www.wikidata.uk-ua.nina.az

Марсіліо Фічіно box width італ Marsilio FicinoНародження 19 жовтня 1433 1433 10 19 Фільїне Вальдарно поблизу ФлоренціїСм

Марсіліо Фічіно

Марсіліо Фічіно
італ. Marsilio Ficino
Марсіліо Фічіно
Народження 19 жовтня 1433(1433-10-19)
Фільїне-Вальдарно, поблизу Флоренції
Смерть 1 жовтня 1499(1499-10-01) (65 років)
Кареджі, поблизу Флоренції
Громадянство (підданство)  Флорентійська республіка
Знання мов
  • латина і італійська
    • Діяльність
  • перекладач, клерик, астролог, поет, письменник, лікар
    • Школа / Традиція платонізм, неоплатонізм
    Alma mater Пізанський університет і Флорентійський університет
    Вчителі Пліфон і Іван Аргіропул
    Відомі студенти Лоренцо Медічі і Анджело Поліціано
    Історичний період Ренесансний гуманізм
    Посада єпископ
    Конфесія католицька церква
     Марсіліо Фічіно у Вікісховищі
      Висловлювання у Вікіцитатах

    Марсіліо Фічіно (італ. Marsilio Ficino, лат. Marsilius Ficinus; 19 жовтня 1433, Фільїне-Вальдарно, поблизу Флоренції — 1 жовтня 1499, вілла Кареджі, поблизу Флоренції) — італійський філософ, гуманіст, астролог, засновник та керівник флорентійської Платонівської академії. Один з провідних мислителів раннього Відродження, найзначніший представник флорентійського платонізму — напрямку, пов'язаним з відновленням інтересу до філософії Платона та спрямованим проти схоластики, в особливо проти схоластизованого вчення Аристотеля.

    Біографія Редагувати

    Батько Фічіно був домашнім лікарем Козімо Медічі та входив до інтелектуального гуртка цього найбільшого банкіра та фактично повновладного правителя Флоренції, що робив спроби подолати поділ церков на латинську (католицьку) та грецьку (православну). Після того, як ці спроби зазнали невдачі, увага Козімо Медічі та членів його гуртка зосередилося на вченні візантійського мислителя Георгія Гемиста Пліфона, який активно пропагував грецьку філософію, за що його називали «другим Платоном». На основі переосмислення платонізму Пліфон прагнув сконструювати нову універсальну релігійну систему, яка стала б реальною альтернативою до існуючих монотеїстичних віросповідань (насамперед християнства) та відкривала шлях до справжньої істини.

    Фічіно здобув освіту в університеті Флоренції, де вивчав грецьку та латинську мови, філософію та медицину. Коли Козімо Медічі вирішив відтворити у Флоренції платонівську Академію, його вибір припав на Марсіліо. 1462 року Медічі подарував Фічіно маєток, розташований неподалік від його власного, а також грецькі рукописи творів Платона та деяких інших давніх авторів. Фічіно став домашнім учителем онука Козімо Медічі Лоренцо Медічі. Серед інших учнів Фічіно був видатний філософ-гуманіст Джованні Піко делла Мірандола.

    Доменіко Гірландайо (1486—1490): Марсіліо Фічіно (крайній ліворуч) Ландіна, Кристофоро, Анджело Поліціано та Димитрій Халкоконділ на фресці Благовістя Захарії, Санта Марія Новела, Флоренція

    Оскільки Платон спирався у своїй творчості на таких представників «стародавнього богослов'я» як Гермес Трисмегіст, Орфей та Зороастр, Фічіно почав свою перекладацьку діяльність з текстів, що їх приписували цим авторам. На початку 1460-х років він переклав з грецької мови на латину «Гімни» та «Аргонавтікі» Орфея. Потім 1461 року переклав та опублікував трактати Герметичного корпусу. І лише після цього він 1463 року взвся за перекладо діалогів Платона.

