www.wikidata.uk-ua.nina.az

Римська школа музика Римська школа італ scuola romana термін що в історії музики використовується для опису композиторів

Римська школа (музика)

Римська школа (італ. scuola romana) — термін, що в історії музики використовується для опису композиторів, які працювали у Римі у XVI та XVII століттях, переходячи від пізнього Відродження до раннього Бароко, а також позначає їх музику. Більшість цих композиторів були пов'язані зі Святим Престолом та з Папською Музичною Капелою, хоча б й працювали з різними римськими церквами, і здебільшого писали сакральну музику. Їх стиль відрізняється від стилю венеціанської школи, музика якої була більш новаторською. Найвідоміший композитор римської школи — Джованні П'єрлуїджі да Палестріна, з ім'ям якого, вже понад чотири століття, асоціюється поліфонічна довершеність.

Римська школа

Історія та характеристики Редагувати

Хоча композитори працювали у Римі близько тисячоліття, з часів Григорія Великого, власний римський стиль виробився близько середини XVI століття, а контрреформаційна кодифікація посприяла тому, що певна група музикантів отримала назву римської школи.

Музика римської школи, що увібрала в себе досягнення Франко-фламандської школи розглядається як кульмінація розвитку поліфонії. Численні франко-фламандські композитори приїздили до Рима, щоб працювати та жити у вічному місті; Жоскен Депре, Якоб Обрехт, Якоб Аркадельт та багато інших на тривалий термін залишалися у Римі, і їх музичний стиль став вирішальним для появи римської школи. За таких обставин, а також з керівництвом Ватикана та з хором Сикстинської капели (одного з найважливіших у той час) було неминуче, щоб центр сакральної поліфонії повернувся до Рима.

Тридентський собор, що відбувався між 1545 та 1563 роками, мав у собі знаковий імпульс для музики римської школи: можна сказати, що реформа у католицькій церкві, що була частиною контрреформи, визначила музичні канони римської школи. Тридентський собор рекомендував, щоб сакральна музика, особливо та, що виконується під час літургії, була написана у стилі строгому та гідному місця, в якому виконується. Собор ухвалив використовувати поліфонію у випадку, коли співаний текст залишається зрозумілим віруючим. І хоча й не існувала заборона використання світських мелодій в сакральних композиціях, однак цій практиці протидіяла ієрархія.

Поєднання реформи Тридентського собору з присутністю численних талановитих композиторів франко-фламандської школи дало простір для продукування поліфонічної музики, що досягла довершеності в межах Музики Відродження.

Головним питанням контрапункту XVI століття або ренесансової поліфонії, дискутованим у тогочасних музичних школах, був стиль кодування римської школи, що його матиме за спосіб запису Йоганн Йозеф Фукс у XVIII столітті.

Важливо зазначити, що стиль Палестріни не був єдиним стилем, використовуваним у цей період, але він був найбільш вагомим. Поліфонічний стиль Палестріни репрезентує кульмінацію розвитку франко-фламандської доби, але він був однією течією з багатьох, що існували в той час, і контрастував з музикою венеціанської школи, а також з музикою, що в той період створювалась у Франції та Англії.

Деяких композиторів, що жили та працювали в цей час у Римі, не прийнято відносити до римської школи, однак і їх вплив помітний на тих, що належали школі. Найбільш відомий з них — Лука Маренціо, мадригали якого були загальновідомими у всій Італії та у Європі. Численні композитори школи послуговувалися виражальними техніками Маренціо, щоб принагідно використати їх у музикуванні літургії. Не зважаючи на це, римська школа вважається консервативним музичним рухом, однак існують і винятки. Рим — це місце, де, у працях Джованні Франческо Анеріо та Еміліо де Кавальєрі, народилась ораторія; твір де Кавальєрі «Rappresentatione di Anima et di Corpo» (Представлення Душі та Тіла) — це взагалі перша праця, де застосовується генерал-бас. Приблизно у цей період подібний стиль монодії розвинувся у Флоренції, і між композиторами цих музичних центрів існувало дійсне суперництво. Успіх Rappresentazione призвів до того, що монодійний стиль став звичним для багатьох композицій римських музикантів у перші десятиліття XVII століття.

