Боло́нія (італ. Bologna від лат. Bononia) — одне з найважливіших міст Італії, центр регіону Емілія-Романья та однойменної провінції. Болонія розміщена на відстані близько 310 км на північ від Риму. Це 7-ме за кількістю населення місто в Італії — 380 635 осіб (2012).
Болонія італ. Bologna | ||
---|---|---|
| ||
Основні дані | ||
44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д. / 44.49388888891677851° пн. ш. 11.342777777805777° сх. д.Координати: 44°29′38″ пн. ш. 11°20′34″ сх. д. / 44.49388888891677851° пн. ш. 11.342777777805777° сх. д. | ||
Країна | Італія | |
Регіон | Емілія Романія | |
Столиця для | Провінція Болонья, Reno Departmentd, Болонська синьоріяd, Болонья і Болонська Республіка | |
Межує з
| ||
Поділ | | |
Площа | 140,73 км² | |
Населення | 380635 (31-12-2012) | |
· густота | 2704,72 осіб/км² | |
Висота НРМ | 54 м | |
Назва мешканців | болонець, болонці | |
Міста-побратими | Лейпциг (2 березня 1962), Загреб, Барі, Валенсія, Салоніки, Сент-Луїс (30 липня 1987), Харків, Ла-Плата, Сан-Феле, Полліка, Тузла, Ковентрі (21 квітня 1984), Хамамацу (23 квітня 2014), Мекнес (2020) | |
День міста | 4 жовтня, Святий Петроній | |
Телефонний код | (+39) 051 | |
Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | |
Номери автомобілів | BO | |
GeoNames | 6541998 | |
OSM | r43172 ·R | |
Поштові індекси | 40100 | |
Міська влада | ||
mayor of Bolognad | Вірджініо Мерола (17-5-2011) | |
Вебсайт | comune.bologna.it | |
Мапа | ||
Болонія Болонія (Італія) | ||
| ||
| ||
Болонія у Вікісховищі |
У місті навчаються приблизно сто тисяч студентів, які збагачують суспільне і культурне життя міста. У місті знаходиться один із найстаріших у світі університетів, заснований у 1088 році. Болонья також відома своїми вежами та довгими галереями і має добре збережений історичний центр — один із найбільших у Італії завдяки ретельній реставрації та політиці збереження культурних і історичних пам'яток, яка провадилася місцевою владою в кінці 1960-х років — не зважаючи на значні руйнування, спричинені перебудовами у кінці XIX століття та світовими війнами.
У Болонському університеті навчався, а з 1481 по 1482 роки був його ректором, український астроном, доктор медицини та філософії — Юрій Дрогобич (Котермак, 1450—1494). В історію Болонського університету він увійшов під іменем «Юрія зі Львова» (Giorgio da Leopoli).
Щорічний фестиваль відбувається 4 жовтня. Покровитель — Святий Петроній (італ. San Petronio).
Географія Редагувати
Місто лежить на краю Паданської рівнини, біля підніжжя Північних Апеннін між долинами річок Рено і Савена. Площа міста — 140 км². Центр міста знаходиться на висоті 54 метри над рівнем моря, у той час як висота в межах муніципалітету становить від 29 метрів у передмісті Corticella до 300 метрів у Sabbiuno і Colle della Guardia. Найвища точка в провінції Болонья гора Corno alle Scale (в Lizzano in Belvedere) — 1945 метрів над рівнем моря. Місто поділене на дев'ять адміністративних округів, які мають такі назви: Borgo Panigale, Navile, San Donato, San Vitale, Porto, Reno, Saragozza, Santo Stefano, Savena.
