www.wikidata.uk-ua.nina.az

Інгрід Бергман У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бергман І нґрід Бе рґман англ Ingrid Bergman шведська в

Інгрід Бергман

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бергман.

І́нґрід Бе́рґман, (англ. Ingrid Bergman,  шведська вимова — Берйманфайл; 29 серпня 1915(19150829), Стокгольм — 29 серпня 1982, Лондон) — шведська акторка кіно, театру, радіо й телебачення, автобіографістка. Лауреатка трьох премій «Оскар», чотирьох «Золотих глобусів», двох «Еммі», премії Британської кіноакадемії BAFTA, «Тоні». Четверта в рейтингу найкращих кіноакторок усіх часів Американського інституту кіномистецтва. Зіграла в 45 кінофільмах шведською, німецькою, англійською, італійською й французькою у США та Європі. Найбільшу популярність їй принесли ролі в фільмах «Інтермецо», «Касабланка», «Газове світло».

Інгрід Бергман
швед. Ingrid Bergman
Інгрід Бергман у фільмі «Газове світло» (1944)
Інгрід Бергман у фільмі «Газове світло» (1944)
Ім'я при народженні Інґрід Берґман
Народилася 29 серпня 1915(1915-08-29)[…]
Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
Померла 29 серпня 1982(1982-08-29)[…] (67 років)
Лондон, Велика Британія
  • рак молочної залози
    • Поховання
    Північний цвинтар (Стокгольм)[…] : 

    Громадянство  Швеція
    Релігія лютеранство
    Діяльність автобіографістка, акторка театру, кіноакторка, акторка
    Alma mater Dramatens elevskolad і Palmgrenska samskoland
    Роки діяльності 1935-1982
    Чоловік Арон Петтер Ліндстрьом (1937—1950)
    Роберто Росселліні (1950—1957)
    Ларс Шмідт (1958—1975)
    Діти Піа Ліндстрьом (нар. 1938)
    Роберто Інгмар Росселліні (нар. 1950)
    Ізабелла Росселліні (нар. 1952)
    Інґрид Росселліні (нар. 1952)
    Батьки Justus Bergmand
    IMDb nm0000006
    Автограф
    Нагороди та премії

    «Оскар» найкращій акторці:

    «Золотий глобус»

    • 1945 «Газове світло»
    • 1946 «Дзвони Святої Марії»
    • 1957 «Анастасія»
    • 1983 «Жінка на ім'я Гольда»

    «Еммі» (1960, 1982)
    BAFTA:

    • 1975 «Убивство у „Східному експресі“»

    Сезар

    • 1976 За видатні заслуги у кінематографі
     Інгрід Бергман у Вікісховищі
      Висловлювання у Вікіцитатах

    Життєпис Редагувати

    Народилася 29 серпня 1915 року в Стокгольмі (Швеція). Коли Інґрід було 3 роки, померла мати, а в 13 — батько Юстус Самуель Берґман. Вихованням зайнялася тітка, але померла через півроку. Тоді Інґрід переїхала до дядька Отто Берґмана, у якого було п'ятеро дітей.

    Вчилася в школі при Стокгольмському Королівському драматичному театрі. У 17 років Інґрід після проб прийнята до Королівського драматичного театру в Стокгольмі, а через рік залишила його заради зйомок у фільмах.

    Почала кар'єру на студії «Свенска фільм». З'явившись спочатку в масовці, незабаром стала провідною акторкою шведського кіно, знявшись за чотири роки в десяти фільмах. Популярність здобула роботою у фільмах Густава Моландера «Сведенгельми», «На сонячній стороні», «Єдина ніч», «Обличчя жінки».

    Найбільшої популярністі зажила мелодрама «Інтермеццо» (1936) про кохання скромної вчительки музики Аніти Гофман до знаменитого скрипаля. Там запрошена до нової екранізації цього сюжету Девідом Сельцником, успішним голлівудським підприємцем («Інтермеццо, історія одного кохання», 1939).

