www.wikidata.uk-ua.nina.az

Метаморфози лат Metamorphoses lt дав гр μετᾰμορφώσεις Перевтілення найбільша за обсягом поема у римській літературі 15 к

Метаморфози

«Метаморфози» (лат. Metamorphoses < дав.-гр. μετᾰμορφώσεις — «Перевтілення») — найбільша за обсягом поема у римській літературі (15 книг), найвизначніший твір Публія Овідія Назона (43 р. до н. е. — 18 р. н. е.). Описує створення та історію світу на основі грецької та римської міфологій. Один із найпопулярніших творів про міфологію, був добре відомим середньовічним авторам і мав значний на них вплив.

Метаморфози
Metamorphoses
Обкладинка видання 1632 року
Жанр епопея
Форма вірш[d]
Тема Римська міфологія
Автор Овідій
Мова латина
Країна Стародавній Рим і Римська імперія
Переклад Андрій Содомора
 Цей твір у Вікісховищі
  Цей твір у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Метаморфози (значення).

Зміст Редагувати

У «Метаморфозах» автор, широко використовуючи численні оповіді і легенди, намагався осмислити світ навколишній, заглянути у складний і суперечливий внутрішній світ людини. За допомогою різних образів Овідій прагнув підтвердити думку грецьких мислителів про те, що все на світі плинне, все міняється, ніщо не залишається незмінним і найпридатнішими для цього видавались йому саме перекази про перевтілення. «Метаморфози» — це, за задумом поета, цілісна епічна поема, що повинна розгорнути перед читачем поетичний образ еволюції світу від його початків аж до сучасної авторові доби.

Дух пориває мене: про нові починаю співати
В змінених формах тіла. О боги, — бо ж од вас переміни, —
Задум співця надихніть: відтоді, коли світ народився,
Ген аж до наших часів доведіть нестихаючу пісню.
...
63] Захід і ті береги, що під сонцем похилим тепліють,
64] Має в опіці Зефір. А на Північ, у Скіфію сніжну,
65] Силою вдерся жахливий Борей. Протилежні широти
66] Австр поливає дощем, наганяючи хмари кошлаті.

— «Метаморфози», Книга перша, переклад А. Содомори

Відомості про твір Редагувати

Цей твір Овідій розпочав ще в Римі і закінчив уже в засланні, хоч так остаточно і не доопрацював його. Дізнавшись про страшний для себе вирок, поет написані частини просто спалив, про що писав пізніше у «Скорботних елегіях»:

Твори, що їх, та й інших чимало, прощаючись з Римом,
Горем убитий важким, сам же поклав у вогонь…
Так от і їх, моє тіло живе, я в полум'я кинув,
Щоб водночас із творцем згинули твори його, —
Може, лихий був на Муз, бо ж я через них провинився,
Може, тому, що не встиг вигладить віршів своїх.

— Тут і далі переклад А. Содомори. І, 7, 15—16, 19—22

Щоправда, численні списки поеми вже були на руках у друзів.

Єдиного принципу об'єднання міфологічних сюжетів у поета не було. Міфологічні цикли часом закріплювалися в якійсь одній книзі. Так, Фіванський цикл — у III, про аргонавтів — у VII, Троянський — у XII і XIII книгах. Міф, пов'язаний з Енеєм та Італією, — у XIV і XV. Інколи група міфів об'єднувалася навколо певної особи (VIII книга про Тесея). Інші ж міфи розкидані по різних книгах без певної закономірності. Дуже часто Овідій їх повністю і не переказує, зупиняючись на їхньому початку або на окремих уривчастих епізодах, вставлених, як правило, в оповідь про бенкети, випадкові розмови чи зустрічі тощо. Часом легенди Об'єднувалися за принципом схожості. Між окремими міфами якогось логічного зв'язку немає, але, намагаючися завжди бути оригінальним, автор виявляє надзвичайну винахідливість, використовуючи найрізноманітніші, часом несподівані прийоми.

