www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціальний клас Поняття соціальний клас описує в соціології великі групи людей які виділяються спільними особливо економ

Соціальний клас

Поняття соціальний клас описує в соціології великі групи людей, які виділяються спільними, особливо економічними прикметами, але часто також специфічним відчуттям колективної приналежності або класовою свідомістю. Поняття соціального класу набагато сильніше, ніж поняття соціального середовища чи прошарку і, бувши поміж іншого використовуваним Карлом Марксом, наголошує на відносинах пригноблення і експлуатації. В соціології триває дискусія про точне визначення класу і про те, яке з понять — клас, прошарок чи середовище — краще описує поділ соціальної структури суспільства.

Рання історія поняття

Римські цензори використовували слово classis для поділу населення на групи платників податків. Воно йшло від assidui (осілі платоспроможні громадяни з власністю коштом більше 100 000 асів) до proletarii, єдине значення яких для держави відзначалося виробництвом численного потомства — майбутніх громадян Риму.

Пізніше з 16 ст. поняття клас продовжує використовуватись в значенні градації, категоризації. Зокрема «клас» використовувався Адамом Фергюсоном та Джоном Міллером для означення суспільних прошарків за рангом і власністю. В цьому значенні (як взаємозамінюваний синонім щодо поняття суспільного стану) на початку 18 ст. він знаходиться в усіх європейських мовах, зокрема в класичній політекономії та англійській соціальній філософії 18 ст.

В Британії у 19 ст. майновими класами — за давньоримським зразком — називали суспільні верстви, що відрізнялися між собою не походженням (ці верстви іменували станами), а статками. До вищого, найзаможнішого класу, представленого в парламенті, скажімо, не потрапляла навіть більшість фабрикантів. Підприємців вважали «середнім класом». Для найбіднішої верстви — найманих робітників — використовували римську назву пролетарії. Звідси походить і визначення «класової держави», як держави, в якій громадяни мають різні права в залежності від рівня їхніх доходів..

З часом, однак, поширилося й інше розуміння слова «клас». Суспільними класами (на відміну від майнових) стали називати великі групи людей, що відрізнялися між собою не статками, а джерелами доходів та місцем у суспільстві. Цю традицію започаткував Давид Рікардо, який почав свою головну працю з визначення того, що в суспільстві є три великі класи (земельні власники, капіталісти, робітники), які через різні джерела доходу (земельна рента, прибуток, зарплата) ділять суспільне багатство. Французькі історики Франсуа Гізо, Огюстен Тьєррі і Адольф Тьєр стали засновниками особливої «класової теорії», згідно з якою політична боротьба насправді є лише наслідком боротьби суспільних класів. Так, під час Великої французької революції, за їхніми твердженнями, перемагала буржуазія, а за доби Реставрації — шляхта.

На пізнішу марксистську концепцію класів у 19 ст. великий вплив справили також погляди соціалістів-утопістів (таких як Анрі Сен-Сімон, Шарль Фур'є) та відомого німецького економіста і філософа Лоренца фон Штайна.

Класова теорія Карла Маркса

Не зважаючи на часте ототожнення концепції класу із Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом та визначельне значення їхніх концепцій у розвитку класової теорії в пізнішому марксизмі, самі основоположники марксизму (Маркс і Енгельс) не здійснили систематизованого викладу своєї класової теорії суспільства в якомусь одному місці. Її положення розпорошені в їх працях. Третій том «Капіталу» завершується саме главою 52 «Класи», яка лишилася не дописаною Марксом. Він встиг зазначити наступне: «Власники однієї лише робочої сили, власники капіталу й земельні власники, відповідними джерелами доходів яких є заробітна плата, прибуток і земельна рента, таким чином, наймані робітники, капіталісти й земельні власники, утворюють три великі класи сучасного суспільства, заснованого на капіталістичному способі виробництва» (таким чином, тут у цілому повторюється класик політекономії Рікардо).

