Ізабе́лла Росселлі́ні (італ. Isabella Rossellini; нар. 18 червня 1952) — італійська акторка, кінорежисерка, модель і письменниця. Найвідоміші ролі — у стрічках «Синій оксамит» (реж. йДевід Лінч, 1986) та Родичі (реж. Джоель Шумахер, 1989).
Ізабелла Росселліні | |
---|---|
італ. Isabella Rossellini | |
Народилася | 18 червня 1952[…] (71 рік) Рим, Італія |
Громадянство | Італія США Швеція |
Діяльність | модель, кінорежисерка, автобіографістка, кіноакторка, телеакторка, сценаристка |
Alma mater | Фінч Коледжd |
Роки діяльності | 1976 — донині |
У шлюбі з | Мартін Скорсезе |
Батьки | Роберто Росселліні Інгрід Бергман |
Брати / сестри | Ренцо Росселліні, Ізотта Інґрід Росселініd і Піа Ліндстремd |
IMDb | nm0000618 |
Нагороди та премії | |
Премія Рейчел Карсонd (2010) | |
| |
Ізабелла Росселліні у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народилися 18 червня 1952 року в Римі, у сім'ї акторки Інґрід Бергман та режисера Роберта Росселліні. Має сестру-близнючку Ізотту, зведених сестру Піа Ліндстрем від першого шлюбу матері, молодшого брата Робертіно Інґмара та чотирьох зведених сиблінгів від шлюбів батька. Через кілька років після народження Ізабелли батьки розлучилися, і вона з Ізоттою та Роберто переселилися до батька.
У дитинстві Ізабелла мала серйозні проблеми зі спиною, в неї розвивався сколіоз. У 13 років вона перенесла операцію на хребті, після якої тривалий час проходила реабілітацію.
У 19 років Росселліні переїхала до Нью-Йорка, де вступила до Finch College — навчального закладу для жінок, паралельно працюючи репортеркою в RAI (Італійській суспільній телерадіокомпанії).
У 1979-му в Росселіні одружилася з американським режисером італійського походження Мартіном Скорсезе. 1982 року розлучилася з ним.
Після розлучення одружилася з Джоном Відеманном, народила дочку Елетру. Пізніше мала стосунки з Девідом Лінчем, Гері Олдменом та Грегорі Мошером.
Кар'єра Редагувати
Ізабелла Росселіні дебютувала в кіно у 1976 році невеликою роллю у фільмі «Справа часу». Тоді ж виконала одну з титульних ролей у драмі «Поляна» з Мікеле Плачідо.
У 1986 році зіграла у стрічці «Синій оксамит» Девіда Лінча. Роль Дороті Валленс принесла їй світовий успіх, стрічка була відзначена сімнадцятьма нагородами.
Росселліні часто з'являлась на обкладинках журналів Vogue, Marie Claire, Harper's Bazaar, Vanity Fair. З 1982-го протягом 14 років була обличчям косметичної компанії Lancôme.
У березні 1988 року в Музеї сучасного мистецтва Парижа — міста, яке, як і Рим, є для Росселіні рідним, — проведена виставка під назвою «Portrait of a Woman» («Портрет жінки»), на якій експонувались виключно фотографії Росселліні.
У 1997 році Ізабелла Росселіні опублікувала мемуари «Some of Me». У 2002 випустила другу книгу «Looking at Me», присвячену фотографіям та фотографам. 2006 року написала роман про свого батька «Remembering Roberto Rossellini».
Росселіні є активісткою руху із захисту дикої природи, посолкою Національного Фонду США для ЮНІСЕФ. Авторка мінісеріалів «Seduce me» та «Green porno», присвячених особливостям розмноження деяких видів тварин. Бере участь у підготовці собак-поводирів.
Фільмографія Редагувати
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2024 | ф | Астронавт | Spaceman of Bohemia | |
2018 | ф | Віта та Вірджинія | Vita & Virginia | леді Секвілл |
2018 | ф | Суперсімейка 2 | Incredibles 2 | посол |
2015 | ф | Джой | Joy | Труді |
2013 | с | Чорний список | The Blacklist | Флоріана Кампо |
2013 | ф | Ворог | Enemy | мати Адама |
2008 | ф | Коханці | Two Lovers | Рут Кредайтор |
2007 | с | 30 потрясінь | 30 Rock | Б'янка Донагі |
2006 | ф | Погана слава | Infamous | Марелла Аґнеллі |
2004 | с | Чарівник Земномор'я | Legend of Earthsea | Тар, верховна жриця |
2002 | с | Наполеон | Napoléon | Жозефіна Богарне |
2000 | тф | Дон Кіхот[en] | Don Quixote | герцогиня |
1999 | мс | Сімпсони | The Simpsons | Астрід Веллер (озвучення) |
1997 | с | Одіссея | The Odyssey | Атена |
1996 | ф | Похорон | The Funeral | Клара |
1996 | с | Друзі | Friends | камео |
1994 | ф | Вайетт Ерп | Wyatt Earp | Великий Ніс Кейт |
1994 | ф | Безсмертна кохана | Immortal Beloved | Анна Марія Ердьоді |
1992 | ф | Смерть їй личить | Death Becomes Her | Лізль фон Руман |
1990 | ф | Дикі серцем | Wild At Heart | Пердіта Дюранго |
1989—1990 | с | Шоу Трейсі Ульман | The Tracey Ullman Show | Мей |
1987 | ф | Очі чорні | Очи чёрны | епізодична роль |
1987 | ф | Сієста[en] | Siesta | Мері |
1987 | ф | Круті хлопці не танцюють[en] | Tough Guys Don't Dance | Мадлен Реґенсі |
1986 | ф | Синій оксамит | Blue Velvet | Дороті Валленс |
1985 | ф | Білі ночі[en] | White Nights | Дарія Ґрінвуд |
1980 | ф | У Папи Римського[en] | Il pap'occhio | грає сама себе |
1979 | ф | Галявина[en] | Il prato | Євгенія |
1976 | ф | Справа часу[en] | A Matter of Time | сестра Пія |
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118880810 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- ↑ The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. — ISBN 978-1-85743-325-8
Посилання Редагувати
- Isabella Rossellini на сайті IMDb (англ.)
- Isabella Rossellini на сайті TCM Movie Database (англ.)
Це незавершена стаття про італійського актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |