www.wikidata.uk-ua.nina.az

Композиція музика Зміст 1 Композиція як музичний твір 2 Композиція як музична форма 3 Вчення про композицію 3 1 Історичн

Композиція (музика)

Компози́ція (лат. composito — складання, створення) в музиці — термін який може означати:

  • Процес музичної творчості;
  • Закінчений музичний твір;
  • Особливості побудови музичного твору (музична форма);
  • Науку, що інтегрує ряд музично-теоретичних дисциплін.
  • Навчальну дисципліну у спеціалізованих закладах.

Композиція як музичний твір Редагувати

Поняття композиції як естетичної категорії закріпилося в епоху Відродження з поширенням концепції вільної людської особистості — творця. Як естетична категорія, композиція характеризує предметне втілення музики у вигляді виробленого й завершеного в собі музичного твору, «опусу», що відрізняє її від варіантності народної творчості-процесу, або імпровізації (наприклад у джазі).

Композиція передбачає автора-особистість (композитора), його цілеспрямовану творчу діяльність, що залучає складний апарат технічних засобів, систематизований музичною теорією, втілюючи зміст в об'єктивованій звуковій структурі. Композиція продовжує своє існування окремо і незалежно від творця. Письмова фіксація композиції вимагає розробленої музичної нотації.

Композиція як музично-художнє ціле стабільне, завдяки чому звучання твору може бути відтворено через будь-які проміжки часу після її створення. Разом з тим композиція, будучи завжди розрахованою на певні умови виконання й функцію в музичному житті, неминуче виявляється відбитком історично й соціально обумовлених естетичних відносин музичного мистецтва і дійсності, її образом.

Композиція як музична форма Редагувати

З огляду на структуру та організацію музичного твору, його композиція як правило описується як музична форма. Форма музичної композиції може мати наскрізну структуру, в цьому випадку всі її частини є різними і не містять повторень. В іншому випадку музичний твір може містити повторення музичного матеріалу, наприклад повторення властиві таким музичним формам, як рондо, куплетна та іншим. Деякі твори компонуються навколо певного звукоряду, а композиторська техніка розглядається як способи використання конкретного звукоряду.

У тональній музиці важливе значення має лад, що визначає використовуваний у музичному творі звукоряд, а також поняття тонального центру. В музиці, що використовує дванадцятитонові техніки, звуковий ряд іноді має ще більш всеохопне значення. Жорстко пов'язана з використанням обмежених звукорядів музика багатьох народів Азії та Африки.

Вчення про композицію Редагувати

Історичний нарис Редагувати

З найдавніших часів уявлення про композиційно-єдине музичне ціле зв'язувалося з текстовою (або танцювально-метричною) основою. Латинському поняттю композиції історично передувало грецьке поняття мелопея. В епоху середньовіччя термін «componere» був уведений Гвідо д'Ареццо в «Мікробалці» (бл. 1025). Під композицією розумілася глибока образна митецька обробка хоралу (cantus firmus). Йоханес де Грохео в роботі «Про музику» (бл. 1300) відносив це поняття до поліфонічної музики («musica composita») і застосовував термін «compositor». В епоху Відродження Іоанн Тинкторис («Визначник музичних термінів», 1474) виділив в останньому терміні творчий момент (композитор — «той, що написав який-небудь новий кантус»); в «Книзі про мистецтво контрапункту» (1477) він чітко розрізнив контрапункт йотований — «res facta» (рівнозначно «cantus compositus» у «Визначнику»), і імпровізований («super librim cantare»).

В кінці XV — початку XVI століть навчання про контрапункт розширилося до поняття «ars componendi» («Мистецтва композиції», термін Мельхіора Шанпехера, одного з авторів трактату «Золота праця про музику» («Opus aureum musicae…», 1501)); в середині XVI — початку XVIII століть у Німеччині термін «musica poetica» означав науку композиції (як «musica theoretica» — закони музики, a «musica practica» — уміння, майстерність композиції.)

В XVII–XIX століттях століттях Наука про композицію (нім. Kompositionslehre) оформилася як певний звід теоретичних відомостей і практичних керівництв до написання музичних твору. Руху музики до художньої автономності відповідало уявлення про композицію як музичну форму, що базується на специфічних музичних основах (тональності, функціях тональних, модуляції, тематизмі, контрасті пісенної структури й сполучних, розроблювальних ходів). При цьому в центрі уваги теоретиків композиції виявився класичний сонатний цикл.

В XX столітті не існує єдиного вчення про композиції, що узагальнювало би сучасну художню практику в усьому її різноманітті. Поняття композиції охоплює безліч окремих стильових напрямків і технік, включаючи як традиційне тонально-тематичне письмо, так і методи композиції, що виходять із принципово нетрадиційних її трактувань (алеаторика, додекафонія, Конкретна музика, серійна та серіальна техніка, сонористика і т.п.).

Наукові праці Редагувати

Підручники композиції часто збігалися з загальним вченням про композицію або з домінуючою на той час галуззю вчення про неї:

  • «Le istitutioni harmoniche…» Джузеппе Царліно (Venetia, 1558);
  • «Von der Singe-Kunst, oder Maniera. Traclatus compositionis augmentatis …» К. Бернхарда (сер. XVII століття);
  • «Traite'de rharmonje» Ж. Ф. Рамо (Р., 1722);
  • «Gradus ad Parnassum» І. Й. Фукса (W., 1725);
  • «Gründliche Anweisung zur Komposition» И. Г. Альбрехтсбергера (Lpz., 1790);
  • «Traite de haute composition musicale» А. Рейхи (v. 1—2, P., 1824—26);
  • «Die Lehre von der musikalischen Komposition» А. Б. Маркса (Bd 1 — 4, Lpz., 1837—47);
  • «Lehrbuch der musikalischen Komposition» І. К. Лобе (Bd 1—4,Lpz., 1850—67);
  • «Grosse Kompositionslehre» X. Римана (Bd 1—3, В.— Stuttg., 1902—13).

В Україні першим вченням про композицію стала «Мусикійська граматика» Миколи Дилецького (Вільно, 1677), в якій значну увагу було приділено питанням партесного співу і партесної композиції.

Серед підручників композиції XX століття:

  • «Cours de composition musicale» В. д'Енді (v. 1—4, P., 1903—50);
  • «Unterweisung im Tonsatz» П. Хіндеміта (Bd 1 — 3, Mainz, 1937—70);
  • «Studies in counterpoint, based on the twelve-tone technique» Е. Кшенека (N.Y., 1940).
  • «Die Grundlagen der musikalischen Komposition.» («Основи музичної композиції») А. Шенберга
  • Technique de mon language musical («Техніка моєї музичної мови»), О.Мессіана (Leduc, Paris, 1944).

Процес композиції Редагувати

У процесі створення музичного твору, композитор залучає широкий спектр своїх знань і досвіду застосування різноманітних технік. Як правило необхідними є володіння музичною нотацією та інструментовкою. В традиційній композиції виділяють три сторони композиторської роботи — гармонія, мелодія і ритм. Сучасні композитори залучають різноманітні додаткові техніки композиції як імпровізації, монтаж, препарування інструментів або використання інших нетрадиційних способів звуковидобування.

Композиція як навчальна дисципліна Редагувати

Предмет композиції викладається у спеціальних музичних навчальних закладах. В ряді консерваторій існують окремі композиторські факультети (зокрема в Київській та Московській консерваторіях), випускники яких отримують диплом композитора. В ряді закладів композиторський відділ може бути об'єднаним з історико-теоретичними або/та диригентським (наприклад у Варшавському музичному університеті).

В багатьох країнах практикуються також міжнародні майстер-класи з композиції, на яких визнані майстри діляться власним досвідом з композиторами-початківцями.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (січень 2019)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zmist 1 Kompoziciya yak muzichnij tvir 2 Kompoziciya yak muzichna forma 3 Vchennya pro kompoziciyu 3 1 Istorichnij naris 3 2 Naukovi praci 4 Proces kompoziciyi 5 Kompoziciya yak navchalna disciplina 6 Dzherela 7 Posilannya Kompozi ciya lat composito skladannya stvorennya v muzici termin yakij mozhe oznachati Proces muzichnoyi tvorchosti Zakinchenij muzichnij tvir Osoblivosti pobudovi muzichnogo tvoru muzichna forma Nauku sho integruye ryad muzichno teoretichnih disciplin Navchalnu disciplinu u specializovanih zakladah Kompoziciya yak muzichnij tvir RedaguvatiPonyattya kompoziciyi yak estetichnoyi kategoriyi zakripilosya v epohu Vidrodzhennya z poshirennyam koncepciyi vilnoyi lyudskoyi osobistosti tvorcya Yak estetichna kategoriya kompoziciya harakterizuye predmetne vtilennya muziki u viglyadi viroblenogo j zavershenogo v sobi muzichnogo tvoru opusu sho vidriznyaye yiyi vid variantnosti narodnoyi tvorchosti procesu abo improvizaciyi napriklad u dzhazi Kompoziciya peredbachaye avtora osobistist kompozitora jogo cilespryamovanu tvorchu diyalnist sho zaluchaye skladnij aparat tehnichnih zasobiv sistematizovanij muzichnoyu teoriyeyu vtilyuyuchi zmist v ob yektivovanij zvukovij strukturi Kompoziciya prodovzhuye svoye isnuvannya okremo i nezalezhno vid tvorcya Pismova fiksaciya kompoziciyi vimagaye rozroblenoyi muzichnoyi notaciyi Kompoziciya yak muzichno hudozhnye cile stabilne zavdyaki chomu zvuchannya tvoru mozhe buti vidtvoreno cherez bud yaki promizhki chasu pislya yiyi stvorennya Razom z tim kompoziciya buduchi zavzhdi rozrahovanoyu na pevni umovi vikonannya j funkciyu v muzichnomu zhitti neminuche viyavlyayetsya vidbitkom istorichno j socialno obumovlenih estetichnih vidnosin muzichnogo mistectva i dijsnosti yiyi obrazom Kompoziciya yak muzichna forma RedaguvatiZ oglyadu na strukturu ta organizaciyu muzichnogo tvoru jogo kompoziciya yak pravilo opisuyetsya yak muzichna forma Forma muzichnoyi kompoziciyi mozhe mati naskriznu strukturu v comu vipadku vsi yiyi chastini ye riznimi i ne mistyat povtoren V inshomu vipadku muzichnij tvir mozhe mistiti povtorennya muzichnogo materialu napriklad povtorennya vlastivi takim muzichnim formam yak rondo kupletna ta inshim Deyaki tvori komponuyutsya navkolo pevnogo zvukoryadu a kompozitorska tehnika rozglyadayetsya yak sposobi vikoristannya konkretnogo zvukoryadu U tonalnij muzici vazhlive znachennya maye lad sho viznachaye vikoristovuvanij u muzichnomu tvori zvukoryad a takozh ponyattya tonalnogo centru V muzici sho vikoristovuye dvanadcyatitonovi tehniki zvukovij ryad inodi maye she bilsh vseohopne znachennya Zhorstko pov yazana z vikoristannyam obmezhenih zvukoryadiv muzika bagatoh narodiv Aziyi ta Afriki Vchennya pro kompoziciyu RedaguvatiIstorichnij naris Redaguvati Z najdavnishih chasiv uyavlennya pro kompozicijno yedine muzichne cile zv yazuvalosya z tekstovoyu abo tancyuvalno metrichnoyu osnovoyu Latinskomu ponyattyu kompoziciyi istorichno pereduvalo grecke ponyattya melopeya V epohu serednovichchya termin componere buv uvedenij Gvido d Arecco v Mikrobalci bl 1025 Pid kompoziciyeyu rozumilasya gliboka obrazna mitecka obrobka horalu cantus firmus Johanes de Groheo v roboti Pro muziku bl 1300 vidnosiv ce ponyattya do polifonichnoyi muziki musica composita i zastosovuvav termin compositor V epohu Vidrodzhennya Ioann Tinktoris Viznachnik muzichnih terminiv 1474 vidiliv v ostannomu termini tvorchij moment kompozitor toj sho napisav yakij nebud novij kantus v Knizi pro mistectvo kontrapunktu 1477 vin chitko rozrizniv kontrapunkt jotovanij res facta rivnoznachno cantus compositus u Viznachniku i improvizovanij super librim cantare V kinci XV pochatku XVI stolit navchannya pro kontrapunkt rozshirilosya do ponyattya ars componendi Mistectva kompoziciyi termin Melhiora Shanpehera odnogo z avtoriv traktatu Zolota pracya pro muziku Opus aureum musicae 1501 v seredini XVI pochatku XVIII stolit u Nimechchini termin musica poetica oznachav nauku kompoziciyi yak musica theoretica zakoni muziki a musica practica uminnya majsternist kompoziciyi V XVII XIX stolittyah stolittyah Nauka pro kompoziciyu nim Kompositionslehre oformilasya yak pevnij zvid teoretichnih vidomostej i praktichnih kerivnictv do napisannya muzichnih tvoru Ruhu muziki do hudozhnoyi avtonomnosti vidpovidalo uyavlennya pro kompoziciyu yak muzichnu formu sho bazuyetsya na specifichnih muzichnih osnovah tonalnosti funkciyah tonalnih modulyaciyi tematizmi kontrasti pisennoyi strukturi j spoluchnih rozroblyuvalnih hodiv Pri comu v centri uvagi teoretikiv kompoziciyi viyavivsya klasichnij sonatnij cikl V XX stolitti ne isnuye yedinogo vchennya pro kompoziciyi sho uzagalnyuvalo bi suchasnu hudozhnyu praktiku v usomu yiyi riznomanitti Ponyattya kompoziciyi ohoplyuye bezlich okremih stilovih napryamkiv i tehnik vklyuchayuchi yak tradicijne tonalno tematichne pismo tak i metodi kompoziciyi sho vihodyat iz principovo netradicijnih yiyi traktuvan aleatorika dodekafoniya Konkretna muzika serijna ta serialna tehnika sonoristika i t p Naukovi praci Redaguvati Pidruchniki kompoziciyi chasto zbigalisya z zagalnim vchennyam pro kompoziciyu abo z dominuyuchoyu na toj chas galuzzyu vchennya pro neyi Le istitutioni harmoniche Dzhuzeppe Carlino Venetia 1558 Von der Singe Kunst oder Maniera Traclatus compositionis augmentatis K Bernharda ser XVII stolittya Traite de rharmonje Zh F Ramo R 1722 Gradus ad Parnassum I J Fuksa W 1725 Grundliche Anweisung zur Komposition I G Albrehtsbergera Lpz 1790 Traite de haute composition musicale A Rejhi v 1 2 P 1824 26 Die Lehre von der musikalischen Komposition A B Marksa Bd 1 4 Lpz 1837 47 Lehrbuch der musikalischen Komposition I K Lobe Bd 1 4 Lpz 1850 67 Grosse Kompositionslehre X Rimana Bd 1 3 V Stuttg 1902 13 V Ukrayini pershim vchennyam pro kompoziciyu stala Musikijska gramatika Mikoli Dileckogo Vilno 1677 v yakij znachnu uvagu bulo pridileno pitannyam partesnogo spivu i partesnoyi kompoziciyi Sered pidruchnikiv kompoziciyi XX stolittya Cours de composition musicale V d Endi v 1 4 P 1903 50 Unterweisung im Tonsatz P Hindemita Bd 1 3 Mainz 1937 70 Studies in counterpoint based on the twelve tone technique E Ksheneka N Y 1940 Die Grundlagen der musikalischen Komposition Osnovi muzichnoyi kompoziciyi A Shenberga Technique de mon language musical Tehnika moyeyi muzichnoyi movi O Messiana Leduc Paris 1944 Proces kompoziciyi RedaguvatiU procesi stvorennya muzichnogo tvoru kompozitor zaluchaye shirokij spektr svoyih znan i dosvidu zastosuvannya riznomanitnih tehnik Yak pravilo neobhidnimi ye volodinnya muzichnoyu notaciyeyu ta instrumentovkoyu V tradicijnij kompoziciyi vidilyayut tri storoni kompozitorskoyi roboti garmoniya melodiya i ritm Suchasni kompozitori zaluchayut riznomanitni dodatkovi tehniki kompoziciyi yak improvizaciyi montazh preparuvannya instrumentiv abo vikoristannya inshih netradicijnih sposobiv zvukovidobuvannya Kompoziciya yak navchalna disciplina RedaguvatiPredmet kompoziciyi vikladayetsya u specialnih muzichnih navchalnih zakladah V ryadi konservatorij isnuyut okremi kompozitorski fakulteti zokrema v Kiyivskij ta Moskovskij konservatoriyah vipuskniki yakih otrimuyut diplom kompozitora V ryadi zakladiv kompozitorskij viddil mozhe buti ob yednanim z istoriko teoretichnimi abo ta dirigentskim napriklad u Varshavskomu muzichnomu universiteti V bagatoh krayinah praktikuyutsya takozh mizhnarodni majster klasi z kompoziciyi na yakih viznani majstri dilyatsya vlasnim dosvidom z kompozitorami pochatkivcyami Dzherela RedaguvatiYurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 Posilannya RedaguvatiKompoziciya Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 520 Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti sichen 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kompoziciya muzika amp oldid 40628076