www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кінематограф Італії Італійський кінематограф кіномистецтво і кіноіндустрія Італії Деякі з відмих акторів і кінематографі

Кінематограф Італії

Італійський кінематограф — кіномистецтво і кіноіндустрія Італії.

Кінематограф Італії
Деякі з відмих акторів і кінематографістів
Кількість екранів 3,217 (2011)
 • на одну особу 5,9 на 100,000 (2011)
Головні дистриб'ютори Medusa Film (16.7%)
Warner Bros. (13.8%)
20th Century Fox (13.7%)
Вироблено фільмів (2013)
Всього 167
Число походів у кіно (2013)
97,380,572
 • на одну особу 1,50 (2012)
Національні фільми 30,208,422 (31,0%)
Касові збори (2013)
Всього € 618353030
Національні фільми € 188272735 (30,5%)

Раннє кіно Редагувати

21 квітня 1895 року в Турині публіці був показаний кінетоскоп Едісона, який став першим кінематографічним апаратом на території Італії. Незабаром послідував прихід «Синематографу» братів Люм'єр, відкритого в Римі 12 березня 1896. За ними з'явилися хронофотограф Жоржа Демени, театрограф Вільяма Поля і вітаскоп Едісона. Італійський винахід, «Кінетограф Альбертіні» не отримало розвитку через відсутність фінансування і виробничих можливостей.

Період Фашизму Редагувати

Прийшовши до влади, Муссоліні оголосив кіно «найсильнішою зброєю держави». Однак на відміну від німецького нацизму ідеологія захопила кіно не повністю. Завдяки міністру культури Луїджі Фредді, кіновиробництво користувалося значною автономією, а цензура практично обмежувалася документальними та освітніми стрічками. У 1923 році з'явився Інститут кіноосвіти Istituto Luce. В завдання якого входило в першу чергу виробництво новин, які вихваляють лідера, прогрес Італії, зростання промисловості і врожай пшениці. До ідеологічної хроніки відносяться «Муссоліні», «У світлі Риму». Незалежне кіно продовжило перервані війною традиції в картинах «Сірано де Бержерак» (1924) і «Мачісте в пеклі» (італ. Maciste all'inferno, 1926), які проте не досягли очікуваного успіху. Найбільший фашистський фільм «Сонце» режисера Алессандро Блазетті отримав визнання критики, але глядачів зібрав мало. В основі як цього, так і інших фільмів даного періоду лежало оспівування простого фермерського життя і критика капіталізму, заснованого на позиках у землевласників.

Неореалізм Редагувати

Протягом «нового реалізму», який виник в післявоєнний період з 1945 по початок 50-х, стало завдання культурного і соціального оновлення, і поряд з Французькою новою хвилею зробило сильний вплив на розвиток кінематографа всього ХХ століття. У 1949 році з'являється Національний кіноархів (італ. Cineteca Nazionale). Естетичні принципи неореалізму виклав кінотеоретік Дзаваттіні в «Деяких думках про кіно» (1951) та інших роботах. Слідом прийшов період «рожевого неореалізму» («Дон Камілло», «Хліб, любов і фантазія», «Красиві, але бідні»), почасти викликаний зміною політичного клімату. Він дедалі більше схиляється до легкого жанру (як у комедіях Маріо Монічеллі, наприклад, — «Зловмисники, як завжди, залишилися невідомі»). Кіно стає більш ринковим, хоча і режисери не втрачають власного почерку. Завдяки славі у цьому жанрі, актриси Джина Лоллобріджида, Сільвана Мангано, Сільвана Пампаніні і Софі Лорен дали народження італійській системі зірок, відмінної від Голлівуду.

1960-ті роки Редагувати

До початку 60-х італійські картини, завдяки зниженню імпорту із США, збільшили свою частку на ринку і стали виходити в міжнародний прокат. Серед них були фільми жахів — так звані джалло («Дівчина, яка занадто багато знала»), комедії («Розлучення по-італійськи») і міфологічні епопеї — пеплуми («Подвиги Геракла»), багато хто з фільмів були спільного виробництва («Генерал Делла Ровере» реж. Роберто Росселліні). У 1962 році Діно Де Лаурентіс вибудував кілька студій недалеко від Риму. Італія стала найбільшим кіномайданчиком в Західній Європі.

1970-ті роки Редагувати

Починаючи з 1969 року в Італії почався період відомий як «Свинцеві часи» (італ. Anni di piombo), Що тривав до початку 1980-х. Виник пов'язаний з тероризмом жанр поліцейських фільмів (італ. poliziesco). У цьому жанрі були зняті картини «Відділ виконання покарань» (1972); «ясновельможних трупи» (1976); частково він проявився в комедіях по-італійськи: «Кусай і біжи» (1973); «Хочемо полковників» (1973); «Дорогий Мікеле» (1976) та інші.

