Анрі́ де Сен-Симо́н (повне ім'я: Клод Анрі де Рувруа, граф де Сен-Сімон, фр. Claude-Henri de Rouvroy, comte de Saint-Simon; *1760, Париж — †1825, Париж) — французький мислитель, соціолог, один із засновників утопічного соціалізму. Командував полком під час війни за незалежність у Північній Америці (1775–1783). Запропоновані Сен-Сімоном реформи суспільного життя мали мирний характер, що виключало будь-яке насильство. Він покладав надії на освіченого монарха (див. абсолютизм, просвітництво).
Клод Анрі де Сен-Сімон | |
---|---|
фр. Claude-Henri de Rouvroy de Saint-Simon | |
Народився | 17 жовтня 1760[1][2][…] Париж, Королівство Франція |
Помер | 19 травня 1825[1][2][…] (64 роки) Париж, Франція |
Поховання | Пер-Лашез і d |
Країна | Франція |
Діяльність | філософ, економіст, журналіст, історик, письменник, соціолог, інженер-будівельник, інженер, містобудівник, політик |
Відомі учні | d, Бартелемі-Проспер Анфантен і Оґюст Конт |
Знання мов | французька[1][5] |
Напрямок | утопічний соціалізм |
Титул | граф[d] |
Рід | d |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | d |
|
Біографія
Народився в Парижі, у старовинній аристократичній сім'ї, яка вважала своїм родоначальником Карла Великого. [1] [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.] Його батько служив у польського короля на посаді начальника гвардійської бригади. Молодого графа виховували гувернери, домашні вчителі, серед яких був і знаменитий вчений енциклопедист Д'Аламбер.[2] [ 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
У 13 років він сказав своєму віруючому батькові, що не бажає говіти і причащатися, за що той замкнув його у в'язниці Сен-Лазар. Вельми рано ідея про славу як найбільш гідну спонукальну причину людських дій увійшла в його світогляд. Будучи ще юнаком, він наказав лакею будити себе не інакше, як наступними словами: «Вставайте, графе, на Вас чекають великі справи».[3] [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Брав участь у Війні за незалежність в Північній Америці (1775—1783 рр.). Під час Великої французької революції приєднувався до якобінців і розбагатів, наживаючись спекуляціями на націоналізованому майні загиблих при якобінському терорі громадян. Однак багатство не затрималося довго в його руках. У період Директорії (листопад 1795 — листопада 1799 р.) Сен-Сімон розтратив награбоване і вирішив зануритися у філософію.
Незадоволений буржуазною революцією, Сен-Сімон замислив «виправити» її результати за допомогою наукової соціологічної системи, покликаної слугувати знаряддям створення раціонального суспільства.
Помер Сен-Сімон 19 травня 1825 в Парижі. Сен-Сімон справив великий вплив на передову суспільну думку і розвиток соціалістичних ідей у Франції, Німеччині, Італії, Росії та ряді інших країн. У Росії вплив ідей Сен-Сімона зазнали декабрист Лунін, критик Бєлінський, Герцен, Салтиков-Щедрін. Під сильним впливом ідей Сен-Сімона знаходився Огюст Конт. Вчення Сен-Сімона стало одним із джерел т.з. "наукового соціалізму". [4] [ 2 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Політико-правові погляди
Основою поглядів Сен-Сімона, зокрема на державу і право, є його концепція історичного прогресу. Він ділив історію християнства на чотири стадії:
1) з виникнення християнства — до V ст. н. е.;
2) V—XIII ст.;
3) з XIII до 1789 p.;
4) з 1789 р.