    Трактат «Платонівське богослов'я про безсмертя душі» Редагувати

    1468 року Фічіно закінчив переклад усіх творів Платона на латину та зайнявся коментуванням деяких з них. У період між 1469 і 1474 роками. Фічіно створив свій головний твір — трактат «Платонівське богослов'я про безсмертя душі» (опублікований 1482 року), в якому намагався «показати цілковите співзвуччя платонівських думок з Божественним законом», тобто узгодити та примирити давню поганську мудрість з християнством.

    На думку Фічіно, філософія є «осяянням розуму», а сенс філософствування — в підготуванні душі та інтелекту до сприйняття світла божественного об'явлення. З цього погляду філософія та релігія збігаються, а їхні витоками виявляються священними містеріями давнини. Легендарні пророки (Гермес Трисмегіст, Орфей, Зороастр) були свого часу «просвітлені» божественним світлом. Згодом до цих же думок прийшли Піфагор та Платон. Тексти як Герметичного корпусу, так і платонівської традиції та християнської доктрини, на думку Фічіно, постають з єдиного Божественного Логосу.

    Метафізична реальність являє собою спадну послідовність п'яти досконалостей, до яких належать: Бог, янгол (утворюють інтеллігебельний світ); душа (триєдиний «вузол з'єднання»); якість (Формат) та матерія (конституюють фізичний світ). Бог розглядається Фічіно як нескінченна вища істота, діяльність якої породжує світ речей в процесі поступового творіння (еманації). Людина займає особливе місце в світі через те, що її душа лежить в серединному положенні між божественним та матеріальним. Саме душа уособлює зв'язок між тілами в природі, допомагаючи їм піднятися до ангелів та навіть вищої божественного істоти. Завдяки здатності душі до пізнання, всі щаблі буття можуть знову повертатися в божественну єдність. Людина — це мікрокосмос, що пізнає макрокосмос, а здатність до пізнання являє собою головну чесноту людини, що зливається з Богом на вищому щаблі пізнання.

    Фічіно — коментатор платонівських текстів Редагувати

    Андреа Феруччі, бюст Марсіліо Фічіно, Санта Марія дель Фйоре, Флоренція

    Переклад всіх творів Платона на латину та короткі пояснення до них Фічіно завершив 1468 року (вперше опубліковані 1484). Тоді ж він взявся до коментування деяких платонівських діалогів. Коментар Фічіно до платонівського діалогу «Бенкет» (1469, відомий також під назвою «Про любов») був джерелом більшості міркувань про кохання у мислителів, поетів та прозаїків Відродження. Фічіно вважав, що любов є видом «обожнювання» нескінченної гри вічності — возз'єднання в Бозі людини емпіричної з метаемпірічною Ідеєю шляхом поступового сходження сходами кохання.

    Фічіно — священик та очільник Платонівської академії Редагувати

    1473 року Фічіно прийняв сан священика та згодом займав низку важливих церковних посад. У трактаті «Про християнську релігію» (1474) він фактично відновив традицію ранньохристиянської апологетики.

    Діяльність Фічіно викликала широкий громадський резонанс. Навколо нього згуртувалася група однодумців, своєрідне вчене братство, яке здобуло популярність під назвою Платонівської академії. Академія стала одним з найважливіших інтелектуальних центрів епохи Відродження. До її складу входили люди різного звання і роду занять — аристократи, дипломати, купці, чиновники, священики, лікарі, університетські професори, гуманісти, богослови, поети, художники.

    Останні роки життя Редагувати

    У 1480 — 1490-і роки Фічіно продовжує досліджувати традицію «благочестивої філософії»: перекладає на латину та коментує «Еннеади» Плотіна (1484—1490; видані 1492), а також твори Порфирія, Ямвліха, Прокла, Діонісія Ареопагіта (1490—1492), Михайла Пселла та ін. Натхнений перевідкриттям античності, Фічіно виявляє великий інтерес до астрології та публікує 1489 року медико-астрологічний трактат «Про життя». Це приводить його до конфлікту з вищим духовенством католицької церкви, зокрема з Папою Інокентієм VIII. І лише високе заступництво рятує його від звинувачення в єресі.

    1492 року Фічіно написав трактат «Про сонце та світло» (опублікований 1493), а 1494 року завершив великі коментарі до кількох діалогів Платона. Помер Фічіно за коментуванням «Послання до римлян» апостола Павла.

