www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анкона італ Ancona місто та муніципалітет в Італії у регіоні Марке столиця провінції Назва походить від грецького слова

Анкона

Анкона (італ. Ancona) — місто та муніципалітет в Італії, у регіоні Марке, столиця провінції Анкона. Назва походить від грецького слова ankon, що означає лікоть. Гавань на схід від міста спочатку була захищена тільки мисом, що формою нагадує лікоть.

Анкона
Ancona
Комуна
Країна  Італія
Регіон Марке
Провінція Анкона
Код ISTAT 042002
Поштові індекси 60100
Телефонний код 071
Координати 43°37′01″ пн. ш. 13°31′00″ сх. д. / 43.61694° пн. ш. 13.51667° сх. д. / 43.61694; 13.51667Координати: 43°37′01″ пн. ш. 13°31′00″ сх. д. / 43.61694° пн. ш. 13.51667° сх. д. / 43.61694; 13.51667
Висота 16 м.н.р.м.
Площа 123,71 км²
Населення 101 518 (31-12-2014)
Густота 820,61 ос./км²
Розміщення
 
Мапа
Влада
Мер Valeria Mancinelli (11-6-2013)
Офіційна сторінка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Анкона (значення).

Місто утворює амфітеатр на приморських пагорбах (зокрема Монте Конеро 572 м н. р. м.), розміщене на відстані близько 210 км на північний схід від Риму, 180 км на схід від Флоренції.

Населення — 101 518 осіб (2014).

Щорічний фестиваль відбувається 4 травня. Покровитель — Святий Киріак Єрусалимський ( San Ciriaco di Gerusalemme).

Історія Редагувати

Античність Редагувати

Місто Анкона було засноване грецькими колоністами близько 390 року до н. е. Греки заснували тут мануфактуру з виробництва пурпуру. За часів римлян в Анконі ходила своя монета (із зображенням руки, що тримає пальмову гілку, з одного боку, і головою Афродіти на іншій), а населення продовжувало говорити грецькою мовою. Коли саме Анкона стала колонією Риму — питання спірне. Вона була зайнята римським флотом в Ілірійській війні (178 до н. е., Тит Лівій). Юлій Цезар оволодів нею відразу після того, як перейшов річку Рубікон. Гавань Анкони мала величезне значення за часів імперії, оскільки була найближчою до Далмації, і була розширена Траяном.

Середньовіччя Редагувати

Клятва анконців під час облоги міста в 1174 р. Франческо Подесті

Місто Анкона було включене до складу нещодавно створеної Піпіном Коротким Папської держави в 774 році. У 839 та у 850 році місто пережило дві атаки сарацинів. Близько 1000 року місто перейшло під контроль Священної Римської імперії, але в ході комунального руху, що в X—XI століттях ширився серед міст північної та центральної Італії, місцева комуна поступово здобула незалежність і в XI столітті набула статус незалежної комуни Анкони (лат. Communitas Anconitana) під високою юрисдикцією папської держави. Девіз міста звучав як «Анкона, дорійське місто віри» (лат. Ancon dorica civitas fidei), посилаючись на грецьку історію заснування міста.

Після здобуття незалежності, Анкона поступово перетворилась у важливу морську республіку, яка була потужним конкурентом і предметом зазіхань сусідньої Венеційської республіки. Крім того, Анкона завжди мусила остерігатися зазіхань зі сторони як Священної Римської імперії, так і папства. Сама республіка ніколи не нападала на Венецію чи інші морські міста, але часто була змушена захищатися. Незважаючи на низку нападів, торговельних війн та морських блокад, Венеції так ніколи і не вдалося підкорити Анкону.

В XII столітті республіка Анкона тричі витримала напад військ Священної Римської імперії, яка намагалась відновити свою владу не лише над Анконою, але й над іншими італійськими комунами. У 1137 році місто витримало облогу військ імператора Лотаря II, а у 1167 році — Фрідріха Барбаросси.

Стаміра. Франческо Подесті.

В 1174 році імперські війська Барбаросси здійснили повторну спробу захопити місто. Крістіан I, архієпископ Майнца і архіканцлер Барбаросси вступив в союз із Венецією і спільно з нею обложив Анкону. Венеційський флот, що складався із численних галер та великого корабля Totus Mundus заблокували порт Анкони, тоді як імперські війська взяли місто в облогу з суші.

