www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ріхард Штраус Рі хард Штра ус нім Richard Strauss 11 червня 1864 Мюнхен 8 вересня 1949 Гарміш Партенкірхен Баварія німец

Ріхард Штраус

Рі́хард Штра́ус (нім. Richard Strauss; 11 червня 1864, Мюнхен — 8 вересня 1949, Гарміш-Партенкірхен, Баварія) — німецький композитор.

Ріхард Штраус
Richard Strauss
Зображення
Р. Штраус. Портрет роботи М. Лібермана, 1918.
Основна інформація
Дата народження 11 червня 1864(1864-06-11)
Місце народження Мюнхен, Королівство Баварія, Німецький союз
Дата смерті 8 вересня 1949(1949-09-08) (85 років)
Місце смерті Ґарміш-Партенкірхен, ФРН
Поховання Ґарміш-Партенкірхен
Громадянство  Німеччина
Національність німець
Віросповідання Christian atheismd
Професія композитор, диригент
Інструменти фортепіано
Жанр опера, симфонія
Нагороди

почесний громадянин Мюнхенаd

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1936)

почесний громадянин Відняd (1924)

Орлиний щит Німецької імперії (11 червня 1934)
Автограф
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штраус.

Біографія Редагувати

Штраус був сином валторніста Франца Штрауса, який дав йому початкову музичну освіту. У 1882 році поступив до Мюнхенського університету, де вивчав історію та філософію, однак через рік кинув його і переїхав до Берліна. Певний час вчився там, але кинув і в 1885 році став асистентом Ганса фон Бюлова, тоді — придворного капельмейстера в Мюнхені, а через рік обійняв цю посаду. Перші композиції Штрауса близькі за стилем Фелікса Мендельсона і Роберта Шумана.

У Мюнхені Штраус захопився творчістю Ріхарда Вагнера, цьому сприяло знайомство зі скрипалем Александро Ріттером, чоловіком однієї з племінниць Вагнера. Нове зацікавлення породило симфонічну поему «Дон Жуан», яку вважають першим зрілим твором Р. Штрауса. Прем'єра поеми в 1889 році розділила публіку, однак сам автор так описав свої враження: «Тепер тішу себе думкою, що став на шлях, який хотів би обрати, цілком свідомий, що не було митця, якого люди не вважали би божевільним». У подальшому він написав ще ряд симфонічних поем: «Tod und Verklärung» (Смерть і визволення, 1888–89 роки), «Till Eulenspigels lustige Streiche» (Пригоди Тіля Уленшпігеля, 1894–95 роки), «Also sprach Zarathustra» (Так говорив Заратустра, 1896 рік), «Don Kichot» (Дон Кіхот, 1897 рік) i «Ein Heldenleben» (Життя героя, 1897–98 роки).

Фото з поштової листівки. Р. Штраус у 40 річному віці, 1910 р.

У 1901–09 роках Ріхард Штраус очолював Всенімецьку музичну спілку. Цього часу він звернувся до оперного жанру. Перші дві опери — «Гутрам» (1894 рік) i «Згаслі вогні» (1901 рік) не були вдалі, однак «Саломею» (1905 рік) публіка сприйняла гаряче і неоднозначно, як і «Дон Жуана». Нетрадиційна тематика, як і сповнене дисонансами та хроматизмами звучання забезпечили опері неабияку зацікавленість. У Нью-Йорку через протести публіки оперу зняли вже після першої вистави. В інших оперних театрах ця опера мала успіх, що дозволило Ріхарду Штраусу побудувати свій будинок в Гарміш-Партенкірхені виключно за рахунок доходів від виконань цієї опери. Наступною оперою Штрауса була «Електра», в якій Штраус ще інтенсивніше використовує дисонанси. З цієї опери почалася співпраця Штрауса з поетом Гуґо фон Гофмансталем. Їхня спільна робота над іншими творами була довгою і плідною. Однак, у своїх наступних операх Штраус був обережнішим у використанні гармонічної мови, тому такі твори як «Кавалер троянди» (1910 року) отримали великий успіх у публіки.

1907 року в Парижі Штраус був на виставі опери «Пелеас і Мелізанда» Клода Дебюссі. Ромен Роллан так описав цей епізод:

З 1908 року Р. Штраус обійняв посаду генерального музичного директора в Берліні, в 1917—1920 роках викладав композицію в Берлінській академії мистецтв, у 1919—1924 роках — головний диригент Віденської опери, де поряд із класичним репертуаром поставив свої опери «Аріадна на Наксосі» (вперше у 1912 році) і «Жінка без тіні» (1919 рік). У 1924 році виїхав у Гарміш-Партенкірхен, але продовжував виступати з концертами у Відні.

