www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хор У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення грец χορός натовп колектив співаків які разом виконуют

Хор

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хор (значення).

Хор (грец. χορός — «натовп») — колектив співаків, які разом виконують який-небудь вокальний твір з інструментальним супроводом чи без нього (Музична енциклопедія, М., 1981).

Академічний хор імені Платона Майбороди НТРК України. 2011

Співаків, артистів хору називають також хористами.

Класифікація хорів Редагувати

Залежно від складу виконавців розрізняють такі хори:

  • Чоловічий — складається з тенорів (поділяються на I та II партії) і басів (поділяються на баритони й баси)
  • Жіночий — складається з сопрано й альтів (поділяються на I та II партії)
  • Дитячий — поділяється на сопрано (дисканти) й альти
  • Хор хлопчиків та юнаків — хлопчики поділяються на дисканти й альти, юнаки — на тенори та баси (як у мішаному хорі)
  • Мішаний — поділяється на сопрано, альти, тенори та баси (можуть бути поділені на баритони та баси)

За кількісним складом виконавців розрізняють:

  • Малий (мінімальна кількість 12 осіб) — виконує переважно камерні хорові твори, переважно малої форми.
  • Середній (25-35 осіб) — є технічна можливість поділу партій (divisi), що дозволяє виконувати складніші твори, твори великої форми.
  • Великий (50-60 осіб) має найбільші технічні можливості, що дає йому змогу виконувати будь-які хорові твори.
  • Хоровий масив (60-120 осіб) — використовують переважно в оперних театрах.
  • Зведені хори (від кількасот осіб) — використовують для виконання урочистих творів.
Хор Мюнхенського університету прикладних наук[de]. 2005

За манерою співу розрізняють:

Хор може мати різний статус чи призначення:

  • Професійний — складається з професійних співаків та веде регулярну концертну діяльність. Можуть бути як незалежні, так і з державною підтримкою.
  • Аматорський — об'єднує людей, для яких спів у хорі — хобі. Можуть існувати при палацах культури, будинках «Просвіти», при організаціях чи установах, при навчальних (немузичних) закладах тощо, наприклад, хор студентів, хор ветеранів.
  • Церковні хори беруть участь у церковних службах (див.церковна музика).
  • Навчальні хори існують в музичних навчальних закладах (консерваторіях, музичних училищах, інститутах мистецтв тощо).
  • Оперні хори беруть участь в оперних спектаклях.

Хорові партії та їхнє комплектування Редагувати

Мішаний хор традиційно поділяється на 4 партії — 2 жіночі (сопрано й альти) та 2 чоловічі (тенори та баси). Кожна з партій може виконуватись в унісон або може бути поділеною на декілька самостійних голосів. Так, в партесних концертах зустрічаємо 12 і більше хорових партій; «Stabat Mater» Кшиштофа Пендерецького написана для потрійного хору з 16 голосами в кожному (загалом — 48 хорових партій).

Традиційна комплектація хорових партій та їхні діапазони виглядають так:

партія діапазон партія діапазон
Перші сопрано c1 — g3 Другі сопрано c1 — g2
Перші альти a — f2 Другі альти g — d2
Перші тенори c — b1 Другі тенори B — f1
Баритони A — f1 Баси F — d1
Октавісти від С  

Є декілька варіантів розташування хорового колективу на сцені. Найчастіше хористи розташовуються в два або декілька рядів за схемою


Тенори Баси і баритони
Сопрано Альти
(диригент)

У деяких випадках (переважно камерні хори) хор може розташовуватись квартетами у такий спосіб:

Бас Тенор Альт Сопрано Бас Тенор Альт Сопрано і т.д…
(диригент)

Навички у хоровому співі Редагувати

Співаки хору можуть істотно відрізнятись можливостями і вмінням. Найкращі хорові співаки, крім іншого, спроможні виконувати таке:

