www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музика доби Відродження РенесансКультура епохиАрхітектураВійськова справаІконопис НаукаКультура ЛітератураОсвіта Малярст

Музика доби Відродження

Музика епохи Відродження або музика Ренесансу — період у розвитку європейської музики приблизно між 1400 (1430) і 1600 роками. Як і в культурі взагалі, ренесанс в музиці характеризується відновленням інтересу до античної культури, прагненням відобразити багатоманіття світу, і, разом з тим, ідеями гармонії і благозвуччя.

Естетика Редагувати

Естетика ренесансу у своїх основних принципах заперечувала середньовічну. Музичні теоретики (Й. Тінкторіс, Дж. Царліно) протиставляли сучасну їм манеру письма (maniera moderna) старій (antica, vecchie), середньовічну музику розглядали як створену «невігласами», «варварами». Однак реально музика відродження зберегла наступність стосовно ряду принципів культури середньовіччя. Зокрема, музика як і раніше розглядалася як наука і за середньовічною шкільної традицією входила у квадривій поряд з арифметикою, геометрією й астрономією (у теоретичних трактатах, як і раніше, підкреслювалася особлива актуальність числа, числової пропорції, симетрії для музичної композиції). З іншої сторони, у надрах Відродження визрівали деякі принципи, що ведуть до бароко, зокрема починали формуватися ефектне трактування слова та риторичні фігури, що зближувало музику із системою трівія (граматика, риторика, діалектика).

Жанрове різноманіття Редагувати

У зв'язку з переходом від середньовічної теоцентричної культури до антропоцентричної відбулися сутнісні зміни і в музичному мистецтві. Середньовічний естетичний канон став поступово руйнуватися під впливом ренесансного індивідуалізму. Початок нотодруку, нові умови побутування музики (поява демократичної публіки, розквіт аматорського музикування) вели до переосмислення її соціального статусу. Зросла роль світських жанрів (фротола, віланелла, вільянсико, шансон, мадригал, наприкінці 16 ст. — опера, балет), самостійною стала інструментальна музика (хоральні обробки, ричеркари, канцони, імпровізаційні п'єси — прелюдії, токати, фантазії), відродився інтерес до танцювального мистецтва (поява численних танцювальних жанрів, нотних танцювальних збірників, керівництв і перших професійних танцмейстерів).

Жанри і стилі музики відродження розрізнялися й залежно від їхньої соціальної функції — музика народна й «учена», церковна і світська, для «недосвідчених аматорів» і для «вишуканих вух»; так, витончена хроматика пізнього мадригалу призначалася «для сеньйорів і князів» (musica reservata).

Оновлення музичної мови Редагувати

Змінилося також інтонаційне наповнення традиційних церковних жанрів — меси й мотету: як cantus firmus стали використовуватися не тільки григоріанські, але й світські мелодії; допускалося вільне поводження з cantus firmus — його включення й виключення, роздроблення по голосах, поліфонічні перетворення, проведення від різних ступенів і т. д., з'явилися композиції без cantus firmus (меса «Mi-Mi» Окегема, «Меса папи Марчелло» Палестрини). У композиторській творчості, таким чином, виникло завдання «винаходу» матеріалу (лат. inventio), що стало найважливішої творчою проблемою музичного мистецтва Нового часу. Як і у живопису епохи Відродження, у музиці відбувалася динамізація просторів, характеристик (нові фактурні рішення — наскрізна імітаційність, вільні включення й вимикання голосів, антифони хорів, ефект луни, протиставлення соло і хору, вокальних і інструментальних розділів). Техніка композиції зазнала істотних змін і у зв'язку з перетвореннями модальної системи — поширенням хроматизму, формуванням мажору й мінору, появою тонально-гармонічної функціональності, установленням нової тризвукової концепції вертикалі (теоретично розроблена Дж. Царліно).