З приходом до влади нацистів, 1933 року Штраус був призначений головою Імперської музичної палати. Будучи на цьому посту, 1936 року Штраус написав гімн до Олімпійських ігор і сам продиригував оркестром у виконанні його. 1938 року він написав одноактну оперу «День миру», що сприймалося як завуальована критика нацизму, з початком війни опера була знята з репертуару. Впродовж війни Штраусу неодноразово довелося докладати зусиль, щоб врятувати свою невістку Алісу, що мала єврейське походження. 1945 року Штраус був притягнений за звинуваченням у співпраці з нацистами, але вирок був виправдувальним. Три останні роки свого життя Штраус прожив у Швейцарії, помер композитор у Німеччині, в Гарміш-Партенкірхені. Незадовго до смерті Штраус так оцінив своє життя:

Нагороди Редагувати

Почесні звання Редагувати

16 травня 1924 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Список творів Редагувати

Опери Редагувати

  • Гунтрам (Guntram) op.25
  • Згаслі вогні (Feuersnot) op.50
  • Саломея (Salome) op.54
  • Електра (Elektra) op.58
  • Кавалер троянди (Der Rosenkavalier) op.59
  • Аріадна на Наксосі (Ariadne auf Naxos) op.60
  • Жінка без тіні (Die Frau ohne Schatten) op.65
  • Інтермеццо (Intermezzo) op.72
  • Олена Єгипетська (Die ägyptische Helena) op.75
  • Арабелла (Arabella) op.79
  • Мовчазна жінка (Die schweigsame Frau) op.80
  • День миру (Friedenstag) op.81
  • Дафна (Daphne) op.82
  • Любов Данаї (Die Liebe der Danae) op.83
  • Капричіо (Capriccio) op.85

Балети Редагувати

  • «Легенда про Йосипа» (Josephslegende), Op. 63 (1914)
  • «Шлабогер» Schlagobers, Op. 70 (1921/2)

Симфонічні поеми Редагувати

Інші твори для оркестру Редагувати

  • Симфонія ре мінор (1880)
  • Симфонія фа мінор, Op. 12 (1883)
  • Святкові прелюдії для органу з оркестром (1913)
  • Le Bourgeois gentilhomme, сюїта для оркестру Op. 60 (1917)
  • Музика до фільму «Кавалер троянд» (1925)
  • Метаморфози, for 23 solo strings (1945)

Примітки Редагувати

  1. Штраус Рихард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #11861911X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Джерела Редагувати

  • Del Mar, Norman (1962). Richard Strauss. London: Barrie & Jenkins. ISBN 0-214-15735-0. (англ.)
  • Tuchman, Barbara W. (1966, reprinted 1980). The Proud Tower chapter 6. Macmillan, London. ISBN 0-333-30645-7. (англ.)
  • Gilliam, Bryan (1999). The Life of Richard Strauss. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-57895-7. (англ.)
  • Kennedy, Michael (1999). Richard Strauss: Man, Musician, Enigma. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-58173-7. (англ.)
  • Osborne, Charles (1991). The Complete Operas of Richard Strauss. New York City: Da Capo Press. ISBN 0-306-80459-X. (англ.)
  • Wilhelm, Kurt (1989). Richard Strauss: An Intimate Portrait. London: Thames & Hudson. ISBN 0-500-01459-0. (англ.)
  • Youmans, Charles (2005). Richard Strauss's Orchestral Music and the German Intellectual Tradition: the Philosophical Roots of Musical Modernism. Bloomington: Indiana University Press. ISBN 0-253-34573-1. (англ.)

