www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соната Сона та італ sonata від лат sonare звучати музичний твір циклічної форми звичайно 3 або 4 частини для одного або

Соната

Сона́та (італ. sonata від лат. sonare — звучати), музичний твір циклічної форми (звичайно 3 або 4 частини) для одного або кількох інструментів.

Термін «соната» відомий з 16 століття. Початково цим терміном називали будь-який інструментальний твір, на противагу вокальним кантатам.

На початок 17 ст. утворилося 2 типи сонат: церковні сонати (sonata da chiesa) та камерні сонати (sonata da camera). Для церковних сонат характерні 4-частинний цикл із певною послідовністю темпів частин для 2 або 3 виконавців із супроводом генерал-баса. Найважливіше положення займали також соната для однієї скрипки й генерал баса, насамперед у композиторів т.зв. італійської скрипкової школи — А. Вівальді, А. Кореллі й ін. Соната для скрипки з повністю виписаної й багато розробленою партією клавіру з'явилися у Й. С. Баха. У ранньокласичний період (середина 18 ст.) інтенсивно формувався тип класичної соната (особливо в соната для фортепіано К. Ф. Е. Баха й Д. Скарлатті). Він остаточно сформувався в період віденського класицизму (кінець 18 ст.) у творчості Й. Гайдна, В. А. Моцарта й ін. Найбільшою вершиною в розвитку соната стали сонати Л. Бетховена (32 для фортепіано, 10 для скрипки й фортепіано, 5 для віолончелі й фортепіано). Їм притаманна глибина змісту, широта кола образів, та напружена конфліктність образів, часом близька до симфонічних масштабів. Ряд сонат Бетховена являє собою 4-частинний цикл, що відтворює послідовність частин симфонії й квартету.

У творчості композиторів-романтиків відбувалося збагачення й переосмислення жанру класичної сонати (переважно бетховенського типу). Великий внесок у розвиток сонати внесли Ф. Шопен,Р. Шуман, Ф. Ліст, Й. Брамс, Е. Гріг й ін. В їх творчості підсилилася тенденція до широкого симфонічного трактування жанру, поглибилася контрастність образів. Прагнення до єдності циклу приводить до створення одночастинних соната (вперше — в 2-й сонаті для фортепіано Ф. Ліста).

Наприкінці 19 — початку 20 ст. яскраві оновлюючі тенденції проступають у сонатах французьких композиторів Г. Форе, П. Дюка, М. Равеля, К. Дебюссі, російських композиторів А. Н. Скрябіна, Н. К. Метнера. В 20 ст. соната залишається одним із провідних музичних жанрів. Нові образи й засоби виразності істотно змінюють її вигляд. До видатних зразків сучасної музики належать сонати C.C. Прокоф'єва (10 для фортепіано, 2 скрипкові), Д. Д. Шостаковича (2 для фортепіано, 1 скрипкова, віолончельна, альтова !), П. Хіндемита (близько 30 соната майже для всіх інструментів), Б. Бартока (6 соната для різних складів). В 50-70-х рр. термін "соната ", як у давній давнині, часом розуміється лише як позначення інструментальної п'єси (соната для віолончелі з оркестром К. Пендерецького).

Першими сонатами українських композиторів стали скрипкова соната М. Березовського та фортепіанні сонати — Д. Бортнянського. Пізніше до цього жанру звертались: М. Лисенко, В. Косенко, Б. Лятошинський, М. Тіца, Р. Сімович, Ю. Щуровський, В. Сєчкін та ін.