Французький соціаліст-утопіст. Разом з Фур'є та Оуеном його вважають одним із трьох батьків-засновників сучасного соціалізму. Народився в Парижі. У 17 років поступив на військову службу. У 19 добровольцем брав участь у боротьбі північно-американських колоній за незалежність. Після повернення до Франції займався самоосвітою. Як реформатор суспільства він висунув пропозиції, що їх спочатку навряд чи можна було відрізнити від ліберальних постулатів, однак від ортодоксального лібералізму він поступово перейшов до «індустріалізму» — теорії, яка включала багато соціалістичних елементів. Сен-Сімон був одним з перших мислителів, які визначили основні риси індустріального суспільства. У роботах «Про індустріальну систему», «Катехізис промисловців», «Нове християнство» він критикує лібералізм з його індивідуальною мораллю і прославляє колективістські суспільні тенденції. Головним чинником суспільного розвитку Сен-Сімон вважав класові конфлікти, але не вірив у те, що в його часи це спричиняється до жорстокої боротьби. Він не провіщав майбутнього безкласового суспільства, але припускав, що всі типи суспільства слід поділити на різні функціональні категорії. Ключовою суспільною метою має стати продуктивність праці, а політична влада, здійснювана кваліфікованими управлінцями, буде не що інше як прикладання науки до процесу виробництва. Після смерті Сен-Симона група його учнів заснувала школу сен-сімоністів, яка швидко виродилася у релігійну секту апологетів абсолютного колективізму.
Сен-Сімон пророкував корінні політичні зміни в сьогоденні, четвертому періоді розвитку. Основи майбутнього суспільного ладу будуть відповідати інтересам величезної більшості населення, де восторжествує принцип божественної моралі: «усі люди повинні вбачати одне в одному братів, вони повинні любити одне одного і допомагати одне одному».
А. де Сен-Сімон уважав, що суспільство розвивається поступово від однієї стадії до іншої. Теологічну і метафізичну стадії заступає позитивна («золотий вік»), яка робить усіх людей щасливими. На перших двох стадіях мають місце невдоволення й протиріччя між бідними та багатими, але прогрес знань і моральності сприяє розвиткові суспільства і створює передумови для настання позитивної стадії. Іншими чинниками, що сприяють прогресові суспільства, на думку А. де Сен-Сімона, є викуп земель у власників, скасування соціальних привілеїв, що передаються у спадок, відсторонення від влади феодалів (див. латифундизм) і представників середнього класу — юристів і військових та залучення до промисловців (див. ), які, на його думку, можуть працювати в інтересах народу.
Введення нової, «позитивної стадії» історії, пояснював Сен-Сімон, не вимагає руйнування традиційних . Зберігаються інститути монархії, уряду і представницьких установ. Але вся повнота світської влади зосереджується в парламентській Раді промисловців і вчених. Вона перетворить країну в єдину централізовано керовану промислову асоціацію. Вона буде жити відповідно до розумно розробленого плану гармонійного розвитку всіх класів суспільства. В асоціації вони складуть три великі класи: хлібороби, фабриканти і торговці.
Промисловці займуть «головне становище» в суспільстві. До них Сен-Сімон відносить хлібороба, коваля, слюсаря, столяра, фабриканта, купця, візника, матроса торгового флоту. Промисловець — «це людина, яка трудиться для виробництва чи для доставки різним членам суспільства одного чи кількох матеріальних засобів, що задовольнять їх потреби чи схильності». У промисловому суспільстві установлять тверду централізацію виробництва, дисципліну, захистять його від марних витрат енергії і матеріальних засобів, максимально підвищать ефективність праці. Тим самим відпаде необхідність в обтяжливих для суспільства різного роду політичних інститутах із усіма їх численними установами і посадами.
Політика та управління, писав Сен-Сімон, будуть зведені переважно до простого адміністрування: управління речами й виробничими процесами. Вони доставлять «людям найбільшу міру суспільної й індивідуальної свободи», які будуть жити відповідно до божественної моралі. Проповідь устрою такого християнського суспільства і склала зміст «нового християнства» — нової релігії Сен-Сімона і сен-сімоністів.
Найважливіша теза філософії історії у А. Сен-Сімона така: «Майбутнє складається із останніх членів ряду, в якому перші члени становлять минуле. Отже, вивчення розвитку людського розуму в минулому відкриє нам шлях, по якому він піде в майбутнє».
Вважав, фундаментом розвитку суспільства є певна система поглядів і переконань і сформулював відповідну закономірність: якщо пануючі в суспільстві погляди і переконання втрачають довіру і перестають цінуватися, то існуючий порядок руйнується. Стверджував, що до руйнування феодального ладу спричинила перемога ідей Просвітництва над теологією. Був переконаний, що тільки новий рівень ідей — «сучасні позитивні науки» — можуть створити надійний фундамент для постфеодального, індустріального порядку. Це станеться тоді, коли на зміну правлячим класам — землевласникам і духовенству — прийде клас учених, інженерів, художників, а також промисловців і підприємців.
