www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мікеланджело Буонарроті У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буонарроті У Вікіпедії є статті про інші значе

Мікеланджело Буонарроті

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буонарроті.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мікеланджело.

Мікела́нджело ді Франче́ско ді Не́рі ді Мініа́то дель Се́ра і Лодо́віко ді Леона́рдо ді Буонарро́ті Сімо́ні (італ. Michelangelo di Francesci di Neri di Miniato del Sera i Lodovico di Leonardo di Buonarroti Simoni, часто відомий як Мікеланджело або Мікелянджело; 6 березня 1475(14750306), Капрезе — 18 лютого 1564, Рим) — італійський скульптор, художник, архітектор, поет та інженер. Його твори вважалися найвищими досягненнями мистецтва Відродження ще за життя самого майстра. Ромен Роллан писав про нього: «Нехай сам він був створений із цього пороху земного. Але із тліні спалахнув вогонь, що очищує все, — вогонь генія». Мікеланджело прожив майже 89 років, цілу епоху, від періоду Високого Відродження до початків Контрреформації. За цей період змінилося тринадцять Пап Римських — він виконував замовлення для дев'яти із них. Збереглося багато документів про його життя та творчість — свідчення сучасників, листи самого Мікеланджело, договори, його особисті й професійні записи. Мікеланджело також був першим представником західноєвропейського мистецтва, чия біографія була надрукована ще за його життя.

Мікеланджело Буонарроті
італ. Michelangelo Buonarroti

Портрет Мікеланджело (після 1544)
Ім'я при народженні Мікеланджело ді Лодовіко Буонарроті Сімоні
Народився 6 березня 1475(1475-03-06)
Капрезе-Мікеланджело, Флорентійська республіка
Помер 18 лютого 1564(1564-02-18) (88 років)
Рим, Папська держава[…]
Національність Італієць
Громадянство  Флорентійська республіка
Жанр скульптура, живопис,
архітектура, поезія
Навчання Доменіко Ґірландайо
Бертольдо ді Джованні
Напрямок відродження, маньєризм
Роки творчості 1484 — 1564
Покровитель Лоренцо Медічі, папа Юлій II, папа Павло III
Вплив Мазаччо, Якопо делла Кверча, Лоренцо Ґіберті, Паоло Учелло
Вплив на Аннібале Карраччі, Андреа дель Сарто, Джакомо делла Порта,
Гульєльмо делла Порта, Бенвенуто Челліні,
Ель Греко, Родена, Рубенса, Фредеріка Лейтона та інших
Працював у містах Флоренція, Болонья, Рим
Основні роботи «Давид», «Вакх», «П'єта», «Мойсей», фрески стелі Сікстинської капели,
«Страшний суд», Гробниця папи Юлія ІІ, статуї капели Медічі
(«Джуліано Медічі», «День», «Ніч», «Лоренцо II Медічі», «Ранок»,
«Вечір», «Мадонна Медічі»), купол Собору Святого Петра та інші
Див. Твори Мікеланджело
Автограф

Серед найвідоміших його скульптурних робіт — «Давид», «Вакх», «П'єта», статуї «Мойсея», «Лії» та «Рахилі» для гробниці папи Юлія ІІ. Джорджо Вазарі, перший офіційний біограф Мікеланджело, писав, що «Давид» «перевищив славу всіх сучасних і античних статуй, грецьких і римських, будь-коли зроблених». Одним із наймонументальніших творів митця є фрески стелі Сікстинської капели, про які Гете сказав, що: «не побачивши Сікстинську капелу, важко собі наочно уявити те, що може зробити одна людина», а Вільям Дюрант писав, що у своїй єдності вони — «найбільше досягнення людини в історії живопису». Серед його архітектурних звершень — проєкт купола Собору Святого Петра, сходи бібліотеки Лауренціана, площа Кампідольо та інші. Дослідниками вважається, що мистецтво Мікеланджело — це мистецтво, що розпочинається і завершується зображенням людського тіла.

Життя та творчість Редагувати

Копія запису про народження Мікеланджело

Дитячі роки Редагувати

Народився в селі Капрезе (провінція Ареццо), був другою дитиною у сім'ї. Його батько, Лодовіко Буонарроті (італ. Lodovico (Ludovico) di Leonardo Buonarroti Simoni), був на той час 169-им подестою[б]. Упродовж кількох поколінь представники роду Буонарроті Сімоні були дрібними банкірами Флоренції, але Лодовіко не вдалося зберегти фінансовий стан банку, тому він час від часу займав державні посади. Відповідно до запису Лодовіко, який зберігається у музеї «Каза Буонарроті» (Флоренція), Мікеланджело[в] народився «(…) у понеділок[а] вранці, за 4 чи 5 годин до світанку». У цьому реєстрі також вказано, що хрестини відбулися 8 березня 1475 року в церкві Сан Джованні ді Капрезе[г], й перелічено хрещених батьків:

Матір'ю Мікеланджело була Франческа ді Нері дель Мініато ді Сієна (італ. Francesca di Neri del Miniato di Siena). Через місяць після народження сина у Лодовіко закінчився термін перебування на посаді подести, й сім'я повернулася до Флоренції, а хлопчика, оскільки у Франчески були проблеми зі здоров'ям, віддали годувальниці із села Сеттіньяно, недалеко від Флоренції. Там був розташований маєток Буонарроті (тепер — «Вілла Мікеланджело»), а також невеликий кар'єр мармуру та ферма. Хлопчик жив у сім'ї годувальниці, дружини каменяра, й проводив багато часу біля кар'єру.

Вважається, що пізніше Мікеланджело, наче жартома, сказав Вазарі, що:

(…) із молока своєї мамки я видобув різець і молоток, якими я роблю статуї
«Граф Каносський»
(Малюнок Мікеланджело)

Мікеланджело був другим сином Лодовіко. Фріц Ерпель наводить роки народження братів: Ліонардо (італ. Lionardo) — 1473 р., Буонаррото (італ. Buonarroto) — 1477 р., Джовансімоне (італ. Giovansimone) — 1479 р. та Джізмондо (італ. Gismondo) — 1481 р. Того ж року померла матір, а 1485 року, через чотири роки після її смерті, Лодовіко одружився вдруге. Мачухою Мікеланджело стала Лукреція Убальдіні. Незабаром Мікеланджело віддали до школи Франческо Ґалатеа да Урбіно (італ. Francesco Galatea da Urbino) у Флоренції[д]. Хлопець не виявляв особливого нахилу до навчання, а віддавав перевагу спілкуванню з митцями та перемальовуванню церковних ікон та фресок.

Відомо, що Лодовіко пишався своїм аристократичним походженням, адже рід Буонарроті-Сімоні претендував на кревну родинність із маркграфинею Матильдою Каносською, хоча й нема достатніх документальних даних для підтвердження цього. Асканіо Кондіві стверджував, що й сам Мікеланджело у це вірив, згадуючи про аристократичне походження роду в своїх листах до племінника Ліонардо. За Вільямом Воллесом, визначальним є те, що:

(...)до Мікеланджело мало митців претендувало на таке й ще менше вірили у це з такою упевненістю. Митці не мали не тільки гербів, а й справжніх прізвищ. Їх називали на честь батька, професії чи міста, й серед них такі відомі сучасники Мікеланджело як Леонардо да Вінчі та Джорджоне да Кастельфранко
Оригінальний текст (англ.)
(...)few artists before Michelangelo made such claims, and fewer still could believe them with any confidence. Not only did artists not have coats of arms, many did not even have proper last names. Artists were named after their fathers, after a profession, or after their place of origin, such as Michelangelo’s famous contemporaries, Leonardo da Vinci and Giorgione da Castelfranco

Юність. Перші твори Редагувати

Чезаре Дзоккі. «Юний Мікеланджело висікає „Голову фавна“» (втрачена)

У 1488 році тринадцятирічний Мікеланджело оголосив батькові, що продовжувати сімейну фінансову справу не має наміру, став учнем у майстерні братів Ґірландайо. Відра́зу батько був проти такої «неаристократичної» кар'єри, але невдовзі підписав контракт із Доменіко Ґірландайо, за яким останній зобов'язувався оплачувати роботу Мікеланджело. Тут хлопець отримав можливість ознайомитися із основними матеріалами та технікою, до цього ж періоду належать його олівцеві копії творів таких флорентійських художників як Джотто та Мазаччо[е]; вже в цих копіях проявилося характерне для Мікеланджело скульптурне бачення форм. До цього ж періоду належить його картина «Муки Святого Антонія» (копія гравюри Мартіна Шонгауера).

Уже через рік Мікеланджело стає учнем Бертольдо ді Джованні, який був учнем Донателло. Його праця у саду скульптур Лоренцо Пишного, привернула увагу останнього, й у 1490 році хлопець оселився у палаці Медічі, залишаючись там до смерті Лоренцо (1492). Тут він познайомився та мав шанс спілкуватися із філософами Платонівської академії (Марсіліо Фічіно, Анджело Поліціано, Джованні Піко делла Мірандола та інші). Також він товаришував із Джованні (другий син Лоренцо, майбутній папа Лев Х) та Джуліо Медічі (позашлюбний син Джуліано Медічі, майбутній папа Климент VII). Серед його перших відомих скульптурних робіт — «Голова фавна» (мармур, не збереглась), рельєфи «Битва кентаврів» та «Мадонна біля сходів» (мармур, Каза Буонарроті, Флоренція). У 1492—1493 роках Мікеланджело працював над «Розп'яттям» (дерево, церква Санто-Спіріто, Флоренція).

Відомо, що у цей час П'єтро Торріджано деї Торріджані, який теж був учнем Бертольдо, посварившись із Мікеланджело, ударом в обличчя зламав носову кістку хлопцеві.

«Битва кентаврів» Редагувати

Рельєф «Битва кентаврів» зображає сцену з грецького міфу про битву людей-лапітів із кентаврами, що напали на них під час весільного бенкету. Сюжет було запропоновано Анджело Поліціано; а його суть — перемога цивілізації над варварством. За міфом лапіти перемогли, проте в інтерпретації Мікеланджело результат битви не зовсім ясний і навіть не важливий. Ця скульптура виділяється тим, що це перша його робота різцем. На думку Еріка Шільяно, це — перша із завершених «незакінчених» (техніка «non finito») скульптур Мікеланджело.

Це також була остання робота Мікеланджело під патронатом Лоренцо Пишного.

«Розп'яття» Редагувати

Дерев'яне Розп'яття було створено у 1492 (чи 1493) році, але вже після смерті Лоренцо. Саме в цей час Мікеланджело розпочав анатомічні штудії у лікарні при монастирі Санта Марія дель Санто-Спіріто (італ. Santa Maria del Santo Spirito), що можна пов'язати із тим, що розіп'ятого Христа зображено оголеним. Деякий час Розп'яття зберігалося у музеї Каза Буонарроті, зараз — у церкві Санто-Спіріто. Авторство Мікеланджело не було безсумнівним, і дискусії точилися майже сорок років, але 2001 року воно підтвердилось дослідниками.

Також цей період — період палких промов монаха Джироламо Савонароли, який погрожував Флоренції «кривавим мечем Господнім». Під цим впливом у 1491 році старший брат Мікеланджело, Ліонардо, приєднався до домініканців.

Рубенс. «Юний Геркулес»
(втрачена)

Лоренцо Пишний помер 9 квітня 1492 року. Мікеланджело, залишившись без покровителя, деякий час пожив із родиною, але 20 січня 1494 року він повернувся до палацу Медічі, уже під егіду старшого сина й спадкоємця Лоренцо Медічі — П'єро. До цього періоду також належить статуя «Геркулес» (мармур, не збереглася)[ж] та «Сніговий велетень». Замовлення останнього було ідеєю кардинала Бібб'єни, яку підтримав правитель П'єро. У романі Карела Шульца про це написано так:

(…) Було б непогано, якби цей юний скульптор заради розваги виліпив зі снігу велику статую, яка б потішила народ (…). Такого ще не було в усій Італії: статуя зі снігу, про неї мабуть, скрізь заговорили б (…) покликали Мікеланджело, і він погодився

Цей випадок згадується також у драматичній поемі Ліни Костенко «Сніг у Флоренції»:

(…)
 Не спав. Не їв. Ні з ким не говорив.
 Змарнів. Промерз. Втомився. Занедужав.
 Але створив ту статую, створив!
 (…)
 Аби ж хто знав, яка вона була.
 Пригріло сонце, і вона розтала

Серед дослідників немає одностайної думки щодо того, кого зобразив Мікеланджело у своїй сніговій скульптурі. Наприклад, на думку Антоніо Форчелліно (італ. Antonio Forcellino) це був прототип «Геркулеса». Джеймс Голл (англ. James Hall) вважає, що це мала бути Мадонна.

Болонья Редагувати

Восени, 9 листопада 1494 року, родину Медічі було офіційно вигнано із Флоренції, а Савонарола став диктатором. У Флоренції встановилася так звана «Друга республіка», перші чотири роки якої фактично були теократією. Через небезпеку вторгнення військ Карла VIII Мікеланджело вирішує поїхати спочатку до Венеції, а потім до Болоньї. Там хлопець жив у Джанфранческо Альдоврандіні (італ. Giovan Francesco Aldovrandini). Тут він створив три невеликі скульптури для гробниці Святого Домініка, яка залишалася недовершеною через смерть Ніколо дель Арка, скульптора, що розпочав роботу.

У цей період Мікеланджело читає твори Данте, Петрарки та Боккаччо.

Перша подорож до Риму Редагувати

«Вакх»

Невдовзі політична ситуація у Флоренції стала спокійнішою, і Мікеланджело повернувся додому, але, не отримуючи замовлень від нової влади, знову почав працювати на Медічі. За Кондіві, саме в цей час Лоренцо ді П'єрфранческо де Медічі замовив йому статую «Молодого Івана Хрестителя», а також статую «Амур, що спить» (втрачена), але з умовою так «обробити» витвір, щоб мати змогу продати його дорожче, як античний[и]. Покупцем цієї скульптури став кардинал Рафаель Ріаріо, який виявив підробку, але був настільки вражений майстерністю роботи, що запросив хлопця до Рима. Двадцятиоднорічний Мікеланджело прибув у місто 25 червня 1496 року, і прожив там наступних п'ять років.

«Вакх» Редагувати

4 липня 1496 року Мікеланджело розпочав роботу над замовленням кардинала — мармуровою статуєю Вакха, бога вина. Це двометрова скульптура, призначена для кругового огляду. П'яного бога вина супроводжує маленький сатир, який ласує кетягом винограду. «Вакх» неначе готовий впасти вперед, але зберігає рівновагу, відхиляючись назад; його погляд обернений на чашу з вином. М'язи спини виглядають напруженими, але розслаблені м'язи живота та стегон демонструють фізичну, а отже, й духовну слабкість. Мікеланджело домігся враження нестійкості без композиційної неврівноваженості, яка могла б порушити естетичний ефект. Однак, по завершенні твору кардинал відмовився від нього, й скульптуру для свого саду придбав банкір Якопо Ґаллі (зараз статуя перебуває у музеї Барджелло у Флоренції).

Ромен Роллан також згадує «Барджеллівського Адоніса» (Барджелло) та великого «Купідона» (Музей Вікторії й Альберта, Лондон). Олексій Дживелегов вважав, що «Адоніс» — заслабка робота для нього.

1497 року помирає мачуха Мікеланджело — Лукреція Убальдіні.

«П'єта» Редагувати

«П'єта»

У 1498 році Мікеланджело отримав замовлення на «П'єту» від впливового французького кардинала Жана де Біле́ра (фр. Jean de Bilhères). Контракт було підписано 7 серпня того ж року. Як зазначає В. Воллес, сама тема «оплакування Христа» була поширеніша у північній Європі та візантійському мистецтві, аніж в Італії епохи Ренесансу. Мікеланджело трактує тему досить стримано. Смерть і скорбота немов містяться в мармурі, з якого створена скульптура. Співвідношення фігур таке, що вони утворюють низький трикутний низький конус. Оголене тіло Христа контрастує з пишним, багатим одягом Богоматері.

Мікеланджело зобразив Богоматір молодою, немов це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. Ідеалізацію подібного роду використовували й інші митці, серед яких і Леонардо да Вінчі. Крім того, Мікеланджело був палким прихильником Данте, в останній канцоні «Божественної комедії» якого, на початку молитви Святого Бернарда, мовиться: «Богоматір, дочка свого Сина» (італ. «Vergine Madre, figlia del tuo figlio»). Скульптор знайшов ідеальний шлях для відтворення в камені цієї глибокої богословської думки. Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим.

До цього періоду також належить незавершена «Манчестерська Мадонна» (Національна галерея, Лондон).

Період другої Флорентійської республіки Редагувати

«Давид»

У 1498 році, в результаті інтриг флорентійських діячів і папського престолу, Савонаролу й двох його послідовників було засуджено до спалювання на багатті. Ці події у Флоренції безпосередньо не торкнулися Мікеланджело, проте навряд чи вони залишили його байдужим. На зміну середньовіччю Савонароли, що тимчасово повернулося до міста, прийшла світська республіка, для якої Мікеланджело створив свою першу велику статую у Флоренції, мармурового «Давида» (1501—1504, Флоренція, Академія). Договір на виконання цієї роботи було підписано 16 серпня 1501 року.

«Давид» Редагувати

Образ Давида був традиційним у Флоренції. Донателло та Верроккйо створили бронзові скульптури хлопця, що дивом уразив велетня, голова якого лежить коло ніг біблійного героя. Мікеланджело ж вирішив зобразити момент, що передує бою. Давид стоїть із перекинутою через плече пращею, стискаючи у правій руці камінь. Ліва частина фігури напружена, тоді як права дещо розслаблена, як у атлета, готового до дії. Образ Давида містив особливий сенс для флорентійців, тож скульптура Мікеланджело привернула загальну увагу.

«Давид» став символом вільної і палкої республіки, готової перемогти будь-якого ворога. Колосальна фігура, заввишки 5,17 м, повинна була стояти у соборі, однак місце там виявилося невідповідним для її громадської ролі, тому комітет громадян ухвалив, що скульптура повинна охороняти головний вхід в будівлю уряду, Палаццо Веккіо, перед яким тепер розташована її копія. На ескізі бронзового «Давида» та правої руки мармурового, збереглися рядки Мікеланджело, які вважаються прикладом його найбільш ранньої поезії, що дійшла до нас:

Davicte colla fromba
 E io coll'arco
 Michelangelo

У перекладі — «Давид із пращею, а я з луком. Мікеланджело». Існує багато трактувань цих слів митця. За Ефросом — ці рядки мають метафоричне значення «з усіх сил» (проводячи паралель із таким фразами італійською як «con l'arco della schiena» чи «con l'arco dell'osso»). І як Давид став до бою із Голіафом, так двадцятисемирічний Мікеланджело став до бою із брилою мармуру, яка мала стати «Давидом». Це можна також витлумачити як протиставлення сили та знарядь скульптора та його творіння, тобто інтелекту («лук») Мікеланджело-скульптора і фізичної сили Давида («праща»). Чарльз Сеймур (англ. Charles Seymour) трактував «лук» як інструменти скульптора.

Мадонна Доні

«Мадонна Доні» Редагувати

До цього ж часу належить єдина картина, безперечно намальована Мікеланджело, — тондо «Мадонна Доні» (Галерея Уффіці, Флоренція). Вважається, що замовлення на картину було приурочено до весілля флорентійських аристократів-торговців Аньоло Доні та Маддалени Строцці у 1504 році, хоча, невідомо чому саме торговець Доні замовив скульптору Мікеланджело намалювати картину, а той — погодився на цю пропозицію[к]. Це також єдина його робота темперними фарбами, технологію роботи з якими він міг вивчити у Доменіко Ґірландайо.

Для цього твору характерне прагнення митця до передачі складних поз і до пластичного трактування форм людського тіла. Центральне місце відведено власне Святому сімейству — Мадонна схилилася управо, щоб узяти/підтримати немовля, яке сидить на коліні Йосипа. Завдяки використанню техніки «канджанте», фігури виглядають більш об'ємними й масивними. На задньому плані розташований Іван Хреститель та п'ять голих юнаків, можливо — грішників чи язичників.

«Баталія при Кашині»
(копія картону Мікеланджело)

«Битва при Кашині» Редагувати

Можливо за участю Нікколо Макіавеллі, у ці ж роки був задуманий ще один великий державний проєкт: Леонардо да Вінчі та Мікеланджело було доручено створити дві величезні фрески для залу Великої Ради (Сеньйорії) у Палаццо Веккйо на тему історичних перемог флорентійців при Анг'ярі та при Кашині. Замовлення було зроблено П'єро Содеріні, гонфалоньєром Флоренції, у серпні 1504 року. Відомо, що Мікеланджело працював над картоном до листопада 1506 року. Збереглися тільки копії картону Мікеланджело, зокрема зроблені його другом і колишнім помічником Аристотелем да Санґалло. На картоні було зображено групу солдатів, що кидаються до зброї у той час, коли на них зненацька напали вороги під час купання в річці. Сцена нагадує «Битву кентаврів» — на ній зображені голі фігури у різноманітних позах, які цікавили майстра більше, аніж сам сюжет. Згідно зі словами скульптора Бенвенуто Челліні, картон був «джерелом натхнення для багатьох художників». Ймовірно, картон пропав біля 1516 року.

«Євангеліст Матвій»
(ескіз Рафаеля за Мікеланджело)

«Євангеліст Матвій» Редагувати

1503 року Мікеланджело отримав замовлення на дванадцять статуй апостолів для собору в Флоренції. У 1506 році Мікеланджело почав роботу над статуєю «Євангеліста Матвія» (Флоренція, Академія). Ця статуя залишилася незакінченою, оскільки уже через два роки Мікеланджело поїхав до Рима. Фігура вирубувалася із мармурового блоку, зберігаючи його прямокутні форми. Статую особливо виділяють через надзвичайний композиційний контрапост: ліва нога піднята і спирається на камінь, що викликає зсув осі між тазом і плечима. Це композиційне рішення він використав пізніше у статуї «Геній перемоги».

1502 роком датується замовлення на бронзову статую «Давида», яка була закінчена 1508 року (не збереглася). До 1504 року також були завершені чотири фігури — «Святий Петро», «Святий Августин»[л], «Святий Павло» та «Святий Григорій I» — для вівтаря Пікколоміні у Сієнському соборі.

Флорентійський період творчості Мікеланджело був відмічений майже гарячковою активністю майстра: протягом нього він створив також два рельєфних тондо — «Таддеї» та «Пітті» — із зображеннями Мадонни, у яких для створення виразності образу використовується різний ступінь закінченості елементів, і мармурову статую «Мадонни з немовлям» (Церква Богоматері, Брюгге).

У Римі часів Юлія II і Лева X Редагувати

1503 року Юлій II (Джуліано делла Ровере) зайняв папський престол. Жоден із меценатів не використовував мистецтво в цілях пропаганди так широко, як Юлій II. Він почав споруду нового собору Святого Петра, ремонт і розширення папської резиденції за зразком римських палаців і віл, розпис папської капели і підготовку грандіозної гробниці для самого себе. У березні 1505 року він викликав Мікеланджело до Рима, щоб обговорити перший проєкт гробниці.

Гробниця папи Юлія ІІ: Проєкт Редагувати

Реконструкція першопочаткового проєкту гробниці

Деталі не зовсім ясні, але, мабуть, Юлій II уявляв собі новий храм зі своєю гробницею на зразок усипальні французьких королів у Сен-Дені. Ця гробниця, як пише Р. Роллан: «(…) мала б перевершити усі мавзолеї Давнього Риму». Вона повинна була стояти вільно, і мати розмір 6 на 9 м. Усередині мало бути розташоване овальне приміщення, а ззовні — близько 40 статуй.

Гробниця ніколи не була побудована за первинним проєктом Мікеланджело, і ця «трагедія» переслідувала його майже 40 років. План гробниці та її ідейний зміст можливо реконструювати за попередніми малюнками та описами. Ймовірніше, що гробниця повинна була символізувати триступінчатий підйом від земного життя до вічного. На першому рівні, за планом, мали стояти статуї апостола Павла, Мойсея та пророків, символи двох шляхів досягнення порятунку. Вгорі — два янголи, що несуть Юлія II у рай.

Протягом 1505 — 1506 рр. Мікеланджело особисто навідувався у Каррару, вибираючи матеріал для гробниці, тоді як Юлій II все більш наполегливо звертав його увагу на споруду собору Святого Петра. Також папа замовив фрески для Сикстинської капели. Гробниця ж залишалася тільки у планах. Надзвичайно роздратований, Мікеланджело втік із Рима 17 квітня 1506 року, за день до закладення фундаменту собору. Незадовго перед тим Мікеланджело купив собі маєток під Флоренцією.

Другий болонський період Редагувати

Після трьох послань від папи до Синьорії, Мікеланджело змирився, і поїхав у Болонью, де отримав замовлення на виготовлення бронзової статуї понтифіка, над якою він пропрацював до початку 1508 року. Врочисте встановлення відбулося 21 лютого 1508 року, в церкві Сан Петроніо, а вже 13 березня 1508 року Лодовіко оголосив Мікеланджело повнолітнім. На той час тому виповнилося тридцять три роки[м].

30 грудня 1511 року бронзову статую Юлія II було знищено болонцями, які збунтувалися проти папської влади.

Сікстинська капела Редагувати

Сікстинська капела

Сікстинська каплиця була зведена у 1470-х роках дядьком Юлія, папою Сикстом IV. На початку 1480-х років вівтар та бічні стіни були прикрашені фресками з євангельськими сюжетами та сценами із життя Мойсея (Перуджіно, Боттічеллі, Ґірландайо та Росселлі), а над ними були розміщені портрети пап.

10 травня 1508 року Мікеланджело почав розпис стелі. Робота тривала більше двох років, у період між 1508 та 1512, за мінімальної участі помічників. Первинно передбачалося зобразити фігури апостолів на престолах. Пізніше, у листі від 1523 року, Мікеланджело з гордістю писав, що переконав папу в неспроможності цього задуму і одержав повну свободу. Згідно із задумом митця, на бічних стінах капели представлені Епоха Закону (Мойсей) та Епоха Благодаті (Христос), а сама стеля зображає початок історії людства, Книгу Буття.

Фрески стелі Сікстинської капели є складною структурою, яка складається із намальованих елементів архітектурної декорації, окремих фігур і сцен. По боках від центральної частини стелі під намальованим карнизом розміщені гігантські фігури старозавітних пророків і язичницьких сивіл, що сидять на тронах. Між двома карнизами зображені поперечні смуги, що імітують зведення — ними розмежовано великі й дрібні оповідні сцени з Книги Буття. У люнетах і сферичних трикутниках під розписом, також розміщені сцени. Численні фігури, зокрема знамениті «ignudi» («голі») обрамляють сцени з Книги Буття.

Стеля Сікстинської капели
(бл. 1508 — 1512)
«Створення Адама», 1508 —1512, Сікстинська капела

Сцени з Книги Буття, як і композиції на бічних стінах, розташовані в хронологічному порядку, від вівтаря до входу. Виділяються три тріади. Перша пов'язана зі створенням світу. Друга — «Створення Адама», «Створення Єви», «Спокуса і вигнання з Раю» — присвячена створенню людства та його гріхопадінню. Остання оповідає історію Ноя, що закінчується його сп'янінням. Адам у «Створенні Адама» і Ной у «Сп'янінні Ноя» зображені в однаковій позі: у першому випадку людина ще не володіє душею, у другому — від неї відмовляється. Таким чином, ці сцени показують, що людство не один раз, а двічі позбавлялося божого благовоління.

Оповідання витримане у дусі героїчного й піднесеного гуманізму; і жіночим, і чоловічім фігурам властива героїчна сила. Фігури оголених щитоносців, що обрамляють сцени, свідчать про особливості смаку Мікеланджело та його реакції на класичне мистецтво. Узяті разом, вони є енциклопедією положень оголеного людського тіла, як це було і в «Битві кентаврів», і в «Битва при Кашині». Мікеланджело не був схильний до спокійного ідеалізму скульптури Парфенона. Він віддавав перевагу могутньому героїзмові римського мистецтва, еллінізму, що притаманний трагічній, сповненій пафосу групі «Лаокоон», знайденій у Римі у 1506 р.

14 серпня 1511 року відбулося відкриття готової на той час частини розпису. Початок 1512 року — завершення роботи Мікеланджело. Урочисте відкриття — 31 жовтня 1512 року.

Реставрація Редагувати
Стеля Сікстинської капели
(після реставрації)

Підготовчі роботи розпочалися ще в 1979 році. Розчищення та реставрація розпису стелі тривали з 1980 до 1994. У результаті було знято відкладення кіптяви, й тьмяні кольори поступилися місцем яскраво-рожевому, лимонно-жовтому і зеленому; чіткіше проявилися контури та співвідношення фігур й архітектури. Мікеланджело виявився тонким колористом: він зумів підсилити скульптурне сприйняття натури за допомогою кольору і врахував висоту стелі (18 м), яка у XVI столітті не могла бути освітлена так само яскраво, як це можливо зараз.

Результати реставрації також не уникнули критики.

Гробниця папи Юлія ІІ: Другий проєкт Редагувати

Папа Юлій II помер у 1513. Престол заступив Лев Х з родини Медічі. 6 травня 1513 року було підписано договір на другий проєкт гробниці — значно менший. З 1513 по 1516 рр. Мікеланджело працював над скульптурами для гробниці Юлія II: фігурами двох рабів — «Раб, що рве пута» та «Вмираючий раб» (Лувр), і скульптурою «Мойсея» (Сан-П'єтро-ін-Вінколі, Рим). 8 липня 1516 року було підписано договір на третій проєкт гробниці.

«Мойсей» Редагувати
«Мойсей»

Характерною особливістю Мойсея Мікеланджело є наявність «рогів» — променів світла, що було спричинено помилкою у перекладі Біблії латинською мовою (т. зв. «Вульґата»).

«Мойсей» дивиться ліворуч, як і «Давид»; у ньому немов закипає обурення, коли він бачить поклоніння золотому тільцю. Права частина його тіла напружена, до боку притиснуті скрижалі, а різкий рух правої ноги підкреслено перекинутою через неї драперією. Цей гігант, один із пророків, втілює terribilita, «загрозливу силу». Остаточно статуя була дороблена значно пізніше, у 1542 році.

Раби Редагувати

«Вмираючий раб» — знесилений, він немов намагається піднятися, але в безсиллі завмирає, схиливши голову під заламаною назад рукою. «Раб, що рве пута» зображений в різкому повороті, подібно до «Євангеліста Матвея».

Раби не ввійшли до остаточного варіанту гробниці — і Мікеланджело подарував їх Роберто Строцці.

Повернення до Флоренції Редагувати

Нема в Рабів облич, лишень тіла, —
Страшні створіння ці безумислові.
Чому ж творець покинув на півслові
Свій труд — Рабам не вирізьбив чола?

Невже забракло генію тепла,
Щоб оживити очі мармурові,
В камінні мозки влити світла й крові,
Збудити мисль із темного живла?

Ні, все в них є: слізьми промиті очі,
Думками й потом спалені лоби —
Про це говорять руки їх робочі.

Я чую ваше дихання. Раби,
Закуті в брилах крики боротьби,
Як рокотання грому в надрах ночі!

Дмитро Павличко, «Раби» Мікеланджело

Роки між 1515 та 1520 були часом пригніченості Мікеланджело. На нього чинили тиск спадкоємці Юлія ІІ, й одночасно він служив новому папі з роду Медічі. У 1516 він одержав замовлення на оздоблення фасаду родинної церкви Медічі у Флоренції — Сан Лоренцо. У 1517 році Мікеланджело провів багато часу в Каррарі, розробив модель фасаду церкви. 19 січня 1518 року договір було підписано, але уже через два роки, 10 травня 1520 р., його скасували. У 1519 році він розпочав роботу над «Христом із хрестом» (Санта Марія сопра Мінерва, Рим), яку закінчив 1520 року. Можливо, саме в цей же час скульптор почав роботу над статуями чотирьох рабів (Академія, Флоренція), що так і залишилися незавершеними.

25 вересня 1520 року народився племінник Ліонардо (син Буонаррото).

1525 роком датовано четвертий проєкт гробниці Юлія ІІ. З 1526 року Мікеланджело перестав підписуватися «Мікеланджело, скульптор», а почав використовувати своє повне ім'я.

На початку 1500-х років Мікеланджело постійно їздив із Флоренції до Рима, й назад, але перемовини із Джуліо ді Джуліано де Медічі (майбутнім папою) щодо Нової сакристії (капела Медичі) у церкві Сан Лоренцо та бібліотеки Лауренціана утримували Мікеланджело у Флоренції до 1534 року.

Капела Медічі Редагувати

Нова сакристія церкви Сан Лоренцо. Надгробок Джуліано Медічі

Ранній ескіз капели — з чотирма вільно розташованими гробницями — датований листопадом 1520 року.

Нова сакристія церкви Сан Лоренцо (капела Медічі) складала пару Старої, побудованої Брунеллескі сторіччям раніше; вона залишилася недобудованою через від'їзд Мікеланджело до Рима в 1534 році. Нова сакристія була задумана як меморіальна капела Джуліано Медічі, брата Папи Римського Лева, і Лоренцо, його племінника, які померли молодими. Сам Лев Х помер в 1521 році, і незабаром на папському престолі опинився інший член сім'ї Медічі, папа Климент VII, який активно підтримував цей проєкт.

«Мадонна з немовлям», «Вечір», «Ранок» та «Лоренцо II Медічі» були майже завершені у березні 1526 року, але вже у квітні 1527 року роботи над капелою були зупинені.

1528 року він одержав нове замовлення від Флорентійської республіки — на статую «Геркулеса», але воно не було виконане. Того ж року, 2 липня помирає від чуми брат Буонаррото. З жовтня 1528 року по серпень 1530 року Мікеланджело займається інженерними роботами щодо оборони міста, входить до складу Вищої воєнної ради Флоренції. «Ранок» та «Ніч» остаточно завершені в 1531 році.

Ефект скульптур «Джуліано» та «Лоренцо» побудований на контрастах. Лоренцо задумливий і споглядальний. Алегорії «Вечора» й «Ранку», що розміщені під ним, настільки розслаблені, що, здається, можуть зісковзнути із саркофагів, на яких лежать. Фігура «Джуліано», навпаки, напружена — він тримає у руці жезл полководця. Розташовані під ним «Ніч» і «День» — могутні, атлетичні фігури, скорчені в болісній напрузі. Існує припущення, що «Лоренцо» втілює споглядальний початок, а «Джуліано» — дієвий.

Коли Мікеланджело, в 1534 році, виїхав до Рима, скульптури ще не були встановлені й перебували на різних стадіях завершеності[н]. Нариси, що збереглися, свідчать про напружену роботу, що передувала їх створенню: були проєкти єдиної гробниці, подвійної гробниці, і такої, що стоїть вільно.

Можливо, що статуя «Хлопчик, що скорчився» (Ермітаж, Санкт-Петербург) теж призначалася для капели.

Бібліотека Лауренціана Редагувати

У січні 1524 року Мікеланджело працював над проєктами бібліотеки, будівництво якої розпочали восени.

Читальний зал бібліотеки Лауренціана є довгим приміщенням із сірого каменю та світлими стінами. Вестибюль, високе приміщення з численними втопленими в стіну подвоєними колонами, немов насилу стримує сходи, що виливаються на підлогу. Сходи були закінчені лише у кінці життя Мікеланджело, а вестибюль було завершено тільки у 20 столітті. Це був перший проєкт Мікеланджело, у якому він не використав скульптурних елементів.

«Геній перемоги» Редагувати

Приблизно в 1530 році Мікеланджело створив невелику мармурову статую «Аполлона» (Флоренція, Барджелло) і скульптурну групу «Геній перемоги» (Палаццо Веккіо, Флоренція). «Геній перемоги» — гнучка витончена фігура з полірованого мармуру, яку підтримує фігура старого, що лише злегка піднімається над грубою поверхнею каменя. Ця група демонструє близький зв'язок Мікеланджело із мистецтвом таких вишуканих маньєристів, як Бронзіно, і є першим зразком поєднання закінченості та незавершеності для створення виразного образу.

До цього ж періоду належить втрачена картина Мікеланджело — «Леда і лебідь».

1531 року помирає батько Мікеланджело, Лодовіко. 29 квітня 1532 року підписано договір про п'ятий проєкт гробниці папи Юлія ІІ. За ним до гробниці мають входити статуї: «Молодий раб», «Бородатий раб», «Атлант», «Раб, що пробуджується» та «Геній перемоги».

Перебування у Римі Редагувати

«Страшний Суд»

1534 року Мікеланджело переїхав до Рима. У цей час Климент VII обдумував тему фрескового розпису вівтарної стіни Сікстинської капели, зупинившись на темі Страшного суду. 25 вересня того ж року він помер, а новим папою став Павло III (Алессандро Фарнезе).

Уже 1 вересня 1535 року Мікеланджело було призначено головним архітектором, скульптором та живописцем Ватикану.

«Страшний Суд» Редагувати

Робота над фрескою розпочалася у квітні-травні 1536 року і тривала до жовтня 1541 року. Врочисте відкриття вібулося — 31 жовтня 1541 року. Тут Мікеланджело відступив від традиційної композиції Страшного суду — його робота не є сукупністю окремих частин. Твір наповнений могутнім рухом: скелети встають із землі, врятована душа піднімається вгору по гірлянді з троянд, чоловік, якого диявол тягне вниз, із жаху закриває обличчя руками. Центральні фігури Христа та Марії привертають увагу глядача, усе інше відбувається довкола них. Як зазначив Вазарі — «тут взято до уваги все, що потребує твір такого роду; художник створив його після тривалого вивчення і великої роботи».

Твір піддавався критиці ще у процесі роботи — зображення такої кількості голих тіл вважалося за «безсоромність». А вже на Тридентському соборі це було засуджено, як і зображення безбородого Христа та включення до композиції Харона. Ще за життя митця на деяких постатях було домальовано шати, перемальовано деякі фрагменти. Після смерті Мікеланджело цензура посилилася. Часткове відновлення первинного вигляду фрески відбулося протягом 1990 —1994 років, коли було проведено реставрацію роботи.

Капела Паоліна Редагувати

«Розп'яття святого Петра»

Павло III замовив фрески для капели Паоліна (капела Павла). Там Мікеланджело створив композиції «Навернення Павла» та «Розп'яття святого Петра» (між 1542 — 1550 рр.) — твори, в яких порушені ренесансні норми композиції. Їх духовна насиченість не була оцінена; у них бачили лише те, що «живопис, зокрема робота над фрескою, для старих людей не годиться».

Наприкінці 1530-х років Мікеланджело займався в основному архітектурними проєктами, і побудував декілька будівель в Римі, серед них найзначнішим є комплекс споруд на Капітолійському горбі, а також проєкти для собору Святого Петра.

Цей же період позначений його дружбою із Вітторією Колонна.

Площа Кампідольо Редагувати

«Брут»

У 1538 році на Капітолії була встановлена копія римської кінної бронзової статуї імператора Марка Аврелія. Згідно із проєктом Мікеланджело, її обрамленням із трьох сторін стали фасади палаців. Найвищий із них — Палац сенаторів, розташований у центрі площі зі сходами з обох боків. На бічних фасадах встановили величезні, завбільшки у два поверхи пілястри Коринфа, увінчані карнизом із балюстрадою та скульптурами. Комплекс Капітолія був багато прикрашений стародавніми написами й скульптурами, символіка яких затверджувала потужність стародавнього Риму.

У 1539 році — бюст «Брута». Відомо, що в липні 1544 року Мікеланджело висловив згоду за свій кошт зробити кінну статую Франциска І, якщо той «поверне Флоренції свободу».

Гробниця папи Юлія ІІ

20 серпня 1545 року — останній договір щодо шостого проєкту гробниці Юлія ІІ. У своєму теперішньому вигляді вона була завершена в 1545 році.

Гробниця папи Юлія ІІ: Завершення Редагувати

Майстер встиг зробити тільки три статуї — «Мойсея», «Рахиль» та «Лію». Надгробок встановили в церкві Сан-П'єтро-ін-Вінколі (Святого Петра в оковах), де папа служив за життя, а не у соборі Святого Петра, як планувалося раніше. Центральною статуєю проєкту став «Мойсей», якого Лібман називає «певним чином портретом, фізичним та духовним, Юлія ІІ».

Кондіві стверджував, що гробниця була «трагедією» всього життя Мікеланджело, адже йому так і не вдалося завершити її такою, якою вона бачилася спершу. Воллес зазначає, що: «(…)уявляти якою гробниця могла б бути — це відмовлятися бачити те, що Мікеланджело вдалося досягти».

У жовтні 1546 року Мікеланджело починає керувати будівництвом Палаццо Фарнезе у Римі.

Собор Святого Петра Редагувати

План Собору Святого Петра
(за Мікеланджело)

У 1546 році помер Антоніо да Сангалло, і Мікеланджело став головним архітектором собору 1 січня 1547 року. План Браманте 1505 року передбачав споруду центричного храму, але невдовзі по його смерті був прийнятий традиційніший базилікальний план Сангалло. Мікеланджело вирішив прибрати складні неоготичні елементи плану Сангалло й повернутися до простого, строго організованого центричного простору, над яким домінував величезний купол на чотирьох опорах. Мікеланджело не вдалося повністю утілити цей задум, але він встиг побудувати задню та бічні стіни собору із велетенськими пілястрами коринфського ордеру, з нішами й вікнами між ними. Купол завершив Джакомо делла Порта, уже після смерті Мікеланджело.

1548 року португальський художник Франциско д'Оланда завершив свій трактат «Da Pintura Antiga» («Про античний живопис»), у другій частині якого містилися т. зв. «Римські діалоги» або «Діалоги з Мікеланджело». Ці «діалоги» стосувалися періоду розпису Сікстинської капели (фреска «Страшний суд»). Книга була опублікована тільки у 1896 році (Francisco D'Ollanda, Quatro Dialogos Da Pintura Antiga, Porto, 1896), перший переклад італійською — 1926, англійською — 1928.

9 січня 1548 року помер брат Джовансімоне. Наступного року були завершені проєкти для бібліотеки Лауренціана. 1550 — обидві фрески капели Паоліна.

За свідченнями французького дипломата та криптографа Блеза де Віженера, який у 1550 році відвідав Рим і бачив сімдесятип'ятирічного Мікеланджело за роботою, скульптор «не був дуже сильним, однак, за п'ятнадцять хвилин він відколов від дуже важкої брили мармуру більше, аніж троє молодих каменярів могли б зробити за втричі чи у чотири рази більше часу (…) Одним ударом він відсікав куски у три-чотири пальці товщиною, і так точно у наміченому місці, що якби він зачепив ще трохи мармуру, то ризикував би знищити всю роботу».

«П'єта ІІ» Редагувати

«П'єта ІІ»

З кінця 1540-х років до 1555 року Мікеланджело працював над скульптурною групою «П'єта» (Собор Санта Марія дель Фйоре, Флоренція). Мертве тіло Христа тримає Святий Никодим, а з двох сторін підтримують Богоматір і Марія Магдалина (закінчена фігура Христа і частково Святої Магдалини). На відміну від «П'єти» собору Святого Петра, ця група є більш площинна й незграбна, а увага зосереджена на зламаній лінії тіла Христа. Розташування трьох незавершених голів створює драматичний ефект, рідкісний у творах із цим сюжетом. Можливо, голова Святого Никодима була ще одним автопортретом старого Мікеланджело, а сама статуя призначалася для його могили. Виявивши тріщину в камені, він розбив скульптуру молотком. Лео Стайнберґ вважав, що Мікеланджело знищив статую, бо відчував якусь межу виразності свого мистецтва[п].

Пізніше статую було відновлено його учнями.

13 листопада 1555 року помирає брат Джізмондо, а 3 грудня — помічник Урбіно.

«П'єта Ронданіні» Редагувати

«П'єта Ронданіні» (Кастелло Сфорцеська, Мілан), ймовірно, була розпочата 1555 року. Композиція — самотня Богоматір підтримує мертве тіло Христа. Сенс цього твору — трагічна єдність матері та сина, де тіло зображене настільки схудлим, що не залишається надії на повернення життя.

За шість днів до смерті Мікеланджело працював над іншим варіантом П'єти, можливо, це була «Палестринська П'єта».

Смерть та поховання Редагувати

А він боявся впасти на юрму.
Сміялись в спину скіфи і етруски.

І він зірвавсь. Не боляче йому,
бо він розбився на камінні друзки.
І ось лежить. Нема кому стулить
його в одне на плитах базиліки...

Л. Костенко,
«Чекаю дня, коли собі скажу...»

Могила Мікеланджело

За кілька днів до смерті Мікеланджело, в Рим прибув його племінник, Леонардо, якому 15 лютого по прохання Мікеланджело написав листа Федеріко Донаті.

Мікеланджело помер 18 лютого 1564 року в Римі. Свідками його смерті були Томмазо Кавальєрі, Даніеле да Вольтерра, Діомеде Леоні, лікарі Федеріґо Донаті та Ґерардо Фіделіссімі, і слуга Антоніо Францезе. Мікеланджело заповів «душу — Богові, тіло — землі, майно — найближчим родичам». Він сказав, що хоче, щоб його поховали у Флоренції.