Серед сучасних українських композиторів найвизначніший внесок у розвиток жанру внесли В.Сильвестров, Ю.Іщенко та інші композитори.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sona ta ital sonata vid lat sonare zvuchati muzichnij tvir ciklichnoyi formi zvichajno 3 abo 4 chastini dlya odnogo abo kilkoh instrumentiv Termin sonata vidomij z 16 stolittya Pochatkovo cim terminom nazivali bud yakij instrumentalnij tvir na protivagu vokalnim kantatam Na pochatok 17 st utvorilosya 2 tipi sonat cerkovni sonati sonata da chiesa ta kamerni sonati sonata da camera Dlya cerkovnih sonat harakterni 4 chastinnij cikl iz pevnoyu poslidovnistyu tempiv chastin dlya 2 abo 3 vikonavciv iz suprovodom general basa Najvazhlivishe polozhennya zajmali takozh sonata dlya odniyeyi skripki j general basa nasampered u kompozitoriv t zv italijskoyi skripkovoyi shkoli A Vivaldi A Korelli j in Sonata dlya skripki z povnistyu vipisanoyi j bagato rozroblenoyu partiyeyu klaviru z yavilisya u J S Baha U rannoklasichnij period seredina 18 st intensivno formuvavsya tip klasichnoyi sonata osoblivo v sonata dlya fortepiano K F E Baha j D Skarlatti Vin ostatochno sformuvavsya v period videnskogo klasicizmu kinec 18 st u tvorchosti J Gajdna V A Mocarta j in Najbilshoyu vershinoyu v rozvitku sonata stali sonati L Bethovena 32 dlya fortepiano 10 dlya skripki j fortepiano 5 dlya violoncheli j fortepiano Yim pritamanna glibina zmistu shirota kola obraziv ta napruzhena konfliktnist obraziv chasom blizka do simfonichnih masshtabiv Ryad sonat Bethovena yavlyaye soboyu 4 chastinnij cikl sho vidtvoryuye poslidovnist chastin simfoniyi j kvartetu U tvorchosti kompozitoriv romantikiv vidbuvalosya zbagachennya j pereosmislennya zhanru klasichnoyi sonati perevazhno bethovenskogo tipu Velikij vnesok u rozvitok sonati vnesli F Shopen R Shuman F List J Brams E Grig j in V yih tvorchosti pidsililasya tendenciya do shirokogo simfonichnogo traktuvannya zhanru poglibilasya kontrastnist obraziv Pragnennya do yednosti ciklu privodit do stvorennya odnochastinnih sonata vpershe v 2 j sonati dlya fortepiano F Lista Naprikinci 19 pochatku 20 st yaskravi onovlyuyuchi tendenciyi prostupayut u sonatah francuzkih kompozitoriv G Fore P Dyuka M Ravelya K Debyussi rosijskih kompozitoriv A N Skryabina N K Metnera V 20 st sonata zalishayetsya odnim iz providnih muzichnih zhanriv Novi obrazi j zasobi viraznosti istotno zminyuyut yiyi viglyad Do vidatnih zrazkiv suchasnoyi muziki nalezhat sonati C C Prokof yeva 10 dlya fortepiano 2 skripkovi D D Shostakovicha 2 dlya fortepiano 1 skripkova violonchelna altova P Hindemita blizko 30 sonata majzhe dlya vsih instrumentiv B Bartoka 6 sonata dlya riznih skladiv V 50 70 h rr termin sonata yak u davnij davnini chasom rozumiyetsya lishe yak poznachennya instrumentalnoyi p yesi sonata dlya violoncheli z orkestrom K Pendereckogo Pershimi sonatami ukrayinskih kompozitoriv stali skripkova sonata M Berezovskogo ta fortepianni sonati D Bortnyanskogo Piznishe do cogo zhanru zvertalis M Lisenko V Kosenko B Lyatoshinskij M Tica R Simovich Yu Shurovskij V Syechkin ta in Sered suchasnih ukrayinskih kompozitoriv najviznachnishij vnesok u rozvitok zhanru vnesli V Silvestrov Yu Ishenko ta inshi kompozitori Literatura RedaguvatiSonata Arhivovano 24 sichnya 2010 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ukrayinska fortepianna sonata zhanrovo stilova paradigma Mariya Yarko Drogobic derzh ped un t im Ivana Franka Drogobich Lviv obl DDPU im I Franka 2009 90 s Universitetska biblioteka Bibliogr s 81 87 73 nazvi ISBN 978 966 384 096 3 Popova T Sonata M 1962 Bagge S Die geschichtliche Entwicklung der Sonate Lpz 1880 Klauwell O Geschichte der Sonate von ihren Anfangen bis zur Gegenwart Koln Lpz 1899 Brandt E Suite Sonate and Symphonie Braunschweig 1923 Borrel E La sonate P 1951 Posilannya RedaguvatiSonata Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 415 nbsp Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sonata amp oldid 35031022