Лише всесвітній розвиток промисловості на основі ефективного використання наукових принципів організації праці може позбавити трудящих від злигоднів і страждань, спричинених підневільним становищем і тяжкою фізичною працею. До таких принципів відносив запровадження обов'язкової для всіх продуктивної праці, забезпечення рівних можливостей для застосування своїх здібностей, створення планової організації виробництва.
Приватна власність не заважає розвиткові суспільства, оскільки держава досягне рівня централізованої керованої промислової асоціації, яка функціонує на підставі планів виробництва. Стабільності суспільства, на думку мислителя, повинна сприяти жорстка дисципліна окремих людей та соціальних груп. У цьому випадку відпаде необхідність у політичних інститутах, значних затратах суспільства на забезпечення свобод і права індивідів, тобто завдяки активній діяльності центральних органів держави й жорсткому адмініструванню буде забезпечено загальну та індивідуальну свободу.
Основні праці
- «Листи женевського жителя до своїх сучасників» (1802)
- «Праця про всесвітнє тяжіння» (1813)
- «Погляд на власність і законодавство» (1818)
- «Парабола» (1819)
- «Про теорії суспільної організації» (1819)
- «Про промислову систему» (1821)
- «Катехізис промисловців» (1823)
- «Деякі філософські роздуми для застосування в XIX столітті» (1825 р.)
- «Про суспільні організації» (1825)
- «Нове християнство» (1825)
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- SNAC — 2010.
- CONOR.Sl
Література
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Клод Анрі де Сен-Сімон |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Клод Анрі де Сен-Сімон |
- Безродний Є. Ф., Уткін О. І. Історія політичних вчень: Навчальний посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2006. — 432 с.
- Демиденко Г. Г. Історія вчень про право і державу: Навчальний посібник. — Харків: Консум, 2004.- 432 c.
- О. Мироненко. Сен-Сімон Клод Анрі де Рувруа // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.660
- Мірошниченко М. І., Мірошниченко В. І. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник. — К.:Атіка, 2007. — 224с.
- Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 304 с.
- Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
- Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
- Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.
Посилання
- Сен-Сімон К. А. де Р. [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 466. — .
- Сен-Симон, Клод Анрі // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 576. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- http://www.calend.ru/person/1656/ [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- http://citaty.su/kratkie-biografiya-i-filosofiya-sen-simona/ [ 2 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- http://bibliotekar.ru/filosofia/54.htm [ 6 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anri de Sen Simo n povne im ya Klod Anri de Ruvrua graf de Sen Simon fr Claude Henri de Rouvroy comte de Saint Simon 1760 Parizh 1825 Parizh francuzkij mislitel sociolog odin iz zasnovnikiv utopichnogo socializmu Komanduvav polkom pid chas vijni za nezalezhnist u Pivnichnij Americi 1775 1783 Zaproponovani Sen Simonom reformi suspilnogo zhittya mali mirnij harakter sho viklyuchalo bud yake nasilstvo Vin pokladav nadiyi na osvichenogo monarha div absolyutizm prosvitnictvo Klod Anri de Sen Simonfr Claude Henri de Rouvroy de Saint SimonNarodivsya 17 zhovtnya 1760 1760 10 17 1 2 Parizh Korolivstvo FranciyaPomer 19 travnya 1825 