Кордо́вський собо́р (ісп. Catedral de Córdoba), або Катедра́льний собо́р Непоро́чного Зача́ття Ді́ви Марі́ї (ісп. Catedral de la Asunción de Nuestra Señora) — католицький катедральний собор в Іспанії, в місті Кордова. Головний храм Кордовської діоцезії. Збудований у ІІІ столітті як церква святого Вікентія. Після мусульманського завоювання Іспанії, 786 року перебудована у велику мечеть, найбільшу в Європі. Відвойована християнами в ході Реконкісти, обернена на церкву. Перебудовувалася до XVI століття. Названа на честь непорочного зачаття Діви Марії. До 1238 року була найбільшою мечеттю світу. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО (1985). В арабській традиції та ісламофільській історіографії — Кордовська мечеть, мескіта (ісп. Mezquita, від араб. مسجد, «мечеть»); в туристичній — Кордовська мескіта-собор (ісп. Mezquita-catedral de Córdoba).
| Кордовський собор |
|---|
Історія Редагувати
Мечеть Редагувати
Кордовська мечеть була закладена в 786 році еміром Абдаррахманом I на місці зруйнованого вестготського християнського собору Св. Віцента Сарагоського, який емір за великі гроші викупив у християнського населення Кордови. У 9-10 століттях мечеть добудовувалася і розширювалася, досягнувши розмірів в 22 000 м².
Після Реконкісти в мечеть була вбудована римсько-католицька базиліка, мінарет перетворився на дзвіницю і мечеть стала найбільшим у Європі кафедральним собором.
Собор Редагувати
Після вигнання маврів мечеть з 1238 року стала християнським собором. З приводу зведення церкви на цьому місці розгоралися неабиякі пристрасті, населення Кордови було проти цього будівництва. І тоді після довгих суперечок архієпископ Кордови звернувся до імператора Карла V, який і дав свій дозвіл на будівництво церкви усередині мечеті.
Тоді було закрито 19 дверей, що виходять у двір, уздовж внутрішніх стін будівлі побудували капели, мінарет перетворили на дзвіницю. Проте пізніше імператор Карл V жалкував про свою згоду, нібито сказавши наступне: В 1236, в тому ж році, коли Фердинанд III Кастильський відвоював Кордову у маврів, мечеть була освячена як християнська церква. Альфонсо X. доручив будівництво Villaviciosa каплиці Вілласіціоза та королівської каплиці. Наступні королі Іспанії завершили перебудову церкви.
Перші два з половиною століття перебудова була обмежена невеликими додаваннями і змінами. Тільки єпископ Дон Ініго Манріке (1486—1496) виступав за включення готичного нефа. В останній рік правління наступного 4-го єпископа, Дона Алонсо Манріке в 1523 почалися вирішальні перетворення, проти яких була енергійна опозиція з боку міської ради Кордови. Але зі схвалення імператора Карла V Габсбурга (він же Карл I Іспанський), в середній частині будівлі колони були видалені, щоб звільнити місце для церковного будинку в стилі платереско.
Архітектура Редагувати
Основне місце в соборі займає 17-навний молитовний зал із рядами арок, що спираються на колони. Колони свого часу були вирізані з античних і візантійських будівель. В інтер'єрі собору використані прекрасні мармурові різьблені панелі, багатоколірні мозаїки із зображенням рослинного орнаменту, надіслані з Константинополя. У внутрішньому дворі (Апельсиновий двір) собору, розташовано 5 фонтанів для обмивання. Мінарет прикрашений мармуровими колонами. Собор оточений стінами, висота яких коливається від 8 до 20 метрів. Ці стіни з тесаного каменю і вежі, увінчані ступінчастими зубцями, надають собору вигляд фортеці.
У залі є приблизно 800 колон.
Інтер'єр Редагувати
Водограї Редагувати
Каплиці Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кордовський собор