www.wikidata.uk-ua.nina.az

Італійський неореалізм У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Неореалізм Неореалі зм напрям в італійському

Італійський неореалізм

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Неореалізм.

Неореалі́зм — напрям в італійському кіно та літературі 1940-х — 50-х років. Визначальними рисами неореалізму є наявність документальної основи твору (принцип вірності факту), увага до життя пересічної людини.

Неореалізм найтиповіше проявився у творчості режисерів Роберто Росселліні («Рим — відкрите місто»), Лукіно Вісконті, Вітторіо де Сіки, Дж. де Сантіса та інших. Представниками неореалізму в літературі були Р. Вігано, І. Кальвіно, К. Леві, Е. де Філіппо, Васко Пратоліні та ін.

Пройнятий пошаною до людини, сили солідарності, Н. висунув в головні герої людей з народу, що зберігають високі душевні якості і зростаючих в боротьбі за загальнонаціональну справу. Основна тематика Н. — розкриття жахів і демагогії фашизму, героїка партизанської війни, боротьба за соціальну справедливість; основні проблеми Н. — збереження гідності особи пересічної людини на жорстокому і несправедливому соціальному світі.

Естетичні принципи Н. у кіномистецтві виклав Ч. Дзаваттіні, що втілив їх також в своїх сценаріях. Художнім маніфестом Н. був фільм режисера Р. Росселліні «Рим — відкрите місто» (1945). Склалася велика група художників-однодумців: режисерів — Л. Віськонті, Ст Де Сика, Р. Росселліні, Дж. Де Сантіс, П. Джермі, До. Лідзані, Л. Дзампа і ін., акторів — А. Маньяні, А. Фабріци, М. Джіротті, Тото, Р. Балоні, К. Дель Поджо і ін. Серед найкращих фільмів Н.: «Пайза», «Викрадачі велосипедів», «Шуша», «Умберто Д.», «Земля тремтить», «Трагічне полювання», «В ім'я закону» (у радянському прокаті «Під небом Сицилії»), «Дорога надії», «Неаполь-мільйонер» (у радянському прокаті «Неаполь — місто мільйонерів»), «Рим, 11 годин» "Нема миру під оливами" і ін. Режисери Н. шукали нові виразні засоби. Значно мінялася кіномова. Твори Н. відрізнялися прагненням до точності деталей, майже документальному показу дійсних умов важкому життю народу. Фільми були лаконічні, стримані, в них повністю була відсутня помилкова красива, пишна постановочность фільмів фашистського періоду. Картини, головним чином чорно-білі, знімалися, як правило, на натурі, на вулиці, на відкритому повітрі, притягувалися непрофесійні виконавці, в основу сценарію інколи лягали факти газетної хроніки, в діалогах широко використовувалася народна мова, місцеві діалекти. У ряд фільмів вводився дикторський текст, що як би узагальнював дію. Все це додавало фільмам особливу достовірність.

Н. у літературі протиставив себе як різним модерністським течіям і тенденціям клерикалізму в мистецтві, так і особливо профашистському мистецтву. Найбільш розроблений літературний жанр — «ліричний документ», що поєднує автобіографічний момент з художньою вигадкою («Вулиця Магадзіні» і «Родинна хроніка» Пратоліні; «Христос зупинився в Еболі» До. Лєєй і ін.); до нього близькі комедії Е. Де Філіппо (наприклад «Неаполь-мільйонер»); ширше, епічне зображення соціальних проблем і конфліктів представлене в романах «Метелло» Пратоліні, «Землі Сакраменто» Ф. Йовіне, нарисах Льові. Неореалісти прагнули до ясності і простоти словесного і образного вираження, до широкого використання народної мови. Це позначилося і в поезії (П. П. Пазоліні), що відхилювала формотворчеськие вишукування герметізма .

