclera u Nimechchini z 1871 do 1945 Rejhskancelyariya roztashovuvalasya u Berlini stolici Nimechchini Budivlya bula rozmishena na vulici Vilgelmshtrasse de 77 u kolishnomu palaci knyazya Antona Radzivilla 1775 1833 Vona bula vibrana imperskoyu kancelyariyeyu u 1871 za napolyagannyam kanclera Otto fon Bismarka Rejhskancelyariya vidpovidala za zv yazok rejhskanclera iz imperiyeyu ta derzhavnim aparatom Rejhskancelyariya52 30 42 pn sh 13 22 55 sh d 52 5116666666947722 pn sh 13 38194444447177744 sh d 52 5116666666947722 13 38194444447177744 Koordinati 52 30 42 pn sh 13 22 55 sh d 52 5116666666947722 pn sh 13 38194444447177744 sh d 52 5116666666947722 13 38194444447177744Krayina Nimecka imperiyaRoztashuvannya BerlinTip organ derzhavnoyi vladiData zasnuvannya 1878RejhskancelyariyaRejhskancelyariya Berlin Mediafajli u VikishovishiU 1928 1930 sporudzhena pribudova do budinku sproyektovana dvoma arhitektorami Eduardom Zidlerom i Robertom Kishem U 1932 1933 palac Rejhskancelyariyi pevnij chas vikonuvav rol timchasovoyi sluzhbovoyi kvartiri prezidenta Nimechchini Paulya fon Gindenburga u zv yazku z remontom kvartiri Gindenburga v palaci prezidenta Nimechchini U 1934 1935 v budivli provedeno rekonstrukciyu dobudovani novi zhitlovi ta sluzhbovi primishennya dlya novogo kanclera Adolfa Gitlera Zmist 1 Nova rejhskancelyariya 2 Galereya 3 Div takozh 4 PrimitkiNova rejhskancelyariya RedaguvatiU 1938 Adolf Gitler doruchiv svoyemu osobistomu arhitektoru Albertu Shpeyeru stvoriti proyekt budivli novoyi rejhskancelyariyi Budivnictvo novoyi sporudi projshlo duzhe shvidko nova rejhskancelyariya bula gotova vsogo za 9 misyaciv 1 zavdyaki organizacijnomu talantu ta neobmezhenim mozhlivostyam Shpeyera Zgidno z zadumom fyurera budivlya povinna bula vidobrazhati mic ta privilejovanist nacional socializmu a takozh vrazhati svoyimi rozmirami 2 Vhid obramlyali koloni ta dvi statuyi a nad samim vhodom zavis kam yanij orel sho trimav u kigtyah svastiku Vnutrishni primishennya za rozkishshyu i vitonchenistyu imituvali zali Versalyu 1 Najpishnishe ozdobili kabinet fyurera dveri z chervonogo dereva velichezna stelya rozmirom 27x15x10 m ta stini iz chervonogo marmuru Takozh po vsij rejhskancelyariyi bula rozmishena pochesna varta iz specialno vidibranih za fizichnimi i rozumovimi danimi soldativ SS 1 U 1943 pid rejhskancelyariyeyu sporudzhenij fyurerbunker pidzemnij bunker u yakomu i proviv ostanni dni svogo zhittya Gitler Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni primishennya rejhskancelyariyi vikoristovuvalosya yak shtab kvartira vishogo kerivnictva Tretogo Rejhu Tut provodilisya zasidannya ta operativni naradi Takozh u cij budivli rozmishuvalisya osobisti apartamenti Adolfa Gitlera plosheyu ponad 400 m Za pershochergovim priznachennyam nova sporuda rejhskancelyariyi uzhe ne vikoristovuvalasya U kvitni travnya 1945 pid chas bitvi za Berlin budivlya bula silno poshkodzhena vid nalotiv aviaciyi Po zakinchennyu vijni radyanske komanduvannya nakazalo povnistyu znishiti vsi ruyini rejhskancelyariyi Deyaki budivelni materiali zokrema chastina marmurovih stin buli vikoristani pri budivnictvi memorialu u Treptov parku dlya remontu poshkodzhenoyi vid bojovih dij stanciyi berlinskogo metro Morenshtrasse a takozh na stanciyah Moskovskogo metropolitenuGalereya Redaguvati nbsp Golovna budivlya ta dvir rejhskancelyariyi nbsp Rejhskancelyariya u 1938 nbsp Nova budivlya rejhskancelyariyi nbsp Kabinet dlya zasidan uryadu nbsp Kabinet Adolfa Gitlera nbsp Vnutrishnij dvir novoyi budivli Rejhskancelyariyi nbsp Memorial u Treptov parku granit dlya yakogo brali iz ruyin rejhskancelyariyiDiv takozh RedaguvatiFyurerbunker 50 richchya Adolfa Gitlera Vovche ligvo Volfsshance VervolfPrimitki Redaguvati a b v Citadel 3 Rejhskancelyariya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dovzhina novoyi rejhskancelyariyi stanovila 441 metr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rejhskancelyariya amp oldid 40167536