www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кріпацтво Запит Кріпак перенаправляє сюди див також Кріпосний Запит Кріпачка перенаправляє сюди див також Кріпосна Кріпа

Кріпацтво

Запит «Кріпак» перенаправляє сюди; див. також Кріпосний.
Запит «Кріпачка» перенаправляє сюди; див. також Кріпосна.

Кріпа́цтво, або кріпосне́ право (також кріпа́ччина, або панське право) (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст.), у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність феодала на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва. У широкому сенсі — система суспільно-економічних, політичних та правових відносин у феодальному суспільстві.

Система аграрних відносин, за яких можновладець є власником землі, наданої селянинові у володіння чи безпосереднє користування, і неповним власником виробника на ній. Особиста залежність від феодала, як правило, закріплювалася державною владою. На українських землях кріпацтво існувало з часів Руської Держави. У період польсько-литовської держави (XVI ст.) закріпаченими стали 20 % селян. На Закарпатті утверджується на початку XVI ст. Визвольна війна середини XVII ст. спричинила фактичне зникнення кріпацтва на більшості території України. На Лівобережжі й Слобожанщині відновлюється за указом Катерини ІІ від 3 травня 1783 р. У 1861 році скасоване в «підросійській» Україні та Росії.

Скасування паспортної системи для селян в СРСР й заборона колгоспникам залишати земельні ділянки фактично поновили прикріплення селян до землі від 1930 і до поч. 1950-х рр. з обов'язковою умовою відробітку «трудоднів».

Поняття Редагувати

Поняття «кріпацтво» запроваджене українською та російською публіцистикою в 19 столітті, походить від слова «кріпость», що вживано в Великому князівстві Московському з кінця 15 століття для позначення документів, що встановлювали право необмеженої приватної власності (прикріплення): так звана «купча кріпость». За феодально-кріпосницького ладу знаряддям експлуатації є прикріплення робітника до землі, наділення його землею. Наділений землею селянин повинен бути особисто залежний від пана («поміщика»). Кріпаки — це люди, що не мають своєї хати, нічого свого. Вони повинні все життя працювати на свого господаря.

Історія кріпацтва в Україні Редагувати

Русь Редагувати

Кріпаччина сягає своїм корінням часів Київської Русі. Покріпачення селян відбувалося поступово в тісному зв'язку з розвитком великого землеволодіння. Першими кріпаками були «посаджені на землю» обмежені в правах холопи, челядь князя. «Руська Правда» законодавчо визначила їхнє безправне становище, як і становище кабальних людей: закупів, рядовичів, закладників та інших, що були засуджені і ставали кріпаками. Протягом XI—XIII століття експлуатація всіх категорій феодально залежних селян була формою кріпосництва в Київській Русі, а потів і в роздріблених князівствах.

Литва, Польща, Угорщина Редагувати

У XI—XV століттях литовські великі князі та польські королі видавали жалувані грамоти руським, литовським, молдавським та іншим феодалам на володіння землею та покріпачення селян. До середини XVI століття в Русі було покріпачено до 20 % селянства. Численні урядові привілеї окремим феодалам і низка законодавчих актів (наприклад, Литовські Статути) встановили особисту залежність селян від феодалів.

У 1347 році в Польщі видано Вислицький статут, що оформлював кріпацтво в польських і руських землях Галичини та Поділля.

2 травня 1447 року великий князь Казимир видав привілей, що поширив покріпачення на значну частину селян Литви й руських земель, забороняючи перехід приватновласницьких селян у господарські (великокнязівські) маєтки й надаючи феодалові право чинити суд над своїми кріпаками.

Борги селян панам також призводили до покріпачення. Вважалися за кріпаків і сусідки, підсусідки, загородники, що прожили на панській землі до 10 років і не повернули боргу. В 1543 р. всякі переходи селян від одного поміщика до іншого було заборонено. На Закарпатті закріпачення селян завершилося на початку XVI століття.