Папа Пій IV збирався поховати Мікеланджело у Римі, звівши йому гробницю в соборі Святого Петра. 20 лютого 1564 року тіло Мікеланджело було тимчасово покладено в церкві Санті-Апостолі.

На початку березня тіло скульптора було таємно перевезено до Флоренції й урочисто поховано 14 липня 1564 року в францисканській церкві Санта Кроче, неподалік могили Макіавеллі.

Гробниця Мікеланджело Редагувати

Могилу Мікеланджело проєктував Вазарі. На могилі сидять три музи — «Скульптура» (автор Валеріо Чолі), «Живопис» та «Архітектура» (автор обох — Джованні Баттіста Лоренці). Портрет-бюст Мікеланджело над музами — теж авторства Джованні Баттіста Лоренці, а фреска «Оплакування» (П'єта) — Джованні Батіста Налдіні.

По обидва боки від бюста — барельєфи із трьох переплетених вінків (лавровий, дубовий та оливковий), які символізують собою єдність трьох мистецтв. Схожим на кільця Борромео штампом (із літерою «М» в одному із зовнішніх секторів) сам Мікеланджело позначав вибраний ним мармур.

Гробниця була збудована протягом 1564 —1574 років. Вона стала зразком для проєктів наступних поховань, наприклад, для могили Галілео Галілея (авторства Джованні Фоджіні), яка розміщена навпроти. Також у церкві є меморіал Данте (зведений у 1800-х роках).

Поетична спадщина Редагувати

О, смерти привиде, що нещастя спиняє,
сам душі і серця ворог,
останній вірний засіб від страждання.

Оригінальний текст (італ.)
O, ombra del morir, per cui si ferma

ogni miseri, a l'alma, al cor nemica...

ultimo delli et buon rimedio
Мікеланджело, сонет XLIV
(уривок; переклад М. Литвинця[р])
Сонет Мікеланджело із карикатурою
(українською переклав М. Фішбейн)

Поезія Мікеланджело вважається одним із найяскравіших зразків епохи Відродження, хоча Абрам Ефрос, російський мистецтвознавець та перекладач, назвав поезію «молодшою із муз Мікеланджело». Збереглося майже 300 його віршів. Основні теми — оспівування людини, гіркота розчарування та самотність митця. Найулюбленіші поетичні форми — мадригал і сонет. За Р. Ролланом, Мікеланджело почав писати вірші ще у дитинстві, однак, їх залишилося не так багато, бо у 1518 р., він спалив більшість своїх ранніх віршів, а ще частину знищив уже пізніше, перед смертю.

Окремі його вірші було опубліковано у роботах Бенедетто Варкі (італ. Benedetto Varchi), Донато Джаннотті (італ. Donato Giannotti), Джорджо Вазарі та інших. Друзі, Луїджі Річчо та Джаннотті запропонували йому відібрати кращі вірші для публікації. У 1545 році Джаннотті взявся за підготовку першої збірки Мікеланджело, однак, справа далі не пішла — 1546 року помер Луїджі, а 1547 року — Вітторія. Мікеланджело вирішив відмовитися від цієї ідеї, вважаючи її марнославством.

Таким чином, за життя зібрання його поезій не друкувалися, а першу збірку було опубліковано аж у 1623 році його племінником Мікеланджело Буонарроті (молодшим) під назвою «Вірші Мікеланджело Буонарроті, зібрані його племінником» у флорентійському видавництві «Джунтіне» (італ. Giuntine). Це видання було неповним, і містило певні неточності. У 1863 році Чезаре Ґуасті (італ. Chesare Guasti) видав перше точніше видання поезій митця, яке, однак, не було хронологічним. У 1897 році вийшло видання німецького мистецтвознавця Карла Фрея (нім. Karl Frey) «Вірші Мікеланджело Буонарроті, зібрані й прокоментовані доктором Карлом Фреєм» (Берлін). Видання Ензо Ное Джирарді (Барі, 1960) (італ. Enzo Noe Girardi) складалося із трьох частин, і було значно досконалішим за видання Фрея щодо точності відтворення тексту та вирізнялося кращою хронологією розташування віршів, хоча й не цілком беззаперечною.

Українською мовою його твори перекладали М. Бажан (підготував видання сонетів Мікеланджело з репродукціями його малярських творів), І. Драч, Г. Кочур), М. Литвинець, Д. Павличко, М. Фішбейн, Павло Грабовський та інші.

Використання в музиці Редагувати

Якоб Аркадельт. Мадригал для чотирьох голосів
 Io dico che fra noiфайл

Ще за його життя частина віршів була покладена на музику. Серед найвідоміших композиторів-сучасників Мікеланджело — Якоб Аркадельт («Deh dimm’ Amor se l'alma» та «Io dico che fra voi»), Бартоломео Тромбончіно, Констанцо Феста (втрачений мадригал на вірш Мікеланджело), Жан де Консей (також — Консиліум).

Також на його слова писали такі композитори як Ріхард Штраус (цикл із п'яти пісень — перша на слова Мікеланджело, решта — Адольфа фон Шака, 1886), Гуґо Вольф (вокальний цикл «Пісні Мікеланджело», 1897) та Бенджамін Бріттен (цикл пісень «Сім сонетів Мікеланджело», 1940).

31 липня 1974 року Дмитро Шостакович написав сюїту для басу та фортепіано (опус 145). До сюїти (вокального циклу) ввійшло вісім сонетів і три вірші митця (переклад — Абрама Ефроса)[с]. 1988 року Юрій Іщенко завершив кантату «Чтоб вырвать мысль из каменных объятий» для тенора та симфонічного оркестру в 3-х частинах на вірші Мікеланджело (переклад Олександра Махова).

2006 року сер Пітер Максвелл Девіс завершив роботу над «Tondo di Michelangelo» (для баритону та фортепіано). До твору ввійшло вісім сонетів Мікеланджело. Прем'єра відбулася 18 жовтня 2007 року.

2010 року австралійський композитор Метью Дьюї написав твір «Il tempo passa: music to Michelangelo» (для баритону, альта та фортепіано). У ньому використовується сучасний переклад поезій Мікеланджело англійською мовою. Світова прем'єра твору відбулася 16 січня 2011 року.

Зовнішність Редагувати

Мікеланджело страждав через свою потворність. Йому, безмірно закоханому в красу людського тіла, будь-які вади мали видаватися ганебними

Ромен Роллан[т]

Гравюра з портретом Мікеланджело (Кондіві)
Бюст Мікеланджело
(Даніеле да Вольтерра, 1564)

Існує декілька портретів Мікеланджело. Серед них — Себастьяно дель Пьйомбо (бл. 1520), Джуліано Буджардіні, Якопіно дель Конте (1544 —1545 рр., Галерея Уффіці), Марчелло Венусті (музей у Капітолії), Франциско д'Оланда (1538 —1539 рр.), Джуліо Бонасоне (1546) та інші. Також його зображення було у біографії Кондіві, яка вийшла в 1553 році, а в 1561 році Леоне Леоні викарбував монету із його зображенням.

Описуючи зовнішність Мікеланджело, Ромен Роллан обрав за основу портрети Конте та д'Оланда:

Мікеланджело був середнього зросту, широкий у плечах і м'язистий (...). Голова у нього була кругла, чоло квадратне, пооране зморшками, із сильно вираженими надбровними дугами. Чорне, досить рідке волосся, злегка кучерявилося. Невеликі світло-карі очі, колір яких постійно змінювався, всіяні жовтими та блакитними цятками (...). Широкий прямий ніс з невеликою горбинкою (...). Тонко окреслені вуста, нижня губа трохи випинає. Ріденькі бакенбарди, і роздвоєна негуста борідка фавна (...) вилицювате обличчя зі впалими щоками

Тим не менше, в кінематографі віддавали перевагу зображати його привабливішим, ніж він був насправді.

Мікеланджело не залишив по собі жодного задокументованого автопортрета, однак, низка його робіт дослідниками вважається за можливі зображення митця. Серед них — «Святий Прокл Болонський», голова Олоферна у фресці «Юдиф та Олоферн» на стелі Сикстинської капели, переможений у групі «Геній перемоги», обличчя на знятій шкірі Святого Варфоломея (фреска «Страшний суд»), Святий Никодим у «П'єті ІІ» тощо.

Вважається також, що він зображений на фресці Рафаеля «Афінська школа», хоча це твердження не є однозначним.

Після смерті Мікеланджело, Даніеле да Вольтерра зробив посмертну маску скульптора та його бюст.

Особисте життя Редагувати

Люблю — навіщо я родився?
Оригінальний текст (італ.)
Amando, a che son nato?

Мікеланджело, сонет CIX

Мікеланджело був самотнім. За свідченнями Кондіві він жив як монах, і саме пристрасть до роботи віддалила його від людей, від спілкування із ними. Проте він дуже переймався справами своєї родини, адже для нього було важливо «не дати згаснути нашому роду». Однак, із п'яти синів Лодовіко, тільки Буонаррото одружився. Після його смерті залишилося двоє дітей — Франческа (Чекка) та Ліонардо. Дівчинку Мікеланджело віддав у монастир для виховання, а коли вона вийшла заміж у 1548 році за Мікеле ді Нікколо Гвіччардіні — подарував їй свій маєток у Поццолатіко. Мікеланджело сам брав активну участь у пошуках нареченої для свого племінника. У листі до Ліонардо від 24 червня 1552 року, він писав:

(…) не хочу, щоб наш рід перервався на нас. Я розумію, звісно, що світ не пропаде, якщо ти не одружишся, але кожна істота прагне залишити нащадків. Тому і я хочу, щоб Ти одружився

16 травня 1553 року Ліонардо одружився із Кассандрою Рідольфі. У подружжя незабаром з'явилися діти: 1554 року — Буонаррото, 1555 — Мікеланджело. Останній невдовзі помер.

Складні стосунки у нього склалися із іншими двома визнаними геніями епохи — Леонардо да Вінчі та Рафаелем Санті. Відомо, що П'єтро Содеріні «кілька разів збирався (…) передати» Леонардо да Вінчі ту мармурову брилу, з якої Мікеланджело згодом зробив «Давида». Замовлення на фрески зали Великої Ради (Сеньйорії) у Палаццо Веккйо на тему історичних перемог Флоренції при Анг'ярі та Кашині Вазарі трактував як можливість «змагатися» з Леонардо, а Рафаеля Санті він згадує серед тих живописців, які вчилися за картоном «Баталія при Кашині». Відомі слова Мікеланджело про Рафаеля: «все, що він мав у мистецтві, він отримав від мене». Зважаючи на те, що на думку Мікеланджело «живопис — то брехня, скульптура ж — правда», змагання між ним та Рафаелем теж було очевидним. Як Мікеланджело міг вважатися втіленням скульптури, так Рафаель — втіленням живопису.

«Сон»

Дискусії щодо сексуальної орієнтації Мікеланджело розпочалися із біографії митця, виданої 1893 року в Лондоні Джоном Еддінґтоном Саймондзом. Проте, у будь-якому випадку, неможливо точно стверджувати чи Мікеланджело мав якісь фізичні стосунки взагалі.

«Вітторія Колонна»

Частина дослідників вважає, що почуття й відносини Мікеланджело були чисто платонічними  — чи йдеться про жінок, чи про чоловіків. Йому подобалося людське тіло і в ньому він бачив красу та гармонію, саме людське тіло, чи чоловіче, чи жіноче, є для нього засобом вираження мистецької ідеї. Вільям Дюрант вважав, що вся його енергія була направлена на творчість, а не на секс. Значно більше прихильників теорії про гомосексуальну природу митця — більшість сонетів написано про любов до чоловіків, коли його племінник видав першу збірку віршів, він змінив займенники чоловічого роду на жіночий. Окрім того, вважається, що жінки Мікеланджело дуже чоловічі за своєю формою. Тож на думку Джона Саймондза, «Мікеланджело не любив, не захоплювався і не бажав жінок». Існує також думка, що його цікавість до молодших представників власної статі можна пояснити його бажанням знайти в них сина.

Певне уявлення про почуття Мікеланджело може дати його ж поезія. Значна частина збережених текстів періоду зрілості та старості митця пов'язані із іменами двох дуже близьких для нього людей: Томмазо Кавальєрі та Вітторія Колонна. З римським аристократом та художником Томмазо, вони познайомилися орієнтовно наприкінці 1532 року. Відомо багато віршів написаних Мікеланджело до юнака (Томмазо тоді було 23 роки), а також рисунків, намальованих та подарованих ним Томмазо («Ганімед», «Титій», «Падіння Фаетона» тощо). Існував портрет хлопця, який, однак, втрачено.

1537 року він познайомився із Вітторією Колонна, і їхня дружба тривала до самої смерті Вітторії. Як пише Кондіві, Мікеланджело найбільше жалкував за тим, що прощаючись із нею, поцілував руку, а не чоло чи обличчя. Пізніше він написав, що «Вона мене дуже любила, і це було взаємно. Смерть забрала у мене великого друга».

За Бріоном, Томмазо та Вітторія були для Мікеланджело ідеалами чоловічої та жіночої краси відповідно.

Вшанування пам'яті Редагувати

Музей Мікеланджело
Ель Греко. «Вигнання торгашів із храму» (бл. 1600)

Мікеланджело, світ в грандіознім видінні,
Де з Гераклами в шалі змішались Христи,
Де з могил на весь зріст підіймаються тіні.
I свій саван деруть, аж ламають персти

Оригінальний текст (фр.)

Michel-Ange, lieu vague où l’on voit des Hercules
Se mêler à des Christs, et se lever tout droits
Des fantômes puissants qui dans les crépuscules
Déchirent leur suaire en étirant leurs doigts ;

Шарль Бодлер, «Маяки»
(переклад Івана Драча)

Годі, годі, годі! Досить слів! Скажіть просто — Творець зробив Італію за ескізами Мікеланджело!
Оригінальний текст (англ.)
Enough, enough, enough! Say no more! Lump the whole thing! say that the Creator made Italy from designs by Michael Angelo!

Марк Твен, «Простаки за кордоном» (1869)

Доменіко Кресті. «Мікеланджело демонструє Юлію II модель собору Святого Петра»

Село Капрезе, де народився Мікеланджело, зараз відоме під назвою Капрезе-Мікеланджело. Указ про перейменування було видано 9 лютого 1913 року. У селі відкрито музей та бібліотеку Мікеланджело.

На честь нього названо астероїд, площу у Флоренції, океанський лайнер, комп'ютерний вірус, кратер на Меркурії, пісню Бйорна Скіфса, психологічний феномен.

Образ митця Редагувати

У мистецтві Редагувати

Джованмарія Буттері намалював рисунок «Поет Мікеланджело з Аполлоном та музами» на похорон митця (1564). Ель Греко зобразив Мікеланджело на картині «Вигнання торгашів із храму» (бл. 1570). Відомі також картини Доменіко Кресті «Мікеланджело демонструє модель собору Святого Петра Юлію ІІ» (1619) та Якопо да Емполі «Мікеланджело демонструє модель фасаду церкви Сан Лоренцо Леву X» (1617 —1619). 1970 року Сальвадор Далі створив сюрреалістичний портрет «Голова Мікеланджело із шухлядами».

Український художник мікромініатюри Микола Сядристий написав акварельний портрет Мікеланджело, який вставлено в половинку зерна дикої груші. Мікеланджело зображено серед ликів святих церкви Святого Архістратига Михаїла с. Верин Миколаївського району Львівської області.

У літературі Редагувати

Про сліпоту Мікеланджело[у] написано у повістях Тараса Шевченка «Музыкант» (1855) та «Художник» (1856). Також Мікеланджело згадується у поезії «Маяки» Шарля Бодлера (1857), повісті Марка Твена «Простаки за кордоном» (1869), у поемі «Любовна пісня Дж. Альфреда Пруфрока» Томаса Еліота (1920).

У новітній українській літературі про нього писали вірші Ліна Костенко «Чекаю дня, коли собі скажу…», Юрій Косач «Мікеланджело Буонарроті», Павло Мовчан «Мікеланджело», Микола Бажан «Перед статуями Мікеланджело», Борис Олійник «Мікеланджело» (диптих), Іван Драч «Мікеланджело в час облоги Флоренції» (до 500-річчя з дня народження) та інші. Мікеланджело згадується у поезії Миколи Вінграновського «Осяяння».

У кіно Редагувати

  • Документальний фільм Курта Оертеля «Мікеланджело» (1938)
  • Документальний фільм «Титан: Історія Мікеланджело» (1950)
  • Фільм Керола Ріда «Муки і радості» (1965)
  • Фільм Роберта Снайдера «Мікеланджело: автопортрет» (1989)
  • Документальний фільм «Мікеланджело: фільм» (BBC/Британський музей) (2005)
  • Документальний фільм «Мікеланджело та Сикстинська капела» (2006)
  • Серія «Таємниці Сикстинської капели: Загадка Мікеланджело» (тележурнал «20/20», 42-ий випуск, канал ABC) (2008)
  • Серія «Розсекречений Мікеланджело» (історичний документальний телесеріал «Загадки мертвих», 13-ий епізод) (2009)

Використання творів та мотивів Редагувати

Жак-Луї Давід. «Смерть Сократа» (фрагмент)
«Створення Адама» (фрагмент)

1893 року І. Франко розпочав працювати над своєю поемою «Мойсей», намагаючись передати гебрейського патріарха так, «щоб читач зумів пізнати в ньому українського проводиря». У 1904 році поет поїхав до Італії, і статуя Мойсея роботи Мікеланджело «настільки захопили поета, що він не годен був відвести очей від цього надзвичайного твору мистецтва». Поема була завершена в 1905 році.

1967 року вийшла книга Е. Л. Конігсбург «Із заплутаних справ пані Безіл Е. Френквайлер» (англ. From the Mixed-Up Files of Mrs. Basil E. Frankweiler), сюжет якої розвивається навколо таємниці статуї «Янгола», можливо створеної Мікеланджело. Книга отримала медаль Джона Ньюбері в 1968 році. У 1973 книгу було екранізовано Філдером Куком (пані Френквайлер зіграла Інгрід Бергман), а в 1995 — Маркусом Коулом (пані Френквайлер — Лорен Беколл).

У низці робіт Сальвадора Далі використовуються мотиви творів Мікеланджело — «„Раб“ Мікеланджело — можна скористатися як машиною» (1965), «Голова Ранку, за Мікеланджело (деталь фігури гробниці Лоренцо II Медичі)» (1977), «За „Мойсеєм“ Мікеланджело, гробниця папи Юлія II», «За „Хлопчик, що скорчився“ Мікеланджело», «Пейзаж із прихованим образом „Давида“ Мікеланджело» (1982), «Голова, навіяна Мікеланджело» (1983) тощо. Картина «М'який автопортрет зі смаженим салом» (1941) була навіяна враженнями про обличчя на знятій шкірі Святого Варфоломея (фреска «Страшний суд»).

У 1987 році вийшла збірка Ліни Костенко «Сад нетанучих скульптур», до якої ввійшла драматична поема «Сніг у Флоренції». У творі згадується про снігову скульптуру, створену юним Мікеланджело, «людиною-каменем», для П'єро Медичі.

У короткометражному фільмі Мікеланджело Антоніоні «Погляд Мікеланджело» (2004) показано статуї гробниці папи Юлія ІІ. Фільм отримав Приз ФІПРЕССІ на міжнародному кінофестивалі у Вальядоліді.

У японському аніме-серіалі «Ерґо Проксі» (2006) є чотири алегоричні статуї Мікеланджело — «День», «Ніч», «Вечір» та «Світанок».

В епізоді «Севільський Гомер» (серіал «Сімпсони», 2007) пародіюється фреска «Створення Адама».

