Черні́гівське намі́сництво (рос. Черниговское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1781–1796 роках. Адміністративний центр — Чернігів. Створене 1781 року на основі Чернігівського полку Гетьманщини. Складалося з 11 повітів. 12 грудня 1796 року перетворене на Малоросійську губернію.
| Чернігівське намісництво | |
| Герб | |
| Дата створення / заснування | 16 (27) вересня 1781 |
|---|---|
| Країна | Російська імперія |
| Столиця | Чернігів |
| Адміністративна одиниця | Російська імперія |
| Замінений на | Малоросійська губернія |
| На заміну | Чернігівський полк |
| Час/дата припинення існування | 12 (23) грудня 1796 |
Історія Редагувати
Офіційне відкриття намісництва відбулося в січні 1782 року в Чернігові, який став його адміністративним центром; там розміщувалося намісницьке правління на чолі з намісником (губернатором). До Чернігівського намісництва ввійшли території Чернігівського полку, Гадяцького полку, Київського полку, Лубенського полку, Ніжинського полку, Прилуцького полку, Стародубського полку. Було поділене на 11 повітів (з населенням 20—30 тис. осіб у кожному):
- Чернігівський,
- Березинський,
- Борзенський,
- Гадяцький,
- Глинський,
- Городницький,
- Зеньківський,
- Лохвицький,
- Ніжинський,
- Прилуцький,
- Роменський.
За даними ревізії 1782, у намісництві було 2143 населені пункти (11 міст, 26 містечок, 659 сіл, 40 слобід, 1393 хутори, 2 паперові заводи, 8 гут і 4523 рудні). Чисельність населення (крім дворян) становила 7 465 560 осіб. Указом російського імператора Павла I від 23 (12) грудня 1796 Чернігівське намісництво було ліквідоване, а його територія увійшла до складу новоствореної Малоросійської губернії.
Губернатори Редагувати
- 1782: Рум'янцев Петро Олександрович — генерал-губернатор
- 1782—1796: Милорадович Андрій Степанович — генерал-губернатор
Джерела Редагувати
- Путро О. І. Чернігівське намісництво [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 522. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Институт генерал-губернаторства и наместничества в Российской Империи: в 2 т. — Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. — Т. І.
- Тархов С. А. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // География. — № 15. — 2001.
- Атлас Российской Империи [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Типография Сытина, 1792.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
Посилання Редагувати
- Чернігівське намісництво [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.