www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луїс де Ґонґора Це іберійські ім я та прізвище Перше батькове прізвище цієї особи Ґонґора а друге материне прізвище Арґо

Луїс де Ґонґора

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Ґонґора, а друге (материне) прізвище Арґоте.

Лу́їс де Ґо́нґора (1561—1627) — іспанський поет епохи бароко. Упродовж тривалого часу його вважали «незрозумілим», «темним», недоступним простому читачеві. Зацікавленість його творчістю зародилася у XX ст., перш за все зусиллями таких поетів, як Рубен Даріо і Федеріко Ґарсія Лорка. Твори Ґонґори не були надруковані за життя. Але вже в першому виданні збірки віршів, що вийшла в рік смерті, його назвали «іспанським Гомером».

Луїс де Ґонґора
ісп. Luis de Góngora
Ім'я при народженні ісп. Luis de Góngora
Псевдонім Luis de Góngora
Народився 11 липня 1561(1561-07-11)[…]
Кордова, Kingdom of Córdobad, Кастильська Корона
Помер 23 травня 1627(1627-05-23) (65 років), 23 березня 1627(1627-03-23) (65 років), 25 травня 1627(1627-05-25) (65 років) або 1627
Кордова, Kingdom of Córdobad, Кастильська Корона
·цереброваскулярні хвороби
Поховання
Кордовський собор[d] : 

Країна Іспанія
Діяльність поет, драматург, письменник, священник
Alma mater Саламанкський університет
Мова творів іспанська
Жанр поезія
Конфесія римо-католик[d]
Автограф
 Луїс де Ґонґора у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Дон Луїс де Ґонґора-і-Арґоте народився та більшу частину життя прожив у Кордові. Його батько Франциско де Арґоте, радник і суддя у справах конфіскації майна, мати — Леонора де Ґонґора, походила зі старовинної шляхетської родини. Початкову освіту поет здобув у будинку свого батька в Андалусії.

У 1568 році народився молодший брат Луїса — Хуан. У сім'ї було вирішено, що Хуан успадкує родинне майно, а Луїс церковну ренту свого дядька — за материнською лінією Франциско де Ґонґори, який на той час став першою духовною особою в Кордовському соборі. Склавши заповіт, дядько Дон Франциско залишив значну частину свого майна знову ж таки молодшому племінникові Хуану, відсовуючи Луїса на другий план. Крім того, за розпорядженням заступника, обидва племінники були зобов'язані носити на першому місці материнське прізвище, а не прізвище батька, як це було прийнято.

Здобувати освіту Ґонґора вирушає в Саламанський університет, і, будучи ще студентом, у 1580 році публікує свою першу поему. Часто проводить час у товаристві акторів або за вигадуванням легковажних віршів, і коло його спілкування обмежується лише людьми із знатних і спроможних сімей.

Закінчивши університет, Ґонґора приймає сан диякона. Проте його платня не сягає навіть двох дукатів на рік. Не поліпшив його становища і приїзд у церковну спільноту єпископа Пачеко, який, зібравши всіх її членів для настанови, звинуватив Ґонґору в тому, що він нерегулярно присутній у хорі, розмовляє під час служби, відвідує кориди, спілкується з акторами і пише легковажні вірші. За це на нього накладають штраф у розмірі чотирьох дукатів, що більш, ніж вдвічі перевищує його річний дохід.

Але, незважаючи на невдачі та бідність, Ґонґора живе активним суспільним життям, багато подорожує Іспанією, невпинно добивається хоч якогось прибуткового призначення. А в грудні 1617 року він отримує звання капелана (духівника) його величності при дворі Філіппа III, місце почесне, але й тут його платня ледве перевищує 820 реалів на місяць, так що фінансова скрута не покидає його, змушує розпродавати майно, щоб віддати борги.

В кінці життя Луїс де Ґонґора опиняється в жахливому становищі, він практично не має можливості виїжджати з будинку. У 1626 році у нього трапляється інсульт, він практично втрачає розум. Королева посилає до нього своїх лікарів, але 23 травня 1627 року у Кордові Ґонґора вмирає в убогості. У грудні того ж року Хуан Лопес де Вікунья публікує першу збірку його віршів «Вигадування у віршах іспанського Гомера». Потім ця збірка була конфіскована інквізицією і не перевидавалася до 1633 року.

Творчість Редагувати

Луїс де Ґонґора (портрет)

Як і поезія Відродження, творчість Ґонґори розвивалась у двох планах. Він використовував два стилі — один зрозумілий і простий, другий — складний і заплутаний, розрахований на вузьке читацьке коло. Було б помилкою вважати, що у перший період Ґонґора-і-Арґоте використовував «зрозумілий» стиль, а в другий — «темний». Обидва стилі існували паралельно і навіть взаємодіяли, оскільки вони — елементи єдиної поетичної системи Ґонґори.

Звертаючись до народнопоетичних жанрів, Ґонґора-і-Арґоте віддавав перевагу романсам і летриллям. У творах «ясного» стилю поет спирається на певний чіткий сюжет, простий і завершений мотив. Вибравши з народної поезії такий напрям, він створює свій варіант, досить відмінний від народного. Традиційні жанри народної поезії поет прикрашає різноманітними і складними художніми тропами — метафорами, антитезами, гіперболами. Загалом це створювало особливий стиль, позначений свідомою поетичною майстерністю, народний мотив поєднувався та контрастував з вишуканими мистецькими прийомами.

В автора є насмішкуваті та сатиричні летрильї, які тонко та граційно відтворюють почуття. Не меншим розмаїттям вирізняються і романси поета, в яких виразилося характерне для бароко протиставлення мистецтва природі, переконання в тому, що лише витончена майстерність може створити прекрасне. У художньо-тематичному аспекті ці романси досить строкаті: ліричні, прикордонні (присвячені боротьбі з маврами та перемогою над ними), мавританські. Крім серйозних, героїчних, він створив і бурлескно-сатиричні романси.

Головна перевага сонетів Луїса де Ґонґори — раціоналістична побудова, логічний розвиток думки. У нього є сонети, в яких суб'єкт оспівується та прославляється, а є — сатиричні. У сонетах першої групи Ґонґора-і-Арґоте прославляє живих і створює епітафії померлим, змальовує чудові іспанські міста та річки, описує пам'ятки архітектури тощо. У сонеті «До троянди» поет розмірковує над ефемерністю краси:

Родилась вчора ти — і завтра вмерти маєш.

Хто ж дав тобі життя на цю коротку мить?

Красою сяєш ти, щоб так недовго жить,

Щоб одійти в ніщо — так свіжістю палаєш!

Даремно ти себе надією втішаєш —

Ти маєш одцвісти, як одцвітають всі,

Приреченість лежить в самій твоїй красі,

Бо передчасно ти зів'янеш і сконаєш.

(Пер. Л. Первомайського)

Сонети Ґонґори, присвячені коханню й уславленню жіночої краси, також зазвичай побудовані на контрасті. Це контраст між життям і смертю, красою та неминучістю її знищення.

Усамітнення (авт. О. Кондратьєва)

Стиль поета остаточно сформувався у поемах. Одна з них — «Історія Поліфема та Галатеї» («Fabula de Polifemo у Galatea», 1612) — написана октавами, її сюжет запозичений із «Метаморфоз» Овідія, які привабили автора своїм фантастичним характером і химерністю образів. Відштовхуючись від класичного взірця, Ґонґора-і-Арґоте створив закінчену та досконалу поему бароко, при цьому швидше ліричну, ніж оповідну.

Інакше принцип бароко виразився у «Поемах усамітнення» («Soledades», 1614). Луїс де Ґоноґора написав першу поему «Усамітнення полів» і частину другої — «Усамітнення берегів», плануючи створити ще дві: «Усамітнення лісів» і «Усамітнення пустель». Ці поеми значно різняться від «Історії Поліфема та Галатеї». У них відсутня фабула, немає заданої класичної традиції та чіткої віршованої форми. Автор сам склав сюжет і написав їх сільвою — довільною комбінацією 11- і 7-складових рядків, що давало поетові більшу внутрішню свободу.

У «Поемах усамітнення» співчутливо змальовується життя на лоні природи. Ґонґора-і-Арґоте наділений талантом гостро сприймати природу як конкретну чуттєву реальність, але вона не лише вабить його, а й відштовхує. Природа в тому вигляді, в якому вона існує, на думку поета, негідна поезії, оскільки в ній багато потворного, незграбного, недосконалого. Змінити її можна за допомогою мови та стилю. Захищаючись від критиків, які нападали на його «Поеми усамітнення», Ґонґора-і-Арґоте зауважив в листі, що хотів надати іспанській мові вишуканого характеру латині. З цією метою поет насичував свій словник латинськими й італійськими словами, використовував архаїзми та неологізми, вживав іспанські слова у відмінному від загальноприйнятого значенні.