    Вплив Фічіно Редагувати

    Завдяки перекладам праць Платона, неплатоників та інших творів античності з грецької на латинську мову, Фічіно сприяв відродженню платонізму та боротьбі зі схоластичним арістотелізмом. Закладені в його творах, але ним самим не розгорнуті, передумови пантеїзму, мали значний вплив на філософські погляди Піко делла Мірандоли, Патріци, Джордано Бруно та ін. Апологія земної краси та гідності людини сприяла подоланню середньовічного аскетизму та мала значний вплив на розвиток образотворчого мистецтва й літератури. Ідея Фічіно про «загальну релігію», що була б вільна від культових, обрядових та догматичних розходжень, позначилася на формуванні вчення про «природну релігію» в філософії 16—17 століть.

    Видання творів та переклади Редагувати

    De triplici vita, 1560
    Delle divine lettere del gran Marsilio Ficino, 1563

    Збірки

    • Marsilio Ficino: Opera omnia. 2 т (т 1 у двох частинах), Bottega d'Erasmo, Torino 1959—1962 (перевидання Базельського видання 1576 року)
    • Paul Oskar Kristeller : Supplementum Ficinianum. Marsilii Ficini Florentini philosophi Platonici opuscula inedita et dispersa. 2 т, Olschki, Firenze 1973 (Nachdruck der Ausgabe Firenze 1937; kritische Edition von Quellentexten sowie in den älteren Gesamtausgaben nicht enthaltener Werke Ficinos)
    • Eugenio Garin: Prosatori latini del quattrocento. Ricciardi, Milano 1952 (містить с. 927—1009 Marsilio Ficino: De raptu Pauli та De sole, латинський текст та іт. переклад)
    • Elisabeth Blum, Paul Richard Blum, Thomas Leinkauf: Marsilio Ficino: Traktate zur Platonischen Philosophie. Akademie Verlag, Berlin 1993, ISBN 3-05-002362-7 (лат. текст та німецький переклад: Argumentum in Platonicam theologiam, Compendium Platonicae theologiae, Quaestiones quinque de mente, Quid est felicitas, quod habet gradus, quod est eterna)

    Коментарі до Платона

    • Arthur Farndell: Gardens of Philosophy. Ficino on Plato. Shepheard-Walwyn, London 2006, ISBN 978-0-85683-240-6 (англ. видання вступу до діалогів Платона та до його листів)
    • Pierre Laurens: Marsile Ficin: Commentaire sur le Banquet de Platon, De l'amour. Commentarium in convivium Platonis, De amore. Les Belles Lettres, Paris 2002, ISBN 2-251-34459-4 (критичне видання коментаря Фічіно до діологу Платона «Бенкет» з франц. перекладом)
    • Paul Richard Blum (Hrsg.): Marsilio Ficino: Über die Liebe oder Platons Gastmahl. Meiner Verlag, Hamburg 2004, ISBN 3-7873-1670-1
    • Sandra Niccoli: Marsilio Ficino: El Libro dell’ Amore. Olschki, Firenze 1987, ISBN 88-222-3518-5 (критичне видання коментаря Фічіно до діологу Платона «Бенкет»)
    • Michael J.B. Allen: Marsilio Ficino: Commentaries on Plato, v 1: Phaedrus and Ion. Harvard University Press, Cambridge (Massachusetts) 2008, ISBN 978-0-674-03119-7 (критичне видання з англ. перекладом)
    • Michael J.B. Allen: Marsilio Ficino: The Philebus Commentary. University of California Press, Berkeley 1975, ISBN 0-520-02503-2 (критичне видання коментаря Фічіно до діологу Платона Philebos з англ. перекладом)
    • Arthur Farndell: Evermore Shall Be So. Ficino on Plato's Parmenides. Shepheard-Walwyn, London 2008, ISBN 978-0-85683-256-7 (англ. переклад коментаря Фічіно до Платонового «Парменіда»)
    • Michael J.B. Allen: Icastes: Marsilio Ficino's Interpretation of Plato's Sophist. University of California Press, Berkeley 1989, ISBN 0-520-06419-4 (містить с. 211—287 критичне видання коментару Фічіно до платонового діалогу «Софіст» в англ. перекладі)
    • Michael J.B. Allen (Hrsg.): Nuptial Arithmetic. Marsilio Ficino's Commentary on the Fatal Number in Book VIII of Plato's Republic. University of California Press, Berkeley 1994, ISBN 0-520-08143-9 (містить с. 147—254 критичне видання фрагменту 8-ї книги Платона Politeia та коментар Фічіно з англ. перекладом)

