www.wikidata.uk-ua.nina.az

Патрицій Патри цій лат patricius від pater батько тобто нащадок батьків представник знатних родів у Стародавньому Римі У

Патрицій

Патри́цій (лат. patricius — від pater — «батько», тобто «нащадок батьків») — представник знатних родів у Стародавньому Римі. У ширшому значенні — людина шляхетного походження.

Античність

У Стародавньому Римі спочатку до патриціїв відносили усе корінне населення, що входило до родової общини і становило римський народ (лат. Populus Romanus Quiritium), яке протистояло плебеям. Після виділення з роду вельможних патріархальних сімей до патриціїв почала належати тільки родова аристократія, предки якої колись становили царський сенат. Належність до родової аристократії можна було отримати тільки за правом народження, або шляхом всиновлення чи нагородження. Це право втрачалося після смерті або через обмеження в правах.

З кінця VI століття до н. е. патриції перетворилися на панівний клас — стан Римської республіки. Економічною основою їх могутності було виняткове право на використання суспільної землі (ager publicus).

Після включення плебеїв до складу римського народу і зрівнянні їх у правах з патриціями (поч. ІІІ ст. до н. е.), верхівка патриціїв, або патриціата, і плебса, обʼєднавшись, утворили нобілітет.

В епоху ранньої Імперії виник новий патриціат, який склав привілейовану частину сенаторського стану. До нього входили висунуті імператором уродженці Італії та провінцій. На цей час старі патриціанські роди вимерли, і стан поповнився за рахунок неофітів, «аристократії за листами», яким імператор дав патриціанський титул як нагороду за службу (цей процес почав ще Юлій Цезар).

В епоху пізньої Імперії уроджених патриціїв майже не залишилося, а титулом патриція нагороджував тільки сам імператор. Цей титул був одним з найвищих звань у державі, але вже не був пов'язаний з певною посадою.

Див. також

Середньовічна Німеччина

«Патриціями» (нім. Patrizier) також називалися вищі верстви імперського міського бюргерства, представники купецької знаті, чиновництва магістратів.

Патриціату (нім. Patriziat) належала фінансова, політико-адміністративна та судова влада в імперських та вільних містах. Вони, як правило, складали Міську раду (нім. StadtRat, Bürgerschaft), очолювали найважливіші міські заклади, обиралися сенаторами.

За соціальним станом патриції прирівнювалися до феодальної дворянської аристократії (нім. Adel, Adelstand), але з нею ніколи не змішувалися.

Середньовічна Україна

Патриціату належала фінансова, політико-адміністративна та судова влада в королівських та вільних містах, зокрема, Львові.

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Patri cij lat patricius vid pater batko tobto nashadok batkiv predstavnik znatnih rodiv u Starodavnomu Rimi U shirshomu znachenni lyudina shlyahetnogo pohodzhennya Zmist 1 Antichnist 2 Div takozh 3 Serednovichna Nimechchina 4 Serednovichna Ukrayina 5 Dzherela 6 PosilannyaAntichnist RedaguvatiU Starodavnomu Rimi spochatku do patriciyiv vidnosili use korinne naselennya sho vhodilo do rodovoyi obshini i stanovilo rimskij narod lat Populus Romanus Quiritium yake protistoyalo plebeyam Pislya vidilennya z rodu velmozhnih patriarhalnih simej do patriciyiv pochala nalezhati tilki rodova aristokratiya predki yakoyi kolis stanovili carskij senat Nalezhnist do rodovoyi aristokratiyi mozhna bulo otrimati tilki za pravom narodzhennya abo shlyahom vsinovlennya chi nagorodzhennya Ce pravo vtrachalosya pislya smerti abo cherez obmezhennya v pravah Z kincya VI stolittya do n e patriciyi peretvorilisya na panivnij klas stan Rimskoyi respubliki Ekonomichnoyu osnovoyu yih mogutnosti bulo vinyatkove pravo na vikoristannya suspilnoyi zemli ager publicus Pislya vklyuchennya plebeyiv do skladu rimskogo narodu i zrivnyanni yih u pravah z patriciyami poch III st do n e verhivka patriciyiv abo patriciata i plebsa obʼyednavshis utvorili nobilitet V epohu rannoyi Imperiyi vinik novij patriciat yakij sklav privilejovanu chastinu senatorskogo stanu Do nogo vhodili visunuti imperatorom urodzhenci Italiyi ta provincij Na cej chas stari patricianski rodi vimerli i stan popovnivsya za rahunok neofitiv aristokratiyi za listami yakim imperator dav patricianskij titul yak nagorodu za sluzhbu cej proces pochav she Yulij Cezar V epohu piznoyi Imperiyi urodzhenih patriciyiv majzhe ne zalishilosya a titulom patriciya nagorodzhuvav tilki sam imperator Cej titul buv odnim z najvishih zvan u derzhavi ale vzhe ne buv pov yazanij z pevnoyu posadoyu Div takozh RedaguvatiSpisok patricianskih rodiv Starodavnogo Rimu Patrikij Patrikiya hristiyanski imena sho bukvalno oznachayut patricij patriciya Serednovichna Nimechchina Redaguvati Patriciyami nim Patrizier takozh nazivalisya vishi verstvi imperskogo miskogo byurgerstva predstavniki kupeckoyi znati chinovnictva magistrativ Patriciatu nim Patriziat nalezhala finansova politiko administrativna ta sudova vlada v imperskih ta vilnih mistah Voni yak pravilo skladali Misku radu nim StadtRat Burgerschaft ocholyuvali najvazhlivishi miski zakladi obiralisya senatorami Za socialnim stanom patriciyi pririvnyuvalisya do feodalnoyi dvoryanskoyi aristokratiyi nim Adel Adelstand ale z neyu nikoli ne zmishuvalisya Serednovichna Ukrayina RedaguvatiPatriciatu nalezhala finansova politiko administrativna ta sudova vlada v korolivskih ta vilnih mistah zokrema Lvovi Dzherela RedaguvatiKapral M M Patriciat Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 94 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 B I Tishik Patriciat Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Posilannya RedaguvatiPatriciyi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Patriciyi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1310 1000 ekz Patriciyi Enciklopedichnij Slovnik F A Brokgauza ta I A Yefrona u 86 tt SPb 1890 1907 on line Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Patricij amp oldid 35262286