Щоб зрозуміти поезію Луїса де Ґонґори, необхідно детально розглянути його «темний» стиль, ті стилістичні прийоми та вишукані ходи, які він використовує, щоб перетворити реальний світ у світ стилізований і фантастичний. Поезія письменника оперує живописом і музикою, вона спрямована на візуальне та слухове відчуття. Дивовижна музичність віршів поета складає додаткове джерело їхнього художнього чару. Водночас автор не просто змальовує, він намагається виділити найефектніші властивості предмета. Явища природи та людей, яких він зображує, зіставляє з золотом, сріблом, порівнює з кришталем і мармуром.

Складність і «темнота» мистецтва Ґонґори-і-Арґоте пояснюється не стільки глибиною висловлених у ньому ідей, скільки навмисним прагненням поета ускладнити манеру їхнього вираження. У листі з приводу свого стилю поет пояснював, що він прагне до «темного» та заплутаного, бо його мистецтво повинно бути доступним лише невеликій кількості освічених знавців-аристократів, він пише для обраних.

Визнання Редагувати

Святкування трьохсотої річниці з дня смерті великого іспанського поета Луїса де Ґонґора-і-Арґоте було використане поколінням у 1927 р., як привід для розгортання широкої кампанії на захист своїх власних поетичних принципів. Брав участь в цій кампанії Ґарсія Лорка, він дотримувався багато в чому самостійної позиції, відмежувавшись від «елітарності», властивої виступам деяких його соратників. Метою лекції, над якою він працював три місяці і яку виголосив у гранадськім Атенеї 13 лютого 1926 р., було популярне тлумачення особливостей поетичного новаторства Ґонґори, призначене недосвідченим слухачам, «щоб вони зрозуміли і просвітилися…», «І вони зрозуміли!» — розповідав поет Хорхе Гільєну (1 березня 1926 р).

Примітки Редагувати

  1. Luis de Góngora — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
    d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
  5. Library of Congress Authorities — US Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  6. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  7. Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
    d:Track:Q952614d:Track:Q19098835