    Theologia Platonica

    • Michael J.B. Allen, James Hankins (Hrsg.): Marsilio Ficino: Platonic Theology. 6 Bände, Harvard University Press, Cambridge (Mass.) 2001—2006 (kritische Edition mit englischer Übersetzung)
    • Raymond Marcel (Hrsg.): Marsile Ficin: Théologie Platonicienne de l'immortalité des âmes. 3 Bände, Les Belles Lettres, Paris 1964—1970 (kritische Edition mit französischer Übersetzung)

    Листування

    • Sebastiano Gentile (Hrsg.): Marsilio Ficino: Lettere. Olschki, Firenze (критичне видання)
      • Band 1: Epistolarum familiarium liber I, 1990
      • Band 2: Epistolarum familiarium liber II, 2010
    • The Letters of Marsilio Ficino. Translated from the Latin by members of the Language Department of the School of Economic Science, London. Shepheard-Walwyn, London 1975ff. (вийшло 8 т.)
    • Karl von Montoriola: Briefe des Mediceerkreises aus Marsilio Ficino's Epistolarium. Axel Juncker Verlag, Berlin 1926

    De vita

    • Carol V. Kaske, John R. Clark (Hrsg.): Marsilio Ficino: Three Books on Life. State University of New York at Binghamton, Binghamton (N.Y.) 1989 (критичне видання з англ. перекладом)
    • Dieter Benesch (Hrsg.): Marsilio Ficino's ‚De triplici vita’ (Florenz 1489) in deutschen Bearbeitungen und Übersetzungen. Edition des Codex palatinus germanicus 730 und 452. Peter Lang, Frankfurt a. M. 1977, ISBN 3-261-02219-1
    • Thierry Gontier: Marsile Ficin: Les trois livres de la vie. Fayard, Paris 2000, ISBN 2-213-60692-7 (нове видання у французькому перекладі, Guy Le Fèvre de la Boderie, Paris 1582)

    Consiglio contro la pestilenza

    • Enrico Musacchio (Hrsg.): Marsilio Ficino: Consilio contro la pestilenzia. Cappelli, Bologna 1983

    De voluptate

    • Piero Cigada: Marsilio Ficino: Il libro del piacere. Apologhi sulla voluttà. 2 Bände, Philobyblon, Milano 1991 (italienische Übersetzung von Ficinos Schrift De voluptate, «Über die Lust»)

    Словник

    • Rosario Pintaudi: Marsilio Ficino: Lessico greco-latino. Laur. Ashb. 1439. Edizioni dell'Ateneo & Bizzarri, Rom 1977 (критичне видання укладеного Фічіно грецько-латинського словника)

    Примітки Редагувати

    1. ↑ Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
      d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665
    2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
      d:Track:Q829984