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ріхард Штраус
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ріхард Штраус
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ri hard Shtra us nim Richard Strauss 11 chervnya 1864 Myunhen 8 veresnya 1949 Garmish Partenkirhen Bavariya nimeckij kompozitor Rihard ShtrausRichard StraussZobrazhennyaR Shtraus Portret roboti M Libermana 1918 Osnovna informaciyaData narodzhennya 11 chervnya 1864 1864 06 11 Misce narodzhennya Myunhen Korolivstvo Bavariya Nimeckij soyuz 1 2 Data smerti 8 veresnya 1949 1949 09 08 85 rokiv Misce smerti Garmish Partenkirhen FRN 3 2 Pohovannya Garmish PartenkirhenGromadyanstvo NimechchinaNacionalnist nimecVirospovidannya Christian atheismdProfesiya kompozitor dirigentInstrumenti fortepianoZhanr opera simfoniyaNagorodi pochesnij gromadyanin Myunhenad zolota medal Korolivskogo filarmonichnogo tovaristvad 1936 pochesnij gromadyanin Vidnyad 1924 Orlinij shit Nimeckoyi imperiyi 11 chervnya 1934 AvtografCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shtraus Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi 3 Pochesni zvannya 4 Spisok tvoriv 4 1 Operi 4 2 Baleti 4 3 Simfonichni poemi 4 4 Inshi tvori dlya orkestru 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiShtraus buv sinom valtornista Franca Shtrausa yakij dav jomu pochatkovu muzichnu osvitu U 1882 roci postupiv do Myunhenskogo universitetu de vivchav istoriyu ta filosofiyu odnak cherez rik kinuv jogo i pereyihav do Berlina Pevnij chas vchivsya tam ale kinuv i v 1885 roci stav asistentom Gansa fon Byulova todi pridvornogo kapelmejstera v Myunheni a cherez rik obijnyav cyu posadu Pershi kompoziciyi Shtrausa blizki za stilem Feliksa Mendelsona i Roberta Shumana U Myunheni Shtraus zahopivsya tvorchistyu Riharda Vagnera comu spriyalo znajomstvo zi skripalem Aleksandro Ritterom cholovikom odniyeyi z pleminnic Vagnera Nove zacikavlennya porodilo simfonichnu poemu Don Zhuan yaku vvazhayut pershim zrilim tvorom R Shtrausa Prem yera poemi v 1889 roci rozdilila publiku odnak sam avtor tak opisav svoyi vrazhennya Teper tishu sebe dumkoyu sho stav na shlyah yakij hotiv bi obrati cilkom svidomij sho ne bulo mitcya yakogo lyudi ne vvazhali bi bozhevilnim U podalshomu vin napisav she ryad simfonichnih poem Tod und Verklarung Smert i vizvolennya 1888 89 roki Till Eulenspigels lustige Streiche Prigodi Tilya Ulenshpigelya 1894 95 roki Also sprach Zarathustra Tak govoriv Zaratustra 1896 rik Don Kichot Don Kihot 1897 rik i Ein Heldenleben Zhittya geroya 1897 98 roki nbsp Foto z poshtovoyi listivki R Shtraus u 40 richnomu vici 1910 r U 1901 09 rokah Rihard Shtraus ocholyuvav Vsenimecku muzichnu spilku Cogo chasu vin zvernuvsya do opernogo zhanru Pershi dvi operi Gutram 1894 rik i Zgasli vogni 1901 rik ne buli vdali odnak Salomeyu 1905 rik publika sprijnyala garyache i neodnoznachno yak i Don Zhuana Netradicijna tematika yak i spovnene disonansami ta hromatizmami zvuchannya zabezpechili operi neabiyaku zacikavlenist U Nyu Jorku cherez protesti publiki operu znyali vzhe pislya pershoyi vistavi V inshih opernih teatrah cya opera mala uspih sho dozvolilo Rihardu Shtrausu pobuduvati svij budinok v Garmish Partenkirheni viklyuchno za rahunok dohodiv vid vikonan ciyeyi operi Nastupnoyu operoyu Shtrausa bula Elektra v yakij Shtraus she intensivnishe vikoristovuye disonansi Z ciyeyi operi pochalasya spivpracya Shtrausa z poetom Gugo fon Gofmanstalem Yihnya spilna robota nad inshimi tvorami bula dovgoyu i plidnoyu Odnak u svoyih nastupnih operah Shtraus buv oberezhnishim u vikoristanni garmonichnoyi movi tomu taki tvori yak Kavaler troyandi 1910 roku otrimali velikij uspih u publiki 1907 roku v Parizhi Shtraus buv na vistavi operi Peleas i Melizanda Kloda Debyussi Romen Rollan tak opisav cej epizod Shtraus sluhaye z glibokoyu uvagoyu Odnak nichogo ne rozumiye Pislya pershoyi diyi spitav mene lt I vse v takij sposib gt Tak lt Nichogo bilshe V tomu nichogo nema Nema muziki Nemaye strizhnyu ne trimayetsya Zhodnoyi muzichnoyi frazi Zhodnogo rozvitku gt Ya namagayusya poyasniti Shtrausovi strimanist cogo tvoru povnogo nyuansiv i pivtoniv cej impresionizm tonkij i poetichnij zavdyaki malim barvnim plyamam sho kladutsya navkolo Vidatnij nimeckij mitec sogodni dalekij vid togo shob pripuskati sho velichchya mozhe buti v doskonalij