    Прийнявши запрошення Сельцника, Берґман приїхала до Америки, де залишилася через Другу світову війну в Європі. У 1942 році Берґман грає головну роль у фільмі Майкла Кертіца «Касабланка» з Гамфрі Боґартом. Картина мала величезний успіх і стала класикою світового кінематографу.

    У 1944 році Берґман отримала перший «Оскар» за роль дружини чоловіка-садиста у фільмі «Газове світло», що ліг в основу концепції газлайтингу. У цій картині Берґман привернула увагу Альфреда Гічкока, і у 1940-ті грає в трьох його фільмах — «Заворожений» (1945), «Лиха слава» (1946), «Під знаком Козерога» (1949).

    Інґрід Берґман своєю найкращою роботою в Голлівуді вважала музичну комедію «Дзвони святої Марії» (1945), у якій втілила черницю, що поєднала служіння Богові зі спортивними заняттями, боксуючи в чернечому одязі.

    У 1950 році грає у фільмі «Стромболі, земля Божа» неореаліста Роберто Росселліні.

    Після закінчення зйомок «Стромболі» Берґман народила від Росселліні сина Роберто й розлучилася з чоловіком, Петером Ліндстрьомом. Багатьох американців ця історія зірки, «Душечки Америки», шокувала. Фільми Росселліні, у яких вона знімалася, бойкотували. Анафема на адресу акторки прозвучала навіть в американському конгресі.

    Незабаром Берґман народила сестер-близнят: Ізотту Інґрід та Ізабеллу.

    Інґрід Берґман знімалася в Італії у Росселліні («Європа '51», 1952; «Ми, жінки», 1953; «Подорож до Італії», 1954; «Страх», 1954) і у Франції (в Жана Ренуара у фільмі «Єлена і чоловіки», 1956), працювала у Великій Британії, там же в 1950—1960-х роках грала в театрі.

    У 1954 році Росселліні поставив для Берґман ораторію Артура Онеґґера «Жанна д'Арк на вогнищі». З цією виставою, незабаром екранізованою, вони об'їхали всю Європу. Під час цього гастрольного турне поглибилися їхні творчі розбіжності. Росселліні пристав на пропозицію зняти в Індії документальний фільм. А Берґман почала виступати в Парижі у виставі «Чай і співчуття».

    Після розлучення з Росселіні Берґман пошлюбила театрального продюсера Ларса Шмідта. Він шукав для неї п'єси, знаходив режисерів. Майже щороку протягом двох декад Берґман працює в новому спектаклі. Деякі з них стали телефільмами: «Поворот гвинта» (1959), «24 години з життя жінки» (1961), «Гедда Габлер» (1963), «Людський голос» (1967) та інші.

    У 1956 році яскрава роль у фільмі «Анастасія» допомогла Берґман відновити своє положення в Голлівуді, вона отримала другий «Оскар». Третього удостоїлася за роль другого плану в детективі «Вбивство в Східному експресі» (1974).

    Однією з вершин творчості Інґрід Берґман вважається робота у фільмі шведського режисера Інгмара Берґмана «Осіння соната» (1978).

    Останньою роботою акторки стала роль Голди Меїр у телевізійному мінісеріалі «Жінка на ім'я Голда», за яку вона удостоєна премії «Еммі».

    29 серпня 1982 року в Лондоні, відзначивши свій день народження з небагатьма друзями, Інґрід Берґман померла від раку молочної залози, з яким боролася кілька років. Її прах було спалено в крематорії кладовища Кенсал-Грін (кладовище).