    Джерела та література Редагувати

    Посилання Редагувати

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марсіліо Фічіно
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Марсіліо Фічіно
    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
    Дата публікації:
    box width Marsilio Fichinoital Marsilio FicinoMarsilio FichinoNarodzhennya 19 zhovtnya 1433 1433 10 19 Filyine Valdarno poblizu FlorenciyiSmert 1 zhovtnya 1499 1499 10 01 65 rokiv Karedzhi poblizu FlorenciyiGromadyanstvo piddanstvo Florentijska respublikaZnannya mov latina 1 i italijska 2 Diyalnist perekladach klerik astrolog poet pismennik likarShkola Tradiciya platonizm neoplatonizmAlma mater Pizanskij universitet i Florentijskij universitet 3 Vchiteli Plifon i Ivan ArgiropulVidomi studenti Lorenco Medichi i Andzhelo PolicianoIstorichnij period Renesansnij gumanizmPosada yepiskop 1 Konfesiya katolicka cerkva Marsilio Fichino u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahMarsilio Fichino ital Marsilio Ficino lat Marsilius Ficinus 19 zhovtnya 1433 Filyine Valdarno poblizu Florenciyi 1 zhovtnya 1499 villa Karedzhi poblizu Florenciyi italijskij filosof gumanist astrolog zasnovnik ta kerivnik florentijskoyi Platonivskoyi akademiyi Odin z providnih misliteliv rannogo Vidrodzhennya najznachnishij predstavnik florentijskogo platonizmu napryamku pov yazanim z vidnovlennyam interesu do filosofiyi Platona ta spryamovanim proti sholastiki v osoblivo proti sholastizovanogo vchennya Aristotelya Zmist 1 Biografiya 1 1 Traktat Platonivske bogoslov ya pro bezsmertya dushi 1 2 Fichino komentator platonivskih tekstiv 1 3 Fichino svyashenik ta ochilnik Platonivskoyi akademiyi 1 4 Ostanni roki zhittya 2 Vpliv Fichino 3 Vidannya tvoriv ta perekladi 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiBatko Fichino buv domashnim likarem Kozimo Medichi ta vhodiv do intelektualnogo gurtka cogo najbilshogo bankira ta faktichno povnovladnogo pravitelya Florenciyi sho robiv sprobi podolati podil cerkov na latinsku katolicku ta grecku pravoslavnu Pislya togo yak ci sprobi zaznali nevdachi uvaga Kozimo Medichi ta chleniv jogo gurtka zoseredilosya na vchenni vizantijskogo mislitelya Georgiya Gemista Plifona yakij aktivno propaguvav grecku filosofiyu za sho jogo nazivali drugim Platonom Na osnovi pereosmislennya platonizmu Plifon pragnuv skonstruyuvati novu universalnu religijnu sistemu yaka stala b realnoyu alternativoyu do isnuyuchih monoteyistichnih virospovidan nasampered hristiyanstva ta vidkrivala shlyah do spravzhnoyi istini Fichino zdobuv osvitu v universiteti Florenciyi de vivchav grecku ta latinsku movi filosofiyu ta medicinu Koli Kozimo Medichi virishiv vidtvoriti u Florenciyi platonivsku Akademiyu jogo vibir pripav na Marsilio 1462 roku Medichi podaruvav Fichino mayetok roztashovanij nepodalik vid jogo vlasnogo a takozh grecki rukopisi tvoriv Platona ta deyakih inshih davnih avtoriv Fichino stav domashnim uchitelem onuka Kozimo Medichi Lorenco Medichi Sered inshih uchniv Fichino buv vidatnij filosof gumanist Dzhovanni Piko della Mirandola nbsp Domeniko Girlandajo 1486 1490 Marsilio Fichino krajnij livoruch Landina Kristoforo Andzhelo Policiano ta Dimitrij Halkokondil na fresci Blagovistya Zahariyi Santa Mariya Novela FlorenciyaOskilki Platon spiravsya u svoyij tvorchosti na takih predstavnikiv starodavnogo bogoslov ya yak Germes Trismegist Orfej ta Zoroastr Fichino pochav svoyu perekladacku diyalnist z tekstiv sho yih pripisuvali cim avtoram Na pochatku 1460 h rokiv vin pereklav z greckoyi movi na latinu Gimni ta Argonavtiki