Клімат Редагувати
Болонья має вологий субтропічний клімат (за класифікацією Кеппена: Cfa)
Клімат Болоньї (1971–2000, extremes 1946–present) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 20,7 | 24,9 | 27,0 | 30,6 | 34,9 | 38,0 | 39,6 | 40,1 | 34,8 | 29,8 | 24,0 | 23,0 | 40,1 |
Середній максимум, °C | 6,0 | 9,0 | 14,2 | 17,7 | 23,0 | 27,1 | 30,4 | 29,8 | 25,4 | 18,6 | 11,1 | 6,8 | 18,3 |
Середня температура, °C | 2,8 | 5,0 | 9,2 | 12,5 | 17,5 | 21,4 | 24,4 | 24,1 | 20,1 | 14,4 | 7,7 | 3,6 | 13,6 |
Середній мінімум, °C | −0,5 | 0,9 | 4,1 | 7,4 | 12,0 | 15,7 | 18,5 | 18,4 | 14,8 | 10,1 | 4,3 | 0,4 | 8,8 |
Абсолютний мінімум, °C | −18,8 | −14,4 | −9,7 | −4,5 | 0,8 | 7,0 | 9,0 | 9,7 | 4,5 | −1,8 | −9 | −13,4 | −18,8 |
Норма опадів, мм | 34.0 | 44.3 | 54.2 | 74.2 | 58.0 | 57.3 | 40.5 | 52.5 | 67.5 | 72.3 | 68.0 | 48.5 | 671.3 |
Кількість сонячних годин | 77,5 | 96,1 | 151,9 | 174,0 | 229,4 | 255,0 | 291,4 | 260,4 | 201,0 | 148,8 | 81,0 | 74,4 | 2040,9 |
Кількість днів з опадами | 5,9 | 5,6 | 7,1 | 8,2 | 8,1 | 6,1 | 4,2 | 5,2 | 5,4 | 7,1 | 6,4 | 5,8 | 75,1 |
Вологість повітря, % | 83 | 78 | 70 | 71 | 69 | 68 | 65 | 66 | 69 | 76 | 84 | 84 | 74 |
Історія Редагувати
Болонья була заснована етрусками під назвою Фелсіна (534 рік до н. е.) в районі раніше заселеному віллановійцями, народом орачів та пастухів. Етрускське місто росло навколо святині збудованої на пагорбі. У IV ст. місто було завойоване боями, племенем галлів, звідси походить стародавня римська колонія Бононія, заснована в 189 році до н. е.
Транспорт Редагувати
Болонью обслуговує Міжнародний аеропорт Гульєльмо Марконі, сьомий за пасажирообігом аеропорт Італії (8 млн пасажирів у 2017 році).
Залізнична станція Болонья-Центральна[en] є одним із найважливіших залізничних вузлів Італії через стратегічне розташування міста як перехрестя між маршрутами північ — південь та схід — захід. Станція обслуговує 58 млн пасажирів щорічно.
Крім того, сортувальна станція Болоньї Сан-Донато із 33 залізничними коліями є найбільшим вантажним вузлом Італії за розмірами та перевезенням.
Місто також обслуговується великою мережею автобусних ліній загального користування, включаючи тролейбусні лінії[en], які експлуатуються з 2012 року Trasporto Passeggeri Emilia-Romagna (TPER).
Місто обслуговують приміські залізничні лінії[en], також заплановано відновлення чотирьох маршрутів трамваю[en].
Освіта Редагувати
Болонський університет, заснований в 1088 році — найстарший у Європі, що був важливим інтелектуальним центром у середньовіччі і протягом століть Болонья здобула назву «вчена» (ла дотта).
Культура Редагувати
В Італії є міста, що були потужними осередками культури — Флоренція, Рим, Мілан, Венеція. Внесок Болоньї в культуру дещо скромніший, але він є.
У Болоньї працювали два великі скульптори Італії — Якопо делла Кверча та Мікеланджело Буонарроті. У Болоньї народився і жив відомий архітектор доби маньєризму Себастьяно Серліо (1475—1554), один із представників французької школи Фонтенбло. У Болоньї після повернення з Франції працював уславлений архітектор Джакомо да Віньола.
Брати Каррачі заснували в Болоньї Академію, де навчали малюванню молоді таланти. Великих імен було виховано мало, але свою школу італійського живопису Болонья отримала. Своє почесне місце має Болонья і на музичній мапі Італії і всієї Європи. У XVIII ст. вважалось за честь навчатися в Болоньї у падре Мартіні в монастирі францисканців. Серед учнів падре Мартіні — геніальний Моцарт, Йозеф Мислівечек, український композитор, співак і диригент Дмитро Бортнянський, український композитор, диригент, співак Максим Березовський, син Баха — Йоган Християн. У місті була заснована галерея портретів видатних композиторів на зразок галереї автопортретів у Флоренції.
