www.wikidata.uk-ua.nina.az

П єта Мікеланджело П єт а або Опл акування Христа а італ Pietà мармурова скульптура що зображає Богоматір яка тримає тіл

П'єта (Мікеланджело)

«П'єт́а» або «Опл́акування Христа́»[а] (італ. Pietà) — мармурова скульптура, що зображає Богоматір, яка тримає тіло свого сина-Бога; створена італійським скульптором і художником Мікеланджело Буонарроті протягом 1498—1499 років на замовлення французького кардинала Жана де Біл́ера. Вазарі писав, що «у цій скульптурі відчувається вся міць і сила» мистецтва Мікеланджело.

«П'єта»
італ. Pietà
Творець: Мікеланджело Буонарроті
Час створення: 1498 —1499
Розміри: 174×195×69 см
Висота: 174 см
Ширина: 195 см
Матеріал: мармур
Жанр: скульптурна групаd і сакральне мистецтво
Зберігається: Ватикан, Італія
Музей: Собор Святого Петра
 «П'єта» у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: П'єта (значення).

Ламке й пласке, мов гілка пальми, тіло
Лежить у неї на колінах. Син.
Все кінчено. Він витягся безсило,
І вже ніколи не зведеться він.
І мати дивиться в його пустинні очі,
В камінність уст, в покірність рук тонких.
Вона все знає, і вона не хоче
Ні обіцянь, ні умовлянь, ні втіх

М. Бажан,
«Pietá»

Цю статую також називають «Ватиканською» чи «Римською П'єтою», адже серед робіт Мікеланджело відомі ще «Флорентійська П'єта», «Ронданіні П'єта» та «Палестринська П'єта»[б].

Історія створення ред.

Контракт на роботу було підписано 7 серпня 1498 року. Вважалося, що статую замовив французький кардинал Жан Вільє де ла Ґросле для капели французьких королів у Соборі Святого Петра, але дослідник Шарль Самаран довів, що замовником був інший французький кардинал, Жан де Біл́ер (фр. Jean de Bilhères). Тема «оплакування Христа» була поширеніша у північній Європі та візантійському мистецтві, аніж в Італії епохи Ренесансу, тож, створюючи статую, Мікеланджело наслідував традиції свого замовника.

«П'єта» призначалася для гробниці кардинала, але він помер до її завершення. Скульптуру поставили у Соборі Святого Петра, у капелі Санта Марія делла Феббре.

Опис ред.

П'єта (фрагмент)

Богоматір молода, наче це не Мати і Син, а сестра, що оплакує передчасну смерть брата. У неї спокійне обличчя, опущені очі. Скорбота її виражена схиленою головою, втілюючи собою спокій і біль. Мертве тіло Христа здається невагомим, і його оголеність контрастує із пишним, багатим одягом Богоматері. Його замучене тіло не спотворено смертю, тільки руки, ноги та бік проколоті:

(…) члени його такі гарні, а тіло так майстерно зроблено, що не можна знайти наготи з такими мускулами, жилами, нервами, які виділяються на кістяку, і нема мерця, більше схожого на мерця

Підпис Мікеланджело ред.

Ця статуя — єдина з робіт Мікеланджело, підписана ним самим. На стрічці, що оперізує одяг Богоматері, скульптор висік напис:

За Вазарі, він це зробив, почувши суперечку про майстра. Приїжджі із Ломбардії хвалили статую, і казали, що її вирізьбив «Наш Ґоббо[в], міланець». Тієї ж ночі Мікеланджело вирізав свій підпис на перев'язі.

Пошкодження ред.

Найістотнішого пошкодження статуя зазнала 21 травня 1972 року, коли психічно неврівноважений геолог Ласло Тот увійшов до каплиці і напав на скульптуру з геологічним молотком. Багато уламків полетіло в сторону присутніх у каплиці. Деякі були знайдені, проте багато уламків не були повернуті, серед них і ніс Марії — при реставрації його відновили з блоків мармуру, вирізаних зі спини.

Образ у мистецтві ред.