Примітки Редагувати

Виноски Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118582143 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  3. Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
    d:Track:Q107456632
  4. Artnet — 1998.
    d:Track:Q874430d:Track:Q266566
  5. Зведений список імен діячів мистецтва
    d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
  6. http://www.smithsonianmag.com/travel/how-to-tour-michelangelos-rome-12922932/
  7. ↑ Michelangelo. Encyclopædia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 січня 2012. 
  8. ↑ Wallace, 2010, с. 5.
  9. ↑ Роллан, 1992, с. 78 —79.
  10. Вазарі, 1970, с. 312.
  11. «…Ohne die Sixtinische Kapelle gesehen zu haben, kann man sich keinen anschauenden Begriff machen, was ein Mensch vermag» (Dorothea Scholl. Von den «Grottesken» zum Grotesken: die Konstituierung einer Poetik des Grotesken in der italienischen Renaissance. — LIT Verlag Münster, 2004. — С. 363.) (нім.)
  12. Johann Wolfgang von Goethe, Italian Journey (1786-1788), August 23, 1787 (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 18 січня 2012. 
  13. Durant, 1953, с. 475.
  14. Эрпель, 1990, с. 7.
  15. ↑ Tolnay, 1943, с. 11.
  16. Брион, 2002, с. 6.
  17. Wallace, 2010, с. 63.
  18. ↑ Charles Clément. Michelangelo. — S. Low, Marston, Searle, & Rivington, ltd, 1892. — С. 5. (англ.)
  19. Брион, 2002, с. 9.
  20. Вазарі, 1970, с. 298.
  21. Роллан, 1992, с. 91.
  22. Condivi, 1999, с. 9.
  23. Вазарі, 1970, с. 297.
  24. Condivi, 1999, с. 5.
  25. William E. Wallace, Michelangelo: The Artist, the Man, and his Times [ 10 березня 2012 у Wayback Machine.], Cambridge University Press (англ.)
  26. Вазарі, 1970, с. 299.
  27. Скульптура — світоч живопису (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 січня 2012. 
  28. Wallace, 2010, с. 30.
  29. ↑ Shelley Esaak (27 липня 2008). Will the Real Michelangelo Please Stand Up? (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 січня 2012. 
  30. Scigliano, 2005, с. 45.
  31. Crucifix 'confirmed' as a Michelangelo. BBC News (англ.). 18 липня 2001. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 січня 2012. 
  32. Роллан, 1992, с. 92 —93.
  33. Шульц, 2006, с. 268.
  34. Ліна Костенко. . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 4 лютого 2012. 
  35. Оксана Пахльовська (18 березня 2011). Срібним олівцем. Процитовано 20 січня 2012. 
  36. Antonio Forcellino, Michelangelo: A Tormented Life [ 30 січня 2011 у Wayback Machine.], Polity, 2009 (англ.)
  37. James Hall, Michelangelo and the Reinvention of the Human Body [ 2 січня 2012 у Wayback Machine.], Farrar, Straus and Giroux, 2005 (англ.)
  38. Tolnay, 1943, с. 20 —21.
  39. ↑ Эрпель, 1990, с. 13.
  40. Tolnay, 1943, с. 24 —25.
  41. Condivi, 1999, с. 19 —20.
  42. Tolnay, 1943, с. 26 —28.
  43. ↑ Роллан, 1992, с. 94 —95.
  44. Дживелегов А. Микельанджело[недоступне посилання з липня 2019] / А. Дживелегов. — М.: Молодая гвардия, 1938. — 318 с.: ил. — (ЖЗЛ. Вып. 17 — 18 (137 —138)). Библиогр.: С. 307 —314. (рос.)
  45. Wallace, 2010, с. 14.
  46. Marc Levoy (28 березня 1999). We finish scanning the David [Ми закінчили сканувати Давида] (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 20 січня 2012. 
  47. ↑ Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 75.
  48. Leonard Barkan, Michelangelo: A Life on Paper [ 11 квітня 2012 у Wayback Machine.], Princeton University Press, 2010 (англ.)
  49. Wallace, 2010, с. 16 —17.
  50. Ryan, 1998, с. 504.
  51. Charles Seymour, Michelangelo's David: a search for identity [ 2 листопада 2013 у Wayback Machine.], University of Pittsburgh Press, 1967 (англ.)
  52. Wallace, 2010, с. 24.
  53. Wallace, 2010, с. 25.
  54. d'Ancona, Mirella Levi (1968). The Doni Madonna by Michelangelo: An Iconographic Study [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]. The Art Bulletin (Taylor & Francis), p. 45 (англ.)
  55. Мікеланджело Буонарроті (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 січня 2012. 
  56. Wallace, 2010, с. 20.
  57. Wallace, 2010, с. 19.
  58. Роллан, 1992, с. 100.
  59. Роллан, 1992, с. 106 —107.
  60. Andrew Wordsworth (20 червня 2000). Have Italy's art restorers cleaned up their act? (англ.). The Independent. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 січня 2012. 
  61. Peter Layne Arguimbau (5 жовтня 2006). Michelangelo's Cleaned off Sistine Chapel (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 січня 2012. 
  62. ↑ Wallace, 2010, с. 46 —47.
  63. Роллан, 1992, с. 85 —86.
  64. Павличко Д. В. Сонети подільської осені. — К.: Рад. письменник, 1973. — 112 с.
  65. ↑ Эрпель, 1990, с. 14.
  66. Wallace, 2010, с. 7.
  67. ↑ Эрпель, 1990, с. 15.
  68. Мікеланджело Буонарроті: Бібліотека Лауренціана (1524-1534) (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 січня 2012. 
  69. Вазарі, 1970, с. 359.
  70. Вазарі, 1970, с. 358.
  71. William D. Montalbano (9 квітня 1994). It's 'Judgment' Day for Unveiled Sistine Chapel: Vatican: The Pope praises the restored Michelangelo masterpiece. Gone is centuries of grime—and modesty (англ.). The Los Angeles Times. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 19 травня 2012. 
  72. ↑ Вазарі, 1970, с. 362.
  73. ↑ Либман, 1964, с. 17.
  74. ↑ Вазарі, 1970, с. 364.
  75. Francisco De Holanda, Dialogues with Michelangelo, Pallas Athene, 2006 ISBN 1-84368-015-7 (англ.)
  76. Paulo Villac Filho (31 липня 2004). Da Pintura Antigua by Francisco de Hollanda (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 січня 2012. 
  77. Ian Chilvers. Holanda, Francisco de. The Oxford Dictionary of Art. 2004. Encyclopedia.com (англ.). Процитовано 21 січня 2012. [недоступне посилання з липня 2019]
  78. Blaise de Vigenère. Les images ou tableaux de platte peinture des deux Philostrates sophistes grecs et les statues de Callistrate. Paris, 1578, p. 855 (фр.)
  79. Лео Стайнберґ. (PDF) (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 21 січня 2012. 
  80. Палестринська П'єта (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 21 січня 2012. 
  81. Костенко Л. В. Силуети // Вибране. — Київ : Дніпро, 1989. — С. 225. — ISBN 5-308-00376-9.
  82. Роллан, 1992, с. 196.
  83. Вазарі, 1970, с. 402.
  84. Лист Даніеле да Вольтерра до Вазарі від 17 березня 1564 року
  85. Останній день життя, перший день спокою! (18 лютого 1564) (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  86. Вазарі, 1970, с. 419.
  87. Santa Croce (Florence): Tomb of Michelangelo Buonarroti (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  88. Borromean Logos: Michelangelo (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  89. Santa Croce: Church and Museum. The Museums of Florence (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  90. Мікельанджело Буонарроті. Нажив я воло тут, на риштуванні... (в перекладі Мойсея Фішбейна). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  91. ↑ Wallace, 2010, с. 40 —41.
  92. А. М. Эфрос. Поэзия Микеланджело (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  93. ↑ Роллан, 1992, с. 112 —113.
  94. ↑ Роллан, 1992, с. 154 —155.
  95. Вибрані поезії Мікеланджело (з коментарем) (PDF) (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  96. Rime, Michelangelo Buonarroti (1623) (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  97. Ryan, 1998, с. 7.
  98. Die Dichtungen des Michelagniolo Buonarroti Herausgegeben Und mit Kritiscem Apparate Versehen von Dr. Carl Frey (нім. та італ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  99. Ryan, 1998, с. 9.
  100. Мікеланджело Буонарроті. Відповідь «Ночі»: [Вірш]: Пер. з італ. Г. Кочур// Зарубіж. л-ра. — 1998. — Жовт. (Чис. 40). — С. 4.
  101. Михайло Москаленко. Нариси з історії українського перекладу. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  102. Albert Seay. Arcadelt and Michelangelo, Renaissance news vol. 18, 4 (1965) p. 299 —301 (англ.)
  103. Costanzo Festa ; edited by Richard J. Agee (1997). (англ.). A-R Editions, Inc. с. xi. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 4 лютого 2012. 
  104. Early MusiChicago: Jean Conseil (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 січня 2012. 
  105. James Leonard, Rovi. Richard Strauss. 5 Lieder, Op.15, TrV148 (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  106. Iain Gillis. Grasping Toward the Light: A Reassessment of Wolf’s Michelangelo- Lieder (PDF). Musicological Explorations. Vol 11 (2010) (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  107. Benjamin Britten. 7 Sonnets of Michelangelo, Op.22 (song cycle) (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  108. Дмитрий Шостакович. Сюита на слова Микеланджело Буонарроти для баса и фортепиано. Перевод А. Эфроса (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  109. Микеланджело Буонарроти. Стихотворения (До и после 1540) (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2012. 
  110. Sir Peter Maxwell Davies. Tondo di Michelangelo (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  111. Il tempo passa: based on the poetry of Michelangelo / Matthew Dewey (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  112. Lead medal of Michelangelo, by Leone Leoni. The British Museum (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  113. ↑ Роллан, 1992, с. 87 —88.
  114. Яким був Мікеланджело? (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  115. Carlos Hugo Espinel (18 грудня 1999). Michelangelo's gout in a fresco by Raphael. Volume 354, Issue 9196 (англ.). The Lancet. с. 2149 – 2151. doi:10.1016/S0140-6736(99)09070-4. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  116. Wolfgang Kuehn (25 березня 2000). Michelangelo's gouty knee. Volume 355, Issue 9209 (англ.). The Lancet. с. 1104. doi:10.1016/S0140-6736(05)72230-3. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  117. Роллан, 1992, с. 82 —83.
  118. Роллан, 1992, с. 168 —169.
  119. ↑ Роллан, 1992, с. 172 —173.
  120. Вазарі, 1970, с. 310.
  121. Вазарі, 1970, с. 315.
  122. Вазарі, 1970, с. 316.
  123. Любимов Л. Д. Искусство Западной Европы. — М. : Просвещение, 1982. — 320 с. (рос.)
  124. Rudolf Preimesberger. Paragons and Paragone: Van Eyck, Raphael, Michelangelo, Caravaggio, Bernini. — Getty Publications, 2011. — С. 68. (англ.)
  125. Anthony Hughes, Michelangelo [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.], p. 326, ISBN 978-0-7148-3483-2 (англ.)
  126. Durant, 1953, с. 501.
  127. David Fuller, The life in the sonnets [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], p. 30 (англ.)
  128. Symonds, 1893, с. 146.
  129. Логиш С. В. Микеланджело Буонарроти // Сборник статей (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  130. Mark Brown (16 лютого 2010). Michelangelo's dreams of male muse go on show at Courtauld (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  131. Durant, 1953, с. 585.
  132. Брион, 2002, с. 241 —242.
  133. Брион, 2002, с. 235.
  134. Джекі Гейлер. Капрезе-Мікеланджело: Місце народження мистецького генія. The Tuscan Magazine (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  135. J. Jones (24 січня 2004). The Reluctant Disciple (англ.). www.guardian.co.uk. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 29 березня 2012. 
  136. Salvador Dali. Untitled (Michelangelo Head with Drawers), 1970 [ 6 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  137. . Архів оригіналу за 28 грудня 2011. Процитовано 26 лютого 2012. 
  138. Божена Городницька (1 жовтня 2008). У ликах святих — Мікеланджело, Шевченко, бас-гітарист групи «Мері»…. www.wz.lviv.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 19 травня 2012. 
  139. Пехник Андрій. Коректор: оповідання // Хроніки. — К.: Смолоскип, 2002. — с. 7 —35.
  140. Andrew Toffoli, Michelangelo Bunnyrroti (Histories Presents) [ 4 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  141. Шарль Бодлер, Маяки [ 2016-03-05 у Wayback Machine.], ae-lib.org.ua
  142. Галерея Мікеланджело: згадки у культурі (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  143. The Love Song of J. Alfred Prufrock By T. S. Eliot (With Stanza Summaries, Annotations, and Explanations of Allusions) (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  144. Кравець Ярема Іванович. Андрій Свірко — бельгійський перекладач і дослідник поетичної творчості Івана Франка (PDF) // Вісник Львівського університету. — Львів, 2010. — Вип. 51. — С. 177 —195. з джерела 2 квітня 2015. Процитовано 19 травня 2012.
  145. Ольга Башкирова (листопад 2006). Статуя в художній системі драматичної поеми Ліни Костенко «Сніг у Флоренції» (PDF). Слово і Час. с. 22. Процитовано 9 лютого 2012. 
  146. 49-ий фестиваль у Вальядоліді (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  147. Paul Joannides (Aug. 1977). Michelangelo's Lost Hercules. The Burlington Magazine (англ.). с. 550. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  148. J. Paul Getty Museum Acquires Francesco Primaticcio Bronze (англ.). 28 жовтня 2011. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  149. R. J. Knecht. Francis I. — Cambridge University Press, 1984. — С. 267. (англ.)
  150. Наталя Куликова (25 січня 2003). Медічі — символ епохи Відродження. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  151. Вазарі, 1970, с. 388.
  152. Il petrarchismo atipico di Michelangelo (італ.). 4 січня 2011. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  153. Шульц, 2006, с. 5.
  154. Gerard McBurney. Shostakovich, Dmitri: Suite on Verses of Michelangelo Buonarroti (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 4 лютого 2012. 
  155. Коментарі до повісті «Музыкант». Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 29 березня 2012. 

Література Редагувати

Мікеланджело Буонарроті
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Мистецтво»
Цитати у Вікіцитатах?
Генеалогія на Родоводі?
Мікеланджело Буонарроті у Вікісховищі?
  • Брион Марсель. Микеланджело / Пер. с фр. Г. Г. Карпинского = фр. Michel-Ange. — М. : Молодая гвардия, 2002. — ISBN 5-235-02487-7. (рос.)
  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко = нім. Michelangelo. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
  • Либман М. Я. Микеланджело Буонарроти. — М. : Советский художник, 1964. (рос.)
  • Лучук І. Історія світової поезії. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2010. — 672 с. — ISBN 978-966-10-1046-7.
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Мікеланджело (1475 —1564) [Текст] : до 500-річчя з дня народження: Збірник / Укл. М. П. Бажан. — К. : Мистецтво, 1975. — 395 с.
  • Роллан Р. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла = фр. Vie de Michel-Ange. — М. : Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4. (рос.)
  • Стоун І. Муки и радости. Роман: Пер. с англ. Н. Банникова = англ. The Agony and the Ecstasy. — М. : Правда, 1991. — 768 с. — ISBN 5-253-00154-9. (рос.)
  • Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів = чеськ. Kámen a bolest. — К. : Юніверс, 2006. — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
  • James Ackerman (1986). The Architecture of Michelangelo. University of Chicago Press. ISBN 978-0-226-00240-8. 
  • Ascanio Condivi; Alice Sedgewick. The Life of Michelangelo (1553). — Pennsylvania State University Press, 1999. — 154 с. — ISBN 0-271-01853-4. (англ.)
  • Will Durant. The Story of Civilization: 5. The Renaissance. — New York : Simon and Schuster, 1953. — 776 с. — ISBN 0-671-61600-5. (англ.)
  • Christopher Ryan. The poetry of Michelangelo: an introduction. — London : Continuum International Publishing Group, 1998. (англ.)
  • James M. Saslow. The poetry of Michelangelo: An Annotated Translation. — New Haven and London : Yale University Press, 1991. — 559 с. — ISBN 0-300-05509-9. (англ.)
  • Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
  • John Addington Symonds. The Life of Michelangelo Buonarroti. — 1893. (англ.)
  • Charles de Tolnay. The Youth of Michelangelo. — Princeton, NJ : Princeton University Press, 1943. (англ.)
  • William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)

Посилання Редагувати

Зовнішні відеофайли
Веринське диво (ТСН, 24.09.2010)