    Фільмографія Редагувати

    • 1932 : Landskamp — дівчина у черзі (у титрах не вказана)
    • 1935 : Munkbrogreven — Ельза Едлунд
    • 1935 : Bränningar — Карін Інгман
    • 1935 : Swedenhielms — Астрід
    • 1935 : Valborgsmässoafton — Лена Бергстрьом
    • 1936 : På Solsidan — Єва Берг
    • 1936 : Інтермецо[en] / Intermezzo — Аніта Гофман
    • 1938 : Dollar — Юлія Балсар
    • 1938 : «Чотири компаньйона» / Die Vier Gesellen — Маріанна
    • 1938 : «Обличчя жінки» / En Kvinnas ansikte — Ганна Голм
    • 1939 : Лише одна ніч / En enda natt — Єва Бекман
    • 1939 : «Інтермецо» (англомовна версія) / Intermezzo — Аніта Гофман
    • 1940 : «Ніч у червні» / Juninatten / Night in June — Керстін Норбек
    • 1941 : «Лютість на небесах» / Rage in Heaven — Стела Берген
    • 1941 : Adam Had Four Sons — Емілі Галатен
    • 1941 : «Доктор Джекіл і містер Гайд» / Dr. Jekyll and Mr. Hyde — Айві Пітерсон
    • 1942 : «Касабланка» / Casablanca — Ільза Лунд-Ласло
    • 1943 : «По кому подзвін» / For Whom the Bell Tolls — Марія
    • 1944 : «Газове світло» / Gaslight — Пола Олквіст
    • 1945 : «Заворожений» / Spellbound — Констанція Петерсон
    • 1945 : «Дзвони Святої Марії» / The Bells of Saint Mary's — сестра Бенедикт
    • 1946 : Saratoga Truck — Кліо Дюлен
    • 1946 : «Скандально відомі» / Notorious — Алісія Губерман
    • 1948 : «Тріумфальна арка» / Arch of Triumph — Жоан Маду
    • 1948 : «Жанна Д'Арк» / Joan of Arc — Жанна Д'арк
    • 1949 : «Під знаком Козерога» / Under Capricorn — Леді Фласкі
    • 1950 : «Стромболі, земля Божа» / Stromboli — Карін
    • 1952 : «Європа '51» / (Europe '51) — Ірен Джерард
    • 1953 : «Подорож до Італії» / Viaggio in Italia — Кетрін Джойс
    • 1954 : «Страх» / La Paura — Ірен Вагнер
    • 1954 : «Жанна д'Арк у вогнищі» / Giovanna d'Arco al rogo — Жанна д'Арк
    • 1956 : «Єлена і чоловіки» / Elena et les hommes — княгиня Єлена Сороковська
    • 1956 : «Анастасія» / Anastasia — Ганна Корєва / Анастасія
    • 1958 : «Роздратований» / Indiscreet — Ганна Кальман
    • 1958 : «Готель шостого ступеня щастя» / The Inn of sixth happiness — Гледіс Ейлворд
    • 1959 : «Поворот гвинта» / The turn of the screw — Гувернантка
    • 1961 : «24 години у житті жінки» / Twenty-Four Hours in a Woman's Life (ТБ) — Клер Лестер
    • 1961 : «Чи любите ви Брамса?» / Aimez-vous Brahms? / Goodbye Again — Пола Тесьє
    • 1961 : «Августа» / Auguste (у титрах не вказана) — камео
    • 1963 : «Гедда Ґаблер» / Hedda Gabler (ТБ) — Гедда Ґаблер
    • 1964 : «Візит» / The Visit — Карла Заханасіан
    • 1964 : «Жовтий Ролс-ройс» / The Yellow Rolls-Royce — Герда Мілет
    • 1967 : Stimulantia — Матильда Гартман
    • 1967 : «Людський голос» / The Human Voice (TV) — у титрах не вказана (читає монолог)
    • 1969 : «Квітка кактуса» / Cactus Flower — Стефані Дікінсон
    • 1970 : «Прогулянка під весняним дощем» / Walk in the Spring Rain — Лібі Мередит
    • 1974 : "Убивство у «Східному експресі» / Murder On The Orient Express — Грета Олссон
    • 1976 : «Справа часу» / A Matter of Time — графиня Санціані
    • 1978 : «Осіння соната» / Autumn Sonata — Шарлотта
    • 1982 : «Жінка на ім'я Ґольда» / A woman called Golda (телесеріал)  — Ґольда