Джованні Баттіста Паджі[г]. «П'єта»
(Монастир Св. Людовика, Пеша)

Вазарі процитував рядки невідомого поета, присвячених статуї:

І врода, і чеснота,
І жаль у мертвім мармурі живуть.
Ви, дивлячись, не плачте
Так голосно і стримуйте свій біль,
Щоб не прокинувся зарано мрець…

У біографічному романі К. Шульца «Камінь і біль» про скульптуру сказано так:

(…) Матір Божа з замученим Христом на колінах, уже не «Мадонна на сходах», як тоді, з поглядом, спрямованим у вічність, цариця, що сидить на сходах, мов жебрачка, з немовлям на руках, ні, тепер — це жінка з мертвим тілом сина на колінах, Мати скорботна

1982 року Сальвадор Далі завершив полотно, яке отримало назву «Геологічне ехо. П'єта». Художник відтворив у вигляді скель форму носа центральної фігури скульптурної групи, створивши образ-натяк. Фільм-трилер «П'єта» південнокорейського режисера Кім Кі Дука отримав свою назву на честь скульптури.

Копії статуї ред.

П'єта (копія, Познань, Польща)

Існує багато копій статуї. Репліка «П'єти» у костьолі Матері Божої у Познані була використана для відновлення скульптури після того, як зловмисником була зроблена спроба розбити статую 21 травня 1972 року.

Авторизовані копії було встановлено у таких населених пунктах:

Примітки ред.

Посилання ред.

  1. Бажан М. П. Італійські зустрічі // Батьки й сини: Поезії. — Київ : Молодь, 1980. — С. 97.
  2. ↑ Wallace, 2010, с. 14.
  3. ↑ Вазарі, 1970, с. 309.
  4. Роллан, 1992, с. 94 —95.
  5. Микеланджело. Поэзия. Письма, 1983, с. 137.
  6. Вазарі, 1970, с. 310.
  7. Шульц, 2006, с. 512.
  8. А. Пичот. Геологическое эхо. Пьета, 1982 г.. Театр-Музей Дали в Фигерасе. www.mir-dali.ru. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 2 квітня 2012. 
  9. Eric Kohn (14 вересня 2012). Toronto Review: Kim Ki-duk's 'Pieta' Is Not Your Average Crime Movie (англ.). www.indiewire.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 14 лютого 2013. 
  10. Evers, Chia (2006). Laszlo Toth, "Jesus Christ," Attacks the Pieta (May 21, 1972). Today in Odd History. News of the Odd. оригіналу за 16 травня 2006. Процитовано 1 квітня 2012. 
  11. One of a small number of authorized replicas of Michelangelo's 'La Pieta' is owned by St. Mary's of the Lake Parish. Процитовано 10 квітня 2012. [недоступне посилання з липня 2019]
  12. Virginia Mullery (квітень 2011). Michelangelo's Debut in Inverness. SENIOR CONNECTION. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 10 квітня 2012. 
  13. Вазарі, 1970, с. 499.

Джерела ред.