Orfeya Potim 1461 roku pereklav ta opublikuvav traktati Germetichnogo korpusu I lishe pislya cogo vin 1463 roku vzvsya za pereklado dialogiv Platona Traktat Platonivske bogoslov ya pro bezsmertya dushi Redaguvati 1468 roku Fichino zakinchiv pereklad usih tvoriv Platona na latinu ta zajnyavsya komentuvannyam deyakih z nih U period mizh 1469 i 1474 rokami Fichino stvoriv svij golovnij tvir traktat Platonivske bogoslov ya pro bezsmertya dushi opublikovanij 1482 roku v yakomu namagavsya pokazati cilkovite spivzvuchchya platonivskih dumok z Bozhestvennim zakonom tobto uzgoditi ta primiriti davnyu pogansku mudrist z hristiyanstvom Na dumku Fichino filosofiya ye osyayannyam rozumu a sens filosofstvuvannya v pidgotuvanni dushi ta intelektu do sprijnyattya svitla bozhestvennogo ob yavlennya Z cogo poglyadu filosofiya ta religiya zbigayutsya a yihni vitokami viyavlyayutsya svyashennimi misteriyami davnini Legendarni proroki Germes Trismegist Orfej Zoroastr buli svogo chasu prosvitleni bozhestvennim svitlom Zgodom do cih zhe dumok prijshli Pifagor ta Platon Teksti yak Germetichnogo korpusu tak i platonivskoyi tradiciyi ta hristiyanskoyi doktrini na dumku Fichino postayut z yedinogo Bozhestvennogo Logosu Metafizichna realnist yavlyaye soboyu spadnu poslidovnist p yati doskonalostej do yakih nalezhat Bog yangol utvoryuyut intelligebelnij svit dusha triyedinij vuzol z yednannya yakist Format ta materiya konstituyuyut fizichnij svit Bog rozglyadayetsya Fichino yak neskinchenna visha istota diyalnist yakoyi porodzhuye svit rechej v procesi postupovogo tvorinnya emanaciyi Lyudina zajmaye osoblive misce v sviti cherez te sho yiyi dusha lezhit v seredinnomu polozhenni mizh bozhestvennim ta materialnim Same dusha uosoblyuye zv yazok mizh tilami v prirodi dopomagayuchi yim pidnyatisya do angeliv ta navit vishoyi bozhestvennogo istoti Zavdyaki zdatnosti dushi do piznannya vsi shabli buttya mozhut znovu povertatisya v bozhestvennu yednist Lyudina ce mikrokosmos sho piznaye makrokosmos a zdatnist do piznannya yavlyaye soboyu golovnu chesnotu lyudini sho zlivayetsya z Bogom na vishomu shabli piznannya Fichino komentator platonivskih tekstiv Redaguvati nbsp Andrea Feruchchi byust Marsilio Fichino Santa Mariya del Fjore FlorenciyaPereklad vsih tvoriv Platona na latinu ta korotki poyasnennya do nih Fichino zavershiv 1468 roku vpershe opublikovani 1484 Todi zh vin vzyavsya do komentuvannya deyakih platonivskih dialogiv Komentar Fichino do platonivskogo dialogu Benket 1469 vidomij takozh pid nazvoyu Pro lyubov buv dzherelom bilshosti mirkuvan pro kohannya u misliteliv poetiv ta prozayikiv Vidrodzhennya Fichino vvazhav sho lyubov ye vidom obozhnyuvannya neskinchennoyi gri vichnosti vozz yednannya v Bozi lyudini empirichnoyi z metaempirichnoyu Ideyeyu shlyahom postupovogo shodzhennya shodami kohannya Fichino svyashenik ta ochilnik Platonivskoyi akademiyi Redaguvati 1473 roku Fichino prijnyav san svyashenika ta zgodom zajmav nizku vazhlivih cerkovnih posad U traktati Pro hristiyansku religiyu 1474 vin faktichno vidnoviv tradiciyu rannohristiyanskoyi apologetiki Diyalnist Fichino viklikala shirokij gromadskij rezonans Navkolo nogo zgurtuvalasya grupa odnodumciv svoyeridne vchene bratstvo yake zdobulo populyarnist pid nazvoyu Platonivskoyi akademiyi Akademiya stala odnim z najvazhlivishih intelektualnih centriv epohi Vidrodzhennya Do yiyi skladu vhodili lyudi riznogo zvannya i rodu zanyat aristokrati diplomati kupci chinovniki svyasheniki likari universitetski profesori gumanisti bogoslovi poeti hudozhniki Ostanni roki zhittya