Моско́вський метрополіте́н (рос. Московский метрополитен) — система ліній метрополітену у Москві.
Московський метрополітен | ||
---|---|---|
рос. Московский метрополитен | ||
Опис | ||
Країна | Росія | |
Місто | Москва | |
Дата відкриття | 15 травня 1935 (88 років) | |
Вартість проїзду | 60₽ (картою «Тройка» — 42₽) | |
Щоденний пасажиропотік | 6,498 млн (2016) 9,55 млн (максимальний) | |
Річний пасажиропотік | 2378,3 млн (2016) | |
Сайт | mosmetro.ru | |
Підприємницькі дані | ||
Оператор | Московский метрополитенd | |
Нагороди | ||
Маршрутна мережа | ||
Кількість ліній | 14 (+ монорейка + МЦК) | |
Кількість станцій | 258 (+ 6 станцій монорейки; + 31 станцій МЦК) | |
Довжина мережі | 449 км (+ 4,7 км монорейки та 54 км МЦК) | |
Рухомий склад | ||
Кількість вагонів | 5956 | |
Кількість вагонів у складі | 3 — 8 | |
Кількість депо | 21 | |
Технічні дані | ||
Ширина колії | 1520 мм | |
Середня швидкість | 40,78 | |
Максимальна швидкість | 80 | |
| ||
Московський метрополітен у Вікісховищі |
Багато станцій метрополітену міняли свої назви, деякі — по кілька разів. Метрополітен спочатку носив ім'я Лазара Кагановича. З 1955 року метрополітену присвоєно ім'я Володимира Леніна. Орденом Леніна метрополітен нагороджений 6 вересня 1947 року «за зразкову організацію роботи з перевезення населення і успішне освоєння нової техніки», а 1985 року метрополітену також присуджений орден Трудового Червоного Прапора «за успішне виконання планів перевезення пасажирів». Сама транспортна система з 1992 року переважно іменується стисло, як Московський метрополітен.
Короткий опис мережі Редагувати
Система включає 15 ліній, загальна протяжність становить 449 км, на яких розташовані 258 станцій. 31 грудня 2020 року відкрита Електрозаводська. Ще 2 станцій ВКЛ ( Народное ополчение та Мньовники) відкрити 1 квітня 2021 року. 7 грудня 2021 року відкрити ще 10 станцій Великої Кільцевої лінії від Мньовников до Каховської. Велика кільцева лінія - найдовша лінія Московського метрополітену. На ній здійснюється круговий рух і є вилочне відгалуження від «Хорошівської» до «Ділового центру» (яке в перспективі перетворюється на перегін «Шелепіха» — «Діловий центр» Рублево-Архангельської лінії, що будується, і службову сполучну гілку «Хорошівська» — «Шелепі» у зв'язку з чим буде тимчасово закрито, терміни не називаються, є найбільшим у світі реалізованим проєктом у метробудівній галузі, після відкриття стала найдовшою кільцевою лінією метро у світі, випередивши за цим показником лінію № 10 Пекінського метрополітену завдовжки 57,1 км. розташована 31 станція, відкриття останніх 9 станцій БКЛ, розташованих на північній та південно-східній ділянках, відбулося 1 березня 2023 р. На п'яти станціях лінії тестується технологія 5G.
На схемах метро позначається бірюзовим кольором та номером Велика кільцева лінія для основного маршруту та Велика кільцева лінія – від «Савєловської» до «Ділового центру».
На лінію планується використання системи автоведення. У планах влади Москви відкрити до 2025 року 30 нових станцій. Сюди входять відкриття Комунарської лінії, а також початок робіт Бірюльовскої та Рублево-Архангельскої ліній. Також до складу метрополітену входить монорейкова лінія. У звичайний робочий день пасажири здійснюють 9,538 млн поїздок (дані річного звіту за 2007 р.), у середній календарний день — 7,82 млн поїздок. Усім лініям привласнені назви і короткі позначення, які для всіх ліній є порядковим номером. Кільцева лінія сполучає всі останні лінії, окрім Бутовської, Некрасовської і Солнцевської.
Велика частина дороги і станцій знаходиться під землею, проте є і винятки. Так, Філівська лінія має довгу наземну ділянку від станції «Студентська» до станції «Кунцевська» з 7 наземними станціями, а також відкритий метроміст між станціями «Смоленська» і «Київська». Бутовська лінія легкого метро на 2/3 проходить по поверхні, єдині підземні станції на ній — «Вулиця Старокачаловська» та «Лісопаркова». Наземні ділянки також є на Тагансько-Краснопресненській (наземна станція «Вихіно» і частина перегону «Текстильщики» — «Волгоградський проспект»), на Арбатсько-Покровській (наземні станції «Ізмайловська» і «Кунцевска» і частина перегонів, що примикають до них) лініях. Окрім згаданого Смоленського метромосту Філівської лінії, є метромости через Яузу на Сокольницькій лінії (між «Преображенською площею» і «Сокольниками»), на Замоскворіцькій (між «Автозаводською» і «Коломенською»), і найвідоміший — критий метроміст, на нижньому ярусі якого розташована станція «Воробйові гори» (побудований у 1958 році, з 1983 по 2001 рік перебував на реконструкції).