    Родина Редагувати

    • чоловік (1937—1950): Петер Арон Ліндстрем (Petter Aron Lindström), шведський лікар
      • дочка: Піа Ліндстрем (Pia Lindström), шведська журналістка і акторка
    • чоловік (1950—1957): Роберто Росселліні, кінорежисер
      • син: Роберто Інгмар Росселліні (Roberto Ingmar Rossellini, нар. 1950)
      • дочка: Інґрід Росселліні (Ingrid Rossellini, нар. 1952), італійська філологиня
      • дочка: Ізабелла Росселліні (1952), акторка та модель
    • чоловік (1958—1978): Ларс Шмідт (Lars Schmidt), шведський театральний і кінопродуцент
    • Aleksandra Ziolkowska-Boehm, Ingrid Bergman prywatnie, Warsaw: Proszynski, 2013, ISBN 978-83-7839-518-8.
    • Aleksandra Ziolkowska-Boehm, Ingrid Bergman and her American Relatives, Lanham, MD: Hamilton Books, The Rowman @ Littlefield Publishing Group, 2013, ISBN 978-0-7618-6150-8.

    Вшанування пам'яті Редагувати

    На честь актриси названо один із сортів троянд.

    На Алеї слави в Голлівуді встановлено зірку Інґрід Берґман.

    Примітки Редагувати

    1. VIAF (Virtual International Authority File) — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
      d:Track:Q54837d:Track:Q54919
    2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118509527 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    3. http://www.imdb.com/name/nm0000006/bio
    4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    5. ↑ Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    6. ↑ SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    7. Hedvig Eleonora kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/SSA/0006/C I/43 (1913-1916), bildid: 00012320_00128 — С. 141.
      d:Track:Q10501038d:Track:Q64166606
    8. Findagrave: Ingrid Bergman
    9. https://www.svenskagravar.se/gravsatt/84191e6d-fd6a-4653-bde5-9ad980f34135 — Svenskagravar.se.
      d:Track:Q26699962
    10. Svenska - 8 Ingrid Bergmans familjegrav
    11. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 13 червня 2019. 
    12. . Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 13 червня 2019. 