Посилення процесу закріпачення українських селян зумовило розгортання антикріпосницької боротьби. Поряд зі стихійними селянськими повстаннями відбувались їхні масові втечі до Запорізької Січі. Основною повинністю стала панщина, що невпинно зростала (якщо в XV ст. вона становила близько 14 днів на рік, то в XVI—XVII ст. — 4—6 днів на тиждень), зростали також данина й чинш. «Устава на волоки» 1557 р. посилила закріпачення селянства, надаючи право державі або окремим феодалам захоплювати селянські землі разом із селянином і його майном, збільшила панщину. Після об'єднання Литви з Польщею за Люблінською унією 1569 українське селянство було повністю закріпачено артикулом короля Генріха Валуа 1573 р. і Литовським Статутом 1588 р.

Першим відомим документом, що започаткував закріпачення селян в Україні, вважають ухвалу шляхти Галичини 1435 року. За ним селянин мав право піти від землевласника лише на Різдво, сплативши йому великий викуп. [джерело?]

Гетьманщина Редагувати

Селянсько-козацькі повстання й особливо Хмельниччина значно послабили феодально-кріпосницьку систему в Україні, але не знищили її. Маєтки вигнаних польських магнатів і католицької церкви перейшли під оруду «Скарбу Війська Запорозького». Чимало колишніх кріпаків було, зокрема, перетворені на посполитих селян тощо.

Царський уряд після 1654 всіляко сприяв старшині, шляхті та вищому духівництву в покріпаченні селян. На прохання старшини, гетьман Кирило Розумовський 22 квітня (3 травня) 1760 видав універсал, що його підтвердив 1763 царський уряд. За ним селянам було заборонено переселятися на нові місця без письмового дозволу поміщиків.

З 1667 гетьманська влада примушувала селян, що були в залежності від православних монастирів, шляхти й козацької старшини, до «звиклого послушенства».

Після ліквідації царатом Запорозької Січі (1775) частину запорізького козацтва було закріпачено. Решта війська відійшла за межі імперії й оселилася на Дунаї, заснувавши Задунайську Січ.

Австрійська імперія Редагувати

Цей розділ потребує доповнення.

У володіннях Габсбурґів Йосиф II скасував 1 листопада 1781 3-денну панщину в Чехії (Богемії), потім у решті провінцій, що він скасував 1790 р.

На думку Олександра Гуржія, кріпосне право в «підавстрійській» Україні скасоване в 1848 році.

Російська імперія Редагувати

«Продаж кріпаків з аукціону». Картина російського художника Клавдія Лебедєва
Продаж дворової дівчини на картині російського художника Миколи Неврєва «Торг. Сцена з кріпацького побуту. З недалекого минулого» (1866)

У частині України, колонізованій Російською імперією, кріпацтво остаточно було юридично оформлене пунктом 8 указу Катерини ІІ «О податях с купечества, мещан, крестьян и других обывателей губерний Киевской, Черниговской, Новгород-Северской, Харьковской, Могилевской, Полоцкой, Рижской, Ревельской и Выборгской; о сборе пошлин с дел и с продаваемых недвижимых имений в губерниях малороссийских и о распространении на оные губернии права выкупать недвижимые имения ближайшим родственникам, по общим государственным узаконениям» від 3 (14) травня 1783, за яким селян Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського намісництв (13 % від території сучасної України) повністю позбавлено права переходу й на них поширено було всеросійські закони. Поміщик міг продати кріпака, обміняти на будь-яке майно, розлучити чоловіка з жінкою і батьків з дітьми.

На Київщині, Брацлавщині й Поділлі (особливо з кінця XVIII ст.), землевласники скорочували слободянам «вільні роки», переводили селян з чиншу на панщину.

12 грудня 1796 Павло І видав указ «О прекращении самовольного перехода поселян с места на место в губерниях: Екатеринославской, Вознесенской, Кавказкой и области Таврической, равно как и переселение из других губерний в оные, о способах удовлетворения владельцев, потерпевших от сих переходов и о штрафах за прием и держание беглых людей», яким кріпосне право поширювалось ще на 25 % території сучасної України. Разом з тим 5 квітня 1797 Павло І видав маніфест, яким заборонив примушувати селян працювати в неділю та обмежив панщину до щонайбільше 3 днів на тиждень. Це було перше законодавче обмеження кріпацтва у Росії.