Овідій обирає найкращі й найвідоміші міфи, які здебільшого оповідають про кохання богів усіх ступенів і легендарних героїв. Автор майстерно використовує в поемі елементи різноманітних жанрів. У бою між лапіфами і кентаврами відчувається наслідування героїчного епосу, те ж саме і в епізоді калідонського полювання (XII, VIII). Оповідь про життя і смерть Філемона та Бавкіди слід віднести до ідилії (VIII), про спір між Аяксомі Одіссеєм — до драматичного агону (XIII), про Вакха — до гімну (III). Любовне послання Бібліди братові Кавну відповідає правилам епістолярного жанру (IX), історії Пірама і Тісби, Кеїка та Алкіони, Пігмаліона належать до любовної лірики (IV, XI, X).

З самого початку, після розповіді про створення світу, Овідій, всупереч своїм колишнім поглядам, змальовує «золоту добу» та наступні періоди в історії людства відповідно до традиції римських поетів, причому перший постає як епоха миру, тиші й загального щастя:

Не тримаючи війська,
В тихім дозвіллі спокійно жили-вікували племена.
Без обробітку й земля, що не відала ран од заліза,
Щедро, по волі своїй, усіляку приносила живність…
Вічна буяла весна. Під віянням теплих Зефірів
Солодко, наче вві сні, самосійні гойдалися квіти…
Ріки текли молоком, хвилювалися ріки нектаром.
Медом жовтавим зелені дуби ненастанно точились.

— (І, 99-102, 107-108, 111-112)

Останню, «залізну добу» поет зображує як добу цілковитого падіння моралі римського суспільства та деградації самої людини, що докорінно відрізнялося від змальованої Вергілієм ідилічної картини (VI кн. «Енеїди», IV еклога «Буколік»).

Однією з найбільш ідейно насичених у збірнику є оповідь про Фаетона, що розкриває спробу людини сподобатися богам і закінчується смертю героя. Поет підкреслює велич задуму героя в епітафію:

Інші міфи поет викладає без усякої оцінки, як-от про Дедала та Ікара. В багатьох з них показане ревниве ставлення богів до людей, особливо в тих випадках, коли вони виявляються не-перевершеними майстрами-митцями, здатними конкурувати з богами. Проте в разі перемоги подібні змагання закінчувалися для смертних досить трагічно — розгнівані боги їх суворо карали, особливо якщо люди цим хизувалися. Піеріди за це були перетворені Музами на сорок (V), Арахну Афіна обернула на павука (VI), Аполлон зідрав з живого Сатира шкіру, а потім зробив його потоком (VI), разом із сестрою Артемідою покарав Ніобу за її погордливе порівняння себе з Латоною, вбивши всіх 14 її дітей, а саму жінку перетворив на уламок вічно плачучого мармуру (VI).

Крім цих, до найкращих належать перекази міфів про Девкаліона та Пірру, Дафну (І), Персея та Андромеду (IV), Медею, Тесея (VII), Деяніру і Геракла (IX), Орфея, Гіакінта, Пігмаліона та Адоніса (X), Кеїка та Алкіону, Мідаса (XI) та ін. XIV і XV книги оповідають міфи, пов'язані вже з новою історією. Подорожі Енея та його прибуття до Сицилії, війна зТурном, діяння поколінь Енеєвих нащадків — ці теми вже нерозривно пов'язані з Овідієвою сучасністю і прославленням Августа. Докладно викладає автор устами самого філософа і вчення Піфагора (понад 400 рядків). Закінчується збірка історіями Іпполіта-Вербія, бога лікарювання Ескулапа і, врешті, звеличенням Юлія Цезаря, перетвореного на «незнану зорю, на комету». Надзвичайно переконливо й образно Овідій розповідає, як уся природа в ніч перед лиходійським убивством оплакує долю великого Цезаря, цей прийом він бере з народної творчості:

Венера намагається врятувати життя Цезаря, але втручається Юпітер, нагадуючи їй, що проти Долі ніхто йти не може, бо «надії, вкарбовані в мідь та залізо, вічні». Він радить їй однести душу Цезаря до зірок, що вона й робить, коли та «з грудей вилітає крізь рани»:

На думку поета, Август, «син Цезаря», своїми справами перевершить перемоги батька, оскільки такою є воля Юпітера:

Художні особливості Редагувати

Художній стиль Овідія можна назвати реалістичним. Він зображає епізоди і сцени, які, якщо не брати до уваги казковий елемент самих перевтілень, по суті становлять окремі картини дійсності. І боги, і герої мають однакову психологію, ті ж самі почуття, інстинкти й переживання, що й люди. Юпітер залицяється до жінок як звичайний парубок, навіть коли він перетворюється на бика, лебедя тощо.