Ряд нових явищ у музиці Відродження був безпосередньо натхненний деякими ідеями античності. Зокрема, хроматика пізнього мадригалу пов'язана з реставрацією античного вчення про хроматичні й енармонічні інтервальні роди (Н. Вічентіно), зміна піфагорова строю чистим — зі зверненням до інтервальних обчислень Птолемея і Аристоксена, зародження опери й балету — зі спробами реконструювати античний синтез мистецтв і монодію із супроводом (французька Академія поезії й музики, Флорентійська камерата).

Композиторські школи та представники Редагувати

В епоху Відродження при опорі на загальностильові закономірності відбувалося активне формування національних шкіл — нідерландської (Дюфаї, Й. Окегем, Жоскен Депре), італійської (Палестрина, Джезуальдо і др.), французької (К. Жанекен), німецької (Г. Фінк, Арнольд фон Брук), англійської (Данстейбл, Дж. Тавернер), іспанської (К. де Моралес, Т. Л. де Виктория), чеської (Я. Т. Турновський, К. Гарант), польської (Миколай з Радома, Вацлав з Шамотул). Складалися також школи окремих міст (римська на чолі з Палестриною, венеціанська на чолі з Дж. Царліно, А. і Дж. Габріелі, Б. Донато та ін.), а також індивідуальні композиторські стилі.