До останніх композиторів римської школи належить Ґреґоріо Аллеґрі, автор знаменитого «Miserere» (бл.1630). Цей твір був написаний для Папської капели і виконувався лише там, він вважався настільки прекрасним, що його було заборонено до розповсюдження. Історичний анекдот розповідає, що чотирнадцятирічний Моцарт записав його партитуру напам'ять, прослухавши тільки два рази.

Багато композиторів римської школи продовжували писати у поліфонічному стилі XVI століття, відомому пізніше як старовинний стиль (італ. stile antico) або рання (перша) практика (італ. prima pratica), на відміну від нового стилю або монодії та кончертато, які визначають початок музики бароко.

Композитори Редагувати

Представники романської школи, включаючи працювавших у Римі лише протягом певного часу:

  • Джованні П'єрлуїджі да Палестріна (бл. 1525—1594)
  • Джованні Анімучча (бл. 1520—1571)
  • Bartolomeo Roy (бл. 1530—1599)
  • Марк'Антоніо Індженьєрі (бл. 1535—1592)
  • Аннібале Дзоіло (бл. 1537—1592)
  • Аннібале Стабіле (бл. 1535—1595)
  • Джованні Драґоні (бл. 1540—1598)
  • Джованні Марія Наніно (1543—1607)
  • Франческо Соріано (бл. 1548—1621)
  • Giovanni de Macque (бл. 1550—1614)
  • Паоло Беллазіо (1554—1594)
  • Рінальдо дел Мел (бл. 1554—1598)
  • Паоло Квальяті (бл. 1555—1628)
  • Еміліо де Кавальєрі (c1560-1602)
  • Джованні Бернардіно Наніно (1560—1623)
  • Руджеро Джованнеллі (бл. 1560—1625)
  • Феліче Анеріо (бл. 1564—1614)
  • Джованні Франческо Анеріо (бл. 1567—1630) (Fratello minore di Felice)
  • Ґреґоріо Аллеґрі (1582—1652) (Автор знаменитого Miserere)
  • Паоло Аґостіні (1583—1629)
  • Антоніо Чіфра (1584—1629)
  • Доменіко Аллеґрі (бл. 1585—1629)
  • Стефано Ланді (1586 або 1587—1639)
  • Вірджіліо Маццоккі (1597—1646)
  • Франческо Фоджа (1604—1688)
  • Йоганнес Мателарт (до 1538—1607)

Бібліографія Редагувати

  • Різні статті, включаючи «Rome» і статті про окремих композиторів, в The New Grove Dictionary of Music and Musicians, та. Stanley Sadie. 20 vol. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. ISBN 1-56159-174-2
  • Gustave Reese, Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954. ISBN 0-393-09530-4
  • Manfred Bukofzer, Music in the Baroque Era. New York, W.W. Norton & Co., 1947. ISBN 0-393-09745-5
  • Harold Gleason and Warren Becker, Music in the Middle Ages and Renaissance (Music Literature Outlines Series I). Bloomington, Indiana. Frangipani Press, 1986. ISBN 0-89917-034-
  • Lamla, Michael: Kanonkünste im barocken Italien, insbesondere in Rom, Berlin 2003, ISBN 3-89825-556-5