Поет чудово розбирається в найтонших відтінках кольорів і майстерно користується цією природною палітрою. Афіна тче «пурпурну тканину», по якій пробігають подібні до райдуги миготливі фарби. Коли Актеон побачив оголену під час купання Діану, богиня зашарілася, немов «запалена хмаринка», осяяна сонцем, «як багрянцем горить Зоряниця». Різнокольоровим стає море під час бурі — то жовтавим від здійнятого хвилями піску, «то зчорніє нараз, наче хвиля стігійська». Поема сповнена драматичними епізодами, особливо в книгах, де розповідається про трагічну загибель Орфея, Пентея, розірваних несамовитими вакханками, Актеона, пошматованого власними псами. Глибоко драматичними постають образи Медеї, Ніо-би, Деяніри, Пірама й Тісби. Жахає жорстокий бій між кентаврами й лапіфами, Ахіллом і Кікном. Усі подібні сцени написані автором з надзвичайною реалістичною спостережливістю.

Овідій, свідомий величезного обсягу здійсненої роботи, закінчує поему рядками, що повторюють думку Горація в його «Пам'ятнику»:

Українські переклади Редагувати

Декілька перекладів з «Метаморфоз» (Олени Пчілки та Осипа Маковея) було опубліковано в журналі «Зоря» (Львів, 1880-97). Дмитро Николишин (вчитель з Коломиї) у 1920-х роках виконав переклад першої пісні шумковим віршем, в якому твір набував української народної форми, що посилювалося переробленням імен (напр. «батько Сатурненко», «Дафна Пенеївна» тощо). Дещо з «Метаморфоз» — зокрема уривок про Філемона й Бавкіду — високохудожньо переклав Микола Зеров. Окремі уривки з «Метаморфоз» переклала Ю. Кузьма.

Повний і довершений переклад «Метаморфоз» належить Андрію Содоморі (1985).

Інші переклади, адаптації, вплив Редагувати

  • П'єса Шекспіра «Ромео і Джульєтта» написана під впливом IV книги «Метаморфоз» — про Пірама і Фісбу.
  • У 1613 році іспанський письменник Луїс де Гонгора написав поему про Поліфема та Галатею, які описані в XIII книзі «Метаморфоз».
  • 1625 року скульптор Джовані Лоренцо Берніні завершив свою роботу «Аполон і Дафна».
  • 1636 року в Польщі видали переклад «Метаморфоз» — поему «Przeobrażenia», за авторством польського письменника Якуба Жебрівського.
  • У 1783 році австрійський композитор Карл Дітерс фон Дітерсдорф написав 12 симфоній за сюжетами книг «Метаморфоз». З них до наших днів дійшли шість, заснованих на перших шести книгах.
  • В 1951 році англійський композитор Бенджамін Бріттен написав програмну сюїту для гобоя «Шість метаморфоз за Овідієм».

