Згідно з Конституцією Італії від 11 грудня 1947 року (ст. 116) Італійська Республіка ділиться на 20 регіонів (італ. regione), у п'яти з яких компактно проживають етнічні та мовні меншини, що мають спеціальний статус[it] (італ. regione a statuto speciale).
Усі регіони, крім Валле-д'Аости, поділяються на провінції (province). З 2014-2016 років 12 областей включають в себе також метрополійні міста (città metropolitana). Дві провінції, Тренто та Больцано в області Трентіно-Альто-Адідже, також мають автономний статус.
Провінції та метрополійні міста, у свою чергу, поділяються на комуни або громади (італ. comuni), які можуть також поділятися на фракції або територіальні частини (італ. frazioni).
Регіони
Регіони Італії (в дужках вказані цифри на карті):
- Абруццо (1)
- Апулія (3)
- Базиліката (4)
- Калабрія (5)
- Кампанія (6)
- Емілія-Романья (7)
- Лаціо (9)
- Лігурія (10)
- Ломбардія (11)
- Марке (12)
- Молізе (13)
- П'ємонт (14)
- Тоскана (18)
- Умбрія (19)
- Венето (20)
в тому числі 5 автономних областей:
- Фріулі-Венеція-Джулія (8)
- Сардинія (15)
- Сицилія (16)
- Трентіно-Альто-Адідже (17)
- Валле-д'Аоста (2).
Кожен регіон має обраний парламент, що зветься Consiglio Regionale (регіональна рада), або Assemblea Regionale (регіональна асамблея) у Сицилії, і уряд, що зветься Giunta Regionale, у якому головує президент Presidente della Giunta Regionale або Presidente della Regione. Президент регіону обирається громадянами на прямих виборах, окрім Трентіно-Альто-Адідже і Валле-д'Аоста, де їх обирає регіональна рада.
В автономних областях є свої парламенти — обласні ради і уряди — джюнти, які мають повноваження у питаннях місцевого самоврядування. Регіони поділяються на провінції (італ. provincia).
Провінції Італії
Провінція Італії — адміністративна одиниця другого рівня, між комуною і регіоном.
Провінція складається з великої кількості комун, і, зазвичай, кілька провінцій утворюють один регіон. Регіон Валле-д'Аоста є єдиною областю, що не має провінцій: її адміністративні функції виконує регіональний уряд, однак, зазвичай, вона розглядається як одна провінція. Усі провінції, крім автономних, входять до складу Союзу провінцій Італії
Адміністративно-правові норми про італійські провінції міститься в розділі V частини II Конституції Італії (починаючи із ст. 114). Кількість провінцій в Італії, в останні роки неухильно зростає. Позаяк багато нових провінцій виходять із складу старих, часом маючи кількість населення менш ніж сто тисяч жителів (це менше, ніж деякі італійські Комуни). З 2006 року в Італії налічується 110 провінцій (у тому числі Валле-д'Аоста).
Кожна провінція очолюється президентом. Окрім того, кожна провінція має провінційну раду та виконавчий орган — провінційну джунту. Президент та члени Провінційної ради обираються громадянами провінції. Коаліція обраного президента (якому для перемоги необхідна абсолютна більшість голосів у першому або другому турі голосування) отримує три п'ятих місць у Провінційній раді. Джунта очолюється президентом, який призначає інших її членів (італ. assessori). У кожній провінції також є префект (італ. prefetto) — представник центрального уряду, який очолює організацію, що має назву Урядова територіальна префектурна служба (італ. prefettura-ufficio territoriale del governo).
Провінції також мають провінційну поліцію (італ. Polizia Provinciale), яка залежить від місцевих органів влади. Квестор (італ. Questor) є главою державної поліції (італ. Polizia di Stato) в провінції і його офіс називається квестура.
Провінції Больцано і Тренто є автономними: на відміну від усіх інших італійських провінцій вони мають законодавчі повноваження регіонів і не підпорядковані регіону, до складу якої входять (Трентіно-Альто-Адідже).
Комуни Італії
В Італії є 7904 комун (за даними ISTAT 2021). Комуна може бути розділена на фракції (frazioni), що мають обмежені консультативні повноваження.
Органами влади в комуні є рада комуни (consiglio comunale), збори комуни (giunta comunale) і мер комуни (sindaco). Комуни входять до складу провінції (provincia), але провінція не виконує роль посередника комуни у відносинах з регіоном, у свою чергу регіон (regione) не виконує роль посередника комуни у відносинах з Урядом. Кожна з цих адміністративних одиниць, бувши наділеною статусом юридичної особи, може мати прямі відносини одна з одною (наприклад комуна може звернутися до регіону).
Комуни можуть ділити свою територію на округи (італ. circoscrizioni) з метою забезпечення безпосереднішої участі населення в управлінні комуною. Законом про фінанси 2007 року внесено зміни в умови для створення округів, що робить їх обов'язковими в комунах з населенням понад 250 тисяч осіб, а там, де населення становить 100—250 тисяч осіб — на власний розсуд.
Див. також
Посилання
- CityMayors article [ 7 лютого 2016 у Wayback Machine.]