www.wikidata.uk-ua.nina.az

Геракл У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Гера кл грец Ηρακλής з латини Геркуле с лат Hercule

Геракл

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Геракл (значення).

Гера́кл (грец. Ηρακλής), з латини Геркуле́с (лат. Hercules), Алкі́д (лат. Alcīdēs) — ім'я кількох персонажів давньогрецької міфології. Найбільш відомий з них — герой, син бога Зевса та людської жінки Алкмени, знаний своїми подвигами на службі в царя Еврістея, боротьбою з гігантами та звільненням Прометея. Праонук Персея.

Геракл
Ἡρακλῆς
Скульптура Геракла
Давньогрецький герой, який здійснив 12 подвигів і здобув безсмертя
Божество в давньогрецька міфологія
Період життя близько 50 р.
Значення імені Прославлений Герою
Ім'я іншими мовами грец. Ἡρακλῆς
В інших культурах Геркулес
Місцевість Давня Греція, місто Теби
Династія Геракліди
Батько Зевс, Амфітріон (названий батько)
Мати Алкмена
Брати/сестри Еврістей
Дружина Мегара, Деяніра
Діти Скіф, Гілл та ін.
Родичі Hippotesd
Пов'язані події 12 подвигів Геракла, подорож аргонавтів
Атрибути палиця, лев'яча шкура, отруйні стріли
 Медіафайли у Вікісховищі
Боротьба Геракла та Бусіріса, Вазописець Пана, археологічний музей Афін

У переносному розумінні Геракл (Геркулес) є символом велетенської сили, нездоланності.

Відомі Геракли Редагувати

За працями античних авторів відомо про кількох Гераклів, серед яких героєм був лише один, або їхні о́брази злилися в єдиного. Діодор Сицилійський повідомляє про трьох героїв, котрих звали Гераклами (прославленими Герою). Це були: єгиптянин, один із братів-дактилів, і син Алкмени й Зевса. При цьому єгипетського Геракла звали спершу Сом або Хон, і він жив за десять тисяч років до Троянської війни, а його грецькому тезці приписують всі його подвиги. За Цицероном їх було шість, Варроном — до сорока трьох. Геродот говорить, що, коли він запитав про первісну батьківщину Геракла у єгиптян, ті назвали йому не Грецію, а Фінікію.

Міфи про Геракла Редагувати

Родовід Редагувати

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Персей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Алкей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андромеда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Амфітріон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пелоп
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Астідамія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гіпподамія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Геракл
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Персей
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Електріон
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Андромеда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Алкмена
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пелоп
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лісідіка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гіпподамія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Походження Редагувати

Син Персея Електріон, цар Мікен, одного разу повів війська на народи тафійців і телебоїв за те, що ті викрали його стада худоби. Поки він був у поході, в Мікенах правив його племінник Амфітріон. Він дізнався, де знаходилася худоба і викупив її, а Електріон тим часом зазнав поразки і втратив у бою синів. Елетріон, повернувшись, розгнівався на племінника і, розмахуючи своєю палицею, випадково сам убив себе. Амфітріона було вигнано і той втік до Фів, де правив цар Креонт.

Кохана Амфітріона Алкмена відмовилася розділити з ним ложе, поки той не помститься за загиблих дітей Електріона. Той зібрав військо і розбив тафійців з телебоями. Тим часом Зевс набув вигляду Амфітріона і прийшов до Алкмени зі звісткою про перемогу. Зевс провів з нею ніч, що тривала як три звичайні ночі за рахунок того, що за наказом Зевса Геліос не виїздив на небо, а Гіпнос насилав на людей сон.

Алкмена не помітила обману, а коли наступного дня справжній Амфітріон повернувся, насварила його за почуту днем раніше розповідь. Амфітріон пішов до віщуна Тіресія дізнатися в чому справа і від нього довідався, що ним прикидався Зевс. Після цього він ніколи не спав з Алкменою, боячись ревнощів бога.

Народження і юність Редагувати

Маленький Геракл задушує змію, римська скульптура, II ст. н. е.

Через 9 місяців Зевс став хизуватися, що народжений найближчим часом в благородному роду Персея хлопчик стане прославленим героєм, якого назвуть Гераклом (що означає «прославлений Герою»). Ревнива дружина Зевса Гера взяла з нього клятву, що цим героєм стане лиш той з роду Персея, який народиться першим. Зевс не здогадався про хитрощі дружини і постановив щоби так і сталося. Гера затримала пологи Алкмени і прискорила їх у Нікіппи, іншої жінки з персеєвого роду, щоб героєм став її син Еврістей. Розгніваний Зевс тоді поставновив, що Геракл стане не просто героєм, а богом, якщо виконає 12 подвигів. Один з варіантів міфу говорить, що Гера послала чаклунок затримати пологи Алкмени. Дочка Тіресія перехитрила їх, видавши радісний крик. Ті подумали, що герой народився попри їхні старання і пішли, знявши свої чари і дозволивши Гераклу народитися в назначений час.

Коли народилися близнята Геракл та Іфікл, Гера послала до колиски малят двох величезних зміїв, щоб вони вбили Геракла, однак майбутній герой задушив їх. За однією з версій, Зевс, бажаючи зробити сина безсмертним, узяв його на небо й поклав біля грудей сплячої Гери, але богиня прокинулась і відштовхнула чужу дитину. Її молоко розлилося по небу, утворивши Молочний Шлях, а кілька крапель упало на землю, і з них виросли білі лілеї.

Амфітріон навчив Геракла управляти колісницею, Кастор — боротьби, Евріт — стрільби з лука, Лін — музики, кентавр Хірон — усіх інших наук. Коли юний Геракл у нападі гніву вбив Ліна, Амфітріон послав його в покарання на гору Кітерон пасти отари. Тут він подолав страшного кітеронського лева, шкуру якого (за іншим переказом, шкуру немейського лева) надягнув так, що паща вкривала йому голову, мов шолом. Ставши майстерним у різних справах, Геракл отримав від Гермеса меч, від Афіни — плащ, від Аполлона — лук і стріли, а від Гефеста — золотий панцир. Але з-поміж усієї зброї він віддавав перевагу довбні, яку пізніше вирубав у Немейському лісі.

Якось вісімнадцятирічному Гераклу трапилися мінійські збирачі податків, яких він за їхнє зухвальство жорстоко покарав — відрізав їм носи. Цар мінійців Ергін вислав військо до Фів аби помститися. Юний Геракл позабирав щити й зброю з храмів аби відбити напад, Афіна, бачачи таку рішучість, дозволила боронити Фіви таким чином. Геракл швидко прославився своєю силою й винахідливістю в обороні від мінійців. Так, Геракл придумав залити поля водою з каналів аби кіннота мінійців не могла підступитися до міста. Але в битві загинув його названий батько Амфітріон. Вдячний фіванський владар Креонт віддав за Геракла свою доньку Мегару.

Після того Геракл жорстоко розправився з евбеями, які виступали проти Фів, а їхнього царя прив'язав до коней, яких пустив у різні боки і ті розірвали тіло царя. Гера за жорстокість Геракла наслала на нього безумство і той повбивав власних дітей. Піфія порадила для спокути злочину відправитися на службу до царя Еврістея і відслужити йому 12 років. За це йому судилося стати безсмертним.

Геракл і аргонавти Редагувати

Геракла було покликано у плавання аргонавтів зі своїм зброєносцем Гіласом. Коли аргонавти прибули до острова Лемнос, то виявили, що тамтешні жінки повбивали своїх чоловіків через прокляття Афродіти. Цариця Гіпсипіла вирішила відновити свій народ, зачавши дітей від аргонавтів. Герої були зустрінуті з почестями і їм пропонувалося залишитися на Лемносі. Тільки Геракл переконав аргонавтів продовжити подорож. Також він допоміг в боротьбі проти велетнів, які намагалися завадити плаванню, завалюючи каменями вихід з гавані Кізіку.

Згодом Геракл змагався з побратимами в греблі і зламав весло. Він вирушив з Гіласом на пошуки дерева, щоб виготовити нове, але на острові Місія, що біля Кеоса, Гіласа заманили в хащі німфи наяди. Поки Геракл розшукував його, аргонавти вирішили продовжити шлях без них. Коли ж мандрівники усвідомили, що вчинили зле, з моря виринув бог Главк і оголосив, що за волею Зевса Геракл не має продовжувати участь в плаванні аргонавтів. Йому судилося здійснити подвиги, тож Геракл за якийсь час відправився на службу до царя Еврістея. Але він не покидав надії, що Гілас живий, тож взяв з жителів Місії обіцянку шукати зниклого, поки не знайдуть. Тому вони мали звичай щороку в ті дні бродити лісами, дотримуючись слова.

Також згадується про аргонавта Поліфема (не плутати з однойменним кіклопом), котрий вирушив на пошуки Главка і Геракла, але йому також була наготована інша доля. Поліфем мав заснувати на Місії місто Кіос.

Дванадцять подвигів Геракла Редагувати

Знищення лернейської гідри

У Еврістея, який владарював над аргів'янами, Геракл задля спокути вбивства дітей мусив звершити 10 подвигів (їх визначив Еврістей), після чого Зевс мав подарувати Гераклу безсмертя. Але цар не зарахував два з них і назначив нові, таким чином герой звершив їх 12. Відомо, що на перших 10 герой витратив 8 років.

За іншою версією, коли дельфійський оракул оголосив Гераклові волю богів про службу Еврістеєві, він збожеволів і повбивав своїх дітей від Мегари, а також дітей Іфікла. Вилікувавшись від божевілля, Геракл вирушив у Тірінф до Еврістея. Гомер розповідає лише про один подвиг Геракла — перемогу над Кербером; Гесіод згадує про боротьбу з немейським левом, лернейською гідрою та Геріоном. Усього з різних джерел відомо 12 головних подвигів, але їх порядок різниться:

  1. Боротьба з немейським левом, невразливим до жодної зброї. Герой задушив його голіруч, але втратив палець і свою довбню. За деякими переказами на честь цього було засновано Немейські ігри. Побачивши після цього силу Геракла і переможеного лева, боягузливий Еврістей розпорядився виготовити для нього мідний глек, в якому ховався, коли Геракл приходив до міста;
  2. Знищення багатоголової змії, лернейської гідри, отрутою якої Геракл намазав стріли, і тому найменша рана від його стріли ставала смертельною. Цей подвиг Еврістей не схотів визнавати, оскільки в ньому Гераклу допомагав його небіж Іолай;
  3. Лов надзвичайно прудкої керинейської лані із золотими рогами й мідними ногами, яка належала Артеміді;
  4. Знищення стімфалійських птахів, що мали мідні пазурі, крила, дзьоби й пір'я, яке правило їм за стріли. Геракл налякав птахів шумом і вразив їх стрілами;
  5. Полювання на велетенського ерімантського вепра, який пустошив Аркадію. Геракл тоді випадково поранив кентавра Хірона отруєною стрілою, чим прирік його на тривалі страждання, оскільки Хірон був безсмертний;
  6. Здобуття для доньки Еврістея Адмети пояса цариці амазонок Іпполіти. У цьому йому завадила Гера, підбуривши амазонок до битви, яку герой виграв;
  7. Очищення Авгієвих стаєнь, які не мили багато років. Еврістей думав принизити Геракла цим завданням, але той придумав очистити стайні переспрямованими водами річки, не забруднившись. Еврістей не визнав подвигу через пиху Авгія, який приписав очищення стаєнь богу річки, щоб не давати Гераклу винагороди;
  8. Подолання критського бика, що вивергав полум'я, якого Посейдон наслав Міносові за недотримання обрядів;
  9. Викрадення людоїдних коней царя Діомеда;
  10. Викрадення корів страхітливого триголового велетня Геріона, який жив на далекому заході, на острові Ерітія. Геракл перейшов усю Європу й Лівію і на пам'ять про цей похід спорудив Гераклові стовпи (Гібралтар і Сеуту). На зворотному шляху там, де пізніше був заснований Рим, частину корів у Геракла викрав велетень Как, якого герой убив. За визволення країни від розбійника тубільці встановили в себе культ Геракла, який згодом перейшов до римлян. З цим подвигом пов'язують боротьбу Геракла з Антеєм. Під час здійснення цього подвигу Геракл вбив царя бебриків Мігдона;
  11. Викрадення золотих яблук із саду Гесперид: яблука дістав титан Атлант, поки Геракл підтримував замість нього небо;
  12. Останній і найважчий подвиг — приборкання Кербера (Цербера). Після року приготувань Геракл спустився в царство Аїда біля Тенара, здолав триголового пса без будь-якої зброї, виніс його зв'язаного на світ і, показавши Еврістеєві, відніс назад. За іншими переказами, Геракл вивів з Аїду також Адметову дружину Алкесту та героя Тесея, а біля виходу вступив у двобій із самим богом Аїдом і навіть поранив його.

Звершивши подвиги, Геракл звільнився від служби в боягузливого Еврістея, повернувся до Фів, розлучився зі своєю 33-річною Мегарою, вважаючи, що шлюбу з нею не схвалювали боги, і віддав її за свого 16-річного небожа й друга Іолая.

Вбивство Іфіта Редагувати

Геркулес, римська позолочена бронзова скульптура, II ст. до н. е.

У пошуках нової дружини Геракл вирушив до Ехалії (за пізнішим переказом — до Евбеї або Мессенії), де попросив руки Іоли, доньки володаря Евріта. З Еврітом він посперечався хто є кращим стрільцем з лука. Тим часом Автолік викрав Еврітову худобу, чаклунством змінивши її вигляд і продавши Гераклу як свою. Цар запідозрив у крадіжці Геракла й не захотів віддати за нього дочку, думаючи що той помстився за колишню суперечку. Герой разом з братом Іоли Іфітом пішов розшукувати череду, щоб довести свою невинність. У дорозі Гера знову наслала на Геракла божевілля і він убив Іфіта, скинувши його зі скелі. Евріта він убив пізніше, під час походу на Ехалію.

Служба в Омфали Редагувати

Щоб спокутувати злочин, герой вирушив до оракула, та він не схотів приймати героя, що вчинив таке. Геракл розгнівався та забрав всі коштовності в оракула аби заснувати власне місце пророкування. Аполлон прибув відбити вкрадене і при допомозі Зевса змусив героя все повернути. Після цього оракул провістив, що Геракл мусить рік служити у лідійської цариці Омфали, а зароблені гроші віддати дітям вбитого Іфіта.

В Омфали Геракл став рабом, виконуючи її доручення боротьби з керкопами та велетенським змієм. Цариця також зробила Геракла своїм коханцем і народила від нього трьох дітей: Лама, Агелая і Лаомедонта. Ці новини досягли батьківщини Геракла, де з нього стали глузувати. Казали начебто він пряде в Омфали вовну, одягнений у жіночий одяг, а сама вона відібрала його левину шкуру і зброю та носить її замість героя. Також існує міф про те, як бог Пан залицявся до Омфали, але в темряві сплутав царицю з Гераклом, котрий прогнав його. Ображений Пан придумав на Геракла такий наклеп і став ширити Грецією чутки, аби осоромити героя.

Визволення Гесіони і взяття Трої Редагувати

Після закінчення служби в Омфали Геракл вирушив у Трою, яка потерпала від насланого Посейдоном чудовиська через несплату за допомогу у будівництві мурів. Цар Трої Лаомедонт мусив принести в жертву дочку Гесіону, але повелів щоби перед тим своїх дочок пожертвували інші знатні роди міста. Геракл врятував Гесіону і запропонував вбити чудовисько в обмін на прекрасних коней. Лаомедонт погодився, однак нічого взамін не дав. Тому Геракл зібрав воїнів, з якими завоював і спалив Трою, убив Лаомедонта стрілами разом з його синами, крім одного, Подарка, якого викупила Гесіона. Відтоді той взяв ім'я Пріам («Викуплений») і зайняв трон батька.

Завоювання Еліди та Олімпійські ігри Редагувати

Геракл зібрав військо щоб помститися жадібному Авгію, царю Еліди, стайні якого він мусив очистити й не отримав винагороди. Але в поході Геракл захворів і його військо було розбите. Згодом герой зібрав союзників з Аргоса, Аркадії та Фів і розбив елідійців. Геракл побажав, щоб Еліда знову стала багатолюдною і розпорядився, щоб його воїни взяли собі за дружин вдів з Еліди.

Після цього Геракл на добуту здобич і трофеї заснував Олімпійські ігри на честь свого батька Зевса і оголосив час їх проведення загальним перемир'ям. Він сам створив місце для проведення Ігор, де звів шість вівтарів. На перших іграх Геракл переміг всіх суперників, крім останнього в боротьбі. Той виявився самим Зевсом в людській подобі, що відвідав змагання. Відтоді на час проведення Ігор припинялися всі війни у Греції, на них не допускався жоден, хто вчинив злочин проти богів.

Захоплення Пілоса Редагувати

Після влаштування Олімпійських ігор Геракл помстився пілосцям за те, що вони допомагали елідійцям. Афіна виступила на боці Геракла, тоді як Гера, Посейдон, Гадес і Арес захищали Пілос. У битві цар Нелей і один його син, Нестор, врятувалися. Геракл поранив Геру й Гадеса і вбив Переклімена, що перетворювався на різних звірів силою, даною Посейдоном. Нестор, який тоді був у Геренії, зібрав воїнів відбити Пілос, але був змушений тікати, оскільки Афіна попередила про його напад вночі. Проте в бою він самотужки поборов багатьох воїнів, за це Аполлон наділив його життям у 300 років.

Сини Гіппокоонта Редагувати

Геракл пішов війною на Спарту з метою покарати синів Гіппокоонта, що допомагали його ворогам. Ті змогли поранити Геракла і той був змушений відступити, щоб залікувати рани в святилищі Деметри. Після цього він з військом царя Кефея вирушив у похід, в якому захопили Спарту, хоч і ціною загибелі багатьох славних воїнів. На честь перемоги Геракл спорудив святилища Гери, Афіни й Асклепія.

Деяніра Редагувати

Геракл добиває Несса

Після того Геракл, не маючи законних спадкоємців і дружини, одружився з дочкою етолійського царя Ойнея Деянірою, заради якої боровся з річковим богом Ахелоєм. Ахелой мав дар перевтілення і в боротьбі з Гераклом удавався до різних хитрощів: спочатку обернувся на змію, потім на бика. Геракл відрубав йому один із рогів, який наяди перетворили на ріг достатку. (Варіант. Переможений Ахелой виміняв у Геракла свій відрубаний ріг на ріг кози Амальтеї). Одружившися з Деянірою, Геракл виступив проти міста Ефір, а здобувши перемогу, вирушив у Трахін до свого друга Кеїка. У дорозі кентавр Несс, що перевозив Деяніру через річку, намагався зґвалтувати її. Геракл поцілив у кентавра отруєною стрілою. Помираючи, Несс дав Деянірі підступну пораду — зібрати його отруєну кров, яка нібито може повертати втрачене кохання.

Звільнення Прометея Редагувати

Титан Прометей, прикутий за наказом Зевса до скель в покарання за допомогу людям, знав хто зможе відібрати в Зевса владу. На додачу щодня прилітав орел і викльовував титану печінку, а вночі рани загоювалися. Хоч Зевс за віки став прихильним до людей, дав їм закони і захищав справедливість, гордий Прометей не видавав таємниці, знаючи, що колись його звільнить славетний герой, а не бог.

У своїх подорожах Геракл за волею Зевса натрапив на місце покарання в горах Кавказу. Вислухавши розповідь Прометея про те, як він отримав свою незаслужену кару, Геракл застрелив орла з лука, щоб полегшити страждання титана. Тільки тоді Прометей розкрив, що долею визначено, аби син німфи Фетіди став сильнішим за батька, ким би той не був. Якщо вона народить сина від Зевса, він скине владу батька і олімпійцям прийде кінець.

Почувши це, Зевс дозволив Гераклу звільнити Прометея. Проте тепер Прометей мусив зійти в царство мертвих. Кентавр Хірон, який досі мучився від завданої Гераклом отруйної рани, погодився обміняти своє безсмертя на життя Прометея. Таким чином Хірон помер, а Прометей лишився жити.

Часто цей міф описується між дванадцятьма подвигами Геракла, після знищення лернейської гідри і перед походом за яблуками Гесперид, шлях куди показав вдячний Прометей.

Смерть Геракла Редагувати

Коли Геракл переміг Евріта й забрав його доньку Іолу, Деяніра, боячись, що він може покинути її заради бранки, прислала чоловікові одяг, просочений кров'ю Несса. Відіславши подарунок, вона побачила як залишок тканини на сонці став палати і вжахнулася. Деяніра послала гінця попередити чоловіка, але Геракл вже одягнув отруєний одяг. Щойно він зігрівся, отрута почала діяти, обпікаючи тіло, Геракл намагався зірвати тканину, але вона відривалася разом із плоттю. Деяніра наклала на себе руки, повісившись або заколовшись мечем. Не маючи ніде порятунку від нестерпного болю, Геракл попросив свого сина Гілла віднести його до гори Ета і там спалити на вогнищі.

Геракл розділив свою зброю серед друзів, з останніх сил ввійшов у вогонь, з неба вдарили блискавки і вмить спопелили тіло Геракла. Зевс підняв його на Олімп, де представив іншим богам як безсмертного. Зевс переконав Геру всиновити Геракла і одружити його на Гебі. Геракл став вартовим Олімпу та допомагав Артеміді розвантажувати впольовану нею здобич. Коли він, безсмертний, бенкетував разом з богами, його тінь смертного ходила Аїдом.

Нащадки Геракла Редагувати

Культ Геракла Редагувати

Геракл і Телефос

Античність Редагувати

Геракл поставав у міфах як герой, який не тільки впорядковує світ, а й встановлює межі цивілізованого простору (ойкумени). Його обширні подорожі та подвиги обґрунтовували подорожі самих греків і їхній вплив на сусідів. Через наставництво над Іолаєм Геракл розглядався як покровитель дітей і юнаків. Також був відомий як покровитель лікування та захисник.

Культ Геракла був поширений серед усіх еллінів, сам герой розглядався як захисник і рятівник від усіляких лих. Особливо його шанували в Беотії, найбільше в Фівах, де з VI ст. до н. е. Геракл мав статус божества. Вірогідно, Геракл ввібрав риси тамтешнього давнього божества Харопса. Афіняни проте в часи зростання могутності Афін заявляли, що вони перші стали поклонятися Гераклу як богу. Еврипід пояснював це тим, що Тесей запросив Геракла до Афін. Разом з тим у Афінах не було храму на честь Геракла, хоча в околицях були і храми, і вівтарі (найвідоміший у Кіносарзі). Це може пояснюватися його сприйняттям у населення як дружнього, проте чужого героя. Афінський клан саламініїв щороку приносив героєві в жертву бика, а його родичам інших тварин і драхми. В Меліті біля Афін жертва складалася з яблук, у які втикали палички, щоб вони нагадували цапа чи барана. Біля Суніона розташовувався храм Геракла — Гераклеон. В Марафоні на честь Геракла проводився фестиваль. Під час чуми 430—426 років до н. е. в Афінах поставили статую Геракла, щоб захистити місто від лиха. Зображення Геракла взагалі нерідко слугували оберегами.

Царі, а потім і римські імператори нерідко порівнювали себе з Гераклом. Тиран Пісістрат у часи свого правління, в 557—556 роках до н. е., проголосив себе новим Гераклом. Згідно Плутарха, Александр Македонський вважав Геракла своїм предком. Імператор Коммод в II ст. називав себе «Гераклом», від якого селянам можна чекати допомоги. Імператор Максиміан в III ст. стверджував, що є нащадком цього героя. З Гераклом пов'язували свій родовід деякі римські патриції, мачуха засновників Риму Акка Ларентія вважалася коханою героя.

Святилище Геркулеса на Бичачому форумі в Римі

Римляни стверджували, що Геракл, якого вони називали Геркулесом, колись відвідав територію Риму, де й відбулася його битва з розбійником Каком. На честь цього біля річки Тибр був зведений вівтар Геркулеса Нездоланного. Ім'я Геркулеса було вказане на вівтарі Сатурна на римському Форумі та вівтарі Юпітера на Авентинському пагорбі. Обряди там виконувалися за грецьким обрядом (жерці були з непокритими головами). Історик Луцій Целій Антипатр у II ст. наводив це як доказ того, що Рим заснували греки. Діонісій Галікарнаський запровадив популярну версію, що частина грецької експедиції, очоленої Геркулесом, лишилася в Італії та заснувала поселення на Капітолійському пагорбі. На Бичачому форумі стояла теракотова статуя цього героя — можливо зруйнована при Великій пожежі 64 року.