догори


Ця стаття належить до вибраних статей Української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buonarroti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mikelandzhelo Mikela ndzhelo di Franche sko di Ne ri di Minia to del Se ra i Lodo viko di Leona rdo di Buonarro ti Simo ni ital Michelangelo di Francesci di Neri di Miniato del Sera i Lodovico di Leonardo di Buonarroti Simoni chasto vidomij yak Mikelandzhelo abo Mikelyandzhelo 6 bereznya 1475 14750306 Kapreze 18 lyutogo 1564 Rim italijskij skulptor hudozhnik arhitektor poet ta inzhener Jogo tvori vvazhalisya najvishimi dosyagnennyami mistectva Vidrodzhennya she za zhittya samogo majstra 7 8 Romen Rollan pisav pro nogo Nehaj sam vin buv stvorenij iz cogo porohu zemnogo Ale iz tlini spalahnuv vogon sho ochishuye vse vogon geniya 9 Mikelandzhelo prozhiv majzhe 89 rokiv cilu epohu vid periodu Visokogo Vidrodzhennya do pochatkiv Kontrreformaciyi Za cej period zminilosya trinadcyat Pap Rimskih vin vikonuvav zamovlennya dlya dev yati iz nih Zbereglosya bagato dokumentiv pro jogo zhittya ta tvorchist svidchennya suchasnikiv listi samogo Mikelandzhelo dogovori jogo osobisti j profesijni zapisi Mikelandzhelo takozh buv pershim predstavnikom zahidnoyevropejskogo mistectva chiya biografiya bula nadrukovana she za jogo zhittya 7 Mikelandzhelo Buonarrotiital Michelangelo BuonarrotiPortret Mikelandzhelo pislya 1544 Im ya pri narodzhenni Mikelandzhelo di Lodoviko Buonarroti SimoniNarodivsya 6 bereznya 1475 1475 03 06 Kapreze Mikelandzhelo Florentijska respublika 1 2 3 Pomer 18 lyutogo 1564 1564 02 18 88 rokiv Rim Papska derzhava 1 2 Nacionalnist ItaliyecGromadyanstvo Florentijska respublika 5 6 Zhanr skulptura zhivopis arhitektura poeziyaNavchannya Domeniko GirlandajoBertoldo di DzhovanniNapryamok vidrodzhennya manyerizmRoki tvorchosti 1484 1564Pokrovitel Lorenco Medichi papa Yulij II papa Pavlo IIIVpliv Mazachcho Yakopo della Kvercha Lorenco Giberti Paolo UchelloVpliv na Annibale Karrachchi Andrea del Sarto Dzhakomo della Porta Gulyelmo della Porta Benvenuto Chellini El Greko Rodena Rubensa Frederika Lejtona ta inshihPracyuvav u mistah Florenciya Bolonya RimOsnovni roboti David Vakh P yeta Mojsej freski steli Sikstinskoyi kapeli Strashnij sud Grobnicya papi Yuliya II statuyi kapeli Medichi Dzhuliano Medichi Den Nich Lorenco II Medichi Ranok Vechir Madonna Medichi kupol Soboru Svyatogo Petra ta inshiDiv Tvori MikelandzheloAvtografSered najvidomishih jogo skulpturnih robit David Vakh P yeta statuyi Mojseya Liyi ta Rahili dlya grobnici papi Yuliya II Dzhordzho Vazari pershij oficijnij biograf Mikelandzhelo pisav sho David perevishiv slavu vsih suchasnih i antichnih statuj greckih i rimskih bud koli zroblenih 10 Odnim iz najmonumentalnishih tvoriv mitcya ye freski steli Sikstinskoyi kapeli pro yaki Gete skazav sho ne pobachivshi Sikstinsku kapelu vazhko sobi naochno uyaviti te sho mozhe zrobiti odna lyudina 11 12 a Vilyam Dyurant pisav sho u svoyij yednosti voni najbilshe dosyagnennya lyudini v istoriyi zhivopisu 13 Sered jogo arhitekturnih zvershen proyekt kupola Soboru Svyatogo Petra shodi biblioteki Laurenciana plosha Kampidolo ta inshi Doslidnikami vvazhayetsya sho mistectvo Mikelandzhelo ce mistectvo sho rozpochinayetsya i zavershuyetsya zobrazhennyam lyudskogo tila 14 Zmist 1 Zhittya ta tvorchist 1 1 Dityachi roki 1 2 Yunist Pershi tvori 1 2 1 Bitva kentavriv 1 2 2 Rozp yattya 1 3 Bolonya 1 4 Persha podorozh do Rimu 1 4 1 Vakh 1 4 2 P yeta 1 5 Period drugoyi Florentijskoyi respubliki 1 5 1 David 1 5 2 Madonna Doni 1 5 3 Bitva pri Kashini 1 5 4 Yevangelist Matvij 1 6 U Rimi chasiv Yuliya II i Leva X 1 6 1 Grobnicya papi Yuliya II Proyekt 1 6 2 Drugij bolonskij period 1 6 3 Sikstinska kapela 1 6 3 1 Restavraciya 1 6 4 Grobnicya papi Yuliya II Drugij proyekt 1 6 4 1 Mojsej 1 6 4 2 Rabi 1 7 Povernennya do Florenciyi 1 7 1 Kapela Medichi 1 7 2 Biblioteka Laurenciana 1 7 3 Genij peremogi 1 8 Perebuvannya u Rimi 1 8 1 Strashnij Sud 1 8 2 Kapela Paolina 1 8 3 Plosha Kampidolo 1 8 4 Grobnicya papi Yuliya II Zavershennya 1 8 5 Sobor Svyatogo Petra 1 8 6 P yeta II 1 8 7 P yeta Rondanini 1 9 Smert ta pohovannya 1 9 1 Grobnicya Mikelandzhelo 2 Poetichna spadshina 2 1 Vikoristannya v muzici 3 Zovnishnist 4 Osobiste zhittya 5 Vshanuvannya pam yati 5 1 Obraz mitcya 5 1 1 U mistectvi 5 1 2 U literaturi 5 1 3 U kino 5 2 Vikoristannya tvoriv ta motiviv 6 Primitki 7 Vinoski 8 Literatura 9 PosilannyaZhittya ta tvorchist Redaguvati nbsp Kopiya zapisu pro narodzhennya MikelandzheloDityachi roki Redaguvati Narodivsya v seli Kapreze provinciya Arecco buv drugoyu ditinoyu u sim yi Jogo batko Lodoviko Buonarroti ital Lodovico Ludovico di Leonardo Buonarroti Simoni buv na toj chas 169 im podestoyu 15 b Uprodovzh kilkoh pokolin predstavniki rodu Buonarroti Simoni buli dribnimi bankirami Florenciyi ale Lodoviko ne vdalosya zberegti finansovij stan banku tomu vin chas vid chasu zajmav derzhavni posadi 7 16 Vidpovidno do zapisu Lodoviko yakij zberigayetsya u muzeyi Kaza Buonarroti Florenciya Mikelandzhelo v narodivsya u ponedilok a vranci za 4 chi 5 godin do svitanku U comu reyestri takozh vkazano sho hrestini vidbulisya 8 bereznya 1475 roku v cerkvi San Dzhovanni di Kapreze g j perelicheno hreshenih batkiv 17 Hresheni batki MikelandzheloIm ya ukrayinskoyu Im ya italijskoyu PrimitkiDon Daniello di Ser Buonaguyida Don Daniello di Ser Buonaguida iz Florenciyi parafiyalnij svyashennik cerkvi San DzhovanniDon Andrea di Don Andrea di z Poppi svyashennik z monastirya u Dichchano ital Dicciano Dzhovanni di Naur yi Giovanni di Naurii z KaprezeYakopo di Franchesko Jacopo di Francesco z Kazurio ital Casurio Marko di Dzhordzho Marco di Giorgio z KaprezeDzhovanni di B yadzho Giovanni di Biaggio z KaprezeAndrea di B yadzho Andrea di Biaggio z KaprezeFranchesko di Yakopo del Anduyino Francesco di Jacopo del Anduino z KaprezeSer Bartolomeo di Santi del Lanse Ser Bartolomeo di Santi del Lanse notar b nevidomo nerozbirlivoMatir yu Mikelandzhelo bula Francheska di Neri del Miniato di Siyena ital Francesca di Neri del Miniato di Siena 18 Cherez misyac pislya narodzhennya sina u Lodoviko zakinchivsya termin perebuvannya na posadi podesti j sim ya povernulasya do Florenciyi a hlopchika oskilki u Francheski buli problemi zi zdorov yam 19 viddali goduvalnici iz sela Settinyano nedaleko vid Florenciyi Tam buv roztashovanij mayetok Buonarroti teper Villa Mikelandzhelo a takozh nevelikij kar yer marmuru ta ferma 18 Hlopchik zhiv u sim yi goduvalnici druzhini kamenyara j provodiv bagato chasu bilya kar yeru Vvazhayetsya sho piznishe Mikelandzhelo nache zhartoma skazav Vazari sho 20 15 nbsp iz moloka svoyeyi mamki ya vidobuv rizec i molotok yakimi ya roblyu statuyi nbsp nbsp Graf Kanosskij Malyunok Mikelandzhelo Mikelandzhelo buv drugim sinom Lodoviko Fric Erpel navodit roki narodzhennya brativ Lionardo ital Lionardo 1473 r Buonarroto ital Buonarroto 1477 r Dzhovansimone ital Giovansimone 1479 r ta Dzhizmondo ital Gismondo 1481 r Togo zh roku pomerla matir a 1485 roku cherez chotiri roki pislya yiyi smerti Lodoviko odruzhivsya vdruge Machuhoyu Mikelandzhelo stala Lukreciya Ubaldini 21 Nezabarom Mikelandzhelo viddali do shkoli Franchesko Galatea da Urbino ital Francesco Galatea da Urbino u Florenciyi d Hlopec ne viyavlyav osoblivogo nahilu do navchannya a viddavav perevagu spilkuvannyu z mitcyami ta peremalovuvannyu cerkovnih ikon ta fresok 22 Vidomo sho Lodoviko pishavsya svoyim aristokratichnim pohodzhennyam adzhe rid Buonarroti Simoni pretenduvav na krevnu rodinnist iz markgrafineyu Matildoyu Kanosskoyu 23 hocha j nema dostatnih dokumentalnih danih dlya pidtverdzhennya cogo Askanio Kondivi stverdzhuvav sho j sam Mikelandzhelo u ce viriv zgaduyuchi pro aristokratichne pohodzhennya rodu v svoyih listah do pleminnika Lionardo 24 Za Vilyamom Vollesom viznachalnim ye te sho 25 nbsp do Mikelandzhelo malo mitciv pretenduvalo na take j she menshe virili u ce z takoyu upevnenistyu Mitci ne mali ne tilki gerbiv a j spravzhnih prizvish Yih nazivali na chest batka profesiyi chi mista j sered nih taki vidomi suchasniki Mikelandzhelo yak Leonardo da Vinchi ta Dzhordzhone da Kastelfranko Originalnij tekst angl few artists before Michelangelo made such claims and fewer still could believe them with any confidence Not only did artists not have coats of arms many did not even have proper last names Artists were named after their fathers after a profession or after their place of origin such as Michelangelo s famous contemporaries Leonardo da Vinci and Giorgione da Castelfranco nbsp Yunist Pershi tvori Redaguvati nbsp Chezare Dzokki Yunij Mikelandzhelo visikaye Golovu favna vtrachena U 1488 roci trinadcyatirichnij Mikelandzhelo ogolosiv batkovi sho prodovzhuvati simejnu finansovu spravu ne maye namiru stav uchnem u majsterni brativ Girlandajo Vidra zu batko buv proti takoyi nearistokratichnoyi kar yeri ale nevdovzi pidpisav kontrakt iz Domeniko Girlandajo za yakim ostannij zobov yazuvavsya oplachuvati robotu Mikelandzhelo 26 Tut hlopec otrimav mozhlivist oznajomitisya iz osnovnimi materialami ta tehnikoyu do cogo zh periodu nalezhat jogo olivcevi kopiyi tvoriv takih florentijskih hudozhnikiv yak Dzhotto ta Mazachcho e vzhe v cih kopiyah proyavilosya harakterne dlya Mikelandzhelo skulpturne bachennya form 27 Do cogo zh periodu nalezhit jogo kartina Muki Svyatogo Antoniya kopiya gravyuri Martina Shongauera Uzhe cherez rik Mikelandzhelo staye uchnem Bertoldo di Dzhovanni yakij buv uchnem Donatello Jogo pracya u sadu skulptur Lorenco Pishnogo privernula uvagu ostannogo j u 1490 roci hlopec oselivsya u palaci Medichi zalishayuchis tam do smerti Lorenco 1492 Tut vin poznajomivsya ta mav shans spilkuvatisya iz filosofami Platonivskoyi akademiyi Marsilio Fichino Andzhelo Policiano Dzhovanni Piko della Mirandola ta inshi Takozh vin tovarishuvav iz Dzhovanni drugij sin Lorenco majbutnij papa Lev H ta Dzhulio Medichi pozashlyubnij sin Dzhuliano Medichi majbutnij papa Kliment VII 28 Sered jogo pershih vidomih skulpturnih robit Golova favna marmur ne zbereglas relyefi Bitva kentavriv ta Madonna bilya shodiv marmur Kaza Buonarroti Florenciya U 1492 1493 rokah Mikelandzhelo pracyuvav nad Rozp yattyam derevo cerkva Santo Spirito Florenciya Vidomo sho u cej chas P yetro Torridzhano deyi Torridzhani yakij tezh buv uchnem Bertoldo posvarivshis iz Mikelandzhelo udarom v oblichchya zlamav nosovu kistku hlopcevi 29 Bitva kentavriv Redaguvati Dokladnishe Bitva kentavriv Relyef Bitva kentavriv zobrazhaye scenu z greckogo mifu pro bitvu lyudej lapitiv iz kentavrami sho napali na nih pid chas vesilnogo benketu Syuzhet bulo zaproponovano Andzhelo Policiano a jogo sut peremoga civilizaciyi nad varvarstvom Za mifom lapiti peremogli prote v interpretaciyi Mikelandzhelo rezultat bitvi ne zovsim yasnij i navit ne vazhlivij Cya skulptura vidilyayetsya tim sho ce persha jogo robota rizcem Na dumku Erika Shilyano ce persha iz zavershenih nezakinchenih tehnika non finito skulptur Mikelandzhelo 30 Ce takozh bula ostannya robota Mikelandzhelo pid patronatom Lorenco Pishnogo Rozp yattya Redaguvati Dokladnishe Rozp yattya Derev yane Rozp yattya bulo stvoreno u 1492 chi 1493 roci ale vzhe pislya smerti Lorenco Same v cej chas Mikelandzhelo rozpochav anatomichni shtudiyi u likarni pri monastiri Santa Mariya del Santo Spirito ital Santa Maria del Santo Spirito sho mozhna pov yazati iz tim sho rozip yatogo Hrista zobrazheno ogolenim Deyakij chas Rozp yattya zberigalosya u muzeyi Kaza Buonarroti zaraz u cerkvi Santo Spirito Avtorstvo Mikelandzhelo ne bulo bezsumnivnim i diskusiyi tochilisya majzhe sorok rokiv ale 2001 roku vono pidtverdilos doslidnikami 31 nbsp nbsp nbsp nbsp Muki Svyatogo Antoniya bl 1487 88 Madonna bilya shodiv bl 1491 Bitva kentavriv bl 1492 Rozp yattya 1492 93 Takozh cej period period palkih promov monaha Dzhirolamo Savonaroli yakij pogrozhuvav Florenciyi krivavim mechem Gospodnim Pid cim vplivom u 1491 roci starshij brat Mikelandzhelo Lionardo priyednavsya do dominikanciv 32 nbsp Rubens Yunij Gerkules vtrachena Lorenco Pishnij pomer 9 kvitnya 1492 roku Mikelandzhelo zalishivshis bez pokrovitelya deyakij chas pozhiv iz rodinoyu ale 20 sichnya 1494 roku vin povernuvsya do palacu Medichi uzhe pid egidu starshogo sina j spadkoyemcya Lorenco Medichi P yero Do cogo periodu takozh nalezhit statuya Gerkules marmur ne zbereglasya zh ta Snigovij veleten Zamovlennya ostannogo bulo ideyeyu kardinala Bibb yeni yaku pidtrimav pravitel P yero U romani Karela Shulca pro ce napisano tak nbsp Bulo b nepogano yakbi cej yunij skulptor zaradi rozvagi vilipiv zi snigu veliku statuyu yaka b potishila narod Takogo she ne bulo v usij Italiyi statuya zi snigu pro neyi mabut skriz zagovorili b poklikali Mikelandzhelo i vin pogodivsya nbsp Cej vipadok zgaduyetsya takozh u dramatichnij poemi Lini Kostenko Snig u Florenciyi Ne spav Ne yiv Ni z kim ne govoriv Zmarniv Promerz Vtomivsya Zaneduzhav Ale stvoriv tu statuyu stvoriv Abi zh hto znav yaka vona bula Prigrilo sonce i vona roztala 34 35 Sered doslidnikiv nemaye odnostajnoyi dumki shodo togo kogo zobraziv Mikelandzhelo u svoyij snigovij skulpturi Napriklad na dumku Antonio Forchellino ital Antonio Forcellino ce buv prototip Gerkulesa 36 Dzhejms Goll angl James Hall vvazhaye sho ce mala buti Madonna 37 Bolonya Redaguvati Voseni 9 listopada 1494 roku rodinu Medichi bulo oficijno vignano iz Florenciyi a Savonarola stav diktatorom U Florenciyi vstanovilasya tak zvana Druga respublika pershi chotiri roki yakoyi faktichno buli teokratiyeyu Cherez nebezpeku vtorgnennya vijsk Karla VIII Mikelandzhelo virishuye poyihati spochatku do Veneciyi a potim do Bolonyi Tam hlopec zhiv u Dzhanfranchesko Aldovrandini ital Giovan Francesco Aldovrandini Tut vin stvoriv tri neveliki skulpturi dlya grobnici Svyatogo Dominika yaka zalishalasya nedovershenoyu cherez smert Nikolo del Arka skulptora sho rozpochav robotu 38 U cej period Mikelandzhelo chitaye tvori Dante Petrarki ta Bokkachcho 39 nbsp nbsp nbsp nbsp Grobnicya SvyatogoDominika Svyatij Petronij bl 1494 95 Prokl Bolonskij bl 1494 95 Yangol z kandelyabrom bl 1494 95 Persha podorozh do Rimu Redaguvati nbsp Vakh Nevdovzi politichna situaciya u Florenciyi stala spokijnishoyu i Mikelandzhelo povernuvsya dodomu ale ne otrimuyuchi zamovlen vid novoyi vladi znovu pochav pracyuvati na Medichi 40 Za Kondivi same v cej chas Lorenco di P yerfranchesko de Medichi zamoviv jomu statuyu Molodogo Ivana Hrestitelya a takozh statuyu Amur sho spit vtrachena ale z umovoyu tak obrobiti vitvir shob mati zmogu prodati jogo dorozhche yak antichnij 41 i Pokupcem ciyeyi skulpturi stav kardinal Rafael Riario yakij viyaviv pidrobku ale buv nastilki vrazhenij majsternistyu roboti sho zaprosiv hlopcya do Rima Dvadcyatiodnorichnij Mikelandzhelo pribuv u misto 25 chervnya 1496 roku 42 i prozhiv tam nastupnih p yat rokiv Vakh Redaguvati Dokladnishe Vakh 4 lipnya 1496 roku Mikelandzhelo rozpochav robotu nad zamovlennyam kardinala marmurovoyu statuyeyu Vakha boga vina Ce dvometrova skulptura priznachena dlya krugovogo oglyadu P yanogo boga vina suprovodzhuye malenkij satir yakij lasuye ketyagom vinogradu Vakh nenache gotovij vpasti vpered ale zberigaye rivnovagu vidhilyayuchis nazad jogo poglyad obernenij na chashu z vinom M yazi spini viglyadayut napruzhenimi ale rozslableni m yazi zhivota ta stegon demonstruyut fizichnu a otzhe j duhovnu slabkist Mikelandzhelo domigsya vrazhennya nestijkosti bez kompozicijnoyi nevrivnovazhenosti yaka mogla b porushiti estetichnij efekt Odnak po zavershenni tvoru kardinal vidmovivsya vid nogo j skulpturu dlya svogo sadu pridbav bankir Yakopo Galli zaraz statuya perebuvaye u muzeyi Bardzhello u Florenciyi Romen Rollan takozh zgaduye Bardzhellivskogo Adonisa Bardzhello ta velikogo Kupidona Muzej Viktoriyi j Alberta London 43 Oleksij Dzhivelegov vvazhav sho Adonis zaslabka robota dlya nogo 44 1497 roku pomiraye machuha Mikelandzhelo Lukreciya Ubaldini 39 P yeta Redaguvati Dokladnishe P yeta nbsp P yeta U 1498 roci Mikelandzhelo otrimav zamovlennya na P yetu vid vplivovogo francuzkogo kardinala Zhana de Bile ra fr Jean de Bilheres 45 43 Kontrakt bulo pidpisano 7 serpnya togo zh roku Yak zaznachaye V Volles sama tema oplakuvannya Hrista bula poshirenisha u pivnichnij Yevropi ta vizantijskomu mistectvi anizh v Italiyi epohi Renesansu Mikelandzhelo traktuye temu dosit strimano Smert i skorbota nemov mistyatsya v marmuri z yakogo stvorena skulptura Spivvidnoshennya figur take sho voni utvoryuyut nizkij trikutnij nizkij konus Ogolene tilo Hrista kontrastuye z pishnim bagatim odyagom Bogomateri Mikelandzhelo zobraziv Bogomatir molodoyu nemov ce ne Mati i Sin a sestra sho oplakuye peredchasnu smert brata Idealizaciyu podibnogo rodu vikoristovuvali j inshi mitci sered yakih i Leonardo da Vinchi Krim togo Mikelandzhelo buv palkim prihilnikom Dante v ostannij kanconi Bozhestvennoyi komediyi yakogo na pochatku molitvi Svyatogo Bernarda movitsya Bogomatir dochka svogo Sina ital Vergine Madre figlia del tuo figlio Skulptor znajshov idealnij shlyah dlya vidtvorennya v kameni ciyeyi glibokoyi bogoslovskoyi dumki Cya statuya yedina z robit Mikelandzhelo pidpisana nim samim Do cogo periodu takozh nalezhit nezavershena Manchesterska Madonna Nacionalna galereya London Period drugoyi Florentijskoyi respubliki Redaguvati nbsp David U 1498 roci v rezultati intrig florentijskih diyachiv i papskogo prestolu Savonarolu j dvoh jogo poslidovnikiv bulo zasudzheno do spalyuvannya na bagatti Ci podiyi u Florenciyi bezposeredno ne torknulisya Mikelandzhelo prote navryad chi voni zalishili jogo bajduzhim Na zminu serednovichchyu Savonaroli sho timchasovo povernulosya do mista prijshla svitska respublika dlya yakoyi Mikelandzhelo stvoriv svoyu pershu veliku statuyu u Florenciyi marmurovogo Davida 1501 1504 Florenciya Akademiya Dogovir na vikonannya ciyeyi roboti bulo pidpisano 16 serpnya 1501 roku 39 David Redaguvati Dokladnishe David Obraz Davida buv tradicijnim u Florenciyi Donatello ta Verrokkjo stvorili bronzovi skulpturi hlopcya sho divom uraziv veletnya golova yakogo lezhit kolo nig biblijnogo geroya Mikelandzhelo zh virishiv zobraziti moment sho pereduye boyu David stoyit iz perekinutoyu cherez pleche prasheyu stiskayuchi u pravij ruci kamin Liva chastina figuri napruzhena todi yak prava desho rozslablena yak u atleta gotovogo do diyi Obraz Davida mistiv osoblivij sens dlya florentijciv tozh skulptura Mikelandzhelo privernula zagalnu uvagu David stav simvolom vilnoyi i palkoyi respubliki gotovoyi peremogti bud yakogo voroga Kolosalna figura zavvishki 5 17 m 46 povinna bula stoyati u sobori odnak misce tam viyavilosya nevidpovidnim dlya yiyi gromadskoyi roli tomu komitet gromadyan uhvaliv sho skulptura povinna ohoronyati golovnij vhid v budivlyu uryadu Palacco Vekkio pered yakim teper roztashovana yiyi kopiya Na eskizi bronzovogo Davida ta pravoyi ruki marmurovogo zbereglisya ryadki Mikelandzhelo yaki vvazhayutsya prikladom jogo najbilsh rannoyi poeziyi sho dijshla do nas 47 Davicte colla fromba E io coll arco Michelangelo U perekladi David iz prasheyu a ya z lukom Mikelandzhelo Isnuye bagato traktuvan cih sliv mitcya 48 Za Efrosom ci ryadki mayut metaforichne znachennya z usih sil provodyachi paralel iz takim frazami italijskoyu yak con l arco della schiena chi con l arco dell osso 47 I yak David stav do boyu iz Goliafom tak dvadcyatisemirichnij Mikelandzhelo stav do boyu iz briloyu marmuru yaka mala stati Davidom 49 Ce mozhna takozh vitlumachiti yak protistavlennya sili ta znaryad skulptora ta jogo tvorinnya tobto intelektu luk Mikelandzhelo skulptora i fizichnoyi sili Davida prasha 50 Charlz Sejmur angl Charles Seymour traktuvav luk yak instrumenti skulptora 51 nbsp Madonna Doni Madonna Doni Redaguvati Dokladnishe Madonna Doni Do cogo zh chasu nalezhit yedina kartina bezperechno namalovana Mikelandzhelo tondo Madonna Doni Galereya Uffici Florenciya Vvazhayetsya sho zamovlennya na kartinu bulo priurocheno do vesillya florentijskih aristokrativ torgovciv Anolo Doni ta Maddaleni Strocci u 1504 roci hocha nevidomo chomu same torgovec Doni zamoviv skulptoru