Після кількох місяців драматичного опору анконітани змогли надіслати до Емілії-Романьї невеликий загін з проханням про допомогу. На заклик відгукнулись війська з Феррари та Бертіноро, які прийшли на допомогу і врятували місто від імперської армії та венеційців. Однією з легендарних осіб облоги 1174 року стала Стаміра, мужня вдова, яка за допомогою смолоскипа спалила облогові машини нападників.

У боротьбі між папами та імператорами Священної Римської імперії, яка вирувала в Італії з XII століття, Анкона виступила на стороні папістів гвельфів. Папа Олександр III (1159—1181) оголосив Анкону вільним містом у складі папської держави. Через 250 років Папа Євгеній IV підтвердив правове положення, визначене його попередником, і 2 вересня 1443 офіційно проголосив її республікою під назвою Respublica Anconitana. Майже одночасно була офіційно визнана Рагузькою республікою, що підтвердило тісний зв'язок, який існував між двома адріатичними портами.

Новий час Редагувати

Під час воєн Французької революції на території Анкони на короткий час була проголошена Анконітанська республіка, що незабаром увійшла до складу Римської республіки. Після розгрому Наполеона влада Папи була відновлена, а в 1861 році Анкона увійшла до складу Італійського Королівства.

Культура Редагувати

Визначні місця Редагувати

Собор св. Киріака (Duomo di Ancona або San Ciriaco), побудований у романо-візантійському стилі (XII—XIII століття). Це гарна будівля з сірого каменю побудована у формі грецького хреста увінчаного куполом. Первинна церква (VIII століття) мала форму прямокутної базиліки і була побудована на місці колишнього грецького храму Афродіти (III століття до н. е.).

Арка Траяна (Arco di Traiano) висотою 18 метрів знаходиться на північному молі мису Конеро. Арка споруджена Аполлодором Дамаським на кошти імператора Траяна у 114—115 рр. з турецького білого мармуру. Це один з найгарніших римських пам'ятників регіону Марке, хоч велика частина його оригінальних прикрас з позолоченої бронзи втрачені.

Санта Марія делла Пьяцца (Santa Maria della Piazza), церква у романському стилі побудована в XI-му столітті, але перебудовувалася до XIII-го століття, має гарний фасад.

Лазарет (Lazzaretto або Mole Vanvitelliana) — пятикутна будівля побудована за проектом Луїджі Ванвітеллі у 1733—1743 рр.; оточений ровами, що утворюють острів, з площею більше ніж 20 000 квадратних метрів. Він служив для захисту населення Анкони від інфекційних хвороб. Тут під час карантину знаходилися люди і товари, які прибували морем із заражених територій. Пізніше, він теж використовувався як військовий шпиталь. У теперішній час використовується для виставок і культурних заходів.

Кінематограф Редагувати

Анкона була місцем зйомок фільму Лукіно Вісконті «Одержимість» (Ossessione) (1943); цей фільм вважається першим нео-реалістичним фільмом[джерело?].

Анкона була головним місцем зйомки фільму «Кімната сина» (Stanza del figlio), реалізованого Нанні Моретті (Nanni Moretti) і нагородженого в 2001 Золотою пальмовою гілкою на кінофестивалі в Каннах.

Господарка Редагувати

Фотографія Паоло Монті (Анкона, 1969 рік) для публікації у Touring Club Italiano

Економіка Редагувати

Суднобудування, вагонобудування, виробництво мостових конструкцій. Нафтопереробка, фармацевтична, взуттєва промисловість, виробництво майолікових і скляних виробів. Вивезення сірки та асфальту.

Транспорт Редагувати

Залізничний вузол. Порт і військова база на Адріатичному морі.

Аеропорт Анкона-Фальконара (італ. Aeroporto di Ancona-Falconara) розміщений у Фальконара-Мариттіма (італ. Falconara Marittima), 10 км на захід від Анкони, пропонує регулярні польоти до Риму, Мілану та інших міст Європи, таких як Лондон або Барселона.

Демографія Редагувати

Населення за роками:


Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 12 876 іноземців з 119 країн, серед них 2998 громадян країн Євросоюзу та 589 громадян України.