Період спаду 1980-х і 1990-х Редагувати

До середини вісімдесятих кіновиробництво скоротилося до 90 фільмів на рік, а поширення масового телебачення, незважаючи на фінансову підтримку уряду, призвело до закриття кінотеатрів. Зокрема у 1985 році працювало майже 5000 кінотеатрів, в 1998 році їх число скоротилося до 2600. Частка ринку італійського кіно в Італії в середині 1970-х становила 60 %, але до 1993 року вона впала до 13 %. Частина режисерів, акторів, техніків, гримерів і операторів емігрували з країни. Почався затяжний спад кінематографа, який тривав до початку століття. На цьому тлі Фелліні зняв останній фільм «Голос Місяця» (1990), Бертолуччі переключився на міжнародні проекти, брати Тавіані продовжують історико-ідеологічне кіновиробництво, Етторе Скола знімає картину «Сім'я» (1986), Пупі Аваті виділяється комедіями: «Шкільна прогулянка» (1983) та «Різдвяний подарунок» (1986).

XXI століття Редагувати

Наприкінці дев'яностих до 2011 року кінематограф переживає значне пожвавлення. Число кіноглядачів збільшилося з 10 до 40 млн на рік. Частка національного кінематографа на екранах досягла 37 %, що стало найвищим показником в Європі. Державні асигнування скоротилися з 60 до 12 %. Відмічені фестивальними призами стрічки «Світло моїх очей» (2001, реж. Джузеппе Піччіоні), «Кімната сина» (2001, реж. Нанні Моретті), «Подорож під назвою любов» (2002, реж. Мікеле Плачідо), «Звір у серці» (2005, реж. Христина Коменчіні), "Материк "(реж. Емануеле Кріалезе), «Цезар має померти» (реж. брати Тавіані), «Це був син» (реж. Даніеле Чіпрі).

Примітки Редагувати

  1. ↑ . UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 5 листопада 2013. 
  2. . UNESCO Institute for Statistics. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 5 листопада 2013. 
  3. ↑ . ANICA. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 квітня 2014. 
  4. . Europa Cinemas. Архів оригіналу за 9 листопада 2013. Процитовано 9 листопада 2013. 