    Посилання Редагувати

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bergman I ngrid Be rgman angl Ingrid Bergman shvedska vimova Berjmanfajl 29 serpnya 1915 19150829 Stokgolm 29 serpnya 1982 London shvedska aktorka kino teatru radio j telebachennya avtobiografistka Laureatka troh premij Oskar chotiroh Zolotih globusiv dvoh Emmi premiyi Britanskoyi kinoakademiyi BAFTA Toni Chetverta v rejtingu najkrashih kinoaktorok usih chasiv Amerikanskogo institutu kinomistectva Zigrala v 45 kinofilmah shvedskoyu nimeckoyu anglijskoyu italijskoyu j francuzkoyu u SShA ta Yevropi Najbilshu populyarnist yij prinesli roli v filmah Intermeco Kasablanka Gazove svitlo Ingrid Bergmanshved Ingrid BergmanIngrid Bergman u filmi Gazove svitlo 1944 Ingrid Bergman u filmi Gazove svitlo 1944 Im ya pri narodzhenni Ingrid BergmanNarodilasya 29 serpnya 1915 1915 08 29 4 5 Gedvig Eleonorad komuna Stokgolm len Stokgolm Shveciya 7 Pomerla 29 serpnya 1982 1982 08 29 4 5 67 rokiv London Velika Britaniya rak molochnoyi zaloziPohovannya Pivnichnij cvintar Stokgolm 8 9 Gromadyanstvo ShveciyaReligiya lyuteranstvoDiyalnist avtobiografistka aktorka teatru kinoaktorka aktorkaAlma mater Dramatens elevskolad i Palmgrenska samskolandRoki diyalnosti 1935 1982Cholovik Aron Petter Lindstrom 1937 1950 Roberto Rossellini 1950 1957 Lars Shmidt 1958 1975 Diti Pia Lindstrom nar 1938 Roberto Ingmar Rossellini nar 1950 Izabella Rossellini nar 1952 Ingrid Rossellini nar 1952 Batki Justus BergmandIMDb nm0000006AvtografNagorodi ta premiyi Oskar najkrashij aktorci 1945 Gazove svitlo 1957 Anastasiya Najkrashij aktorci drugogo planu 1975 Ubivstvo u Shidnomu ekspresi Zolotij globus 1945 Gazove svitlo 1946 Dzvoni Svyatoyi Mariyi 1957 Anastasiya 1983 Zhinka na im ya Golda Emmi 1960 1982 BAFTA 1975 Ubivstvo u Shidnomu ekspresi Sezar 1976 Za vidatni zaslugi u kinematografiingridbergman org Ingrid Bergman u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 2 Filmografiya 3 Rodina 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya 29 serpnya 1915 roku v Stokgolmi Shveciya Koli Ingrid bulo 3 roki pomerla mati a v 13 batko Yustus Samuel Bergman Vihovannyam zajnyalasya titka ale pomerla cherez pivroku Todi Ingrid pereyihala do dyadka Otto Bergmana u yakogo bulo p yatero ditej Vchilasya v shkoli pri Stokgolmskomu Korolivskomu dramatichnomu teatri U 17 rokiv Ingrid pislya prob prijnyata do Korolivskogo dramatichnogo teatru v Stokgolmi a cherez rik zalishila jogo zaradi zjomok u filmah Pochala kar yeru na studiyi Svenska film Z yavivshis spochatku v masovci nezabarom stala providnoyu aktorkoyu shvedskogo kino znyavshis za chotiri roki v desyati filmah Populyarnist zdobula robotoyu u filmah Gustava Molandera Svedengelmi Na sonyachnij storoni Yedina nich Oblichchya zhinki Najbilshoyi populyarnisti zazhila melodrama Intermecco 1936 pro kohannya skromnoyi vchitelki muziki Aniti Gofman do znamenitogo skripalya Tam zaproshena do novoyi ekranizaciyi cogo syuzhetu Devidom Selcnikom uspishnim gollivudskim pidpriyemcem Intermecco istoriya odnogo kohannya 1939 Prijnyavshi zaproshennya Selcnika Bergman priyihala do Ameriki de zalishilasya cherez Drugu svitovu vijnu v Yevropi U 1942 roci Bergman graye golovnu rol u filmi Majkla Kertica Kasablanka z Gamfri Bogartom Kartina mala velicheznij uspih i stala klasikoyu svitovogo kinematografu U 1944 roci Bergman otrimala pershij Oskar za rol druzhini cholovika sadista u filmi Gazove svitlo sho lig v osnovu koncepciyi gazlajtingu U cij kartini Bergman privernula uvagu Alfreda Gichkoka i u 1940 ti graye v troh jogo filmah Zavorozhenij 1945 Liha slava 1946 Pid znakom Kozeroga 1949 Ingrid Bergman svoyeyu najkrashoyu robotoyu v Gollivudi vvazhala muzichnu komediyu Dzvoni svyatoyi Mariyi 1945 u yakij vtilila chernicyu sho poyednala sluzhinnya Bogovi zi sportivnimi zanyattyami boksuyuchi v chernechomu odyazi U 1950 roci graye u filmi Stromboli zemlya Bozha neorealista Roberto Rossellini Pislya zakinchennya zjomok Stromboli Bergman narodila vid Rossellini sina Roberto j rozluchilasya z cholovikom Peterom Lindstromom Bagatoh amerikanciv cya istoriya zirki Dushechki Ameriki shokuvala Filmi Rossellini u yakih vona znimalasya bojkotuvali Anafema na adresu aktorki prozvuchala navit v amerikanskomu kongresi Nezabarom Bergman narodila sester bliznyat Izottu Ingrid ta Izabellu Ingrid Bergman znimalasya v Italiyi u Rossellini Yevropa 51 1952 Mi zhinki 1953 Podorozh do Italiyi 1954 Strah 1954 i u Franciyi v Zhana Renuara u filmi Yelena i choloviki 1956 pracyuvala u Velikij Britaniyi tam zhe v 1950 1960 h rokah grala v teatri U 1954 roci Rossellini postaviv dlya Bergman oratoriyu Artura Oneggera Zhanna d Ark na vognishi Z ciyeyu vistavoyu nezabarom ekranizovanoyu voni ob yihali vsyu Yevropu Pid chas cogo gastrolnogo turne poglibilisya yihni tvorchi rozbizhnosti Rossellini pristav na propoziciyu znyati v Indiyi dokumentalnij film A Bergman pochala vistupati v Parizhi u vistavi Chaj i spivchuttya Pislya rozluchennya z Rosselini Bergman poshlyubila teatralnogo prodyusera Larsa Shmidta Vin shukav dlya neyi p yesi znahodiv rezhiseriv Majzhe shoroku protyagom dvoh dekad Bergman pracyuye v novomu spektakli Deyaki z nih stali telefilmami Povorot gvinta 1959 24 godini z zhittya zhinki 1961 Gedda Gabler 1963 Lyudskij golos 1967 ta inshi U 1956 roci yaskrava rol u filmi Anastasiya dopomogla Bergman vidnoviti svoye polozhennya v Gollivudi vona otrimala drugij Oskar Tretogo udostoyilasya za rol drugogo planu v detektivi Vbivstvo v Shidnomu ekspresi 1974 Odniyeyu z vershin tvorchosti Ingrid Bergman vvazhayetsya robota u filmi shvedskogo rezhisera Ingmara Bergmana Osinnya sonata 1978 Ostannoyu robotoyu aktorki stala rol Goldi Meyir u televizijnomu miniseriali Zhinka na im ya Golda za yaku vona udostoyena premiyi Emmi 29 serpnya 1982 roku v Londoni vidznachivshi svij den narodzhennya z nebagatma druzyami Ingrid Bergman pomerla vid raku molochnoyi zalozi z yakim borolasya kilka rokiv Yiyi prah bulo spaleno v krematoriyi kladovisha Kensal Grin kladovishe Filmografiya Redaguvati1932 Landskamp divchina u cherzi u titrah ne vkazana 1935 Munkbrogreven Elza Edlund 1935 Branningar Karin Ingman 1935 Swedenhielms Astrid 1935 Valborgsmassoafton Lena Bergstrom 1936 Pa Solsidan Yeva Berg 1936 Intermeco en Intermezzo Anita Gofman 1938 Dollar Yuliya Balsar 1938 Chotiri kompanjona Die Vier Gesellen Marianna 1938 Oblichchya zhinki En Kvinnas ansikte Ganna Golm 1939 Lishe odna nich En enda natt Yeva Bekman 1939 Intermeco anglomovna versiya Intermezzo Anita Gofman 1940 Nich u chervni Juninatten Night in June Kerstin Norbek 1941 Lyutist na nebesah Rage in Heaven Stela Bergen 1941 Adam Had Four Sons Emili Galaten 1941 Doktor Dzhekil i mister Gajd Dr Jekyll and Mr Hyde Ajvi Piterson 1942 Kasablanka Casablanca Ilza Lund Laslo 1943 Po komu podzvin For Whom the Bell Tolls Mariya 1944 Gazove svitlo Gaslight Pola Olkvist 1945 Zavorozhenij Spellbound Konstanciya Peterson 1945 Dzvoni Svyatoyi Mariyi The Bells of Saint Mary s sestra Benedikt 1946 Saratoga Truck Klio Dyulen 1946 Skandalno vidomi Notorious Alisiya Guberman 1948 Triumfalna arka Arch of Triumph