В середині 50-х рр. виявилася обмеженість методу Н., що не зумів розкрити кардинальні і складні протиріччя нової дійсності і що часом підміняв аналіз емпіризмом. Реалізм сучасного італійського кіно і літератури переріс рамки Н. як ідейно-художнього і світоглядного комплексу. Проте Н. вже виконав серйозне естетичне і ідейне завдання (у тому числі повернув італійському мистецтву інтерес до тем і проблем народного життя). Родинні Н. явища були і в італійському образотворчому мистецтві (живопис і графіка В. Аттарді, А. Сальваторе, Дж. Дзігайни, До. Льові, ряд картин Р. Гуттузо), частково в театрі (де працювали Л. Віськонті, Е. Де Філіппе, А. Маньяні), в пісні і т. д. Н. зробив вплив на ряд європейських літератур на початку 50-х рр., на кінематограф багатьох країн світу, у тому числі і соціалістичних. Аналогічні тенденції у мистецтві західноєвропейських країн (Франція, Велика Британія, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і ін.) інколи також називалися неореалістами. Традиції Н. живуть в окремих кінофільмах подальших років, а на початку 70-х рр. отримали розвиток в прогресивному напрямі «політичне кіно».

Основні роботи Редагувати

Попередники та впливи Редагувати

Фільми Редагувати

Массімо Джиротті і Клара Каламай у фільмі «Одержимість».

Лукіно Вісконті Редагувати

Роберто Росселліні Редагувати

Вітторіо де Сіка Редагувати

П'єтро Джермі у своєму фільмі Залізничник

Джузеппе де Сантіс Редагувати

  • Трагічне полювання (it. Caccia tragica) (1947)
  • Гіркий рис (it. Riso amaro) (1949)
  • Нема миру під оливами (it. Non c'è pace tra gli ulivi) (1950)
  • Рим 11 ранку (it. Roma ore 11) (1952)
  • Люди та вовки (it. Uomini e lupi) (спільно з Леопольдо Савона, 1957)

Альберто Латтуада Редагувати

  • Бандит (it. Il bandito) (1946)
  • Безжальний (it. Senza pietà) (1948)

П'єтро Джермі Редагувати

  • Втрачена молодість (it. Gioventù perduta) (1947)
  • В ім'я закону (it. In nome della legge) (1948)
  • Дорога надії (it. Il cammino della speranza) (1950)
  • Залізничник (it. Il ferroviere) (1956)
Ентоні Куінн і Джульєтта Масіна у фільмі Дорога

Ренато Кастеллані Редагувати

Луїджі Дзампа Редагувати

  • Тяжкі роки (it. Anni difficili) (1948)
  • Суд над містом (it. Processo alla città) (1952)

Лучано Еммер Редагувати

  • Серпнева неділя (it. Domenica d'agosto) (1950)

Мікеланджело Антоніоні Редагувати

Федеріко Фелліні Редагувати

Карло Ліццані Редагувати

  • Увага! Бандити! (it. Achtung! Banditi!) (1951)
  • Хроніки бідних коханців (it. Cronache di poveri amanti) (1954)

Франческо Мазеллі Редагувати

Охоронці і злодії, з Монічеллі і Стено: драматична комедія, але чітко нагадує неореалістичний стиль

Франческо де Робертіс Редагувати

  • Привиди моря (it. Fantasmi del mare) (1948)
  • Мулат (it. Il mulatto) (1949)
  • Любителі Равелло (it. Gli amanti di Ravello або Fenesta ca' lucive) (1950)
  • Героїчний заряд (it. Carica eroica) (1952)
  • Сімка Великої Ведмедиці (it. I sette dell'Orsa maggiore) (1953)
  • Чоловіки в тіні (it. Uomini ombra) (1954)
  • Мізар (Диверсия на морі) (it. Mizar (Sabotaggio in mare)) (1954)
  • Морські хлопці (it. Ragazzi della marina) (1958)

Джорджо Ферроні Редагувати

  • Бобін, чорний рай (it. Tombolo, paradiso nero) (1947)

