Ґо́лда Ме́їр (івр. גּוֹלְדָּה מֵאִיר; уроджена Ґолда Мабович (їд. גאָלדע מאַבאָוויטש) у шлюбі Ґолда Меєрсон (івр. גולדה מאירסון); 21 квітня [3 травня] 1898, Київ, Російська імперія — 8 грудня 1978, Єрусалим, Ізраїль) — ізраїльська політична та державна діячка. Одна з засновників держави Ізраїль, 4-й прем'єр-міністр Ізраїлю (1969—1974). Міністр внутрішніх справ (1970), міністр закордонних справ (1956—1966), міністр праці та соціального забезпечення (1949—1956).
| Golda Meir גּוֹלְדָּה מֵאִיר | |
|---|---|
| івр. גולדה מאיר | |
| גּוֹלְדָּה מֵאִיר | |
| 4-й Прем'єр-міністр Ізраїлю | |
| 17 березня 1969 — 2 липня 1974 | |
| Попередник | Леві Ешколь |
| Наступник | Іцхак Рабин |
| 2-й Міністр закордонних справ Ізраїлю | |
| 18 червня 1956 — 12 січня 1966 | |
| Президент | Іцхак Бен-Цві Залман Шазар |
| Попередник | Моше Шарет |
| Наступник | Абба Евен |
| Народилася | 21 квітня (3 травня) 1898 Київ |
| Померла | 8 грудня 1978 (80 років) Єрусалим |
| Похована | Гора Герцля |
| Відома як | вчителька, політична діячка |
| Громадянство | Російська імперія → Британський мандат у Палестині → Ізраїль |
| Національність | українська єврейка |
| Освіта | Вісконсинський педагогічний коледж[en] |
| Alma mater | Університет Вісконсину в Мілвокі[en] |
| Політична партія | Мапай, Авода |
| Батько | Мойше-Іцхок Мабович |
| Мати | Блюма Мабович |
| У шлюбі з | Моріс Меєрсон |
| Діти | Менахем, Сара |
| Релігія | атеїзм |
| Нагороди | Зал слави жінок Колорадоd (1985) почесний доктор Університету імені Бар-Іланаd почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[d] почесний доктор Брандейського університетуd почесний громадянин Єрусалимаd |
| Премії | Премія Ізраїлю (1975) |
| Почесні звання | почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі, почесний доктор Університету імені Бар-Ілана, почесний доктор Брандейського університету, Зал слави жінок Колорадо[en], Почесний громадянин Єрусалиму |
| Підпис | |
| Висловлювання у Вікіцитатах | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис Редагувати
Народилася в м. Києві в родині Мойше-Іцхока (працював теслею) і Блюми Мабовичів.
У 1906 р. після єврейських погромів її родина переїхала у Мілвокі, штат Вісконсин (США). Батьки посватали чотирнадцятирічну Ґолду за тридцятирічного страхового агента, вона втекла до сестри у Денвер, щоби здобути середню освіту, де познайомилася з Морісом Мейєрсоном, майбутнім своїм чоловіком. Вступила у «Поалей-Ціон» («Робочі Сіону» — Спілка лівих сіоністів) в 1915 році. Взимку 1918 року стала наймолодшою делегаткою Єврейського конгресу, що проходив у Філадельфії.
У 1921 р. з чоловіком і сестрою відправилася до Палестини на судні «Pocahontas[en]». Після прибуття офіційно змінила запис імені Ґолді на Ґолда.
Мейєрсони вступили в кібуц Мерхавія[en]. Ґолда стала делегатом сіоністського конгресу і зустріла там багато майбутніх лідерів Ізраїлю: Давида Бен-Ґуріона, Берла Кацнельсона, Залмана Шазара і Давида Ремеза. Сім'я повертається до Америки, в 1923 році у них народилася дочка Сара, в 1926 — син Менахем. Меїр запрошувалася до Єрусалиму секретарем Жіночої трудової ради. У 1929 р. її вибрали делегатом на Всесвітній сіоністський конгрес. У 1932 р. стала секретарем Організації жінок-піонерів в США, де вона організувала американські відділення.