Джерела Редагувати

  • Гарсиа Лорка Ф. Поэтический образ дона Луиса де Гонгоры: Художественная публицистика. — М.: Прогресс, 1987. — 251 с.
  • Сокровища лирической поэзии. — М.: Художественная литература, 1987. — 425с.
  • Ніколенко О. М. Бароко, Класицизм, Просвітництво: Література XVII—XVII ст. — Х.: Ранок, 2003. — 223 с.
  • История зарубежной литературы XVII века: учебник для вузов. — 2-е издание
  • Хрестоматия по западноевропейской литературе: Литература эпохи Возрождения и XVII века для высших педагогических учебных заведений. — М.: Учпедиздат
  • Немиришин П. Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. — 2010. — С. 32-36.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Gongora a druge materine prizvishe Argote Lu yis de Go ngora 1561 1627 ispanskij poet epohi baroko Uprodovzh trivalogo chasu jogo vvazhali nezrozumilim temnim nedostupnim prostomu chitachevi Zacikavlenist jogo tvorchistyu zarodilasya u XX st persh za vse zusillyami takih poetiv yak Ruben Dario i Federiko Garsiya Lorka Tvori Gongori ne buli nadrukovani za zhittya Ale vzhe v pershomu vidanni zbirki virshiv sho vijshla v rik smerti jogo nazvali ispanskim Gomerom Luyis de Gongoraisp Luis de GongoraIm ya pri narodzhenni isp Luis de GongoraPsevdonim Luis de GongoraNarodivsya 11 lipnya 1561 1561 07 11 1 2 Kordova Kingdom of Cordobad Kastilska KoronaPomer 23 travnya 1627 1627 05 23 2 3 4 65 rokiv 23 bereznya 1627 1627 03 23 5 65 rokiv 25 travnya 1627 1627 05 25 6 65 rokiv abo 1627 7 Kordova Kingdom of Cordobad Kastilska Korona cerebrovaskulyarni hvorobiPohovannya Kordovskij sobor d Krayina IspaniyaDiyalnist poet dramaturg pismennik svyashennikAlma mater Salamankskij universitetMova tvoriv ispanska 2 Zhanr poeziyaKonfesiya rimo katolik d Avtograf Luyis de Gongora u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Viznannya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiDon Luyis de Gongora i Argote narodivsya ta bilshu chastinu zhittya prozhiv u Kordovi Jogo batko Francisko de Argote radnik i suddya u spravah konfiskaciyi majna mati Leonora de Gongora pohodila zi starovinnoyi shlyahetskoyi rodini Pochatkovu osvitu poet zdobuv u budinku svogo batka v Andalusiyi U 1568 roci narodivsya molodshij brat Luyisa Huan U sim yi bulo virisheno sho Huan uspadkuye rodinne majno a Luyis cerkovnu rentu svogo dyadka za materinskoyu liniyeyu Francisko de Gongori yakij na toj chas stav pershoyu duhovnoyu osoboyu v Kordovskomu sobori Sklavshi zapovit dyadko Don Francisko zalishiv znachnu chastinu svogo majna znovu zh taki molodshomu pleminnikovi Huanu vidsovuyuchi Luyisa na drugij plan Krim togo za rozporyadzhennyam zastupnika obidva pleminniki buli zobov yazani nositi na pershomu misci materinske prizvishe a ne prizvishe batka yak ce bulo prijnyato Zdobuvati osvitu Gongora virushaye v Salamanskij universitet i buduchi she studentom u 1580 roci publikuye svoyu pershu poemu Chasto provodit chas u tovaristvi aktoriv abo za vigaduvannyam legkovazhnih virshiv i kolo jogo spilkuvannya obmezhuyetsya lishe lyudmi iz znatnih i spromozhnih simej Zakinchivshi universitet Gongora prijmaye san diyakona Prote jogo platnya ne syagaye navit dvoh dukativ na rik Ne polipshiv jogo stanovisha i priyizd u cerkovnu spilnotu yepiskopa Pacheko yakij zibravshi vsih yiyi chleniv dlya nastanovi zvinuvativ Gongoru v tomu sho vin neregulyarno prisutnij u hori rozmovlyaye pid chas sluzhbi vidviduye koridi spilkuyetsya z aktorami i pishe legkovazhni virshi Za ce na nogo nakladayut shtraf u rozmiri chotiroh dukativ sho bilsh nizh vdvichi perevishuye jogo richnij dohid Ale nezvazhayuchi na nevdachi ta bidnist Gongora zhive aktivnim suspilnim zhittyam bagato podorozhuye Ispaniyeyu nevpinno dobivayetsya hoch yakogos pributkovogo priznachennya A v grudni 1617 roku vin otrimuye zvannya kapelana duhivnika jogo velichnosti pri dvori Filippa III misce pochesne ale j tut jogo platnya ledve perevishuye 820 realiv na misyac tak sho finansova skruta ne pokidaye jogo zmushuye rozprodavati majno shob viddati borgi V kinci zhittya Luyis de