Загалом, вживання поняття «клас» Марксом можна на:

  • Ранні роботи — тут він описує конкретні класи в певних суспільства. Наприклад, як в роботах «Класова боротьба у Франції з 1848 р. по 1850 р.» або «18 брюмера Луї Бонапарта», де працює із підсумками революції 1848, її наслідками та причинами. Тут Маркс визначає клас не доконечно економічно, а називає спільні умови існування в усій сукупності такими, що відділяють один клас від іншого. Сюди належать, наприклад, їхні стилі життя, їхні інтереси, освіта, їхня політична організація.
  • Пізні роботи — в них (як наприклад в «Капіталі») він абстрактніше описує різні класи як результат виробничих відносин капіталізму. Тут Маркс намагається не лише емпірично описати відповідні групи населення, але й пояснити системне походження такого поділу. Для цього він вдається до побудови трудової теорії вартості і теорії класової боротьби.

Трудова теорія вартості

Маркс виходить з того, що робоча сила сама створює вартість. Тобто згідно з цією теорією, робоча сила, яка продається найманими робітниками, є єдиним товаром, чия мінова вартість полягає в тому, щоб створити вартості більше, ніж вона сам володіє. Таким чином, вартість робочої сили як товару буде дорівнювати вартості всіх інших товарів через суспільно-необхідний для їх виготовлення робочий час. В даному випадку це означає, що вартість товару робочої сили відповідає вартості всіх товарів, яких потребує робітник, щоб відновлюватись (включно із сім'єю чи іншими утриманцями). Звісно робітники можуть працювати довше, коли це необхідно, щоб виробляти лише екваваленти власного відтворення. Тому:

  • робітники працюють під контролем капіталістів, які купують їхню робочу силу, а потім використовують її в своїх інтересах;
  • продукт цієї роботи стає власністю капіталістів, не робітників.

Додаткова вартість з'являється, коли капітал змушує робочу силу працювати довше, ніж це було би необхідно для її відновлення. А отже і трудовий день робітника розсипається на дві частини: на необхідну роботу в оплачуваній частині, яка потрібна для відтворення вартості робочої сили, і на додаткову роботу в неоплачуваній частині, в якій робітник працює для капіталіста.

Капіталісти за допомогою методів і шляхів постійно шукають, як збільшити неоплачувану частину робочого дня щодо оплачуваного. Для цього є дві можливості:

  1. Підняття абсолютної доданої вартості за допомогою подовження робочого дня.
  2. Підняття відносної доданої вартості за допомогою розтягнення тієї частини робочого дня, коли робітник працює для капіталіста.

Таким чином капіталісти знаходяться в стані присвоєння створеної робітниками продукції. Ці якісно різні позиції всередині капіталістичних процесів виробництва Маркс описав як його провідні класи: клас найманих робітників і клас капіталістів.

Однак капіталісти споживають не всю додаткову вартість, а реінвестують її частину і перетворюють її назад в капітал. Отже, одна частина додаткової вартості споживається, а інша слугує накопичувальним капіталом. Це веде того, що поділ між робітниками і капіталістами відтворюється все далі і є стійким. Робітники не можуть присвоювати собі працю інших. Тому їх зарплати вистачає зазвичай тільки для відтворення власної робочої сили. Звідси, робітники і капіталісти розташовуються як протилежні класи щодо одного, чиї витоки постійно заново створюються в ході процесів накопичення.

Класова боротьба

Теорія класової боротьби займає одне із центральних місць у Марксовому матеріалістичному розумінні історії, яке Фрідріх Енгельс охрестив історичним матеріалізмом. Виникнення класів стає можливим тільки тоді, коли зростання продуктивності праці призводить до появи додаткового продукту, а спільна власність на засоби виробництва змінюється приватною; з появою останньої фактом стає і майнова нерівність. Однак ключовим для поділу на класи виступає суспільний розподіл праці — на розумову та фізичну, на управлінську та виконавчу, на кваліфіковану та некваліфіковану. Фрідріх Енгельс зазначав, що у центрі класової боротьби знаходяться процеси виробництва та споживання, але її неможливо звести до самої лише економічної сфери:

В цілому, за Марксом поділ на класи та їхню боротьбу поміж собою в різних історичних суспільствах можна охарактеризувати наступним чином:

Суспільно-економічна формація Провідні класи Додаткові класи
Первісне суспільство жодних
Азійський спосіб виробництва Державна бюрократія — особисто вільні селяни Раби; ремісники; торговці, наймані робітники.
Рабовласницьке суспільство Рабовласники — Раби Вільні селяни (наприклад, зевгіти) і ремісники; наймані робітники (наприклад, в античних мануфактурах).
Феодалізм Феодали — Невільні селяни (наприклад, кріпаки) Купці (буржуа); цехові ремісники; «вчені люди» і юристи; наймані робітники (наприклад, військові найманці)
Капіталізм Буржуазія — Пролетаріат Великі землевласники, селяни, сільськогосподарські робітники (бурлаки і батраки); дрібні міщани (дрібні купці, ремісники); люмпен-пролетаріат («класовий»-характер спірний).