У 187 році до н. е. Марк Фульвій Нобіліор на честь своєї перемоги над Етолійською лігою в Греції спорудив храм Геркулеса — супутника муз. Інші відомі храми Геркулеса в Римі звели Муммій та Сціпіон Еміліан у II ст. до н. е., що пов'язали героя з покровительством військовій справі. Відоме святилище Геркулеса розташовувалося в Тібурі. Саме його, розташоване на схилі пагорба, першим бачили мандрівники, коли наближалися до міста.

Під час кризи Римської імперії III ст. Геркулес розглядався як спаситель, котрий повернеться і наведе лад в державі. Паралелі між Геркулесом та Ісусом Христом, а особливо мученицька смерть і вознесіння на небо, зробили його часто прийнятним для обох релігій. У поховальних катакомбах, як-от біля Латинської дороги, трапляються зображення, де Геркулес присутній у біблійних сценах. Імператор Юліан приписував Геркулесу Христове ходіння по воді під час подорожі на острів Геріона за золотою чашею. Разом із тим Юліан розумів Геркулеса як алегоричну постать, а не реальну.

Водночас Геркулес був улюбленою мішенню для критики язичництва християнськими апологетами. Вказувалися його аморальні вчинки та боротьба з проявами зла, а не з його причинами.

Така популярність Геракла призвела до визнання його національним героєм Греції. Оповіді про Геркулеса вивчалися дітьми в римських школах.

Після античності Редагувати

У середньовічній Європі Геракл/Геркулес набув нового символічного значення. Його подвигам став приписуватися алегоричний зміст боротьби проти згубних бажань. Деякі з дванадцяти подвигів замінювалися іншими, другорядними за античності подіями (боротьба з кентаврами, Каком, Антеєм, Ахелоєм). Гобелени VI—VII століть, знайдені в Єгипті, показують ці подвиги; подібні зображення навіть прикрашали італійські собори в XIII—XIV ст. Європейські монархи неодноразово порівнювали себе з Гераклом, як-от Максиміліан Габсбург.

Образ Геракла в мистецтві Редагувати

Бронзова скульптура Геркулеса з Помпеїв, I ст. н. е.

Античність Редагувати

Подвиги Геракла були улюбленими темами мистецтва ранньої античності. Впродовж VI—IV ст. до н. е. відбувся перехід до зображень нерухомого Геракла, котрий відпочиває. Якщо спершу в центрі уваги були фізичні подвиги, надалі Геракл постає символом поміркованості та стриманості — нових цінностей Греції. Геракла зображали як молодим, безбородим, так і зрілим. З-поміж сюжетів, зображених на кераміці: боротьба Геракла зі зміями в колисці; молодий Геракл у саду Гесперид; боротьба з Немейським левом; Геракл у царстві Аїда; Геракл, який приносить жертву богам на вівтарі. Кратер для вина 360—350 років до н. е. містить рідкісне зображення, де скульптор виконує статую Геракла, а сам герой іде на неї подивитися. Відома статуя Геракла Фарнезе роботи Глікона. В Афінах улюбленим сюжетом було вознесіння Геракла після смерті. Таке зображення, наприклад, є на фронтоні 575—550 років до н. е., де герой сходить на Олімп. Римляни прикрашали статуями та барельєфами героя публічні місця. Зображення Геркулеса відомі і в римських оселях. Обідні кімнати іноді прикрашали мозаїчні зображення Геркулеса, що відпочиває після перемоги над своїми ворогами.

Образ Геракла оспівали грецькі поети Софокл («Трахінянки», «Філоктет»), Евріпід («Несамовитий Геракл», «Геракліди»). В римській літературі улюбленими історіями про Геркулеса були його подвиги. Крім того висвітлювалася його боротьба з розбійником Каком.

Хоча релігійне значення Геркулеса зменшувалося за пізньої античності, його образ досить тривалий час залишався популярним як у язичників, так і християн як символ чеснот. Тоді як його монументальні зображення зникали, Геркулес став малюватися чи вирізьблятися на тарілках, пляшках, меблях, ювелірних виробах.

Після античності Редагувати

Геркулес і стімфалійські птахи на гобелені близько 1528 року

Середньовічні зображення Геракла чи Геркулеса більшістю відомі за гобеленами, різьбленням по слоновій кістці.

Відомі гравюри Геракла в епоху Відродження виконували Франческо Росселлі, Хрісофано Мартіні, Джованні Якопо Каральо, Якоб Бос, Уго да Карпі, Гендрік Гольціус. Цикл подвигів живописно проілюстрували Лукас Кранх і Франсіско де Сурбаран. На картинах Аннібале Карраччі герой більш алегоричний, він сидить на камені, а Чеснота вказує йому шлях. Королівські двори по всій Європі були прикрашені гобеленами, що описували подвиги Геракла. З-поміж них відомий гобелен, замовлений у 1535 році Марією Угорською, і велика колекція, що належала англійському королю Генріху VIII.

Його згадки присутні в поезіях Петрарки, Бокаччо, Енріке де Віллени, П'єтро Андреа ді Бассі, Рауля Лефевр, Джильо Грегоріо Джиральді, Джованні Баттісти Джиральді, П'єра де Ронсара. Анонімна поема «Дванадцять тріумфів Генріха VII» порівнює з Гераклом англійського короля.

Знахідка античної скульптури Геракла в 1546 році в термах Каракалли надихнула подальші скульптури. Рубенс використовував її як модель для ескізу «Тріумфу Геракла над розбратом», зображував героя, який виконує подвиги — боротьбу з Немейським левом, подорожі у сад Гесперид. Його інші відомі скульптури — це Геракл у Омфали та «П'яний Геркулес», що нагадує Геракла з грецької комедії. Вінченцо де Россі був автором «Фонтану Дванадцяти подвигів» у Палаццо Веккіо.

У XVII—XVIII ст. спостерігається широкий інтерес до драматургічного трактування пригод Геракла; деякі черпали натхнення з грецької та римської трагедії та комедії, деякі були покладені на музику. «Трахінянки» Софокла були адаптовані у Франції Жаном де Ротру як «Вмираючий Геркулес» (1635). Франческо Каваллі написав «Закоханого Геркулеса» (1662) на весілля Людовика XIV з Марією Терезою Іспанською. «Геракл» Луїджі Ріккобоні (1717) має напрочуд нетрагічний підхід до історії, тоді як ораторія Генделя «Геркулес» (1745) підносила апофеоз героя. Тема вибору Геракла повторюється у різних музичних жанрах, у деяких випадках написаних спеціально для навчання молодих дворян. Кантата Баха «Геркулес на роздоріжжі» (1733) була написана на 11-й день народження кронпринца Саксонії, Фрідріха Кристіана.

За Просвітництва здобула подальше поширення тема вибору Геракла, як на картинах Паоло де Маттейса, Анжеліки Кауфманн і Джошуа Рейнольдса. У Версалі Франсуа Лемуан виконав розпис на стелі «Апофеоз Геракла», урочисто відкритий в 1736 році королем Людовиком XV. В Римі Крістоф Унтербергер зобразив апофеоз Геракла, оточений сценами його життя та смерті. Вольтер розглядав Геракла як інтелектуала, що бореться з Гідрою фанатизму. В той же час зріс інтерес до темного, аморального боку героя. Скульптурна група Антоніо Канови «Геркулес і Ліхас» (1795—1815), зокрема, показує три сцени божевілля Геракла. В Греції, в 1790-х роках, Геракл став символом революційної незалежності від Османської імперії. Він був зображений на гербі аж до скасування грецької монархії в 1974 році.

«Геркулес і муза», картина Еберхарда Вехтера, між 1805 та 1810 роками

Література XIX сторіччя та пізніше продовжує використовувати Геракла в алегоричних цілях. Фрідріх Гельдерлін під впливом Шиллера та Гегеля, подав подвиги героя як символ духовних змагань людини. У його «Гімнові Геркулесу» (1796) ця боротьба пов'язана з надією на безсмертя, а в «Єдиному» (1802) Геркулес порівнюється з Христом, що описується як «останній» із грецьких богів, брат Діоніса та Геркулеса. Поема Віктора Гюго надихнула на створення симфонічної поеми «Прялка Омфали» (1869) Каміля Сен-Санса, який також написав повість «Юність Геркулеса» (1877). В «Олімпійській весні» (1900—1910) швейцарського поета Карла Шпіттелера Геракл грає роль Христа, посланого Зевсом врятувати занепале людство, втрачаючи при цьому свою божественність, але стаючи зразком людяності. Драматична поема Джорджа Кебота Лоджа «Геракл» (1908) містить багато пригод героя як алегорій подорожі душі до правди та свободи. В середині ХХ ст. Джеймс Маколі використав міф про другий подвиг Геракла як приклад для доволі песимістичних роздумів про людство в «Герої та гідрі» зі збірки віршів «Видіння церемонії» (1956). У грецькій поезії Янніс Рітсос представив дуже людяного Геракла перед обличчям сучасних політичних, літературних і соціальних проблем. Сатиричний роман Фрідріха Дюрренматта «Геракл і Авгієві стайні» (створений спершу як радіоп'єса в 1954 році, інсенізований у 1962), розповідає про розчарованого Геракла, чиї спроби очистити Еліду від гною зриває місцева бюрократія.

У романах Ріка Ріордана про Персі Джексона Геркулес представлений як проблематична фігура, на перший план висувається жорстока сторона його стародавнього характеру. Тим часом Геркулес у коміксах Marvel, де вперше з'явився в 1965 році, стає засновником команд супергероїв «Чемпіони» (1970-ті), «Месники» (1980-і) та «Могутні Месники» (2000-і). Вистава «Жорстокий і ніжний» (2004—2005) Мартіна Крімпа показує Геракла в ролі сучасного генерала, борця з терористами. А в «Містері Гераклі» Саймона Армітаджа 2001 року Геракл — це астронавт, що повертається з космосу і страждає від ПТСР.

Герой з'являється в деяких із найперших експериментів із кіно 1909—1910 років. Незабаром за ними послідували «Кабірія» Джовані Пастроні (1914) та ціла серія італійських фільмів у 1915—1926 роках про силача Макіста, близько пов'язаного з Гераклом. У США за участю бодібілдерів знімалися фільми «Геркулес» (1959) і «Геркулес звільнений» (1960). У 1960-х роках з'явилися десятки варіацій цих фільмів, часто доволі вільно відходячи від давньогрецької основи: «Геркулес із пустелі» (1960), «Геркулес і чорний пірат» (1962), «Геркулес проти місячних людей» (1964). В фільмі «Геракл завойовує Атлантиду» (1961) показаний незвичайний ледачий Геракл і чітке антиядерне повідомлення. У 1990-х роках був популярний серіал NBC «Геркулес: Легендарні подорожі», що складається з п'яти повнометражних телефільмів (1994), за якими послідували шість сезонів у 1995—2000 роках. Геркулес у виконанні Кевіна Сорбо тут більше схожий на романтичного героя, ніж його попередники. Він регулярно з'являвся також у спін-офі серіалу «Ксена: принцеса-воїн» (1995—2001), тоді як його молодшого грав Раян Ґослінґ у серіалі «Юний Геркулес» (1998—1999). В мультфільмі «Геркулес» (1997) Джона Маскера та Рона Клементса герой, чий образ розроблений британським карикатуристом Джеральдом Скарфом, нагадує поп-співака і виявляється законним сином Зевса та Гери. Тоді як мінісеріал NBC «Геракл» (2005) показує батьком герой велетня Антея та включає вбивство ним власних дітей. На відміну від нього, у серіалі BBC «Атлантида» (2013—2015) зображений товстий Геркулес серед товаришів Ясона, які люблять їсти, пити та грати в азартні ігри — за традицією античної комедії.

З ім'ям Геракла пов'язані крилаті вислови: «дійти до Геркулесових стовпів» — дійти до краю; «геркулесова праця» — тяжка праця.

Іраклій — чоловіче християнське ім'я, яке походить від Геракла.

В Україні Редагувати

Скульптура в Ужгороді

Згідно з однією із легенд, Геракл відвідував територію нинішньої Євпаторії (Керкінітиди). В Євпаторії було знайдено сім вапнякових рельєфів, які зображують героя за відпочинком. На кожному з барельєфів Геракл тримає келих вина в руці. На херсонеських монетах IV—III ст. до н. е. зустрічаються зображення голови Геракла.