  • точно відтворювати тон і вокальний тембр, що доповнює інших співаків;
  • співати з точно контрольованою гучністю звуку, відтворюючи динаміку та нюанси, позначені в партитурі чи показані диригентом, без надмірно голосного співу, який би виділявся на фоні всієї вокальної партії;
  • швидко читати музику «з аркуша»;
  • точно читати текст і вимовляти слова в манері, вказаній диригентом, незалежно від мови твору;
  • перебувати в стані повної готовності протягом тривалого часу, уважно слідкуючи за всім, що відбувається на репетиції чи виступі;
  • стежити за власним співом і похибками;
  • брати до уваги вказівки чи побажання інших для добра всього колективу, навіть якщо власні естетичні відчуття співака суперечать таким вказівкам;
  • відтворювати здоровий і приємний на слух звук застосуванням відповідної вокальної техніки;
  • чисто інтонувати ноти.

Співаки, що мають абсолютний слух, все ж повинні вміти таке:

  • виконувати музику в іншій тональності, аніж вона написана в партитурі; це необхідно тому, що в хорах часто виконують музику в транспонованій формі;
  • підстроюватись під ансамбль, навіть якщо ансамбль трохи відхиляється від «ідеального» тону.

З історії хорового виконавства Редагувати

Церковний хор у Носівці, 1930-і

Хоровий спів, очевидно, існував з часів первісно-общинного ладу й був пов'язаний з обрядовістю. Сутністю обрядового хорового співу було єднання співаків у спільному духовному прагненні при вільному самовияві індивідуальності кожного співака Існують припущення, що і саме слово «хор» є пов'язаним з теонімом «Хорс» — сонячним божеством давньоруського пантеону Вже в Стародавній Греції голоси розрізняли за регістрами: netoide — високі голоси, mesoide — середні, iroide — низькі.

З проникненням християнства в Європу формується новий тип хорового колективу — церковний хор. Ініціаторами введення співу в християнських храмах на Сході були Василій Великий (у Неокесареї) та Іоанн Златоустий (у Константинополі), а на Заході — папа Дамас І (у Римі) і Амвросій Медіоланський. Зокрема, Іван Златоустий відзначав, що «ніщо так не підносить душу, ніщо так не окрилює її, не віддаляє від землі, не звільняє від тілесних оков, не спрямовує у філософії і не до помагає досягати повного презирства до житейських предметів, як узгоджена мелодія і керований ритмом божественний спів». Поступова уніфікація богослужбових піснеспівів і необхідність скерувати співаків у річище усталеної традиції виконання спонукали до появи в хорі фігури регента, що організовував співаків у єдине естетичне ціле.

До епохи Відродження професійне хорове виконавство було пов'язане винятково з церквою. У 14-15 ст. з розвитком багатоголосся формується поняття хорової партії, кожна з яких могла виконуватись в унісон або розділятися на кілька голосів. Епосі раннього відродження характерні 3-4 голосні хори з головним голосом — тенором, пізніше — 6-8 голосні.

Становлення класичного гармонічного мислення в 17-18 ст. визначило поділ голосів на 4 основні партії — дисканти (сопрано), альти, тенори та баси. Хор стає невід'ємним учасником опери, з'являються також світські капели, що пов'язано з розвитком жанрів ораторії, кантати, хорових концертів тощо.

На українських землях хоровий спів відомий з часів Київської Русі, де хорові колективи існували в монастирях і при княжих дворах; в 11 столітті хорового співу навчали в жіночій монастирській школі в Києві. З 16 століття хорові колективи були організовані церковними братствами; найкращі з них — у Києві, Львові, Луцьку. Особливо прославився хор Києво-Могилянської Академії, кількістю понад 300 чоловік.

З кінця XIX століття — на початку XX організація хорових колективів повсюдно в Україні набрала спонтанного характеру і була свого роду виявом національного пробудження. Найкращі хори їздили репрезентувати хорове мистецтво України за кордоном: подорож Української Республіканської Капели і Українського Національного Хору на чолі з О. Кошицем Західною Європою й Північною Америкою (1919—1927), виступи київського хору «Думка» у Франції, зокрема в Парижі (1929), під керівництвом Н. Городовенка, гостинні виступи «Візантійського Хору» (Утрехт, Голландія). За часів УРСР любительські хорові колективи організовувались при будинках культури повсюдно.