Класи за Максом Вебером

Макс Вебер сформулював теорію трикомпонентної стратифікації, яка характеризує політичну владу як взаємодію між «класом», «статусом» і «груповою владою». Вебер вважав, що класова позиція визначається, виходячи з навичок та освіти людини, а не їх відношення до засобів виробництва. І Маркс, і Вебер заявляли по те, що соціальне розшарування це негативне явище. Однак перший вважав, що стратифікація зникне разом з капіталізмом і приватною власністю, натомість Вебер висновував, що рішення полягає в наданні рівних можливостей в рамках капіталістичної системи.

Вебер дійшов до більшості зі своїх ключових понять по соціальній стратифікації, досліджуючи соціальну структуру Німеччини. Він зазначив, що на відміну від теорій Маркса, стратифікація заснована на чомусь більше, ніж просто на власності та капіталі. Наприклад, часто представникам аристократії, які мають політичну владу, не вистачає економічного капіталу. А деяким багатим сім'ям не вистачає престижу та влади, наприклад, тому, що вони євреї.

Вебер розробив три незалежні фактори, що формують його теорію стратифікації: клас, статус та влада:

  • клас: економічне становище людини в суспільстві. Вебер відрізняється від Маркса в тому, що він не надає цьому фактору пріорітетне значення. Наприклад, менеджери корпорацій, які фактично контролюють фірми, хоча ними не володіють.
  • статус: престиж людини, соціальна повага у суспільстві. Соціальний статус не обов'язково конвертується в економічний капітал. Поети чи святі, наприклад, можуть мати величезний вплив на суспільство, проте майже не отримувати матеріальної винагороди.
  • влада: можливість особи цілеспрямовано виконувати свою діяльність, незважаючи на опір інших. Наприклад, працюючі в державному апараті можуть не мати власності чи володіти статусом, але розпоряжатись певною владою.

Класи за П'єром Бурдьє

Видатний сучасний французький соціолог П'єр Бурдьє слідом за Марксом та Енґельсом розпочинав своє виокремлення класів з визначення груп, що мають схоже становище у соціальному просторі. Такі групи, які передусім є плодом інтелектуальної роботи дослідника, Бурдьє називає «класами на папері» (або низкою синонімів: «теоретичний», «можливий», «сконструйований» клас). Це — групи, що мають найбільші шанси за певних умов стати класами у власному сенсі слова, тобто реальними суб'єктами суспільно-історичного процесу.

Таким чином, першою умовою існування класу є спільність соціальної позиції членів класу, «котрі, бувши розміщені у схожих умовах і підпорядковані схожим зумовленостям, мають всі шанси для володіння схожими диспозиціями й інтересами і, отже, для вироблення схожої практики і посідання схожих позицій». Другою умовою класу, за Бурдьє, є наявність у даної групи спільного габітусу (матриці сприйняттів і класифікувальних практик), що є найважливішим опосередкованим елементом у формуванні будь-якої колективної ідентифікації. Габітус («інкорпорований клас») впливає на політичні думки і поведінку даних класів, на утворювані в рамках цих класів стилі життя і способи споживання. Третя умова, за дотримання якої клас стає реальною дієвою силою («мобілізованим», «реальним» класом, готовим до боротьби), — це усвідомлення членами класу своєї спільності як групи, що має власні інтереси(відмінні від інших) і готова їх захищати. Потім клас має сформувати групу своїх представників (партію чи аналогічну організацію), надзвичайною метою якої є власне захист класових інтересів.

Саме політична організація робить клас «видимим», виокремленим і помітним суб'єктом політичної боротьби, позаяк вона говорить і діє від імені класу. Партія має сформулювати ідеологію класу, тобто подати таке бачення соціального світу, в якому за класом було б закріплене місце в соціальній структурі й увиразнена значимість його інтересів. Своєю чергою, класову боротьбу Бурдьє розглядає не лише як боротьбу двох класів у процесі розподілу доданої вартості (як у моделі Маркса), а як різні форми конфліктів у всіх соціальних полях — економічному, політичному, культурному (в системі освіти, практиці дозвілля, стратегіях розваги, в одязі, їжі), де домінантні класи здійснюють різні типи символічної влади, намагаючись завоювати леґітимність.

Примітки

  1. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.124
  2. Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.132
  3. Маркс Карл. Капитал. Критика политической экономии. Т. 1. Процесс производства капитала. — М.: Политиздат, 1983. — с. 779.
  4. Max Koch: Vom Strukturwandel einer Klassengesellschaft. Westfälisches Dampfboot, Münster 1994,  ISBN 3-929586-34-7, S. 22
  5. Денис Пілаш. ТЕОРІЇ КЛАСОВОЇ БОРОТЬБИ ТА ЇХ КРИТИКА. — Журнал соціальної критики «Спільне».
  6. Энгельс Фридрих. Предисловие к третьему немецкому изданию работы К. Маркса «Восемнадцатое брюмера Луи Бонапарта» // К. Маркс, Ф. Энгельс, Собр. соч., изд. 2, т. 21., с. 259.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Jones, Helen (1997). Towards a classless society?. Psychology Press. с. 4. ISBN 978-0-415-15331-7. 
  8. Leander, Anna (2001). class, Weberian approaches to. У Jones, R.J. Barry. Routledge Encyclopedia of International Political Economy: Entries A-F. Taylor & Francis. с. 227. ISBN 978-0-415-24350-6. 
  9. Stark, Rodney (2007). Sociology (вид. Tenth edition). Thompson Wadsworth. 
  10. Симончук О. Класова дія: тенденції формування соціальних класів в Україні \\ Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2011, № 4. С.52-53. — http://www.simonchuk.kiev.ua/ukr/Klasova_diya_2011.pdf [ 16 січня 2014 у Wayback Machine.]

Див. також

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ponyattya socialnij klas opisuye v sociologiyi veliki grupi lyudej yaki vidilyayutsya spilnimi osoblivo ekonomichnimi prikmetami ale chasto takozh specifichnim vidchuttyam kolektivnoyi prinalezhnosti abo klasovoyu svidomistyu Ponyattya socialnogo klasu nabagato silnishe nizh ponyattya socialnogo seredovisha chi prosharku i buvshi pomizh inshogo vikoristovuvanim Karlom Marksom nagoloshuye na vidnosinah prignoblennya i ekspluataciyi V sociologiyi trivaye diskusiya pro tochne viznachennya klasu i pro te yake z ponyat klas prosharok chi seredovishe krashe opisuye podil socialnoyi strukturi suspilstva Zmist 1 Rannya istoriya ponyattya 2 Klasova teoriya Karla Marksa 2 1 Trudova teoriya vartosti 2 2 Klasova borotba 3 Klasi za Maksom Veberom 4 Klasi za P yerom Burdye 5 Primitki 6 Div takozh 7 Literatura 8 PosilannyaRannya istoriya ponyattya RedaguvatiRimski cenzori vikoristovuvali slovo classis dlyapodilu naselennya na grupi platnikiv podatkiv Vono jshlo vid assidui osili platospromozhni gromadyani z vlasnistyu koshtom bilshe 100 000 asiv do proletarii yedine znachennya yakih dlya derzhavi vidznachalosya virobnictvom chislennogo potomstva majbutnih gromadyan Rimu Piznishe z 16 st ponyattya klas prodovzhuye vikoristovuvatis v znachenni gradaciyi kategorizaciyi Zokrema klas vikoristovuvavsya Adamom Fergyusonom ta Dzhonom Millerom dlya oznachennya suspilnih prosharkiv za rangom i vlasnistyu V comu znachenni yak vzayemozaminyuvanij sinonim shodo ponyattya suspilnogo stanu na pochatku 18 st vin znahoditsya v usih yevropejskih movah zokrema v klasichnij politekonomiyi ta anglijskij socialnij filosofiyi 18 st V Britaniyi u 19 st majnovimi klasami za davnorimskim zrazkom nazivali suspilni verstvi sho vidriznyalisya mizh soboyu ne pohodzhennyam ci verstvi imenuvali stanami a statkami Do vishogo najzamozhnishogo klasu predstavlenogo v parlamenti skazhimo ne potraplyala navit bilshist fabrikantiv Pidpriyemciv vvazhali serednim klasom Dlya najbidnishoyi verstvi najmanih robitnikiv vikoristovuvali rimsku nazvu proletariyi Zvidsi pohodit i viznachennya klasovoyi derzhavi yak derzhavi v yakij gromadyani mayut rizni prava v zalezhnosti vid rivnya yihnih dohodiv 1 Z chasom odnak poshirilosya j inshe rozuminnya slova klas Suspilnimi klasami na vidminu vid majnovih stali nazivati veliki grupi lyudej sho vidriznyalisya mizh soboyu ne statkami a dzherelami dohodiv ta miscem u suspilstvi Cyu tradiciyu zapochatkuvav David Rikardo yakij pochav svoyu golovnu pracyu z viznachennya togo sho v suspilstvi ye tri veliki klasi zemelni vlasniki kapitalisti robitniki yaki cherez rizni dzherela dohodu zemelna renta pributok zarplata dilyat suspilne bagatstvo Francuzki istoriki Fransua Gizo Ogyusten Tyerri i Adolf Tyer stali zasnovnikami osoblivoyi klasovoyi teoriyi zgidno z yakoyu politichna borotba naspravdi ye lishe naslidkom borotbi suspilnih klasiv Tak pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi za yihnimi tverdzhennyami peremagala burzhuaziya a za dobi Restavraciyi shlyahta 2 Na piznishu marksistsku koncepciyu klasiv u 19 st velikij vpliv spravili takozh poglyadi socialistiv utopistiv takih yak Anri Sen Simon Sharl Fur ye ta vidomogo nimeckogo ekonomista i filosofa Lorenca fon Shtajna Klasova teoriya Karla Marksa RedaguvatiNe zvazhayuchi na chaste ototozhnennya koncepciyi klasu iz Karlom Marksom i Fridrihom Engelsom ta viznachelne znachennya yihnih koncepcij u rozvitku klasovoyi teoriyi v piznishomu marksizmi sami osnovopolozhniki marksizmu Marks i Engels ne zdijsnili sistematizovanogo vikladu svoyeyi klasovoyi teoriyi suspilstva v yakomus odnomu misci Yiyi polozhennya rozporosheni v yih pracyah Tretij tom Kapitalu zavershuyetsya same glavoyu 52 Klasi yaka lishilasya ne dopisanoyu Marksom Vin vstig zaznachiti nastupne Vlasniki odniyeyi lishe robochoyi sili vlasniki kapitalu j zemelni vlasniki vidpovidnimi dzherelami dohodiv yakih ye zarobitna plata pributok i zemelna renta takim chinom najmani robitniki kapitalisti j zemelni vlasniki utvoryuyut tri veliki klasi suchasnogo suspilstva zasnovanogo na kapitalistichnomu sposobi virobnictva 3 takim chinom tut u cilomu povtoryuyetsya klasik politekonomiyi Rikardo Zagalom vzhivannya ponyattya klas Marksom mozhna na Ranni roboti tut vin opisuye konkretni klasi v pevnih suspilstva Napriklad yak v robotah Klasova borotba u Franciyi z 1848 r po 1850 r abo 18 bryumera Luyi Bonaparta de pracyuye iz pidsumkami revolyuciyi 1848 yiyi naslidkami ta prichinami Tut Marks viznachaye klas ne dokonechno ekonomichno a nazivaye spilni umovi isnuvannya v usij sukupnosti takimi sho viddilyayut odin klas vid inshogo Syudi nalezhat napriklad yihni stili zhittya yihni interesi osvita yihnya politichna organizaciya Pizni roboti v nih yak napriklad v Kapitali vin abstraktnishe opisuye rizni klasi yak rezultat virobnichih vidnosin kapitalizmu Tut Marks namagayetsya ne lishe empirichno opisati vidpovidni grupi naselennya ale j poyasniti sistemne pohodzhennya takogo podilu Dlya cogo vin vdayetsya do pobudovi trudovoyi teoriyi vartosti i teoriyi klasovoyi borotbi Trudova teoriya vartosti Redaguvati Dokladnishe Trudova teoriya vartostiMarks vihodit z togo sho robocha sila sama stvoryuye vartist Tobto zgidno z ciyeyu teoriyeyu robocha sila yaka prodayetsya najmanimi robitnikami ye yedinim tovarom chiya minova vartist polyagaye v tomu shob stvoriti vartosti bilshe nizh vona sam volodiye Takim chinom vartist robochoyi sili yak tovaru bude dorivnyuvati vartosti vsih inshih tovariv cherez suspilno neobhidnij dlya yih vigotovlennya robochij chas V danomu vipadku ce oznachaye sho vartist tovaru robochoyi sili vidpovidaye vartosti vsih tovariv yakih potrebuye robitnik shob vidnovlyuvatis vklyuchno iz sim yeyu chi inshimi utrimancyami Zvisno robitniki mozhut pracyuvati dovshe koli ce neobhidno shob viroblyati lishe ekvavalenti vlasnogo vidtvorennya Tomu robitniki pracyuyut pid kontrolem kapitalistiv yaki kupuyut yihnyu robochu silu a potim vikoristovuyut yiyi v svoyih interesah produkt ciyeyi roboti staye vlasnistyu kapitalistiv ne robitnikiv Dodatkova vartist z yavlyayetsya koli kapital zmushuye robochu silu pracyuvati dovshe nizh ce bulo bi neobhidno dlya yiyi vidnovlennya A otzhe i trudovij den robitnika rozsipayetsya na dvi chastini na neobhidnu robotu v oplachuvanij chastini yaka potribna dlya vidtvorennya vartosti robochoyi sili i na dodatkovu robotu v neoplachuvanij chastini v yakij robitnik pracyuye dlya kapitalista Kapitalisti za dopomogoyu metodiv i shlyahiv postijno shukayut yak zbilshiti neoplachuvanu chastinu robochogo dnya shodo oplachuvanogo Dlya cogo ye dvi mozhlivosti Pidnyattya absolyutnoyi dodanoyi vartosti za dopomogoyu podovzhennya robochogo dnya Pidnyattya vidnosnoyi dodanoyi vartosti za dopomogoyu roztyagnennya tiyeyi chastini robochogo dnya koli robitnik pracyuye dlya kapitalista Takim chinom kapitalisti znahodyatsya v stani prisvoyennya stvorenoyi robitnikami produkciyi Ci yakisno rizni poziciyi vseredini kapitalistichnih procesiv virobnictva Marks opisav yak jogo providni klasi klas najmanih robitnikiv i klas kapitalistiv 4 Odnak kapitalisti spozhivayut ne vsyu dodatkovu vartist a reinvestuyut yiyi chastinu i peretvoryuyut yiyi nazad v kapital Otzhe odna chastina dodatkovoyi vartosti spozhivayetsya a insha sluguye nakopichuvalnim kapitalom Ce vede togo sho podil mizh robitnikami i kapitalistami vidtvoryuyetsya vse dali i ye stijkim Robitniki ne mozhut prisvoyuvati sobi pracyu inshih Tomu yih zarplati vistachaye zazvichaj tilki dlya vidtvorennya vlasnoyi robochoyi sili Zvidsi robitniki i kapitalisti roztashovuyutsya yak protilezhni klasi shodo odnogo chiyi vitoki postijno zanovo stvoryuyutsya v hodi procesiv nakopichennya Klasova borotba Redaguvati Dokladnishe Klasova borotbaTeoriya klasovoyi borotbi zajmaye odne iz centralnih misc u Marksovomu materialistichnomu rozuminni istoriyi yake Fridrih Engels ohrestiv istorichnim materializmom Viniknennya klasiv staye mozhlivim tilki todi koli zrostannya produktivnosti praci prizvodit do poyavi dodatkovogo produktu a spilna vlasnist na zasobi virobnictva zminyuyetsya privatnoyu z poyavoyu ostannoyi faktom staye i majnova nerivnist Odnak klyuchovim dlya podilu na klasi vistupaye suspilnij rozpodil praci na rozumovu ta fizichnu na upravlinsku ta vikonavchu na kvalifikovanu ta nekvalifikovanu 5 Fridrih Engels zaznachav sho u centri klasovoyi borotbi znahodyatsya procesi virobnictva ta spozhivannya ale yiyi nemozhlivo zvesti do samoyi lishe ekonomichnoyi sferi usyaka istorichna borotba haj vona vedetsya v politichnij religijnij filosofskij chi yakij nebud inshij ideologichnij oblasti naspravdi ye lishe bilsh abo mensh yasnim virazhennyam borotbi suspilnih klasiv a isnuvannya cih klasiv ta razom iz tim yih zitknennya mizh soboyu u svoyu chergu obumovlyuyutsya stupenem rozvitku yih ekonomichnogo polozhennya harakterom ta sposobom virobnictva ta viznachenogo nim obminu 6 V cilomu za Marksom podil na klasi ta yihnyu borotbu pomizh soboyu v riznih istorichnih suspilstvah mozhna oharakterizuvati nastupnim chinom Suspilno ekonomichna formaciya Providni klasi Dodatkovi klasiPervisne suspilstvo zhodnihAzijskij sposib virobnictva Derzhavna byurokratiya osobisto vilni selyani Rabi remisniki torgovci najmani robitniki Rabovlasnicke suspilstvo Rabovlasniki Rabi Vilni selyani napriklad zevgiti i remisniki najmani robitniki napriklad v antichnih manufakturah Feodalizm Feodali Nevilni selyani napriklad kripaki Kupci burzhua cehovi remisniki vcheni lyudi i yuristi najmani robitniki napriklad vijskovi najmanci Kapitalizm Burzhuaziya Proletariat Veliki zemlevlasniki selyani silskogospodarski robitniki burlaki i batraki dribni mishani dribni kupci remisniki lyumpen proletariat klasovij harakter spirnij Klasi za Maksom Veberom RedaguvatiMaks Veber sformulyuvav teoriyu trikomponentnoyi stratifikaciyi yaka harakterizuye politichnu vladu yak vzayemodiyu mizh klasom statusom i grupovoyu vladoyu Veber vvazhav sho klasova poziciya viznachayetsya vihodyachi z navichok ta osviti lyudini a ne yih vidnoshennya do zasobiv virobnictva I Marks i Veber zayavlyali po te sho socialne rozsharuvannya ce negativne yavishe Odnak pershij vvazhav sho stratifikaciya znikne razom z kapitalizmom i privatnoyu vlasnistyu natomist Veber visnovuvav sho rishennya polyagaye v nadanni rivnih mozhlivostej v ramkah kapitalistichnoyi sistemi 7 8 Veber dijshov do bilshosti zi svoyih klyuchovih ponyat po socialnij stratifikaciyi doslidzhuyuchi socialnu strukturu Nimechchini Vin zaznachiv sho na vidminu vid teorij Marksa stratifikaciya zasnovana na chomus bilshe nizh prosto na vlasnosti ta kapitali Napriklad chasto predstavnikam aristokratiyi yaki mayut politichnu vladu ne vistachaye ekonomichnogo kapitalu A deyakim bagatim sim yam ne vistachaye prestizhu ta vladi napriklad tomu sho voni yevreyi Veber rozrobiv tri nezalezhni faktori sho formuyut jogo teoriyu stratifikaciyi klas status ta vlada 9 klas ekonomichne stanovishe lyudini v suspilstvi Veber vidriznyayetsya vid Marksa v tomu sho vin ne nadaye comu faktoru prioritetne znachennya Napriklad menedzheri korporacij yaki faktichno kontrolyuyut firmi hocha nimi ne volodiyut status prestizh lyudini socialna povaga u suspilstvi Socialnij status ne obov yazkovo konvertuyetsya v ekonomichnij kapital Poeti chi svyati napriklad mozhut mati velicheznij vpliv na suspilstvo prote majzhe ne otrimuvati materialnoyi vinagorodi vlada mozhlivist osobi cilespryamovano vikonuvati svoyu diyalnist nezvazhayuchi na opir inshih Napriklad pracyuyuchi v derzhavnomu aparati mozhut ne mati vlasnosti chi voloditi statusom ale rozporyazhatis pevnoyu vladoyu Klasi za P yerom Burdye RedaguvatiVidatnij suchasnij francuzkij sociolog P yer Burdye slidom za Marksom ta Engelsom rozpochinav svoye viokremlennya klasiv z viznachennya grup sho mayut shozhe stanovishe u socialnomu prostori Taki grupi yaki peredusim ye plodom intelektualnoyi roboti doslidnika Burdye nazivaye klasami na paperi abo nizkoyu sinonimiv teoretichnij mozhlivij skonstrujovanij