Gongora opinyayetsya v zhahlivomu stanovishi vin praktichno ne maye mozhlivosti viyizhdzhati z budinku U 1626 roci u nogo traplyayetsya insult vin praktichno vtrachaye rozum Koroleva posilaye do nogo svoyih likariv ale 23 travnya 1627 roku u Kordovi Gongora vmiraye v ubogosti U grudni togo zh roku Huan Lopes de Vikunya publikuye pershu zbirku jogo virshiv Vigaduvannya u virshah ispanskogo Gomera Potim cya zbirka bula konfiskovana inkviziciyeyu i ne perevidavalasya do 1633 roku Tvorchist Redaguvati nbsp Luyis de Gongora portret Yak i poeziya Vidrodzhennya tvorchist Gongori rozvivalas u dvoh planah Vin vikoristovuvav dva stili odin zrozumilij i prostij drugij skladnij i zaplutanij rozrahovanij na vuzke chitacke kolo Bulo b pomilkoyu vvazhati sho u pershij period Gongora i Argote vikoristovuvav zrozumilij stil a v drugij temnij Obidva stili isnuvali paralelno i navit vzayemodiyali oskilki voni elementi yedinoyi poetichnoyi sistemi Gongori Zvertayuchis do narodnopoetichnih zhanriv Gongora i Argote viddavav perevagu romansam i letrillyam U tvorah yasnogo stilyu poet spirayetsya na pevnij chitkij syuzhet prostij i zavershenij motiv Vibravshi z narodnoyi poeziyi takij napryam vin stvoryuye svij variant dosit vidminnij vid narodnogo Tradicijni zhanri narodnoyi poeziyi poet prikrashaye riznomanitnimi i skladnimi hudozhnimi tropami metaforami antitezami giperbolami Zagalom ce stvoryuvalo osoblivij stil poznachenij svidomoyu poetichnoyu majsternistyu narodnij motiv poyednuvavsya ta kontrastuvav z vishukanimi misteckimi prijomami V avtora ye nasmishkuvati ta satirichni letrilyi yaki tonko ta gracijno vidtvoryuyut pochuttya Ne menshim rozmayittyam viriznyayutsya i romansi poeta v yakih virazilosya harakterne dlya baroko protistavlennya mistectva prirodi perekonannya v tomu sho lishe vitonchena majsternist mozhe stvoriti prekrasne U hudozhno tematichnomu aspekti ci romansi dosit strokati lirichni prikordonni prisvyacheni borotbi z mavrami ta peremogoyu nad nimi mavritanski Krim serjoznih geroyichnih vin stvoriv i burleskno satirichni romansi Golovna perevaga sonetiv Luyisa de Gongori racionalistichna pobudova logichnij rozvitok dumki U nogo ye soneti v yakih sub yekt ospivuyetsya ta proslavlyayetsya a ye satirichni U sonetah pershoyi grupi Gongora i Argote proslavlyaye zhivih i stvoryuye epitafiyi pomerlim zmalovuye chudovi ispanski mista ta richki opisuye pam yatki arhitekturi tosho U soneti Do troyandi poet rozmirkovuye nad efemernistyu krasi Rodilas vchora ti i zavtra vmerti mayesh Hto zh dav tobi zhittya na cyu korotku mit Krasoyu syayesh ti shob tak nedovgo zhit Shob odijti v nisho tak svizhistyu palayesh Daremno ti sebe nadiyeyu vtishayesh Ti mayesh odcvisti yak odcvitayut vsi Prirechenist lezhit v samij tvoyij krasi Bo peredchasno ti ziv yanesh i skonayesh Per L Pervomajskogo Soneti Gongori prisvyacheni kohannyu j uslavlennyu zhinochoyi krasi takozh zazvichaj pobudovani na kontrasti Ce kontrast mizh zhittyam i smertyu krasoyu ta neminuchistyu yiyi znishennya nbsp Usamitnennya avt O Kondratyeva Stil poeta ostatochno sformuvavsya u poemah Odna z nih Istoriya Polifema ta Galateyi Fabula de Polifemo u Galatea 1612 napisana oktavami yiyi syuzhet zapozichenij iz Metamorfoz Ovidiya yaki privabili avtora svoyim fantastichnim harakterom i himernistyu obraziv Vidshtovhuyuchis vid klasichnogo vzircya Gongora i Argote stvoriv zakinchenu ta doskonalu poemu baroko pri comu shvidshe lirichnu nizh opovidnu Inakshe princip baroko virazivsya u Poemah usamitnennya Soledades 1614 Luyis de Gonogora napisav pershu poemu Usamitnennya poliv i chastinu drugoyi Usamitnennya beregiv planuyuchi stvoriti she dvi Usamitnennya lisiv i Usamitnennya pustel Ci poemi znachno riznyatsya vid Istoriyi Polifema ta Galateyi U nih vidsutnya fabula nemaye zadanoyi klasichnoyi tradiciyi ta chitkoyi virshovanoyi formi Avtor sam sklav syuzhet i napisav yih silvoyu dovilnoyu kombinaciyeyu 11 i 7 skladovih ryadkiv sho davalo poetovi bilshu vnutrishnyu svobodu U Poemah usamitnennya spivchutlivo zmalovuyetsya zhittya na loni