Спуск на підземні станції метрополітену і підйом на надземні здійснюється за допомогою ескалаторів і сходових маршів. Ескалатори переважно однопролітні, три- або чотири-ниткові. На станціях Бутовської лінії і на станціях «Строгіно», «Кунцевська» і «Слов'янський бульвар» також побудовані ліфти для людей з обмеженнями опорно-рухової системи, а на станціях «Алтуф'єво» і «Строгіно» на сходах для їхньої зручності встановлений спеціальний пересувний пандус.
Багато старих станцій мають свої власні наземні вестибюлі, проте за часів активного розвитку мережі метрополітену їхнє будівництво було визнане економічно і практично недоцільним, тож станції стали будувати з підземними вестибюлями, часто суміщеними з підвуличними пішохідними переходами.
У Московському метрополітені експлуатується пересувний склад трьох поколінь, і на теперішній час йде активне оновлення парку вагонів, зокрема — старі і такі, що відслужили свій термін, списуються, менш старі модернізуються, а також інтенсивно купуються нові.
Лінії метрополітену Редагувати
Назва лінії | №/колір | Російською | Введена в дію | Довжина | Кількість станцій |
---|---|---|---|---|---|
Сокольницька | Сокольническая | 1935 | 44,1 км | 26 | |
Замоскворіцька | Замоскворецкая | 1938 | 42,9 км | 24 | |
Арбатсько-Покровська | Арбатско-Покровская | 1938 | 45,5 км | 22 | |
Філівська | Филёвская | 1958 | 14,9 км | 13 | |
Кільцева | Кольцевая | 1950 | 19,4 км | 12 | |
Калузько-Ризька | Калужско-Рижская | 1958 | 37,8 км | 24 | |
Тагансько-Краснопресненська | Таганско-Краснопресненская | 1966 | 42 км | 23 | |
Калінінсько-Солнцевська | Калининско-Солнцевская | 1979 | 27 км | 19 | |
Серпуховсько-Тимірязєвська | Серпуховско-Тимирязевская | 1983 | 41,2 км | 25 | |
Люблінсько-Дмитровська | Люблинско-Дмитровская | 1995 | 33,5 км | 23 | |
Велика кільцева | Большая кольцевая | 2023 | 70 км | 31 | |
Бутовська | Бутовская | 2003 | 10,0 км | 7 | |
Монорейкова | Монорельс | 2004 | 4,7 км | (6) | |
Московське центральне кільце | Московское центральное кольцо | 2016 | 54,0 км | (31) | |
Некрасовська | Некрасовская линия | 2019 | 6,9 км | 8 | |
Всього: | 449 км | 258 |
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Електродепо Редагувати
Діючі електродепо | Дата відкриття | Лінії | Вагони | Координати |
---|---|---|---|---|
ТЧ-1 «Північне» | 26 квітня 1935 | Сокольницька | 81-717/714, 81-717.5М/714.5М, 81-717.5А/714.5А | 55°46′52″ пн. ш. 37°39′32″ сх. д. / 55.781° пн. ш. 37.659° сх. д. |
ТЧ-2 «Сокіл» | 10 вересня 1938 | Замоскворіцька лінія | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2, 81-717.5М/714.5М | 55°48′43″ пн. ш. 37°30′43″ сх. д. / 55.812° пн. ш. 37.512° сх. д. |
ТЧ-3 «Ізмайлово» | 14 січня 1950 | Арбатсько-Покровська | 81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4. | 55°47′20″ пн. ш. 37°46′23″ сх. д. / 55.789° пн. ш. 37.773° сх. д. |
ТЧ-4 «Красна Пресня» | 1 квітня 1954 | Кільцева | 81-740.4/741.4 | 55°46′05″ пн. ш. 37°33′43″ сх. д. / 55.768° пн. ш. 37.562° сх. д. |
ТЧ-5 «Калузьке» | 13 жовтня 1962 | Калузько-Ризька | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717/714РУ2 | 55°39′36″ пн. ш. 37°32′46″ сх. д. / 55.660° пн. ш. 37.546° сх. д. |
ТЧ-6 «Планерне» | 28 грудня 1975 | Тагансько-Краснопресненська | 81-765/766/767, Еж3/Ем-508Т | 55°52′05″ пн. ш. 37°26′10″ сх. д. / 55.868° пн. ш. 37.436° сх. д. |
ТЧ-7 «Замоскворіцьке» | 10 липня 1969 | Замоскворіцька | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М | 55°38′42″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.645° пн. ш. 37.622° сх. д. |