Примітки Редагувати

  1. Андрій Содомора. Співець одвічних перевтілень (Овідій) // Овідій. Метаморфози. К.: Дніпро, 1985. 304 с., С.: 5-14.
  2. Овідій Назон, Публій. Метаморфози. К.: Дніпро, 1985. 304 с.
  3. Твори, що їх, та й інших чимало, прощаючись з Римом, Горем убитий важким, сам же поклав у вогонь… Так от і їх, моє тіло живе, я в полум’я кинув, Щоб водночас із творцем згинули твори його, — Може, лихий був на Муз, бо ж я через них провинився, Може, тому, що не встиг вигладить віршів своїх. (Тут і далі переклад А. Содомори. І, 7, 15—16, 19—22)
  4. Не тримаючи війська, В тихім дозвіллі спокійно жили-вікували племена. Без обробітку й земля, що не відала ран од заліза, Щедро, по волі своїй, усіляку приносила живність… Вічна буяла весна. Під віянням теплих Зефірів Солодко, наче вві сні, самосійні гойдалися квіти… Ріки текли молоком, хвилювалися ріки нектаром. Медом жовтавим зелені дуби ненастанно точились. (І, 99-102, 107-108, 111-112)
  5. Тут лежить Фаетон, що на батьковій став колісниці, Хоч і не втримав її, та в дерзанні великому згинув. (II, 327—328)
  6. Пугач могильний на кожному кроці стогнав лиховісно. Слізьми спливали обличчя богів зі слонової кістки. Кажуть, то спів, то погроза в священних гаях розлягались. Жертва на користь не йшла. Про страшні потрясіння звіщало Хворе нутро; перетнутою лезом бувала й печінка. Всюди — на площі міській, біля кожного дому та храму Пси завивали вночі; потривожені тіні померлих, Кажуть, никали, німі, вулицями й здригалося Місто. (XV, 791—799)
  7. …спалахнувши, душа піднялася Вище, ніж місяць; майнувши в просторах вогненним волоссям, Зіркою вже мерехтить. Поглядає з висот на великі Синові справи — й радіє всім серцем його перевазі. (XV, 848—851)
  8. На думку поета, Август, «син Цезаря», своїми справами перевершить перемоги батька, оскільки такою є воля Юпітера: …В ефірних оселях Обширом світу потрійного править Юпітер. А землю — Августу він доручив, отже, й Август — владар наш і батько. (XV, 858—860)
  9. Овідій, свідомий величезного обсягу здійсненої роботи, закінчує поему рядками, що повторюють думку Горація в його «Пам'ятнику»: Ось і завершено труд. Ні вогонь, ні залізо, ні злобна Давність не владні над ним, ані гнів руйнівний Громовержця… Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава, Буду в людей на устах і, якщо таки можна покластись На прозорливість співця — возвеличений, житиму вічно. (XV, 871—872, 877—879)
  10. Ігор Качуровський. «Метаморфози» Овідія в перекладі А.Содомори // Ігор Качуровський. 150 вікон у світ (з бесід, трансльованих по Радіо «Свобода»). — Київ: Вид.дім «Києво-Могилянська академія». — 462 с., С.47-49

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Metamorfozi lat Metamorphoses lt dav gr metᾰmorfwseis Perevtilennya najbilsha za obsyagom poema u rimskij literaturi 15 knig najviznachnishij tvir Publiya Ovidiya Nazona 43 r do n e 18 r n e Opisuye stvorennya ta istoriyu svitu na osnovi greckoyi ta rimskoyi mifologij Odin iz najpopulyarnishih tvoriv pro mifologiyu buv dobre vidomim serednovichnim avtoram i mav znachnij na nih vpliv MetamorfoziMetamorphosesObkladinka vidannya 1632 rokuZhanr epopeyaForma virsh d Tema Rimska mifologiyaAvtor OvidijMova latinaKrayina Starodavnij Rim i Rimska imperiyaPereklad Andrij Sodomora Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Metamorfozi znachennya Zmist 1 Zmist 2 Vidomosti pro tvir 3 Hudozhni osoblivosti 4 Ukrayinski perekladi 5 Inshi perekladi adaptaciyi vpliv 6 Primitki 7 DzherelaZmist RedaguvatiU Metamorfozah avtor shiroko vikoristovuyuchi chislenni opovidi i legendi namagavsya osmisliti svit navkolishnij zaglyanuti u skladnij i superechlivij vnutrishnij svit lyudini Za dopomogoyu riznih obraziv Ovidij pragnuv pidtverditi dumku greckih misliteliv pro te sho vse na sviti plinne vse minyayetsya nisho ne zalishayetsya nezminnim i najpridatnishimi dlya cogo vidavalis jomu same perekazi pro perevtilennya Metamorfozi ce za zadumom poeta cilisna epichna poema sho povinna rozgornuti pered chitachem poetichnij obraz evolyuciyi svitu vid jogo pochatkiv azh do suchasnoyi avtorovi dobi 1 Duh porivaye mene pro novi pochinayu spivatiV zminenih formah tila O bogi bo zh od vas peremini Zadum spivcya nadihnit vidtodi koli svit narodivsya Gen azh do nashih chasiv dovedit nestihayuchu pisnyu 63 Zahid i ti beregi sho pid soncem pohilim tepliyut 64 Maye v opici Zefir A na Pivnich u Skifiyu snizhnu 65 Siloyu vdersya zhahlivij Borej Protilezhni shiroti66 Avstr polivaye doshem naganyayuchi hmari koshlati Metamorfozi Kniga persha pereklad A Sodomori 2 Vidomosti pro tvir RedaguvatiCej tvir Ovidij rozpochav she v Rimi i zakinchiv uzhe v zaslanni hoch tak ostatochno i ne doopracyuvav jogo Diznavshis pro strashnij dlya sebe virok poet napisani chastini prosto spaliv pro sho pisav piznishe u Skorbotnih elegiyah Tvori sho yih ta j inshih chimalo proshayuchis z Rimom Gorem ubitij vazhkim sam zhe poklav u vogon Tak ot i yih moye tilo zhive ya v polum ya kinuv Shob vodnochas iz tvorcem zginuli tvori jogo Mozhe lihij buv na Muz bo zh ya cherez nih provinivsya Mozhe tomu sho ne vstig vigladit virshiv svoyih Tut i dali pereklad A Sodomori I 7 15 16 19 22 3 Shopravda chislenni spiski poemi vzhe buli na rukah u druziv Yedinogo principu ob yednannya mifologichnih syuzhetiv u poeta ne bulo Mifologichni cikli chasom zakriplyuvalisya v yakijs odnij knizi Tak Fivanskij cikl u III pro argonavtiv u VII Troyanskij u XII i XIII knigah Mif pov yazanij z Eneyem ta Italiyeyu u XIV i XV Inkoli grupa mifiv ob yednuvalasya navkolo pevnoyi osobi VIII kniga pro Teseya Inshi zh mifi rozkidani po riznih knigah bez pevnoyi zakonomirnosti Duzhe chasto Ovidij yih povnistyu i ne perekazuye zupinyayuchis na yihnomu pochatku abo na okremih urivchastih epizodah vstavlenih yak pravilo v opovid pro benketi vipadkovi rozmovi chi zustrichi tosho Chasom legendi Ob yednuvalisya za principom shozhosti Mizh okremimi mifami yakogos logichnogo zv yazku nemaye ale namagayuchisya zavzhdi buti originalnim avtor viyavlyaye nadzvichajnu vinahidlivist vikoristovuyuchi najriznomanitnishi chasom nespodivani prijomi Ovidij obiraye najkrashi j najvidomishi mifi yaki zdebilshogo opovidayut pro kohannya bogiv usih stupeniv i legendarnih geroyiv Avtor majsterno vikoristovuye v poemi elementi riznomanitnih zhanriv U boyu mizh lapifami i kentavrami vidchuvayetsya nasliduvannya geroyichnogo eposu te zh same i v epizodi kalidonskogo polyuvannya XII VIII Opovid pro zhittya i smert Filemona ta Bavkidi slid vidnesti do idiliyi VIII pro spir mizh Ayaksomi Odisseyem do dramatichnogo agonu XIII pro Vakha do gimnu III Lyubovne poslannya Biblidi bratovi Kavnu vidpovidaye pravilam epistolyarnogo zhanru IX istoriyi Pirama i Tisbi Keyika ta Alkioni Pigmaliona nalezhat do lyubovnoyi liriki IV XI X Z samogo pochatku pislya rozpovidi pro stvorennya svitu Ovidij vsuperech svoyim kolishnim poglyadam zmalovuye zolotu dobu ta nastupni periodi v istoriyi lyudstva vidpovidno do tradiciyi rimskih poetiv prichomu pershij postaye yak epoha miru tishi j zagalnogo shastya Ne trimayuchi vijska V tihim dozvilli spokijno zhili vikuvali plemena Bez obrobitku j zemlya sho ne vidala ran od zaliza Shedro po voli svoyij usilyaku prinosila zhivnist Vichna buyala vesna Pid viyannyam teplih ZefirivSolodko nache vvi sni samosijni gojdalisya kviti Riki tekli molokom hvilyuvalisya riki nektarom Medom zhovtavim zeleni dubi nenastanno tochilis I 99 102 107 108 111 112 4 Ostannyu zaliznu dobu poet zobrazhuye yak dobu cilkovitogo padinnya morali rimskogo suspilstva ta degradaciyi samoyi lyudini sho dokorinno vidriznyalosya vid zmalovanoyi Vergiliyem idilichnoyi kartini VI kn Eneyidi IV ekloga Bukolik Odniyeyu z najbilsh idejno nasichenih u zbirniku ye opovid pro Faetona sho rozkrivaye sprobu lyudini spodobatisya bogam i zakinchuyetsya smertyu geroya Poet pidkreslyuye velich zadumu geroya v epitafiyu Tut lezhit Faeton sho na batkovij stav kolisnici Hoch i ne vtrimav yiyi ta v derzanni velikomu zginuv II 327 328 5 Inshi mifi poet vikladaye bez usyakoyi ocinki yak ot pro Dedala ta Ikara V bagatoh z nih pokazane revnive stavlennya bogiv do lyudej osoblivo v tih vipadkah koli voni viyavlyayutsya ne perevershenimi majstrami mitcyami zdatnimi konkuruvati z bogami Prote v razi peremogi podibni zmagannya zakinchuvalisya dlya smertnih dosit tragichno rozgnivani bogi yih suvoro karali osoblivo yaksho lyudi cim hizuvalisya Pieridi za ce buli peretvoreni Muzami na sorok V Arahnu Afina obernula na pavuka VI Apollon zidrav z zhivogo Satira shkiru a potim zrobiv jogo potokom VI razom iz sestroyu Artemidoyu pokarav Niobu za yiyi pogordlive porivnyannya sebe z Latonoyu vbivshi vsih 14 yiyi ditej a samu zhinku peretvoriv na ulamok vichno plachuchogo marmuru VI Krim cih do najkrashih nalezhat perekazi mifiv pro Devkaliona ta Pirru Dafnu I Perseya ta Andromedu IV Medeyu Teseya VII Deyaniru i Gerakla IX Orfeya Giakinta Pigmaliona ta Adonisa X Keyika ta Alkionu Midasa XI ta in XIV i XV knigi opovidayut mifi pov yazani vzhe z novoyu istoriyeyu Podorozhi Eneya ta jogo pributtya do Siciliyi vijna zTurnom diyannya pokolin Eneyevih nashadkiv ci temi vzhe nerozrivno pov yazani z Ovidiyevoyu suchasnistyu i proslavlennyam Avgusta Dokladno vikladaye avtor ustami samogo filosofa i vchennya Pifagora ponad 400 ryadkiv Zakinchuyetsya zbirka istoriyami Ippolita Verbiya boga likaryuvannya Eskulapa i vreshti zvelichennyam Yuliya Cezarya peretvorenogo na neznanu zoryu na kometu Nadzvichajno perekonlivo j obrazno Ovidij rozpovidaye yak usya priroda v nich pered lihodijskim ubivstvom oplakuye dolyu velikogo Cezarya cej prijom vin bere z narodnoyi tvorchosti Pugach mogilnij na kozhnomu kroci stognav lihovisno Slizmi splivali oblichchya bogiv zi slonovoyi kistki Kazhut to spiv to pogroza v svyashennih gayah rozlyagalis Zhertva na korist ne jshla Pro strashni potryasinnya zvishalo Hvore nutro peretnutoyu lezom buvala j pechinka Vsyudi na ploshi miskij bilya kozhnogo domu ta hramu Psi zavivali vnochi potrivozheni tini pomerlih Kazhut nikali nimi vulicyami j zdrigalosya Misto XV 791 799 6 Venera namagayetsya vryatuvati zhittya Cezarya ale vtruchayetsya Yupiter nagaduyuchi yij sho proti Doli nihto jti ne mozhe bo nadiyi vkarbovani v mid ta zalizo vichni Vin radit yij odnesti dushu Cezarya do zirok sho vona j robit koli ta z grudej vilitaye kriz rani spalahnuvshi dusha pidnyalasya Vishe nizh misyac majnuvshi v prostorah vognennim volossyam Zirkoyu vzhe merehtit Poglyadaye z visot na veliki Sinovi spravi j radiye vsim sercem jogo perevazi XV 848 851 7 Na dumku poeta Avgust sin Cezarya svoyimi spravami perevershit peremogi batka oskilki takoyu ye volya Yupitera V efirnih oselyah Obshirom svitu potrijnogo pravit Yupiter A zemlyu Avgustu vin doruchiv otzhe j Avgust vladar nash i batko XV 858 860 8 Hudozhni osoblivosti RedaguvatiHudozhnij stil Ovidiya mozhna nazvati realistichnim Vin zobrazhaye epizodi i sceni yaki yaksho ne brati do uvagi kazkovij element samih perevtilen po suti stanovlyat okremi kartini dijsnosti I bogi i geroyi mayut odnakovu psihologiyu ti zh sami pochuttya instinkti j perezhivannya sho j lyudi Yupiter zalicyayetsya do zhinok yak zvichajnij parubok navit koli vin peretvoryuyetsya na bika lebedya tosho Poet chudovo rozbirayetsya v najtonshih vidtinkah koloriv i majsterno koristuyetsya ciyeyu prirodnoyu palitroyu Afina tche purpurnu tkaninu po yakij probigayut podibni do rajdugi migotlivi farbi Koli Akteon pobachiv ogolenu pid chas kupannya Dianu boginya zasharilasya nemov zapalena hmarinka osyayana soncem yak bagryancem gorit Zoryanicya Riznokolorovim staye more pid chas buri to zhovtavim vid zdijnyatogo hvilyami pisku to zchorniye naraz nache hvilya stigijska Poema spovnena dramatichnimi epizodami osoblivo v knigah de rozpovidayetsya pro tragichnu zagibel Orfeya Penteya rozirvanih nesamovitimi vakhankami Akteona poshmatovanogo vlasnimi psami Gliboko dramatichnimi postayut obrazi Medeyi Nio bi Deyaniri Pirama j Tisbi Zhahaye zhorstokij bij mizh kentavrami j lapifami Ahillom i Kiknom Usi podibni sceni napisani avtorom z nadzvichajnoyu realistichnoyu sposterezhlivistyu Ovidij svidomij velicheznogo obsyagu zdijsnenoyi roboti zakinchuye poemu ryadkami sho povtoryuyut dumku Goraciya v jogo Pam yatniku Os i zaversheno trud Ni vogon ni zalizo ni zlobna Davnist ne vladni nad nim ani gniv rujnivnij Gromoverzhcya Vsyudi kudi b na zemli ne proslalasya Rimska derzhava Budu v lyudej na ustah i yaksho taki mozhna poklastis Na prozorlivist spivcya vozvelichenij zhitimu vichno XV 871 872 877 879 9 Ukrayinski perekladi RedaguvatiDekilka perekladiv z Metamorfoz Oleni Pchilki ta Osipa Makoveya bulo opublikovano v zhurnali Zorya Lviv 1880 97 Dmitro Nikolishin vchitel z Kolomiyi u 1920 h rokah vikonav pereklad pershoyi pisni shumkovim virshem v yakomu tvir nabuvav ukrayinskoyi narodnoyi formi sho posilyuvalosya pereroblennyam imen napr batko Saturnenko Dafna Peneyivna tosho Desho z Metamorfoz zokrema urivok pro Filemona j Bavkidu visokohudozhno pereklav Mikola Zerov Okremi urivki z Metamorfoz pereklala Yu Kuzma Povnij i dovershenij pereklad Metamorfoz nalezhit Andriyu Sodomori 1985 10 Inshi perekladi adaptaciyi vpliv RedaguvatiP yesa Shekspira Romeo i