Другий подвиг героя ілюструє скульптурна композиція (пошкоджена в 2021) XVIII ст. авторства Пінзеля на Бучацькій ратуші, де зображено як Геракл долає гідру. Чавунна статуя Геракла є також в Ужгородському замку. Вона відлита 1842 року й також ілюструє другий подвиг героя.

Також за однією з легенд Геракл вважається прабатьком Скіфського народу, який жив на території сучасної України. Її раціональний варіант полягає в тому, що скіфи поклонялися своєму еквіваленту Геракла, можливо Таргітаю.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Graves, Robert (15 травня 2018). The Greek Myths: The Complete and Definitive Edition (англ.). National Geographic Books. с. 118. ISBN 978-0-241-98235-8. 
  2. Аполлодор II. 4. 5—6; Гесіод. Щит Геракла 11 і далі.
  3. Гесіод. Щит Геракла 1-56; Аполлодор II. 4. 7-8; Гігін. Міфи 29; Піндар. Істімійські оди VII. 5 і далі.
  4. Лукіан. Розмови богів X.
  5. Гесіод. Щит Геракла 1-56; Аполлодор II. 4. 7-8; Гігін. Цит. тв. 29
  6. Гомер. Иліада XIX. 95 і далі.; Аполлодор II. 4-5; Плавт. Амфітрион 1096; Діодор Сицилійський IV. 10.
  7. Гомер. XIX. 115 і далі., 91; Діодор Сицилійський IV. 9.
  8. Павсаній IX. 11. 1-2; Овідій. «Метаморфози» IX. 285 і далі.; Еліан. «Про тварин» XII. 5; Антонін Ліберал. «Перетворення» 29.
  9. Аполлодор II.4.8; Феокрит. Ідилії XXIV.
  10. Ератосфен. «Перетворення на зірки» 44; Гігін. «Поетична астрономія» II.43; Діодор Сицилійський IV.10.
  11. Аполлодор II. 4.11
  12. Діодор Сицилійський IV.10.
  13. Діодор Сицилійський IV.18.7; Павсаній IX.26.1.
  14. Діодор Сицилійський IV.11; Аполлодор. Цит. тв.
  15. Аполлоній Родоський. Аргонавтика
  16. Аполлодор II. 5. 11 і 5.12
  17. Плутарх. Про любов 9; Аполлодор II.6.1; Павсаній Х.29.3.
  18. Аполлодор. Цит. тв.; Софокл. Цит. тв. 271; Гомер. Цит. та. і схолії; Діодор Сицилійський. Цит. тв.
  19. Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека II 7, 7
  20. Аполлодор. Цит. тв.; Павсаній X.I 3.4; Гігін, Цит. тв 32.
  21. Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв.; Павсаній II.21.3; Діодор Сицилійський. Цит. тв.
  22. Овідій. «Героіди» IX.54 і далі.; Лукіан. «Размови богів» 13; Плутарх. «Чи варто старому займатися державними справами» 4.
  23. Овидій, фасти II.305.
  24. Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв.; Лукиан. «Про жертвопринесення» 4; Цец. Цит. тв.; Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Сервій. Коментарі до «Енеїди» Вергілия III.З.
  25. Діодор Сицилійський IV.42; Цец. Цит. тв. 34; Валерій Флакк 11.487; Гігін. Цит. тв.; Аполлодор II.5.9; Гелланік. Цит. зі: Схолії до «Іліади» Гомера ХХ.146.
  26. Діодор Сицилійський IV.32; Цец. Цит. тв. 337; Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв. 89; Гомер. «Іліада» V.638; Сервій. Цит. тв. III.3.
  27. Павсаній VIII.25.5 и V.3.1; Аполлодор II.7.2; Сервій. Коментарі до «Енеїди» Вергілія VII; Цец. Схолії до Ликофрона 40.
  28. Піндар. Цит. тв. Х.43 і далі.; Цец. Цит. тв. 41; Гігін. Цит. тв. 273.
  29. Діодор Сицилійський. Цит. тв.; Піндар. Цит. тв. Х.60 і далі.; Павсаній V.8.1; Цец. Цит. тв. 41.
  30. Схолії до «Олімпійських од» Піндара III.35 і V.6; Страбон VIII.3.33.
  31. Павсаній VI.22.3; Гомер. «Іліада» XI. 671 і далі, 756.
  32. Аполлодор II.7.3; Павсаній III.15.3; III. 19.7; III.20.5 и VIII.53.3.
  33. Павсаній III.15.7; III.19.7 и VIII.53.3.
  34. Гігін. «Міфи» 31; Лактанцій Плацід. Схолії до «Фіваіди» Стація IV. 106.
  35. Аполлодор II.7.6; Софокл. Цит. тв. 555—561; Овідий. Цит. тв. IX.101 і далі.; Діодор Сицилійський IV.36.
  36. Есхіл. Прометей розкутий
  37. Гігін. Астрономія II 15, 5
  38. Софокл. Цит тв. 460—751; Гігін. «Міфи» 36.
  39. Овідій. «Метаморфози» IX. 155 и cл.; Гігін. Цит. тв. 36; Софокл. Цит. тв. 783 і далі.; Аполлодор II.7.7; Пліний. «Природна історія» XXV.21; Діодор Сицилійський IV.38.
  40. Овідій. Цит. тв. IX.241-273; Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Цит. тв.; Павсаній III.18.7.
  41. Діодор Сицилійський IV.39; Піндар. Істімійські оди IV.59 і Немейські оди Х.18; Аполлодор. Цит. тв.; Цец. Цит. тв. 1349—1350.
  42. Гомер. «Одіссея» XI.601 і далі.
  43. Marín, Antonio Ignacio Molina (2021). Heracles and the mastery of gepgraphical space / The Oxford Handbook of Heracles (англ.). Oxford University Press. с. 409–417. ISBN 978-0-19-065098-8. 
  44. ↑ Larson, Jennifer (2021). The Greek cult of Heracles / The Oxford Handbook of Heracles (англ.). Oxford University Press. с. 447–463. ISBN 978-0-19-065098-8. 
  45. Djurslev, Christian Thrue (2021). Heracles, Macedon and Alexander the Great / The Oxford Handbook of Heracles (англ.). Oxford University Press. с. 432–446. ISBN 978-0-19-065098-8. 
  46. Лівій, «Александр», 2.1.
  47. ↑ Siwicki, Christopher (2021). The Roman cult of Hercules / The Oxford Handbook of Heracles (англ.). Oxford University Press. с. 489–506. ISBN 978-0-19-065098-8. 
  48. ↑ Eppinger, Alexandra (2021). The early christian Hercules / The Oxford Handbook of Heracles (англ.). Oxford University Press. с. 522–539. ISBN 978-0-19-065098-8. 
  49. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook ISBN 978-1576072165 (англ.)
  50. ↑ Stafford, Emma (2021). The reception of Heracles / The Oxford Handbook of Heracles (англ.). Oxford University Press. с. 540–555. ISBN 978-0-19-065098-8. 
  51. Lopes, Antonio Orlando Dourado (31 грудня 2018). Heracles's weariness and apotheosis in Classical Greek art. Synthesis 25 (2). с. e042. ISSN 1851-779X. doi:10.24215/1851779Xe042. Процитовано 13 січня 2023. 
  52. ↑ Herakles / Hercules. www.metmuseum.org. Процитовано 13 січня 2023. 
  53. Glicóne nell'Enciclopedia Treccani. www.treccani.it (it-IT). Процитовано 13 січня 2023. 
  54. Ogden, Daniel (2021). The Oxford Handbook of Heracles (англ.). Oxford University Press. с. 380–381. ISBN 978-0-19-065098-8. 
  55. Зубарь, В.М. (2004). О характере культа Геракла в Херсонесском государстве в эллинистический период Т. II. Санкт-Петербург. с. 131–135. 
  56. Із ратуші Бучача обвалилась остання скульптура Пінзеля. Суспільне. 2 червня 2021. Процитовано 15 січня 2023. 
  57. ГЕРАКЛ – СИМВОЛ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ ТА МУЗЕЮ. Процитовано 15 січня 2023. 
  58. Foundation, Encyclopaedia Iranica. Welcome to Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org (амер.). Процитовано 16 січня 2023. 

Література Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геракл

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gerakl znachennya Gera kl grec Hraklhs z latini Gerkule s lat Hercules Alki d lat Alcides im ya kilkoh personazhiv davnogreckoyi mifologiyi Najbilsh vidomij z nih geroj sin boga Zevsa ta lyudskoyi zhinki Alkmeni znanij svoyimi podvigami na sluzhbi v carya Evristeya borotboyu z gigantami ta zvilnennyam Prometeya Praonuk Perseya Gerakl ἩraklῆsSkulptura GeraklaDavnogreckij geroj yakij zdijsniv 12 podvigiv i zdobuv bezsmertyaBozhestvo v davnogrecka mifologiyaPeriod zhittya blizko 50 r Znachennya imeni Proslavlenij GeroyuIm ya inshimi movami grec ἩraklῆsV inshih kulturah GerkulesMiscevist Davnya Greciya misto TebiDinastiya GeraklidiBatko Zevs Amfitrion nazvanij batko Mati AlkmenaBrati sestri EvristejDruzhina Megara DeyaniraDiti Skif Gill ta in Rodichi HippotesdPov yazani podiyi 12 podvigiv Gerakla podorozh argonavtivAtributi palicya lev yacha shkura otrujni strili Mediafajli u VikishovishiBorotba Gerakla ta Busirisa Vazopisec Pana arheologichnij muzej AfinU perenosnomu rozuminni Gerakl Gerkules ye simvolom veletenskoyi sili nezdolannosti Zmist 1 Vidomi Gerakli 2 Mifi pro Gerakla 2 1 Rodovid 2 2 Pohodzhennya 2 3 Narodzhennya i yunist 2 4 Gerakl i argonavti 2 5 Dvanadcyat podvigiv Gerakla 2 6 Vbivstvo Ifita 2 7 Sluzhba v Omfali 2 8 Vizvolennya Gesioni i vzyattya Troyi 2 9 Zavoyuvannya Elidi ta Olimpijski igri 2 10 Zahoplennya Pilosa 2 11 Sini Gippokoonta 2 12 Deyanira 2 13 Zvilnennya Prometeya 2 14 Smert Gerakla 3 Nashadki Gerakla 4 Kult Gerakla 4 1 Antichnist 4 2 Pislya antichnosti 5 Obraz Gerakla v mistectvi 5 1 Antichnist 5 2 Pislya antichnosti 5 2 1 V Ukrayini 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaVidomi Gerakli RedaguvatiZa pracyami antichnih avtoriv vidomo pro kilkoh Gerakliv sered yakih geroyem buv lishe odin abo yihni o brazi zlilisya v yedinogo Diodor Sicilijskij povidomlyaye pro troh geroyiv kotrih zvali Geraklami proslavlenimi Geroyu Ce buli yegiptyanin odin iz brativ daktiliv i sin Alkmeni j Zevsa Pri comu yegipetskogo Gerakla zvali spershu Som abo Hon i vin zhiv za desyat tisyach rokiv do Troyanskoyi vijni a jogo greckomu tezci pripisuyut vsi jogo podvigi Za Ciceronom yih bulo shist Varronom do soroka troh Gerodot govorit sho koli vin zapitav pro pervisnu batkivshinu Gerakla u yegiptyan ti nazvali jomu ne Greciyu a Finikiyu 1 Mifi pro Gerakla RedaguvatiRodovid Redaguvati Persej Alkej Andromeda Amfitrion Pelop Astidamiya Gippodamiya Gerakl Persej Elektrion Andromeda Alkmena Pelop Lisidika Gippodamiya Pohodzhennya Redaguvati Sin Perseya Elektrion car Miken odnogo razu poviv vijska na narodi tafijciv i teleboyiv za te sho ti vikrali jogo stada hudobi Poki vin buv u pohodi v Mikenah praviv jogo pleminnik Amfitrion Vin diznavsya de znahodilasya hudoba i vikupiv yiyi a Elektrion tim chasom zaznav porazki i vtrativ u boyu siniv Eletrion povernuvshis rozgnivavsya na pleminnika i rozmahuyuchi svoyeyu paliceyu vipadkovo sam ubiv sebe Amfitriona bulo vignano i toj vtik do Fiv de praviv car Kreont 2 Kohana Amfitriona Alkmena vidmovilasya rozdiliti z nim lozhe poki toj ne pomstitsya za zagiblih ditej Elektriona Toj zibrav vijsko i rozbiv tafijciv z teleboyami Tim chasom Zevs nabuv viglyadu Amfitriona i prijshov do Alkmeni zi zvistkoyu pro peremogu Zevs proviv z neyu nich sho trivala yak tri zvichajni nochi za rahunok togo sho za nakazom Zevsa Gelios ne viyizdiv na nebo a Gipnos nasilav na lyudej son 3 4 Alkmena ne pomitila obmanu a koli nastupnogo dnya spravzhnij Amfitrion povernuvsya nasvarila jogo za pochutu dnem ranishe rozpovid Amfitrion pishov do vishuna Tiresiya diznatisya v chomu sprava i vid nogo dovidavsya sho nim prikidavsya Zevs Pislya cogo vin nikoli ne spav z Alkmenoyu boyachis revnoshiv boga 5 Narodzhennya i yunist Redaguvati nbsp Malenkij Gerakl zadushuye zmiyu rimska skulptura II st n e Cherez 9 misyaciv Zevs stav hizuvatisya sho narodzhenij najblizhchim chasom v blagorodnomu rodu Perseya hlopchik stane proslavlenim geroyem yakogo nazvut Geraklom sho oznachaye proslavlenij Geroyu Revniva druzhina Zevsa Gera vzyala z nogo klyatvu sho cim geroyem stane lish toj z rodu Perseya yakij naroditsya pershim Zevs ne zdogadavsya pro hitroshi druzhini i postanoviv shobi tak i stalosya Gera zatrimala pologi Alkmeni i priskorila yih u Nikippi inshoyi zhinki z perseyevogo rodu shob geroyem stav yiyi sin Evristej 6 Rozgnivanij Zevs todi postavnoviv sho Gerakl stane ne prosto geroyem a bogom yaksho vikonaye 12 podvigiv 7 Odin z variantiv mifu govorit sho Gera poslala chaklunok zatrimati pologi Alkmeni Dochka Tiresiya perehitrila yih vidavshi radisnij krik Ti podumali sho geroj narodivsya popri yihni starannya i pishli znyavshi svoyi chari i dozvolivshi Geraklu naroditisya v naznachenij chas 8 Koli narodilisya bliznyata Gerakl ta Ifikl Gera poslala do koliski malyat dvoh velicheznih zmiyiv shob voni vbili Gerakla odnak majbutnij geroj zadushiv yih 9 Za odniyeyu z versij Zevs bazhayuchi zrobiti sina bezsmertnim uzyav jogo na nebo j poklav bilya grudej splyachoyi Geri ale boginya prokinulas i vidshtovhnula chuzhu ditinu Yiyi moloko rozlilosya po nebu utvorivshi Molochnij Shlyah a kilka krapel upalo na zemlyu i z nih virosli bili lileyi 10 Amfitrion navchiv Gerakla upravlyati kolisniceyu Kastor borotbi Evrit strilbi z luka Lin muziki kentavr Hiron usih inshih nauk Koli yunij Gerakl u napadi gnivu vbiv Lina Amfitrion poslav jogo v pokarannya na goru Kiteron pasti otari Tut vin podolav strashnogo kiteronskogo leva shkuru yakogo za inshim perekazom shkuru nemejskogo leva nadyagnuv tak sho pasha vkrivala jomu golovu mov sholom Stavshi majsternim u riznih spravah Gerakl otrimav vid Germesa mech vid Afini plash vid Apollona luk i strili a vid Gefesta zolotij pancir Ale z pomizh usiyeyi zbroyi vin viddavav perevagu dovbni yaku piznishe virubav u Nemejskomu lisi 11 Yakos visimnadcyatirichnomu Geraklu trapilisya minijski zbirachi podatkiv yakih vin za yihnye zuhvalstvo zhorstoko pokarav vidrizav yim nosi 12 Car minijciv Ergin vislav vijsko do Fiv abi pomstitisya Yunij Gerakl pozabirav shiti j zbroyu z hramiv abi vidbiti napad Afina bachachi taku rishuchist dozvolila boroniti Fivi takim chinom Gerakl shvidko proslavivsya svoyeyu siloyu j vinahidlivistyu v oboroni vid minijciv Tak Gerakl pridumav zaliti polya vodoyu z kanaliv abi kinnota minijciv ne mogla pidstupitisya do mista Ale v bitvi zaginuv jogo nazvanij batko Amfitrion Vdyachnij fivanskij vladar Kreont viddav za Gerakla svoyu donku Megaru 13 Pislya togo Gerakl zhorstoko rozpravivsya z evbeyami yaki vistupali proti Fiv a yihnogo carya priv yazav do konej yakih pustiv u rizni boki i ti rozirvali tilo carya Gera za zhorstokist Gerakla naslala na nogo bezumstvo i toj povbivav vlasnih ditej Pifiya poradila dlya spokuti zlochinu vidpravitisya na sluzhbu do carya Evristeya i vidsluzhiti jomu 12 rokiv Za ce jomu sudilosya stati bezsmertnim 14 Gerakl i argonavti Redaguvati Gerakla bulo poklikano u plavannya argonavtiv zi svoyim zbroyenoscem Gilasom Koli argonavti pribuli do ostrova Lemnos to viyavili sho tamteshni zhinki povbivali svoyih cholovikiv cherez proklyattya Afroditi Caricya Gipsipila virishila vidnoviti svij narod zachavshi ditej vid argonavtiv Geroyi buli zustrinuti z pochestyami i yim proponuvalosya zalishitisya na Lemnosi Tilki Gerakl perekonav argonavtiv prodovzhiti podorozh Takozh vin dopomig v borotbi proti veletniv yaki namagalisya zavaditi plavannyu zavalyuyuchi kamenyami vihid z gavani Kiziku Zgodom Gerakl zmagavsya z pobratimami v grebli i zlamav veslo Vin virushiv z Gilasom na poshuki dereva shob vigotoviti nove ale na ostrovi Misiya sho bilya Keosa Gilasa zamanili v hashi nimfi nayadi Poki Gerakl rozshukuvav jogo argonavti virishili prodovzhiti shlyah bez nih Koli zh mandrivniki usvidomili sho vchinili zle z morya virinuv bog Glavk i ogolosiv sho za voleyu Zevsa Gerakl ne maye prodovzhuvati uchast v plavanni argonavtiv Jomu sudilosya zdijsniti podvigi tozh Gerakl za yakijs chas vidpravivsya na sluzhbu do carya Evristeya Ale vin ne pokidav nadiyi sho Gilas zhivij tozh vzyav z zhiteliv Misiyi obicyanku shukati zniklogo poki ne znajdut Tomu voni mali zvichaj shoroku v ti dni broditi lisami dotrimuyuchis slova Takozh zgaduyetsya pro argonavta Polifema ne plutati z odnojmennim kiklopom kotrij virushiv na poshuki Glavka i Gerakla ale jomu takozh bula nagotovana insha dolya Polifem mav zasnuvati na Misiyi misto Kios 15 Dvanadcyat podvigiv Gerakla Redaguvati nbsp Znishennya lernejskoyi gidriU Evristeya yakij vladaryuvav nad argiv yanami Gerakl zadlya spokuti vbivstva ditej musiv zvershiti 10 podvigiv yih viznachiv Evristej pislya chogo Zevs mav podaruvati Geraklu bezsmertya Ale car ne zarahuvav dva z nih i naznachiv novi takim chinom geroj zvershiv yih 12 Vidomo sho na pershih 10 geroj vitrativ 8 rokiv 16 Za inshoyu versiyeyu koli delfijskij orakul ogolosiv Geraklovi volyu bogiv pro sluzhbu Evristeyevi vin zbozhevoliv i povbivav svoyih ditej vid Megari a takozh ditej Ifikla Vilikuvavshis vid bozhevillya Gerakl virushiv u Tirinf do Evristeya Gomer rozpovidaye lishe pro odin podvig Gerakla peremogu nad Kerberom Gesiod zgaduye pro borotbu z nemejskim levom lernejskoyu gidroyu ta Gerionom Usogo z riznih dzherel vidomo 12 golovnih podvigiv ale yih poryadok riznitsya Borotba z nemejskim levom nevrazlivim do zhodnoyi zbroyi Geroj zadushiv jogo goliruch ale vtrativ palec i svoyu dovbnyu Za deyakimi perekazami na chest cogo bulo zasnovano Nemejski igri Pobachivshi pislya cogo silu Gerakla i peremozhenogo leva boyaguzlivij Evristej rozporyadivsya vigotoviti dlya nogo midnij glek v yakomu hovavsya koli Gerakl prihodiv do mista Znishennya bagatogolovoyi zmiyi lernejskoyi gidri otrutoyu yakoyi Gerakl namazav strili i tomu najmensha rana vid jogo strili stavala smertelnoyu Cej podvig Evristej ne shotiv viznavati oskilki v nomu Geraklu dopomagav jogo nebizh Iolaj Lov nadzvichajno prudkoyi kerinejskoyi lani iz zolotimi rogami j midnimi nogami yaka nalezhala Artemidi Znishennya stimfalijskih ptahiv sho mali midni pazuri krila dzobi j pir ya yake pravilo yim za strili Gerakl nalyakav ptahiv shumom i vraziv yih strilami Polyuvannya na veletenskogo erimantskogo vepra yakij pustoshiv Arkadiyu Gerakl todi vipadkovo poraniv kentavra Hirona otruyenoyu striloyu chim pririk jogo na trivali strazhdannya oskilki Hiron buv bezsmertnij Zdobuttya dlya donki Evristeya Admeti poyasa carici amazonok Ippoliti U comu jomu zavadila Gera pidburivshi amazonok do bitvi yaku geroj vigrav Ochishennya Avgiyevih stayen yaki ne mili bagato rokiv Evristej dumav priniziti Gerakla cim zavdannyam ale toj pridumav ochistiti stajni perespryamovanimi vodami richki ne zabrudnivshis Evristej ne viznav podvigu cherez pihu Avgiya yakij pripisav ochishennya stayen bogu richki shob ne davati Geraklu vinagorodi Podolannya kritskogo bika sho vivergav polum ya yakogo Posejdon naslav Minosovi za nedotrimannya obryadiv Vikradennya lyudoyidnih konej carya Diomeda Vikradennya koriv strahitlivogo trigolovogo veletnya Geriona yakij zhiv na dalekomu zahodi na ostrovi Eritiya Gerakl perejshov usyu Yevropu j Liviyu i na pam yat pro cej pohid sporudiv Geraklovi stovpi Gibraltar i Seutu Na zvorotnomu shlyahu tam de piznishe buv zasnovanij Rim chastinu koriv u Gerakla vikrav veleten Kak yakogo geroj ubiv Za vizvolennya krayini vid rozbijnika tubilci vstanovili v sebe kult Gerakla yakij zgodom perejshov do rimlyan Z cim podvigom pov yazuyut borotbu Gerakla z Anteyem Pid chas zdijsnennya cogo podvigu Gerakl vbiv carya bebrikiv Migdona Vikradennya zolotih yabluk iz sadu Gesperid yabluka distav titan Atlant poki Gerakl pidtrimuvav zamist nogo nebo Ostannij i najvazhchij podvig priborkannya Kerbera Cerbera Pislya roku prigotuvan Gerakl spustivsya v carstvo Ayida bilya Tenara zdolav trigolovogo psa bez bud yakoyi zbroyi vinis jogo zv yazanogo na svit i pokazavshi Evristeyevi vidnis nazad Za inshimi perekazami Gerakl viviv z Ayidu takozh Admetovu druzhinu Alkestu ta geroya Teseya a bilya vihodu vstupiv u dvobij iz samim bogom Ayidom i navit poraniv jogo Zvershivshi podvigi Gerakl zvilnivsya vid sluzhbi v boyaguzlivogo Evristeya povernuvsya do Fiv rozluchivsya zi svoyeyu 33 richnoyu Megaroyu vvazhayuchi sho shlyubu z neyu ne shvalyuvali bogi i viddav yiyi za svogo 16 richnogo nebozha j druga Iolaya 17 Vbivstvo Ifita Redaguvati nbsp Gerkules rimska pozolochena bronzova skulptura II st do n e U poshukah novoyi druzhini Gerakl virushiv do Ehaliyi za piznishim perekazom do Evbeyi abo Messeniyi de poprosiv ruki Ioli donki volodarya Evrita Z Evritom vin posperechavsya hto ye krashim strilcem z luka Tim chasom Avtolik vikrav Evritovu hudobu chaklunstvom zminivshi yiyi viglyad i prodavshi Geraklu yak svoyu Car zapidozriv u kradizhci Gerakla j ne zahotiv viddati za nogo dochku dumayuchi sho toj pomstivsya za kolishnyu superechku Geroj razom z bratom Ioli Ifitom pishov rozshukuvati cheredu shob dovesti svoyu nevinnist U dorozi Gera znovu naslala na Gerakla bozhevillya i vin ubiv Ifita skinuvshi jogo zi skeli 18 Evrita vin ubiv piznishe pid chas pohodu na Ehaliyu 19 Sluzhba v Omfali Redaguvati Shob spokutuvati zlochin geroj virushiv do orakula ta vin ne shotiv prijmati geroya sho vchiniv take Gerakl rozgnivavsya ta zabrav vsi koshtovnosti v orakula abi zasnuvati vlasne misce prorokuvannya 20 Apollon pribuv vidbiti vkradene i pri dopomozi Zevsa zmusiv geroya vse povernuti Pislya cogo orakul provistiv sho Gerakl musit rik sluzhiti u lidijskoyi carici Omfali a zarobleni groshi viddati dityam vbitogo Ifita 21 V Omfali Gerakl stav rabom vikonuyuchi yiyi doruchennya borotbi z kerkopami ta veletenskim zmiyem Caricya takozh zrobila Gerakla svoyim kohancem i narodila vid nogo troh ditej Lama Agelaya i Laomedonta Ci novini dosyagli batkivshini Gerakla de z nogo stali gluzuvati Kazali nachebto vin pryade v Omfali vovnu odyagnenij u zhinochij odyag a sama vona vidibrala jogo levinu shkuru i zbroyu ta nosit yiyi zamist geroya 22 Takozh isnuye mif pro te yak bog Pan zalicyavsya do Omfali ale v temryavi splutav caricyu z Geraklom kotrij prognav jogo Obrazhenij Pan pridumav na Gerakla takij naklep i stav shiriti Greciyeyu chutki abi osoromiti geroya 23 Vizvolennya Gesioni i vzyattya Troyi Redaguvati Pislya zakinchennya sluzhbi v Omfali Gerakl virushiv u Troyu yaka poterpala vid naslanogo Posejdonom chudoviska cherez nesplatu za dopomogu u budivnictvi muriv 24 Car Troyi Laomedont musiv prinesti v zhertvu dochku Gesionu ale poveliv shobi pered tim svoyih dochok pozhertvuvali inshi znatni rodi mista Gerakl vryatuvav Gesionu i zaproponuvav vbiti chudovisko v obmin na prekrasnih konej 25 Laomedont pogodivsya odnak nichogo vzamin ne dav Tomu Gerakl zibrav voyiniv z yakimi zavoyuvav i spaliv Troyu ubiv Laomedonta strilami razom z jogo sinami krim odnogo Podarka yakogo vikupila Gesiona Vidtodi toj vzyav im ya Priam Vikuplenij i zajnyav tron batka 26 Zavoyuvannya Elidi ta Olimpijski igri Redaguvati Gerakl zibrav vijsko shob pomstitisya zhadibnomu Avgiyu caryu Elidi stajni yakogo vin musiv ochistiti j ne otrimav vinagorodi Ale v pohodi Gerakl zahvoriv i jogo vijsko bulo rozbite Zgodom geroj zibrav soyuznikiv z Argosa Arkadiyi ta Fiv i rozbiv elidijciv Gerakl pobazhav shob Elida znovu stala bagatolyudnoyu i rozporyadivsya shob jogo voyini vzyali sobi za druzhin vdiv z Elidi 27 Pislya cogo Gerakl na dobutu zdobich i trofeyi zasnuvav Olimpijski igri na chest svogo batka Zevsa i ogolosiv chas yih provedennya zagalnim peremir yam Vin sam stvoriv misce dlya provedennya Igor de zviv shist vivtariv 28 Na pershih igrah Gerakl peremig vsih supernikiv krim ostannogo v borotbi Toj viyavivsya samim Zevsom v lyudskij podobi sho vidvidav zmagannya 29 Vidtodi na chas provedennya Igor pripinyalisya vsi vijni u Greciyi na nih ne dopuskavsya zhoden hto vchiniv zlochin proti bogiv 30 Zahoplennya Pilosa Redaguvati Pislya vlashtuvannya Olimpijskih igor Gerakl pomstivsya piloscyam za te sho voni dopomagali elidijcyam Afina vistupila na boci Gerakla todi yak Gera Posejdon Gades i Ares zahishali Pilos U bitvi car Nelej i odin jogo sin Nestor vryatuvalisya Gerakl poraniv Geru j Gadesa i vbiv Pereklimena sho peretvoryuvavsya na riznih zviriv siloyu danoyu Posejdonom Nestor yakij todi buv u Gereniyi zibrav voyiniv vidbiti Pilos ale buv zmushenij tikati oskilki Afina poperedila pro jogo napad vnochi Prote v boyu vin samotuzhki poborov bagatoh voyiniv za ce Apollon nadiliv jogo zhittyam u 300 rokiv 31 Sini Gippokoonta Redaguvati Gerakl pishov vijnoyu na Spartu z metoyu pokarati siniv Gippokoonta sho dopomagali jogo vorogam Ti zmogli poraniti Gerakla i toj buv zmushenij vidstupiti shob zalikuvati rani v svyatilishi Demetri 32 Pislya cogo vin z vijskom carya Kefeya virushiv u pohid v yakomu zahopili Spartu hoch i cinoyu zagibeli bagatoh slavnih voyiniv Na chest peremogi Gerakl sporudiv svyatilisha Geri Afini j Asklepiya 33 Deyanira Redaguvati nbsp Gerakl dobivaye NessaPislya togo Gerakl ne mayuchi zakonnih spadkoyemciv i druzhini odruzhivsya z dochkoyu etolijskogo carya Ojneya Deyaniroyu zaradi yakoyi borovsya z richkovim bogom Aheloyem Aheloj mav dar perevtilennya i v borotbi z Geraklom udavavsya do riznih hitroshiv spochatku obernuvsya na zmiyu potim na bika Gerakl vidrubav jomu odin iz rogiv yakij nayadi peretvorili na rig dostatku Variant Peremozhenij Aheloj viminyav u Gerakla svij vidrubanij rig na rig kozi Amalteyi 34 Odruzhivshisya z Deyaniroyu Gerakl vistupiv proti mista Efir a zdobuvshi peremogu virushiv u Trahin do svogo druga Keyika U dorozi kentavr Ness sho perevoziv Deyaniru cherez richku namagavsya zgvaltuvati yiyi Gerakl pociliv u kentavra otruyenoyu striloyu Pomirayuchi Ness dav Deyaniri pidstupnu poradu zibrati jogo otruyenu krov yaka nibito mozhe povertati vtrachene kohannya 35 Zvilnennya Prometeya Redaguvati Titan Prometej prikutij za nakazom Zevsa do skel v pokarannya za dopomogu lyudyam znav hto zmozhe vidibrati v Zevsa vladu Na dodachu shodnya prilitav orel i viklovuvav titanu pechinku a vnochi rani zagoyuvalisya Hoch Zevs za viki stav prihilnim do lyudej dav yim zakoni i zahishav spravedlivist gordij Prometej ne vidavav tayemnici znayuchi sho kolis jogo zvilnit slavetnij geroj a ne bog U svoyih podorozhah Gerakl za voleyu Zevsa natrapiv na misce pokarannya v gorah Kavkazu Visluhavshi rozpovid Prometeya pro te yak vin otrimav svoyu nezasluzhenu karu Gerakl zastreliv orla z luka shob polegshiti strazhdannya titana Tilki todi Prometej rozkriv sho doleyu viznacheno abi sin nimfi Fetidi stav silnishim za batka kim bi toj ne buv Yaksho vona narodit sina vid Zevsa vin skine vladu batka i olimpijcyam prijde kinec Pochuvshi ce Zevs dozvoliv Geraklu zvilniti Prometeya Prote teper Prometej musiv zijti v carstvo mertvih Kentavr Hiron yakij dosi muchivsya vid zavdanoyi Geraklom otrujnoyi rani pogodivsya obminyati svoye bezsmertya na zhittya Prometeya Takim chinom Hiron pomer a Prometej lishivsya zhiti 36 Chasto cej mif opisuyetsya mizh dvanadcyatma podvigami Gerakla pislya znishennya lernejskoyi gidri i pered pohodom za yablukami Gesperid shlyah kudi pokazav vdyachnij Prometej 37 Smert Gerakla Redaguvati Koli Gerakl peremig Evrita j zabrav jogo donku Iolu Deyanira boyachis sho vin mozhe pokinuti yiyi zaradi branki prislala cholovikovi odyag prosochenij krov yu Nessa Vidislavshi podarunok vona pobachila yak zalishok tkanini na sonci stav palati i vzhahnulasya Deyanira poslala gincya poperediti cholovika ale Gerakl vzhe odyagnuv otruyenij odyag 38 Shojno vin zigrivsya otruta pochala diyati obpikayuchi tilo Gerakl namagavsya zirvati tkaninu ale vona vidrivalasya razom iz plottyu Deyanira naklala na sebe ruki povisivshis abo zakolovshis mechem Ne mayuchi nide poryatunku vid nesterpnogo bolyu Gerakl poprosiv svogo sina Gilla vidnesti jogo do gori Eta i tam spaliti na vognishi 39 Gerakl rozdiliv svoyu zbroyu sered druziv z ostannih sil vvijshov u vogon z neba vdarili bliskavki i vmit spopelili tilo Gerakla Zevs pidnyav jogo na Olimp de predstaviv inshim bogam yak bezsmertnogo 40 Zevs perekonav Geru vsinoviti Gerakla i odruzhiti jogo na Gebi 41 Gerakl stav vartovim Olimpu ta dopomagav Artemidi rozvantazhuvati vpolovanu neyu zdobich Koli vin bezsmertnij benketuvav razom