Серед провідних хорових колективів України сьогодні — Національна заслужена академічна капела України «Думка», Національний заслужений академічний народний хор України ім. Верьовки, Державний академічний Волинський народний хор, Академічний хор ім. Платона Майбороди Національної радіокомпанії України, Муніципальний камерний хор «Київ», Державна чоловіча хорова капела «Дударик», хор «Трембіта» (Львів), Закарпатський народний хор та інші.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Хорист // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Хористка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Бенч-Шокало, с. 15
  4. Бенч-Шокало, с. 16
  5. Іоан Златоуст Тлумачення на псалом І, XII

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Бенч-Шокало О. Г. Український хоровий спів: актуалізація звичаєвої традиції: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ольга Бенч-Шокало; ред. О. Шокало; обкл. В. Мітченко. — К. : Ред. журн. «Укр. Світ», 2002. — 439 с. : портр., фотогр., ноти.
  • Бурбан М. Хорове виконавство Львівщини. Хори. Диригенти / Дрогобич; Львів, 1999. — 279 с.
  • Бурбан М. Українські хори і диригенти: монографія / М. Бурбан. –Дрогобич: Просвіта, 2007. — 586 с.
  • Диригент шкільного хору: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Доронюк В. Д., Серганюк Л. І., Серганюк Ю. М. ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, Ін-т мистецтв. — Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2010. — 512 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 483—488.
  • Егоров А. Теория и практика работы с хором. — Л.; М.: Музгиз, 1951. — 239 с. (рос.)
  • Керування хором / Пігров К. Загальна ред. О. Зінківського. Вид. 2, виправлене і доповнене. — К.: Державне видавництво образотворчих мистецтв і музичної літератури УРСР, 1962.
  • Корифеї української хорової культури ХХ століття / Н. Королюк. — К. : Муз. Україна, 1994. — 228 с.
  • Мархлевський А. Практичні основи роботи в хоровому класі.— К.,1986.
  • Методика роботи з дитячим хоровим колективом: навч.-метод. посіб. / Світлана Світайло. — Київ: КІМ, 2016. — 138 с. — Бібліогр.: с. 134—137.
  • Моя хорова школа: методика акапел. хор. співу / Павло Муравський ; [ред.-упоряд. О. А. Шокало]. — Київ: Просвіта, 2014. — 381, [1] с. : іл., портр. — Бібліогр. : с. 308, 376—380.
  • Нариси історії хорового мистецтва України: навч. посібник / А. Ф. Кречківський ; Сумський держ. педагогічний ун-т ім. А. С. Макаренка. — Вид. 2-ге, доп. — Суми: Мрія, 2008. — 120 с.: ноти. — Бібліогр.: с. 116—118.
  • Національний хоровий стиль / І. І. Гулеско. — Харків: ХДІК, 1994. — 108 с.
  • Пигров К. Руководство хором. — М. : Музыка, 1964. — 220 с. (рос.)
  • Повний практичний курс з хорознавства: навч. посіб. / Галина Стахе. — Суми: Сум. держ. ун-т, 2011. — 116 с. : табл., муз. тв. — Бібліогр.: с. 114—116.
  • Розташування хору як акустичний фактор (на матеріалі творів М.Леонтовича) / Ю. П. Кресак. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. — 23 с.
  • Теоретичні основи роботи з хором (в запитаннях і відповідях): [навч. посіб.] / Н. І. Гречаник ; Глухів. нац. пед. ун-т ім. Олександра Довженка. — Глухів: РВВ ГНПУ ім. О. Довженка, 2015. — 74 с. — Бібліогр.: с. 70-74, в кінці розд.
  • Український народний хор: Метод. поради. — Вид. 2-е, випр. і допов. — К. : Муз. Україна, 1969. — 118 с. з нот. — Бібліогр.: с. 115—116.
  • Український хоровий спів як соціокультурне явище / І. Л. Бермес. — Дрогобич: Посвіт, 2013. — 432 с.
  • Хорова творчість львівських композиторів останніх років / Л. О. Кияновська // Хорові твори сучасних галицьких композиторів / ред.-упор. Л. В. Ластовецька. — Дрогобич, 2006. — С. 3–4.
  • Хорове диригування: навч. посіб. / В. В. Григор'єва, А. І. Омельченко ; Бердян. держ. пед. ун-т, Ін-т психол.-пед. освіти та мистецтв, Каф. муз. виховання. — Бердянськ: БДПУ, 2015. — 217 с. : ноти. — Бібліогр.: с. 171—173, в кінці тем.
  • Хорознавство (історія, теорія, методика): навч. посіб. / Т. А. Смирнова ; Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. — Х. : ХДПУ, 2000. — 180 с.
  • Хорознавчий лексикон / Ірина Апалькова. — Канів: Склянка Часу, 2011. — 108 с. — Бібліогр.: с. 103—104 .
  • Хрестоматія з хорознавства: навч. посіб. для студентів ВНЗ / Л. В. Костенко, Л. Ю. Шумська ; Ніжин. держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. — 521 с. — Бібліогр.: с. 518—521.
  • Чесноков П. Хор и управление им. — М. : Музгиз, 1961. — 224 с. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хор
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hor znachennya Hor grec xoros natovp kolektiv spivakiv yaki razom vikonuyut yakij nebud vokalnij tvir z instrumentalnim suprovodom chi bez nogo Muzichna enciklopediya M 1981 Akademichnij hor imeni Platona Majborodi NTRK Ukrayini 2011Spivakiv artistiv horu nazivayut takozh horistami 1 2 Zmist 1 Klasifikaciya horiv 2 Horovi partiyi ta yihnye komplektuvannya 3 Navichki u horovomu spivi 4 Z istoriyi horovogo vikonavstva 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 Literatura 9 PosilannyaKlasifikaciya horiv RedaguvatiZalezhno vid skladu vikonavciv rozriznyayut taki hori Cholovichij skladayetsya z tenoriv podilyayutsya na I ta II partiyi i basiv podilyayutsya na baritoni j basi Zhinochij skladayetsya z soprano j altiv podilyayutsya na I ta II partiyi Dityachij podilyayetsya na soprano diskanti j alti Hor hlopchikiv ta yunakiv hlopchiki podilyayutsya na diskanti j alti yunaki na tenori ta basi yak u mishanomu hori Mishanij podilyayetsya na soprano alti tenori ta basi mozhut buti podileni na baritoni ta basi Za kilkisnim skladom vikonavciv rozriznyayut Malij minimalna kilkist 12 osib vikonuye perevazhno kamerni horovi tvori perevazhno maloyi formi Serednij 25 35 osib ye tehnichna mozhlivist podilu partij divisi sho dozvolyaye vikonuvati skladnishi tvori tvori velikoyi formi Velikij 50 60 osib maye najbilshi tehnichni mozhlivosti sho daye jomu zmogu vikonuvati bud yaki horovi tvori Horovij masiv 60 120 osib vikoristovuyut perevazhno v opernih teatrah Zvedeni hori vid kilkasot osib vikoristovuyut dlya vikonannya urochistih tvoriv Hor Myunhenskogo universitetu prikladnih nauk de 2005Za maneroyu spivu rozriznyayut Akademichnij hor Narodnij hor Estradnij hor shou hor Hor mozhe mati riznij status chi priznachennya Profesijnij skladayetsya z profesijnih spivakiv ta vede regulyarnu koncertnu diyalnist Mozhut buti yak nezalezhni tak i z derzhavnoyu pidtrimkoyu Amatorskij ob yednuye lyudej dlya yakih spiv u hori hobi Mozhut isnuvati pri palacah kulturi budinkah Prosviti pri organizaciyah chi ustanovah pri navchalnih nemuzichnih zakladah tosho napriklad hor studentiv hor veteraniv Cerkovni hori berut uchast u cerkovnih sluzhbah div cerkovna muzika Navchalni hori isnuyut v muzichnih navchalnih zakladah konservatoriyah muzichnih uchilishah institutah mistectv tosho Operni hori berut uchast v opernih spektaklyah Horovi partiyi ta yihnye komplektuvannya RedaguvatiMishanij hor tradicijno podilyayetsya na 4 partiyi 2 zhinochi soprano j alti ta 2 cholovichi tenori ta basi Kozhna z partij mozhe vikonuvatis v unison abo mozhe buti podilenoyu na dekilka samostijnih golosiv Tak v partesnih koncertah zustrichayemo 12 i bilshe horovih partij Stabat Mater Kshishtofa Pendereckogo napisana dlya potrijnogo horu z 16 golosami v kozhnomu zagalom 48 horovih partij Tradicijna komplektaciya horovih partij ta yihni diapazoni viglyadayut tak partiya diapazon partiya diapazonPershi soprano c1 g3 Drugi soprano c1 g2Pershi alti a f2 Drugi alti g d2Pershi tenori c b1 Drugi tenori B f1Baritoni A f1 Basi F d1Oktavisti vid S Ye dekilka variantiv roztashuvannya horovogo kolektivu na sceni Najchastishe horisti roztashovuyutsya v dva abo dekilka ryadiv za shemoyu Tenori Basi i baritoniSoprano Alti dirigent U deyakih vipadkah perevazhno kamerni hori hor mozhe roztashovuvatis kvartetami u takij sposib Bas Tenor Alt Soprano Bas Tenor Alt Soprano i t d dirigent Navichki u horovomu spivi RedaguvatiSpivaki horu mozhut istotno vidriznyatis mozhlivostyami i vminnyam Najkrashi horovi spivaki krim inshogo spromozhni vikonuvati take tochno vidtvoryuvati ton i vokalnij tembr sho dopovnyuye inshih spivakiv spivati z tochno kontrolovanoyu guchnistyu zvuku vidtvoryuyuchi dinamiku ta nyuansi poznacheni v partituri chi pokazani dirigentom bez nadmirno golosnogo spivu yakij bi vidilyavsya na foni vsiyeyi vokalnoyi partiyi shvidko chitati muziku z arkusha tochno chitati tekst i vimovlyati slova v maneri vkazanij dirigentom nezalezhno vid movi tvoru perebuvati v stani povnoyi gotovnosti protyagom trivalogo chasu uvazhno slidkuyuchi za vsim sho vidbuvayetsya na repeticiyi chi vistupi stezhiti za vlasnim spivom i pohibkami brati do uvagi vkazivki chi pobazhannya inshih dlya dobra vsogo kolektivu navit yaksho vlasni estetichni vidchuttya spivaka superechat takim vkazivkam vidtvoryuvati zdorovij i priyemnij na sluh zvuk zastosuvannyam vidpovidnoyi vokalnoyi tehniki chisto intonuvati noti Spivaki sho mayut absolyutnij sluh vse zh povinni vmiti take vikonuvati muziku v inshij tonalnosti anizh vona napisana v partituri ce neobhidno tomu sho v horah chasto vikonuyut muziku v transponovanij formi pidstroyuvatis pid ansambl navit yaksho ansambl trohi vidhilyayetsya vid idealnogo tonu Z istoriyi horovogo vikonavstva Redaguvati Cerkovnij hor u Nosivci 1930 iHorovij spiv ochevidno isnuvav z chasiv pervisno obshinnogo ladu j buv pov yazanij z obryadovistyu Sutnistyu obryadovogo horovogo spivu bulo yednannya spivakiv u spilnomu duhovnomu pragnenni pri vilnomu samoviyavi individualnosti kozhnogo spivaka 3 Isnuyut pripushennya sho i same slovo hor ye pov yazanim z teonimom Hors sonyachnim bozhestvom davnoruskogo panteonu 4 Vzhe v Starodavnij Greciyi golosi rozriznyali za registrami netoide visoki golosi mesoide seredni iroide nizki Z proniknennyam hristiyanstva v Yevropu formuyetsya novij tip horovogo kolektivu cerkovnij hor Iniciatorami vvedennya spivu v hristiyanskih hramah