Уродженці Редагувати

Сусідні муніципалітети Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014. (італ.)
  3. Armando Lodolini, Le repubbliche del mare, publisher: Biblioteca di storia patria, Rome, 1967 (chapter Ancona)
  4. World Vexilology and Heraldry: Italy — Centre
  5. ↑ Mario Natalucci, Ancona attraverso i secoli — Dalle origini alla fine del Quattrocento, Unione arti grafiche, 1961.
  6. Frederic Chapin Lane. Venice, A Maritime Republic, JHU Press, 1973 (p. 63)
  7. Guida rossa (red guide) of Touring Club Italiano (page 88).
  8. Justine Firnhaber-Baker, Dirk Schoenaers, The Routledge History Handbook of Medieval Revolt, Taylor & Francis, 2016 (p. 143).
  9. The act, with the name of Liber croceus magnus, is preserved at Ancona State Archive
  10. Josip Vrandečić, Miroslav Bertoša, Dalmacija, Dubrovnik i Istra u ranome novom vijeku , Barbat, 2007 (page 17); James Stewart, Croatia , New Holland Publishers, 2006 (page 285)
  11. Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
  12. (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 серпня 2016. 

Література Редагувати

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2013)


Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Анкона


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ankona ital Ancona misto ta municipalitet v Italiyi u regioni Marke stolicya provinciyi Ankona Nazva pohodit vid greckogo slova ankon sho oznachaye likot Gavan na shid vid mista spochatku bula zahishena tilki misom sho formoyu nagaduye likot AnkonaAnconaKomunaKrayina ItaliyaRegion MarkeProvinciya AnkonaKod ISTAT 042002Poshtovi indeksi 60100Telefonnij kod 071Koordinati 43 37 01 pn sh 13 31 00 sh d 43 61694 pn sh 13 51667 sh d 43 61694 13 51667 Koordinati 43 37 01 pn sh 13 31 00 sh d 43 61694 pn sh 13 51667 sh d 43 61694 13 51667Visota 16 m n r m Plosha 123 71 km Naselennya 101 518 31 12 2014 Gustota 820 61 os km Rozmishennya MapaVladaMer Valeria Mancinelli 11 6 2013 Oficijna storinkaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ankona znachennya Misto utvoryuye amfiteatr na primorskih pagorbah zokrema Monte Konero 572 m n r m rozmishene na vidstani blizko 210 km na pivnichnij shid vid Rimu 180 km na shid vid Florenciyi 1 Naselennya 101 518 osib 2014 2 Shorichnij festival vidbuvayetsya 4 travnya Pokrovitel Svyatij Kiriak Yerusalimskij San Ciriaco di Gerusalemme Zmist 1 Istoriya 1 1 Antichnist 1 2 Serednovichchya 1 3 Novij chas 2 Kultura 2 1 Viznachni miscya 2 2 Kinematograf 3 Gospodarka 3 1 Ekonomika 3 2 Transport 4 Demografiya 5 Urodzhenci 6 Susidni municipaliteti 7 Div takozh 8 Primitki 9 LiteraturaIstoriya RedaguvatiAntichnist Redaguvati Misto Ankona bulo zasnovane greckimi kolonistami blizko 390 roku do n e Greki zasnuvali tut manufakturu z virobnictva purpuru Za chasiv rimlyan v Ankoni hodila svoya moneta iz zobrazhennyam ruki sho trimaye palmovu gilku z odnogo boku i golovoyu Afroditi na inshij a naselennya prodovzhuvalo govoriti greckoyu movoyu Koli same Ankona stala koloniyeyu Rimu pitannya spirne Vona bula zajnyata rimskim flotom v Ilirijskij vijni 178 do n e Tit Livij Yulij Cezar ovolodiv neyu vidrazu pislya togo yak perejshov richku Rubikon Gavan Ankoni mala velichezne znachennya za chasiv imperiyi oskilki bula najblizhchoyu do Dalmaciyi i bula rozshirena Trayanom Serednovichchya Redaguvati Dokladnishe Respublika Ankona nbsp Klyatva ankonciv pid chas oblogi mista v 1174 r Franchesko PodestiMisto Ankona bulo vklyuchene do skladu neshodavno stvorenoyi Pipinom Korotkim Papskoyi derzhavi v 774 roci U 839 ta u 850 roci misto perezhilo dvi ataki saraciniv Blizko 1000 roku misto perejshlo pid kontrol Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale v hodi komunalnogo ruhu sho v X XI