Зовнішні посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rimska shkola ital scuola romana termin sho v istoriyi muziki vikoristovuyetsya dlya opisu kompozitoriv yaki pracyuvali u Rimi u XVI ta XVII stolittyah perehodyachi vid piznogo Vidrodzhennya do rannogo Baroko a takozh poznachaye yih muziku Bilshist cih kompozitoriv buli pov yazani zi Svyatim Prestolom ta z Papskoyu Muzichnoyu Kapeloyu hocha b j pracyuvali z riznimi rimskimi cerkvami i zdebilshogo pisali sakralnu muziku Yih stil vidriznyayetsya vid stilyu venecianskoyi shkoli muzika yakoyi bula bilsh novatorskoyu Najvidomishij kompozitor rimskoyi shkoli Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina z im yam yakogo vzhe ponad chotiri stolittya asociyuyetsya polifonichna dovershenist Rimska shkola Zmist 1 Istoriya ta harakteristiki 2 Kompozitori 3 Bibliografiya 4 Zovnishni posilannyaIstoriya ta harakteristiki RedaguvatiHocha kompozitori pracyuvali u Rimi blizko tisyacholittya z chasiv Grigoriya Velikogo vlasnij rimskij stil virobivsya blizko seredini XVI stolittya a kontrreformacijna kodifikaciya pospriyala tomu sho pevna grupa muzikantiv otrimala nazvu rimskoyi shkoli Muzika rimskoyi shkoli sho uvibrala v sebe dosyagnennya Franko flamandskoyi shkoli rozglyadayetsya yak kulminaciya rozvitku polifoniyi Chislenni franko flamandski kompozitori priyizdili do Rima shob pracyuvati ta zhiti u vichnomu misti Zhosken Depre Yakob Obreht Yakob Arkadelt ta bagato inshih na trivalij termin zalishalisya u Rimi i yih muzichnij stil stav virishalnim dlya poyavi rimskoyi shkoli Za takih obstavin a takozh z kerivnictvom Vatikana ta z horom Sikstinskoyi kapeli odnogo z najvazhlivishih u toj chas bulo neminuche shob centr sakralnoyi polifoniyi povernuvsya do Rima Tridentskij sobor sho vidbuvavsya mizh 1545 ta 1563 rokami mav u sobi znakovij impuls dlya muziki rimskoyi shkoli mozhna skazati sho reforma u katolickij cerkvi sho bula chastinoyu kontrreformi viznachila muzichni kanoni rimskoyi shkoli Tridentskij sobor rekomenduvav shob sakralna muzika osoblivo ta sho vikonuyetsya pid chas liturgiyi bula napisana u stili strogomu ta gidnomu miscya v yakomu vikonuyetsya Sobor uhvaliv vikoristovuvati polifoniyu u vipadku koli spivanij tekst zalishayetsya zrozumilim viruyuchim I hocha j ne isnuvala zaborona vikoristannya svitskih melodij v sakralnih kompoziciyah odnak cij praktici protidiyala iyerarhiya Poyednannya reformi Tridentskogo soboru z prisutnistyu chislennih talanovitih kompozitoriv franko flamandskoyi shkoli dalo prostir dlya produkuvannya polifonichnoyi muziki sho dosyagla dovershenosti v mezhah Muziki Vidrodzhennya Golovnim pitannyam kontrapunktu XVI stolittya abo renesansovoyi polifoniyi diskutovanim u togochasnih muzichnih shkolah buv stil koduvannya rimskoyi shkoli sho jogo matime za sposib zapisu Jogann Jozef Fuks u XVIII stolitti Vazhlivo zaznachiti sho stil Palestrini ne buv yedinim stilem vikoristovuvanim u cej period ale vin buv najbilsh vagomim Polifonichnij stil Palestrini reprezentuye kulminaciyu rozvitku franko flamandskoyi dobi ale vin buv odniyeyu techiyeyu z bagatoh sho isnuvali v toj chas i kontrastuvav z muzikoyu venecianskoyi shkoli a takozh z muzikoyu sho v toj period stvoryuvalas u Franciyi ta Angliyi Deyakih kompozitoriv sho zhili ta pracyuvali v cej chas u Rimi ne prijnyato vidnositi do rimskoyi shkoli odnak i yih vpliv pomitnij na tih sho nalezhali shkoli