Олександр І видав указ про вільних хліборобів, що полегшував звільнення селян шляхом самовикупу та скасував кріпацтво в Остзейському краї. Але Олександр І не наважився на рішучіші кроки в цьому напрямку. Майбутні декабристи пропонували цареві після перемоги над Наполеоном виїхати до Москви і звідти оголосити про скасування кріпацтва. Але цар відповів, що його вже попередили, що в такому разі його вб'ють.

Микола І розривався між бажанням, щоб усі мовчали та благоденствували, та потребою змін у державі. Було звільнено посесійних селян (приписано до заводів), але указом про залежних селян погіршено становище основної маси кріпаків.

У другій половині XVIII — першій половині XIX ст. кріпацтво у Російській імперії набуло найбрутальніших форм. Рік у рік зростали виступи селян (селянські виступи на Поділлі під проводом Устима Кармелюка, Київська козаччина 1855 тощо).

У 1857–1861 в імперії склалася революційна ситуація, що змусило уряд Олександра ІІ до селянських реформ 1861—1866, які юридично скасували кріпацтво в Російській імперії. 19 лютого 1861 імператор Росії Олександр ІІ підписав Маніфест і серію законів про скасування кріпацтва.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Академічний російсько-український словник за ред. Кримського, Єфремова.
  2. Російсько-український словник сталих виразів 1960 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)
  3. Словарь української мови 1909 р. (Б. Грінченко)
  4. ↑ Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К. : КНЕУ, 2005. — 204 с. — ISBN 966-574-759-2.
  5. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 405. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  6. ↑ Голобуцький В. Запорозьке козацтво [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.]. — К. : Вища школа, 1994.
  7. Гуржій О. І.. Панщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 53. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zapit Kripak perenapravlyaye syudi div takozh Kriposnij Zapit Kripachka perenapravlyaye syudi div takozh Kriposna Kripa ctvo abo kriposne pravo takozh kripa chchina 1 abo panske pravo 2 3 vid kripostej kupchih dokumentiv na zemlyu vidomih na Rusi z kincya XV st 4 u vuzkomu sensi pravova sistema abo sistema pravovih norm pri feodalizmi yaka vstanovlyuvala zalezhnist selyanina vid feodala j nepovnu vlasnist feodala na selyanina Znahodilo yuridichnij viraz u prikriplenni selyanina do zemli pravi feodala na pracyu ta majno selyanina vidchuzhuvanni jogo yak iz zemleyu tak i bez neyi nadzvichajnomu obmezhenni diyezdatnosti vidsutnist u selyanina prava poryadkuvati neruhomim majnom spadshinoyu vistupati v sudi prava derzhavnoyi prisyagi tosho Odin z vidiv rabovlasnictva U shirokomu sensi sistema suspilno ekonomichnih politichnih ta pravovih vidnosin u feodalnomu suspilstvi Sistema agrarnih vidnosin za yakih mozhnovladec ye vlasnikom zemli nadanoyi selyaninovi u volodinnya chi bezposerednye koristuvannya i nepovnim vlasnikom virobnika na nij Osobista zalezhnist vid feodala yak pravilo zakriplyuvalasya derzhavnoyu vladoyu Na ukrayinskih zemlyah kripactvo isnuvalo z chasiv Ruskoyi Derzhavi U period polsko litovskoyi derzhavi XVI st zakripachenimi stali 20 selyan Na Zakarpatti utverdzhuyetsya na pochatku XVI st Vizvolna vijna seredini XVII st sprichinila faktichne zniknennya kripactva na bilshosti teritoriyi Ukrayini Na Livoberezhzhi