У XX ст. Болонья спромоглася залучити до будівництва нового бізнес-центру видатного архітектора Японії Кендзо Танге.
Серед видатних особистостей XX ст. тут народився італійський перекладач-україніст Паоло Гальвані.
Храми Болоньї Редагувати
- Базиліка Сан Петроніо (Basilica di San Petronio)
- Церква дель Сан Сеполькро (Chiesa del San Sepolcro)
- Церква дель Трініта (Chiesa dell Trinita)
- Церква Мадонна-ді-Сан-Лука
- Церква Сан Джованні ін Монте (Болонья)
- Базиліка Сан Доменіко
- Церква Сан Мартино Маджоре
- Базиліка Сан Джакомо Моджоре
- Собор Святого Петра (Болонья)
- Церква Санта Марія делла Віта
- Базиліка Сан Франческо
- Церква Санта Марія деї Серві
- Церква Сан-Стефано (комплекс із чотирьох церков)
- Церква деї Санті Вітале е Агрікола (Chiesa dei Santi Vitale e Agricola)
Демографія Редагувати
Населення за роками:
Станом на 31 грудня 2010 року в муніципалітеті офіційно проживало 48 466 іноземців з 145 країн, серед них 9626 громадян країн Євросоюзу та 2979 громадян України.
Особи, пов'язані з містом Редагувати
- Луцій Помпоній (I ст. до н. е. ) — давньоримський комедіограф, творець літературної ателлани.
- Джованні да Модена (1289—1359), середньовічний художник фрескіст.
- Віссаріон Нікейський (1403—1472) — кардинал, дипломат, перекладач, благодійник, візантієць за походженням
- Арістотель Фіораванті (бл. 1415 — бл. 1486) — уславлений інженер, архітектор і ливарник доби Відродження.
- Аміко Аспертіні (бл. 1474—1552), художник фрескіст, портретист доби раннього відродження та маньєризму
- Мікеланджело Буонарроті (1475—1564) — італійський скульптор, інженер, художник, архітектор, поет.
- Інноченцо да Імола (бл. 1490 — бл. 1554), художник доби маньєризму
- Франческо Приматіччо (1504—1570) — художник і архітектор доби маньєризму
- Просперо Фонтана (1512—1597), художник декоратор, портретист, засновник художньї школи в Болоньї
- Бартоломео Пассаротті (1529—1592) — художник, засновник жанру натюрморт в італійському живопису XVI ст.
- Скарселліно, тобто Іпполіто Скарселла (бл. 1550—1620), художник, гравер, мініатюрист (малював мініатюри).
- Лодовіко Каррачи (1555—1619) — художник
- Аннібалє Каррачі (1560—1609) — художник
- Гвідо Рені (1575—1642) — художник
- Франческо Альбані (1578—1660) — художник
- Лодовіко Маццоліно (1580—1528), художник із міста Феррара
- Доменікіно (1581—1641) — художник
- Джованні Франческо Гверчіно (1591—1666) — художник
- Гвідо Каньяччі (1601—1681) — художник
- Франческіні, Марко Антоніо (1648—1729) — художник
- Джузеппе Марія Креспі (1665—1747), автор чудового натюрморту Дві бібліотеки (картина) .
- Джованні Батіста Мартіні, або Падре Мартіні (1706—1784) — відомий музичний педагог, колекціонер музичних рукописів, засновник бібліотеки музичних рукописів і видань у місті.
- Стефано Тореллі (1712—1784) — художник-емігрант, що перебрався на роботу в Санкт-Петербург. Представник італійського і російського рококо.
- Березовський Максим Созонтович (1745—1777) — український і російський композитор, диригент, співак, учень падре Мартіні.
- Вольфганг Амадей Моцарт (1756—1791) — австрійський композитор.
