Андре́а дель Са́рто (Вануччі Франческо) (16 липня 1486, Флоренція, Флорентійська республіка — 29 вересня 1530, Флоренція, Флорентійська республіка) — італійський художник епохи Відродження, представник флорентійської школи Високого Відродження, один з портретистів свого часу. Ним створені монументальні, величні вівтарні картини («Мадонна з гарпіями», 1517), фрескові цикли у флорентійських монастирях.
| Андреа дель Сарто | |
|---|---|
| Andrea del Sarto | |
| | |
| Автопортрет | |
| При народженні | Andrea d'Agnolo di Francesco di Luca di Paolo del Migliore |
| Народження | 16 липня 1486 Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія) |
| Смерть | 29 вересня 1530 (44 роки) |
| Флоренція, Флорентійська республіка (нині Італія) (чума) | |
| Поховання | Сантіссіма-Аннунціата (Флоренція)d :
|
| Країна | Флорентійська республіка |
| Жанр | живопис |
| Навчання | П'єро ді Козімо |
| Діяльність | художник, рисувальник |
| Напрямок | живопис |
| Роки творчості | 1501 — 1530–1530 |
| Вплив | Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело |
| Вчитель | П'єро ді Козімо і Raffaellino del Garbod |
| Відомі учні | Якопо Понтормо |
| Твори | «Мадонна з гарпіями» (1517) |
| У шлюбі з | Lucrezia del Feded |
| | |
| Андреа дель Сарто у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився у місті Флоренція. Навчався у художника П'єро ді Козімо. Але значно більший вплив на становлення художньої манери Андреа дель Сарто мали твори Леонардо да Вінчі, Фра Бартоломео, Мікеланджело. На запрошення короля Франції Франциска I у 1518—1519 рр. працював у Парижі.
Помер на 45 році життя у Флоренції.
Творчість Редагувати
Палітра Андреа дель Сарто відрізнялась соковитістю і приємними кольоровими переходами. В релігійних образах є надзвичайна орієнтація на уславлені і занадто ідеалізовані типи мадон, жінок-святих, маленького Христа та Івана Хрестителя. Вивчення композиції Мікеланджело в тондо «Свята Родина» кепсько вплинуло на картини дель Сарто, бо персонажі дель Сарто втратили героїчний характер, а картини свідчать про втрату індивідуальності художником. Сарто став одним з малосамостійних послідовників Мікеланджело та народження маньєристів Флоренції. Фреска дель Сарто «Таємна вечеря» свідчить про добре вивчення подібної композиції Леонардо в Мілані, але втратила драматизм і психологічну напруженість персонажів Леонардо.
Самостійнішим він залишився у своїх портретах, де пропадала орієнтація на чужі зразки і авторитети.
Країни світу, де зберігають твори дель Сарто Редагувати
- Іспанія
- Італія
- Німеччина
- Росія
Галерея Редагувати
Посилання Редагувати
- Сарто // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андреа дель Сарто |