ТЧ-8 «Варшавське» | 4 листопада 1983 | Серпуховсько-Тимірязєвська Бутовська | 81-740/741, 81-740А/741А, 81-740.1/741.1, 81-740.4/741.4, 81-760/761 | 55°38′13″ пн. ш. 37°37′19″ сх. д. / 55.637° пн. ш. 37.622° сх. д. |
ТЧ-9 «Філі» | 01 січня 1962 | Філівська | 81-765.2/766.2/767.2 | 55°44′42″ пн. ш. 37°30′11″ сх. д. / 55.745° пн. ш. 37.503° сх. д. |
ТЧ-10 Свіблово | 30 вересня 1978 | Калузько-Ризька | 81-717.5/714.5, 81-717.5M/714.5M, 81-765/766/767, 81-765.3/766.3/767.3 | 55°51′36″ пн. ш. 37°39′11″ сх. д. / 55.860° пн. ш. 37.653° сх. д. |
ТЧ-11 Вихіно | 31 грудня 1966 | Тагансько-Краснопресненська | 81-765/766/767 | 55°42′40″ пн. ш. 37°49′44″ сх. д. / 55.711° пн. ш. 37.829° сх. д. |
ТЧ-12 Новогіреєво | 30 грудня 1979 | Калінінська | 81-760/761 | 55°44′56″ пн. ш. 37°50′10″ сх. д. / 55.749° пн. ш. 37.836° сх. д. |
ТЧ-13 Черкізово | 24 червня 1990 | Сокольницька | 81-717.5М/714.5М, 81-765.4/766.4/767.4 | 55°48′29″ пн. ш. 37°44′20″ сх. д. / 55.808° пн. ш. 37.739° сх. д. |
ТЧ-14 Владикіно | 01 березня 1991 | Серпуховсько-Тимірязєвська | 81-760/761 | 55°51′00″ пн. ш. 37°36′40″ сх. д. / 55.850° пн. ш. 37.611° сх. д. |
ТЧ-15 Печатники | 28 грудня 1995 | Люблінсько-Дмитрівська | 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М, 81-717.6/714.6 | 55°42′00″ пн. ш. 37°43′05″ сх. д. / 55.700° пн. ш. 37.718° сх. д. |
ТЧ-16 Митіно | 24 грудня 2016 | Арбатсько-Покровська | 81-740.1/741.1 | 55°51′47″ пн. ш. 37°21′43″ сх. д. / 55.863° пн. ш. 37.362° сх. д. |
ТЧ-17 Братєєво | 15 січня 2014 | Замоскворіцька | 81-717/714, 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М з депо Сокіл и Замоскворіцьке | 55°37′34″ пн. ш. 37°46′12″ сх. д. / 55.626° пн. ш. 37.770° сх. д. |
ТЧ-18 Солнцево | 30 серпня 2018 | Солнцевська | 81-760/761, 765.3/766.3/767.3, 765.4/766.4/767.4 | |
ТЧ-19 Лихобори | 11 червня 2018 | Люблінсько-Дмитрівська | 81-717.5/714.5, 81-717.5М/714.5М | |
ТЧ-20 Рудньово | 3 червня 2019 | Некрасовська | 765.4/766.4/767.4, 81-765/766/767 | |
ТЧ-21 Нижньогородське | 20 лютого 2023 | Велика кільцева |
Крім того, заплановано введення в експлуатацію електродепо «Південне» («Братєєво-2») біля електродепо ТЧ-17 «Братєєво», для Замоскворіцької лінії.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
- Серія терактів у московському метро (2010)
- Всі станції московського метрополітену (відео) [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Схеми складів вагонів електродепо московського метрополітену [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки Редагувати
- ↑ . Международная Ассоциация «Метро». Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 25 березня 2018.
- . У грудні 2015 року рішенням адміністрації метрополітену монорейка був включений до складу метрополітену
- ↑ Вагоны, прошедшие капитальный ремонт на площадке «Сокол» ЗРЭПС в 2006 году
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Moscow Metro |
- Офіційний сайт Московського метрополітену [ 3 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Метроблог — новини про Московський метрополітен та транспорт [ 23 серпня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Трёхгранка — фотографії вагонів, статті з газет [ 13 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Московський метрополітен — проєкт студії Артемія Лебедєва [ 18 вересня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Новини московського метрополітену на сайті newsmetro.ru [ 17 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- (англ.)
- Схема ліній з показанням пускових ділянок, дат відкриття станцій і відміток їх закладення (листопад 2019) (рос.)
- Перейменовані станції Московського метрополітену (до 2014 року) [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] (рос.)