Dzhulyetta napisana pid vplivom IV knigi Metamorfoz pro Pirama i Fisbu U 1613 roci ispanskij pismennik Luyis de Gongora napisav poemu pro Polifema ta Galateyu yaki opisani v XIII knizi Metamorfoz 1625 roku skulptor Dzhovani Lorenco Bernini zavershiv svoyu robotu Apolon i Dafna 1636 roku v Polshi vidali pereklad Metamorfoz poemu Przeobrazenia za avtorstvom polskogo pismennika Yakuba Zhebrivskogo U 1783 roci avstrijskij kompozitor Karl Diters fon Ditersdorf napisav 12 simfonij za syuzhetami knig Metamorfoz Z nih do nashih dniv dijshli shist zasnovanih na pershih shesti knigah V 1951 roci anglijskij kompozitor Bendzhamin Britten napisav programnu syuyitu dlya goboya Shist metamorfoz za Ovidiyem Primitki Redaguvati Andrij Sodomora Spivec odvichnih perevtilen Ovidij Ovidij Metamorfozi K Dnipro 1985 304 s S 5 14 Ovidij Nazon Publij Metamorfozi K Dnipro 1985 304 s Tvori sho yih ta j inshih chimalo proshayuchis z Rimom Gorem ubitij vazhkim sam zhe poklav u vogon Tak ot i yih moye tilo zhive ya v polum ya kinuv Shob vodnochas iz tvorcem zginuli tvori jogo Mozhe lihij buv na Muz bo zh ya cherez nih provinivsya Mozhe tomu sho ne vstig vigladit virshiv svoyih Tut i dali pereklad A Sodomori I 7 15 16 19 22 Ne trimayuchi vijska V tihim dozvilli spokijno zhili vikuvali plemena Bez obrobitku j zemlya sho ne vidala ran od zaliza Shedro po voli svoyij usilyaku prinosila zhivnist Vichna buyala vesna Pid viyannyam teplih Zefiriv Solodko nache vvi sni samosijni gojdalisya kviti Riki tekli molokom hvilyuvalisya riki nektarom Medom zhovtavim zeleni dubi nenastanno tochilis I 99 102 107 108 111 112 Tut lezhit Faeton sho na batkovij stav kolisnici Hoch i ne vtrimav yiyi ta v derzanni velikomu zginuv II 327 328 Pugach mogilnij na kozhnomu kroci stognav lihovisno Slizmi splivali oblichchya bogiv zi slonovoyi kistki Kazhut to spiv to pogroza v svyashennih gayah rozlyagalis Zhertva na korist ne jshla Pro strashni potryasinnya zvishalo Hvore nutro peretnutoyu lezom buvala j pechinka Vsyudi na ploshi miskij bilya kozhnogo domu ta hramu Psi zavivali vnochi potrivozheni tini pomerlih Kazhut nikali nimi vulicyami j zdrigalosya Misto XV 791 799 spalahnuvshi dusha pidnyalasya Vishe nizh misyac majnuvshi v prostorah vognennim volossyam Zirkoyu vzhe merehtit Poglyadaye z visot na veliki Sinovi spravi j radiye vsim sercem jogo perevazi XV 848 851 Na dumku poeta Avgust sin Cezarya svoyimi spravami perevershit peremogi batka oskilki takoyu ye volya Yupitera V efirnih oselyah Obshirom svitu potrijnogo pravit Yupiter A zemlyu Avgustu vin doruchiv otzhe j Avgust vladar nash i batko XV 858 860 Ovidij svidomij velicheznogo obsyagu zdijsnenoyi roboti zakinchuye poemu ryadkami sho povtoryuyut dumku Goraciya v jogo Pam yatniku Os i zaversheno trud Ni vogon ni zalizo ni zlobna Davnist ne vladni nad nim ani gniv rujnivnij Gromoverzhcya Vsyudi kudi b na zemli ne proslalasya Rimska derzhava Budu v lyudej na ustah i yaksho taki mozhna poklastis Na prozorlivist spivcya vozvelichenij zhitimu vichno XV 871 872 877 879 Igor Kachurovskij Metamorfozi Ovidiya v perekladi A Sodomori Igor Kachurovskij 150 vikon u svit z besid translovanih po Radio Svoboda Kiyiv Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 462 s S 47 49Dzherela Redaguvati Metamorfozi latinoyu Pereklad deyakih urivkiv z Metamorfoz Mikoli Zerova Povnij pereklad Metamorfoz ukrayinskoyu Andriya Sodomori Pidruchnik Antichna literatura V I Pashenko N I Pashenko Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Metamorfozi amp oldid 40287721