Mikelandzhelo namalyuvati kartinu a toj pogodivsya na cyu propoziciyu 52 k Ce takozh yedina jogo robota tempernimi farbami tehnologiyu roboti z yakimi vin mig vivchiti u Domeniko Girlandajo 53 Dlya cogo tvoru harakterne pragnennya mitcya do peredachi skladnih poz i do plastichnogo traktuvannya form lyudskogo tila Centralne misce vidvedeno vlasne Svyatomu simejstvu Madonna shililasya upravo shob uzyati pidtrimati nemovlya yake sidit na kolini Josipa 54 Zavdyaki vikoristannyu tehniki kandzhante figuri viglyadayut bilsh ob yemnimi j masivnimi Na zadnomu plani roztashovanij Ivan Hrestitel ta p yat golih yunakiv mozhlivo grishnikiv chi yazichnikiv nbsp Bataliya pri Kashini kopiya kartonu Mikelandzhelo Bitva pri Kashini Redaguvati Dokladnishe Bitva pri Kashini Mozhlivo za uchastyu Nikkolo Makiavelli 55 u ci zh roki buv zadumanij she odin velikij derzhavnij proyekt Leonardo da Vinchi ta Mikelandzhelo bulo dorucheno stvoriti dvi velichezni freski dlya zalu Velikoyi Radi Senjoriyi u Palacco Vekkjo na temu istorichnih peremog florentijciv pri Ang yari ta pri Kashini Zamovlennya bulo zrobleno P yero Soderini gonfalonyerom Florenciyi u serpni 1504 roku Vidomo sho Mikelandzhelo pracyuvav nad kartonom do listopada 1506 roku 39 Zbereglisya tilki kopiyi kartonu Mikelandzhelo zokrema zrobleni jogo drugom i kolishnim pomichnikom Aristotelem da Sangallo Na kartoni bulo zobrazheno grupu soldativ sho kidayutsya do zbroyi u toj chas koli na nih znenacka napali vorogi pid chas kupannya v richci Scena nagaduye Bitvu kentavriv na nij zobrazheni goli figuri u riznomanitnih pozah yaki cikavili majstra bilshe anizh sam syuzhet Zgidno zi slovami skulptora Benvenuto Chellini karton buv dzherelom nathnennya dlya bagatoh hudozhnikiv 56 Jmovirno karton propav bilya 1516 roku nbsp Yevangelist Matvij eskiz Rafaelya za Mikelandzhelo Yevangelist Matvij Redaguvati Dokladnishe Yevangelist Matvij 1503 roku Mikelandzhelo otrimav zamovlennya na dvanadcyat statuj apostoliv dlya soboru v Florenciyi U 1506 roci Mikelandzhelo pochav robotu nad statuyeyu Yevangelista Matviya Florenciya Akademiya Cya statuya zalishilasya nezakinchenoyu oskilki uzhe cherez dva roki Mikelandzhelo poyihav do Rima Figura virubuvalasya iz marmurovogo bloku zberigayuchi jogo pryamokutni formi Statuyu osoblivo vidilyayut cherez nadzvichajnij kompozicijnij kontrapost 57 liva noga pidnyata i spirayetsya na kamin sho viklikaye zsuv osi mizh tazom i plechima Ce kompozicijne rishennya vin vikoristav piznishe u statuyi Genij peremogi 1502 rokom datuyetsya zamovlennya na bronzovu statuyu Davida yaka bula zakinchena 1508 roku ne zbereglasya Do 1504 roku takozh buli zaversheni chotiri figuri Svyatij Petro Svyatij Avgustin l Svyatij Pavlo ta Svyatij Grigorij I dlya vivtarya Pikkolomini u Siyenskomu sobori 39 Florentijskij period tvorchosti Mikelandzhelo buv vidmichenij majzhe garyachkovoyu aktivnistyu majstra protyagom nogo vin stvoriv takozh dva relyefnih tondo Taddeyi ta Pitti iz zobrazhennyami Madonni u yakih dlya stvorennya viraznosti obrazu vikoristovuyetsya riznij stupin zakinchenosti elementiv i marmurovu statuyu Madonni z nemovlyam Cerkva Bogomateri Bryugge nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Madonna Bryugge bl 1501 04 Madonna Taddeyi bl 1504 06 Madonna Pitti bl 1503 05 Svyatij Grigorij I bl 1501 04 Svyatij Pavlo bl 1501 04 Svyatij Petro bl 1501 04 Svyatij Pij I bl 1501 04 U Rimi chasiv Yuliya II i Leva X Redaguvati 1503 roku Yulij II Dzhuliano della Rovere zajnyav papskij prestol Zhoden iz mecenativ ne vikoristovuvav mistectvo v cilyah propagandi tak shiroko yak Yulij II Vin pochav sporudu novogo soboru Svyatogo Petra remont i rozshirennya papskoyi rezidenciyi za zrazkom rimskih palaciv i vil rozpis papskoyi kapeli i pidgotovku grandioznoyi grobnici dlya samogo sebe U berezni 1505 roku vin viklikav Mikelandzhelo do Rima shob obgovoriti pershij proyekt grobnici Grobnicya papi Yuliya II Proyekt Redaguvati Dokladnishe Grobnicya papi Yuliya II nbsp Rekonstrukciya pershopochatkovogo proyektu grobniciDetali ne zovsim yasni ale mabut Yulij II uyavlyav sobi novij hram zi svoyeyu grobniceyu na zrazok usipalni francuzkih koroliv u Sen Deni Cya grobnicya yak pishe R Rollan mala b perevershiti usi mavzoleyi Davnogo Rimu 58 Vona povinna bula stoyati vilno i mati rozmir 6 na 9 m Useredini malo buti roztashovane ovalne primishennya a zzovni blizko 40 statuj Grobnicya nikoli ne bula pobudovana za pervinnim proyektom Mikelandzhelo i cya tragediya peresliduvala jogo majzhe 40 rokiv Plan grobnici ta yiyi idejnij zmist mozhlivo rekonstruyuvati za poperednimi malyunkami ta opisami Jmovirnishe sho grobnicya povinna bula simvolizuvati tristupinchatij pidjom vid zemnogo zhittya do vichnogo Na pershomu rivni za planom mali stoyati statuyi apostola Pavla Mojseya ta prorokiv simvoli dvoh shlyahiv dosyagnennya poryatunku Vgori dva yangoli sho nesut Yuliya II u raj Protyagom 1505 1506 rr Mikelandzhelo osobisto naviduvavsya u Karraru vibirayuchi material dlya grobnici todi yak Yulij II vse bilsh napoleglivo zvertav jogo uvagu na sporudu soboru Svyatogo Petra Takozh papa zamoviv freski dlya Sikstinskoyi kapeli Grobnicya zh zalishalasya tilki u planah Nadzvichajno rozdratovanij Mikelandzhelo vtik iz Rima 17 kvitnya 1506 roku za den do zakladennya fundamentu soboru Nezadovgo pered tim Mikelandzhelo kupiv sobi mayetok pid Florenciyeyu Drugij bolonskij period Redaguvati Pislya troh poslan vid papi do Sinoriyi Mikelandzhelo zmirivsya i poyihav u Bolonyu de otrimav zamovlennya na vigotovlennya bronzovoyi statuyi pontifika nad yakoyu vin propracyuvav do pochatku 1508 roku Vrochiste vstanovlennya vidbulosya 21 lyutogo 1508 roku v cerkvi San Petronio a vzhe 13 bereznya 1508 roku Lodoviko ogolosiv Mikelandzhelo povnolitnim Na toj chas tomu vipovnilosya tridcyat tri roki m 30 grudnya 1511 roku bronzovu statuyu Yuliya II bulo znisheno boloncyami yaki zbuntuvalisya proti papskoyi vladi 39 Sikstinska kapela Redaguvati Dokladnishe Sikstinska kapela nbsp Sikstinska kapelaSikstinska kaplicya bula zvedena u 1470 h rokah dyadkom Yuliya papoyu Sikstom IV Na pochatku 1480 h rokiv vivtar ta bichni stini buli prikrasheni freskami z yevangelskimi syuzhetami ta scenami iz zhittya Mojseya Perudzhino Bottichelli Girlandajo ta Rosselli a nad nimi buli rozmisheni portreti pap 10 travnya 1508 roku Mikelandzhelo pochav rozpis steli 59 Robota trivala bilshe dvoh rokiv u period mizh 1508 ta 1512 za minimalnoyi uchasti pomichnikiv Pervinno peredbachalosya zobraziti figuri apostoliv na prestolah Piznishe u listi vid 1523 roku Mikelandzhelo z gordistyu pisav sho perekonav papu v nespromozhnosti cogo zadumu i oderzhav povnu svobodu Zgidno iz zadumom mitcya na bichnih stinah kapeli predstavleni Epoha Zakonu Mojsej ta Epoha Blagodati Hristos a sama stelya zobrazhaye pochatok istoriyi lyudstva Knigu Buttya Freski steli Sikstinskoyi kapeli ye skladnoyu strukturoyu yaka skladayetsya iz namalovanih elementiv arhitekturnoyi dekoraciyi okremih figur i scen Po bokah vid centralnoyi chastini steli pid namalovanim karnizom rozmisheni gigantski figuri starozavitnih prorokiv i yazichnickih sivil sho sidyat na tronah Mizh dvoma karnizami zobrazheni poperechni smugi sho imituyut zvedennya nimi rozmezhovano veliki j dribni opovidni sceni z Knigi Buttya U lyunetah i sferichnih trikutnikah pid rozpisom takozh rozmisheni sceni Chislenni figuri zokrema znameniti ignudi goli obramlyayut sceni z Knigi Buttya nbsp Stelya Sikstinskoyi kapeli bl 1508 1512 nbsp Stvorennya Adama 1508 1512 Sikstinska kapelaSceni z Knigi Buttya yak i kompoziciyi na bichnih stinah roztashovani v hronologichnomu poryadku vid vivtarya do vhodu Vidilyayutsya tri triadi Persha pov yazana zi stvorennyam svitu Druga Stvorennya Adama Stvorennya Yevi Spokusa i vignannya z Rayu prisvyachena stvorennyu lyudstva ta jogo grihopadinnyu Ostannya opovidaye istoriyu Noya sho zakinchuyetsya jogo sp yaninnyam Adam u Stvorenni Adama i Noj u Sp yaninni Noya zobrazheni v odnakovij pozi u pershomu vipadku lyudina she ne volodiye dusheyu u drugomu vid neyi vidmovlyayetsya Takim chinom ci sceni pokazuyut sho lyudstvo ne odin raz a dvichi pozbavlyalosya bozhogo blagovolinnya Opovidannya vitrimane u dusi geroyichnogo j pidnesenogo gumanizmu i zhinochim i cholovichim figuram vlastiva geroyichna sila Figuri ogolenih shitonosciv sho obramlyayut sceni svidchat pro osoblivosti smaku Mikelandzhelo ta jogo reakciyi na klasichne mistectvo Uzyati razom voni ye enciklopediyeyu polozhen ogolenogo lyudskogo tila yak ce bulo i v Bitvi kentavriv i v Bitva pri Kashini Mikelandzhelo ne buv shilnij do spokijnogo idealizmu skulpturi Parfenona Vin viddavav perevagu mogutnomu geroyizmovi rimskogo mistectva ellinizmu sho pritamannij tragichnij spovnenij pafosu grupi Laokoon znajdenij u Rimi u 1506 r 14 serpnya 1511 roku vidbulosya vidkrittya gotovoyi na toj chas chastini rozpisu Pochatok 1512 roku zavershennya roboti Mikelandzhelo Urochiste vidkrittya 31 zhovtnya 1512 roku Restavraciya Redaguvati nbsp Stelya Sikstinskoyi kapeli pislya restavraciyi Dokladnishe Restavraciya fresok Sikstinskoyi kapeliPidgotovchi roboti rozpochalisya she v 1979 roci Rozchishennya ta restavraciya rozpisu steli trivali z 1980 do 1994 U rezultati bulo znyato vidkladennya kiptyavi j tmyani kolori postupilisya miscem yaskravo rozhevomu limonno zhovtomu i zelenomu chitkishe proyavilisya konturi ta spivvidnoshennya figur j arhitekturi Mikelandzhelo viyavivsya tonkim koloristom vin zumiv pidsiliti skulpturne sprijnyattya naturi za dopomogoyu koloru i vrahuvav visotu steli 18 m yaka u XVI stolitti ne mogla buti osvitlena tak samo yaskravo yak ce mozhlivo zaraz Rezultati restavraciyi takozh ne uniknuli kritiki 60 61 Grobnicya papi Yuliya II Drugij proyekt Redaguvati Papa Yulij II pomer u 1513 Prestol zastupiv Lev H z rodini Medichi 6 travnya 1513 roku bulo pidpisano dogovir na drugij proyekt grobnici znachno menshij Z 1513 po 1516 rr Mikelandzhelo pracyuvav nad skulpturami dlya grobnici Yuliya II figurami dvoh rabiv Rab sho rve puta ta Vmirayuchij rab Luvr i skulpturoyu Mojseya San P yetro in Vinkoli Rim 8 lipnya 1516 roku bulo pidpisano dogovir na tretij proyekt grobnici Mojsej Redaguvati Dokladnishe Mojsej nbsp Mojsej Harakternoyu osoblivistyu Mojseya Mikelandzhelo ye nayavnist rogiv promeniv svitla sho bulo sprichineno pomilkoyu u perekladi Bibliyi latinskoyu movoyu t zv Vulgata 62 Mojsej divitsya livoruch yak i David u nomu nemov zakipaye oburennya koli vin bachit pokloninnya zolotomu tilcyu Prava chastina jogo tila napruzhena do boku pritisnuti skrizhali a rizkij ruh pravoyi nogi pidkresleno perekinutoyu cherez neyi draperiyeyu Cej gigant odin iz prorokiv vtilyuye terribilita zagrozlivu silu Ostatochno statuya bula doroblena znachno piznishe u 1542 roci 62 Rabi Redaguvati Vmirayuchij rab znesilenij vin nemov namagayetsya pidnyatisya ale v bezsilli zavmiraye shilivshi golovu pid zalamanoyu nazad rukoyu Rab sho rve puta zobrazhenij v rizkomu povoroti podibno do Yevangelista Matveya Rabi ne vvijshli do ostatochnogo variantu grobnici i Mikelandzhelo podaruvav yih Roberto Strocci 63 nbsp nbsp Vmirayuchij rab bl 1513 16 Rab sho rve puta bl 1513 Povernennya do Florenciyi Redaguvati Nema v Rabiv oblich lishen tila Strashni stvorinnya ci bezumislovi Chomu zh tvorec pokinuv na pivslovi Svij trud Rabam ne virizbiv chola Nevzhe zabraklo geniyu tepla Shob ozhiviti ochi marmurovi V kaminni mozki vliti svitla j krovi Zbuditi misl iz temnogo zhivla Ni vse v nih ye slizmi promiti ochi Dumkami j potom spaleni lobi Pro ce govoryat ruki yih robochi Ya chuyu vashe dihannya Rabi Zakuti v brilah kriki borotbi Yak rokotannya gromu v nadrah nochi Dmitro Pavlichko Rabi Mikelandzhelo 64 Roki mizh 1515 ta 1520 buli chasom prignichenosti Mikelandzhelo Na nogo chinili tisk spadkoyemci Yuliya II j odnochasno vin sluzhiv novomu papi z rodu Medichi U 1516 vin oderzhav zamovlennya na ozdoblennya fasadu rodinnoyi cerkvi Medichi u Florenciyi San Lorenco U 1517 roci Mikelandzhelo proviv bagato chasu v Karrari rozrobiv model fasadu cerkvi 19 sichnya 1518 roku dogovir bulo pidpisano ale uzhe cherez dva roki 10 travnya 1520 r jogo skasuvali 65 U 1519 roci vin rozpochav robotu nad Hristom iz hrestom Santa Mariya sopra Minerva Rim yaku zakinchiv 1520 roku Mozhlivo same v cej zhe chas skulptor pochav robotu nad statuyami chotiroh rabiv Akademiya Florenciya sho tak i zalishilisya nezavershenimi 25 veresnya 1520 roku narodivsya pleminnik Lionardo sin Buonarroto 65 nbsp nbsp nbsp nbsp Molodij rab Borodatij rab Atlant Rab sho probudzhuyetsya 1525 rokom datovano chetvertij proyekt grobnici Yuliya II 65 Z 1526 roku Mikelandzhelo perestav pidpisuvatisya Mikelandzhelo skulptor a pochav vikoristovuvati svoye povne im ya 66 Na pochatku 1500 h rokiv Mikelandzhelo postijno yizdiv iz Florenciyi do Rima j nazad ale peremovini iz Dzhulio di Dzhuliano de Medichi majbutnim papoyu shodo Novoyi sakristiyi kapela Medichi u cerkvi San Lorenco ta biblioteki Laurenciana utrimuvali Mikelandzhelo u Florenciyi do 1534 roku Kapela Medichi Redaguvati Dokladnishe Kapela Medichi nbsp Nova sakristiya cerkvi San Lorenco Nadgrobok Dzhuliano MedichiRannij eskiz kapeli z chotirma vilno roztashovanimi grobnicyami datovanij listopadom 1520 roku 65 Nova sakristiya cerkvi San Lorenco kapela Medichi skladala paru Staroyi pobudovanoyi Brunelleski storichchyam ranishe vona zalishilasya nedobudovanoyu cherez vid yizd Mikelandzhelo do Rima v 1534 roci Nova sakristiya bula zadumana yak memorialna kapela Dzhuliano Medichi brata Papi Rimskogo Leva i Lorenco jogo pleminnika yaki pomerli molodimi Sam Lev H pomer v 1521 roci i nezabarom na papskomu prestoli opinivsya inshij chlen sim yi Medichi papa Kliment VII yakij aktivno pidtrimuvav cej proyekt Madonna z nemovlyam Vechir Ranok ta Lorenco II Medichi buli majzhe zaversheni u berezni 1526 roku 65 ale vzhe u kvitni 1527 roku roboti nad kapeloyu buli zupineni 1528 roku vin oderzhav nove zamovlennya vid Florentijskoyi respubliki na statuyu Gerkulesa ale vono ne bulo vikonane Togo zh roku 2 lipnya pomiraye vid chumi brat Buonarroto 65 Z zhovtnya 1528 roku po serpen 1530 roku Mikelandzhelo zajmayetsya inzhenernimi robotami shodo oboroni mista vhodit do skladu Vishoyi voyennoyi radi Florenciyi Ranok ta Nich ostatochno zaversheni v 1531 roci Efekt skulptur Dzhuliano ta Lorenco pobudovanij na kontrastah Lorenco zadumlivij i spoglyadalnij Alegoriyi Vechora j Ranku sho rozmisheni pid nim nastilki rozslableni sho zdayetsya mozhut ziskovznuti iz sarkofagiv na yakih lezhat Figura Dzhuliano navpaki napruzhena vin trimaye u ruci zhezl polkovodcya Roztashovani pid nim Nich i Den mogutni atletichni figuri skorcheni v bolisnij napruzi Isnuye pripushennya sho Lorenco vtilyuye spoglyadalnij pochatok a Dzhuliano diyevij Koli Mikelandzhelo v 1534 roci viyihav do Rima skulpturi she ne buli vstanovleni j perebuvali na riznih stadiyah zavershenosti n Narisi sho zbereglisya svidchat pro napruzhenu robotu sho pereduvala yih stvorennyu buli proyekti yedinoyi grobnici podvijnoyi grobnici i takoyi sho stoyit vilno Mozhlivo sho statuya Hlopchik sho skorchivsya Ermitazh Sankt Peterburg tezh priznachalasya dlya kapeli 67 Biblioteka Laurenciana Redaguvati Dokladnishe Biblioteka LaurencianaU sichni 1524 roku Mikelandzhelo pracyuvav nad proyektami biblioteki budivnictvo yakoyi rozpochali voseni Chitalnij zal biblioteki Laurenciana ye dovgim primishennyam iz sirogo kamenyu ta svitlimi stinami Vestibyul visoke primishennya z chislennimi vtoplenimi v stinu podvoyenimi kolonami nemov nasilu strimuye shodi sho vilivayutsya na pidlogu Shodi buli zakincheni lishe u kinci zhittya Mikelandzhelo a vestibyul bulo zaversheno tilki u 20 stolitti Ce buv pershij proyekt Mikelandzhelo u yakomu vin ne vikoristav skulpturnih elementiv 68 Genij peremogi Redaguvati Dokladnishe Genij peremogi Priblizno v 1530 roci Mikelandzhelo stvoriv neveliku marmurovu statuyu Apollona Florenciya Bardzhello i skulpturnu grupu Genij peremogi Palacco Vekkio Florenciya Genij peremogi gnuchka vitonchena figura z polirovanogo marmuru yaku pidtrimuye figura starogo sho lishe zlegka pidnimayetsya nad gruboyu poverhneyu kamenya Cya grupa demonstruye blizkij zv yazok Mikelandzhelo iz mistectvom takih vishukanih manyeristiv yak Bronzino i ye pershim zrazkom poyednannya zakinchenosti ta nezavershenosti dlya stvorennya viraznogo obrazu Do cogo zh periodu nalezhit vtrachena kartina Mikelandzhelo Leda i lebid nbsp nbsp nbsp nbsp Plan shodivBiblioteki Laurenciana Leda i lebid kopiya bl 1530 Hlopchik sho skorchivsya bl 1530 Genij peremogi bl 1532 34 1531 roku pomiraye batko Mikelandzhelo Lodoviko 65 29 kvitnya 1532 roku pidpisano dogovir pro p yatij proyekt grobnici papi Yuliya II Za nim do grobnici mayut vhoditi statuyi Molodij rab Borodatij rab Atlant Rab sho probudzhuyetsya ta Genij peremogi Perebuvannya u Rimi Redaguvati nbsp Strashnij Sud 1534 roku Mikelandzhelo pereyihav do Rima U cej chas Kliment VII obdumuvav temu freskovogo rozpisu vivtarnoyi stini Sikstinskoyi kapeli zupinivshis na temi Strashnogo sudu 25 veresnya togo zh roku vin pomer a novim papoyu stav Pavlo III Alessandro Farneze Uzhe 1 veresnya 1535 roku Mikelandzhelo bulo priznacheno golovnim arhitektorom skulptorom ta zhivopiscem Vatikanu 67 Strashnij Sud Redaguvati Dokladnishe Strashnij Sud Robota nad freskoyu rozpochalasya u kvitni travni 1536 roku i trivala do zhovtnya 1541 roku Vrochiste vidkrittya vibulosya 31 zhovtnya 1541 roku Tut Mikelandzhelo vidstupiv vid tradicijnoyi kompoziciyi Strashnogo sudu jogo robota ne ye sukupnistyu okremih chastin Tvir napovnenij mogutnim ruhom skeleti vstayut iz zemli vryatovana dusha pidnimayetsya vgoru po girlyandi z troyand cholovik yakogo diyavol tyagne vniz iz zhahu zakrivaye oblichchya rukami Centralni figuri Hrista ta Mariyi privertayut uvagu glyadacha use inshe vidbuvayetsya dovkola nih Yak zaznachiv Vazari tut vzyato do uvagi vse sho potrebuye tvir takogo rodu hudozhnik stvoriv jogo pislya trivalogo vivchennya i velikoyi roboti 69 Tvir piddavavsya kritici she u procesi roboti zobrazhennya takoyi kilkosti golih til vvazhalosya za bezsoromnist 70 A vzhe na Tridentskomu sobori ce bulo zasudzheno yak i zobrazhennya bezborodogo Hrista ta vklyuchennya do kompoziciyi Harona She za zhittya mitcya na deyakih postatyah bulo domalovano shati peremalovano deyaki fragmenti Pislya smerti Mikelandzhelo cenzura posililasya Chastkove vidnovlennya pervinnogo viglyadu freski vidbulosya protyagom 1990 1994 rokiv koli bulo provedeno restavraciyu roboti 71 Kapela Paolina Redaguvati Dokladnishe Kapela Paolina nbsp Rozp yattya svyatogo Petra Pavlo III zamoviv freski dlya kapeli Paolina kapela Pavla 72 Tam Mikelandzhelo stvoriv kompoziciyi Navernennya Pavla ta Rozp yattya svyatogo Petra mizh 1542 1550 rr tvori v yakih porusheni renesansni normi kompoziciyi Yih duhovna nasichenist ne bula ocinena u nih bachili lishe te sho zhivopis zokrema robota nad freskoyu dlya starih lyudej ne goditsya 72 Naprikinci 1530 h rokiv Mikelandzhelo zajmavsya v osnovnomu arhitekturnimi proyektami i pobuduvav dekilka budivel v Rimi sered nih najznachnishim ye kompleks sporud na Kapitolijskomu gorbi a takozh proyekti dlya soboru Svyatogo Petra Cej zhe period poznachenij jogo druzhboyu iz Vittoriyeyu Kolonna 67 Plosha Kampidolo Redaguvati Dokladnishe Plosha Kampidolo nbsp Brut U 1538 roci na Kapitoliyi bula vstanovlena kopiya rimskoyi kinnoyi bronzovoyi statuyi imperatora Marka Avreliya Zgidno iz proyektom Mikelandzhelo yiyi obramlennyam iz troh storin stali fasadi palaciv Najvishij iz nih Palac senatoriv roztashovanij u centri ploshi zi shodami z oboh bokiv Na bichnih fasadah vstanovili velichezni zavbilshki u dva poverhi pilyastri Korinfa uvinchani karnizom iz balyustradoyu ta skulpturami Kompleks Kapitoliya buv bagato prikrashenij starodavnimi napisami j skulpturami simvolika yakih zatverdzhuvala potuzhnist starodavnogo Rimu U 1539 roci byust Bruta Vidomo sho v lipni 1544 roku Mikelandzhelo visloviv zgodu za svij kosht zrobiti kinnu statuyu Franciska I yaksho toj poverne Florenciyi svobodu 67 nbsp Grobnicya papi Yuliya II20 serpnya 