Джакомо да Віньола (італ. Il Vignola, Jacopo Barozzi da Vignola, справжнє ім'я Якопо де Бароцці; 1 жовтня 1507, Віньйола біля Модени, Емілія-Романья — 7 липня 1573, Рим) – італійський архітектор доби маньєризму і раннього бароко. Разом з Мікеланджело вважається засновником стилю бароко, бо винайшов багато прийомів і архітектурних образів, що століттями використовували майстри бароко різних країн.
| Джакомо да Віньола | |
|---|---|
| Якопо де Бароцці, Jacopo Barozzi da Vignola італ. Jacopo Barozzi da Vignola | |
| | |
| Народження | 1 жовтня 1507 |
| Смерть | 7 липня 1573 (65 років) |
| Поховання | Римський Пантеон |
| Країна | Італія |
| Діяльність | архітектор, письменник |
| Праця в містах | Рим |
| Архітектурний стиль | маньєризм і бароко |
| Найважливіші споруди | Вілла Джуліа, палаццо Боскі (Болонья), церква Сант-Андреа-ін-віа-Фламініа, палаццо Фарнезе (Капрарола ), церква Іль Джезу, Рим |
| Учні | Джакомо делла Порта |
| Діти | ·Giacinto Barozzid |
| Джакомо да Віньола у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в містечку Віньола, що поблизу Модени. По назві містечка отримав і прізвисько, бо багатьох художників і архітекторів Італії уславили саме прізвиська, а не справжні імена.
Архітектурі почав навчатися в місті Болонья. Необхідність вивчення античних пам'яток в оригіналі спонукала переїхати у 1536 р. до Риму, де на той час склалася ціла школа вивчення архітектури Давнього Риму, що слугувала взірцями для будівельників Італії.
18 місяців прожив у Франції, де працював в королівській резиденції Фонтенбло на запрошення короля Франциска І. Дослідники творчості Віньоли припускають зближення майстра з італійцями Себастьяно Серліо та художником Приматіччо, що теж працювали в той час в Фонтенбло. Все працювало на талановитого початківця. Повернувся в Італію. В місті Болонья проектував палаццо Боскі (palazzo Bocchi). Потім переїздить до Риму.
Всі головні будівлі Віньоли знаходяться в Римі чи поблизу нього. Його парадні фасади занадто стримані, майже аскетичні(церква Сант-Андреа-ін-віа-Фламініа), тому для деяких фасади створили інші майстри в більш парадних і виразних формах (арх. Джакомо делла Порта для Іль Джезу).
Саме Віньолі доручив Мікеланджело побудову двох бічних куполів на соборі Св. Петра в Римі. Саме Віньолі папа римський доручив добудівлю собору післся смерті геніального Мікеланджело.
Віньола і трактат Вітрувія Редагувати
Архітектори того часу вивчали в Італії трактат Вітрувія. Малюнки до нового видання Вітрувія надумав зробити Віньола. Видання побачило світ у 1562 році. В 16 столітті ця книга давала уяву про закони побудови архітектурних об'єктів італійського Відродження. За цією книгою вивчали ордерну систему доби Відродження майже триста років різні архітектори Західної Європи.
Смерть Редагувати
Уславлений архітектор помер в Римі. Його тіло поховали в Пантеоні, де також поховане тіло і художника Рафаеля.
Архітектурні твори Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11925011X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Commons Creator page
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
Джерела Редагувати
- G.K. Loukomski, Vignole (Jacopo Barozzi da Vignola) (Series: Les grands architectes), Paris 1927 (Remains a standard monograph).
- Ignazio Danti|Egnatio Danti, Les deux règles de la perspective pratique de Vignole, 1583 [bilingue], Pascal Dubourg Glatigny, Paris, 2003, ISBN 2-271-06105-9.
- Stefano Mariano, La chiesa di S. Andrea in via Flaminia, Roma, ed Boopen 2008.
Посилання Редагувати
- Віньйола // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Jacopo Barozzi da Vignola |