Zhoan Madu 1948 Zhanna D Ark Joan of Arc Zhanna D ark 1949 Pid znakom Kozeroga Under Capricorn Ledi Flaski 1950 Stromboli zemlya Bozha Stromboli Karin 1952 Yevropa 51 Europe 51 Iren Dzherard 1953 Podorozh do Italiyi Viaggio in Italia Ketrin Dzhojs 1954 Strah La Paura Iren Vagner 1954 Zhanna d Ark u vognishi Giovanna d Arco al rogo Zhanna d Ark 1956 Yelena i choloviki Elena et les hommes knyaginya Yelena Sorokovska 1956 Anastasiya Anastasia Ganna Koryeva Anastasiya 1958 Rozdratovanij Indiscreet Ganna Kalman 1958 Gotel shostogo stupenya shastya The Inn of sixth happiness Gledis Ejlvord 1959 Povorot gvinta The turn of the screw Guvernantka 1961 24 godini u zhitti zhinki Twenty Four Hours in a Woman s Life TB Kler Lester 1961 Chi lyubite vi Bramsa Aimez vous Brahms Goodbye Again Pola Tesye 1961 Avgusta Auguste u titrah ne vkazana kameo 1963 Gedda Gabler Hedda Gabler TB Gedda Gabler 1964 Vizit The Visit Karla Zahanasian 1964 Zhovtij Rols rojs The Yellow Rolls Royce Gerda Milet 1967 Stimulantia Matilda Gartman 1967 Lyudskij golos The Human Voice TV u titrah ne vkazana chitaye monolog 1969 Kvitka kaktusa Cactus Flower Stefani Dikinson 1970 Progulyanka pid vesnyanim doshem Walk in the Spring Rain Libi Meredit 1974 Ubivstvo u Shidnomu ekspresi Murder On The Orient Express Greta Olsson 1976 Sprava chasu A Matter of Time grafinya Sanciani 1978 Osinnya sonata Autumn Sonata Sharlotta 1982 Zhinka na im ya Golda A woman called Golda teleserial GoldaRodina Redaguvaticholovik 1937 1950 Peter Aron Lindstrem Petter Aron Lindstrom shvedskij likar dochka Pia Lindstrem Pia Lindstrom shvedska zhurnalistka i aktorka cholovik 1950 1957 Roberto Rossellini kinorezhiser sin Roberto Ingmar Rossellini Roberto Ingmar Rossellini nar 1950 dochka Ingrid Rossellini Ingrid Rossellini nar 1952 italijska filologinya dochka Izabella Rossellini 1952 aktorka ta model cholovik 1958 1978 Lars Shmidt Lars Schmidt shvedskij teatralnij i kinoproducent Aleksandra Ziolkowska Boehm Ingrid Bergman prywatnie Warsaw Proszynski 2013 ISBN 978 83 7839 518 8 Aleksandra Ziolkowska Boehm Ingrid Bergman and her American Relatives Lanham MD Hamilton Books The Rowman Littlefield Publishing Group 2013 ISBN 978 0 7618 6150 8 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiNa chest aktrisi nazvano odin iz sortiv troyand 11 Na Aleyi slavi v Gollivudi vstanovleno zirku Ingrid Bergman 12 Primitki Redaguvati VIAF Virtual International Authority File Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 Deutsche Nationalbibliothek Record 118509527 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http www imdb com name nm0000006 bio a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Hedvig Eleonora kyrkoarkiv Fodelse och dopbocker SE SSA 0006 C I 43 1913 1916 bildid 00012320 00128 S 141 d Track Q10501038d Track Q64166606 Findagrave Ingrid Bergman https www svenskagravar se gravsatt 84191e6d fd6a 4653 bde5 9ad980f34135 Svenskagravar se d Track Q26699962 Svenska 8 Ingrid Bergmans familjegrav Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2018 Procitovano 13 chervnya 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 serpnya 2019 Procitovano 13 chervnya 2019 Posilannya RedaguvatiOficijnij sajt Arhivovano 5 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Rosijskomovnij sajt prisvyachenij Ingrid Bergman Arhivovano 3 chervnya 2013 u Wayback Machine CMG Sajt Ingrid Bergman Arhivovano 30 kvitnya 2009 u Wayback Machine Ingrid Bergman Biograficheskaya spravka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ingrid Bergman amp oldid 40256821