www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лад музика У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лад Лад лат modus грец harmoniae доцільно впорядкована і

Лад (музика)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лад.

Лад (лат. modus, грец. harmoniae) — доцільно впорядкована інтонаційна система висотних зв'язків музичних звуків, їх закономірна послідовність, а також структура взаємних зв'язків ступенів звукоряду.

Теорія

Українське музикознавство розглядає поняття ладу в руслі традицій Болеслава Яворського, який розглядав лад як основу організації музичного мислення, що формується під впливом історичних і соціальних причин. Розроблена ним теорія, що отримала назву «теорії ладового ритму» знайшла свій розвиток в трудах його послідовників — радянських музикознавців С. Протопопова, Ю. Тюліна, Ю. Холопова та інших.

Як естетична категорія, лад пояснюється як «приємна узгодженість звуків за висотою» і пов'язується з об'єктивними закономірностями музичної акустики та сприйняття музики. Ті чи інші особливості ладової системи, її організації, набувають естетичної значимості і стають важливими засобами естетичного впливу музики. В цьому значенні поняття ладу застосовується до широкого спектра музичних явищ від стародавніх музичних культур до сучасності. Еволюція ладових систем в цілому показує розвиток музичної свідомості від елементарних до високоорганізованих ладових структур, збільшенні звукового об'єму, що охоплюється ладом.

В основі того чи іншого ладу можуть лежати два принципи — модальний і тональний. Центральною категорією модального принципу є певний звукоряд, тоді як тонального — наявність центрального тону або співзвуччя, до якого тяжіють інші ступені. В залежності від переважання того чи іншого принципу розрізняють модальні лади і тональні. Наприклад, модальний принцип переважає в середньовічній літургійній музиці (церковні лади, осьмогласіє), тоді як тональний переважає в музиці періоду віденського класицизму та романтизму. В той же час переважання того чи іншого принципу може і не бути яскраво виражене, як наприклад в музиці епохи Відродження або в ряді музичних стилів XX століття (твори Месіана, І. Стравінського).

Історичні ладові системи

Історія музики зафіксувала чимало спроб систематизації ладів. Важливе значення для еволюції європейської музики мали системи давньогрецьких та середньовічних церковних ладових систем.

Давньогрецька ладова система

Основоположним давньогрецьким вченням про лади вважається труд Аристоксена «елементи гармонії» (IV століття до н. е.). Аристоксен представляв октавні лади (εἶδος) як поєднання двох однотипних тетрахордів, які могли бути об'єднані роздільно (з інтервалом між ними в один тон), або злито (тетрахорди мали один спільний тон, восьмий тон додавався знизу або зверху окремо). Аристоксен виділив таких ладів 7: міксолідійський лад, лідійський, фригійський, дорійський, гіполідійський, гіпофригійський та гіподорійський.

Пізніше за рахунок системи транспозицій кількість ладів була збільшена. Назви ладів утворювались від назв грецьких племен (дорійці, іонійці) або історичних регіонів (Лідія, Фригія), а також використанням префіксів гіпо- (вказував на розташування нижче) та гіпер- (розташування вище). Давні греки розглядали лади не тільки з точки зору їх звуковисотної структури, але й з точки зору естетичного впливу. Наприклад Платон і Аристотель сходились в характеристиці дорійського ладу як мужнього і придатного для виховання, цей лад асоціювався з культом Аполлона. Натомість фригійський зазвичай протиставлявся дорійському, як екстатичний, пов'язаний з культом Діонісія.

Середньовічні ладові системи

Див. також: Середньовічні лади

Поширення християнства у Європі визначило особливу роль літургійної музики в європейській культурі, а процеси уніфікації богослужінь супроводжувались і уніфікацією їх музичного супроводження. Так, у Візантійській музиці формується система осьмогласія, закріплена в трудах Іоана Дамаскіна (VIII століття), аналогічна система з 8 ладів була прийнята і в західній літургійній музиці — григоріанському хоралі.

Середньовічні лади запозичили свої найменування у давньогрецьких, проте в результаті плутанини, допущеної анонімним автором трактату «Alia musica» (IX століття), назви середньовічних ладів не збігаються з назвами давньогрецькими.

Неєвропейські ладові системи

Якщо давньогрецька ладова система забезпечила домінування в західній музиці 7-ступеневого звукоряду, то в культурі країн Африки та Азії спостерігаються ладові системи з іншою кількістю ступенів.

Так, в Індійській музиці октава поділяється на 22 ступені — «шруті». Традиційній музиці китайців, корейців, татар та інших народів властива пентатоніка. Своєрідні ладові системи властиві арабській музиці, відомі під назвою макамів.

Класифікація ладів

Сучасна теорія музики класифікує лади як за кількістю ступенів так і за характером інтервалів і виділяє такі групи:

  1. ангемітонні, тобто безпівтонові звукоряди, основним засобом зв'язків між звуками яких є найпростіші консонанси. Часто трапляються неповні системи, що складаються з трьох-чотирьох (напр., укр. нар. пісня «Дударик»), а іноді й двох звуків. За наявності в такій ладовій системі півтона можна говорити про перехідну форму до діатоніки (напр., укр. нар. пісня «Бігла теличка»). До цієї групи належать усі різновиди пентатоніки;
  2. діатонічні — 7-ступеневі лади, звуки яких можна розмістити по чистих квінтах, які в свою чергу поділяються на мажорні і мінорні:
Лад Нахилення Особливості Слухати
Лідійський Мажорне IV↗ ступень високий Приклад
Іонійський Мажорне Натуральний Приклад
Міксолідійський Мажорне VII↘ ступінь низький Приклад
Еолійський Мінорне Натуральний Приклад
Фригійський Мінорне II↘ ступінь низький Приклад
Дорійський Мінорне VI↗ ступінь високий Приклад
Локрійський - в основі — зменшений тризвук Приклад
  2. хроматичні, у звукорядах яких трапляються послідовності з двох і більше півтонів.
  3. мікрохроматичні, де застосовуються інтервали, менші, ніж півтон, нерідко використовуються як компонент перших трьох ладів (напр. в композиціях В.Лютославського, Л.Грабовського).
  4. екмелічні (лади умовно самостійної групи), тобто системи, де звуки не мають точно визначеної висоти. Досить часто Л. цієї групи змикаються з мікрохроматичними.

Різні лад. системи можуть змішуватися як в одночасності, так і в процесі розгортання худож. часу (у межах однієї побудови).

Див. також

Література

енциклопедичні статті:

українською мовою:

  • Надененко Ф. Будова музичної мови (Основи системи Б. Яворського). — К., 1925. — Вип. 1;
  • Золочевський В. Ладогармонічні основи української радянської музики. — К., 1964;
  • Його ж. Про модуляцію. — К., 1972;
  • Його ж. Модуляція і політональність// Укр. муз-во. — К., 1969. — Вип. 4;
  • Котляревський І. Діатоніка і хроматика як категорії музичного мислення. — К., 1971;


російською мовою:

англійською мовою:

Посилання

  1. Визначення Ю. Є. Юцевича; Юцевич с.134
  2. див. «Упражнения в образовании ладового ритма»
  3. За МЕС та МД
  4. Гармония. Теоретический курс, с.29.
  5. Barbera 1984, 240
  6. див. Н.Ренёва.
  7. Українська музична енциклопедія, с.22
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lad Lad lat modus grec harmoniae docilno vporyadkovana intonacijna sistema visotnih zv yazkiv muzichnih zvukiv yih zakonomirna poslidovnist a takozh struktura vzayemnih zv yazkiv stupeniv zvukoryadu 1 Zmist 1 Teoriya 2 Istorichni ladovi sistemi 2 1 Davnogrecka ladova sistema 2 2 Serednovichni ladovi sistemi 2 3 Neyevropejski ladovi sistemi 3 Klasifikaciya ladiv 4 Div takozh 5 Literatura 6 PosilannyaTeoriya RedaguvatiUkrayinske muzikoznavstvo rozglyadaye ponyattya ladu v rusli tradicij Boleslava Yavorskogo yakij rozglyadav lad yak osnovu organizaciyi muzichnogo mislennya sho formuyetsya pid vplivom istorichnih i socialnih prichin Rozroblena nim teoriya sho otrimala nazvu teoriyi ladovogo ritmu 2 znajshla svij rozvitok v trudah jogo poslidovnikiv radyanskih muzikoznavciv S Protopopova Yu Tyulina Yu Holopova ta inshih Yak estetichna kategoriya lad poyasnyuyetsya yak priyemna uzgodzhenist zvukiv za visotoyu 3 i pov yazuyetsya z ob yektivnimi zakonomirnostyami muzichnoyi akustiki ta sprijnyattya muziki Ti chi inshi osoblivosti ladovoyi sistemi yiyi organizaciyi nabuvayut estetichnoyi znachimosti i stayut vazhlivimi zasobami estetichnogo vplivu muziki V comu znachenni ponyattya ladu zastosovuyetsya do shirokogo spektra muzichnih yavish vid starodavnih muzichnih kultur do suchasnosti Evolyuciya ladovih sistem v cilomu pokazuye rozvitok muzichnoyi svidomosti vid elementarnih do visokoorganizovanih ladovih struktur zbilshenni zvukovogo ob yemu sho ohoplyuyetsya ladom V osnovi togo chi inshogo ladu mozhut lezhati dva principi modalnij i tonalnij Centralnoyu kategoriyeyu modalnogo principu ye pevnij zvukoryad todi yak tonalnogo nayavnist centralnogo tonu abo spivzvuchchya do yakogo tyazhiyut inshi stupeni V zalezhnosti vid perevazhannya togo chi inshogo principu rozriznyayut modalni ladi i tonalni 4 Napriklad modalnij princip perevazhaye v serednovichnij liturgijnij muzici cerkovni ladi osmoglasiye todi yak tonalnij perevazhaye v muzici periodu videnskogo klasicizmu ta romantizmu V toj zhe chas perevazhannya togo chi inshogo principu mozhe i ne buti yaskravo virazhene yak napriklad v muzici epohi Vidrodzhennya abo v ryadi muzichnih stiliv XX stolittya tvori Mesiana I Stravinskogo Istorichni ladovi sistemi RedaguvatiIstoriya muziki zafiksuvala chimalo sprob sistematizaciyi ladiv Vazhlive znachennya dlya evolyuciyi yevropejskoyi muziki mali sistemi davnogreckih ta serednovichnih cerkovnih ladovih sistem Davnogrecka ladova sistema Redaguvati Dokladnishe Davnogrecki ladiOsnovopolozhnim davnogreckim vchennyam pro ladi vvazhayetsya trud Aristoksena elementi garmoniyi IV stolittya do n e Aristoksen predstavlyav oktavni ladi eἶdos yak poyednannya dvoh odnotipnih tetrahordiv 5 yaki mogli buti ob yednani rozdilno z intervalom mizh nimi v odin ton abo zlito tetrahordi mali odin spilnij ton vosmij ton dodavavsya znizu abo zverhu okremo Aristoksen vidiliv takih ladiv 7 miksolidijskij lad lidijskij frigijskij dorijskij gipolidijskij gipofrigijskij ta gipodorijskij Piznishe za rahunok sistemi transpozicij kilkist ladiv bula zbilshena Nazvi ladiv utvoryuvalis vid nazv greckih plemen dorijci ionijci abo istorichnih regioniv Lidiya Frigiya a takozh vikoristannyam prefiksiv gipo vkazuvav na roztashuvannya nizhche ta giper roztashuvannya vishe Davni greki rozglyadali ladi ne tilki z tochki zoru yih zvukovisotnoyi strukturi ale j z tochki zoru estetichnogo vplivu Napriklad Platon i Aristotel shodilis v harakteristici dorijskogo ladu yak muzhnogo i pridatnogo dlya vihovannya cej lad asociyuvavsya z kultom Apollona Natomist frigijskij zazvichaj protistavlyavsya dorijskomu yak ekstatichnij pov yazanij z kultom Dionisiya Serednovichni ladovi sistemi Redaguvati Div takozh Serednovichni ladi Poshirennya hristiyanstva u Yevropi viznachilo osoblivu rol liturgijnoyi muziki v yevropejskij kulturi a procesi unifikaciyi bogosluzhin suprovodzhuvalis i unifikaciyeyu yih muzichnogo suprovodzhennya Tak u Vizantijskij muzici formuyetsya sistema osmoglasiya zakriplena v trudah Ioana Damaskina VIII stolittya analogichna sistema z 8 ladiv bula prijnyata i v zahidnij liturgijnij muzici grigorianskomu horali Serednovichni ladi zapozichili svoyi najmenuvannya u davnogreckih prote v rezultati plutanini dopushenoyi anonimnim avtorom traktatu Alia musica IX stolittya 6 nazvi serednovichnih ladiv ne zbigayutsya z nazvami davnogreckimi Neyevropejski ladovi sistemi Redaguvati Yaksho davnogrecka ladova sistema zabezpechila dominuvannya v zahidnij muzici 7 stupenevogo zvukoryadu to v kulturi krayin Afriki ta Aziyi sposterigayutsya ladovi sistemi z inshoyu kilkistyu stupeniv Tak v Indijskij muzici oktava podilyayetsya na 22 stupeni shruti Tradicijnij muzici kitajciv korejciv tatar ta inshih narodiv vlastiva pentatonika Svoyeridni ladovi sistemi vlastivi arabskij muzici vidomi pid nazvoyu makamiv Klasifikaciya ladiv RedaguvatiSuchasna teoriya muziki klasifikuye ladi yak za kilkistyu stupeniv tak i za harakterom intervaliv i vidilyaye taki grupi 7 angemitonni tobto bezpivtonovi zvukoryadi osnovnim zasobom zv yazkiv mizh zvukami yakih ye najprostishi konsonansi Chasto traplyayutsya nepovni sistemi sho skladayutsya z troh chotiroh napr ukr nar pisnya Dudarik a inodi j dvoh zvukiv Za nayavnosti v takij ladovij sistemi pivtona mozhna govoriti pro perehidnu formu do diatoniki napr ukr nar pisnya Bigla telichka Do ciyeyi grupi nalezhat usi riznovidi pentatoniki diatonichni 7 stupenevi ladi zvuki yakih mozhna rozmistiti po chistih kvintah yaki v svoyu chergu podilyayutsya na mazhorni i minorni Lad Nahilennya Osoblivosti SluhatiLidijskij Mazhorne IV stupen visokij PrikladIonijskij Mazhorne Naturalnij PrikladMiksolidijskij Mazhorne VII stupin nizkij PrikladEolijskij Minorne Naturalnij PrikladFrigijskij Minorne II stupin nizkij PrikladDorijskij Minorne VI stupin visokij PrikladLokrijskij v osnovi zmenshenij trizvuk Prikladhromatichni u zvukoryadah yakih traplyayutsya poslidovnosti z dvoh i bilshe pivtoniv mikrohromatichni de zastosovuyutsya intervali menshi nizh pivton neridko vikoristovuyutsya yak komponent pershih troh ladiv napr v kompoziciyah V Lyutoslavskogo L Grabovskogo ekmelichni ladi umovno samostijnoyi grupi tobto sistemi de zvuki ne mayut tochno viznachenoyi visoti Dosit chasto L ciyeyi grupi zmikayutsya z mikrohromatichnimi Rizni lad sistemi mozhut zmishuvatisya yak v odnochasnosti tak i v procesi rozgortannya hudozh chasu u mezhah odniyeyi pobudovi Div takozh RedaguvatiVid konsonansuLiteratura Redaguvatienciklopedichni statti Lad Ukrayinska muzichna enciklopediya K In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2011 Lad Ladi narodnoyi muziki Ukrayinska muzichna enciklopediya T 3 L M Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 S 20 21 22 23 Yurij Yucevich Muzika slovnik dovidnik Ternopil 2003 404 s ISBN 966 7924 10 6 html poshuk po slovniku djvu stattya Lad Muzykalnyj enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1990 stattya Lad ukrayinskoyu movoyu Nadenenko F Budova muzichnoyi movi Osnovi sistemi B Yavorskogo K 1925 Vip 1 Zolochevskij V Ladogarmonichni osnovi ukrayinskoyi radyanskoyi muziki K 1964 Jogo zh Pro modulyaciyu K 1972 Jogo zh Modulyaciya i politonalnist Ukr muz vo K 1969 Vip 4 Kotlyarevskij I Diatonika i hromatika yak kategoriyi muzichnogo mislennya K 1971 rosijskoyu movoyu B Yavorskij Stroenie muzykalnoj rechi chastini 1 3 1908 vin zhe Uprazhneniya v obrazovanii ladovogo ritma 1915 1928 S Protopopov Elementy stroeniya muzykalnoj rechi ch 1 2 M 1930 Yu Tyulin Uchenie o garmonii M 1966 vin zhe Naturalnye i alteracionnye lady M 1971 Losev A Istoriya antichnoj estetiki Rannij ellinizm ch III Muzyka Arhivovano 11 grudnya 2012 u Wayback Machine Istoriya antichnoj estetiki tom V M Iskusstvo 1979 Holopov Yu N Garmoniya Teoreticheskij kurs M 1988 N Renyova https web archive org web 20160306135027 http gromadin com rmusician archives 3440 comment page 1 footnote 1 3440 Arhivovano6 bereznya 2016 u Wayback Machine K istorii putanicy ladov Srednevekovoe pereimenovanie grecheskih vidov oktavy anglijskoyu movoyu Barbera Andre 1984 Octave Species The Journal of Musicology 3 no 3 July 229 41 DOI 10 1525 jm 1984 3 3 03a00020 http www jstor org stable 763813 Arhivovano 7 listopada 2015 u Wayback Machine Subscription access Mathiesen Thomas J 2001a Greece I Ancient The New Grove Dictionary of Music and Musicians edited by Stanley Sadie and John Tyrrell London Macmillan Posilannya Redaguvati Viznachennya Yu Ye Yucevicha Yucevich s 134 div Uprazhneniya v obrazovanii ladovogo ritma Za MES ta MD Garmoniya Teoreticheskij kurs s 29 Barbera 1984 240 div N Renyova Ukrayinska muzichna enciklopediya s 22 ros Uchenie o ladah Arhivovano 12 bereznya 2007 u Wayback Machine ros Lad i tonalnost Arhivovano 23 serpnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lad muzika amp oldid 39521680