1825 05 19 1 2 64 roki Parizh FranciyaPohovannya Per Lashez i dKrayina FranciyaDiyalnist filosof ekonomist zhurnalist istorik pismennik sociolog inzhener budivelnik inzhener mistobudivnik politikVidomi uchni d Bartelemi Prosper Anfanten i Ogyust KontZnannya mov francuzka 1 5 Napryamok utopichnij socializmTitul graf d Rid dBrati sestri d i dU shlyubi z dRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Sen Simon 1848BiografiyaNarodivsya v Parizhi u starovinnij aristokratichnij sim yi yaka vvazhala svoyim rodonachalnikom Karla Velikogo 1 6 listopada 2012 u Wayback Machine Jogo batko sluzhiv u polskogo korolya na posadi nachalnika gvardijskoyi brigadi Molodogo grafa vihovuvali guverneri domashni vchiteli sered yakih buv i znamenitij vchenij enciklopedist D Alamber 2 6 chervnya 2012 u Wayback Machine U 13 rokiv vin skazav svoyemu viruyuchomu batkovi sho ne bazhaye goviti i prichashatisya za sho toj zamknuv jogo u v yaznici Sen Lazar Velmi rano ideya pro slavu yak najbilsh gidnu sponukalnu prichinu lyudskih dij uvijshla v jogo svitoglyad Buduchi she yunakom vin nakazav lakeyu buditi sebe ne inakshe yak nastupnimi slovami Vstavajte grafe na Vas chekayut veliki spravi 3 6 listopada 2012 u Wayback Machine Brav uchast u Vijni za nezalezhnist v Pivnichnij Americi 1775 1783 rr Pid chas Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi priyednuvavsya do yakobinciv i rozbagativ nazhivayuchis spekulyaciyami na nacionalizovanomu majni zagiblih pri yakobinskomu terori gromadyan Odnak bagatstvo ne zatrimalosya dovgo v jogo rukah U period Direktoriyi listopad 1795 listopada 1799 r Sen Simon roztrativ nagrabovane i virishiv zanuritisya u filosofiyu Nezadovolenij burzhuaznoyu revolyuciyeyu Sen Simon zamisliv vipraviti yiyi rezultati za dopomogoyu naukovoyi sociologichnoyi sistemi poklikanoyi sluguvati znaryaddyam stvorennya racionalnogo suspilstva Pomer Sen Simon 19 travnya 1825 v Parizhi Sen Simon spraviv velikij vpliv na peredovu suspilnu dumku i rozvitok socialistichnih idej u Franciyi Nimechchini Italiyi Rosiyi ta ryadi inshih krayin U Rosiyi vpliv idej Sen Simona zaznali dekabrist Lunin kritik Byelinskij Gercen Saltikov Shedrin Pid silnim vplivom idej Sen Simona znahodivsya Ogyust Kont Vchennya Sen Simona stalo odnim iz dzherel t z naukovogo socializmu 4 2 kvitnya 2014 u Wayback Machine Politiko pravovi poglyadiOsnovoyu poglyadiv Sen Simona zokrema na derzhavu i pravo ye jogo koncepciya istorichnogo progresu Vin diliv istoriyu hristiyanstva na chotiri stadiyi 1 z viniknennya hristiyanstva do V st n e 2 V XIII st 3 z XIII do 1789 p 4 z 1789 r Francuzkij socialist utopist Razom z Fur ye ta Ouenom jogo vvazhayut odnim iz troh batkiv zasnovnikiv suchasnogo socializmu Narodivsya v Parizhi U 17 rokiv postupiv na vijskovu sluzhbu U 19 dobrovolcem brav uchast u borotbi pivnichno amerikanskih kolonij za nezalezhnist Pislya povernennya do Franciyi zajmavsya samoosvitoyu Yak reformator suspilstva vin visunuv propoziciyi sho yih spochatku navryad chi mozhna bulo vidrizniti vid liberalnih postulativ odnak vid ortodoksalnogo liberalizmu vin postupovo perejshov do industrializmu teoriyi yaka vklyuchala bagato socialistichnih elementiv Sen Simon buv odnim z pershih misliteliv yaki viznachili osnovni risi industrialnogo suspilstva U robotah Pro industrialnu sistemu Katehizis promislovciv Nove hristiyanstvo vin kritikuye liberalizm z jogo individualnoyu morallyu i proslavlyaye kolektivistski suspilni tendenciyi Golovnim chinnikom suspilnogo rozvitku Sen Simon vvazhav klasovi konflikti ale ne viriv u