- Дрогобич Юрій (1450—1494) — український вчений, професор, ректор Болонського університету, професор Краківського університету
- Джамп'єтро Дзанотті (1674—1765) — художник, історіограф, засновник Академії мистецтв Болоньї
- Йозеф Мислівечек (1737—1781) — чеський композитор, учень падре Мартіні.
- Гаетано Гандольфі (1734—1802) — батько, художник пізнього бароко і рококо.
- Мауро Гандольфі (1764—1834) — син, художник доби класицизму
- Гульєльмо Марконі (1874—1937) — італійський науковець і винахідник
- Джино Черві (1901—1974) — італійський актор
- Ліна Дженнарі (1911—1997) — італійська актриса
- П'єр Паоло Пазоліні (1922—1975) — італійський письменник, сценарист, кінорежисер
- Валеріо Дзурліні (1926—1982) — італійський кінорежисер і сценарист.
- Енріко Боселлі (* 1957) — італійський політик.
Музеї Болоньї Редагувати
- Археологічний музей (Болонья)
- Музей Альдованді
- Музей антропології (Болонья)
- Музей гобеленів (Болонья)
- Національна пінакотека Болоньї
- Музей Сан Доменіко
- Музей Сан Джузеппе
- Музей Сан Петроніо
- Музей Сан Стефано
- Міський музей Болоньї
- Художньо-промисловий музей Давіа Борджеліні
- Каза Кардуччі (Музей і бібліотека поета Кардуччі)
- Музей Рісорджименто, у приміщенні Каза Кардуччі
- Музей моря та старовинних географічних карт
Палаци в Болоньї Редагувати
- Палаццо Комуналє, Болонья (Palazzo Comunale)
- Палаццо Поджи (Palazzo Poggi)
- Палаццо Ламбертіні (Palazzo Lambertini)
- Палаццо Сангвінетті (Palazzo Sanguinetti), Інтернаціональний музей і музична бібліотека Болоньї
- Палаццо Селезі (Palazzo Celesi)
- Палаццо Бентівольйо (Palazzo Bentivoglio)
- Палаццо Мальвецци (Palazzo Malvezzi de' Medici)
- Палаццо Альдрованді (Palazzo Aldrovandi)
- Палаццо Маньяні (Palazzo Magnani)
- Палаццо Палеотті (Palazzo Paleitti)
- Палаццо Пеполі (Palazzo Pepoli) — Музей історії Болоньї з 2012 р.
- Палаццо Бонакорсо (Palazzo Bonaccorso)
- Палаццо Фава, Болонья (Palazzo Fava), нині Палац виставок
Міста-побратими Редагувати
Цікаві факти Редагувати
Болонья відома своїми кулінарними традиціями а деякі вважають її кулінарною столицею Італії. Вона дала назву соусу болоньєзе.
У Болоньї в 1939 році народився італійський політик та прем'єр-міністр Романо Проді.
У Болоньї проживає декілька тисяч українських іммігрантів, які прибули сюди за останнє десятиліття в пошуках праці.
На честь латинського імені міста (лат. Bononia) названо астероїд 361 Бононія. Також на честь міста названо астероїд 2601 Болонья.
Галерея зображень Редагувати
Сусідні муніципалітети Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- https://www.leipzig.de/buergerservice-und-verwaltung/partnerstaedte/bologna/
- https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/bologna-italy/
- https://www.coventry.gov.uk/info/222/twin_towns_and_cities
- https://www.yabiladi.com/articles/details/102382/maroc-italie-meknes-bologne-scellent-convention.html
- https://www.meknes.ma/langue-ar/actualites/detailsact.aspx?idact=1346
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 14 березня 2014.(італ.)
- . Grandi Stazioni. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 30 грудня 2011. Проігноровано невідомий параметр
|df=
(довідка) - . Bologna Interporto S.p.a. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 1 червня 2013.
- Four tram lines planned for Bologna. Metro Report. 13 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019.
- Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
- Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — С. 45. — ISBN 3-540-00238-3.
- Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bologna |
- Болонья Путівник по місту(рос.)
- Official Site
- Googlemap: center of Bologna seen from the satellite
- Photos of Bologna
- Other photos of Bologna
- Travel Journal of an Exchange Student in Bologna
- ItalianVisits.com
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |