www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дорійці В іншому мовному розділі є повніша стаття Dorians англ Ви можете допомогти розширивши поточну статтю за допомого

Дорійці

В іншому мовному розділі є повніша стаття Dorians(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. Вікіпедія:Переклад.

Дорі́йці (грец. Δωριείς) — одне з чотирьох головних племен стародавніх греків (також іонійці, ахейці та еолійці).

Походження назви Редагувати

Щодо походження назви «дорійці» існують кілька версій.

  • Згідно з першою, назва грецького племені Δωριείς походить від Δωρις — іншої назви області Дорида (Δωρίδα) у горах західної частини центральної Греції. У Пілосі — одному з місць, підкорених дорійцями під час їхнього вторгнення, знайдені глиняні таблички, написані лінійним письмом Б. В одній з них, яка містить запис про хлібне забезпечення рабів жерців під час свята Богині-Матері Потнії, виявлене чоловіче ім'я «Дорей», «Доріеус». Ім'я наведене в давальному відмінку як *Dōriēwei, це тип відмінювання на приголосний (з основою на -w-). Незасвідчена множина називного відмінка *Dōriēwes могла перетворитися на Δωριείς через втрату [w] і скорочення звуків. Раби могли отримувати свої імена за місцем свого походження: напр. Μεγαρευς («Мегарець», «з Мегари»). Суфікс -ευς міг бути вельми продуктивним, утворюючи прізвиська від назв місцевостей, отже, давні дорійці могли отримати своє ім'я від назви цієї області. Проте, Дорис-Дорида класичної доби може бути і не пов'язаним з «Дорисом» мікенського періоду.
  • За другою версією, походить від слова δόρυ («спис-дорі»), тобто, буквально — «списоносці».
  • Згідно з третьою версією, етнонім Δωριεῖς походить від слова δωρίς («лісиста країна» або «нагір'я», «полонина»), похідного від того ж слова δόρυ, але у його первісному значенні — «дерево». Тобто, «дорійці» — «люди з лісистих земель» (пор. «древляни») чи «люди з нагір'їв».
  • За четвертою версією, слово Δωριεῖς пов'язане з давньогрецькими словами δώσε («дай») та δῶρον («дар»), які виводяться з праіндоєвропейського кореня *dō- («давати»). Тобто, «дорійці» буквально значить — «подарований народ». Цю версію висунув американський історик Джонатан Голл, ґрунтуючися на матеріалі давньогрецького міфу про повернення нащадків Геракла. Поет Тіртей писав, що «Спарта — божествений дар Зевса та Гери» нащадкам Геракла. В одному з варіантів міфу спартанський цар Тіндарей вручає йому своє царство на подяку за повернення престолу. Геракл «просить царя берегти дар, доки нащадки героя не зможуть його затребувати».

Історія Редагувати

За переказами дорійці спочатку жили в європейській Греції, біля Олімпу і Осси, в фессалійській місцевості Гестіейє і в Доріді біля Ети. Близько 1100 року до н. е., під керівництвом гераклідів, завоювали Пелопонес (переселення дорійців), завдавши при цьому нищівних ударів ослабленим центрам Ахейської Греції — Мікенам, Тиринфу, Пілосу. Арголіда, Лаконія, Мессенія стали повністю дорійськими. Вони зайняли також частину південного берегу Малої Азії з прилеглими островами (азійська Доріда) та деякі острови Егейського моря, наприклад, Мілос і Феру. На Криті дорійці з тих часів складали основну частину населення.

Основні держави дорійців: Спарта, поліси Крита, Аргос. На західному березі Еллади, в Сицилії та південній Італії вони заснували колонії, які досягли невдовзі високого розквіту. Мегара колонізувала Босфор, Понт Евксінський (Чорне море) і Сицилію. Із Фери вийшли дорійські поселення в Киренаіці. Найбільш чітко проявився характер дорійського племені в Спарті.

Дорійці вирізнялися мужнім та рівним характером. Їхній діалект, за античними оцінками, поступався у «гнучкості та м'якості» іонічному. Їхні племенні особливості виявилися переважно у мові, музиці (див. дорійський лад), поезії та архітектурі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Carlier, Pierre (1995). "Qa-si-re-u et Qa-si-re-wi-ja" (PDF). Aegeum (in French) (Liège: Université de Liège) (12): 359. 
  2. Buck, Carl Darling (1933). Comparative Grammar of Greek and Latin. Chicago: University of Chicago Press. p. 316. 
  3. Boisacq, Émile (1916). "δὀρυ". Dictionnaire Étymologique de la Langue Grecque: Étudiée dans ses Rapports avec les autres Langues Indo-Européennes (in French). Paris: Librairie Klincksieck. 
  4. Pokorny, Julius. "deru-, dōru-, dr(e)u-, drou-; drewə: drū-". Indogermanisches Etymologisches Woerterbuch (in German). Leiden University. pp. 214–217. Δωριεύς 'Dorer' (von Δωρίς 'Waldland'). 
  5. Hall, Jonathan (2002). Hellenicity: between ethnicity and culture. Chicago: University of Chicago. pp. 85–89. 