te sho v jogo chasi ce sprichinyayetsya do zhorstokoyi borotbi Vin ne provishav majbutnogo bezklasovogo suspilstva ale pripuskav sho vsi tipi suspilstva slid podiliti na rizni funkcionalni kategoriyi Klyuchovoyu suspilnoyu metoyu maye stati produktivnist praci a politichna vlada zdijsnyuvana kvalifikovanimi upravlincyami bude ne sho inshe yak prikladannya nauki do procesu virobnictva Pislya smerti Sen Simona grupa jogo uchniv zasnuvala shkolu sen simonistiv yaka shvidko virodilasya u religijnu sektu apologetiv absolyutnogo kolektivizmu Sen Simon prorokuvav korinni politichni zmini v sogodenni chetvertomu periodi rozvitku Osnovi majbutnogo suspilnogo ladu budut vidpovidati interesam velicheznoyi bilshosti naselennya de vostorzhestvuye princip bozhestvennoyi morali usi lyudi povinni vbachati odne v odnomu brativ voni povinni lyubiti odne odnogo i dopomagati odne odnomu A de Sen Simon uvazhav sho suspilstvo rozvivayetsya postupovo vid odniyeyi stadiyi do inshoyi Teologichnu i metafizichnu stadiyi zastupaye pozitivna zolotij vik yaka robit usih lyudej shaslivimi Na pershih dvoh stadiyah mayut misce nevdovolennya j protirichchya mizh bidnimi ta bagatimi ale progres znan i moralnosti spriyaye rozvitkovi suspilstva i stvoryuye peredumovi dlya nastannya pozitivnoyi stadiyi Inshimi chinnikami sho spriyayut progresovi suspilstva na dumku A de Sen Simona ye vikup zemel u vlasnikiv skasuvannya socialnih privileyiv sho peredayutsya u spadok vidstoronennya vid vladi feodaliv div latifundizm i predstavnikiv serednogo klasu yuristiv i vijskovih ta zaluchennya do promislovciv div yaki na jogo dumku mozhut pracyuvati v interesah narodu Vvedennya novoyi pozitivnoyi stadiyi istoriyi poyasnyuvav Sen Simon ne vimagaye rujnuvannya tradicijnih Zberigayutsya instituti monarhiyi uryadu i predstavnickih ustanov Ale vsya povnota svitskoyi vladi zoseredzhuyetsya v parlamentskij Radi promislovciv i vchenih Vona peretvorit krayinu v yedinu centralizovano kerovanu promislovu asociaciyu Vona bude zhiti vidpovidno do rozumno rozroblenogo planu garmonijnogo rozvitku vsih klasiv suspilstva V asociaciyi voni skladut tri veliki klasi hliborobi fabrikanti i torgovci Promislovci zajmut golovne stanovishe v suspilstvi Do nih Sen Simon vidnosit hliboroba kovalya slyusarya stolyara fabrikanta kupcya viznika matrosa torgovogo flotu Promislovec ce lyudina yaka truditsya dlya virobnictva chi dlya dostavki riznim chlenam suspilstva odnogo chi kilkoh materialnih zasobiv sho zadovolnyat yih potrebi chi shilnosti U promislovomu suspilstvi ustanovlyat tverdu centralizaciyu virobnictva disciplinu zahistyat jogo vid marnih vitrat energiyi i materialnih zasobiv maksimalno pidvishat efektivnist praci Tim samim vidpade neobhidnist v obtyazhlivih dlya suspilstva riznogo rodu politichnih institutah iz usima yih chislennimi ustanovami i posadami Politika ta upravlinnya pisav Sen Simon budut zvedeni perevazhno do prostogo administruvannya upravlinnya rechami j virobnichimi procesami Voni dostavlyat lyudyam najbilshu miru suspilnoyi j individualnoyi svobodi yaki budut zhiti vidpovidno do bozhestvennoyi morali Propovid ustroyu takogo hristiyanskogo suspilstva i sklala zmist novogo hristiyanstva novoyi religiyi Sen Simona i sen simonistiv Najvazhlivisha teza filosofiyi istoriyi u A Sen Simona taka Majbutnye skladayetsya iz ostannih chleniv ryadu v yakomu pershi chleni stanovlyat minule Otzhe vivchennya rozvitku lyudskogo rozumu v minulomu vidkriye nam shlyah po yakomu vin pide v majbutnye Vvazhav fundamentom rozvitku suspilstva ye pevna