j Slobozhanshini vidnovlyuyetsya za ukazom Katerini II vid 3 travnya 1783 r U 1861 roci skasovane v pidrosijskij Ukrayini ta Rosiyi Skasuvannya pasportnoyi sistemi dlya selyan v SRSR j zaborona kolgospnikam zalishati zemelni dilyanki faktichno ponovili prikriplennya selyan do zemli vid 1930 i do poch 1950 h rr z obov yazkovoyu umovoyu vidrobitku trudodniv 4 5 Zmist 1 Ponyattya 2 Istoriya kripactva v Ukrayini 2 1 Rus 2 2 Litva Polsha Ugorshina 2 3 Getmanshina 2 4 Avstrijska imperiya 2 5 Rosijska imperiya 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaPonyattya RedaguvatiPonyattya kripactvo zaprovadzhene ukrayinskoyu ta rosijskoyu publicistikoyu v 19 stolitti pohodit vid slova kripost sho vzhivano v Velikomu knyazivstvi Moskovskomu z kincya 15 stolittya dlya poznachennya dokumentiv sho vstanovlyuvali pravo neobmezhenoyi privatnoyi vlasnosti prikriplennya tak zvana kupcha kripost Za feodalno kriposnickogo ladu znaryaddyam ekspluataciyi ye prikriplennya robitnika do zemli nadilennya jogo zemleyu Nadilenij zemleyu selyanin povinen buti osobisto zalezhnij vid pana pomishika Kripaki ce lyudi sho ne mayut svoyeyi hati nichogo svogo Voni povinni vse zhittya pracyuvati na svogo gospodarya Istoriya kripactva v Ukrayini RedaguvatiRus Redaguvati Kripachchina syagaye svoyim korinnyam chasiv Kiyivskoyi Rusi Pokripachennya selyan vidbuvalosya postupovo v tisnomu zv yazku z rozvitkom velikogo zemlevolodinnya Pershimi kripakami buli posadzheni na zemlyu obmezheni v pravah holopi chelyad knyazya Ruska Pravda zakonodavcho viznachila yihnye bezpravne stanovishe yak i stanovishe kabalnih lyudej zakupiv ryadovichiv zakladnikiv ta inshih sho buli zasudzheni i stavali kripakami Protyagom XI XIII stolittya ekspluataciya vsih kategorij feodalno zalezhnih selyan bula formoyu kriposnictva v Kiyivskij Rusi a potiv i v rozdriblenih knyazivstvah Litva Polsha Ugorshina Redaguvati U XI XV stolittyah litovski veliki knyazi ta polski koroli vidavali zhaluvani gramoti ruskim litovskim moldavskim ta inshim feodalam na volodinnya zemleyu ta pokripachennya selyan Do seredini XVI stolittya v Rusi bulo pokripacheno do 20 selyanstva Chislenni uryadovi privileyi okremim feodalam i nizka zakonodavchih aktiv napriklad Litovski Statuti vstanovili osobistu zalezhnist selyan vid feodaliv U 1347 roci v Polshi vidano Vislickij statut sho oformlyuvav kripactvo v polskih i ruskih zemlyah Galichini ta Podillya 6 2 travnya 1447 roku velikij knyaz Kazimir vidav privilej sho poshiriv pokripachennya na znachnu chastinu selyan Litvi j ruskih zemel zaboronyayuchi perehid privatnovlasnickih selyan u gospodarski velikoknyazivski mayetki j nadayuchi feodalovi pravo chiniti sud nad svoyimi kripakami 6 Borgi selyan panam takozh prizvodili do pokripachennya Vvazhalisya za kripakiv i susidki pidsusidki zagorodniki sho prozhili na panskij zemli do 10 rokiv i ne povernuli borgu V 1543 r vsyaki perehodi selyan vid odnogo pomishika do inshogo bulo zaboroneno Na Zakarpatti zakripachennya selyan zavershilosya na pochatku XVI stolittya Posilennya procesu zakripachennya ukrayinskih selyan zumovilo rozgortannya antikriposnickoyi borotbi Poryad zi stihijnimi selyanskimi povstannyami vidbuvalis yihni masovi vtechi do Zaporizkoyi Sichi Osnovnoyu povinnistyu stala panshina sho nevpinno zrostala yaksho v XV st vona stanovila blizko 14 dniv na rik to v XVI XVII