Джерела Редагувати

  • Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2., Сценарії італійського кіно, [т. 1—2, пер.(переведення)], М., 1958—67;
  • Дзаваттіні Ч., Деякі думки про кіно, в його кн.: Умберто Д., пер.(переведення) з італ.(італійський), М., 1960;
  • Потапова З. М., Неореалізм в італійській літературі, М., 1961;
  • Соловьева І., Кіно Італії (1945–1960). Нариси, М., 1961;
  • Кин Ц., Міф, реальність, література, М., 1968;
  • Ferretti G. С., Letteratura е ideologia, Roma, 1964.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Neorealizm Neoreali zm napryam v italijskomu kino ta literaturi 1940 h 50 h rokiv Viznachalnimi risami neorealizmu ye nayavnist dokumentalnoyi osnovi tvoru princip virnosti faktu uvaga do zhittya peresichnoyi lyudini Neorealizm najtipovishe proyavivsya u tvorchosti rezhiseriv Roberto Rossellini Rim vidkrite misto Lukino Viskonti Vittorio de Siki Dzh de Santisa ta inshih Predstavnikami neorealizmu v literaturi buli R Vigano I Kalvino K Levi E de Filippo Vasko Pratolini ta in Projnyatij poshanoyu do lyudini sili solidarnosti N visunuv v golovni geroyi lyudej z narodu sho zberigayut visoki dushevni yakosti i zrostayuchih v borotbi za zagalnonacionalnu spravu Osnovna tematika N rozkrittya zhahiv i demagogiyi fashizmu geroyika partizanskoyi vijni borotba za socialnu spravedlivist osnovni problemi N zberezhennya gidnosti osobi peresichnoyi lyudini na zhorstokomu i nespravedlivomu socialnomu sviti Estetichni principi N u kinomistectvi viklav Ch Dzavattini sho vtiliv yih takozh v svoyih scenariyah Hudozhnim manifestom N buv film rezhisera R Rossellini Rim vidkrite misto 1945 Sklalasya velika grupa hudozhnikiv odnodumciv rezhiseriv L Viskonti St De Sika R Rossellini Dzh De Santis P Dzhermi Do Lidzani L Dzampa i in aktoriv A Manyani A Fabrici M Dzhirotti Toto R Baloni K Del Podzho i in Sered najkrashih filmiv N Pajza Vikradachi velosipediv Shusha Umberto D Zemlya tremtit Tragichne polyuvannya V im ya zakonu u radyanskomu prokati Pid nebom Siciliyi Doroga nadiyi Neapol miljoner u radyanskomu prokati Neapol misto miljoneriv Rim 11 godin Nema miru pid olivami i in Rezhiseri N shukali novi virazni zasobi Znachno minyalasya kinomova Tvori N vidriznyalisya pragnennyam do tochnosti detalej majzhe dokumentalnomu pokazu dijsnih umov vazhkomu zhittyu narodu Filmi buli lakonichni strimani v nih povnistyu bula vidsutnya pomilkova krasiva pishna postanovochnost filmiv fashistskogo periodu Kartini golovnim chinom chorno bili znimalisya yak pravilo na naturi na vulici na vidkritomu povitri prityaguvalisya neprofesijni vikonavci v osnovu scenariyu inkoli lyagali fakti gazetnoyi hroniki v dialogah shiroko vikoristovuvalasya narodna mova miscevi dialekti U ryad filmiv vvodivsya diktorskij tekst sho yak bi uzagalnyuvav diyu Vse ce dodavalo filmam osoblivu dostovirnist N u literaturi protistaviv sebe yak riznim modernistskim techiyam i tendenciyam klerikalizmu v mistectvi tak i osoblivo profashistskomu mistectvu Najbilsh rozroblenij literaturnij zhanr lirichnij dokument sho poyednuye avtobiografichnij moment z hudozhnoyu vigadkoyu Vulicya Magadzini i Rodinna hronika Pratolini Hristos zupinivsya v Eboli Do Lyeyej i in do nogo blizki komediyi E De Filippo napriklad Neapol miljoner shirshe epichne zobrazhennya socialnih problem i konfliktiv predstavlene v romanah Metello Pratolini Zemli Sakramento F Jovine narisah Lovi Neorealisti pragnuli