sistema poglyadiv i perekonan i sformulyuvav vidpovidnu zakonomirnist yaksho panuyuchi v suspilstvi poglyadi i perekonannya vtrachayut doviru i perestayut cinuvatisya to isnuyuchij poryadok rujnuyetsya Stverdzhuvav sho do rujnuvannya feodalnogo ladu sprichinila peremoga idej Prosvitnictva nad teologiyeyu Buv perekonanij sho tilki novij riven idej suchasni pozitivni nauki mozhut stvoriti nadijnij fundament dlya postfeodalnogo industrialnogo poryadku Ce stanetsya todi koli na zminu pravlyachim klasam zemlevlasnikam i duhovenstvu prijde klas uchenih inzheneriv hudozhnikiv a takozh promislovciv i pidpriyemciv Lishe vsesvitnij rozvitok promislovosti na osnovi efektivnogo vikoristannya naukovih principiv organizaciyi praci mozhe pozbaviti trudyashih vid zligodniv i strazhdan sprichinenih pidnevilnim stanovishem i tyazhkoyu fizichnoyu praceyu Do takih principiv vidnosiv zaprovadzhennya obov yazkovoyi dlya vsih produktivnoyi praci zabezpechennya rivnih mozhlivostej dlya zastosuvannya svoyih zdibnostej stvorennya planovoyi organizaciyi virobnictva Privatna vlasnist ne zavazhaye rozvitkovi suspilstva oskilki derzhava dosyagne rivnya centralizovanoyi kerovanoyi promislovoyi asociaciyi yaka funkcionuye na pidstavi planiv virobnictva Stabilnosti suspilstva na dumku mislitelya povinna spriyati zhorstka disciplina okremih lyudej ta socialnih grup U comu vipadku vidpade neobhidnist u politichnih institutah znachnih zatratah suspilstva na zabezpechennya svobod i prava individiv tobto zavdyaki aktivnij diyalnosti centralnih organiv derzhavi j zhorstkomu administruvannyu bude zabezpecheno zagalnu ta individualnu svobodu Osnovni praci Listi zhenevskogo zhitelya do svoyih suchasnikiv 1802 Pracya pro vsesvitnye tyazhinnya 1813 Poglyad na vlasnist i zakonodavstvo 1818 Parabola 1819 Pro teoriyi suspilnoyi organizaciyi 1819 Pro promislovu sistemu 1821 Katehizis promislovciv 1823 Deyaki filosofski rozdumi dlya zastosuvannya v XIX stolitti 1825 r Pro suspilni organizaciyi 1825 Nove hristiyanstvo 1825 Div takozhFalansterPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Klod Anri de Sen Simon Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Klod Anri de Sen Simon Bezrodnij Ye F Utkin O I Istoriya politichnih vchen Navchalnij posibnik K VD Profesional 2006 432 s ISBN 966 370 030 0 Demidenko G G Istoriya vchen pro pravo i derzhavu Navchalnij posibnik Harkiv Konsum 2004 432 c ISBN 966 7920 67 4 O Mironenko Sen Simon Klod Anri de Ruvrua Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 660 ISBN 978 966 611 818 2 Miroshnichenko M I Miroshnichenko V I Istoriya vchen pro derzhavu i pravo Navch posibnik K Atika 2007 224s ISBN 966 7714 42 X Shulzhenko F P Andrusyak T G Istoriya politichnih i pravovih vchen K Yurinkom Inter 1999 304 s ISBN 966 7302 51 2 Shveda Yu Politichni partiyi Enciklopedichnij slovnik Lviv Astrolyabiya 2005 488 s Shveda Yu Teoriya politichnih partij ta partijnih sistem Navch posibnik Lviv Triada plyus 2004 528 s Obushnij M I Primush M V Shveda Yu R Partologiya Navch posibnik Za red M I Obushnogo K Aristej 2006 432 s PosilannyaSen Simon K A de R 25 sichnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 466 ISBN 966 7492 05 2 Sen Simon Klod Anri Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 576 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X http www calend ru person 1656 6 listopada 2012 u Wayback Machine http citaty su kratkie biografiya i filosofiya sen simona 2 kvitnya 2014 u Wayback Machine http bibliotekar ru filosofia 54 htm 6 chervnya 2012 u Wayback Machine