  • Вазарі Д. Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів = італ. Le Vite de’piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti. — К. : Мистецтво, 1970. — С. 296 —429, 497 —507.
  • Эрпель Фриц. Микельанджело / Пер. с нем. Сергея Данильченко. — Берлин : Хеншель, 1990. — 72 с. — ISBN 3-362-00044-4. (рос.)
  • Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / сост. В. Н. Гращенков. — М. : Искусство, 1983. — 451 с. (рос.)
  • Роллан Р. Жизнь Микеланджело // Жизни великих людей: Пер. с франц. В. Курелла = фр. Vie de Michel-Ange. — М. : Известия, 1992. — С. 71 —197. — ISBN 5-206-00351-4. (рос.)
  • Шульц К. Камінь і біль: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. — К. : Юніверс, 2006 . — 688 с. — ISBN 966-8118-23-5.
  • Eric Scigliano. Michelangelo's Mountain: The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara. — Simon and Schuster, 2005. — 352 с. (англ.)
  • William Wallace. The Treasures of Michelangelo. — Andre Deutsch, 2010. — ISBN 978-0-233-00253-8. (англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
P yet a abo Opl akuvannya Hrista a ital Pieta marmurova skulptura sho zobrazhaye Bogomatir yaka trimaye tilo svogo sina Boga stvorena italijskim skulptorom i hudozhnikom Mikelandzhelo Buonarroti protyagom 1498 1499 rokiv na zamovlennya francuzkogo kardinala Zhana de Bil era 2 Vazari pisav sho u cij skulpturi vidchuvayetsya vsya mic i sila mistectva Mikelandzhelo 3 P yeta ital PietaTvorec Mikelandzhelo BuonarrotiChas stvorennya 1498 1499Rozmiri 174 195 69 smVisota 174 smShirina 195 smMaterial marmurZhanr skulpturna grupad i sakralne mistectvoZberigayetsya Vatikan ItaliyaMuzej Sobor Svyatogo Petra P yeta u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina P yeta znachennya Lamke j plaske mov gilka palmi tilo Lezhit u neyi na kolinah Sin Vse kincheno Vin vityagsya bezsilo I vzhe nikoli ne zvedetsya vin I mati divitsya v jogo pustinni ochi V kaminnist ust v pokirnist ruk tonkih Vona vse znaye i vona ne hoche Ni obicyan ni umovlyan ni vtih M Bazhan Pieta 1 Cyu statuyu takozh nazivayut Vatikanskoyu chi Rimskoyu P yetoyu adzhe sered robit Mikelandzhelo vidomi she Florentijska P yeta Rondanini P yeta ta Palestrinska P yeta b Zmist 1 Istoriya stvorennya 2 Opis 2 1 Pidpis Mikelandzhelo 2 2 Poshkodzhennya 3 Obraz u mistectvi 3 1 Kopiyi statuyi 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaIstoriya stvorennya red Kontrakt na robotu bulo pidpisano 7 serpnya 1498 roku Vvazhalosya sho statuyu zamoviv francuzkij kardinal Zhan Vilye de la Grosle dlya kapeli francuzkih koroliv u Sobori Svyatogo Petra ale doslidnik Sharl Samaran doviv sho zamovnikom buv inshij francuzkij kardinal Zhan de Bil er fr Jean de Bilheres 4 Tema oplakuvannya Hrista bula poshirenisha u pivnichnij Yevropi ta vizantijskomu mistectvi anizh v Italiyi epohi Renesansu tozh stvoryuyuchi statuyu Mikelandzhelo nasliduvav tradiciyi svogo zamovnika 2 P yeta priznachalasya dlya grobnici kardinala ale vin pomer do yiyi zavershennya Skulpturu postavili u Sobori Svyatogo Petra u kapeli Santa Mariya della Febbre 3 Opis red nbsp P yeta fragment Bogomatir moloda nache ce ne Mati i Sin a sestra sho oplakuye peredchasnu smert brata U neyi spokijne oblichchya opusheni ochi Skorbota yiyi virazhena shilenoyu golovoyu vtilyuyuchi soboyu spokij i bil Mertve tilo Hrista zdayetsya nevagomim i jogo ogolenist kontrastuye iz pishnim bagatim odyagom Bogomateri Jogo zamuchene tilo ne spotvoreno smertyu tilki ruki nogi ta bik prokoloti nbsp chleni jogo taki garni a tilo tak majsterno zrobleno sho ne mozhna znajti nagoti z takimi muskulami zhilami nervami yaki vidilyayutsya na kistyaku i nema mercya bilshe shozhogo na mercya 3 nbsp Pidpis Mikelandzhelo red Cya statuya yedina z robit Mikelandzhelo pidpisana nim samim Na strichci sho operizuye odyag Bogomateri skulptor visik napis Mikael Angelyus Buonarrotus florent rizbiv Originalnij tekst lat Michael Angelus Buonarrotus Florent faciebatZa Vazari vin ce zrobiv pochuvshi superechku pro majstra Priyizhdzhi iz Lombardiyi hvalili statuyu i kazali sho yiyi virizbiv Nash Gobbo v milanec Tiyeyi zh nochi Mikelandzhelo virizav svij pidpis na