stolittyah shirivsya sered mist pivnichnoyi ta centralnoyi Italiyi misceva komuna postupovo zdobula nezalezhnist i v XI stolitti nabula status nezalezhnoyi komuni Ankoni lat Communitas Anconitana pid visokoyu yurisdikciyeyu papskoyi derzhavi 3 4 Deviz mista zvuchav yak Ankona dorijske misto viri lat Ancon dorica civitas fidei posilayuchis na grecku istoriyu zasnuvannya mista Pislya zdobuttya nezalezhnosti Ankona postupovo peretvorilas u vazhlivu morsku respubliku yaka bula potuzhnim konkurentom i predmetom zazihan susidnoyi Venecijskoyi respubliki Krim togo Ankona zavzhdi musila osterigatisya zazihan zi storoni yak Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi tak i papstva Sama respublika nikoli ne napadala na Veneciyu chi inshi morski mista ale chasto bula zmushena zahishatisya 5 Nezvazhayuchi na nizku napadiv torgovelnih vijn ta morskih blokad Veneciyi tak nikoli i ne vdalosya pidkoriti Ankonu 6 V XII stolitti respublika Ankona trichi vitrimala napad vijsk Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yaka namagalas vidnoviti svoyu vladu ne lishe nad Ankonoyu ale j nad inshimi italijskimi komunami U 1137 roci misto vitrimalo oblogu vijsk imperatora Lotarya II a u 1167 roci Fridriha Barbarossi nbsp Stamira Franchesko Podesti V 1174 roci imperski vijska Barbarossi zdijsnili povtornu sprobu zahopiti misto Kristian I arhiyepiskop Majnca i arhikancler Barbarossi vstupiv v soyuz iz Veneciyeyu i spilno z neyu oblozhiv Ankonu 7 Venecijskij flot sho skladavsya iz chislennih galer ta velikogo korablya Totus Mundus zablokuvali port Ankoni todi yak imperski vijska vzyali misto v oblogu z sushi Pislya kilkoh misyaciv dramatichnogo oporu ankonitani zmogli nadislati do Emiliyi Romanyi nevelikij zagin z prohannyam pro dopomogu Na zaklik vidguknulis vijska z Ferrari ta Bertinoro yaki prijshli na dopomogu i vryatuvali misto vid imperskoyi armiyi ta venecijciv 5 Odniyeyu z legendarnih osib oblogi 1174 roku stala Stamira muzhnya vdova yaka za dopomogoyu smoloskipa spalila oblogovi mashini napadnikiv 8 U borotbi mizh papami ta imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yaka viruvala v Italiyi z XII stolittya Ankona vistupila na storoni papistiv gvelfiv 5 Papa Oleksandr III 1159 1181 ogolosiv Ankonu vilnim mistom u skladi papskoyi derzhavi Cherez 250 rokiv Papa Yevgenij IV pidtverdiv pravove polozhennya viznachene jogo poperednikom i 2 veresnya 1443 oficijno progolosiv yiyi respublikoyu pid nazvoyu Respublica Anconitana 5 9 Majzhe odnochasno bula oficijno viznana Raguzkoyu respublikoyu 10 sho pidtverdilo tisnij zv yazok yakij isnuvav mizh dvoma adriatichnimi portami Novij chas Redaguvati Dokladnishe Ankonitanska respublikaPid chas voyen Francuzkoyi revolyuciyi na teritoriyi Ankoni na korotkij chas bula progoloshena Ankonitanska respublika sho nezabarom uvijshla do skladu Rimskoyi respubliki Pislya rozgromu Napoleona vlada Papi bula vidnovlena a v 1861 roci Ankona uvijshla do skladu Italijskogo Korolivstva Kultura RedaguvatiViznachni miscya Redaguvati Sobor sv Kiriaka Duomo di Ancona abo San Ciriaco pobudovanij u romano vizantijskomu stili XII XIII stolittya Ce garna budivlya z sirogo kamenyu pobudovana u formi greckogo hresta uvinchanogo kupolom Pervinna cerkva VIII stolittya mala formu pryamokutnoyi baziliki i bula pobudovana na misci kolishnogo greckogo hramu Afroditi III stolittya do n e Arka Trayana Arco di Traiano visotoyu 18 metriv znahoditsya na pivnichnomu moli misu Konero Arka sporudzhena Apollodorom Damaskim na koshti imperatora Trayana u 114 115 rr z tureckogo bilogo marmuru Ce odin z najgarnishih rimskih pam yatnikiv regionu Marke hoch velika chastina jogo originalnih prikras z pozolochenoyi bronzi vtracheni Santa Mariya della Pyacca Santa Maria della Piazza cerkva u romanskomu stili pobudovana v XI mu stolitti ale perebudovuvalasya do XIII go stolittya maye garnij fasad Lazaret Lazzaretto abo Mole Vanvitelliana pyatikutna budivlya pobudovana za proektom Luyidzhi Vanvitelli u 1733 1743 rr otochenij rovami sho utvoryuyut ostriv z plosheyu bilshe nizh 20 000 kvadratnih metriv Vin sluzhiv dlya zahistu naselennya Ankoni vid infekcijnih hvorob Tut pid chas karantinu znahodilisya lyudi i tovari yaki pribuvali morem iz zarazhenih teritorij Piznishe vin tezh vikoristovuvavsya yak vijskovij shpital U teperishnij chas vikoristovuyetsya dlya vistavok i kulturnih zahodiv Kinematograf Redaguvati Ankona bula miscem zjomok filmu Lukino Viskonti Oderzhimist Ossessione 1943 cej film vvazhayetsya pershim neo realistichnim filmom dzherelo Ankona bula golovnim miscem zjomki filmu Kimnata sina Stanza del figlio realizovanogo Nanni Moretti Nanni Moretti i nagorodzhenogo v 2001 Zolotoyu palmovoyu gilkoyu na kinofestivali v Kannah Gospodarka Redaguvati nbsp Fotografiya Paolo Monti Ankona 1969 rik dlya publikaciyi u Touring Club ItalianoEkonomika Redaguvati Sudnobuduvannya vagonobuduvannya virobnictvo mostovih konstrukcij Naftopererobka farmacevtichna vzuttyeva promislovist virobnictvo majolikovih i sklyanih virobiv Vivezennya sirki ta asfaltu Transport Redaguvati Zaliznichnij vuzol Port i vijskova baza na Adriatichnomu mori Aeroport Ankona Falkonara ital Aeroporto di Ancona Falconara rozmishenij u Falkonara Marittima ital Falconara Marittima 10 km na zahid vid Ankoni proponuye regulyarni poloti do Rimu Milanu ta inshih mist Yevropi takih yak London abo Barselona Demografiya RedaguvatiNaselennya za rokami 11 Stanom na 31 grudnya 2014 roku v municipaliteti oficijno prozhivalo 12 876 inozemciv z 119 krayin sered nih 2998 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 589 gromadyan Ukrayini 12 Urodzhenci RedaguvatiBruno Leoni 1913 1967 italijskij filosof i yurist Virna Lizi 1936 2014 italijska aktorka Massimo Piloni 1948 italijskij futbolist vorotar zgodom futbolnij trener Renato Dzakkarelli 1951 italijskij futbolist pivzahisnik Luka Markedzhani 1966 vidomij u minulomu italijskij futbolist vorotar Susidni municipaliteti RedaguvatiAgulyano Kamerano Kamerata Pichena Falkonara Marittima Offanya Ozimo Polveridzhi Sirolo Numana nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiSpisok municipalitetiv provinciyi AnkonaPrimitki Redaguvati Fizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Demografichnij balans 2014 roku ta naselennya na 31 grudnya ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 ital Armando Lodolini Le repubbliche del mare publisher Biblioteca di storia patria Rome 1967 chapter Ancona World Vexilology and Heraldry Italy Centre a b v g Mario Natalucci Ancona attraverso i secoli Dalle origini alla fine del Quattrocento Unione arti grafiche 1961 Frederic Chapin Lane Venice A Maritime Republic JHU Press 1973 p 63 Guida rossa red guide of Touring Club Italiano page 88 Justine Firnhaber Baker Dirk Schoenaers The Routledge History Handbook of Medieval Revolt Taylor amp Francis 2016 p 143 The act with the name of Liber croceus magnus is preserved at Ancona State Archive Josip Vrandecic Miroslav Bertosa Dalmacija Dubrovnik i Istra u ranome novom vijeku Barbat 2007 page 17 James Stewart Croatia New Holland Publishers 2006 page 285 Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 28 12 2015 Cittadini Stranieri inozemni gromadyani ital ISTAT Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 12 serpnya 2016 Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2013 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ankona Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ankona amp oldid 39265371