Redaguvati U 1480 1490 i roki Fichino prodovzhuye doslidzhuvati tradiciyu blagochestivoyi filosofiyi perekladaye na latinu ta komentuye Enneadi Plotina 1484 1490 vidani 1492 a takozh tvori Porfiriya Yamvliha Prokla Dionisiya Areopagita 1490 1492 Mihajla Psella ta in Nathnenij perevidkrittyam antichnosti Fichino viyavlyaye velikij interes do astrologiyi ta publikuye 1489 roku mediko astrologichnij traktat Pro zhittya Ce privodit jogo do konfliktu z vishim duhovenstvom katolickoyi cerkvi zokrema z Papoyu Inokentiyem VIII I lishe visoke zastupnictvo ryatuye jogo vid zvinuvachennya v yeresi 1492 roku Fichino napisav traktat Pro sonce ta svitlo opublikovanij 1493 a 1494 roku zavershiv veliki komentari do kilkoh dialogiv Platona Pomer Fichino za komentuvannyam Poslannya do rimlyan apostola Pavla Vpliv Fichino RedaguvatiZavdyaki perekladam prac Platona neplatonikiv ta inshih tvoriv antichnosti z greckoyi na latinsku movu Fichino spriyav vidrodzhennyu platonizmu ta borotbi zi sholastichnim aristotelizmom Zakladeni v jogo tvorah ale nim samim ne rozgornuti peredumovi panteyizmu mali znachnij vpliv na filosofski poglyadi Piko della Mirandoli Patrici Dzhordano Bruno ta in Apologiya zemnoyi krasi ta gidnosti lyudini spriyala podolannyu serednovichnogo asketizmu ta mala znachnij vpliv na rozvitok obrazotvorchogo mistectva j literaturi Ideya Fichino pro zagalnu religiyu sho bula b vilna vid kultovih obryadovih ta dogmatichnih rozhodzhen poznachilasya na formuvanni vchennya pro prirodnu religiyu v filosofiyi 16 17 stolit Vidannya tvoriv ta perekladi Redaguvati nbsp De triplici vita 1560 nbsp Delle divine lettere del gran Marsilio Ficino 1563Zbirki Marsilio Ficino Opera omnia 2 t t 1 u dvoh chastinah Bottega d Erasmo Torino 1959 1962 perevidannya Bazelskogo vidannya 1576 roku Paul Oskar Kristeller Supplementum Ficinianum Marsilii Ficini Florentini philosophi Platonici opuscula inedita et dispersa 2 t Olschki Firenze 1973 Nachdruck der Ausgabe Firenze 1937 kritische Edition von Quellentexten sowie in den alteren Gesamtausgaben nicht enthaltener Werke Ficinos Eugenio Garin Prosatori latini del quattrocento Ricciardi Milano 1952 mistit s 927 1009 Marsilio Ficino De raptu Pauli ta De sole latinskij tekst ta it pereklad Elisabeth Blum Paul Richard Blum Thomas Leinkauf Marsilio Ficino Traktate zur Platonischen Philosophie Akademie Verlag Berlin 1993 ISBN 3 05 002362 7 lat tekst ta nimeckij pereklad Argumentum in Platonicam theologiam Compendium Platonicae theologiae Quaestiones quinque de mente Quid est felicitas quod habet gradus quod est eterna Komentari do Platona Arthur Farndell Gardens of Philosophy Ficino on Plato Shepheard Walwyn London 2006 ISBN 978 0 85683 240 6 angl vidannya vstupu do dialogiv Platona ta do jogo listiv Pierre Laurens Marsile Ficin Commentaire sur le Banquet de Platon De l amour Commentarium in convivium Platonis De amore Les Belles Lettres Paris 2002 ISBN 2 251 34459 4 kritichne vidannya komentarya Fichino do diologu Platona Benket z franc perekladom Paul Richard Blum Hrsg Marsilio Ficino Uber die Liebe oder Platons Gastmahl Meiner Verlag Hamburg 2004 ISBN 3 7873 1670 1 Sandra Niccoli Marsilio Ficino El Libro dell Amore Olschki Firenze 1987 ISBN 88 222 3518 5 kritichne vidannya komentarya Fichino do diologu Platona Benket Michael J B Allen Marsilio Ficino Commentaries on Plato v 1 Phaedrus and Ion Harvard University Press Cambridge Massachusetts 2008 ISBN 978 0 674 03119 7 kritichne vidannya z angl perekladom Michael J B Allen Marsilio Ficino The Philebus Commentary University of California