Джерела Редагувати


Це незавершена стаття про кінематограф.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Italijskij kinematograf kinomistectvo i kinoindustriya Italiyi Kinematograf ItaliyiDeyaki z vidmih aktoriv i kinematografistivKilkist ekraniv 3 217 2011 1 na odnu osobu 5 9 na 100 000 2011 1 Golovni distrib yutori Medusa Film 16 7 Warner Bros 13 8 20th Century Fox 13 7 2 Virobleno filmiv 2013 3 Vsogo 167Chislo pohodiv u kino 2013 3 97 380 572 na odnu osobu 1 50 2012 4 Nacionalni filmi 30 208 422 31 0 Kasovi zbori 2013 3 Vsogo 618353030Nacionalni filmi 188272735 30 5 Zmist 1 Rannye kino 2 Period Fashizmu 3 Neorealizm 4 1960 ti roki 5 1970 ti roki 6 Period spadu 1980 h i 1990 h 7 XXI stolittya 8 Primitki 9 DzherelaRannye kino Redaguvati21 kvitnya 1895 roku v Turini publici buv pokazanij kinetoskop Edisona yakij stav pershim kinematografichnim aparatom na teritoriyi Italiyi Nezabarom posliduvav prihid Sinematografu brativ Lyum yer vidkritogo v Rimi 12 bereznya 1896 Za nimi z yavilisya hronofotograf Zhorzha Demeni teatrograf Vilyama Polya i vitaskop Edisona Italijskij vinahid Kinetograf Albertini ne otrimalo rozvitku cherez vidsutnist finansuvannya i virobnichih mozhlivostej Period Fashizmu RedaguvatiPrijshovshi do vladi Mussolini ogolosiv kino najsilnishoyu zbroyeyu derzhavi Odnak na vidminu vid nimeckogo nacizmu ideologiya zahopila kino ne povnistyu Zavdyaki ministru kulturi Luyidzhi Freddi kinovirobnictvo koristuvalosya znachnoyu avtonomiyeyu a cenzura praktichno obmezhuvalasya dokumentalnimi ta osvitnimi strichkami U 1923 roci z yavivsya Institut kinoosviti Istituto Luce V zavdannya yakogo vhodilo v pershu chergu virobnictvo novin yaki vihvalyayut lidera progres Italiyi zrostannya promislovosti i vrozhaj pshenici Do ideologichnoyi hroniki vidnosyatsya Mussolini U svitli Rimu Nezalezhne kino prodovzhilo perervani vijnoyu tradiciyi v kartinah Sirano de Berzherak 1924 i Machiste v pekli ital Maciste all inferno 1926 yaki prote ne dosyagli ochikuvanogo uspihu Najbilshij fashistskij film Sonce rezhisera Alessandro Blazetti otrimav viznannya kritiki ale glyadachiv zibrav malo V osnovi yak cogo tak i inshih filmiv danogo periodu lezhalo ospivuvannya prostogo fermerskogo zhittya i kritika kapitalizmu zasnovanogo na pozikah u zemlevlasnikiv Neorealizm RedaguvatiProtyagom novogo realizmu yakij vinik v pislyavoyennij period z 1945 po pochatok 50 h stalo zavdannya kulturnogo i socialnogo onovlennya i poryad z Francuzkoyu novoyu hvileyu zrobilo silnij vpliv na rozvitok kinematografa vsogo HH stolittya U 1949 roci z yavlyayetsya Nacionalnij kinoarhiv ital Cineteca Nazionale Estetichni principi neorealizmu viklav kinoteoretik Dzavattini v Deyakih dumkah pro kino 1951 ta inshih robotah Slidom prijshov period rozhevogo neorealizmu Don Kamillo Hlib lyubov i fantaziya Krasivi ale bidni pochasti viklikanij zminoyu politichnogo klimatu Vin dedali bilshe shilyayetsya do legkogo zhanru yak u komediyah Mario Monichelli napriklad Zlovmisniki yak zavzhdi zalishilisya nevidomi Kino staye bilsh rinkovim hocha i rezhiseri ne vtrachayut vlasnogo pocherku Zavdyaki slavi u comu zhanri aktrisi Dzhina Lollobridzhida Silvana Mangano Silvana Pampanini i Sofi Loren dali narodzhennya italijskij sistemi zirok vidminnoyi vid Gollivudu 1960 ti roki RedaguvatiDo pochatku 60 h italijski kartini zavdyaki znizhennyu importu iz SShA zbilshili svoyu chastku na rinku i stali vihoditi v mizhnarodnij prokat Sered nih buli filmi zhahiv tak zvani dzhallo Divchina yaka zanadto bagato znala komediyi Rozluchennya po italijski i mifologichni epopeyi peplumi Podvigi Gerakla bagato hto z filmiv buli spilnogo virobnictva General Della Rovere rezh Roberto Rossellini U 1962 roci Dino De Laurentis vibuduvav kilka studij nedaleko vid Rimu Italiya stala najbilshim kinomajdanchikom v Zahidnij Yevropi 1970 ti roki RedaguvatiPochinayuchi z 1969 roku v Italiyi pochavsya period vidomij yak Svincevi chasi ital Anni di piombo Sho trivav do pochatku 1980 h Vinik pov yazanij z terorizmom zhanr policejskih filmiv ital poliziesco U comu zhanri buli znyati kartini Viddil vikonannya pokaran 1972 yasnovelmozhnih trupi 1976 chastkovo vin proyavivsya v komediyah po italijski Kusaj i bizhi 1973 Hochemo polkovnikiv 1973 Dorogij Mikele 1976 ta inshi Period spadu 1980 h i 1990 h RedaguvatiDo seredini visimdesyatih kinovirobnictvo skorotilosya do 90 filmiv na rik a poshirennya masovogo telebachennya nezvazhayuchi na finansovu pidtrimku uryadu prizvelo do zakrittya kinoteatriv Zokrema u 1985 roci pracyuvalo majzhe 5000 kinoteatriv v 1998 roci yih chislo skorotilosya do 2600 Chastka rinku italijskogo kino v Italiyi v seredini 1970 h stanovila 60 ale do 1993 roku vona vpala do 13 Chastina rezhiseriv aktoriv tehnikiv grimeriv i operatoriv emigruvali z krayini Pochavsya zatyazhnij spad kinematografa yakij trivav do pochatku stolittya Na comu tli Fellini znyav ostannij film Golos Misyacya 1990 Bertoluchchi pereklyuchivsya na mizhnarodni proekti brati Taviani prodovzhuyut istoriko ideologichne kinovirobnictvo Ettore Skola znimaye kartinu Sim ya 1986 Pupi Avati vidilyayetsya komediyami Shkilna progulyanka 1983 ta Rizdvyanij podarunok 1986 XXI stolittya RedaguvatiNaprikinci dev yanostih do 2011 roku kinematograf perezhivaye znachne pozhvavlennya Chislo kinoglyadachiv zbilshilosya z 10 do 40 mln na rik Chastka nacionalnogo kinematografa na ekranah dosyagla 37 sho stalo najvishim pokaznikom v Yevropi Derzhavni asignuvannya skorotilisya z 60 do 12 Vidmicheni festivalnimi prizami strichki Svitlo moyih ochej 2001 rezh Dzhuzeppe Pichchioni Kimnata sina 2001 rezh Nanni Moretti Podorozh pid nazvoyu lyubov 2002 rezh Mikele Plachido Zvir u serci 2005 rezh Hristina Komenchini Materik rezh Emanuele Krialeze Cezar maye pomerti rezh brati Taviani Ce buv sin rezh Daniele Chipri Primitki Redaguvati a b Table 8 Cinema Infrastructure Capacity UNESCO Institute for Statistics Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 5 listopada 2013 Table 6 Share of Top 3 distributors Excel UNESCO Institute for Statistics Arhiv originalu za 24 grudnya 2018 Procitovano 5 listopada 2013 a b v Tutti i numeri del cinema italiano 2013 ANICA Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2014 Country Profiles Europa Cinemas Arhiv originalu za 9 listopada 2013 Procitovano 9 listopada 2013 Dzherela RedaguvatiKinematograf Italiyi Arhivovano 21 grudnya 2014 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya pro kinematograf Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kinematograf Italiyi amp oldid 36097386