1545 roku ostannij dogovir shodo shostogo proyektu grobnici Yuliya II U svoyemu teperishnomu viglyadi vona bula zavershena v 1545 roci Grobnicya papi Yuliya II Zavershennya Redaguvati Majster vstig zrobiti tilki tri statuyi Mojseya Rahil ta Liyu Nadgrobok vstanovili v cerkvi San P yetro in Vinkoli Svyatogo Petra v okovah de papa sluzhiv za zhittya a ne u sobori Svyatogo Petra yak planuvalosya ranishe 73 Centralnoyu statuyeyu proyektu stav Mojsej yakogo Libman nazivaye pevnim chinom portretom fizichnim ta duhovnim Yuliya II 73 Kondivi stverdzhuvav sho grobnicya bula tragediyeyu vsogo zhittya Mikelandzhelo adzhe jomu tak i ne vdalosya zavershiti yiyi takoyu yakoyu vona bachilasya spershu Volles zaznachaye sho uyavlyati yakoyu grobnicya mogla b buti ce vidmovlyatisya bachiti te sho Mikelandzhelo vdalosya dosyagti 62 U zhovtni 1546 roku Mikelandzhelo pochinaye keruvati budivnictvom Palacco Farneze u Rimi Sobor Svyatogo Petra Redaguvati Dokladnishe Sobor Svyatogo Petra nbsp Plan Soboru Svyatogo Petra za Mikelandzhelo U 1546 roci pomer Antonio da Sangallo i Mikelandzhelo stav golovnim arhitektorom soboru 1 sichnya 1547 roku 74 Plan Bramante 1505 roku peredbachav sporudu centrichnogo hramu ale nevdovzi po jogo smerti buv prijnyatij tradicijnishij bazilikalnij plan Sangallo Mikelandzhelo virishiv pribrati skladni neogotichni elementi planu Sangallo j povernutisya do prostogo strogo organizovanogo centrichnogo prostoru nad yakim dominuvav velicheznij kupol na chotiroh oporah Mikelandzhelo ne vdalosya povnistyu utiliti cej zadum ale vin vstig pobuduvati zadnyu ta bichni stini soboru iz veletenskimi pilyastrami korinfskogo orderu z nishami j viknami mizh nimi Kupol zavershiv Dzhakomo della Porta uzhe pislya smerti Mikelandzhelo 1548 roku portugalskij hudozhnik Francisko d Olanda zavershiv svij traktat Da Pintura Antiga Pro antichnij zhivopis u drugij chastini yakogo mistilisya t zv Rimski dialogi abo Dialogi z Mikelandzhelo 75 Ci dialogi stosuvalisya periodu rozpisu Sikstinskoyi kapeli freska Strashnij sud Kniga bula opublikovana tilki u 1896 roci Francisco D Ollanda Quatro Dialogos Da Pintura Antiga Porto 1896 pershij pereklad italijskoyu 1926 76 anglijskoyu 1928 77 9 sichnya 1548 roku pomer brat Dzhovansimone 67 Nastupnogo roku buli zaversheni proyekti dlya biblioteki Laurenciana 1550 obidvi freski kapeli Paolina Za svidchennyami francuzkogo diplomata ta kriptografa Bleza de Vizhenera yakij u 1550 roci vidvidav Rim i bachiv simdesyatip yatirichnogo Mikelandzhelo za robotoyu skulptor ne buv duzhe silnim odnak za p yatnadcyat hvilin vin vidkolov vid duzhe vazhkoyi brili marmuru bilshe anizh troye molodih kamenyariv mogli b zrobiti za vtrichi chi u chotiri razi bilshe chasu Odnim udarom vin vidsikav kuski u tri chotiri palci tovshinoyu i tak tochno u namichenomu misci sho yakbi vin zachepiv she trohi marmuru to rizikuvav bi znishiti vsyu robotu 78 P yeta II Redaguvati Dokladnishe P yeta II nbsp P yeta II Z kincya 1540 h rokiv do 1555 roku Mikelandzhelo pracyuvav nad skulpturnoyu grupoyu P yeta Sobor Santa Mariya del Fjore Florenciya Mertve tilo Hrista trimaye Svyatij Nikodim a z dvoh storin pidtrimuyut Bogomatir i Mariya Magdalina zakinchena figura Hrista i chastkovo Svyatoyi Magdalini Na vidminu vid P yeti soboru Svyatogo Petra cya grupa ye bilsh ploshinna j nezgrabna a uvaga zoseredzhena na zlamanij liniyi tila Hrista Roztashuvannya troh nezavershenih goliv stvoryuye dramatichnij efekt ridkisnij u tvorah iz cim syuzhetom Mozhlivo golova Svyatogo Nikodima bula she odnim avtoportretom starogo Mikelandzhelo a sama statuya priznachalasya dlya jogo mogili 74 Viyavivshi trishinu v kameni vin rozbiv skulpturu molotkom Leo Stajnberg vvazhav sho Mikelandzhelo znishiv statuyu bo vidchuvav yakus mezhu viraznosti svogo mistectva 79 p Piznishe statuyu bulo vidnovleno jogo uchnyami 67 13 listopada 1555 roku pomiraye brat Dzhizmondo a 3 grudnya pomichnik Urbino 67 P yeta Rondanini Redaguvati Dokladnishe P yeta Rondanini P yeta Rondanini Kastello Sforceska Milan jmovirno bula rozpochata 1555 roku 67 Kompoziciya samotnya Bogomatir pidtrimuye mertve tilo Hrista Sens cogo tvoru tragichna yednist materi ta sina de tilo zobrazhene nastilki shudlim sho ne zalishayetsya nadiyi na povernennya zhittya Za shist dniv do smerti Mikelandzhelo pracyuvav nad inshim variantom P yeti mozhlivo ce bula Palestrinska P yeta 80 Smert ta pohovannya Redaguvati A vin boyavsya vpasti na yurmu Smiyalis v spinu skifi i etruski I vin zirvavs Ne bolyache jomu bo vin rozbivsya na kaminni druzki I os lezhit Nema komu stulit jogo v odne na plitah baziliki L Kostenko Chekayu dnya koli sobi skazhu 81 nbsp Mogila MikelandzheloZa kilka dniv do smerti Mikelandzhelo v Rim pribuv jogo pleminnik Leonardo yakomu 15 lyutogo po prohannya Mikelandzhelo napisav lista Federiko Donati Mikelandzhelo pomer 18 lyutogo 1564 roku v Rimi Svidkami jogo smerti buli Tommazo Kavalyeri Daniele da Volterra Diomede Leoni likari Federigo Donati ta Gerardo Fidelissimi i sluga Antonio Franceze 82 Mikelandzhelo zapoviv dushu Bogovi tilo zemli majno najblizhchim rodicham 83 Vin skazav sho hoche shob jogo pohovali u Florenciyi 84 Papa Pij IV zbiravsya pohovati Mikelandzhelo u Rimi zvivshi jomu grobnicyu v sobori Svyatogo Petra 85 20 lyutogo 1564 roku tilo Mikelandzhelo bulo timchasovo pokladeno v cerkvi Santi Apostoli Na pochatku bereznya tilo skulptora bulo tayemno perevezeno do Florenciyi 86 j urochisto pohovano 14 lipnya 1564 roku v franciskanskij cerkvi Santa Kroche 67 nepodalik mogili Makiavelli Grobnicya Mikelandzhelo Redaguvati Mogilu Mikelandzhelo proyektuvav Vazari Na mogili sidyat tri muzi Skulptura avtor Valerio Choli Zhivopis ta Arhitektura avtor oboh Dzhovanni Battista Lorenci Portret byust Mikelandzhelo nad muzami tezh avtorstva Dzhovanni Battista Lorenci a freska Oplakuvannya P yeta Dzhovanni Batista Naldini Po obidva boki vid byusta barelyefi iz troh perepletenih vinkiv lavrovij dubovij ta olivkovij yaki simvolizuyut soboyu yednist troh mistectv 87 Shozhim na kilcya Borromeo shtampom iz literoyu M v odnomu iz zovnishnih sektoriv sam Mikelandzhelo poznachav vibranij nim marmur 88 Grobnicya bula zbudovana protyagom 1564 1574 rokiv Vona stala zrazkom dlya proyektiv nastupnih pohovan napriklad dlya mogili Galileo Galileya avtorstva Dzhovanni Fodzhini 89 yaka rozmishena navproti Takozh u cerkvi ye memorial Dante zvedenij u 1800 h rokah Poetichna spadshina RedaguvatiDokladnishe Poeziya MikelandzheloO smerti privide sho neshastya spinyaye sam dushi i sercya vorog ostannij virnij zasib vid strazhdannya Originalnij tekst ital O ombra del morir per cui si fermaogni miseri a l alma al cor nemica ultimo delli et buon rimedioMikelandzhelo sonet XLIV urivok pereklad M Litvincya r nbsp Sonet Mikelandzhelo iz karikaturoyu ukrayinskoyu pereklav M Fishbejn 90 Poeziya Mikelandzhelo vvazhayetsya odnim iz najyaskravishih zrazkiv epohi Vidrodzhennya 91 hocha Abram Efros rosijskij mistectvoznavec ta perekladach nazvav poeziyu molodshoyu iz muz Mikelandzhelo 92 Zbereglosya majzhe 300 jogo virshiv Osnovni temi ospivuvannya lyudini girkota rozcharuvannya ta samotnist mitcya Najulyublenishi poetichni formi madrigal i sonet Za R Rollanom Mikelandzhelo pochav pisati virshi she u ditinstvi odnak yih zalishilosya ne tak bagato bo u 1518 r vin spaliv bilshist svoyih rannih virshiv a she chastinu znishiv uzhe piznishe pered smertyu 93 Okremi jogo virshi bulo opublikovano u robotah Benedetto Varki ital Benedetto Varchi Donato Dzhannotti ital Donato Giannotti Dzhordzho Vazari ta inshih 94 Druzi Luyidzhi Richcho ta Dzhannotti zaproponuvali jomu vidibrati krashi virshi dlya publikaciyi U 1545 roci Dzhannotti vzyavsya za pidgotovku pershoyi zbirki Mikelandzhelo odnak sprava dali ne pishla 1546 roku pomer Luyidzhi a 1547 roku Vittoriya Mikelandzhelo virishiv vidmovitisya vid ciyeyi ideyi vvazhayuchi yiyi marnoslavstvom 94 95 Takim chinom za zhittya zibrannya jogo poezij ne drukuvalisya a pershu zbirku bulo opublikovano azh u 1623 roci jogo pleminnikom Mikelandzhelo Buonarroti molodshim pid nazvoyu Virshi Mikelandzhelo Buonarroti zibrani jogo pleminnikom u florentijskomu vidavnictvi Dzhuntine ital Giuntine 96 Ce vidannya bulo nepovnim i mistilo pevni netochnosti 93 U 1863 roci Chezare Guasti ital Chesare Guasti vidav pershe tochnishe vidannya poezij mitcya yake odnak ne bulo hronologichnim 97 U 1897 roci vijshlo vidannya nimeckogo mistectvoznavcya Karla Freya nim Karl Frey Virshi Mikelandzhelo Buonarroti zibrani j prokomentovani doktorom Karlom Freyem Berlin 98 Vidannya Enzo Noe Dzhirardi Bari 1960 ital Enzo Noe Girardi skladalosya iz troh chastin i bulo znachno doskonalishim za vidannya Freya shodo tochnosti vidtvorennya tekstu ta viriznyalosya krashoyu hronologiyeyu roztashuvannya virshiv hocha j ne cilkom bezzaperechnoyu 99 Ukrayinskoyu movoyu jogo tvori perekladali M Bazhan pidgotuvav vidannya sonetiv Mikelandzhelo z reprodukciyami jogo malyarskih tvoriv I Drach G Kochur 100 M Litvinec D Pavlichko M Fishbejn Pavlo Grabovskij 101 ta inshi Vikoristannya v muzici Redaguvati Yakob Arkadelt Madrigal dlya chotiroh golosiv nbsp Io dico che fra noifajlShe za jogo zhittya chastina virshiv bula pokladena na muziku Sered najvidomishih kompozitoriv suchasnikiv Mikelandzhelo Yakob Arkadelt Deh dimm Amor se l alma ta Io dico che fra voi 102 Bartolomeo Trombonchino Konstanco Festa vtrachenij madrigal na virsh Mikelandzhelo 103 Zhan de Konsej takozh Konsilium 104 Takozh na jogo slova pisali taki kompozitori yak Rihard Shtraus cikl iz p yati pisen persha na slova Mikelandzhelo reshta Adolfa fon Shaka 1886 105 Gugo Volf vokalnij cikl Pisni Mikelandzhelo 1897 106 ta Bendzhamin Britten cikl pisen Sim sonetiv Mikelandzhelo 1940 107 31 lipnya 1974 roku Dmitro Shostakovich napisav syuyitu dlya basu ta fortepiano opus 145 Do syuyiti vokalnogo ciklu vvijshlo visim sonetiv i tri virshi mitcya pereklad Abrama Efrosa s 108 1988 roku Yurij Ishenko zavershiv kantatu Chtob vyrvat mysl iz kamennyh obyatij dlya tenora ta simfonichnogo orkestru v 3 h chastinah na virshi Mikelandzhelo pereklad Oleksandra Mahova 109 2006 roku ser Piter Maksvell Devis zavershiv robotu nad Tondo di Michelangelo dlya baritonu ta fortepiano Do tvoru vvijshlo visim sonetiv Mikelandzhelo Prem yera vidbulasya 18 zhovtnya 2007 roku 110 2010 roku avstralijskij kompozitor Metyu Dyuyi napisav tvir Il tempo passa music to Michelangelo dlya baritonu alta ta fortepiano U nomu vikoristovuyetsya suchasnij pereklad poezij Mikelandzhelo anglijskoyu movoyu Svitova prem yera tvoru vidbulasya 16 sichnya 2011 roku 111 Zovnishnist RedaguvatiMikelandzhelo strazhdav cherez svoyu potvornist Jomu bezmirno zakohanomu v krasu lyudskogo tila bud yaki vadi mali vidavatisya ganebnimi Romen Rollan t 93 nbsp Gravyura z portretom Mikelandzhelo Kondivi nbsp Byust Mikelandzhelo Daniele da Volterra 1564 Isnuye dekilka portretiv Mikelandzhelo Sered nih Sebastyano del Pjombo bl 1520 Dzhuliano Budzhardini Yakopino del Konte 1544 1545 rr Galereya Uffici Marchello Venusti muzej u Kapitoliyi Francisko d Olanda 1538 1539 rr Dzhulio Bonasone 1546 ta inshi Takozh jogo zobrazhennya bulo u biografiyi Kondivi yaka vijshla v 1553 roci a v 1561 roci Leone Leoni vikarbuvav monetu iz jogo zobrazhennyam 112 Opisuyuchi zovnishnist Mikelandzhelo Romen Rollan obrav za osnovu portreti Konte ta d Olanda nbsp Mikelandzhelo buv serednogo zrostu shirokij u plechah i m yazistij Golova u nogo bula krugla cholo kvadratne poorane zmorshkami iz silno virazhenimi nadbrovnimi dugami Chorne dosit ridke volossya zlegka kucheryavilosya Neveliki svitlo kari ochi kolir yakih postijno zminyuvavsya vsiyani zhovtimi ta blakitnimi cyatkami Shirokij pryamij nis z nevelikoyu gorbinkoyu Tonko okresleni vusta nizhnya guba trohi vipinaye Ridenki bakenbardi i rozdvoyena negusta boridka favna vilicyuvate oblichchya zi vpalimi shokami 113 nbsp Tim ne menshe v kinematografi viddavali perevagu zobrazhati jogo privablivishim nizh vin buv naspravdi 29 Mikelandzhelo ne zalishiv po sobi zhodnogo zadokumentovanogo avtoportreta 29 odnak nizka jogo robit doslidnikami vvazhayetsya za mozhlivi zobrazhennya mitcya Sered nih Svyatij Prokl Bolonskij golova Oloferna u fresci Yudif ta Olofern na steli Sikstinskoyi kapeli peremozhenij u grupi Genij peremogi oblichchya na znyatij shkiri Svyatogo Varfolomeya freska Strashnij sud Svyatij Nikodim u P yeti II tosho 114 Vvazhayetsya takozh sho vin zobrazhenij na fresci Rafaelya Afinska shkola 115 hocha ce tverdzhennya ne ye odnoznachnim 116 Pislya smerti Mikelandzhelo Daniele da Volterra zrobiv posmertnu masku skulptora ta jogo byust 113 Osobiste zhittya RedaguvatiLyublyu navisho ya rodivsya Originalnij tekst ital Amando a che son nato Mikelandzhelo sonet CIX Mikelandzhelo buv samotnim 117 Za svidchennyami Kondivi vin zhiv yak monah i same pristrast do roboti viddalila jogo vid lyudej vid spilkuvannya iz nimi Prote vin duzhe perejmavsya spravami svoyeyi rodini adzhe dlya nogo bulo vazhlivo ne dati zgasnuti nashomu rodu 9 Odnak iz p yati siniv Lodoviko tilki Buonarroto odruzhivsya Pislya jogo smerti zalishilosya dvoye ditej Francheska Chekka ta Lionardo Divchinku Mikelandzhelo viddav u monastir dlya vihovannya a koli vona vijshla zamizh u 1548 roci za Mikele di Nikkolo Gvichchardini podaruvav yij svij mayetok u Poccolatiko 118 Mikelandzhelo sam brav aktivnu uchast u poshukah narechenoyi dlya svogo pleminnika 119 U listi do Lionardo vid 24 chervnya 1552 roku vin pisav nbsp ne hochu shob nash rid perervavsya na nas Ya rozumiyu zvisno sho svit ne propade yaksho ti ne odruzhishsya ale kozhna istota pragne zalishiti nashadkiv Tomu i ya hochu shob Ti odruzhivsya nbsp 16 travnya 1553 roku Lionardo odruzhivsya iz Kassandroyu Ridolfi U podruzhzhya nezabarom z yavilisya diti 1554 roku Buonarroto 1555 Mikelandzhelo Ostannij nevdovzi pomer 119 Skladni stosunki u nogo sklalisya iz inshimi dvoma viznanimi geniyami epohi Leonardo da Vinchi ta Rafaelem Santi Vidomo sho P yetro Soderini kilka raziv zbiravsya peredati Leonardo da Vinchi tu marmurovu brilu z yakoyi Mikelandzhelo zgodom zrobiv Davida 120 Zamovlennya na freski zali Velikoyi Radi Senjoriyi u Palacco Vekkjo na temu istorichnih peremog Florenciyi pri Ang yari ta Kashini Vazari traktuvav yak mozhlivist zmagatisya z Leonardo 121 a Rafaelya Santi vin zgaduye sered tih zhivopisciv yaki vchilisya za kartonom Bataliya pri Kashini 122 Vidomi slova Mikelandzhelo pro Rafaelya vse sho vin mav u mistectvi vin otrimav vid mene 123 Zvazhayuchi na te sho na dumku Mikelandzhelo zhivopis to brehnya skulptura zh pravda zmagannya mizh nim ta Rafaelem tezh bulo ochevidnim Yak Mikelandzhelo mig vvazhatisya vtilennyam skulpturi tak Rafael vtilennyam zhivopisu 124 nbsp Son Diskusiyi shodo seksualnoyi oriyentaciyi Mikelandzhelo rozpochalisya iz biografiyi mitcya vidanoyi 1893 roku v Londoni Dzhonom Eddingtonom Sajmondzom Prote u bud yakomu vipadku nemozhlivo tochno stverdzhuvati chi Mikelandzhelo mav yakis fizichni stosunki vzagali 125 nbsp Vittoriya Kolonna Chastina doslidnikiv vvazhaye sho pochuttya j vidnosini Mikelandzhelo buli chisto platonichnimi chi jdetsya pro zhinok chi pro cholovikiv Jomu podobalosya lyudske tilo i v nomu vin bachiv krasu ta garmoniyu same lyudske tilo chi choloviche chi zhinoche ye dlya nogo zasobom virazhennya misteckoyi ideyi 8 Vilyam Dyurant vvazhav sho vsya jogo energiya bula napravlena na tvorchist a ne na seks 126 Znachno bilshe prihilnikiv teoriyi pro gomoseksualnu prirodu mitcya bilshist sonetiv napisano pro lyubov do cholovikiv koli jogo pleminnik vidav pershu zbirku virshiv vin zminiv zajmenniki cholovichogo rodu na zhinochij 127 Okrim togo vvazhayetsya sho zhinki Mikelandzhelo duzhe cholovichi za svoyeyu formoyu Tozh na dumku Dzhona Sajmondza Mikelandzhelo ne lyubiv ne zahoplyuvavsya i ne bazhav zhinok 128 Isnuye takozh dumka sho jogo cikavist do molodshih predstavnikiv vlasnoyi stati mozhna poyasniti jogo bazhannyam znajti v nih sina 7 Pevne uyavlennya pro pochuttya Mikelandzhelo mozhe dati jogo zh poeziya Znachna chastina zberezhenih tekstiv periodu zrilosti ta starosti mitcya pov yazani iz imenami dvoh duzhe blizkih dlya nogo lyudej Tommazo Kavalyeri ta Vittoriya Kolonna 129 Z rimskim aristokratom ta hudozhnikom Tommazo voni poznajomilisya oriyentovno naprikinci 1532 roku 91 Vidomo bagato virshiv napisanih Mikelandzhelo do yunaka Tommazo todi bulo 23 roki a takozh risunkiv namalovanih ta podarovanih nim Tommazo Ganimed Titij Padinnya Faetona tosho Isnuvav portret hlopcya yakij odnak vtracheno 130 1537 roku vin poznajomivsya iz Vittoriyeyu Kolonna i yihnya druzhba trivala do samoyi smerti Vittoriyi 91 131 Yak pishe Kondivi Mikelandzhelo najbilshe zhalkuvav za tim sho proshayuchis iz neyu pociluvav ruku a ne cholo chi oblichchya Piznishe vin napisav sho Vona mene duzhe lyubila i ce bulo vzayemno Smert zabrala u mene velikogo druga 132 Za Brionom Tommazo ta Vittoriya buli dlya Mikelandzhelo idealami cholovichoyi ta zhinochoyi krasi vidpovidno 133 Vshanuvannya pam yati Redaguvati nbsp Muzej Mikelandzhelo nbsp El Greko Vignannya torgashiv iz hramu bl 1600 Mikelandzhelo svit v grandioznim vidinni De z Geraklami v shali zmishalis Hristi De z mogil na ves zrist pidijmayutsya tini I svij savan derut azh lamayut perstiOriginalnij tekst fr Michel Ange lieu vague ou l on voit des Hercules Se meler a des Christs et se lever tout droits Des fantomes puissants qui dans les crepuscules Dechirent leur suaire en etirant leurs doigts Sharl Bodler Mayaki pereklad Ivana Dracha Godi godi godi Dosit sliv Skazhit prosto Tvorec zrobiv Italiyu za eskizami Mikelandzhelo Originalnij tekst angl Enough enough enough Say no more Lump the whole thing say that the Creator made Italy from designs by Michael Angelo Mark Tven Prostaki za kordonom 1869 nbsp Domeniko Kresti Mikelandzhelo demonstruye Yuliyu II model soboru Svyatogo Petra Selo Kapreze de narodivsya Mikelandzhelo zaraz vidome pid nazvoyu Kapreze Mikelandzhelo Ukaz pro perejmenuvannya bulo vidano 9 lyutogo 1913 roku 134 U seli vidkrito muzej ta biblioteku Mikelandzhelo Na chest nogo nazvano asteroyid ploshu u Florenciyi okeanskij lajner komp yuternij virus krater na Merkuriyi pisnyu Bjorna Skifsa psihologichnij fenomen Obraz mitcya Redaguvati U mistectvi Redaguvati Dzhovanmariya Butteri namalyuvav risunok Poet Mikelandzhelo z Apollonom ta muzami na pohoron mitcya 1564 El Greko zobraziv Mikelandzhelo na kartini Vignannya torgashiv iz hramu bl 1570 135 Vidomi takozh kartini Domeniko Kresti Mikelandzhelo demonstruye model soboru Svyatogo Petra Yuliyu II 1619 ta Yakopo da Empoli Mikelandzhelo demonstruye model fasadu cerkvi San Lorenco Levu X 1617 1619 1970 roku Salvador Dali stvoriv syurrealistichnij portret Golova Mikelandzhelo iz shuhlyadami 136 Ukrayinskij hudozhnik mikrominiatyuri Mikola Syadristij napisav akvarelnij portret Mikelandzhelo yakij vstavleno v polovinku zerna dikoyi grushi 137 Mikelandzhelo zobrazheno sered likiv svyatih cerkvi Svyatogo Arhistratiga Mihayila s Verin Mikolayivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 138 U literaturi Redaguvati Povist Romena Rollana Zhittya Mikelandzhelo 1907 Biografichnij roman Karela Shulca Kamin i bil 1943 Biografichnij roman Irvinga Stouna Muki i radosti 1961 Fantastichne opovidannya Andriya Pehnika Korektor 2002 139 Ilyustrovana kniga dlya ditej Endryu Toffoli Mikelandzhelo Bannirroti angl Michelangelo Bunnyrroti 140 2006 Pro slipotu Mikelandzhelo u napisano u povistyah Tarasa Shevchenka Muzykant 1855 ta Hudozhnik 1856 Takozh Mikelandzhelo zgaduyetsya u poeziyi Mayaki 141 Sharlya Bodlera 1857 povisti Marka Tvena Prostaki za kordonom 1869 u poemi Lyubovna pisnya Dzh Alfreda Prufroka Tomasa Eliota 1920 142 143 U novitnij ukrayinskij literaturi pro nogo pisali virshi Lina Kostenko Chekayu dnya koli sobi skazhu Yurij Kosach Mikelandzhelo Buonarroti Pavlo Movchan Mikelandzhelo Mikola Bazhan Pered statuyami Mikelandzhelo Boris Olijnik Mikelandzhelo diptih Ivan Drach Mikelandzhelo v chas oblogi Florenciyi do 500 richchya z dnya narodzhennya ta inshi Mikelandzhelo zgaduyetsya u poeziyi Mikoli Vingranovskogo Osyayannya U kino Redaguvati Dokumentalnij film Kurta Oertelya Mikelandzhelo 1938 Dokumentalnij film Titan Istoriya Mikelandzhelo 1950 Film Kerola Rida Muki i radosti 1965 Film Roberta Snajdera Mikelandzhelo avtoportret 1989 Dokumentalnij film Mikelandzhelo film BBC Britanskij muzej 2005 Dokumentalnij film Mikelandzhelo ta Sikstinska kapela 2006 Seriya Tayemnici Sikstinskoyi kapeli Zagadka Mikelandzhelo telezhurnal 20 20 42 ij vipusk kanal ABC 2008 Seriya Rozsekrechenij Mikelandzhelo istorichnij dokumentalnij teleserial Zagadki mertvih 13 ij epizod 2009 Vikoristannya tvoriv ta motiviv Redaguvati nbsp Zhak Luyi David Smert Sokrata fragment nbsp Stvorennya Adama fragment 1893 roku I Franko rozpochav pracyuvati nad svoyeyu poemoyu Mojsej namagayuchis peredati gebrejskogo patriarha tak shob chitach zumiv piznati v nomu ukrayinskogo provodirya U 1904 roci poet poyihav do Italiyi i statuya Mojseya roboti Mikelandzhelo nastilki zahopili poeta sho vin ne goden buv vidvesti ochej vid cogo nadzvichajnogo tvoru mistectva 144 Poema bula zavershena v 1905 roci 1967 roku vijshla kniga E L Konigsburg Iz zaplutanih sprav pani Bezil E Frenkvajler angl From the Mixed Up Files of Mrs Basil E Frankweiler syuzhet yakoyi rozvivayetsya navkolo tayemnici statuyi Yangola mozhlivo stvorenoyi Mikelandzhelo Kniga otrimala medal Dzhona Nyuberi v 1968 roci U 1973 knigu bulo ekranizovano Filderom Kukom pani Frenkvajler zigrala Ingrid Bergman a v 1995 Markusom Koulom pani Frenkvajler Loren Bekoll U nizci robit Salvadora Dali vikoristovuyutsya motivi tvoriv Mikelandzhelo Rab Mikelandzhelo mozhna skoristatisya yak mashinoyu 1965 Golova Ranku za Mikelandzhelo detal figuri grobnici Lorenco II Medichi 1977 Za Mojseyem Mikelandzhelo grobnicya papi Yuliya II Za Hlopchik sho skorchivsya Mikelandzhelo Pejzazh iz prihovanim obrazom Davida Mikelandzhelo 1982 Golova naviyana Mikelandzhelo 1983 tosho Kartina M yakij avtoportret zi smazhenim salom 1941 bula naviyana vrazhennyami pro oblichchya na znyatij shkiri Svyatogo Varfolomeya freska Strashnij sud U 1987 roci vijshla zbirka Lini Kostenko Sad netanuchih skulptur do yakoyi vvijshla dramatichna poema Snig u Florenciyi U tvori zgaduyetsya pro snigovu skulpturu stvorenu yunim Mikelandzhelo lyudinoyu kamenem dlya P yero Medichi 145 U korotkometrazhnomu filmi Mikelandzhelo Antonioni Poglyad Mikelandzhelo 2004 pokazano statuyi grobnici papi Yuliya II Film otrimav Priz FIPRESSI na mizhnarodnomu kinofestivali u Valyadolidi 146 U yaponskomu anime seriali Ergo Proksi 2006 ye chotiri alegorichni statuyi Mikelandzhelo Den Nich Vechir ta Svitanok V epizodi Sevilskij Gomer serial Simpsoni 2007 parodiyuyetsya freska Stvorennya Adama Primitki Redaguvatia u reyestri ital ricordanza vkazano 1474 rik oskilki florentijskij novij rik pochinavsya iz 25 bereznya tobto z vtilennya lat ab incarnatione na vidminu vid rimskogo litochislennya z narodzhennya lat a nativitate Dnem narodzhennya Mikelandzhelo vkazano ponedilok a otzhe 6 bereznya za yulianskim litochislennyam 15 bereznya za grigorianskim b Lodoviko buv podestoyu i u K yuzi della Verna oskilki z 1428 roku podestati cih dvoh naselenih punktiv buli ob yednani U inshomu naselenomu punkti podestu predstavlyav notar v Michelagnolo za florentijskim pravopisom g Ivan Hrestitel vvazhavsya pokrovitelem sela d za Sh de Tolnaj hlopcevi todi vipovnilosya 10 rokiv a za Elis Sedzhvik Vol angl Alice Sedgwick Wohl 7 e zaraz zberigayutsya u Luvri u Novij pinakoteci Myunhen ta v Albertini Viden zh statuyu kupila rodina Strocci shob vstanoviti u Palacco Strocci u Florenciyi 1506 1529 roci Filippo Strocci prodav yiyi Francisku I a 1594 roku za Genriha IV vona bula vstanovlena u sadah Fontenblo fr Jardin de l Etang 147 148 Z 1713 roku koli sadi buli zrujnovani pro dolyu ciyeyi roboti Mikelandzhelo nichogo nevidomo 149 i Vazari pro cej epizod ne zgaduye vzagali a Paolo Dzhovio zaznachaye sho Mikelandzhelo sam hotiv prodati statuyu yak antichnu k za Vazari Anolo Doni buv drugom Mikelandzhelo l piznishe bulo pererobleno na statuyu Svyatogo Piya m oficijnij akt pro ce bulo vidano 28 bereznya nastupnogo 1509 roku 9 n grobnicyu bulo zaversheno na zamovlennya Kozimo I Medichi u 1554 1555 rr Dzhordzho Vazari ta Bartolomeo Ammannati 150 p 19 veresnya 1554 roku Mikelandzhelo nadislav Vazari sonet vidomij yak sonet CXLVII u yakomu buli ryadki Moya palka uyava pam yatayu Mistectvo mij kumir mov yasni zori U pitmi syali 151 152 r ci ryadki iz sonetu Mikelandzhelo ye epigrafom do pershoyi chastini romanu Karela Shulca Kamin i bil 153 s sam Shostakovich nazivav yiyi Simfoniya 16 154 t cya harakteristika Mikelandzhelo bula vidilena she nimeckim mistectvoznavcem Genri Todom nim Henry Thode u pershomu tomi jogo praci Mikelandzhelo ta piznye Vidrodzhennya Berlin 1902 u mozhlivo sho mova jde pro timchasovu chastkovu vtratu zoru mitcya pislya rozpisu fresok steli Sikstinskoyi kapeli pro sho zgaduye Vazari 155 Vinoski Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 118582143 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Arhiv obrazotvorchogo mistectva Chehiya d Track Q107456632 Artnet 1998 d Track Q874430d Track Q266566 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva d Track Q110250907d Track Q2494649 http www smithsonianmag com travel how to tour michelangelos rome 12922932 a b v g Michelangelo Encyclopaedia Britannica angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2012 a b Wallace 2010 s 5 a b v Rollan 1992 s 78 79 Vazari 1970 s 312 Ohne die Sixtinische Kapelle gesehen zu haben kann man sich keinen anschauenden Begriff machen was ein Mensch vermag Dorothea Scholl Von den Grottesken zum Grotesken die Konstituierung einer Poetik des Grotesken in der italienischen Renaissance LIT Verlag Munster 2004 S 363 nim Johann Wolfgang von Goethe Italian Journey 1786 1788 August 23 1787 angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2012 Durant 1953 s 475 Erpel 1990 s 7 a b Tolnay 1943 s 11 Brion 2002 s 6 Wallace 2010 s 63 a b Charles Clement Michelangelo S Low Marston Searle amp Rivington ltd 1892 S 5 angl Brion 2002 s 9 Vazari 1970 s 298 Rollan 1992 s 91 Condivi 1999 s 9 Vazari 1970 s 297 Condivi 1999 s 5 William E Wallace Michelangelo The Artist the Man and his Times Arhivovano 10 bereznya 2012 u Wayback Machine Cambridge University Press angl Vazari 1970 s 299 Skulptura svitoch zhivopisu ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2012 Wallace 2010 s 30 a b v Shelley Esaak 27 lipnya 2008 Will the Real Michelangelo Please Stand Up angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2012 Scigliano 2005 s 45 Crucifix confirmed as a Michelangelo BBC News angl 18 lipnya 2001 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2012 Rollan 1992 s 92 93 Shulc 2006 s 268 Lina Kostenko Snig u Florenciyi na portali Ukrayinskij Centr Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 4 lyutogo 2012 Oksana Pahlovska 18 bereznya 2011 Sribnim olivcem Procitovano 20 sichnya 2012 Antonio Forcellino Michelangelo A Tormented Life Arhivovano 30 sichnya 2011 u Wayback Machine Polity 2009 angl James Hall Michelangelo and the Reinvention of the Human Body Arhivovano 2 sichnya 2012 u Wayback Machine Farrar Straus and Giroux 2005 angl Tolnay 1943 s 20 21 a b v g d e Erpel 1990 s 13 Tolnay 1943 s 24 25 Condivi 1999 s 19 20 Tolnay 1943 s 26 28 a b Rollan 1992 s 94 95 Dzhivelegov A Mikelandzhelo nedostupne posilannya z lipnya 2019 A Dzhivelegov M Molodaya gvardiya 1938 318 s il ZhZL Vyp 17 18 137 138 Bibliogr S 307 314 ros Wallace 2010 s 14 Marc Levoy 28 bereznya 1999 We finish scanning the David Mi zakinchili skanuvati Davida angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 20 sichnya 2012 a b Mikelandzhelo Poeziya Pisma 1983 s 75 Leonard Barkan Michelangelo A Life on Paper Arhivovano 11 kvitnya 2012 u Wayback Machine Princeton University Press 2010 angl Wallace 2010 s 16 17 Ryan 1998 s 504 Charles Seymour Michelangelo s David a search for identity Arhivovano 2 listopada 2013 u Wayback Machine University of Pittsburgh Press 1967 angl Wallace 2010 s 24 Wallace 2010 s 25 d Ancona Mirella Levi 1968 The Doni Madonna by Michelangelo An Iconographic Study Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine The Art Bulletin Taylor amp Francis p 45 angl Mikelandzhelo Buonarroti ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2012 Wallace 2010 s 20 Wallace 2010 s 19 Rollan 1992 s 100 Rollan 1992 s 106 107 Andrew Wordsworth 20 chervnya 2000 Have Italy s art restorers cleaned up their act angl The Independent Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2012 Peter Layne Arguimbau 5 zhovtnya 2006 Michelangelo s Cleaned off Sistine Chapel angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2012 a b v Wallace 2010 s 46 47 Rollan 1992 s 85 86 Pavlichko D V Soneti podilskoyi oseni K Rad pismennik 1973 112 s a b v g d e zh Erpel 1990 s 14 Wallace 2010 s 7 a b v g d e zh i k Erpel 1990 s 15 Mikelandzhelo Buonarroti Biblioteka Laurenciana 1524 1534 ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2012 Vazari 1970 s 359 Vazari 1970 s 358 William D Montalbano 9 kvitnya 1994 It s Judgment Day for Unveiled Sistine Chapel Vatican The Pope praises the restored Michelangelo masterpiece Gone is centuries of grime and modesty angl The Los Angeles Times Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 19 travnya 2012 a b Vazari 1970 s 362 a b Libman 1964 s 17 a b Vazari 1970 s 364 Francisco De Holanda Dialogues with Michelangelo Pallas Athene 2006 ISBN 1 84368 015 7 angl Paulo Villac Filho 31 lipnya 2004 Da Pintura Antigua by Francisco de Hollanda angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2012 Ian Chilvers Holanda Francisco de The Oxford Dictionary of Art 2004 Encyclopedia com angl Procitovano 21 sichnya 2012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Blaise de Vigenere Les images ou tableaux de platte peinture des deux Philostrates sophistes grecs et les statues de Callistrate Paris 1578 p 855 fr Leo Stajnberg Florentijska P yeta Mikelandzhelo Noga yakoyi nema PDF angl Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 21 sichnya 2012 Palestrinska P yeta angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 21 sichnya 2012 Kostenko L V Silueti Vibrane Kiyiv Dnipro 1989 S 225 ISBN 5 308 00376 9 Rollan 1992 s 196 Vazari 1970 s 402 List Daniele da Volterra do Vazari vid 17 bereznya 1564 roku Ostannij den zhittya pershij den spokoyu 18 lyutogo 1564 ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Vazari 1970 s 419 Santa Croce Florence Tomb of Michelangelo Buonarroti angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Borromean Logos Michelangelo angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Santa Croce Church and Museum The Museums of Florence angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Mikelandzhelo Buonarroti Nazhiv ya volo tut na rishtuvanni v perekladi Mojseya Fishbejna Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 a b v Wallace 2010 s 40 41 A M Efros Poeziya Mikelandzhelo ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 a b v Rollan 1992 s 112 113 a b Rollan 1992 s 154 155 Vibrani poeziyi Mikelandzhelo z komentarem PDF angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Rime Michelangelo Buonarroti 1623 angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Ryan 1998 s 7 Die Dichtungen des Michelagniolo Buonarroti Herausgegeben Und mit Kritiscem Apparate Versehen von Dr Carl Frey nim ta ital Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Ryan 1998 s 9 Mikelandzhelo Buonarroti Vidpovid Nochi Virsh Per z ital G Kochur Zarubizh l ra 1998 Zhovt Chis 40 S 4 Mihajlo Moskalenko Narisi z istoriyi ukrayinskogo perekladu Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 Albert Seay Arcadelt and Michelangelo Renaissance news vol 18 4 1965 p 299 301 angl Costanzo Festa edited by Richard J Agee 1997 Counterpoints on a cantus firmus angl A R Editions Inc s xi Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 4 lyutogo 2012 Early MusiChicago Jean Conseil angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 sichnya 2012 James Leonard Rovi Richard Strauss 5 Lieder Op 15 TrV148 angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Iain Gillis Grasping Toward the Light A Reassessment of Wolf s Michelangelo Lieder PDF Musicological Explorations Vol 11 2010 angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Benjamin Britten 7 Sonnets of Michelangelo Op 22 song cycle angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Dmitrij Shostakovich Syuita na slova Mikelandzhelo Buonarroti dlya basa i fortepiano Perevod A Efrosa ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Mikelandzhelo Buonarroti Stihotvoreniya Do i posle 1540 ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2012 Sir Peter Maxwell Davies Tondo di Michelangelo angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Il tempo passa based on the poetry of Michelangelo Matthew Dewey angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Lead medal of Michelangelo by Leone Leoni The British Museum angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 a b Rollan 1992 s 87 88 Yakim buv Mikelandzhelo angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Carlos Hugo Espinel 18 grudnya 1999 Michelangelo s gout in a fresco by Raphael Volume 354 Issue 9196 angl The Lancet s 2149 2151 doi 10 1016 S0140 6736 99 09070 4 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Wolfgang Kuehn 25 bereznya 2000 Michelangelo s gouty knee Volume 355 Issue 9209 angl The Lancet s 1104 doi 10 1016 S0140 6736 05 72230 3 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Rollan 1992 s 82 83 Rollan 1992 s 168 169 a b Rollan 1992 s 172 173 Vazari 1970 s 310 Vazari 1970 s 315 Vazari 1970 s 316 Lyubimov L D Iskusstvo Zapadnoj Evropy M Prosveshenie 1982 320 s ros Rudolf Preimesberger Paragons and Paragone Van Eyck Raphael Michelangelo Caravaggio Bernini Getty Publications 2011 S 68 angl Anthony Hughes Michelangelo Arhivovano 15 travnya 2011 u Wayback Machine p 326 ISBN 978 0 7148 3483 2 angl Durant 1953 s 501 David Fuller The life in the sonnets Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine p 30 angl Symonds 1893 s 146 Logish S V Mikelandzhelo Buonarroti Sbornik statej ros Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Mark Brown 16 lyutogo 2010 Michelangelo s dreams of male muse go on show at Courtauld angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Durant 1953 s 585 Brion 2002 s 241 242 Brion 2002 s 235 Dzheki Gejler Kapreze Mikelandzhelo Misce narodzhennya misteckogo geniya The Tuscan Magazine angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 J Jones 24 sichnya 2004 The Reluctant Disciple angl www guardian co uk Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 29 bereznya 2012 Salvador Dali Untitled Michelangelo Head with Drawers 1970 Arhivovano 6 chervnya 2012 u Wayback Machine angl Mikola Syadristij Mikelandzhelo Buonarroti akvarelnij portret Arhiv originalu za 28 grudnya 2011 Procitovano 26 lyutogo 2012 Bozhena Gorodnicka 1 zhovtnya 2008 U likah svyatih Mikelandzhelo Shevchenko bas gitarist grupi Meri www wz lviv ua Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 19 travnya 2012 Pehnik Andrij Korektor opovidannya Hroniki K Smoloskip 2002 s 7 35 Andrew Toffoli Michelangelo Bunnyrroti Histories Presents Arhivovano 4 lipnya 2013 u Wayback Machine angl Sharl Bodler Mayaki Arhivovano 2016 03 05 u Wayback Machine ae lib org ua Galereya Mikelandzhelo zgadki u kulturi angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 The Love Song of J Alfred Prufrock By T S Eliot With Stanza Summaries Annotations and Explanations of Allusions angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Kravec Yarema Ivanovich Andrij Svirko belgijskij perekladach i doslidnik poetichnoyi tvorchosti Ivana Franka PDF Visnik Lvivskogo universitetu Lviv 2010 Vip 51 S 177 195 Arhivovano z dzherela 2 kvitnya 2015 Procitovano 19 travnya 2012 Olga Bashkirova listopad 2006 Statuya v hudozhnij sistemi dramatichnoyi poemi Lini Kostenko Snig u Florenciyi PDF Slovo i Chas s 22 Procitovano 9 lyutogo 2012 49 ij festival u Valyadolidi angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Paul Joannides Aug 1977 Michelangelo s Lost Hercules The Burlington Magazine angl s 550 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 J Paul Getty Museum Acquires Francesco Primaticcio Bronze angl 28 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 R J Knecht Francis I Cambridge University Press 1984 S 267 angl Natalya Kulikova 25 sichnya 2003 Medichi simvol epohi Vidrodzhennya Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Vazari 1970 s 388 Il petrarchismo atipico di Michelangelo ital 4 sichnya 2011 Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Shulc 2006 s 5 Gerard McBurney Shostakovich Dmitri Suite on Verses of Michelangelo Buonarroti angl Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 4 lyutogo 2012 Komentari do povisti Muzykant Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 29 bereznya 2012 Literatura RedaguvatiMikelandzhelo Buonarrotiu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Mistectvo nbsp Citati u Vikicitatah nbsp Genealogiya na Rodovodi nbsp Mikelandzhelo Buonarroti u Vikishovishi Brion Marsel Mikelandzhelo Per s fr G G Karpinskogo fr Michel Ange M Molodaya gvardiya 2002 ISBN 5 235 02487 7 ros Vazari D Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv ital Le Vite de piu eccelenti Pittori Scultori e Architetti K Mistectvo 1970 S 296 429 497 507 Erpel Fric Mikelandzhelo Per s nem Sergeya Danilchenko nim Michelangelo Berlin Henshel 1990 72 s ISBN 3 362 00044 4 ros Libman M Ya Mikelandzhelo Buonarroti M Sovetskij hudozhnik 1964 ros Luchuk I Istoriya svitovoyi poeziyi Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2010 672 s ISBN 978 966 10 1046 7 Mikelandzhelo Poeziya Pisma Suzhdeniya sovremennikov sost V N Grashenkov M Iskusstvo 1983 451 s ros Mikelandzhelo 1475 1564 Tekst do 500 richchya z dnya narodzhennya Zbirnik Ukl M P Bazhan K Mistectvo 1975 395 s Rollan R Zhizn Mikelandzhelo Zhizni velikih lyudej Per s franc V Kurella fr Vie de Michel Ange M Izvestiya 1992 S 71 197 ISBN 5 206 00351 4 ros Stoun I Muki i radosti Roman Per s angl N Bannikova angl The Agony and the Ecstasy M Pravda 1991 768 s ISBN 5 253 00154 9 ros Shulc K Kamin i bil roman Z ches per D Andruhiv chesk Kamen a bolest K Yunivers 2006 688 s ISBN 966 8118 23 5 James Ackerman 1986 The Architecture of Michelangelo University of Chicago Press ISBN 978 0 226 00240 8 Ascanio Condivi Alice Sedgewick The Life of Michelangelo 1553 Pennsylvania State University Press 1999 154 s ISBN 0 271 01853 4 angl Will Durant The Story of Civilization 5 The Renaissance New York Simon and Schuster 1953 776 s ISBN 0 671 61600 5 angl Christopher Ryan The poetry of Michelangelo an introduction London Continuum International Publishing Group 1998 angl James M Saslow The poetry of Michelangelo An Annotated Translation New Haven and London Yale University Press 1991 559 s ISBN 0 300 05509 9 angl Eric Scigliano Michelangelo s Mountain The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara Simon and Schuster 2005 352 s angl John Addington Symonds The Life of Michelangelo Buonarroti 1893 angl Charles de Tolnay The Youth of Michelangelo Princeton NJ Princeton University Press 1943 angl William Wallace The Treasures of Michelangelo Andre Deutsch 2010 ISBN 978 0 233 00253 8 angl Posilannya Redaguvati nbsp Zovnishni videofajli nbsp Verinske divo TSN 24 09 2010 Vebsajt muzeyu Kaza Buonarrotti ital Perevireno 19 travnya 2012 Nacionalnij hudozhnij muzej Bardzhello ital Perevireno 19 travnya 2012 Londonska Nacionalna galereya Manchesterska Madonna angl Perevireno 19 travnya 2012 Muzej Viktoriyi j Alberta angl Perevireno 19 travnya 2012 A Efros Poeziya Mikelandzhelo Buonarroti ukr Mikelandzhelo Vibrani virshi v riznih perekladah audio Mikelandzhelo Dva soneti v perekladi I Kachurovskogo Chitaye V Bilocerkivskij audio dogori nbsp Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikelandzhelo Buonarroti amp oldid 38047892