Press Berkeley 1975 ISBN 0 520 02503 2 kritichne vidannya komentarya Fichino do diologu Platona Philebos z angl perekladom Arthur Farndell Evermore Shall Be So Ficino on Plato s Parmenides Shepheard Walwyn London 2008 ISBN 978 0 85683 256 7 angl pereklad komentarya Fichino do Platonovogo Parmenida Michael J B Allen Icastes Marsilio Ficino s Interpretation of Plato s Sophist University of California Press Berkeley 1989 ISBN 0 520 06419 4 mistit s 211 287 kritichne vidannya komentaru Fichino do platonovogo dialogu Sofist v angl perekladi Michael J B Allen Hrsg Nuptial Arithmetic Marsilio Ficino s Commentary on the Fatal Number in Book VIII of Plato s Republic University of California Press Berkeley 1994 ISBN 0 520 08143 9 mistit s 147 254 kritichne vidannya fragmentu 8 yi knigi Platona Politeia ta komentar Fichino z angl perekladom Theologia Platonica Michael J B Allen James Hankins Hrsg Marsilio Ficino Platonic Theology 6 Bande Harvard University Press Cambridge Mass 2001 2006 kritische Edition mit englischer Ubersetzung Raymond Marcel Hrsg Marsile Ficin Theologie Platonicienne de l immortalite des ames 3 Bande Les Belles Lettres Paris 1964 1970 kritische Edition mit franzosischer Ubersetzung Listuvannya Sebastiano Gentile Hrsg Marsilio Ficino Lettere Olschki Firenze kritichne vidannya Band 1 Epistolarum familiarium liber I 1990 Band 2 Epistolarum familiarium liber II 2010 The Letters of Marsilio Ficino Translated from the Latin by members of the Language Department of the School of Economic Science London Shepheard Walwyn London 1975ff vijshlo 8 t Karl von Montoriola Briefe des Mediceerkreises aus Marsilio Ficino s Epistolarium Axel Juncker Verlag Berlin 1926De vita Carol V Kaske John R Clark Hrsg Marsilio Ficino Three Books on Life State University of New York at Binghamton Binghamton N Y 1989 kritichne vidannya z angl perekladom Dieter Benesch Hrsg Marsilio Ficino s De triplici vita Florenz 1489 in deutschen Bearbeitungen und Ubersetzungen Edition des Codex palatinus germanicus 730 und 452 Peter Lang Frankfurt a M 1977 ISBN 3 261 02219 1 Thierry Gontier Marsile Ficin Les trois livres de la vie Fayard Paris 2000 ISBN 2 213 60692 7 nove vidannya u francuzkomu perekladi Guy Le Fevre de la Boderie Paris 1582 Consiglio contro la pestilenza Enrico Musacchio Hrsg Marsilio Ficino Consilio contro la pestilenzia Cappelli Bologna 1983De voluptate Piero Cigada Marsilio Ficino Il libro del piacere Apologhi sulla volutta 2 Bande Philobyblon Milano 1991 italienische Ubersetzung von Ficinos Schrift De voluptate Uber die Lust Slovnik Rosario Pintaudi Marsilio Ficino Lessico greco latino Laur Ashb 1439 Edizioni dell Ateneo amp Bizzarri Rom 1977 kritichne vidannya ukladenogo Fichino grecko latinskogo slovnika Primitki Redaguvati a b Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984Dzherela ta literatura RedaguvatiFichino Marsilio Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 684 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiFichino Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Marsilio FichinoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marsilio FichinoTvori v originali Arhivovano 29 kvitnya 2010 u Wayback Machine Tvori Fichino v originali Arhivovano 19 serpnya 2007 u Wayback Machine Stattya na sajti Pegasus III 1 2003 1 Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Biografiya Fichino Dzhovanni Korsi 1506 Societe Marsile Ficin Mizhnarodne tovaristvo Fichino Arhivovano 7 bereznya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Marsilio Fichino amp oldid 34855108