Література Редагувати

  • Грубер Р. И., История муз. культуры, т. 1,ч.2, М.—Л., 1941, т. 2, ч. 1—2, М., 1953—59;
  • К о н е н В. Д., К вопросу о стиле в музыке Ренессанса, в её кн.: Этюды о заруб, музыке, М.,21975;
  • Брянцева В. Н., Ливанова Т. Н., Проблемы Ренессанса в совр. зап. музыкознании, в кн.;
  • Ливанова Т. Н., Из истории музыки и музыкознания за рубежом, М., 1981;
  • Евдокимова Ю. К., Симаков а Н. А., Музыка эпохи Возрождения…, М., 1982;
  • Симакова Н., Вок. жанры эпохи Возрождения, М., 1985;
  • Евдокимова Ю., История полифонии, в. 2-А: Музыка эпохи Возрождения; XV век, М., 1989;
  • Besse-ler H., Die Musik des Mittelalters und der Renaissance, Potsdam, 1931—34, 1937;
  • Lowinsky E., The concept of physical and musical space in the Renaissance, in: Papers of American musicological society (annualmeeting, 1941);
  • його ж, Music in the culture of the Renaissance, «Journal of the History of ideas», 1954, v. 15, № 4;
  • В u k о f z e r M. P., Studies in medieval and renaissance music, N. Y., 1950;
  • R e e-s e G., Music in the Renaissance, N. Y., 1954, N. Y.—L., 1959;
  • The Renaissance image of man and the world, ed by B. O' Kelley, iColumbusl, 1966; Brown H. M., Music in the Renaissance, Englewood Cliffs, 1976;
  • Musikgeschichte in Bildern, Bd 3, Lfg. 8, Lpz., 1977; Lfg. 5, 9, 'Lpz., 1981—83;
  • M a n i a t e s M. R., Mannerism in Italian music and culture, Manchester, 1979;
  • Haar J., Essays on Italian poetry and music in the Renaissance, 1350—1600, Berk.— [a. o.], 1986.
  • Ongaro, Giulio. Music of the Renaissance. Westport, Connecticut: Greenwood Press, 2003.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
RenesansKultura epohiArhitekturaVijskova spravaIkonopis NaukaKultura LiteraturaOsvita MalyarstvoMuzikaTanecTehnologiyiFilosofiyaGeografiyaAngliyaNimechchinaIspaniyaItaliyaNiderlandiPolshaPivnichna YevropaUkrayinske Vidrodzhennya FranciyaMuzika epohi Vidrodzhennya abo muzika Renesansu period u rozvitku yevropejskoyi muziki priblizno mizh 1400 1430 i 1600 rokami Yak i v kulturi vzagali renesans v muzici harakterizuyetsya vidnovlennyam interesu do antichnoyi kulturi pragnennyam vidobraziti bagatomanittya svitu i razom z tim ideyami garmoniyi i blagozvuchchya Zmist 1 Estetika 2 Zhanrove riznomanittya 3 Onovlennya muzichnoyi movi 4 Kompozitorski shkoli ta predstavniki 5 Literatura 6 PosilannyaEstetika RedaguvatiEstetika renesansu u svoyih osnovnih principah zaperechuvala serednovichnu Muzichni teoretiki J Tinktoris Dzh Carlino protistavlyali suchasnu yim maneru pisma maniera moderna starij antica vecchie serednovichnu muziku rozglyadali yak stvorenu neviglasami varvarami Odnak realno muzika vidrodzhennya zberegla nastupnist stosovno ryadu principiv kulturi serednovichchya Zokrema muzika yak i ranishe rozglyadalasya yak nauka i za serednovichnoyu shkilnoyi tradiciyeyu vhodila u kvadrivij poryad z arifmetikoyu geometriyeyu j astronomiyeyu u teoretichnih traktatah yak i ranishe pidkreslyuvalasya osobliva aktualnist chisla chislovoyi proporciyi simetriyi dlya muzichnoyi kompoziciyi Z inshoyi storoni u nadrah Vidrodzhennya vizrivali deyaki principi sho vedut do baroko zokrema pochinali formuvatisya efektne traktuvannya slova ta ritorichni figuri sho zblizhuvalo muziku iz sistemoyu triviya gramatika ritorika dialektika Zhanrove riznomanittya RedaguvatiU zv yazku z perehodom vid serednovichnoyi teocentrichnoyi kulturi do antropocentrichnoyi vidbulisya sutnisni zmini i v muzichnomu mistectvi Serednovichnij estetichnij kanon stav postupovo rujnuvatisya pid vplivom renesansnogo individualizmu Pochatok notodruku novi umovi pobutuvannya muziki poyava demokratichnoyi publiki rozkvit amatorskogo muzikuvannya veli do pereosmislennya yiyi socialnogo statusu Zrosla rol svitskih zhanriv frotola vilanella vilyansiko shanson madrigal naprikinci 16 st opera balet samostijnoyu stala instrumentalna muzika horalni obrobki richerkari kanconi improvizacijni p yesi prelyudiyi tokati fantaziyi vidrodivsya interes do tancyuvalnogo mistectva poyava chislennih tancyuvalnih zhanriv notnih tancyuvalnih zbirnikiv kerivnictv i pershih profesijnih tancmejsteriv Zhanri i stili muziki vidrodzhennya rozriznyalisya j zalezhno vid yihnoyi socialnoyi funkciyi muzika narodna j uchena