garmoniyi rivnovazi dobromu smaci Z 1908 roku R Shtraus obijnyav posadu generalnogo muzichnogo direktora v Berlini v 1917 1920 rokah vikladav kompoziciyu v Berlinskij akademiyi mistectv u 1919 1924 rokah golovnij dirigent Videnskoyi operi de poryad iz klasichnim repertuarom postaviv svoyi operi Ariadna na Naksosi vpershe u 1912 roci i Zhinka bez tini 1919 rik U 1924 roci viyihav u Garmish Partenkirhen ale prodovzhuvav vistupati z koncertami u Vidni Z prihodom do vladi nacistiv 1933 roku Shtraus buv priznachenij golovoyu Imperskoyi muzichnoyi palati Buduchi na comu postu 1936 roku Shtraus napisav gimn do Olimpijskih igor i sam prodiriguvav orkestrom u vikonanni jogo 1938 roku vin napisav odnoaktnu operu Den miru sho sprijmalosya yak zavualovana kritika nacizmu z pochatkom vijni opera bula znyata z repertuaru Vprodovzh vijni Shtrausu neodnorazovo dovelosya dokladati zusil shob vryatuvati svoyu nevistku Alisu sho mala yevrejske pohodzhennya 1945 roku Shtraus buv prityagnenij za zvinuvachennyam u spivpraci z nacistami ale virok buv vipravduvalnim Tri ostanni roki svogo zhittya Shtraus prozhiv u Shvejcariyi pomer kompozitor u Nimechchini v Garmish Partenkirheni Nezadovgo do smerti Shtraus tak ociniv svoye zhittya U moyemu zhitti bulo vse pro sho odnomu dozvoleno mriyati yaksho bog pozbavit mene cogo mi z nim budemo kviti Ale ya do kincya zalishusya optimistom Nagorodi RedaguvatiPochesni zvannya Redaguvati16 travnya 1924 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Vidnya Spisok tvoriv RedaguvatiOperi Redaguvati Guntram Guntram op 25 Zgasli vogni Feuersnot op 50 Salomeya Salome op 54 Elektra Elektra op 58 Kavaler troyandi Der Rosenkavalier op 59 Ariadna na Naksosi Ariadne auf Naxos op 60 Zhinka bez tini Die Frau ohne Schatten op 65 Intermecco Intermezzo op 72 Olena Yegipetska Die agyptische Helena op 75 Arabella Arabella op 79 Movchazna zhinka Die schweigsame Frau op 80 Den miru Friedenstag op 81 Dafna Daphne op 82 Lyubov Danayi Die Liebe der Danae op 83 Kaprichio Capriccio op 85Baleti Redaguvati Legenda pro Josipa Josephslegende Op 63 1914 Shlaboger Schlagobers Op 70 1921 2 Simfonichni poemi Redaguvati Z Italiyi Aus Italien Op 16 1886 Don Zhuan Don Juan Op 20 1889 Makbet Macbeth Op 23 1888 90 Smert i prosvitlennya Tod und Verklarung Op 24 1888 1889 Veseli vitivki Tilya Ulenshpigelya Till Eulenspiegels lustige Streiche Op 28 1895 Tak kazav Zaratustra Also sprach Zarathustra Op 30 1896 Don Kihot Don Quixote Op 35 1898 Zhittya geroya Ein Heldenleben Op 40 1899 Domashnya simfoniya Symphonia Domestica Op 53 1904 Alpijska simfoniya Eine Alpensinfonie Op 64 1915 Inshi tvori dlya orkestru Redaguvati Simfoniya re minor 1880 Simfoniya fa minor Op 12 1883 Svyatkovi prelyudiyi dlya organu z orkestrom 1913 Le Bourgeois gentilhomme syuyita dlya orkestru Op 60 1917 Muzika do filmu Kavaler troyand 1925 Metamorfozi for 23 solo strings 1945 Primitki Redaguvati Shtraus Rihard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 11861911X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578Dzherela RedaguvatiDel Mar Norman 1962 Richard Strauss London Barrie amp Jenkins ISBN 0 214 15735 0 angl Tuchman Barbara W 1966 reprinted 1980 The Proud Tower chapter 6 Macmillan London ISBN 0 333 30645 7 angl Gilliam Bryan 1999 The Life of Richard Strauss Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 57895 7 angl Kennedy Michael 1999 Richard Strauss Man Musician Enigma Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 58173 7 angl Osborne Charles 1991 The Complete Operas of Richard Strauss New York City Da Capo Press ISBN 0 306 80459 X angl Wilhelm Kurt 1989 Richard Strauss An Intimate Portrait London Thames amp Hudson ISBN 0 500 01459 0 angl Youmans Charles 2005 Richard Strauss s Orchestral Music and the German Intellectual Tradition the Philosophical Roots of Musical Modernism Bloomington Indiana University Press ISBN 0 253 34573 1 angl Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Rihard ShtrausVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rihard ShtrausHronologichnij spisok tvoriv Riharda Shtrausa angl Rihard Shtraus onlajn angl Biografiya Riharda Shtrausa na sajti Klasichnoyi muziki ros Biografiya na sajti kompozitor R Rollan List Rihardovi Shtrausu ukr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rihard Shtraus amp oldid 40342787