z bogami jogo tin smertnogo hodila Ayidom 42 Nashadki Gerakla Redaguvati nbsp Gerakl nbsp Alkidi nbsp Agafirs nbsp Geraklidi Agafirski nbsp Gelon nbsp Geraklidi vid Gelona nbsp Skif nbsp Geraklidi Skifski nbsp Gill nbsp Geraklidi Gellinski nbsp Argeadi nbsp Ptolemeyi nbsp SeveriKult Gerakla Redaguvati nbsp Gerakl i TelefosAntichnist Redaguvati Gerakl postavav u mifah yak geroj yakij ne tilki vporyadkovuye svit a j vstanovlyuye mezhi civilizovanogo prostoru ojkumeni Jogo obshirni podorozhi ta podvigi obgruntovuvali podorozhi samih grekiv i yihnij vpliv na susidiv 43 Cherez nastavnictvo nad Iolayem Gerakl rozglyadavsya yak pokrovitel ditej i yunakiv Takozh buv vidomij yak pokrovitel likuvannya ta zahisnik 44 Kult Gerakla buv poshirenij sered usih elliniv sam geroj rozglyadavsya yak zahisnik i ryativnik vid usilyakih lih Osoblivo jogo shanuvali v Beotiyi najbilshe v Fivah de z VI st do n e Gerakl mav status bozhestva Virogidno Gerakl vvibrav risi tamteshnogo davnogo bozhestva Haropsa Afinyani prote v chasi zrostannya mogutnosti Afin zayavlyali sho voni pershi stali poklonyatisya Geraklu yak bogu Evripid poyasnyuvav ce tim sho Tesej zaprosiv Gerakla do Afin Razom z tim u Afinah ne bulo hramu na chest Gerakla hocha v okolicyah buli i hrami i vivtari najvidomishij u Kinosarzi Ce mozhe poyasnyuvatisya jogo sprijnyattyam u naselennya yak druzhnogo prote chuzhogo geroya Afinskij klan salaminiyiv shoroku prinosiv geroyevi v zhertvu bika a jogo rodicham inshih tvarin i drahmi V Meliti bilya Afin zhertva skladalasya z yabluk u yaki vtikali palichki shob voni nagaduvali capa chi barana Bilya Suniona roztashovuvavsya hram Gerakla Gerakleon V Marafoni na chest Gerakla provodivsya festival Pid chas chumi 430 426 rokiv do n e v Afinah postavili statuyu Gerakla shob zahistiti misto vid liha Zobrazhennya Gerakla vzagali neridko sluguvali oberegami 44 Cari a potim i rimski imperatori neridko porivnyuvali sebe z Geraklom Tiran Pisistrat u chasi svogo pravlinnya v 557 556 rokah do n e progolosiv sebe novim Geraklom 44 Zgidno Plutarha Aleksandr Makedonskij vvazhav Gerakla svoyim predkom 45 Imperator Kommod v II st nazivav sebe Geraklom vid yakogo selyanam mozhna chekati dopomogi Imperator Maksimian v III st stverdzhuvav sho ye nashadkom cogo geroya Z Geraklom pov yazuvali svij rodovid deyaki rimski patriciyi machuha zasnovnikiv Rimu Akka Larentiya vvazhalasya kohanoyu geroya 46 nbsp Svyatilishe Gerkulesa na Bichachomu forumi v RimiRimlyani stverdzhuvali sho Gerakl yakogo voni nazivali Gerkulesom kolis vidvidav teritoriyu Rimu de j vidbulasya jogo bitva z rozbijnikom Kakom Na chest cogo bilya richki Tibr buv zvedenij vivtar Gerkulesa Nezdolannogo Im ya Gerkulesa bulo vkazane na vivtari Saturna na rimskomu Forumi ta vivtari Yupitera na Aventinskomu pagorbi Obryadi tam vikonuvalisya za greckim obryadom zherci buli z nepokritimi golovami Istorik Lucij Celij Antipatr u II st navodiv ce yak dokaz togo sho Rim zasnuvali greki Dionisij Galikarnaskij zaprovadiv populyarnu versiyu sho chastina greckoyi ekspediciyi ocholenoyi Gerkulesom lishilasya v Italiyi ta zasnuvala poselennya na Kapitolijskomu pagorbi Na Bichachomu forumi stoyala terakotova statuya cogo geroya mozhlivo zrujnovana pri Velikij pozhezhi 64 roku 47 U 187 roci do n e Mark Fulvij Nobilior na chest svoyeyi peremogi nad Etolijskoyu ligoyu v Greciyi sporudiv hram Gerkulesa suputnika muz Inshi vidomi hrami Gerkulesa v Rimi zveli Mummij ta Scipion Emilian u II st do n e sho pov yazali geroya z pokrovitelstvom vijskovij spravi Vidome svyatilishe Gerkulesa roztashovuvalosya v Tiburi Same jogo roztashovane na shili pagorba pershim bachili mandrivniki koli nablizhalisya do mista 47 Pid chas krizi Rimskoyi imperiyi III st Gerkules rozglyadavsya yak spasitel kotrij povernetsya i navede lad v derzhavi Paraleli mizh Gerkulesom ta Isusom Hristom a osoblivo muchenicka smert i voznesinnya na nebo zrobili jogo chasto prijnyatnim dlya oboh religij U pohovalnih katakombah yak ot bilya Latinskoyi dorogi traplyayutsya zobrazhennya de Gerkules prisutnij u biblijnih scenah Imperator Yulian pripisuvav Gerkulesu Hristove hodinnya po vodi pid chas podorozhi na ostriv Geriona za zolotoyu chasheyu Razom iz tim Yulian rozumiv Gerkulesa yak alegorichnu postat a ne realnu 48 Vodnochas Gerkules buv ulyublenoyu mishennyu dlya kritiki yazichnictva hristiyanskimi apologetami Vkazuvalisya jogo amoralni vchinki ta borotba z proyavami zla a ne z jogo prichinami 48 Taka populyarnist Gerakla prizvela do viznannya jogo nacionalnim geroyem Greciyi 49 Opovidi pro Gerkulesa vivchalisya ditmi v rimskih shkolah 48 Pislya antichnosti Redaguvati U serednovichnij Yevropi Gerakl Gerkules nabuv novogo simvolichnogo znachennya Jogo podvigam stav pripisuvatisya alegorichnij zmist borotbi proti zgubnih bazhan Deyaki z dvanadcyati podvigiv zaminyuvalisya inshimi drugoryadnimi za antichnosti podiyami borotba z kentavrami Kakom Anteyem Aheloyem Gobeleni VI VII stolit znajdeni v Yegipti pokazuyut ci podvigi podibni zobrazhennya navit prikrashali italijski sobori v XIII XIV st Yevropejski monarhi neodnorazovo porivnyuvali sebe z Geraklom yak ot Maksimilian Gabsburg 50 Obraz Gerakla v mistectvi Redaguvati nbsp Bronzova skulptura Gerkulesa z Pompeyiv I st n e Antichnist Redaguvati Podvigi Gerakla buli ulyublenimi temami mistectva rannoyi antichnosti Vprodovzh VI IV st do n e vidbuvsya perehid do zobrazhen neruhomogo Gerakla kotrij vidpochivaye Yaksho spershu v centri uvagi buli fizichni podvigi nadali Gerakl postaye simvolom pomirkovanosti ta strimanosti novih cinnostej Greciyi 51 Gerakla zobrazhali yak molodim bezborodim tak i zrilim Z pomizh syuzhetiv zobrazhenih na keramici borotba Gerakla zi zmiyami v kolisci molodij Gerakl u sadu Gesperid borotba z Nemejskim levom Gerakl u carstvi Ayida Gerakl yakij prinosit zhertvu bogam na vivtari Krater dlya vina 360 350 rokiv do n e mistit ridkisne zobrazhennya de skulptor vikonuye statuyu Gerakla a sam geroj ide na neyi podivitisya 52 Vidoma statuya Gerakla Farneze roboti Glikona 53 V Afinah ulyublenim syuzhetom bulo voznesinnya Gerakla pislya smerti Take zobrazhennya napriklad ye na frontoni 575 550 rokiv do n e de geroj shodit na Olimp 44 Rimlyani prikrashali statuyami ta barelyefami geroya publichni miscya Zobrazhennya Gerkulesa vidomi i v rimskih oselyah Obidni kimnati inodi prikrashali mozayichni zobrazhennya Gerkulesa sho vidpochivaye pislya peremogi nad svoyimi vorogami 48 Obraz Gerakla ospivali grecki poeti Sofokl Trahinyanki Filoktet Evripid Nesamovitij Gerakl Geraklidi V rimskij literaturi ulyublenimi istoriyami pro Gerkulesa buli jogo podvigi Krim togo visvitlyuvalasya jogo borotba z rozbijnikom Kakom 54 Hocha religijne znachennya Gerkulesa zmenshuvalosya za piznoyi antichnosti jogo obraz dosit trivalij chas zalishavsya populyarnim yak u yazichnikiv tak i hristiyan yak simvol chesnot Todi yak jogo monumentalni zobrazhennya znikali Gerkules stav malyuvatisya chi virizblyatisya na tarilkah plyashkah meblyah yuvelirnih virobah 48 Pislya antichnosti Redaguvati nbsp Gerkules i stimfalijski ptahi na gobeleni blizko 1528 rokuSerednovichni zobrazhennya Gerakla chi Gerkulesa bilshistyu vidomi za gobelenami rizblennyam po slonovij kistci 50 Vidomi gravyuri Gerakla v epohu Vidrodzhennya vikonuvali Franchesko Rosselli Hrisofano Martini Dzhovanni Yakopo Karalo Yakob Bos Ugo da Karpi Gendrik Golcius 52 Cikl podvigiv zhivopisno proilyustruvali Lukas Kranh i Fransisko de Surbaran Na kartinah Annibale Karrachchi geroj bilsh alegorichnij vin sidit na kameni a Chesnota vkazuye jomu shlyah Korolivski dvori po vsij Yevropi buli prikrasheni gobelenami sho opisuvali podvigi Gerakla Z pomizh nih vidomij gobelen zamovlenij u 1535 roci Mariyeyu Ugorskoyu i velika kolekciya sho nalezhala anglijskomu korolyu Genrihu VIII 50 Jogo zgadki prisutni v poeziyah Petrarki Bokachcho Enrike de Villeni P yetro Andrea di Bassi Raulya Lefevr Dzhilo Gregorio Dzhiraldi Dzhovanni Battisti Dzhiraldi P yera de Ronsara Anonimna poema Dvanadcyat triumfiv Genriha VII porivnyuye z Geraklom anglijskogo korolya 50 Znahidka antichnoyi skulpturi Gerakla v 1546 roci v termah Karakalli nadihnula podalshi skulpturi Rubens vikoristovuvav yiyi yak model dlya eskizu Triumfu Gerakla nad rozbratom zobrazhuvav geroya yakij vikonuye podvigi borotbu z Nemejskim levom podorozhi u sad Gesperid Jogo inshi vidomi skulpturi ce Gerakl u Omfali ta P yanij Gerkules sho nagaduye Gerakla z greckoyi komediyi Vinchenco de Rossi buv avtorom Fontanu Dvanadcyati podvigiv u Palacco Vekkio 50 U XVII XVIII st sposterigayetsya shirokij interes do dramaturgichnogo traktuvannya prigod Gerakla deyaki cherpali nathnennya z greckoyi ta rimskoyi tragediyi ta komediyi deyaki buli pokladeni na muziku Trahinyanki Sofokla buli adaptovani u Franciyi Zhanom de Rotru yak Vmirayuchij Gerkules 1635 Franchesko Kavalli napisav Zakohanogo Gerkulesa 1662 na vesillya Lyudovika XIV z Mariyeyu Terezoyu Ispanskoyu Gerakl Luyidzhi Rikkoboni 1717 maye naprochud netragichnij pidhid do istoriyi todi yak oratoriya Gendelya Gerkules 1745 pidnosila apofeoz geroya Tema viboru Gerakla povtoryuyetsya u riznih muzichnih zhanrah u deyakih vipadkah napisanih specialno dlya navchannya molodih dvoryan Kantata Baha Gerkules na rozdorizhzhi 1733 bula napisana na 11 j den narodzhennya kronprinca Saksoniyi Fridriha Kristiana 50 Za Prosvitnictva zdobula podalshe poshirennya tema viboru Gerakla yak na kartinah Paolo de Mattejsa Anzheliki Kaufmann i Dzhoshua Rejnoldsa U Versali Fransua Lemuan vikonav rozpis na steli Apofeoz Gerakla urochisto vidkritij v 1736 roci korolem Lyudovikom XV V Rimi Kristof Unterberger zobraziv apofeoz Gerakla otochenij scenami jogo zhittya ta smerti Volter rozglyadav Gerakla yak intelektuala sho boretsya z Gidroyu fanatizmu V toj zhe chas zris interes do temnogo amoralnogo boku geroya Skulpturna grupa Antonio Kanovi Gerkules i Lihas 1795 1815 zokrema pokazuye tri sceni bozhevillya Gerakla V Greciyi v 1790 h rokah Gerakl stav simvolom revolyucijnoyi nezalezhnosti vid Osmanskoyi imperiyi Vin buv zobrazhenij na gerbi azh do skasuvannya greckoyi monarhiyi v 1974 roci 50 nbsp Gerkules