klas Ce grupi sho mayut najbilshi shansi za pevnih umov stati klasami u vlasnomu sensi slova tobto realnimi sub yektami suspilno istorichnogo procesu Takim chinom pershoyu umovoyu isnuvannya klasu ye spilnist socialnoyi poziciyi chleniv klasu kotri buvshi rozmisheni u shozhih umovah i pidporyadkovani shozhim zumovlenostyam mayut vsi shansi dlya volodinnya shozhimi dispoziciyami j interesami i otzhe dlya viroblennya shozhoyi praktiki i posidannya shozhih pozicij Drugoyu umovoyu klasu za Burdye ye nayavnist u danoyi grupi spilnogo gabitusu matrici sprijnyattiv i klasifikuvalnih praktik sho ye najvazhlivishim oposeredkovanim elementom u formuvanni bud yakoyi kolektivnoyi identifikaciyi Gabitus inkorporovanij klas vplivaye na politichni dumki i povedinku danih klasiv na utvoryuvani v ramkah cih klasiv stili zhittya i sposobi spozhivannya Tretya umova za dotrimannya yakoyi klas staye realnoyu diyevoyu siloyu mobilizovanim realnim klasom gotovim do borotbi ce usvidomlennya chlenami klasu svoyeyi spilnosti yak grupi sho maye vlasni interesi vidminni vid inshih i gotova yih zahishati Potim klas maye sformuvati grupu svoyih predstavnikiv partiyu chi analogichnu organizaciyu nadzvichajnoyu metoyu yakoyi ye vlasne zahist klasovih interesiv Same politichna organizaciya robit klas vidimim viokremlenim i pomitnim sub yektom politichnoyi borotbi pozayak vona govorit i diye vid imeni klasu Partiya maye sformulyuvati ideologiyu klasu tobto podati take bachennya socialnogo svitu v yakomu za klasom bulo b zakriplene misce v socialnij strukturi j uviraznena znachimist jogo interesiv Svoyeyu chergoyu klasovu borotbu Burdye rozglyadaye ne lishe yak borotbu dvoh klasiv u procesi rozpodilu dodanoyi vartosti yak u modeli Marksa a yak rizni formi konfliktiv u vsih socialnih polyah ekonomichnomu politichnomu kulturnomu v sistemi osviti praktici dozvillya strategiyah rozvagi v odyazi yizhi de dominantni klasi zdijsnyuyut rizni tipi simvolichnoyi vladi namagayuchis zavoyuvati legitimnist 10 Primitki Redaguvati Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 124 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 132 Marks Karl Kapital Kritika politicheskoj ekonomii T 1 Process proizvodstva kapitala M Politizdat 1983 s 779 Max Koch Vom Strukturwandel einer Klassengesellschaft Westfalisches Dampfboot Munster 1994 ISBN 3 929586 34 7 S 22 Denis Pilash TEORIYi KLASOVOYi BOROTBI TA YiH KRITIKA Zhurnal socialnoyi kritiki Spilne Engels Fridrih Predislovie k tretemu nemeckomu izdaniyu raboty K Marksa Vosemnadcatoe bryumera Lui Bonaparta K Marks F Engels Sobr soch izd 2 t 21 s 259 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Jones Helen 1997 Towards a classless society Psychology Press s 4 ISBN 978 0 415 15331 7 Leander Anna 2001 class Weberian approaches to U Jones R J Barry Routledge Encyclopedia of International Political Economy Entries A F Taylor amp Francis s 227 ISBN 978 0 415 24350 6 Stark Rodney 2007 Sociology vid Tenth edition Thompson Wadsworth Simonchuk O Klasova diya tendenciyi formuvannya socialnih klasiv v Ukrayini Sociologiya teoriya metodi marketing 2011 4 S 52 53 http www simonchuk kiev ua ukr Klasova diya 2011 pdf Arhivovano 16 sichnya 2014 u Wayback Machine Div takozh RedaguvatiSocialna mobilnist Ekonomichna nerivnist Klasova borotba Marksizm Politichna klyasaLiteratura RedaguvatiYu V Pavlenko Klasi suspilni Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 342 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Yu V Pavlenko Klasi suspilni Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Der Grosse Brockhaus in 12 Bde Bd 6 S 407 408 Filosofskij Enciklopedicheskij Slovar M Sovetskaya Enciklopediya 1983 s 260 262 Grundbegriffe der Soziologie Stuttgart 8 Aufl 2003 ISBN 3 8252 1416 8 S 150 153 Posilannya RedaguvatiKlyasa Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 657 1000 ekz Erik Olin Rajt Marksistskie koncepcii klassovoj struktury 1980 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Socialnij klas amp oldid 38204301