Незадовго до Другої світової війни Меїр відправилася в агітаційну подорож покликану переконати євреїв приєднатися до Британії. Їй вдалося завербувати близько 33000 сіоністів до лав Британських збройних сил. Під час війни вона була призначена розділом Сіоністського політичного департаменту і служила в Британській військовій економічній консультативній раді. У 1943 р. Меїр довелося судитися з Британією з питання управління Палестинською державою.
У 1946 р. Організація Об'єднаних Націй проголосувала за розділ Палестини і незалежність Ізраїлю. 14 травня 1948 р. було проголошено державу Ізраїль. У вересні 1948 р. Ґолда Меїр стала першим послом Ізраїлю до СРСР. У квітні 1949 р. вона повернулася до Ізраїлю. Була обрана до Кнесету в 1949 р. й посіла посаду міністра праці та соціального забезпечення в кабінеті прем'єр-міністра Давида Бен-Ґуріона. Прийняла офіційно прізвище Меїр за порадою Давида Бен-Ґуріона у 1956 році. У липні 1956 р. Меїр призначена на міністра закордонних справ і представником Ізраїлю в ООН. 17 березня 1969 р. Ґолда Меїр була вибрана прем'єр-міністром Ізраїлю.
У 1973 р. вона їздила у Ватикан і стала першим прем'єр-міністром Ізраїлю, хто отримав аудієнцію у Папи Римського.
Померла в 1978 р. у м. Єрусалимі та похована на горі Герцля.
Пам'ять Редагувати
Площа Ґолди Меїр у місті Нью-Йорк.
Вулиця Ґолди Меїр у місті Київ.
26 грудня 2022 року в місті Ізюм вулицю Панфілова перейменували на вулицю Ґолди Меїр.
Примітки Редагувати
- ЦДІАК України, ф. 1164, оп. 1, спр. 442, арк. 102зв—103, запис 194ж, 21 квітня (ст. ст.) 1898 р. (рос. дореф.)(івр.)
- BBC News | PROFILES | Golda Meir. news.bbc.co.uk. Процитовано 20 грудня 2022.
- Бур'ян М. Меїр (Меєрсон) Голда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 589. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Вулиці Стіва Джобса та Голди Меїр: в місті Ізюм перейменовано ще 19 топонімів / Дерусифікація триває: в місті Ізюм перейменовано ще 19 вулиць // «Слобідський край», 27.12.2022 09:57, Ізюм
- Список перейменованих вулиць у місті Ізюмі – 2022-2023 рр // Саша Соловей, Ізюм Інформаційний, 2023-09-15 09:17
Джерела і література Редагувати
- Ґолда Меїр. Моє життя. пер. з англ. Ярослава Стріха. – Київ: «Наш формат», 2021. – 424 с. ISBN 978-617-7973-49-1
- Бур'ян М. Меїр (Меєрсон) Голда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 589. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Головченко В. І. Меїр Голда // Українська дипломатична енциклопедія: у 2-х т. / редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. :Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Ландрам Д. Тринадцять жінок, які змінили світ. — Голда Меїр: непохитна воля.
- (рос.)' 'Салтан А. Н., «Золотая» женщина Израиля — Голда Меир [Электронный ресурс]. — Режим доступа к статье: http://sled.net.ua/node/33522 [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. – Заглавие с экрана. — 11.10.16.
- (рос.) «Краткая еврейская энциклопедия», т. 5. Иерусалим, 1990.
Посилання Редагувати
- Голда Меїр на сайті Кнесету [ 1 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Меир Голда // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
| Попередник: | Прем'єр-міністр Ізраїлю | Наступник: |
| Леві Ешкол | Іцхак Рабин |