Najbilsh vidomij z nih Luka Marencio madrigali yakogo buli zagalnovidomimi u vsij Italiyi ta u Yevropi Chislenni kompozitori shkoli poslugovuvalisya virazhalnimi tehnikami Marencio shob prinagidno vikoristati yih u muzikuvanni liturgiyi Ne zvazhayuchi na ce rimska shkola vvazhayetsya konservativnim muzichnim ruhom odnak isnuyut i vinyatki Rim ce misce de u pracyah Dzhovanni Franchesko Anerio ta Emilio de Kavalyeri narodilas oratoriya tvir de Kavalyeri Rappresentatione di Anima et di Corpo Predstavlennya Dushi ta Tila ce vzagali persha pracya de zastosovuyetsya general bas Priblizno u cej period podibnij stil monodiyi rozvinuvsya u Florenciyi i mizh kompozitorami cih muzichnih centriv isnuvalo dijsne supernictvo Uspih Rappresentazione prizviv do togo sho monodijnij stil stav zvichnim dlya bagatoh kompozicij rimskih muzikantiv u pershi desyatilittya XVII stolittya Do ostannih kompozitoriv rimskoyi shkoli nalezhit Gregorio Allegri avtor znamenitogo Miserere bl 1630 Cej tvir buv napisanij dlya Papskoyi kapeli i vikonuvavsya lishe tam vin vvazhavsya nastilki prekrasnim sho jogo bulo zaboroneno do rozpovsyudzhennya Istorichnij anekdot rozpovidaye sho chotirnadcyatirichnij Mocart zapisav jogo partituru napam yat prosluhavshi tilki dva razi Bagato kompozitoriv rimskoyi shkoli prodovzhuvali pisati u polifonichnomu stili XVI stolittya vidomomu piznishe yak starovinnij stil ital stile antico abo rannya persha praktika ital prima pratica na vidminu vid novogo stilyu abo monodiyi ta konchertato yaki viznachayut pochatok muziki baroko Kompozitori RedaguvatiPredstavniki romanskoyi shkoli vklyuchayuchi pracyuvavshih u Rimi lishe protyagom pevnogo chasu Dzhovanni P yerluyidzhi da Palestrina bl 1525 1594 Dzhovanni Animuchcha bl 1520 1571 Bartolomeo Roy bl 1530 1599 Mark Antonio Indzhenyeri bl 1535 1592 Annibale Dzoilo bl 1537 1592 Annibale Stabile bl 1535 1595 Dzhovanni Dragoni bl 1540 1598 Dzhovanni Mariya Nanino 1543 1607 Franchesko Soriano bl 1548 1621 Giovanni de Macque bl 1550 1614 Paolo Bellazio 1554 1594 Rinaldo del Mel bl 1554 1598 Paolo Kvalyati bl 1555 1628 Emilio de Kavalyeri c1560 1602 Dzhovanni Bernardino Nanino 1560 1623 Rudzhero Dzhovannelli bl 1560 1625 Feliche Anerio bl 1564 1614 Dzhovanni Franchesko Anerio bl 1567 1630 Fratello minore di Felice Gregorio Allegri 1582 1652 Avtor znamenitogo Miserere Paolo Agostini 1583 1629 Antonio Chifra 1584 1629 Domeniko Allegri bl 1585 1629 Stefano Landi 1586 abo 1587 1639 Virdzhilio Maccokki 1597 1646 Franchesko Fodzha 1604 1688 Jogannes Matelart do 1538 1607 Bibliografiya RedaguvatiRizni statti vklyuchayuchi Rome i statti pro okremih kompozitoriv v The New Grove Dictionary of Music and Musicians ta Stanley Sadie 20 vol London Macmillan Publishers Ltd 1980 ISBN 1 56159 174 2 Gustave Reese Music in the Renaissance New York W W Norton amp Co 1954 ISBN 0 393 09530 4 Manfred Bukofzer Music in the Baroque Era New York W W Norton amp Co 1947 ISBN 0 393 09745 5 Harold Gleason and Warren Becker Music in the Middle Ages and Renaissance Music Literature Outlines Series I Bloomington Indiana Frangipani Press 1986 ISBN 0 89917 034 Lamla Michael Kanonkunste im barocken Italien insbesondere in Rom Berlin 2003 ISBN 3 89825 556 5Zovnishni posilannya Redaguvati nbsp Portal Muzika Miserere Allegri Youtube Arhivovano 10 lyutogo 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Rimska shkola muzika amp oldid 38273632