do yasnosti i prostoti slovesnogo i obraznogo virazhennya do shirokogo vikoristannya narodnoyi movi Ce poznachilosya i v poeziyi P P Pazolini sho vidhilyuvala formotvorcheskie vishukuvannya germetizma V seredini 50 h rr viyavilasya obmezhenist metodu N sho ne zumiv rozkriti kardinalni i skladni protirichchya novoyi dijsnosti i sho chasom pidminyav analiz empirizmom Realizm suchasnogo italijskogo kino i literaturi pereris ramki N yak idejno hudozhnogo i svitoglyadnogo kompleksu Prote N vzhe vikonav serjozne estetichne i idejne zavdannya u tomu chisli povernuv italijskomu mistectvu interes do tem i problem narodnogo zhittya Rodinni N yavisha buli i v italijskomu obrazotvorchomu mistectvi zhivopis i grafika V Attardi A Salvatore Dzh Dzigajni Do Lovi ryad kartin R Guttuzo chastkovo v teatri de pracyuvali L Viskonti E De Filippe A Manyani v pisni i t d N zrobiv vpliv na ryad yevropejskih literatur na pochatku 50 h rr na kinematograf bagatoh krayin svitu u tomu chisli i socialistichnih Analogichni tendenciyi u mistectvi zahidnoyevropejskih krayin Franciya Velika Britaniya FRN Federalna Respublika Nimechchini i in inkoli takozh nazivalisya neorealistami Tradiciyi N zhivut v okremih kinofilmah podalshih rokiv a na pochatku 70 h rr otrimali rozvitok v progresivnomu napryami politichne kino Zmist 1 Osnovni roboti 1 1 Poperedniki ta vplivi 1 2 Filmi 1 2 1 Lukino Viskonti 1 2 2 Roberto Rossellini 1 2 3 Vittorio de Sika 1 2 4 Dzhuzeppe de Santis 1 2 5 Alberto Lattuada 1 2 6 P yetro Dzhermi 1 2 7 Renato Kastellani 1 2 8 Luyidzhi Dzampa 1 2 9 Luchano Emmer 1 2 10 Mikelandzhelo Antonioni 1 2 11 Federiko Fellini 1 2 12 Karlo Liccani 1 2 13 Franchesko Mazelli 1 2 14 Franchesko de Robertis 1 2 15 Dzhordzho Ferroni 2 DzherelaOsnovni roboti RedaguvatiPoperedniki ta vplivi Redaguvati Realistichni tvori Dzhovanni Vergi Roman Alberto Moraviya Bajduzhij it Gli indifferenti 1929 Zbirka opovidan Korrado Alvaro Lyudi v Aspromonte it Gente in Aspromonte 1930 Roman Ignacio Silone Fontamara it Fontamara 1933 Roman Karlo Bernari Troye robitnikiv it Tre operai 1934 Filmi Elviri Notari persha zhinka rezhiser italijskogo kino Roman Karlo Levi Hristos zupinivsya na Eboli it Cristo si e fermato a Eboli 1945 Film Alessandro Blasetti1860 1934 Film Zhana Renuara Toni fr Toni 1935 Filmi Roberto Rossellini Bilij korabel it La nave bianca 1941 Pilot povertayetsya it Un pilota ritorna 1942 Lyudina z hrestom it L uomo dalla croce 1943 Filmi Franchesko de Robertisa Choloviki na dni it Uomini sul fondo 1941 ta Alfa Tau it Alfa Tau 1942 Film Alessandro Blasetti Chotiri kroki v hmarah it Quattro passi fra le nuvole 1942 Filmi Mario Bonnar Poperedu ye misce it Avanti c e posto 1942 ta Kampo de Fiori it Campo de Fiori 1943 Film Vittorio De Siki Diti divlyatsya na nas it I bambini ci guardano 1943 Film Mario Mattoli Ostannij invalidnij vizok it L ultima carrozzella 1943 Film Dzhakomo Dzhentilomo O sole mio 1945 Dokumentalnij film Mikelandzhelo Antonioni Lyudi z Po it Gente del Po 1943 Filmi Redaguvati nbsp Massimo Dzhirotti i Klara Kalamaj u filmi Oderzhimist Lukino Viskonti Redaguvati Oderzhimist it Ossessione 1943 Zemlya zdrigayetsya it La terra trema 1948 Najkrasivisha it Bellissima 1951 Roberto Rossellini Redaguvati Rim vidkrite misto it Roma citta aperta 1945 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu Pajza it Paisa 1946 Nimechchina rik nulovij it Germania anno zero 1948 Stromboli