prirodi Gongora i Argote nadilenij talantom gostro sprijmati prirodu yak konkretnu chuttyevu realnist ale vona ne lishe vabit jogo a j vidshtovhuye Priroda v tomu viglyadi v yakomu vona isnuye na dumku poeta negidna poeziyi oskilki v nij bagato potvornogo nezgrabnogo nedoskonalogo Zminiti yiyi mozhna za dopomogoyu movi ta stilyu Zahishayuchis vid kritikiv yaki napadali na jogo Poemi usamitnennya Gongora i Argote zauvazhiv v listi sho hotiv nadati ispanskij movi vishukanogo harakteru latini Z ciyeyu metoyu poet nasichuvav svij slovnik latinskimi j italijskimi slovami vikoristovuvav arhayizmi ta neologizmi vzhivav ispanski slova u vidminnomu vid zagalnoprijnyatogo znachenni Shob zrozumiti poeziyu Luyisa de Gongori neobhidno detalno rozglyanuti jogo temnij stil ti stilistichni prijomi ta vishukani hodi yaki vin vikoristovuye shob peretvoriti realnij svit u svit stilizovanij i fantastichnij Poeziya pismennika operuye zhivopisom i muzikoyu vona spryamovana na vizualne ta sluhove vidchuttya Divovizhna muzichnist virshiv poeta skladaye dodatkove dzherelo yihnogo hudozhnogo charu Vodnochas avtor ne prosto zmalovuye vin namagayetsya vidiliti najefektnishi vlastivosti predmeta Yavisha prirodi ta lyudej yakih vin zobrazhuye zistavlyaye z zolotom sriblom porivnyuye z krishtalem i marmurom Skladnist i temnota mistectva Gongori i Argote poyasnyuyetsya ne stilki glibinoyu vislovlenih u nomu idej skilki navmisnim pragnennyam poeta uskladniti maneru yihnogo virazhennya U listi z privodu svogo stilyu poet poyasnyuvav sho vin pragne do temnogo ta zaplutanogo bo jogo mistectvo povinno buti dostupnim lishe nevelikij kilkosti osvichenih znavciv aristokrativ vin pishe dlya obranih Viznannya RedaguvatiSvyatkuvannya trohsotoyi richnici z dnya smerti velikogo ispanskogo poeta Luyisa de Gongora i Argote bulo vikoristane pokolinnyam u 1927 r yak privid dlya rozgortannya shirokoyi kampaniyi na zahist svoyih vlasnih poetichnih principiv Brav uchast v cij kampaniyi Garsiya Lorka vin dotrimuvavsya bagato v chomu samostijnoyi poziciyi vidmezhuvavshis vid elitarnosti vlastivoyi vistupam deyakih jogo soratnikiv Metoyu lekciyi nad yakoyu vin pracyuvav tri misyaci i yaku vigolosiv u granadskim Ateneyi 13 lyutogo 1926 r bulo populyarne tlumachennya osoblivostej poetichnogo novatorstva Gongori priznachene nedosvidchenim sluhacham shob voni zrozumili i prosvitilisya I voni zrozumili rozpovidav poet Horhe Gilyenu 1 bereznya 1926 r Primitki Redaguvati Luis de Gongora 2010 d Track Q29861311 a b v g d Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Library of Congress Authorities US Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Library of the World s Best Literature za red Ch D Uorner 1897 d Track Q952614d Track Q19098835Dzherela RedaguvatiGarsia Lorka F Poeticheskij obraz dona Luisa de Gongory Hudozhestvennaya publicistika M Progress 1987 251 s Sokrovisha liricheskoj poezii M Hudozhestvennaya literatura 1987 425s Nikolenko O M Baroko Klasicizm Prosvitnictvo Literatura XVII XVII st H Ranok 2003 223 s Istoriya zarubezhnoj literatury XVII veka uchebnik dlya vuzov 2 e izdanie Hrestomatiya po zapadnoevropejskoj literature Literatura epohi Vozrozhdeniya i XVII veka dlya vysshih pedagogicheskih uchebnyh zavedenij M Uchpedizdat Nemirishin P Vsesvitnya literatura ta kultura v navchalnih zakladah Ukrayini 2010 S 32 36 Posilannya RedaguvatiGongora Argote Luyis de Zarubizhni pismenniki Enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 466 ISBN 966 692 578 8 Gongora i Argote Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Psihologichna distanciya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 293 http www valge prolog narod ru poetics gongora myth htm Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine http inolit ru 17 004 00 html Arhivovano 25 lipnya 2012 u Wayback Machine https web archive org web 20120103030725 http www fplib ru id foreign ispanlit http www liveinternet ru community 4432237 post200551435 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luyis de Gongora amp oldid 40080762