cerkovna i svitska dlya nedosvidchenih amatoriv i dlya vishukanih vuh tak vitonchena hromatika piznogo madrigalu priznachalasya dlya senjoriv i knyaziv musica reservata Onovlennya muzichnoyi movi RedaguvatiZminilosya takozh intonacijne napovnennya tradicijnih cerkovnih zhanriv mesi j motetu yak cantus firmus stali vikoristovuvatisya ne tilki grigorianski ale j svitski melodiyi dopuskalosya vilne povodzhennya z cantus firmus jogo vklyuchennya j viklyuchennya rozdroblennya po golosah polifonichni peretvorennya provedennya vid riznih stupeniv i t d z yavilisya kompoziciyi bez cantus firmus mesa Mi Mi Okegema Mesa papi Marchello Palestrini U kompozitorskij tvorchosti takim chinom viniklo zavdannya vinahodu materialu lat inventio sho stalo najvazhlivishoyi tvorchoyu problemoyu muzichnogo mistectva Novogo chasu Yak i u zhivopisu epohi Vidrodzhennya u muzici vidbuvalasya dinamizaciya prostoriv harakteristik novi fakturni rishennya naskrizna imitacijnist vilni vklyuchennya j vimikannya golosiv antifoni horiv efekt luni protistavlennya solo i horu vokalnih i instrumentalnih rozdiliv Tehnika kompoziciyi zaznala istotnih zmin i u zv yazku z peretvorennyami modalnoyi sistemi poshirennyam hromatizmu formuvannyam mazhoru j minoru poyavoyu tonalno garmonichnoyi funkcionalnosti ustanovlennyam novoyi trizvukovoyi koncepciyi vertikali teoretichno rozroblena Dzh Carlino Ryad novih yavish u muzici Vidrodzhennya buv bezposeredno nathnennij deyakimi ideyami antichnosti Zokrema hromatika piznogo madrigalu pov yazana z restavraciyeyu antichnogo vchennya pro hromatichni j enarmonichni intervalni rodi N Vichentino zmina pifagorova stroyu chistim zi zvernennyam do intervalnih obchislen Ptolemeya i Aristoksena zarodzhennya operi j baletu zi sprobami rekonstruyuvati antichnij sintez mistectv i monodiyu iz suprovodom francuzka Akademiya poeziyi j muziki Florentijska kamerata Kompozitorski shkoli ta predstavniki RedaguvatiV epohu Vidrodzhennya pri opori na zagalnostilovi zakonomirnosti vidbuvalosya aktivne formuvannya nacionalnih shkil niderlandskoyi Dyufayi J Okegem Zhosken Depre italijskoyi Palestrina Dzhezualdo i dr francuzkoyi K Zhaneken nimeckoyi G Fink Arnold fon Bruk anglijskoyi Danstejbl Dzh Taverner ispanskoyi K de Morales T L de Viktoriya cheskoyi Ya T Turnovskij K Garant polskoyi Mikolaj z Radoma Vaclav z Shamotul Skladalisya takozh shkoli okremih mist rimska na choli z Palestrinoyu venecianska na choli z Dzh Carlino A i Dzh Gabrieli B Donato ta in a takozh individualni kompozitorski stili Literatura RedaguvatiGruber R I Istoriya muz kultury t 1 ch 2 M L 1941 t 2 ch 1 2 M 1953 59 K o n e n V D K voprosu o stile v muzyke Renessansa v eyo kn Etyudy o zarub muzyke M 21975 Bryanceva V N Livanova T N Problemy Renessansa v sovr zap muzykoznanii v kn Livanova T N Iz istorii muzyki i muzykoznaniya za rubezhom M 1981 Evdokimova Yu K Simakov a N A Muzyka epohi Vozrozhdeniya M 1982 Simakova N Vok zhanry epohi Vozrozhdeniya M 1985 Evdokimova Yu Istoriya polifonii v 2 A Muzyka epohi Vozrozhdeniya XV vek M 1989 Besse ler H Die Musik des Mittelalters und der Renaissance Potsdam 1931 34 1937 Lowinsky E The concept of physical and musical space in the Renaissance in Papers of American musicological society annualmeeting 1941 jogo zh Music in the culture of the Renaissance Journal of the History of ideas 1954 v 15 4 V u k o f z e r M P Studies in medieval and renaissance music N Y 1950 R e e s e G Music in the Renaissance N Y 1954 N Y L 1959 The Renaissance image of man and the world ed by B O Kelley iColumbusl 1966 Brown H M Music in the Renaissance Englewood Cliffs 1976 Musikgeschichte in Bildern Bd 3 Lfg 8 Lpz 1977 Lfg 5 9 Lpz 1981 83 M a n i a t e s M R Mannerism in Italian music and culture Manchester 1979 Haar J Essays on Italian poetry and music in the Renaissance 1350 1600 Berk a o 1986 Ongaro Giulio Music of the Renaissance Westport Connecticut Greenwood Press 2003 Posilannya RedaguvatiVidrodzhennya Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 362 364 Ancient FM Arhivovano 13 veresnya 2008 u Wayback Machine radio serednovichnoyi ta renesansnoyi muziki Oglyad muzichnih instrumentiv epohi vidrodzhennya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muzika dobi Vidrodzhennya amp oldid 38300739