na Shodi buli Vasilij Velikij u Neokesareyi ta Ioann Zlatoustij u Konstantinopoli a na Zahodi papa Damas I u Rimi i Amvrosij Mediolanskij Zokrema Ivan Zlatoustij vidznachav sho nisho tak ne pidnosit dushu nisho tak ne okrilyuye yiyi ne viddalyaye vid zemli ne zvilnyaye vid tilesnih okov ne spryamovuye u filosofiyi i ne do pomagaye dosyagati povnogo prezirstva do zhitejskih predmetiv yak uzgodzhena melodiya i kerovanij ritmom bozhestvennij spiv 5 Postupova unifikaciya bogosluzhbovih pisnespiviv i neobhidnist skeruvati spivakiv u richishe ustalenoyi tradiciyi vikonannya sponukali do poyavi v hori figuri regenta sho organizovuvav spivakiv u yedine estetichne cile Do epohi Vidrodzhennya profesijne horove vikonavstvo bulo pov yazane vinyatkovo z cerkvoyu U 14 15 st z rozvitkom bagatogolossya formuyetsya ponyattya horovoyi partiyi kozhna z yakih mogla vikonuvatis v unison abo rozdilyatisya na kilka golosiv Eposi rannogo vidrodzhennya harakterni 3 4 golosni hori z golovnim golosom tenorom piznishe 6 8 golosni Stanovlennya klasichnogo garmonichnogo mislennya v 17 18 st viznachilo podil golosiv na 4 osnovni partiyi diskanti soprano alti tenori ta basi Hor staye nevid yemnim uchasnikom operi z yavlyayutsya takozh svitski kapeli sho pov yazano z rozvitkom zhanriv oratoriyi kantati horovih koncertiv tosho Na ukrayinskih zemlyah horovij spiv vidomij z chasiv Kiyivskoyi Rusi de horovi kolektivi isnuvali v monastiryah i pri knyazhih dvorah v 11 stolitti horovogo spivu navchali v zhinochij monastirskij shkoli v Kiyevi Z 16 stolittya horovi kolektivi buli organizovani cerkovnimi bratstvami najkrashi z nih u Kiyevi Lvovi Lucku Osoblivo proslavivsya hor Kiyevo Mogilyanskoyi Akademiyi kilkistyu ponad 300 cholovik Z kincya XIX stolittya na pochatku XX organizaciya horovih kolektiviv povsyudno v Ukrayini nabrala spontannogo harakteru i bula svogo rodu viyavom nacionalnogo probudzhennya Najkrashi hori yizdili reprezentuvati horove mistectvo Ukrayini za kordonom podorozh Ukrayinskoyi Respublikanskoyi Kapeli i Ukrayinskogo Nacionalnogo Horu na choli z O Koshicem Zahidnoyu Yevropoyu j Pivnichnoyu Amerikoyu 1919 1927 vistupi kiyivskogo horu Dumka u Franciyi zokrema v Parizhi 1929 pid kerivnictvom N Gorodovenka gostinni vistupi Vizantijskogo Horu Utreht Gollandiya Za chasiv URSR lyubitelski horovi kolektivi organizovuvalis pri budinkah kulturi povsyudno Sered providnih horovih kolektiviv Ukrayini sogodni Nacionalna zasluzhena akademichna kapela Ukrayini Dumka Nacionalnij zasluzhenij akademichnij narodnij hor Ukrayini im Verovki Derzhavnij akademichnij Volinskij narodnij hor Akademichnij hor im Platona Majborodi Nacionalnoyi radiokompaniyi Ukrayini Municipalnij kamernij hor Kiyiv Derzhavna cholovicha horova kapela Dudarik hor Trembita Lviv Zakarpatskij narodnij hor ta inshi Div takozh RedaguvatiUkrayinski horovi kolektivi Kategoriya Horovi kolektivi Ukrayini Hormejster Horova muzika Narodnij hor Horove dihannyaPrimitki Redaguvati Horist Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Horistka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bench Shokalo s 15 Bench Shokalo s 16 Ioan Zlatoust Tlumachennya na psalom I XIIDzherela RedaguvatiMuzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Literatura RedaguvatiBench Shokalo O G Ukrayinskij horovij spiv aktualizaciya