st 4 6 dniv na tizhden zrostali takozh danina j chinsh Ustava na voloki 1557 r posilila zakripachennya selyanstva nadayuchi pravo derzhavi abo okremim feodalam zahoplyuvati selyanski zemli razom iz selyaninom i jogo majnom zbilshila panshinu Pislya ob yednannya Litvi z Polsheyu za Lyublinskoyu uniyeyu 1569 ukrayinske selyanstvo bulo povnistyu zakripacheno artikulom korolya Genriha Valua 1573 r i Litovskim Statutom 1588 r Pershim vidomim dokumentom sho zapochatkuvav zakripachennya selyan v Ukrayini vvazhayut uhvalu shlyahti Galichini 1435 roku Za nim selyanin mav pravo piti vid zemlevlasnika lishe na Rizdvo splativshi jomu velikij vikup dzherelo Getmanshina Redaguvati Selyansko kozacki povstannya j osoblivo Hmelnichchina znachno poslabili feodalno kriposnicku sistemu v Ukrayini ale ne znishili yiyi Mayetki vignanih polskih magnativ i katolickoyi cerkvi perejshli pid orudu Skarbu Vijska Zaporozkogo Chimalo kolishnih kripakiv bulo zokrema peretvoreni na pospolitih selyan tosho Carskij uryad pislya 1654 vsilyako spriyav starshini shlyahti ta vishomu duhivnictvu v pokripachenni selyan Na prohannya starshini getman Kirilo Rozumovskij 22 kvitnya 3 travnya 1760 vidav universal sho jogo pidtverdiv 1763 carskij uryad Za nim selyanam bulo zaboroneno pereselyatisya na novi miscya bez pismovogo dozvolu pomishikiv Z 1667 getmanska vlada primushuvala selyan sho buli v zalezhnosti vid pravoslavnih monastiriv shlyahti j kozackoyi starshini do zviklogo poslushenstva Pislya likvidaciyi caratom Zaporozkoyi Sichi 1775 chastinu zaporizkogo kozactva bulo zakripacheno Reshta vijska vidijshla za mezhi imperiyi j oselilasya na Dunayi zasnuvavshi Zadunajsku Sich Avstrijska imperiya Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya U volodinnyah Gabsburgiv Josif II skasuvav 1 listopada 1781 3 dennu panshinu v Chehiyi Bogemiyi potim u reshti provincij sho vin skasuvav 1790 r Na dumku Oleksandra Gurzhiya kriposne pravo v pidavstrijskij Ukrayini skasovane v 1848 roci 7 Rosijska imperiya Redaguvati nbsp Prodazh kripakiv z aukcionu Kartina rosijskogo hudozhnika Klavdiya Lebedyeva nbsp Prodazh dvorovoyi divchini na kartini rosijskogo hudozhnika Mikoli Nevryeva Torg Scena z kripackogo pobutu Z nedalekogo minulogo 1866 U chastini Ukrayini kolonizovanij Rosijskoyu imperiyeyu kripactvo ostatochno bulo yuridichno oformlene punktom 8 ukazu Katerini II O podatyah s kupechestva meshan krestyan i drugih obyvatelej gubernij Kievskoj Chernigovskoj Novgorod Severskoj Harkovskoj Mogilevskoj Polockoj Rizhskoj Revelskoj i Vyborgskoj o sbore poshlin s del i s prodavaemyh nedvizhimyh imenij v guberniyah malorossijskih i o rasprostranenii na onye gubernii prava vykupat nedvizhimye imeniya blizhajshim rodstvennikam po obshim gosudarstvennym uzakoneniyam vid 3 14 travnya 1783 za yakim selyan Kiyivskogo Chernigivskogo ta Novgorod Siverskogo namisnictv 13 vid teritoriyi suchasnoyi Ukrayini povnistyu pozbavleno prava perehodu j na nih poshireno bulo vserosijski zakoni Pomishik mig prodati kripaka obminyati na bud yake majno rozluchiti cholovika z zhinkoyu i batkiv z ditmi Na Kiyivshini Braclavshini j Podilli osoblivo z kincya XVIII st zemlevlasniki skorochuvali slobodyanam vilni roki perevodili selyan z chinshu na panshinu 12 grudnya 1796 Pavlo I vidav ukaz O prekrashenii samovolnogo perehoda poselyan s mesta na mesto v guberniyah Ekaterinoslavskoj