Персе́й (грец. Περσεύς) — напівміфічний цар Аргоса і Мікен XV століття до н. е. В міфах — напівбог, син Зевса і Данаї. Найбільше відомий за міфом про вбивство потворної горгони Медузи. Вважався засновником Мікен.
| Персей Περσεύς | |
|---|---|
| Персей тримає голову горгони Медузи | |
| Міфологія | антична |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Ім'я іншими мовами | грец. Περσεύς |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Посада | цар Мікенd, цар Аргоса[d] і цар Тиринфаd |
| Батько | Прет |
| Мати | Даная |
| Дружина | Андромеда |
| Діти | Перс, Алкей, Сфенел, Елей, Местор, Електріон, Горгофона, Еріфра |
| Персонаж твору | Метаморфози |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Міфи про Персея Редагувати
Родовід Редагувати
| Лінкей | ||||||||||||||||
| Абант | ||||||||||||||||
| Гіпермнестра | ||||||||||||||||
| Прет | ||||||||||||||||
| невідомий чоловік | ||||||||||||||||
| Аглая | ||||||||||||||||
| невідома жінка | ||||||||||||||||
| Персей | ||||||||||||||||
| Абант | ||||||||||||||||
| Акрісій | ||||||||||||||||
| Аглая | ||||||||||||||||
| Даная | ||||||||||||||||
| Лакедемон | ||||||||||||||||
| Еврідіка Аргоська | ||||||||||||||||
| Спарта | ||||||||||||||||
Походження Редагувати
Грізний цар Арголіди Абант від Аглаї мав двох синів, Прета і Акрісія. Він заповів царство дітям, але щоб між ними не було ворожнечі, сини мали правити поперемінно. Однак брати ще в утробі матері стали сваритися і сперечатися. Вирісши, вони не припиняли суперництва, яке тільки загострилося, коли Прет переспав з дочкою Акрісія Данаєю. Акрісій через це відмовився давати трон братові, той мусив тікати до лікійського царя Іобата, де одружився з його дочкою. Укріпившись, він вирушив на чолі армії проти Акрісія, котрий неохоче погодився розділити володіння. Акрісію дістався Аргос з околицями, а Прету Тіринф, Герей, Мідія та береги Арголіди.
Акрісій більше не мав дітей, крім Данаї, тому вирушив до оракула аби той пояснив чому він не має спадкоємця чоловічої статі. Оракул дав страшне пророцтво: «В тебе не буде синів, а твій онук уб'є тебе». Щоб уникнути долі Акрісій заточив Данаю в мідній темниці. Однак Зевс проник в темницю у вигляді золотого дощу і Даная зачала від нього Персея.
Акрісій не повірив у це, але і не наважився власноруч погубити доньку й онука. Він наказав покласти Данаю з Персеєм до дерев'яного короба та кинути його в море. Короб прибило до острова Серіф, де його виловив рибалка Діктіс та привів Данаю з сином у палац царя Полідекта.
Дитинство і юність Редагувати
Персей ріс при дворі Полідекта і захищав матір від залицянь царя. Полідект удав наче бажає одружитися з Гіподамією, він наказав придворним привести найкращих коней, яких мав подарувати нареченій. Він знав, що Персей не має ні коня, ні великих багатств, щоб його купити. Коли цар звернувся до нього, той необдумавши пообіцяв добути будь-який інший подарунок, навіть голову чудовиська, горгони Медузи. Полідект, думаючи, що це непосильна праця, яка погубить Персея, погодився. Всі знали, що Медуза — це потвора у вигляді жінки зі зміями замість волосся, зустрівши яку кожен обертався на камінь.
Пошуки горгони Медузи Редагувати
Богиня Афіна, яка давно бажала знищити Медузу, вирішила допомогти Персею. Вона спрямувала майбутнього героя у місто Діектеріон в Самосі, де стояли три статуї: Медузи і двох її сестер. Так Персей дізнався як відрізнити Медузу. Після цього вона попередила, що від погляду чудовиська Персей скам'яніє, але не від її відображення. Афіна подарувала йому відполірований наче дзеркало щит. Гермес також надав допомогу, подарувавши гострий серп, яким можна було відтяти голову Медузі. Але щоб здійснити подвиг були потрібні іще чарівні предмети, за якими Персей вирушив до стігійських німф.
Та місцезнаходження німф знали лише три сестри граї, у яких було одне око і один зуб на всіх. Їх Персей відшукав біля підніжжя Атлаських гір, непомітно підкрався до грай та викрав око і зуб, коли одна сестра передавала їх іншій. В обмін на повернення він вивідав де живуть стігійські німфи.
Після цього Персей знайшов німф, які дали йому крилаті сандалі, в яких можна було літати, міцну сумку та шолом Гадеса, який робив власника невидимим. Тоді Персей подався до гіперборейських земель, де серед скам'янілих людей і звірів побачив горгон, що спали.
Вбивство горгони Медузи Редагувати
Дивлячись у відображення в щиті, Персей підкрався до горгон і відтяв серпом голову Медузі. З тіла чудовиська вийшли крилатий кінь Пегас і воїн Хрісаор, озброєний золотим мечем. Обоє були зачаті від Посейдона Медузою, проте Персеєві це не було відомо і він вельми здивувавася від побаченого. Не бажаючи накликати на себе їхній гнів, герой поклав відрізану голову до сумки, одягнув шолом-невидимку і покинув гіперборейські землі. Дві вцілілі горгони, Сфено та Евріала, кинулися навздогін, але не спіймали невидимого Персея. Краплі крові, які капали з голови чудовиська, ставали отруйними зміями.
Летячи над землею, Персей побачив володіння титана Атланта, покараного Зевсом і примушеного вічно тримати на своїх плечах небо. Атлант мав сад із золотими яблуками, які, за пророцтвом, викраде син Зевса. Титан дорожив ними, тому заздалегідь поставив навколо саду високу стіну і дракона на сторожі. Коли Персей попросився відпочити в цих землях, назвавшись сином Зевса, титан не повірив йому і прогнав. Розгніваний Персей дістав із сумки голову Медузи. Атлант, побачивши її, перетворився на гору, яка відтоді підтримувала небо. За іншим міфом Атлант лишився стояти і з ним іще зустрівся нащадок Персея Геракл.
Порятунок Андромеди Редагувати
Герой зупинився в Єгипті, в Хеммісі, після чого попрямував до узбережжя Фелістії. На березі моря він побачив прикуту до скелі прекрасну оголену Андромеду, дочку правителя Іонни Кефея та Кассіопеї. Приземлившись біля її батьків, Персей довідався в чому справа. За вихваляння Кассіопеї наче її дочка красивіша за всіх морських нереїд разом узятих, Посейдон наслав на Фелістію чудовисько, єдиним порятунком від якого було віддати йому на поталу Андромеду.
Персей закохався в Андромеду, щойно її побачив, і домовився, що її віддадуть йому за дружину, якщо Персей здолає чудовисько. Герой злетів над морем і чудовисько кинулося на його тінь, тоді як сам Персей обезголовив його. На випадок, якщо потвора не поведеться на тінь, він поклав на березі голову Горгони, помістивши її на купі листя та водоростей. Це листя і водорості стали коралами. Здобувши перемогу, Персей спорудив вівтарі для Гермеса, Афіни й Зевса в подяку і приніс їм жертви.
Весілля з Андромедою Редагувати
Коли Персей святкував весілля з Андромедою, прибув Агенор (або Фіней), покликаний Кассіопеєю, якому раніше було обіцяно Андромеду. Кассіопея з Кефеєм перервали весілля, говорячи, що Персей змусив їх віддати за себе дочку і тому мусить померти.
Персей вступив у бій з військом, яке вийшло його вбити і знищив багатьох, однак лишалося ще дві сотні воїнів. Тоді герой згадав про голову горгону Медузи, яку показав перед воїнами і ті вмить обернулися на камінь.
Посейдон помістив сузір'я Кефея з Кассіопеєю на небі, але саму Кассіопею за її невдячність виставили на посміховисько. Пізніше було утворено сузір'я Андромеди за її вірність Персею попри наполягання батьків. Про скелю, до якої була прикута Андромеда, ще довго розповідали, що на ній видно сліди від ланцюгів, а кістки чудовиська було забрано до найближчого міста, поки їх звідти не відправив до Риму Марк Емілій Скавр.
Порятунок матері та смерть Акрісія Редагувати
Повернувшись з Андромедою на Серіф, Персей довідався, що Даная і Дактіс переховуються в храмі від Полідекта, котрий не покинув задуму насильно одружитися з матір'ю героя. Персей прибув до палацу, де оголосив, що добув обіцяний подарунок. Цар і його придворні стали насміхатися з Персея, але той вийняв з сумки голову Медузи і всі присутні перетворилися на камінь.
Голову Медузи Персей віддав Афіні, а сандалі, сумку і шолом повернув стігійським німфам. Дактіса він поставив царем Серіфа, а сам поплив у Аргос у супроводі дружини і кіклопів.
Наляканий Акрісій, боячись здійснення даного йому пророцтва, втік у місто Лариса до царя Тевдаміда. Але сталося так, що за якийсь час Тевдамід влаштував ігри на честь свого померлого батька, куди запросив Персея. Змагаючись у п'ятиборстві, Персей метнув диск, який влучив у Акрісія і вбив його, чим здійснилося пророцтво.
Правління Персея Редагувати
Персей поховав діда і, соромлячись зайняти його трон, вирушив у Тірінф, де правив син Прета Мегапент. З ним герой домовився обмінятися царствами, а пізніше об'єднав частини претових володінь. Персей укріпив Мідію і заснував місто Мікени. Назву місто отримало від того, що Персей знайшов на тому місці або вістря меча, або гриб (μύκης, мікес), який чудесним чином давав воду. В будівництві мурів йому допомагали кіклопи і тому ці мури було неможливо зруйнувати.
За іншою версією Персей обернув Прета на камінь за його зазіхання на землі Акрісія, що по праву належали Персею. Мегапент пізніше убив Персея, помстившись за батька. Андромеда народила Персею дочку Горгофону і шістьох синів: Перса, Алкея, Електріона, Сфенела, Местора, Гелея.
Нащадки Персея Редагувати
Нащадком персеєвого роду є легендарний герой Геракл. Нащадками Персея також є династія Ахеменідів.
Персеїди Редагувати
Культ Персея Редагувати
Після смерті Персею віддавали шану як героєві в багатьох місцях, особливо в Арголіді, на Серефі та в Афінах. Його вважали своїм предком перси та Ахіменіди, Аріаратіди й Мітрідатіди. За Геродотом, герой мав вівтар також у місті Хеммісі в Єгипті.
Аріаратіди мали головний убір Персея, кірбасію, за символ своєї династії. Зображення Персея зустрічаються на монетах міст-полісів, а також міст багатьох грецьких колоній на узбережжі Малої Азії, у вигляді голови з крилами або фігури повністю, часто також в сценах, які зображують його подвиги.
Персей в мистецтві Редагувати
Сюжет міфа про Персея приваблював художників Тінторетто, Тіціана, Рубенса, Рембрандта, Тьєполо, скульпторів Бенвенуто Челліні, Канову. Софокл та Евріпід написали трагедії «Андромеда», які збереглись у фрагментах. У новий час сюжет міфа використали в своїх трагедіях Кальдерон, Корнель, в операх — Люллі та Гайдн.
Також американський письменник Рік Ріордан написав два цикли книжок про «Персі Джексона», повний варіант імені якого звучить Персей, але на відміну від міфу, головний герой є сином Посейдона, а не Зевса.
Примітки Редагувати
- Czech National Authority Database
- Аполлодор II.2.1 і 4.7.
- Гомер. Ілиада VI.160; Аполлодор II.2.1; Павсаній II.16.2.
- Гігін. Міфи. 63; Аполлодор II.4.1; Горацій. Оди III.16.1.
- ↑ Аполлодор II.4.2.
- ↑ Піндар. Піфийські оди Х.31; Овідій. Метаморфози IV.780; Аполлодор II.4.2-3.
- ↑ Еврипід. Електра 459—463; Аполлоній Родоський IV.1513.
- Геродот 11.91; Страбон 1.2.35; Пліний. Природна історія VI. 35.
- ↑ Аполлодор 11.4.3; Гігін. Міфи 64; Овідій. Метаморфози IV.740 і далі.
- ↑ Гігін. Там само; Овідій. Метаморфози V.I-235; Аполлодор. Там само.
- Йосип Флавій. Історія юдейської війни III.9.2; Пліній. Природня історія IX.4.
- Страбон X. 5. 10; Аполлодор II.4.3.
- ↑ Аполлодор II.4.4.
- Павсаній. Опис Еллади II 16, 3
- Аполлодор II.4.4-5.
- Овідій. Метаморфози V.2 36-241; Гігін. Міфи 63 і 244.
- Сапрыкин, Сергей Юрьевич (1 січня 1996). (рос.). Наука. с. 117. ISBN 9785020094970. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 15 лютого 2016.
- Обнорский, В. (29 червня 2015). (рос.). Litres. ISBN 9785457833814. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 15 лютого 2016.
- Латыш, В. . www.coins.msk.ru. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 15 лютого 2016.
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Персей |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
Посилання Редагувати
- Персей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1343. — 1000 екз.