zvichayevoyi tradiciyi navch posib dlya stud vish navch zakl Olga Bench Shokalo red O Shokalo obkl V Mitchenko K Red zhurn Ukr Svit 2002 439 s portr fotogr noti Burban M Horove vikonavstvo Lvivshini Hori Dirigenti Drogobich Lviv 1999 279 s Burban M Ukrayinski hori i dirigenti monografiya M Burban Drogobich Prosvita 2007 586 s Dirigent shkilnogo horu navch posib dlya stud vish navch zakl Doronyuk V D Serganyuk L I Serganyuk Yu M Prikarpat nac un t im V Stefanika In t mistectv Ivano Frankivsk Prikarpat nac un t im V Stefanika 2010 512 s ris tabl Bibliogr s 483 488 Egorov A Teoriya i praktika raboty s horom L M Muzgiz 1951 239 s ros Keruvannya horom Pigrov K Zagalna red O Zinkivskogo Vid 2 vipravlene i dopovnene K Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchih mistectv i muzichnoyi literaturi URSR 1962 Korifeyi ukrayinskoyi horovoyi kulturi HH stolittya N Korolyuk K Muz Ukrayina 1994 228 s Marhlevskij A Praktichni osnovi roboti v horovomu klasi K 1986 Metodika roboti z dityachim horovim kolektivom navch metod posib Svitlana Svitajlo Kiyiv KIM 2016 138 s Bibliogr s 134 137 Moya horova shkola metodika akapel hor spivu Pavlo Muravskij red uporyad O A Shokalo Kiyiv Prosvita 2014 381 1 s il portr Bibliogr s 308 376 380 Narisi istoriyi horovogo mistectva Ukrayini navch posibnik A F Krechkivskij Sumskij derzh pedagogichnij un t im A S Makarenka Vid 2 ge dop Sumi Mriya 2008 120 s noti Bibliogr s 116 118 Nacionalnij horovij stil I I Gulesko Harkiv HDIK 1994 108 s Pigrov K Rukovodstvo horom M Muzyka 1964 220 s ros Povnij praktichnij kurs z horoznavstva navch posib Galina Stahe Sumi Sum derzh un t 2011 116 s tabl muz tv Bibliogr s 114 116 Roztashuvannya horu yak akustichnij faktor na materiali tvoriv M Leontovicha Yu P Kresak Luck RVV Vezha Volinskogo derzh un tu im Lesi Ukrayinki 2005 23 s Teoretichni osnovi roboti z horom v zapitannyah i vidpovidyah navch posib N I Grechanik Gluhiv nac ped un t im Oleksandra Dovzhenka Gluhiv RVV GNPU im O Dovzhenka 2015 74 s Bibliogr s 70 74 v kinci rozd Ukrayinskij narodnij hor Metod poradi Vid 2 e vipr i dopov K Muz Ukrayina 1969 118 s z not Bibliogr s 115 116 Ukrayinskij horovij spiv yak sociokulturne yavishe I L Bermes Drogobich Posvit 2013 432 s Horova tvorchist lvivskih kompozitoriv ostannih rokiv L O Kiyanovska Horovi tvori suchasnih galickih kompozitoriv red upor L V Lastovecka Drogobich 2006 S 3 4 Horove diriguvannya navch posib V V Grigor yeva A I Omelchenko Berdyan derzh ped un t In t psihol ped osviti ta mistectv Kaf muz vihovannya Berdyansk BDPU 2015 217 s noti Bibliogr s 171 173 v kinci tem Horoznavstvo istoriya teoriya metodika navch posib T A Smirnova Harkivskij derzh pedagogichnij un t im G S Skovorodi H HDPU 2000 180 s Horoznavchij leksikon Irina Apalkova Kaniv Sklyanka Chasu 2011 108 s Bibliogr s 103 104 Hrestomatiya z horoznavstva navch posib dlya studentiv VNZ L V Kostenko L Yu Shumska Nizhin derzh un t im Mikoli Gogolya Nizhin NDU im M Gogolya 2013 521 s Bibliogr s 518 521 Chesnokov P Hor i upravlenie im M Muzgiz 1961 224 s ros Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu HorHor Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2013 2016 1000 ekz Hor Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 558 559 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hor amp oldid 39111071