Voznesenskoj Kavkazkoj i oblasti Tavricheskoj ravno kak i pereselenie iz drugih gubernij v onye o sposobah udovletvoreniya vladelcev poterpevshih ot sih perehodov i o shtrafah za priem i derzhanie beglyh lyudej yakim kriposne pravo poshiryuvalos she na 25 teritoriyi suchasnoyi Ukrayini Razom z tim 5 kvitnya 1797 Pavlo I vidav manifest yakim zaboroniv primushuvati selyan pracyuvati v nedilyu ta obmezhiv panshinu do shonajbilshe 3 dniv na tizhden Ce bulo pershe zakonodavche obmezhennya kripactva u Rosiyi Oleksandr I vidav ukaz pro vilnih hliborobiv sho polegshuvav zvilnennya selyan shlyahom samovikupu ta skasuvav kripactvo v Ostzejskomu krayi Ale Oleksandr I ne navazhivsya na rishuchishi kroki v comu napryamku Majbutni dekabristi proponuvali carevi pislya peremogi nad Napoleonom viyihati do Moskvi i zvidti ogolositi pro skasuvannya kripactva Ale car vidpoviv sho jogo vzhe poperedili sho v takomu razi jogo vb yut Mikola I rozrivavsya mizh bazhannyam shob usi movchali ta blagodenstvuvali ta potreboyu zmin u derzhavi Bulo zvilneno posesijnih selyan pripisano do zavodiv ale ukazom pro zalezhnih selyan pogirsheno stanovishe osnovnoyi masi kripakiv U drugij polovini XVIII pershij polovini XIX st kripactvo u Rosijskij imperiyi nabulo najbrutalnishih form Rik u rik zrostali vistupi selyan selyanski vistupi na Podilli pid provodom Ustima Karmelyuka Kiyivska kozachchina 1855 tosho U 1857 1861 v imperiyi sklalasya revolyucijna situaciya sho zmusilo uryad Oleksandra II do selyanskih reform 1861 1866 yaki yuridichno skasuvali kripactvo v Rosijskij imperiyi 19 lyutogo 1861 imperator Rosiyi Oleksandr II pidpisav Manifest i seriyu zakoniv pro skasuvannya kripactva Div takozh RedaguvatiDvoryanski komiteti Panshina Holopi Chelyad Smerdi Zakupi Ryadovichi Komorniki Rabstvo v Rosiyi Urochni litaPrimitki Redaguvati Akademichnij rosijsko ukrayinskij slovnik za red Krimskogo Yefremova Rosijsko ukrayinskij slovnik stalih viraziv 1960 r I O Virgan M M Pilinska Slovar ukrayinskoyi movi 1909 r B Grinchenko a b Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 405 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 a b Golobuckij V Zaporozke kozactvo Arhivovano 20 listopada 2008 u Wayback Machine K Visha shkola 1994 Gurzhij O I Panshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 53 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Dzherela ta literatura RedaguvatiVikotca Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 154 1000 ekz Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Gurzhij O I Kripactvo kriposne pravo Arhivovano 1 listopada 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 404 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Dovidnik z istoriyi Ukrayini Arhivovano 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Kripak Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Kripactvo Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Kriposne pravo Arhivovano 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Kripost Arhivovano 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya Rad enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1969 T 2 Polnoe sobranie zakonov tt XXI XXIV ros Posilannya Redaguvati nbsp Portal Istoriya Zaruchniki osvobozhdyeniya Ukrayinskij tizhden Arhivovano 12 grudnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kripactvo amp oldid 35108875