Анте́й (дав.-гр. ὁ Ἀνταίος) — в давньогрецькій міфології велетень, син бога моря Посейдона і богині землі Геї, найвродливіший і наймогутніший поміж гігантами. Був нездоланний, доки торкався матері-Землі, від якої черпав нові сили. Жив у Лівії, змушував мандрівників боротися з ним. Антея здолав Геракл: відірвав від Землі і задушив. Цю сцену було зображено на фронтоні храму Геракла у Фівах.
| Антей | |
|---|---|
| Заняття | король |
| Батько | Посейдон |
| Мати | Гея |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Образ Антея є символом наснаги й сили, що їх дає людині зв'язок з рідною землею, з рідним народом.
Ім'ям Антей в КБ Олега Антонова було названо транспортний літак Ан-22
Див. також ред.
- Антеїзм — філософський термін, назва якого походить від імені героя.
- Ан-22 «Антей»
Література ред.
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання ред.
- Антей (у міфології) [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