Джерела Редагувати

  • О.Müller. Die Dorier. — Breslau, 1844;
  • Шмидт Р. В. Античное предание о дорийском переселении // Вестник древней истории, 1938, № 2 [3];
  • Казаманова Л. Н. Очерк социально-экономической истории Крита в V—IV вв. до н. э. — М., 1964;
  • Колобова К. М. Из истории раннегреческого общества (о. Родос IX—VII вв. до н. э.). — Л., 1951.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Dorians angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Dori jci grec Dwrieis odne z chotiroh golovnih plemen starodavnih grekiv takozh ionijci ahejci ta eolijci Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Istoriya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiShodo pohodzhennya nazvi dorijci isnuyut kilka versij Zgidno z pershoyu nazva greckogo plemeni Dwrieis pohodit vid Dwris inshoyi nazvi oblasti Dorida Dwrida u gorah zahidnoyi chastini centralnoyi Greciyi U Pilosi odnomu z misc pidkorenih dorijcyami pid chas yihnogo vtorgnennya znajdeni glinyani tablichki napisani linijnim pismom B V odnij z nih yaka mistit zapis pro hlibne zabezpechennya rabiv zherciv pid chas svyata Bogini Materi Potniyi viyavlene choloviche im ya Dorej Dorieus 1 Im ya navedene v davalnomu vidminku yak Dōriewei ce tip vidminyuvannya na prigolosnij z osnovoyu na w Nezasvidchena mnozhina nazivnogo vidminka Dōriewes mogla peretvoritisya na Dwrieis cherez vtratu w i skorochennya zvukiv Rabi mogli otrimuvati svoyi imena za miscem svogo pohodzhennya napr Megareys Megarec z Megari 2 Sufiks eys mig buti velmi produktivnim utvoryuyuchi prizviska vid nazv miscevostej otzhe davni dorijci mogli otrimati svoye im ya vid nazvi ciyeyi oblasti Prote Doris Dorida klasichnoyi dobi mozhe buti i ne pov yazanim z Dorisom mikenskogo periodu Za drugoyu versiyeyu pohodit vid slova dory spis dori tobto bukvalno spisonosci 3 Zgidno z tretoyu versiyeyu etnonim Dwrieῖs pohodit vid slova dwris lisista krayina abo nagir ya polonina pohidnogo vid togo zh slova dory ale u jogo pervisnomu znachenni derevo Tobto dorijci lyudi z lisistih zemel por drevlyani chi lyudi z nagir yiv 4 Za chetvertoyu versiyeyu slovo Dwrieῖs pov yazane z davnogreckimi slovami dwse daj ta dῶron dar yaki vivodyatsya z praindoyevropejskogo korenya dō davati Tobto dorijci bukvalno znachit podarovanij narod Cyu versiyu visunuv amerikanskij istorik Dzhonatan Goll gruntuyuchisya na materiali davnogreckogo mifu pro povernennya nashadkiv Gerakla 5 Poet Tirtej pisav sho Sparta bozhestvenij dar Zevsa ta Geri nashadkam Gerakla V odnomu z variantiv mifu spartanskij car Tindarej vruchaye jomu svoye carstvo na podyaku za povernennya prestolu Gerakl prosit carya beregti dar doki nashadki geroya ne zmozhut jogo zatrebuvati Istoriya RedaguvatiZa perekazami dorijci spochatku zhili v yevropejskij Greciyi bilya Olimpu i Ossi v fessalijskij miscevosti Gestiejye i v Doridi bilya Eti Blizko 1100 roku do n e pid kerivnictvom geraklidiv zavoyuvali Pelopones pereselennya dorijciv zavdavshi pri comu nishivnih udariv oslablenim centram Ahejskoyi Greciyi Mikenam Tirinfu Pilosu Argolida Lakoniya Messeniya stali povnistyu dorijskimi Voni zajnyali takozh chastinu pivdennogo beregu Maloyi Aziyi z prileglimi ostrovami azijska Dorida ta deyaki ostrovi Egejskogo morya napriklad Milos i Feru Na Kriti dorijci z tih chasiv skladali osnovnu chastinu naselennya Osnovni derzhavi dorijciv Sparta polisi Krita Argos Na zahidnomu berezi Elladi v Siciliyi ta pivdennij Italiyi voni zasnuvali koloniyi yaki dosyagli nevdovzi visokogo rozkvitu Megara kolonizuvala Bosfor Pont Evksinskij Chorne more i Siciliyu Iz Feri vijshli dorijski poselennya v Kirenaici Najbilsh chitko proyavivsya harakter dorijskogo plemeni v Sparti Dorijci viriznyalisya muzhnim ta rivnim harakterom Yihnij dialekt za antichnimi ocinkami postupavsya u gnuchkosti ta m yakosti ionichnomu Yihni plemenni osoblivosti viyavilisya perevazhno u movi muzici div dorijskij lad poeziyi ta arhitekturi Div takozh RedaguvatiDorijske vtorgnennyaPrimitki Redaguvati Carlier Pierre 1995 Qa si re u et Qa si re wi ja PDF Aegeum in French Liege Universite de Liege 12 359 Buck Carl Darling 1933 Comparative Grammar of Greek and Latin Chicago University of Chicago Press p 316 Boisacq Emile 1916 dὀry Dictionnaire Etymologique de la Langue Grecque Etudiee dans ses Rapports avec les autres Langues Indo Europeennes in French Paris Librairie Klincksieck Pokorny Julius deru dōru dr e u drou drewe dru Indogermanisches Etymologisches Woerterbuch in German Leiden University pp 214 217 Dwrieys Dorer von Dwris Waldland Hall Jonathan 2002 Hellenicity between ethnicity and culture Chicago University of Chicago pp 85 89 Dzherela RedaguvatiO Muller Die Dorier Breslau 1844 Shmidt R V Antichnoe predanie o dorijskom pereselenii Vestnik drevnej istorii 1938 2 3 Kazamanova L N Ocherk socialno ekonomicheskoj istorii Krita v V IV vv do n e M 1964 Kolobova K M Iz istorii rannegrecheskogo obshestva o Rodos IX VII vv do n e L 1951 Posilannya RedaguvatiDorijci Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dorijci amp oldid 38132280