zemlya Bozha it Stromboli Terra di Dio 1950 Yevropa 51 it Europa 51 1952 Podorozh do Italiyi it Viaggio in Italia 1954 Vittorio de Sika Redaguvati Shusha it Sciuscia 1946 Premiya Oskar za najkrashij mizhnarodnij hudozhnij film Sribna strichka najkrashomu rezhiseru Vikradachi velosipediv it Ladri di biciclette 1948 Premiya Oskar za najkrashij mizhnarodnij hudozhnij film Divo v Milani it Miracolo a Milano 1951 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyu Umberto D it Umberto D 1952 Vokzal Termini it Stazione Termini 1953 Dah it Il tetto 1956 nbsp P yetro Dzhermi u svoyemu filmi ZaliznichnikDzhuzeppe de Santis Redaguvati Tragichne polyuvannya it Caccia tragica 1947 Girkij ris it Riso amaro 1949 Nema miru pid olivami it Non c e pace tra gli ulivi 1950 Rim 11 ranku it Roma ore 11 1952 Lyudi ta vovki it Uomini e lupi spilno z Leopoldo Savona 1957 Alberto Lattuada Redaguvati Bandit it Il bandito 1946 Bezzhalnij it Senza pieta 1948 P yetro Dzhermi Redaguvati Vtrachena molodist it Gioventu perduta 1947 V im ya zakonu it In nome della legge 1948 Doroga nadiyi it Il cammino della speranza 1950 Zaliznichnik it Il ferroviere 1956 nbsp Entoni Kuinn i Dzhulyetta Masina u filmi DorogaRenato Kastellani Redaguvati Pid soncem Rimu it Sotto il sole di Roma 1948 Ce vesna it E primavera 1949 Dva groshi nadiyi it Due soldi di speranza 1952 Zolota palmova gilka Kannskogo kinofestivalyuLuyidzhi Dzampa Redaguvati Tyazhki roki it Anni difficili 1948 Sud nad mistom it Processo alla citta 1952 Luchano Emmer Redaguvati Serpneva nedilya it Domenica d agosto 1950 Mikelandzhelo Antonioni Redaguvati Hronika odnogo kohannya it Cronaca di un amore 1950 Federiko Fellini Redaguvati Mamini sinochki it I Vitelloni 1953 Sribnij lev Venecijskogo kinofestivalyu 2 Sribni strichki najkrashij rezhiser najkrasha cholovicha rol drugogo planu Alberto Sordi najkrashij prodyuser Doroga it La strada 1954 Premiya Oskar za najkrashij mizhnarodnij hudozhnij film Sribnij lev Venecijskogo kinofestivalyu 2 Sribni strichki najkrashij rezhiser ta najkrashij prodyuser Karlo Liccani Redaguvati Uvaga Banditi it Achtung Banditi 1951 Hroniki bidnih kohanciv it Cronache di poveri amanti 1954 Franchesko Mazelli Redaguvati Rozgromleni it Gli sbandati 1955 Osobliva zgadka Venecijskogo kinofestivalyu nbsp Ohoronci i zlodiyi z Monichelli i Steno dramatichna komediya ale chitko nagaduye neorealistichnij stilFranchesko de Robertis Redaguvati Prividi morya it Fantasmi del mare 1948 Mulat it Il mulatto 1949 Lyubiteli Ravello it Gli amanti di Ravello abo Fenesta ca lucive 1950 Geroyichnij zaryad it Carica eroica 1952 Simka Velikoyi Vedmedici it I sette dell Orsa maggiore 1953 Choloviki v tini it Uomini ombra 1954 Mizar Diversiya na mori it Mizar Sabotaggio in mare 1954 Morski hlopci it Ragazzi della marina 1958 Dzhordzho Ferroni Redaguvati Bobin chornij raj it Tombolo paradiso nero 1947 Dzherela RedaguvatiKorotkij enciklopedichnij slovnik z kulturi K Ukrayina 2003 ISBN 966 524 105 2 Scenariyi italijskogo kino t 1 2 per perevedennya M 1958 67 Dzavattini Ch Deyaki dumki pro kino v jogo kn Umberto D per perevedennya z ital italijskij M 1960 Potapova Z M Neorealizm v italijskij literaturi M 1961 Soloveva I Kino Italiyi 1945 1960 Narisi M 1961 Kin C Mif realnist literatura M 1968 Ferretti G S Letteratura e ideologia Roma 1964 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Italijskij neorealizm amp oldid 34300680