i muza kartina Eberharda Vehtera mizh 1805 ta 1810 rokamiLiteratura XIX storichchya ta piznishe prodovzhuye vikoristovuvati Gerakla v alegorichnih cilyah Fridrih Gelderlin pid vplivom Shillera ta Gegelya podav podvigi geroya yak simvol duhovnih zmagan lyudini U jogo Gimnovi Gerkulesu 1796 cya borotba pov yazana z nadiyeyu na bezsmertya a v Yedinomu 1802 Gerkules porivnyuyetsya z Hristom sho opisuyetsya yak ostannij iz greckih bogiv brat Dionisa ta Gerkulesa Poema Viktora Gyugo nadihnula na stvorennya simfonichnoyi poemi Pryalka Omfali 1869 Kamilya Sen Sansa yakij takozh napisav povist Yunist Gerkulesa 1877 V Olimpijskij vesni 1900 1910 shvejcarskogo poeta Karla Shpittelera Gerakl graye rol Hrista poslanogo Zevsom vryatuvati zanepale lyudstvo vtrachayuchi pri comu svoyu bozhestvennist ale stayuchi zrazkom lyudyanosti Dramatichna poema Dzhordzha Kebota Lodzha Gerakl 1908 mistit bagato prigod geroya yak alegorij podorozhi dushi do pravdi ta svobodi V seredini HH st Dzhejms Makoli vikoristav mif pro drugij podvig Gerakla yak priklad dlya dovoli pesimistichnih rozdumiv pro lyudstvo v Geroyi ta gidri zi zbirki virshiv Vidinnya ceremoniyi 1956 U greckij poeziyi Yannis Ritsos predstaviv duzhe lyudyanogo Gerakla pered oblichchyam suchasnih politichnih literaturnih i socialnih problem Satirichnij roman Fridriha Dyurrenmatta Gerakl i Avgiyevi stajni stvorenij spershu yak radiop yesa v 1954 roci insenizovanij u 1962 rozpovidaye pro rozcharovanogo Gerakla chiyi sprobi ochistiti Elidu vid gnoyu zrivaye misceva byurokratiya 50 U romanah Rika Riordana pro Persi Dzheksona Gerkules predstavlenij yak problematichna figura na pershij plan visuvayetsya zhorstoka storona jogo starodavnogo harakteru Tim chasom Gerkules u komiksah Marvel de vpershe z yavivsya v 1965 roci staye zasnovnikom komand supergeroyiv Chempioni 1970 ti Mesniki 1980 i ta Mogutni Mesniki 2000 i Vistava Zhorstokij i nizhnij 2004 2005 Martina Krimpa pokazuye Gerakla v roli suchasnogo generala borcya z teroristami A v Misteri Gerakli Sajmona Armitadzha 2001 roku Gerakl ce astronavt sho povertayetsya z kosmosu i strazhdaye vid PTSR 50 Geroj z yavlyayetsya v deyakih iz najpershih eksperimentiv iz kino 1909 1910 rokiv Nezabarom za nimi posliduvali Kabiriya Dzhovani Pastroni 1914 ta cila seriya italijskih filmiv u 1915 1926 rokah pro silacha Makista blizko pov yazanogo z Geraklom U SShA za uchastyu bodibilderiv znimalisya filmi Gerkules 1959 i Gerkules zvilnenij 1960 U 1960 h rokah z yavilisya desyatki variacij cih filmiv chasto dovoli vilno vidhodyachi vid davnogreckoyi osnovi Gerkules iz pusteli 1960 Gerkules i chornij pirat 1962 Gerkules proti misyachnih lyudej 1964 V filmi Gerakl zavojovuye Atlantidu 1961 pokazanij nezvichajnij ledachij Gerakl i chitke antiyaderne povidomlennya U 1990 h rokah buv populyarnij serial NBC Gerkules Legendarni podorozhi sho skladayetsya z p yati povnometrazhnih telefilmiv 1994 za yakimi posliduvali shist sezoniv u 1995 2000 rokah Gerkules u vikonanni Kevina Sorbo tut bilshe shozhij na romantichnogo geroya nizh jogo poperedniki Vin regulyarno z yavlyavsya takozh u spin ofi serialu Ksena princesa voyin 1995 2001 todi yak jogo molodshogo grav Rayan Gosling u seriali Yunij Gerkules 1998 1999 V multfilmi Gerkules 1997 Dzhona Maskera ta Rona Klementsa geroj chij obraz rozroblenij britanskim karikaturistom Dzheraldom Skarfom nagaduye pop spivaka i viyavlyayetsya zakonnim sinom Zevsa ta Geri Todi yak miniserial NBC Gerakl 2005 pokazuye batkom geroj veletnya Anteya ta vklyuchaye vbivstvo nim vlasnih ditej Na vidminu vid nogo u seriali BBC Atlantida 2013 2015 zobrazhenij tovstij Gerkules sered tovarishiv Yasona yaki lyublyat yisti piti ta grati v azartni igri za tradiciyeyu antichnoyi komediyi 50 Z im yam Gerakla pov yazani krilati vislovi dijti do Gerkulesovih stovpiv dijti do krayu gerkulesova pracya tyazhka pracya Iraklij choloviche hristiyanske im ya yake pohodit vid Gerakla V Ukrayini Redaguvati nbsp Skulptura v UzhgorodiZgidno z odniyeyu iz legend Gerakl vidviduvav teritoriyu ninishnoyi Yevpatoriyi Kerkinitidi V Yevpatoriyi bulo znajdeno sim vapnyakovih relyefiv yaki zobrazhuyut geroya za vidpochinkom Na kozhnomu z barelyefiv Gerakl trimaye kelih vina v ruci Na hersoneskih monetah IV III st do n e zustrichayutsya zobrazhennya golovi Gerakla 55 Drugij podvig geroya ilyustruye skulpturna kompoziciya poshkodzhena v 2021 XVIII st avtorstva Pinzelya na Buchackij ratushi de zobrazheno yak Gerakl dolaye gidru 56 Chavunna statuya Gerakla ye takozh v Uzhgorodskomu zamku Vona vidlita 1842 roku j takozh ilyustruye drugij podvig geroya 57 Takozh za odniyeyu z legend Gerakl vvazhayetsya prabatkom Skifskogo narodu yakij zhiv na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Yiyi racionalnij variant polyagaye v tomu sho skifi poklonyalisya svoyemu ekvivalentu Gerakla mozhlivo Targitayu 58 Div takozh RedaguvatiTerakotovij Gerakl iz KerchiPrimitki Redaguvati Graves Robert 15 travnya 2018 The Greek Myths The Complete and Definitive Edition angl National Geographic Books s 118 ISBN 978 0 241 98235 8 Apollodor II 4 5 6 Gesiod Shit Gerakla 11 i dali Gesiod Shit Gerakla 1 56 Apollodor II 4 7 8 Gigin Mifi 29 Pindar Istimijski odi VII 5 i dali Lukian Rozmovi bogiv X Gesiod Shit Gerakla 1 56 Apollodor II 4 7 8 Gigin Cit tv 29 Gomer Iliada XIX 95 i dali Apollodor II 4 5 Plavt Amfitrion 1096 Diodor Sicilijskij IV 10 Gomer XIX 115 i dali 91 Diodor Sicilijskij IV 9 Pavsanij IX 11 1 2 Ovidij Metamorfozi IX 285 i dali Elian Pro tvarin XII 5 Antonin Liberal Peretvorennya 29 Apollodor II 4 8 Feokrit Idiliyi XXIV Eratosfen Peretvorennya na zirki 44 Gigin Poetichna astronomiya II 43 Diodor Sicilijskij IV 10 Apollodor II 4 11 Diodor Sicilijskij IV 10 Diodor Sicilijskij IV 18 7 Pavsanij IX 26 1 Diodor Sicilijskij IV 11 Apollodor Cit tv Apollonij Rodoskij Argonavtika Apollodor II 5 11 i 5 12 Plutarh Pro lyubov 9 Apollodor II 6 1 Pavsanij H 29 3 Apollodor Cit tv Sofokl Cit tv 271 Gomer Cit ta i sholiyi Diodor Sicilijskij Cit tv Psevdo Apollodor Mifologichna biblioteka II 7 7 Apollodor Cit tv Pavsanij X I 3 4 Gigin Cit tv 32 Apollodor Cit tv Gigin Cit tv Pavsanij II 21 3 Diodor Sicilijskij Cit tv Ovidij Geroidi IX 54 i dali Lukian Razmovi bogiv 13 Plutarh Chi varto staromu zajmatisya derzhavnimi spravami 4 Ovidij fasti II 305 Apollodor Cit tv Gigin Cit tv Lukian Pro zhertvoprinesennya 4 Cec Cit tv Diodor Sicilijskij Cit tv Servij Komentari do Eneyidi Vergiliya III Z Diodor Sicilijskij IV 42 Cec Cit tv 34 Valerij Flakk 11 487 Gigin Cit tv Apollodor II 5 9 Gellanik Cit zi Sholiyi do Iliadi Gomera HH 146 Diodor Sicilijskij IV 32 Cec Cit tv 337 Apollodor Cit tv Gigin Cit tv 89 Gomer Iliada V 638 Servij Cit tv III 3 Pavsanij VIII 25 5 i V 3 1 Apollodor II 7 2 Servij Komentari do Eneyidi Vergiliya VII Cec Sholiyi do Likofrona 40 Pindar Cit tv H 43 i dali Cec Cit tv 41 Gigin Cit tv 273 Diodor Sicilijskij Cit tv Pindar Cit tv H 60 i dali Pavsanij V 8 1 Cec Cit tv 41 Sholiyi do Olimpijskih od Pindara III 35 i V 6 Strabon VIII 3 33 Pavsanij VI 22 3 Gomer Iliada XI 671 i dali 756 Apollodor II 7 3 Pavsanij III 15 3 III 19 7 III 20 5 i VIII 53 3 Pavsanij III 15 7 III 19 7 i VIII 53 3 Gigin Mifi 31 Laktancij Placid Sholiyi do Fivaidi Staciya IV 106 Apollodor II 7 6 Sofokl Cit tv 555 561 Ovidij Cit tv IX 101 i dali Diodor Sicilijskij IV 36 Eshil Prometej rozkutij Gigin Astronomiya II 15 5 Sofokl Cit tv 460 751 Gigin Mifi 36 Ovidij Metamorfozi IX 155 i cl Gigin Cit tv 36 Sofokl Cit tv 783 i dali Apollodor II 7 7 Plinij Prirodna istoriya XXV 21 Diodor Sicilijskij IV 38 Ovidij Cit tv IX 241 273 Apollodor Cit tv Gigin Cit tv Pavsanij III 18 7 Diodor Sicilijskij IV 39 Pindar Istimijski odi IV 59 i Nemejski odi H 18 Apollodor Cit tv Cec Cit tv 1349 1350 Gomer Odisseya XI 601 i dali Marin Antonio Ignacio Molina 2021 Heracles and the mastery of gepgraphical space The Oxford Handbook of Heracles angl Oxford University Press s 409 417 ISBN 978 0 19 065098 8 a b v g Larson Jennifer 2021 The Greek cult of Heracles The Oxford Handbook of Heracles angl Oxford University Press s 447 463 ISBN 978 0 19 065098 8 Djurslev Christian Thrue 2021 Heracles Macedon and Alexander the Great The Oxford Handbook of Heracles angl Oxford University Press s 432 446 ISBN 978 0 19 065098 8 Livij Aleksandr 2 1 a b Siwicki Christopher 2021 The Roman cult of Hercules The Oxford Handbook of Heracles angl Oxford University Press s 489 506 ISBN 978 0 19 065098 8 a b v g d Eppinger Alexandra 2021 The early christian Hercules The Oxford Handbook of Heracles angl Oxford University Press s 522 539 ISBN 978 0 19 065098 8 Seal Graham Encyclopedia of Folk Heroes ABC CLIO 2001 347 pages eBook ISBN 978 1576072165 angl a b v g d e zh i k l Stafford Emma 2021 The reception of Heracles The Oxford Handbook of Heracles angl Oxford University Press s 540 555 ISBN 978 0 19 065098 8 Lopes Antonio Orlando Dourado 31 grudnya 2018 Heracles s weariness and apotheosis in Classical Greek art Synthesis 25 2 s e042 ISSN 1851 779X doi 10 24215 1851779Xe042 Procitovano 13 sichnya 2023 a b Herakles Hercules www metmuseum org Procitovano 13 sichnya 2023 Glicone nell Enciclopedia Treccani www treccani it it IT Procitovano 13 sichnya 2023 Ogden Daniel 2021 The Oxford Handbook of Heracles angl Oxford University Press s 380 381 ISBN 978 0 19 065098 8 Zubar V M 2004 O haraktere kulta Gerakla v Hersonesskom gosudarstve v ellinisticheskij period T II Sankt Peterburg s 131 135 Iz ratushi Buchacha obvalilas ostannya skulptura Pinzelya Suspilne 2 chervnya 2021 Procitovano 15 sichnya 2023 GERAKL SIMVOL UZhGORODSKOGO ZAMKU TA MUZEYu Procitovano 15 sichnya 2023 Foundation Encyclopaedia Iranica Welcome to Encyclopaedia Iranica iranicaonline org amer Procitovano 16 sichnya 2023 Literatura RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu GeraklSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Graves Robert The Greek Myths The Complete and Definitive Edition Penguin UK 2018 784 p Posilannya RedaguvatiGerakl Gerkules Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 235 236 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gerakl amp oldid 39858825