perev yazi 5 Poshkodzhennya red Najistotnishogo poshkodzhennya statuya zaznala 21 travnya 1972 roku koli psihichno nevrivnovazhenij geolog Laslo Tot uvijshov do kaplici i napav na skulpturu z geologichnim molotkom Bagato ulamkiv poletilo v storonu prisutnih u kaplici Deyaki buli znajdeni prote bagato ulamkiv ne buli povernuti sered nih i nis Mariyi pri restavraciyi jogo vidnovili z blokiv marmuru virizanih zi spini Obraz u mistectvi red nbsp Dzhovanni Battista Padzhi g P yeta Monastir Sv Lyudovika Pesha Vazari procituvav ryadki nevidomogo poeta prisvyachenih statuyi nbsp I vroda i chesnota I zhal u mertvim marmuri zhivut Vi divlyachis ne plachte Tak golosno i strimujte svij bil Shob ne prokinuvsya zarano mrec 6 nbsp U biografichnomu romani K Shulca Kamin i bil pro skulpturu skazano tak nbsp Matir Bozha z zamuchenim Hristom na kolinah uzhe ne Madonna na shodah yak todi z poglyadom spryamovanim u vichnist caricya sho sidit na shodah mov zhebrachka z nemovlyam na rukah ni teper ce zhinka z mertvim tilom sina na kolinah Mati skorbotna 7 nbsp 1982 roku Salvador Dali zavershiv polotno yake otrimalo nazvu Geologichne eho P yeta Hudozhnik vidtvoriv u viglyadi skel formu nosa centralnoyi figuri skulpturnoyi grupi stvorivshi obraz natyak 8 Film triler P yeta pivdennokorejskogo rezhisera Kim Ki Duka otrimav svoyu nazvu na chest skulpturi 9 Kopiyi statuyi red nbsp P yeta kopiya Poznan Polsha Isnuye bagato kopij statuyi Replika P yeti u kostoli Materi Bozhoyi u Poznani bula vikoristana dlya vidnovlennya skulpturi pislya togo yak zlovmisnikom bula zroblena sproba rozbiti statuyu 21 travnya 1972 roku 10 Avtorizovani kopiyi bulo vstanovleno u takih naselenih punktah 11 Brazilia Braziliya sobor Presvyatoyi Divi Mariyi Bundang Pivdenna Koreya sobor Svyatogo Ivana Inverness Illinojs SShA cerkva Svyatogo Simejstva 12 Lampa Peru cerkva Apostola Santyago Yakiv sin Zevedeyiv Poznan Polsha kostol Materi Bozhoyi Sidnej Avstraliya sobor Sent Meri Primitki red a Takozh Piyeta Zhalo ba 13 b Avtorstvo Mikelandzhelo spirne v Gobbo oznachaye gorbun Take prizvisko bulo u milanskogo skulptora Kristoforo Solari g Mozhlive avtorstvoPosilannya red Bazhan M P Italijski zustrichi Batki j sini Poeziyi Kiyiv Molod 1980 S 97 a b Wallace 2010 s 14 a b v Vazari 1970 s 309 Rollan 1992 s 94 95 Mikelandzhelo Poeziya Pisma 1983 s 137 Vazari 1970 s 310 Shulc 2006 s 512 A Pichot Geologicheskoe eho Peta 1982 g Teatr Muzej Dali v Figerase www mir dali ru Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 2 kvitnya 2012 Eric Kohn 14 veresnya 2012 Toronto Review Kim Ki duk s Pieta Is Not Your Average Crime Movie angl www indiewire com Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2013 Evers Chia 2006 Laszlo Toth Jesus Christ Attacks the Pieta May 21 1972 Today in Odd History News of the Odd Arhiv originalu za 16 travnya 2006 Procitovano 1 kvitnya 2012 One of a small number of authorized replicas of Michelangelo s La Pieta is owned by St Mary s of the Lake Parish Procitovano 10 kvitnya 2012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Virginia Mullery kviten 2011 Michelangelo s Debut in Inverness SENIOR CONNECTION Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 10 kvitnya 2012 Vazari 1970 s 499 Dzherela red Vazari D Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv ital Le Vite de piu eccelenti Pittori Scultori e Architetti K Mistectvo 1970 S 296 429 497 507 Erpel Fric Mikelandzhelo Per s nem Sergeya Danilchenko Berlin Henshel 1990 72 s ISBN 3 362 00044 4 ros Mikelandzhelo Poeziya Pisma Suzhdeniya sovremennikov sost V N Grashenkov M Iskusstvo 1983 451 s ros Rollan R Zhizn Mikelandzhelo Zhizni velikih lyudej Per s franc V Kurella fr Vie de Michel Ange M Izvestiya 1992 S 71 197 ISBN 5 206 00351 4 ros Shulc K Kamin i bil roman Z ches per D Andruhiv K Yunivers 2006 688 s ISBN 966 8118 23 5 Eric Scigliano Michelangelo s Mountain The Quest For Perfection In The Marble Quarries Of Carrara Simon and Schuster 2005 352 s angl William Wallace The Treasures of Michelangelo Andre Deutsch 2010 ISBN 978 0 233 00253 8 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yeta Mikelandzhelo amp oldid 39526852